Клініко-психологічна діагностика та домедична допомога потерпілим із ушкодженням хребта

Размещено на http://www.allbest.ru/

КНП «Жмеринська лікарня відновного лікування Вінницької обласної ради», м. Жмеринка

Клініко-психологічна діагностика та домедична допомога потерпілим із ушкодженням хребта

Лукашенко Юрій Ігорович

здобувач вищої освіти (аспірант)

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

лікар-інтерн фізичної реабілітаційної медицини

Анотація

домедичний допомога ушкодження хребет

У статті розкрито особливості клініко-психологічної діагностики та домедичної допомоги потерпілим із ушкодженням хребта. Для потерпілих із травмою хребта характерні суттєві психоемоційні та соціальні наслідки. Спинальна травма здатна тотально змінити на гірше всю життєдіяльність постраждалої людини. Крім того, що особливо важливою є адекватна соціальна адаптація, яку часто здатний надати лише такий спеціалізований реабілітаційний центр як, необхідно пам'ятати про побутову і гігієнічній опіці, оскільки інвалід у більшості випадків позбавлений самостійності в цих моментах своєї не дуже райдужної повсякденності.

При неврологічному огляді слід визначити рівень розладу (втрати) чутливості і активних рухів, а також наявність і характер тазових розладів. Збереження хоч би мінімальної спроможності до довільних рухів може свідчити про сприятливий прогноз. Послідовно перевіряють всі види чутливості (тактильна, больова, температурна, пропріоцептивна), скрупульозно проводиться пошук «острівців» залишкової чутливості, що має сприятливе прогностичне значення. Про рівень пошкодження спинного мозку більш достовірно свідчать рухові, ніж чутливі розлади. У гострий період реєструють в'ялі паралічі, в більш пізні строки - спастичність. Наявність патологічних рефлексів Бабінського свідчить про пошкодження пірамідного тракту або про одночасну травму спинного і головного мозку.

Діагностування травми хребта та спинного мозку встановлюється за даними анамнезу та результатами клінічного і параклінічного обстежень. При обстеженні травмованого повинні бути отримані відомості про обставини травми, що дозволяє оцінити характер пошкодження. Важливе значення має швидкість наростання неврологічних розладів. При швидкій втраті м'язової сили і чутливості перспективи на видужання менш сприятливі, ніж при повільному їх наростанні, що відображає прогресуючу компресію спинного мозку з необхідністю невідкладного оперативного втручання.

Ключові слова: травми хребта, клініко-психологічної діагностика, домедична допомога, психоемоційні та соціальні наслідки, профілактика ускладнень та реабілітація.

Lukashenko Yuriy Ihorovych Graduate student (postgraduate student) of the Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, intern physician of physical rehabilitation medicine, Zhmerinka Rehabilitation Hospital of the Vinnytsia Regional Council, Zhmerinka

Clinical and psychological diagnostics and domestic care for patients with spine injuries

Abstract

The article reveals the peculiarities of clinical and psychological diagnosis and pre-medical care for victims with spinal cord injury. Victims with a spinal cord injury are characterized by significant psychoemotional and social consequences. A spinal injury can completely change the entire life of the affected person for the worse. In addition to the fact that adequate social adaptation is especially important, which can often be provided only by such a specialized rehabilitation center as, it is necessary to remember about household and hygienic care, since in most cases the disabled person is deprived of independence in these moments of his not so rosy everyday life.

The neurological examination should determine the level of disorder (loss) of sensitivity and active movements, as well as the presence and nature of pelvic disorders. Preservation of at least minimal ability to make voluntary movements may indicate a favorable prognosis. All types of sensitivity (tactile, pain, temperature, proprioceptive) are consistently checked, and a scrupulous search is made for "islands" of residual sensitivity, which has a favorable prognostic value. The level of damage to the spinal cord is more reliably indicated by motor disorders than by sensory disorders. In the acute period, flaccid paralysis is registered, in later periods - spasticity. The presence of pathological Babinski reflexes indicates damage to the pyramidal tract or simultaneous injury to the spinal cord and brain.

The diagnosis of spine and spinal cord injury is established based on the anamnesis and the results of clinical and paraclinical examinations. During the examination of the injured person, information about the circumstances of the injury should be obtained, which allows to assess the nature of the damage. The rate of development of neurological disorders is important. With a rapid loss of muscle strength and sensitivity, the prospects for recovery are less favorable than with their slow increase, which reflects progressive compression of the spinal cord with the need for urgent surgical intervention.

Keywords: spinal injuries, clinical and psychological diagnosis, premedical assistance, psychoemotional and social consequences, prevention of complications and rehabilitation.

Постановка проблеми

Ризик ушкодження хребта і спинного мозку в результаті отриманих травм становить близько 3%, однак більше половини пацієнтів з даним типом травми має <35 років. У групі потерпілих із ушкодженнями хребта переважають чоловіки (4:1). У 40-50% цей вид травм отримують в результаті дорожньо-транспортних пригод (ДТП), на другому місці (приблизно 20%) - в результаті падіння з висоти [2, 3].

Останнім часом бойова травма хребта не є проблемою винятково воєнної хірургії. Ускладнення криміногенної обстановки у багатьох країнах світу, участь у політичній боротьбі екстремістських угруповань, оснащених вогнепальною зброєю, терористичні акти з використанням потужних вибухових пристроїв змушують вважати таку травму однією з важливих проблем екстремальної медицини. Травми хребта можуть призвести до різноманітних ускладнень. Як наслідок - потерпілий стане непрацездатним на тривалий період часу [2, 4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Переломи хребта з ушкодженням спинного мозку та (або) його корінців виникають при безпосередньому застосуванні механічної сили (прямі ушкодження), падінні з висоти на ноги чи голову (кататравма), при надмірному згинанні чи розгинанні хребта (непрямі ушкодження), при пірнанні у воду вниз головою, а саме їх клінічний перебіг й визначає актуальність досліджуваної теми.

Метою статті є обґрунтування особливостей клініко-психологічної діагностики та домедичної допомоги потерпілим із ушкодженням хребта.

Виклад основного матеріалу

В Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров'я термін «пошкодження хребта» вживається у такому значенні як наявність ознак травми хребта в тому числі з ознаками пошкодження спинного мозку, незалежно від механізму травми. До ознак травми хребта віднесено такі: сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; втрата чутливості в окремих ділянках тіла; деформація в області хребта; забої, рани в області хребта [4].

Таблиця 1. Класифікація причин й симтомів згідно механізму ушкодження хребта

Для потерпілих із травмою хребта характерні суттєві психоемоційні та соціальні наслідки. Спинальна травма здатна тотально змінити на гірше всю життєдіяльність постраждалої людини. Крім того, що особливо важливою є адекватна соціальна адаптація, яку часто здатний надати лише такий спеціалізований реабілітаційний центр як, необхідно пам'ятати про побутову і гігієнічній опіці, оскільки інвалід у більшості випадків позбавлений самостійності в цих моментах своєї не дуже райдужної повсякденності [2, 4].

Зазначимо, що шийний відділ хребта, обумовлений найбільш рухливими суглобами, через свою структуру й найчастіше схильний до вивихів. Масивні поперекові та грудні хребці частіше ламаються або поєднують перелом з вивихом. Найчастіше подібного роду травма хребта зустрічаються на перехідній ділянці від поперекових до грудних хребців, де їх біохімічні характеристики зазнають значних змін, що робить їх уразливішими порівняно з хребетними елементами конкретно грудей чи попереку. Механізм нанесення травми хребта в грудному та поперековому відділах помітно впливає на їх класифікацію [3, 4]:

При вертикальній компресії та порушенні хребетних тіл відбувається травма хребта за типом А, можливий при сильному ефекті здавлення.

Ушкодження зв'язок, суглобів, хребцевих відростків, дуг і ніжок під дією сильного розгинання, згинання, розтягування формують категорію травма хребта типу В.

Ротаційні травми хребта типу С - це найбільш важкі порушення, що відбуваються з розтяжкою, скручуванням і тиском одночасно. У такій ситуації переважно порушується сегмент, що складається з двох хребців і міжхребцевого диска, що знаходиться між ними. Діагноз травми хребта та спинного мозку встановлюється за даними анамнезу та результатами клінічного і параклінічного обстежень. При обстеженні травмованого повинні бути отримані відомості про обставини травми, що дозволяє оцінити характер пошкодження. Важливе значення має швидкість наростання неврологічних розладів. При швидкій втраті м'язової сили і чутливості перспективи на видужання менш сприятливі, ніж при повільному їх наростанні, що відображає прогресуючу компресію спинного мозку з необхідністю невідкладного оперативного втручання [1, 2, 4].

Перед клінічним оглядом хворого потрібно роздягнути з великою обережністю, щоб уникнути будь-яких рухів хребта. При цьому одяг не можна знімати через голову, а необхідно розрізати. Швидке і методичне дослідження всіх органів і систем має на меті виявити не тільки рівень та ступінь пошкодження спинного мозку, але і супровідні пошкодження. Відразу після травми помічається сильний біль, утруднене дихання (при переломі грудних хребців), біль у животі (при ушкодженні поперекових хребців), локальний біль посилюється при пальпації остистих відростків. При переломах в поперековій ділянці хребта може спостерігатися симптом «прилиплої п'ятки». При переломах шийних хребців спостерігається вимушене положення голови, напруженість шийних м'язів, різкий біль при рухах голови [1, 4].

При неврологічному огляді слід визначити рівень розладу (втрати) чутливості і активних рухів, а також наявність і характер тазових розладів. Збереження хоч би мінімальної спроможності до довільних рухів може свідчити про сприятливий прогноз. Послідовно перевіряють всі види чутливості (тактильна, больова, температурна, пропріоцептивна), скрупульозно проводиться пошук «острівців» залишкової чутливості, що має сприятливе прогностичне значення. Про рівень пошкодження спинного мозку більш достовірно свідчать рухові, ніж чутливі розлади. У гострий період реєструють в'ялі паралічі, в більш пізні строки - спастичність. Наявність патологічних рефлексів Бабінського свідчить про пошкодження пірамідного тракту або про одночасну травму спинного і головного мозку [2, 3].

Неврологічні прояви дають уявлення тільки про рівень пошкодження спинного мозку, а говорити про ступінь і характер пошкодження нервової тканини тяжко. Неврологічні розлади проявляються: руховими, чутливими, трофічними та тазовими розладами, а також корінцевим болем (в ділянці тулуба біль має оперізуючий характер, а на кінцівках - в ураженому корінці вздовж кінцівки), які особливо сильні при частковому пошкодженні, а не при анатомічному перериванні [2, 3].

Розлади чутливості можуть бути сегментарні, провідникові, корінцеві та деколи десоційовані у вигляді анестезії, гіпестезії, рідше гіперестезії. В перші години та дні після травми розлади чутливості зазвичай симетричні, провідникові розлади переважають над усіма іншими, що зумовлено спінальним шоком. Наявність корінцевого болю в гострому періоді травми може бути зумовлене стисненням корінців гострим випинанням грижі міжхребцевого диска, підпавутинним крововиливом. Поява корінцевого болю в пізній період травми вказує на розвиток пізніх ускладнень (арахноїдит, епідурит, абсцес, остеомієліт).

Механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні надавати домедичну допомогу визначає таку послідовність дій [4] (табл. 2).

Таблиця 2. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта

Ступінь пошкодження спинного мозку може супроводжуватися короткочасним порушенням провідності аж до стійкого постійного паралічу на основі повного анатомічного розриву спинного мозку. Тут на перший план виступають явища спінального шоку, в основі якого лежать явища щадного гальмування чи парабіотичний стан. Тільки з цих позицій повинні розглядатися головні механізми зворотних травматичних змін спинного мозку, які є основними факторами «видужання».

Відновлення після трами хребта здатне тривати досить тривалий період часів, коли нерви межі у хворого, а й у його оточення. Важлива когнітивно-поведінкова терапія та консультації кваліфікованого психолога, невролога та допомога, яку здатний надати мануальний терапевт. Фізіотерапія та ЛФК (лікувальна фізкультура) здатні відіграти вирішальну роль у процесі оздоровлення. Депресія, апатія і фрустрація можуть перерости в деменцію (недоумство), якщо травмований відноситься до людей з особливими потребами, які досягли поважних років. Не можна нехтувати жодним методом, який має сучасна реабілітаційна практика, що успішно поєднує медикаментозне лікування з психологічними програмами відновлення після травми хребта.

Відновлення неврологічних функцій буде при неповному ушкодженні спинного мозку, коли декомпресія здійснюється в ранні терміни і поєднується з місцевою гіпотермією і внутрішньовенним введенням кортикостероїдів. При повному анатомічному розриві мозку операція не приносить поліпшення. Проте стабілізація хребта виправдана, оскільки покращує профілактику ускладнень та поліпшує реабілітацію.

Висновок

Таким чином, травма хребта характеризується нестабільністю ушкодження, що зумовлено порушенням анатомічної цілісності хребців, дисків, суглобів та зв'язкового апарату, при яких можливе повторне зміщення хребців з додатковою компресією спинного мозку та корінців. До нестабільних ушкоджень хребта належать багатоуламкові (вибухові) переломи, ротаційні ушкодження, вивихи хребців, переломи та вивихи суглобових відростків, розриви міжхребцевих дисків та їх поєднання з ужкодженням тіл хребців. Усі потерпілі з нестабільністю хребта потребують лікувальної стабілізації (за допомогою корсетів, шин, стяжок, з використанням хірургічних методів).

До основного переліку клініко-психологічних діагностувань віднесено: тимчасову втрату фізіологічної функції (провідності нерва після легкого ушкодження); анатомічні зміни (головним чином з боку мієлінових оболонок); клінічно спостерігаються переважно рухові порушення, з боку чутливості перш за все відзначаються парестезії; вегетативні порушення відсутні або не виражені. нестабільністю ушкодження травми хребта характеризується відновленням, що настає протягом декількох днів. Ця форма відповідає струсу нерва.

Повний перерив нерва або тяжке ушкодження обумовлене важкістю стану, що характеризується розривом окремих його стовбурів, внаслідок чого регенерація хребта неможлива без хірургічного втручання.

Література

1. Візнюк І.М. Соціально-психологічні особливості адаптації особистості в аспекті збереження здоров'я. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2020. № 3 (53). Т. 3. С. 19-30.

2. Мозгова Г.П., Візнюк І.М. Психологічна реабілітація психосоматичних хворих працездатного віку. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. Вип. 16 (61), 2021. С. 62-73. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.16(61).06.

3. Наказ від 09.12.2015 № 702 «Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)». URL: http://surl.li/pjkla.

4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України 09 березня 2022 року № 441 «Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта». URL: http://surl.li/pjkko.

References

1. Mozghova, H.P., Vizniuk, I.M. (2020). Psykholohichna reabilitatsiia psykhosomatychnykh khvorykh pratsezdatnoho viku [Psychological rehabilitation of psychosomatic patients of working age]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 12. Psykholohichni nauky. 16 (61). 62-73. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.16(61).06.

2. Nakaz Ministerstva okhorony zdorov'ia Ukrainy 09 bereznia 2022 roku № 441 «Poriadok nadannia domedychnoi dopomohy postrazhdalym pry pidozri na poshkodzhennia khrebta» [The procedure for providing first aid to victims of suspected spinal cord injury]. URL: http://surl.li/pjkko.

3. Vizniuk, I.M. (2020). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti adaptatsii osobystosti v aspekti zberezhennia zdorovia [Socio-psychological features of personality adaptation in the aspect of health preservation]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii: zb. nauk. prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia. Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia. 3 (53). 3. 19-30.

4. Nakaz vid 09.12.2015 № 702 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro psykholohichnu reabilitatsiiu viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy, yaki braly uchast v antyterorystychnii operatsii, pid chas vidnovlennia boiezdatnosti viiskovykh chastyn (pidrozdiliv)» [On the approval of the Regulation on the psychological rehabilitation of servicemen of the Armed Forces of Ukraine who participated in the anti-terrorist operation during the restoration of combat capability of military units (units)].URL: http://surl.li/pjkla.

Размещено на Allbest.ru