Досвід застосування лікарського засобу "АТФ-ЛОНГ" у пацієнтів із хронічним коронарним синдромом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМНУ», м. Київ

Досвід застосування лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» у пацієнтів із хронічним коронарним синдромом

Черська Марія Сергіївна

доктор медичних наук

завідувач консультативно-діагностичним відділенням



Анотація

лікарський засіб серцево-судинний захворювання

Резюме. Метаболічна терапія серцево-судинних захворювань передбачає забезпечення достатнього доступу енергетичних субстратів до мітохондрій. У випадку порушення будь-якої з ланок енергетичного обміну в кардіоміоцитах можна намагатися компенсувати це шляхом оптимізації метаболічних процесів за допомогою лікарських препаратів, які мають цитопротекторну дію на клітини міокарда.

Мета. На базі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України» провести дослідження, основною метою якого оцінка ефективності, безпеки, переносимості ЛІКАРСЬКОГО засобу «АТФ-ЛОНГ» (у перерахунку на речовину, що не містить натрію хлорид та воду) 20 мг із вмістом суми аденінових нуклеотидів 12,6 мг виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «ФарКоС», що призначається перорально по 2 таблетки 2 рази на день при курсовому застосуванні протягом 60 днів в складі комплексної терапії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та стенокардією напруги, що відповідає ФК І-II.

Методи. У дослідженні прийняли участь 40 пацієнтів з АГ II стадії та ІХС. Пацієнти були розподілені на 2 групи по 20 пацієнтів - основна і контрольна. Оцінку якості життя (ЯЖ) хворих проводили за допомогою опиту-вальника «SF-36 Health Status Survery», який пропонували заповнити на момент початку дослідження та через 2 місяця спостереження.

Результати дослідження. Курсове застосування лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» допомогло пацієнтам із ІХС покращити фізичну активність, знизити кількість нападів стенокардії та інтенсивність задишки. Прийом лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» не впливав негативно на ЕКГ-динаміку у пацієнтів із ІХС. Доза лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» 2 таблетки 2 рази на день (добова доза 80 мг) є ефективним ад'ювантним засобом у комплексному лікуванні пацієнтів із ІХС. Курсове застосування лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» 2 таблетки 2 рази на добу є безпечним для пацієнтів із ІХС.

Висновки. Прийом лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» у якості ад'ювантної терапії у пацієнтів із ІХС дозволяє значно покращити якість життя за опитувальником SF-36.

Ключові слова: АТФ-ЛОНГ, ішемічна хвороба серця, мітохондрії, метаболічна терапія, кардіоцитопротектори, опитувальник SF-36, якість життя.



Cherska Mariia Serhiivna Dictor of Medical Science, The chair of diagnostic and cardiology department, State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv

Experience of using ATF-LONG in patients with chronic coronary syndrome

Abstract

Metabolic therapy of cardiovascular diseases involves ensuring sufficient access of energy substrates to mitochondria. In the case of a violation of any of the links of energy exchange in cardiomyocytes, you can try to compensate for it by optimizing metabolic processes with the help of drugs that have a cytoprotective effect on myocardial cells. ATF-long plays the role of a stimulator of energy exchange in body cells. Based on the results of experimental and clinical studies, it can be stated that ATF-long improves coronary blood circulation, central and peripheral hemodynamics, increases the contractility of the myocardium and the functional state of the left ventricle, which leads to an improvement in physical performance. In addition, it contributes to the normalization of heart rhythm in patients with various arrhythmias and affects the concentration of potassium and magnesium in tissues ATP-long is used in the complex treatment of vegetative dystonia, coronary heart disease, cardiosclerosis of various genesis, paroxysmal supraventricular tachycardia and other heart rhythm disorders, myocardiodystrophy, hyperuricemia, and is also prescribed to increase tolerance to physical exertion Goal. On the basis of the State University "Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Commissar of the National Academy of Sciences of Ukraine" to conduct a study, the main purpose of which was to evaluate the effectiveness, safety, and tolerability of ATP-LONG (in terms of a substance that does not contain sodium chloride and water) - 20 mg with a content of 12.6 mg of adenine nucleotides; produced by FarKoS LLC "Pharmaceutical Company", which is prescribed orally for 2 tablets 2 times a day with course use for 60 days, as part of complex therapy in patients with coronary heart disease, angina pectoris corresponding to FC I-II. Methods. 40 patients with stage II hypertension, and coronary artery disease will participate in the study. Patients were divided into 2 groups of 20 patients each - main and control. The patients' quality of life was assessed using the SF-36 Health Status Survey questionnaire, which was suggested to be filled out at the start of the study and after 2 months of follow-up. Research results. Course use of ATP-long helped patients with coronary artery disease to improve physical activity, reduce the number of angina attacks and the intensity of shortness of breath. Taking ATP-long did not have a negative effect on ECG dynamics in patients with coronary artery disease. The dose of ATP-long 2 tablets 2 times a day (daily dose of 80 mg) is an effective adjuvant in the complex treatment of patients with coronary artery disease. Course use of ATP-long 2 tab 2 times a day is safe for patients with coronary artery disease. Conclusions. Taking ATP-long as an adjuvant therapy in patients with coronary artery disease significantly improves the quality of life according to the SF-36 questionnaire.

Keywords: ATP-long, coronary heart disease, mitochondria, metabolic therapy, cardiocytoprotectors, SF-36 questionnaire, quality of life.



Постановка проблеми

Метаболічна терапія серцево-судинних захворювань передбачає наступні важливі аспекти:

Забезпечення достатнього доступу кисню та енергетичних субстратів до мітохондрій.

Збереження оптимальної окисної активності мітохондрій та ефективного синтезу високоенергетичних фосфатів.

Ефективний транспорт АТФ із мітохондрій до місця використання.

Відповідне локальне регулювання співвідношення АТФ/АДФ у АТФаз.

Функціонування механізмів зворотного зв'язку для регулювання енергетичного гомеостазу.

У випадку порушення будь-якої з цих ланок енергетичного обміну в кардіоміоцитах можна намагатися компенсувати це шляхом оптимізації метаболічних процесів за допомогою лікарських препаратів, які мають цитопротекторну дію на клітини міокарда, таких як кардіопротектори.

Залежно від механізмів їх дії, всі кардіопротекторні препарати можна розділити на дві основні групи: ті, що мають непряму дію, та ті, що мають пряму дію. Кардіопротектори непрямої дії впливають на органи та системи, що сприяють покращенню обміну речовин в клітинах міокарда через зменшення навантаження на них (це можуть бути антикоагулянти, антигіпертензивні засоби, а також речовини, які впливають на обмін ліпідів). Кардіопротектори прямої дії здійснюють свій вплив безпосередньо на рівні кардіоміоцитів. Ці препарати можуть мати різні мішені для дії: деякі моделюють функцію клітинних мембран (наприклад, блокатори кальцієвих каналів); інші стабілізують клітинні мембрани (антиоксиданти); а деякі нормалізують метаболічні процеси в клітині (препарати АТФ). Оскільки зміни, які виникають у міокарді при його ішемії, розглядаються як сукупність в різній ступені оборотних метаболічних порушень, то ліки, які можуть позитивно впливати на метаболізм та енергетичний обмін кардіоміоцитів, є перспективними.

Здатність серцевого м'яза виконувати свої основні функції залежить від дрібної рівноваги між виконаною міокардом роботою для забезпечення потреб всього організму в кисні та поживних речовинах і енергією, яка постачається завдяки процесам синтезу макроергетичних сполук, що відбуваються в кардіоміоцитах. У випадку, коли кисень надходить в достатній кількості, основними джерелами енергії для здорового серця є жирні кислоти (ЖК) та глюкоза. Процес катаболізму вільних ЖК забезпечує 60-90% необхідної енергії клітин міокарда, тоді як вуглеводи забезпечують 10-40%. Найбільш вигідним шляхом для синтезу макроергетичних сполук є бета-окислення ЖК: при повному окисленні однієї молекули пальмітинової кислоти виробляється 130 молекул аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) - головного джерела енергії в усіх процесах клітинного метаболізму. Бета-окисленню ЖК піддаються в мітохондріях, які в кардіоміоцитах представлені великою кількістю і займають приблизно 30% об'єму клітини. Після активації ЖК у цитозолі за допомогою ферменту ацил-Б-коензим А (КоА)-синтетази утворюється ацил-Б-КоА, але цей комплекс самостійно не може проникнути через мітохондріальну мембрану. Для цього потрібен карнітин-залежний транспортний механізм, де ацил-Б-КоА з'єднується з карнітином на зовнішній стороні мембрани, утворюючи ацилкарнітин. Потім цей комплекс проникає через мембранну транслокацію на внутрішню стінку мембрани, де карнітин-пальмітоілтрансферазою II ацил-Б-КоА відокремлюється від карнітину. У мітохондріях цей ацил-Б-КоА вступає в цикл бета-окислення, який завершується синтезом двох молекул ацетил-Б-КоА, який служить субстратом для циклу трикарбонових кислот (цикл Кребса). Під час цього циклу відбувається вивільнення енергії, яка зберігається у вигляді макроергетичної сполуки АТФ завдяки окиснювальному фосфорилюванню аденозиндифосфату (АДФ) (мал. 1).



Рис. 1. Бета-окислення жирних кислот

Щодо глюкози, після того як вона потрапляє в цитоплазму кардіоміоциту через спеціальні білки-переносники, вона піддається фосфорилюванню за допомогою гексокінази, перетворюючись в глюкозофосфат. Глюкозофосфат може використовуватися як джерело енергії для створення глікогену, або вступає в реакції гліколізу. Після проходження 10 реакцій гліколізу, які відбуваються в цитоплазмі і керуються багатьма ферментами, включаючи фосфофруктокіназу, утворюються 2 молекули пірувату та 8 молекул АТФ. Якщо кисню достатньо, піруват переходить всередину мітохондрій, де під впливом комплексу ферментів піруват-дегідрогенази (ПДГ) піддається окисному декарбоксилюванню і перетворюється в ацетил-S-КоА, який бере участь у циклі Кребса (мал. 2).



Рис. 2. Шлях глюкози до мітохондрії

При обмеженому доступі кисню до клітин міокарда, якщо його недостатньо для всіх окисних реакцій, гліколіз стає менш продуктивним з точки зору вироблення АТФ (лише 2 молекули АТФ виробляються з однієї молекули глюкози). Цей процес відомий як анаеробний гліколіз. В ході анаеробного гліколізу піровиноградна кислота перетворюється в молочну кислоту. Однак молочна кислота не може бути використана клітиною без кисню, тому в умовах кисневого дефіциту лактати накопичуються, що призводить до кислотознижувального стану. Закислення середовища знижує активність ферментів, що беруть участь у реакціях гліколізу, включаючи фосфофруктокіназу, що призводить до гальмування гліколізу. Крім того, знижується активність транслокацій, які відповідають за перенесення ацил-S-КоА в мітохондрії для високоефективного бета-окислення. У цитоплазмі накопичуються вільні жирні кислоти, що ще більше погіршує енергетичний обмін та може сприяти ушкодженню клітинних мембран. Під час дефіциту АТФ включається каскад метаболічних змін, характерних для клітин міокарда, що переживають ішемію, і це призводить до погіршення його функцій діастолічної і систолічної діяльності.

Таким чином, мітохондрії відіграють ключову роль у забезпеченні кардіоміоцитів необхідною макроергією для виконання їх функції зі скорочення, включаючи механізми пов'язані з ішемією та реперфузією.

Збереження інтегрітету мітохондріальних мембран і ферментів має велике значення для підтримки життєдіяльності міокарду.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Одним із напрямів в лікуванні кардіометаболічних захворювань є використання препарату, який є різнолігандною координаційною сполукою, де одним із лігандів є макроергічні фосфати (АТФ), а іншим - амінокислота гістидин, разом з іонами калію і магнію. Структура цього препарату спрямована на полегшення проникнення його компонентів всередину клітини для участі у різних метаболічних процесах, що здійснюється ефективніше, ніж окремі компоненти.

Молекула АТФ представляє собою нуклеотид, складений з аденіну, п'ятивуглецевого цукру рибози і трьох фосфатних груп, які з'єднані макроергетичними зв'язками. АТФ є головним джерелом енергії для клітин в організмі людини, включаючи міокард.

Дослідження показують, що концентрація АТФ у міокарді пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю може бути на 25-30% нижчою, ніж у здорових осіб. Подібні дослідження на тваринах свідчать про повільну втрату міокардом АТФ при серцевій недостатності, що становить близько 0,35% загального обсягу за одну добу. Ця поступова втрата АТФ у клітинах міокарда може існувати тривалий час без виражених симптомів і може бути недооціненою деякими дослідниками [11].

Заслуговує на увагу здатність АТФ впливати на показники артеріального тиску (АТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС), а також на серцевий ритм. При тому, що вираженість гіпотензивного ефекту від монотерапії АТФ не надто велика, дозозалежний ефект, який досягається, досить стабільний. Описану властивість АТФ пов'язують з вазодилататорним впливом пуринового нукленозиду -- аденозину.

Вже досить давно відомо [11] про здатність АТФ та аденозину надавати негативний хронотропний (зниження частоти генерації потенціалів дії та скорочень серця) та дромотропний (зниження швидкості електротонічної передачі збудження та, отже, збільшення тривалості фаз серцевого циклу) ефект. Чутливість клітин синусового та атріовентрикулярного вузлів до АТФ та аденозину варіює залежно від багатьох факторів, і механізм реалізації зазначеного впливу тривалий час залишався не до кінця з'ясованим. У кардіологічній практиці АТФ та аденозин застосовуються при терапії пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії та інших порушеннях ритму серця [11].

За рахунок того, що аденозинові рецептори підгрупи А1 представлені також і в гладком'язових клітинах судинної стінки, аденозин за допомогою активації вищеописаного механізму має і вазодилататорний ефект на ділянки судин, прохідність яких визначається гладкими м'язами, тобто ті зони, які меншою мірою уражені атеросклерозом. Цим частково пояснюється гіпотензивний ефект АТФ та її метаболіту аденозину.

Додатково, аденозин грає важливу роль у явищі ішемічного прекондиціонування міокарда, що передбачає підвищену стійкість серця до нестачі кисню після короткочасних транзиторних епізодів ішемії. Аденозин взаємодіє з універсальним внутрішньоклітинним месенджером, протеїнкіназою, і викликає активацію АТФ-залежних калієвих каналів, які присутні у мембранах гладких м'язів і кардіоміоцитів. Це призводить до перебудови електролітного потенціалу мембран, що зменшує потенціали дії кардіоміоцитів та має захисний ефект.

Ця взаємодія призводить до енергозберігаючого ефекту, оскільки після ішемічного прекондиціонування клітини міокарда легше переносять ішемічні епізоди, і вони мають знижені енергетичні вимоги, включаючи глікогеноліз і запобігаючи зростанню метаболічного ацидозу.

Дослідження використання аденозину як фармакологічного засобу прекондиціонування проводилися в рамках Acute Myocardial Infarction Study of Adenosine (AMISTAD)-I та AMISTAD-II. Результати AMISTAD-I показали значуще зменшення області некрозу в серцевому м'язі пацієнтів з гострим інфарктом міокарда після введення аденозину порівняно з контрольною групою. Проте це мало об'єктивний вплив на клінічні результати. Подібні результати були отримані в AMISTAD-II, де внесок аденозину також показав зменшення розмірів інфарктних уражень. Проте ця інтервенція практично не вплинула на кінцеві клінічні результати. [11].

Гістидин є гетероциклічною амінокислотою, яку більшість дослідників вважає незамінною. Це означає, що організм людини не може самостійно її синтезувати. Метаболізм гістидину в організмі людини є різноманітним. Гістидин бере участь у синтезі численних білкових сполук, включаючи мієлінові оболонки нервових волокон, складову частину гемоглобіну та цитохрому, і виступає як передкурсор гістаміну, медіатора запалення. Особливий інтерес для кардіологів представляє роль гістидину в утворенні дипептиду карнозину, який має потужні антиоксидантні властивості і функціонує як пастка для вільних радикалів. Карнозин проявив здатність пригнічувати вільнорадикальне окислення, запобігаючи пошкодженню білкових молекул, і це було доведено як in vitro, так і in vivo. Завдяки своїм властивостям захисту мембран карнозин здобув популярність серед геронтологів і використовується в дослідженнях старіння.

З усіх розглянутих електролітних порушень, найбільш поширеним у клінічній практиці, особливо серед кардіологів, є дефіцит калію (K+). Цей дефіцит може виникати як наслідок лікувальних заходів (наприклад: використання тіазидних діуретиків, що може призвести до гіпокаліємії в 40% випадків) так і через недостатнє надходження калію з їжею або внаслідок зайвого споживання його антагоніста - натрію (Na+).

Цікаво, що дослідження [9, 10] показали, що калій (K+) має профілактичну дію щодо серцево-судинних захворювань. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при належному надходженні з їжею, він може зменшити артеріальний тиск шляхом розширення судин за рахунок зниження електричної збудливості судинних клітин. Він також може зменшити відповідь серцево-судинної системи на стимуляцію адреналіном і дію ангіотензину II. Крім того, калій сприяє виділенню натрію з організмом через сечу. Калій також впливає на стабілізацію мембран клітин, запобігаючи окисленню ліпідів та утворенню вільних радикалів. Пригнічення окислення вільних радикалів в клітинах судинного ендотелію може зменшити адгезію макрофагів до судинних стінок, що грає важливу роль у розвитку судинних захворювань.

Результати великих наукових досліджень [9, 10] також підтверджують, що забезпечення належним рівнем калію в раціоні пов'язане зі зниженням ризику ішемічного інсульту, незалежно від складу та кількості їжі та вживання алкоголю. Навіть додаткове споживання лише 10 ммоль калію на добу може зменшити ризик смертності від ішемічного інсульту на 40%. У подальших дослідженнях підтверджено, що зворотній зв'язок між ризиком ішемічного інсульту та споживанням калію в їжі більш виражений в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ніж в нормотензивних осіб, і цей ефект не обмежується лише гіпотензивним впливом калію.

Аналіз результатів метааналізу, який об'єднав дані з 33 досліджень, що досліджували вплив вживання їжі, багатої калієм (K+), на артеріальний тиск (АТ), показав, що існує позитивна зв'язок між вмістом калію в раціоні і значним зниженням середнього систолічного (САД) і діастолічного АТ (на - 4,4 мм рт. ст. і -2,4 мм рт. ст. відповідно) [8]. Калій відіграє важливу роль як один з факторів, що контролюють мембранний потенціал у клітинах організму людини і впливає на ритм серця. Електрофізіологічні властивості мембран клітин значно впливають на генерацію електричних імпульсів в клітинах, які відповідають за ритм серця, та їх подальше поширення через провідну систему серця. Гіпокаліємія, або дефіцит калію, може послабити функцію серця. У пацієнтів з порушеною регуляцією серцевого ритму та провідності, дефіцит калію може сприяти виникненню ектопічних джерел електричної активності в шлуночках серця і призводити до порушень ритму серця у верхніх камерах серця (суправентрикулярних порушень). Підвищення рівня калію в крові шляхом дієтичного прийому або регулювання прийому діуретиків з використанням препаратів, що зберігають калій, може сприяти зменшенню частоти та важкості порушень ритму серця на 85%.

Для досягнення позитивних ефектів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та іншими кардіоваскулярними захворюваннями необхідно належне надходження екзогенного магнію (Mg2+) з їжею, оскільки він є важливим кофактором для транспорту калію (K+) та підтримання належної концентрації іонів K+ всередині клітини. Дослідження на клітинних моделях показали, що низький рівень Mg2+ може сприяти недостатньому насиченню клітин калієм та спільному дефіциту K+/Mg2+.

Часто при призначенні петлевих діуретиків, зокрема при артеріальній гіпертензії, спостерігається втрата K+ та Mg2+ через сечу, що може викликати серйозні порушення електрофізіологічної активності клітинних мембран, зокрема в синусовому вузлі, атріовентрикулярному вузлі та провідній системі серця. Неефективність антиаритмічної терапії у випадках рецидивуючої шлуночкової тахікардії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та іншими серцево-судинними захворюваннями може бути підозрою щодо дисбалансу між рівнями K+ та Mg2+ в організмі.

Магній грає важливу роль у клітинному метаболізмі, беручи участь у функціонуванні близько 300 ферментів, включаючи аденілатциклазу, фосфофруктокіназу, ^/№+-АТФази тощо. Він також впливає на процеси окисного фосфорилювання (утворення АТФ з фосфору) та гліколізу. Для належного енергообміну, утворення метаболічно-активного комплексу АТФ+Mg2+ необхідний належний рівень магнію.

Крім того, магній є природним антагоністом кальцію (Ca2+), і це сприяє його спазмолітичному впливу, включаючи гладкі м'язи судинної стінки. Магній також має цитопротекторні, дезагрегаційні та антиаритмічні властивості.

Вміст магнію (Mg2+) у щоденному раціоні корелює з рівнем артеріального тиску (АТ). Профіль ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) також включає хронічний дефіцит магнію в раціоні, що визначено завдяки проспективним епідеміологічним дослідженням, таким як The Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) та National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES) [7, 8] . Цей дефіцит є незалежним фактором ризику розвитку ІХС, незалежно від факторів, таких як соціальний статус, куріння, вживання алкоголю, ліпідний профіль та інші. Результати рандомізованих сліпих плацебо-контрольованих досліджень свідчать, що включення магнію до стандартної терапії пацієнтів з ІХС призводить до покращення функції судинного ендотелію, підвищення стійкості до фізичних навантажень та зниження частоти стенокардійних нападів. Дослідження, проведені in vivo та in vitro, також показали, що магній впливає на біологічну активність аденозинтрифосфату (АТФ), підвищуючи стійкість утвореного комплексу. Під час ішемії міокарда, зниження рівня магнію всередині клітини може призвести до пригнічення метаболічної активності АТФ. Таким чином, для успішної корекції ішемічних порушень у клітинах міокарда корисним є застосування комплексу, що включає АТФ та магній (АТФ+Мg2+).

Молекула лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ», яка включає в себе ліганди АТФ та гістидин, утворює комплекс з іонами Мg2+ та K+ в специфічній конфігурації, яка надає їй кілька корисних властивостей, що не притаманні окремим її компонентам. Цей комплекс має вищу афінітетність до мембранних пуринергічних рецепторів, менше схильний до розкладання каталітичними ферментами і краще впроваджується в метаболічні процеси [11]. Лікарський засіб «АТФ-ЛОНГ» відіграє роль стимулятора енергетичного обміну в клітинах організму. Взаємодія з пуринергічними рецепторами підвищує активність мембранних іонних каналів, компенсує внутрішньоклітинний дефіцит Мg2+ та K+, підвищує антиоксидантний захист клітин серця та знижує концентрацію солей сечової кислоти. Особливо важливо відзначити, що умови ішемії міокарда підсилюють роботу лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ», зменшуючи потребу міокарда в кисні і поліпшуючи перфузію вінцевих артерій. Також цей комплекс впливає на іонний транспорт та нормалізує збудження серця (покращує перебіг анестезії). Всі ці властивості сприяють антиішемічному, мембраностабілізуючому та протиаритмічному ефектам препарату.

На основі результатів експериментальних і клінічних досліджень можна стверджувати, що лікарський засіб «АТФ-ЛОНГ» покращує коронарний кровообіг, центральну і периферичну гемодинаміку, підвищує скорочувальну здатність міокарда та функціональний стан лівого шлуночка, що веде до покращення фізичної працездатності. Крім того, він сприяє нормалізації серцевого ритму у хворих з різними аритміями та впливає на концентрацію калію і магнію в тканинах.

Лікарський засіб «АТФ-ЛОНГ» застосовується в комплексному лікуванні вегетативної дистонії, ІХС, кардіосклерозу різного генезу, пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії та інших порушень серцевого ритму, міокардіодистрофії, гіперурикемії, а також призначається з метою підвищення толерантності до фізичних навантажень [7].

Мета дослідження

Виходячи з вишезазначених даних, на базі ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України» було проведено дослідження, основною метою якого було оцінка ефективності, безпеки, переносимості лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» (у перерахунку на речовину, що не містить натрію хлорид та воду) 20 мг із вмістом суми аденінових нуклеотидів 12,6 мг; виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «ФарКоС», що призначався перорально по 2 таблетки 2 рази на день при курсовому застосуванні протягом 60 днів, у складі комплексної терапії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та стенокардією напруги, що відповідає ФК І-II.

Виклад основного матеріалу

У дослідженні прийняли участь 40 пацієнтів з АГ II стадії та ІХС (табл. 1). Пацієнти були розподілені на 2 групи по 20 пацієнтів - основна і контрольна.

Таблиця 1. Демографічні та клінічні показники у порівнювальних групах

Показник	Основна група (n= 20)	Контрольна група (n=20)
Вік, років	59,33±3,4	58,94±5,8
Чоловіки, n (%)	8	6
ІМТ, кг/м2	29,29±4,4	27,89±5,4
Гіпертонічна хвороба, n (%)	20 (100%)	20 (100%)
Скарги:	2	2
- загрудинний біль	18	18
- задишка	3	4
- набряки нижніх кінцівок
Глікований гемоглобін, %	5,8±2,4	5,7±3,4

Протокол дослідження включав:

Збір скарг і даних анамнезу.

Оцінка вітальних функцій (ЧСС, ЧД, АТ).

Оцінка якості життя по опитувальнику SF-36 пацієнтом.

Електрокардіографія (ЕКГ) у спокої (проводиться в 12 стандартних відведеннях).

Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації, ICH-GCP і чинним законодавством України. Пацієнти підписували інформовану згоду. Дослідження складалося з 4 візитів (табл. 2).

Таблиця 2. Дизайн дослідження

Візит 1	Скринінг, тривалість скринінгу до 72 годин	підписання Інформованої згоди пацієнтом; проведення необхідних досліджень; включення пацієнта до дослідження; проведення ЕКГ; призначення лікарського засобу.
Візит 2	Проміжна оцінка безпеки і переносимості 14 + 3 дня.	отримання інформації від пацієнта про прийом ЛЗ; реєстрація можливих у цей період побічних реакцій лікарського засобу; корекція (при необхідності) проявів ПР ЛЗ; оцінка безпеки та переносимості терапії ЛЗ.
Візит 3	Проміжна оцінка ефективності безпеки і переносимості - 28 + 3 дні	- оцінка безпеки та переносимості терапії ЛЗ.
Візит 4	Заключна оцінка медичної та соціальної ефективності комплексної терапії та терапії з лікарським засобом «АТФ-ЛОНГ» - 60+3дні	оцінка безпеки та переносимості терапії ЛЗ; проведення ЕКГ.

Вивчення якості життя є актуальною та невід'ємною проблемою спостереження за хворими на ХКС, його ефективного та безпечного лікування. Важливо, що кожний пацієнт дає оцінку впливу цієї патології та проведеного лікування на його емоційне, психологічне, фізичне та соціальне функціонування. Це дає суттєву оцінку значення кожного показника у проведених дослідженнях [9]. Опитувальник SF-36 (Medical Outcomes Study Short-Form 36) є найпоширенішеним неспецифічним засобом вивчення якості життя у хворих, який дозволяє оцінити різні складові життя пацієнта в умовах хвороби. Оцінку якості життя хворих проводили за допомогою опитувальника «SF-36 Health Status Survery», який пропонували заповнити на момент початку дослідження та через 2 місяця спостереження. Тридцять шість пунктів опитувальника згруповані у 8 шкал: фізичне функціонування, рольова діяльність, тілесний біль, загальне здоров'я, життєдіяльність, соціальне функціонування, емоційний стан та психічне здоров'я. Показники за кожною зі шкал варіювали від 0 до 100. Чим вище значення показника, тим краща оцінка за вибраною шкалою, 8 шкал були згруповані у два показники: фізичний та психологічний компоненти здоров'я.

Фізичний компонент здоров'я (Physical health - PH) включав:

Фізичне функціонування (PF - Physical Functioning).

Рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (RP - Role- Physical Functioning).

Інтенсивність болю (BP - Bolily Poin).

Загальний стан здоров'я (GH - General health).

Психічний компонент (Mental health - MH) здоров'я включав:

Життєву активність (VT - Vitality).

Соціальне функціонування (SF - Social Functioning).

Рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (RE - Role Emotionale).

Психічне здоров'я (MH - Mental Health). Статистична обробка даних проводилася за допомогою пакету STATISTICA 12.

Пацієнти основної групи отримували в складі комплексної терапії ЛЗ «АТФ-ЛОНГ» (у перерахунку на речовину, що не містить натрію хлорид та воду) 20 мг із вмістом суми аденінових нуклеотидів 12,6 мг; виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «ФарКоС», що призначається по 2 таблетки 2 рази на день курсом протягом 8 тижнів. Пацієнти контрольної групи отримували комплексну терапію стенокардії напруги І-ІІ ФК згідно з рекомендаціями ВООЗ (табл. 2). За результатами оцінки ЕКГ до і після лікування не було встановлено статистично значущих відмінностей. Жодної побічної дії препарату не було зареєстровано.

Як видно із таблиці 2, більшість пацієнтів обох груп мали скарги на задишку та підвищений АТ. Дані анкетування пацієнтів за кожним із компонентів опитувальника SF-36 при 1 візиті та через 2 міс після лікування представлені в таблиці 3 і 4. Протягом дослідження відзначено статистично значуще покращення показників ЯЖ пацієнтів основної групи. Досягнуто статистично значуще поліпшення як фізичного, так і психологічного компонентів здоров'я пацієнтів основної групи у порівнянні з контрольною групою.

Таблиця 3. Показники ЯЖ хворих основної групи за опитувальником SF-36 (n=20)

Показник	Бали до лікування, M±m	Бали після лікування, M±m
Фізичне функціонування	31,25±2,63	56,64±2,83*
Рольове функціонування, зумовлене фізичним станом	40,49±3,74	70,41±5,22*
Інтенсивність болю	51,78±2,17	64,71±2,75*
Загальний стан здоров'я	32,54±1,84	58,83±3,74*
Життєва активність	29,14±1,83	54,78±2,79*
Соціальне функціонування	48,69±2,23	57,90±2,67*
Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом	38,17±3,87	57,81±3,84*
Психологічне здоров'я	36,15±1,87	48,86±2,45*

Примітка: * - статистично значущі відмінності (p<0,05)

Таблиця 4. Показники ЯЖ хворих контрольної групи за опитувальником SF-36 (n=20)

Показник	Бали до лікування, M±m	Бали після лікування, M±m
Фізичне функціонування	32,45±2,63	38,64±6,83
Рольове функціонування, зумовлене фізичним станом	42,29±2,74	45,41±3,22
Інтенсивність болю	49,88±2,27	54,65±3,75
Загальний стан здоров'я	30,14±2,84	32,84±3,24
Життєва активність	29,24±1,63	34,28±4,35*
Соціальне функціонування	49,89±3,23	54,58±3,67
Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом	36,37±4,87	37,45±1,64
Психологічне здоров'я	36,55±2,17	38,36±2,15

Примітка: * - статистично значущі відмінності (p<0,05)



Результати нашого дослідження узгоджуються з дослідженням, яке було проведене в період з 1997 по 2000 рік, на базі кардіологічного відділення та відділення реабілітації Центральної міської клінічної лікарні м. Києва за участю 100 пацієнтів, які страждали на нейроциркуляторну дистонію (НЦД) та ішемічну хворобу серця (ІХС), де було продемонстровано успішну клінічну ефективність та безпечність застосування лікарського засобу « АТФ-ЛОНГ» [2]. Встановлено, що серед пацієнтів із НЦД, включення лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» у їх лікувальну схему з дозуванням 60 мг на добу у 3 прийоми сублінгвально призвело до значущого зниження частоти виникнення кардіалгії в 2,9 рази та загальної кількості симптомів НЦД на 40% в порівнянні із пацієнтами, які щодня приймали 2 мл 1% розчину АТФ внутрішньом'язово (p<0,05). Також після прийому лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» відзначалося зменшення частоти вегетативних симптомів, таких як похолодання та гіпергідроз кінцівок, лабільність частоти серцевих скорочень та артеріального тиску [3]. Додатково, у групі пацієнтів, які приймали лікарський засіб «АТФ- ЛОНГ», відзначалася підвищена толерантність до фізичних навантажень (на 59,5% у пацієнтів з НЦД і на 68,4% у осіб з ІХС) та поліпшення економічності роботи міокарда (на 30,3% і 31,1% відповідно) (p<0,05). Це супроводжувалося значним покращенням функції скорочення та діастолічної функції лівого шлуночка у порівнянні з контрольною групою.

Застосування препарату також дозволило зменшити частоту нападів стенокардії у 3 рази та потребу в нітрогліцерині у 5 разів (p<0,05). Вчені вважають, що цей ефект частково пояснюється зниженням частоти серцевих скорочень та артеріального тиску на 9,5% і 9,7% відповідно, обумовлено взаємодією зі специфічними АТФ-чутливими калієвими каналами синоатріального та атріовентрикулярного вузлів [4].

У більшості випадків використання лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» як аналога природних метаболітів в організмі людини не викликало жодних небажаних побічних реакцій. Лише у відносно невеликій кількості пацієнтів спостерігалися слабкі побічні ефекти, але вони не були настільки серйозними, щоб вимагати відміни прийому препарату. Наприклад: одна людина скаржилась на легке пощипування в горлі, а інша відчувала "спеку" в обличчі.

Результати клінічного дослідження, яке порівнювало ефективність сублінгвального вживання лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» та внутрішньом'язового введення розчину АТФ, підтвердили вищу біологічну активність лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» як представника класу різнолігандних координаційних сполук. Введення лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» в комплексну терапію пацієнтів із стабільною стенокардією напруги I--II ФК призвело до значущого зменшення частоти епізодів посиленого серцебиття та відчуття перебоїв у роботі серця у 2 рази, а також до зменшення кількості нападів стенокардії за 1 добу у 2 рази. У групі, яка отримувала звичайну АТФ, частота нападів знизилася всього в 1,2 рази (p<0,05) [1,6]. Дослідження також підтвердило незначне, але статистично значуще зниження систолічного артеріального тиску (САТ) на 7,5% внаслідок застосування лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ». Автори дослідження вважають, що цей ефект може бути пов'язаний з вазодилатуючими властивостями одного з метаболітів препарату - аденозину, а також з наявністю іонів магнію в його складі. Важливо відзначити, що терапія лікарським засобом «АТФ-ЛОНГ» добре переносилась, і лише один пацієнт відзначив слабкі відчуття пощипування в горлі, які не вимагали припинення лікування. Клінічний та біохімічний аналіз крові, а також аналіз сечі не показали жодних значних відхилень.

Вивчення, проведене В.І. Денисюком та співавторами з Вінницького медичного університету ім. Н.І. Пирогова у 2000 році, спрямоване на оцінку ефективності лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» у поєднанні з антиаритмічними та антиангінальними препаратами (за допомогою традиційного клінічного обстеження та добового моніторингу електрокардіограми за Холтером), виявило, що тривалий курс прийому лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» сублінгвально в дозі 80-160 мг на добу приводить до збільшення ефективності антиаритмічних засобів та, отже, до зниження частоти та важкості пароксизмальних порушень серцевого ритму у пацієнтів з нестабільною стенокардією та/або постійними формами аритмій [5].

Автори дослідження пов'язують цей ефект з антиішемічним впливом лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» та його взаємодією з аденозином, який активує пуринергічні рецептори іонних каналів клітинних мембран. Крім того, синергія між лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» та антиаритмічними засобами дозволяє зменшити дози останніх і, відповідно, знизити ризик можливих побічних ефектів.



Висновки

У пацієнтів із ІХС опитувальник SF-36 може забезпечити надійну та сприятливу оцінку якості життя.

Прийом лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» у якості ад'ювантної терапії у пацієнтів із ІХС дозволяє значно покращити якість життя за опитувальником SF-36.

Курсове застосування лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» допомогає пацієнтам із ІХС покращити фізичну активність, знизити кількість нападів стенокардії та інтенсивність задишки.

Прийом лікарського засобу «АТ Ф-ЛОНГ» не впливає негативно на ЕКГ-динаміку у пацієнтів із ІХС.

Доза лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» 2 таблетки 2 рази на день (добова доза 80 мг) є ефективним ад'ювантним засобом у комплексному лікуванні пацієнтів із ІХС.

Курсове застосування лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ» 2 таблетки 2 рази на добу є безпечним для пацієнтів із ІХС.

Таким чином, метаболічна терапія - це широке поле, що охоплює різні методики та стратегії лікування, спрямовані на вплив на метаболічні процеси в організмі для покращення здоров'я. Останні наукові дослідження і технологічні досягнення в цій галузі відкривають безліч можливостей для подальших досліджень і розвитку. Розвиток технологій для аналізу метаболічних профілів окремих пацієнтів може допомогти виробити персоналізовані підходи до лікування, адаптовані до конкретних метаболічних характеристик кожної людини. Впровадження методів машинного навчання та аналізу великих обсягів даних для більш ефективного розуміння метаболічних процесів та виявлення нових зв'язків між метаболічними даними та захворюваннями. Ці напрямки представляють лише кілька можливих шляхів розвитку метаболічної терапії, проте вони відображають потенційно важливі аспекти для майбутніх досліджень у цій області.



Література

1. Амосова К.М., Конопльова Л.Ф., Мхітарян Л.С. та ін. Клінічна ефективність нового вітчизняного препарату метаболічного типу дії лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ®» та його вплив на фізичний стан хворих з початковими формами ІХС. Ліки України, 4, 1999, с. 57-58.

2. Береза Н.В. Цитопротекторна терапія координаційними сполуками аденозинтрифосфату в комплексному лікуванні хворих на нейроциркуляторну дистонію та ішемічну хворобу серця. Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Київ, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2003, с. 22.

3. Вдовенко Н., Смульський В., Олійник С. Фармакологічні властивості лікарського засобу «АТФ-ЛОНГ». Спортивна медицина, 1-2, 2004, с. 105-109.

4. Візир В.А., Волошина І.М., Волошин Н.А. та ін. Метаболічні кардіопротектори: фармакологічні властивості та застосування у клінічній практиці. Запоріжжя, Запорізький державний медичний університет, 2006, с. 36.

5. Денісюк В.І., Липницький Т.М., Сізова М.М. та ін. Підвищення ефективності антиаритмічних та антиангінальних препаратів при їх поєднанні з лікарським засобом «АТФ-ЛОНГ» у хворих на ІХС похилого та старечого віку. Порушення ритму серця: вікові аспекти Матеріали 1-ї Української науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 2000, с. 55-58.

6. Мхітарян Л.С., Амосова К.М., Береза Н.В. Вплив макроергічного фосфату (АТФ-ЛОНГ) на перебіг вільнорадикальних процесів, структурно-функціональний стан клітинних мембран та показники іонного гомеостазу у пацієнтів з початковими формами ішемічної хвороби серця. Український кардіологічний журнал, 5-6, 2000, с. 21-25.

7. Шумаков В.А., Талаєва Т.В., Братусь В.В. Енергетичний метаболізм міокарда за умов коронарної недостатності; можливості його фармакологічної корекції. Український кардіологічний журнал, 3, 2005, с. 9-16.

8. Bergantin L.B. Diabetes and inflammatory diseases: An overview from the perspective of Ca2+/3'-5'-cyclic adenosine monophosphate signaling. World J Diabetes. 2021 Jun 15; 12(6): 767-779. doi: 10.4239/wjd.v12.i6.767. PMID: 34168726; PMCID: PMC8192245.

9. Dibben G., Faulkner J., Oldridge N., Rees K., Thompson D.R., Zwisler A.D., Taylor R.S. Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. Cochrane Database Syst Rev. 2021 Nov 6; 11 (11):CD001800. doi: 10.1002/14651858.CD001800.pub4. PMID: 34741536; PMCID: PMC8571912.

10. Lodish, H., Berk A., Matsudaira P., Kaiser C.A., Krieger M., Scott M.P., Zipursky S.L., Darnell J. Molecular Cell Biology, 5th ed. New York: WH Freeman, 2004.

11. Thomson D.M. The Role of AMPK in the Regulation of Skeletal Muscle Size, Hypertrophy, and Regeneration. Int J Mol Sci. 2018 Oct 11; 19(10):3125. doi: 10.3390/ijms19103125. PMID: 30314396; PMCID: PMC6212977.



References

1. Amosova K.M., Konoplova L.F., Mkhitarian L.S. ta in. (1999). Klinichna efektyvnist novoho vitchyznianoho preparatu metabolichnoho typu dii “ATF-LONG®” ta ioho vplyv na fizychnyi stan khvorykh z pochatkovymy formamy IKhS [Clinical efficacy of a new domestic metabolic-type drug “ATP-LONG®” and its effect on the physical condition of patients with initial forms of coronary artery disease] Liky Ukrainy, 4, 57-58. [in Ukrainian].

2. Bereza N.V. (2003). Tsytoprotektorna terapiia koordynatsiinymy spolukamy adenozyntryfosfatu v kompleksnomu likuvanni khvorykh na neirotsyrkuliatornu dystoniiu ta ishemichnu khvorobu sertsia [Tsytoprotektorna terapiia koordynatsiinymy spolukamy adenozyntryfosfatu v kompleksnomu likuvanni khvorykh na neirotsyrkuliatornu dystoniiu ta ishemichnu khvorobu sertsia]. Avtoref. dys. ... hand. med. nauk. Kyiv, Natsionalnyi medychnyi universytet im. O.O. Bohomoltsia, 22. [in Ukrainian].

3. Vdovenko N., Smulskyi V., Oliinyk S. (2004). Farmakolohichni vlastyvosti preparatu «ATF-LONG» [Pharmacological properties of the drug "ATP-LONG"]. Sportyvna medytsyna, 1-2, 105-109. [in Ukrainian].

4. Vizyr V.A., Voloshyna I.M., Voloshyn N.A. ta in. Metabolichni kardioprotektory: farmakolohichni vlastyvosti ta zastosuvannia u klinichnii praktytsi. [Metabolic cardioprotectors: pharmacological properties and application in clinical practice]. Zaporizhzhia, Zaporizkyi derzhavnyi medychnyi universytet, 36. [in Ukrainian].

5. Denisiuk V.I., Lypnytskyi T.M., Sizova M.M. ta in. (2000). Pidvyshchennia efektyvnosti antyarytmichnykh ta antyanhinalnykh preparativ pry yikh poiednanni z “ATF-LONG” u khvorykh na IKhS pokhyloho ta starechoho viku. Porushennia rytmu sertsia: vikovi aspekty. [Improving the efficacy of antiarrhythmic and antianginal drugs in combination with “ATP-LONG” in elderly and senile patients with coronary artery disease. Heart rhythm disorders: age-related aspects]. Materialy 1-yi Ukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu, m. Kyiv, 55-58. [in Ukrainian].

6. Mkhitarian L.S., Amosova K.M., Bereza N.V. (2000). Vplyv makroerhichnoho fosfatu (ATF-LONH) na perebih vilnoradykalnykh protsesiv, strukturno-funktsionalnyi stan klitynnykh membran ta pokaznyky ionnoho homeostazu u patsiientiv z pochatkovymy formamy ishemichnoi khvoroby sertsia. [Influence of makroerhichnoho phosphatu (“ATF-LONH”) on perebih vilnoradykalnykh protsesiv, strukturno-funktsionalnyi stan klitynnykh membrannykh ta pokaznyky ionnoho homeostazu u patsiientiv z pochatkovymy formamy ishemichnoi khvoroby sertsia]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 5-6, 21-25. [in Ukrainian].

7. Shumakov V.A., Talaieva T.V., Bratus V.V. (2005) Enerhetychnyi metabolizm miokarda za umov koronarnoi nedostatnosti; mozhlyvosti ioho farmakolohichnoi korektsii. [Myocardial energy metabolism in coronary insufficiency; possibilities of its pharmacological correction.] Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 3, 9-16. [in Ukrainian].

8. Bergantin L.B. (2021) Diabetes and inflammatory diseases: An overview from the perspective of Ca2+/3'-5'-cyclic adenosine monophosphate signaling. World JDiabetes. Jun 15; 12(6):767-779. doi: 10.4239/wjd.v12.i6.767. PMID: 34168726; PMCID: PMC8192245. [in USA].

9. Dibben G., Faulkner J., Oldridge N., Rees K., Thompson D.R., Zwisler A.D., Taylor R.S. (2021) Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. Cochrane Database Syst Rev.;11(11):CD001800. doi: 10.1002/14651858.CD001800.pub4. PMID: 34741536; PMCID: PMC8571912. [in USA].

10. Lodish, H., Berk A., Matsudaira P., Kaiser C.A., Krieger M., Scott M.P., Zipursky S.L., Darnell J. (2004) Molecular Cell Biology, 5th ed. New York: WH Freeman. [in USA].

Размещено на Allbest.ru