Особливості кістково-мозкового кровотворення за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості кістково-мозкового кровотворення за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату

Шевченко Владислав Олександрович аспірант кафедри загальної та клінічної патофізіології імені Д. О. Альперна, Харківський національний медичний університет, м. Харків

Анотація

Гемопоез відіграє важливу роль у перебігу хронічного запалення. Під час запалення гемопоетичні стовбурові клітини піддаються впливу запальних сигналів і шляхом проліферації та диференціації замінюють зрілі імунні клітини відповідно до попиту.

Мета. З'ясувати особливості кістково-мозкового кровотворення за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

Матеріали та методи. Моделлю запалення було карагінанове вторинно хронічне асептичне запалення, яке викликалося шляхом внутрішньом'язового введення в ділянку правого стегна 10 мг Х-карагінану, розчиненого в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Дабігатрану етексилат вводили внутрішньошлунково через зонд у дозі 15 мг/кг/добу, розчиненим в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду щодня протягом усього експерименту. Кістковомозкове кровотворення вивчали на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу і 28-му добу проведення експерименту.

Результати дослідження. За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіна дабігатрану етексилату в порівнянні з його природним перебігом, в початкові терміни запалення у вогнище емігрує більша кількість лейкоцитів, ніж у терміни з 14-ої до 28-ої доби, коли їх виходить менше. Встановлено також, що в ранні терміни відбувається більше вимивання клітин з кісткового мозку в кров, що ще більше стимулює гемопоез, а в більш пізні терміни хронізації запалення спостерігається менша активація гемопоеза.

Висновок. Застосування блокатора тромбіна дабігатрану етексилату приводить до зниження хронізації запалення за рахунок більшої активації гемопоезу та потрапляння лейкоцитів з кісткового мозку в периферичну кров і вогнище запалення в його початкові терміни.

Ключові слова: вторинно хронічне карагінанове запалення, кістковий мозок, гемопоез, тромбін, дабігатрану етексилат

Shevchenko Vladyslav Oleksandrovych PhD student of the Department of General and Clinical Pathophysiology named after D. O. Alpern, Kharkiv National Medical University, Kharkiv

FEATURES OF THE BONE MARROW HEMATOPOIESIS IN SECONDARY CHRONIC CARRAGEENAN INFLAMMATION AFTER ADMINISTRATION OF THE THROMBIN BLOCKER DABIGATRAN ETEXILATE

Abstract. Hematopoiesis plays an important role in the course of chronic inflammation. During inflammation, hematopoietic stem cells are exposed to inflammatory signals and replace mature immune cells by proliferation and differentiation in accordance with the demand.

Objective. To find out the features of the bone marrow hematopoiesis in secondary chronic carrageenan inflammation after administration of the thrombin blocker dabigatran etexilate. хронічне карагінанове запалення кістковий

Materials and methods. The model of inflammation was carrageenan secondary chronic aseptic inflammation, which was induced by intramuscular injection of 10 mg of k-carrageenan dissolved in 1 ml of isotonic sodium chloride solution into the right thigh. Dabigatran etexilate was administered intragastrically through a gavage tube at a dose of 15 mg/kg/day dissolved in 1 ml of isotonic sodium chloride solution daily throughout the experiment. Bone marrow hematopoiesis was studied on days 1, 7, 14, 21, and 28 of the experiment.

Results. In secondary chronic carrageenan inflammation on the background of administration of the thrombin blocker dabigatran etexilate, compared with its natural course, in the initial stages of inflammation, a greater number of leukocytes emigrate to the inflammatory focus than in the period from day 14 to day 28, when fewer of them are released. It has also been established that in the early stages there is a greater washout of cells from the bone marrow into the blood, which further stimulates hematopoiesis, and in the later stages of inflammation chronicity, there is less activation of hematopoiesis.

Conclusion. The use of the thrombin blocker dabigatran etexilate leads to a decrease in the chronicity of inflammation due to greater activation of hematopoiesis and the entry of leukocytes from the bone marrow into the peripheral blood and the inflammatory focus in the initial stages of inflammation.

Keywords: secondary chronic carrageenan inflammation, bone marrow, hematopoiesis, thrombin, dabigatran etexilate

Постановка проблеми

Запалення є еволюційно створеною захисною реакцією на інфекцію або пошкодження тканин, яка передбачає активацію та споживання імунних клітин для відновлення та підтримки цілісності організму. У цьому процесі гемопоетичні стовбурові клітини самі піддаються впливу запальних сигналів і шляхом проліферації та диференціації замінюють зрілі імунні клітини відповідно до попиту [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Гемопоез відіграє важливу роль не лише у функції імунних клітин, але й у транспортуванні поживних речовин, гемостазі та загоєнні ран. Він визначається як ієрархічно організований і чітко регульований процес від ембріонального розвитку до дорослого віку, щоб виробляти та поповнювати всю систему крові з кісткового мозку.

Гемопоетичний гомеостаз ґрунтується на поділі та самовідновленні гемопоетичних стовбурових клітин [2] з величезною здатністю до самовідновлення, які диференціюються через ланцюжок-попередників до різних зрілих клітин крові [3]. Проте хронічні запальні захворювання, що викликають запальні сигнали, можуть призвести до екстреного кровотворення [4, 5]. У цьому процесі патогени можуть безпосередньо сприйматися рецепторами розпізнавання патернів, такими як Toll-подібні рецептори, експресовані на гемопоетичних стовбурових клітинах і клітинах- попередниках [6]. Потім сигналізація посилюється запальними цитокінами, такими, як інтерферони, фактор некрозу пухлин, що виділяються в периферичних, імунних активних центрах та/або локально в кістковому мозку [7, 8]. Як наслідок впливу цих подразників, ініціюються низхідні сигнальні каскади, які індукують мобілізацію гемопоетичних стовбурових клітин і клітин-попередників для поповнення витрачених недовговічних зрілих гемопоетичних імунних ефекторних клітин і посилення захисту організма. Примусове повторне циклування гемопоетичних стовбурових клітин може призвести до їх виснаження і, врешті-решт, до порушення кровотворення [9, 10].

Таким чином, розуміння ролі хронічного запалення в недостатності кісткового мозку залишається недостатньо повним.

Мета статті

З'ясувати особливості кістково-мозкового кровотворення за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

Матеріали та методи

Експериментальне дослідження було проведено на 72 дорослих щурах-самцях лінії WAG, масою 180 - 200 г. Дослідження було проведено з дотриманням принципів Директиви Європейського Союзу 2010/10/63 EU щодо експериментів на тваринах.

Контролем для природного перебігу запалення слугували інтактні щури, а контролем для запалення на тлі введення дабігатрану етексилату - щури, яким вводили препарат без подальшого викликання хронічного запалення.

Моделлю запалення було карагінанове вторинно хронічне асептичне запалення, яке викликалося шляхом внутрішньом'язового введення в ділянку правого стегна 10 мг Х-карагінану (Sigma, США), розчиненого в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду [11].

Дабігатрану етексилат вводили внутрішньошлунково через зонд у дозі 15 мг/кг/добу, розчиненим в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду щодня протягом усього експерименту [12, 13].

Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під наркозом тіопенталом натрію (Тіопенат, 1 г флакон, БРОВАФАРМА, Україна). 1 г препарату розводили в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. У шприц набирали 1 мл розчиненого тіопенталу натрію із флакону та розводили його 3 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Препарат вводили внутрішньооче- ревинно в дозі 40 - 50 мг/кг контрольним групам щурів, а також експериментальним групам щурів на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу і 28-му доби проведення експерименту [14, 15].

Кістковомозкове кровотворення вивчали на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу і 28-му добу проведення експерименту.

Ведення банку даних здійснювали за допомогою «Microsoft Excel 2019», а для їх статистичного опрацювання використовували «RStudio». Статистичне опрацювання даних передбачало розрахунок середнього арифметичного (M) для опису центральної закономірності, стандартної похибки середнього (m) для характеризування варіативності ознаки, та визначення статистичної значущості різниці, використовуючи t-тест Стьюдента [16]. При значеннях p<0,05 різницю розцінювали як статистично значущу.

Виклад основного матеріалу

За вторинно хронічного карагінанового запалення загальна кількість мієлокаріоцитів кісткового мозку змінювалась хвилеподібно (табл. 1).

Таблиця 1

Загальна кількість каріоцитів та мієлограма щурів (*10⁶/стегно) у динаміці природнього перебігу карагінанового вторинно хронічного запалення, (M ± m, n = 6)

Примітки: * - статистична значущість різниці 95,00% (p<0,05) порівняно з контролем; ** - статистична значущість різниці 99,00% (p<0,01) порівняно з контролем; *** - статистична значущість різниці 99,90% (p<0,001) порівняно з контролем; д - статистична значущість різниці 95,00% (p<0,05) порівняно з попереднім терміном; дд - статистична значущість різниці 99,00% (p<0,01) порівняно з попереднім терміном.

На 1-шу добу спостерігалось достовірне підвищення загальної кількості мієлокаріоцитів у порівнянні з контролем у 2,7 раза, p<0,01. Це підвищення пов'язане з активацією гемопоезу за рахунок посилення нейтрофільної реакції. На 14-ту - 28-му доби відмічалась тенденція зменшення загальної кількості мієлокаріоцитів відповідно в 1,27 раза і 1,22 раза, що, очевидно, пов'язане з посиленим виходом лейкоцитів у вогнище запалення, незважаючи на виражену моноцитарно-макрофагальну реакцію, а також виражену гіперплазію кісткового мозку.

Спостерігалось достовірне зменшення загальної кількості мієлокаріоцитів на 7-му добу в порівнянні з 1-ою добою в 2,28 раза, p<0,05, а також на 14-ту добу в порівнянні з 7-ою добою в 1,5 раза, p<0,05, що є підтвердженням того, що фазність цих змін пов'язана з хронізацією процеса.

За вторинно хронічного карагінанового запалення зменшувалась кількість мегакаріоцитів достовірно на 1-шу і 7-му доби порівняно з контролем відповідно в 5,82 раза, p<0,001, і 12,38 раза, p<0,001. На 7-му добу достовірно зменшувалась кількість мегакаріоцитів у порівнянні з 1-ою добою в 2,13 раза, p<0,05, а на 14-ту добу достовірно збільшувалась у порівнянні з 7-ою добою в 10,86 раза, p<0,05. На 21-шу добу спостерігалась тенденція збільшення в порівнянні з контролем в 1,43 раза, а на 28-му добу вміст мегакаріоцитів наближався до рівня контроля. Зміни кількості мегакаріоцитів відповідають фазним змінам інтенсивності хронічного запалення.

Кількість бластних клітин за вторинно хронічного карагінанового запалення достовірно була підвищена на 1-шу добу в 2,99 раза, p<0,05, в порівнянні з контролем. На 7-му добу в порівнянні з 1-ою добою спостерігалось достовірне зменшення бластних клітин в 2,92 раза, p<0,05. З 14-ої до 28-ої доби спостерігалась тенденція зменшення бластних клітин порівняно з контролем. Установлено, що динаміка кількості бластних клітин схожа з динамікою загальної кількості мієлокаріоцитів.

Спостерігалось достовірне збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів на 1-шу добу в порівнянні з контролем у 3,2 раза, p<0,05. На 7-му добу їх кількість достовірно зменшувалась порівняно з 1 -ою добою у 2,5 раза, p<0,05, а на 21 добу достовірно збільшувалась в порівнянні з 14-ою добою в

1,8 раза, p<0,05 і до завершення експерименту наближалась до контролю. Така динаміка кількості паличкоядерних нейтрофілів пов'язана з вираженою хронізацією процесу.

Збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів відмічалось на 1 -шу добу, перевищуючи контроль у 2,36 раза, p<0,05. На 7-му добу в порівнянні з 1-ою добою достовірно зменшувалась кількість сегментоядерних нейтрофілів в 1,88 раза, p<0,05. Кількість сегментоядерних нейтрофілів до завершення експерименту суттєво не відрізнялась від контролю. Особливість динаміки сегментоядерних нейтрофілів на 1-шу добу пов'язана з посиленням гемопоезу за рахунок нейтрофільної реакції.

Вміст еозинофілів у кістковому мозку за природного перебігу запалення також змінювався хвилеподібно: спостерігалось достовірне підвищення їхньої кількості на 1-шу добу в 2,8 раза, p<0,05 порівняно з контролем, на 7-му добу їхня кількість достовірно знижувалась порівняно з 1-ою добою в 3,1 раза, p<0,05, на 21-шу добу достовірно підвищувалась у порівнянні з 14-ою добою в 1,5 раза, p<0,05, а на 28 добу достовірно знижувалась у порівнянні з 21-ою добою в 1,8 раза, p<0,05. Посилений вихід еозинофілів на 14-ту - 28-му доби у кров, а потім у вогнище запалення пов'язаний з хронізацією процесу, оскільки еозинофіли є поліфункціональними лейкоцитами, які спостерігаються в достатній кількості в периферичній крові і вогнищі хронічного запалення.

Кількість моноцитів у кістковому мозку за вторинно хронічного запалення також достовірно збільшувалась на 1 -шу добу в порівнянні з контролем в 3,6 раза, p<0,05, що, мабуть, пов'язано з посиленням гемопоезу. На 7-му добу спостерігалося достовірне зменшення кількості моноцитів в порівнянні з 1-ою добою в 2,6 раза, p<0,05, а на 14-ту добу достовірно зменшувалось порівняно з 7-ою добою в 2,2 раза, p<0,05. На 21-шу - 28-му доби наближалось до контролю, що пов'язано також з посиленням гемопоезу.

Кількість лімфоцитів у кістковому мозку за вторинно хронічного карагінанового запалення достовірно збільшувалась на 1 -шу добу, перевищуючи контроль у 4,48 раза, p<0,01. Суттєве підвищення кількості лімфоцитів у кістковому мозку на 1 -шу добу запалення обумовлено не тільки активацією лімфопоезу, а й хомінгом периферичних лейкоцитів у кістковий мозок для активації гемопоезу. На 7-му добу спостерігалось достовірне зменшення кількості лімфоцитів в порівнянні з 10-ою добою в 2,4 раза, p<0,05. На 14-ту добу спостерігалась тенденція підвищення їх кількості, перевищуючи контроль в 1,2 раза. На 21-шу - 28-му доби спостерігалась тенденція зменшення кількості лімфоцитів відповідно у 1,2 раза і 1,4 раза, що, мабуть, пов'язано з посиленим виходом лімфоцитів у периферичну кров, і потім у вогнище запалення у зв'язку з хронізацією процесу.

Вміст еритроїдних клітин у кістковому мозку за вторинно хронічного запалення достовірно підвищувався на 1 -шу добу порівняно з контролем в

1,9 раза, p<0,05, а також достовірно зменшувалась кількість еритроїдних клітин на 14-ту добу в порівнянні з контролем в 1,8 раза, p<0,05. На 7-му добу в порівнянні з 1 -ою добою достовірно зменшувалась кількість еритроїдних клітин у 2,24 раза, p<0,01. На 21-шу добу достовірно збільшувалась кількість еритроїдних клітин в порівнянні з 14-ою добою в 1,71 раза, p<0,05, а на 28-му добу спостерігалась тенденція зменшення їх кількості в 1,38 раза порівняно з контролем, що свідчить про посилений вихід їх з кісткового мозку внаслідок хронізації запалення.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату кількість мієлокаріоцитів суттєво не відрізнялась від контролю (табл. 2). Проте спостерігалась тенденція збільшення їхньої кількості на 1-шу добу, перевищуючи контроль в 1,3 раза. З 14-ої до 28-ої доби спостерігалась тенденція зменшення їх кількості, що пов'язано, мабуть, зі зниження інтенсивності хронічного запалення.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення загальна кількість мієлокаріоцитів знижувалась, що свідчить про те, що блокатор тромбіну дабігатрану етексилат сприяє зниженню інтенсивності хронічного запалення за рахунок зменшення гемопоезу.

Таблиця 2

Загальна кількість каріоцитів та мієлограма щурів (*10⁶/стегно) у динаміці карагінанового вторинно хронічного запалення на тлі введення дабігатрану етексилату, (M ± m, n = 6)

Примітки: * - статистична значущість різниці 95,00% (p<0,05) порівняно з контролем; ** - статистична значущість різниці 99,00% (p<0,01) порівняно з контролем; ^д - статистична значущість різниці 95,00% (p<0,05) порівняно з попереднім терміном; ^дд - статистична значущість різниці 99,00% (p<0,01) порівняно з попереднім терміном; ° - статистична значущість різниці 95,00% (p<0,05) порівняно з тим самим терміном звичайного перебігу запалення; °°° - статистична значущість різниці 99,90% (p<0,001) порівняно з тим самим терміном звичайного перебігу запалення.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату спостерігається достовірне збільшення кількості мегакаріоцитів на 14-ту добу і 28-му добу, відповідно в 6,62 раза, p<0,01, і 9,16 раза, p<0,01. Також спостерігається достовірне збільшення на 14-ту добу в порівнянні з 7-ою добою в 5,42 раза, p<0,01, що пов'язано з більшою інтенсивністю гемопоезу.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення спостерігається достовірне зменшення кількості мегакаріоцитів в контролі, а також на 1-шу добу відповідно в 10,2 раза, p<0,001 і 2,3 раза, p<0,05, і також спостерігається тенденція зменшення їх кількості з 14-ої доби до 28-ої доби, що пов'язано з менш інтенсивним гемопоезом внаслідок хронічного запалення на тлі введення блокатора тромбіну.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату кількість бластних клітин статистично не відрізняється від контролю і спостерігається тенденція зменшення їх кількості протягом всього експерименту, особливо на 21-шу - 28-му доби відповідно в 2,98 раза і 1,68 раза. Проте на 28-му добу їх кількість достовірно збільшувалась в порівнянні з 21-ою добою в 1,77 раза, p<0,05.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення спостерігалось достовірне зменшення кількості бластних клітин на 1-шу добу в 3,23 раза, p<0,05, що свідчило про зменшення їх потреби в початкові терміни і зменшувалась потреба на 28-му добу, коли вони перевищували їх кількість в порівнянні з природним перебігом запалення, і знижувалась інтенсивність гемопоезу.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату достовірно зменшувалась кількість паличкоядерних нейтрофілів на 21-шу добу в порівнянні з контролем в 3,3 раза, p<0,05. Також на 21 -шу добу в порівнянні з 21-ою добою достовірно зменшувалась їх кількість у 2,2 раза, p<0,01, а на 28-му добу достовірно збільшувалась кількість паличкоядерних нейтрофілів у порівнянні з 21 -ою добою в 2,62 раза, p<0,01. Зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів у більш пізні терміни свідчило про зниження інтенсивності хронічного запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення загальна кількість паличкоядерних нейтрофілів достовірно зменшувалась на 1-шу добу в 2,59 раза, p<0,05, достовірно збільшувалась на 14-ту добу в 1,87 раза, p<0,05, і на 21-шу добу достовірно зменшувалась у 2,43 раза, p<0,05. Зменшення потреби в паличкоядерних нейтрофілах свідчило про зниження інтенсивності хронічного запалення в більш пізні терміни.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату кількість сегментоядерних нейтрофілів статистично не відрізнялась від контролю, що співпадає з динамікою загальної кількості мієлокаріоцитів.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення спостерігається достовірне зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів на 1-шу добу в 2,35 раза, p<0,05, що свідчило про вихід їх в периферичну кров, а потім вогнище хронічного запалення в початкові терміни, що сприяє ранньому завершенню запальної реакції на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату кількість еозинофілів також статистично не відрізнялась від контролю.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення спостерігалось достовірне зменшення кількості еозинофілів на 21-шу добу в 1,82 раза, p<0,05, що свідчить про зменшення інтенсивності гемопоезу у віддалені терміни експерименту, а разом із тим знижується інтенсивність хронічного запалення.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату достовірно збільшувалась кількість лімфоцитів на 1-шу добу в порівнянні з контролем в 2,95 раза, p<0,05. На 7-му добу достовірно зменшувалась кількість лімфоцитів у порівнянні з 1-ою добою в 3,11 раза, p<0,05. З 14-ої доби до 28-ї доби спостерігалась тенденція зменшення кількості лімфоцитів відповідно в 1,2 раза, 1,9 раза і 1,6 раза порівняно з контролем.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення спостерігалась тенденція зменшення кількості лімфоцитів протягом всього експерименту відповідно в 1,28 раза, 1,68 раза, 1,2 раза, 1,3 раза та 1,02 раза. Зменшення потреби в лімфоцитах на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату свідчить про зниження гемопоезу і інтенсивності запалення.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату кількість моноцитів статистично не відрізнялась від контролю і співпадала з динамікою загальної кількості мієлокаріоцитів.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення спостерігалась тенденція зменшення кількості моноцитів протягом усього експерименту, що свідчить про зниження інтенсивності хронічного запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату кількість еритроїдних клітин також статистично не відрізнялась від контролю. Спостерігалась тенденція збільшення їх кількості на 1-шу і 7-му доби відповідно в 1,16 і 1,17 раза, а також тенденція зменшення на 14-ту - 21-шу доби відповідно в 1,39 раза і 1,42 раза в порівнянні з контролем, що свідчить про зниження інтенсивності гемопоезу на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

При порівнянні вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату з природним перебігом запалення також спостерігалась тенденція зменшення кількості еритроїдних клітин протягом усього експерименту, що свідчить про зменшення інтенсивності хронічного запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату.

Висновки

Таким чином, за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіна дабігатрану етексилату в порівнянні з природним перебігом запалення в початкові терміни запалення у вогнище емігрує більша кількість лейкоцитів ніж у терміни з 14-ої до 28-ої доби, коли їх виходить менше. Встановлено також, що в ранні терміни відбувається більше вимивання клітин з кісткового мозку в кров, що ще більше стимулює гемопоез, а в більш пізні терміни хронізації запалення спостерігається менша активація гемопоеза. Посилена еміграція лейкоцитів у вогнище запалення в початкові строки запалення забезпечує більшу елімінацію флогогену, а разом з тим меншу хронізацію процесу.

Застосування блокатора тромбіна приводить до зниження інтенсивності хронізації запалення за рахунок більшої активації гемопоезу та потрапляння лейкоцитів із кісткового мозку в периферичну кров і вогнище запалення в його початкові терміни.

Література:

1. Caiado, F., Pietras, E. M., & Manz, M. G. (2021). Inflammation as a regulator of hematopoietic stem cell function in disease, aging, and clonal selection. The Journal of Experimental Medicine, 218(7), e20201541. https://doi.org/10.1084/jem.20201541

2. Wei, Q., & Frenette, P. S. (2018). Niches for Hematopoietic Stem Cells and Their Progeny. Immunity, 48(4), 632-648. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2018.03.024

3. Tseng, Y., & Chapple, R. & Hu, T. & Rajapakshe, K. & Hoegenauer, K. & Coarfa, C., et al. (2019). Hematopoietic Hierarchy Under Steady-State and Stress Conditions. Blood, 134 (Supplement 1), 1181. https://doi.org/10.1182/blood-2019-125110

4. Skirecki, T., Drechsler, S., Jeznach, A., Hoser, G., Jafarmadar, M., Kawiak, J., & Osuchowski, M. F. (2021). An Early Myelosuppression in the Acute Mouse Sepsis Is Partly Outcome-Dependent. Frontiers in Immunology, 12, 708670. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021. 708670

5. Carpenter, R. S., Marbourg, J. M., Brennan, F. H., Mifflin, K. A., Hall, J. C. E., Jiang, R. R., et al. (2020). Spinal cord injury causes chronic bone marrow failure. Nature Communications, 11(1), 3702. https://doi.org/10.1038/s41467-020-17564-z

6. Manz, M. G., & Boettcher, S. (2014). Emergency granulopoiesis. Nature Reviews. Immunology, 14(5), 302-314. https://doi.org/10.1038/nri3660

7. Megias, J., Yanez, A., Moriano, S., O'Connor, J. E., Gozalbo, D., & Gil, M. L. (2012). Direct Toll-like receptor-mediated stimulation of hematopoietic stem and progenitor cells occurs in vivo and promotes differentiation toward macrophages. Stem Cells (Dayton, Ohio), 30(7), 1486-1495. https://doi.org/10.1002/stem.1110

8. Takizawa, H., Fritsch, K., Kovtonyuk, L. V., Saito, Y., Yakkala, C., Jacobs, K., Ahuja, A. K., Lopes, M., Hausmann, A., Hardt, W. D., Gomariz, A., Nombela-Arrieta, C., & Manz, M. G. (2017). Pathogen-Induced TLR4-TRIF Innate Immune Signaling in Hematopoietic Stem Cells Promotes Proliferation but Reduces Competitive Fitness. Cell Stem Cell, 21(2), 225-240.e5. https://doi.org/10.1016/j.stem.2017.06.013

9. Baldridge, M. T., King, K. Y., Boles, N. C., Weksberg, D. C., & Goodell, M. A. (2010). Quiescent haematopoietic stem cells are activated by IFN-gamma in response to chronic infection. Nature, 465(7299), 793-797. https://doi.org/10.1038/nature09135

10. Essers, M. A., Offner, S., Blanco-Bose, W. E., Waibler, Z., Kalinke, U., Duchosal, M. A., & Trumpp, A. (2009). IFNalpha activates dormant haematopoietic stem cells in vivo. Nature, 458(7240), 904-908. https://doi.org/10.1038/nature07815

11. Radhakrishnan, R., Moore, S. A., & Sluka, K. A. (2003). Unilateral carrageenan injection into muscle or joint induces chronic bilateral hyperalgesia in rats. Pain, 104(3), 567-577. https://doi.org/10.1016/S0304-3959(03)00114-3

12. Dittmeier, M., Wassmuth, K., Schuhmann, M. K., Kraft, P., Kleinschnitz, C., & Fluri, F.

(2016). Dabigatran Etexilate Reduces Thrombin-Induced Inflammation and Thrombus Formation in Experimental Ischemic Stroke. Current Neurovascular Research,13(3),199-206.

https://doi.org/10.2174/1567202613666160517122605

13. Durmaz, S., Kurtoglu, T., Rahman, O. F., Tataroglu, C., Yilmaz, M., Barbarus, E., & Erkan, M. H. (2022). Direct oral anticoagulant agents attenuate temporary aortic occlusion- induced renal oxidative and inflammatory responses in rats. Turkish Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 30(2), 184-191. https://doi.org/10.5606/tgkdc.dergisi.2022.22831

14. Vogler, G.A. (2006). Anesthesia and Analgesia. In M.A. Suckow, & S.H. Weisbroth, & C.L. Franklin (Eds.), The Laboratory Rat. 2nded. (pp. 627-664). Academic Press. https://doi.org/ 10.1016/B978-012074903-4/50022-4

15. Abdi-Azar, H., Abbasi-Maleki, S. (2014). Comparison of the anesthesia with thiopental sodium alone and their combination with Citrus aurantium L. (Rutaseae) essential oil in male rat. Bulletin of Environment, Pharmacology and Life Sciences, 3(Special Issue V), 37-44. Retrieved from https://bepls.com/spl_v_2014/8.pdf

16. Mishra, P., Singh, U., Pandey, C. M., Mishra, P., & Pandey, G. (2019). Application of student's t-test, analysis of variance, and covariance. Annals of Cardiac Anaesthesia, 22(4), 407-411. https://doi.org/10.4103/aca.ACA_94_19

References:

1. Caiado, F., Pietras, E. M., & Manz, M. G. (2021). Inflammation as a regulator of hematopoietic stem cell function in disease, aging, and clonal selection. The Journal of Experimental Medicine, 218(7), e20201541. https://doi.org/10.1084/jem.20201541

2. Wei, Q., & Frenette, P. S. (2018). Niches for Hematopoietic Stem Cells and Their Progeny. Immunity, 48(4), 632-648. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2018.03.024

3. Tseng, Y., & Chapple, R. & Hu, T. & Rajapakshe, K. & Hoegenauer, K. & Coarfa, C., et al. (2019). Hematopoietic Hierarchy Under Steady-State and Stress Conditions. Blood, 134 (Supplement 1), 1181. https://doi.org/10.1182/blood-2019-125110

4. Skirecki, T., Drechsler, S., Jeznach, A., Hoser, G., Jafarmadar, M., Kawiak, J., & Osuchowski, M. F. (2021). An Early Myelosuppression in the Acute Mouse Sepsis Is Partly Outcome- Dependent. Frontiers in Immunology, 12, 708670. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.708670

5. Carpenter, R. S., Marbourg, J. M., Brennan, F. H., Mifflin, K. A., Hall, J. C. E., Jiang, R. R., et al. (2020). Spinal cord injury causes chronic bone marrow failure. Nature Communications, 11(1), 3702. https://doi.org/10.1038/s41467-020-17564-z

6. Manz, M. G., & Boettcher, S. (2014). Emergency granulopoiesis. Nature Reviews. Immunology, 14(5), 302-314. https://doi.org/10.1038/nri3660

7. Megias, J., Yanez, A., Moriano, S., O'Connor, J. E., Gozalbo, D., & Gil, M. L. (2012). Direct Toll-like receptor-mediated stimulation of hematopoietic stem and progenitor cells occurs in vivo and promotes differentiation toward macrophages. Stem Cells (Dayton, Ohio), 30(7), 1486-1495. https://doi.org/10.1002/stem.1110

8. Takizawa, H., Fritsch, K., Kovtonyuk, L. V., Saito, Y., Yakkala, C., Jacobs, K., Ahuja, A. K., Lopes, M., Hausmann, A., Hardt, W. D., Gomariz, A., Nombela-Arrieta, C., & Manz, M. G. (2017). Pathogen-Induced TLR4-TRIF Innate Immune Signaling in Hematopoietic Stem Cells Promotes Proliferation but Reduces Competitive Fitness. Cell Stem Cell, 21(2), 225-240.e5. https://doi.org/10.1016/j.stem.2017.06.013

9. Baldridge, M. T., King, K. Y., Boles, N. C., Weksberg, D. C., & Goodell, M. A. (2010). Quiescent haematopoietic stem cells are activated by IFN-gamma in response to chronic infection. Nature, 465(7299), 793-797. https://doi.org/10.1038/nature09135

10. Essers, M. A., Offner, S., Blanco-Bose, W. E., Waibler, Z., Kalinke, U., Duchosal, M. A., & Trumpp, A. (2009). IFNalpha activates dormant haematopoietic stem cells in vivo. Nature, 458(7240), 904-908. https://doi.org/10.1038/nature07815

11. Radhakrishnan, R., Moore, S. A., & Sluka, K. A. (2003). Unilateral carrageenan injection into muscle or joint induces chronic bilateral hyperalgesia in rats. Pain, 104(3), 567-577. https://doi .org/ 10.1016/S0304-3959(03)00114-3

12. Dittmeier, M., Wassmuth, K., Schuhmann, M. K., Kraft, P., Kleinschnitz, C., & Fluri, F.

(2016). Dabigatran Etexilate Reduces Thrombin-Induced Inflammation and Thrombus Formation in Experimental Ischemic Stroke. Current Neurovascular Research,13(3),199-206.

https://doi.org/10.2174/1567202613666160517122605

13. Durmaz, S., Kurtoglu, T., Rahman, O. F., Tataroglu, C., Yilmaz, M., Barbarus, E., & Erkan, M. H. (2022). Direct oral anticoagulant agents attenuate temporary aortic occlusion- induced renal oxidative and inflammatory responses in rats. Turkish Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery, 30(2), 184-191. https://doi.org/10.5606/tgkdc.dergisi.2022.22831

14. Vogler, G.A. (2006). Anesthesia and Analgesia. In M.A. Suckow, & S.H. Weisbroth, & C.L. Franklin (Eds.), The Laboratory Rat. 2nd ed. (pp. 627-664). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-012074903-4/50022-4

15. Abdi-Azar, H., Abbasi-Maleki, S. (2014). Comparison of the anesthesia with thiopental sodium alone and their combination with Citrus aurantium L. (Rutaseae) essential oil in male rat. Bulletin of Environment, Pharmacology and Life Sciences, 3(Special Issue V), 37-44. Retrieved from https://bepls.com/spl_v_2014/8.pdf

16. Mishra, P., Singh, U., Pandey, C. M., Mishra, P., & Pandey, G. (2019). Application of student's t-test, analysis of variance, and covariance. Annals of Cardiac Anaesthesia, 22(4), 407-411. https://doi.org/10.4103/aca.ACA_94_19

Размещено на Allbest.ru