Шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія) як чинник негативного впливу на здоров’я
Підвищення якості охорони здоров'я в Україні. Пропаганда здорового способу життя, розвиток культурного та духовного потенціалу українського суспільства. Вивчення основних причин захворюваності. Посилення боротьби з курінням, алкоголізмом і наркоманією.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.06.2024 |
| Размер файла | 40,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія) як чинник негативного впливу на здоров'я
А. Соболев
Охорона здоров'я та боротьба з найбільш небезпечними захворюваннями техногенної та інформаційної цивілізацій є надважливим глобальним завданням сучасних суспільств. На здоров'я людини як прямо, так і опосередковано впливає багато чинників. Серед них вирішальну роль відіграють не лише високий рівень розвитку медицини, фармацевтичної промисловості, спадковість, рівень охорони здоров'я і стан довкілля, а й здоровий спосіб життя, культурний і духовний потенціал суспільства та кожної окремої людини.
Загальновизнано, що здоров'я людини лише на третину залежить від біологічних чинників, а на дві третини від способу життя. Сьогодні основними причинами погіршення здоров'я виступають так звані цивілізаційні хвороби, тобто такі, що, з одного боку, пов'язані з порушенням функціонування механізмів адаптації до несприятливих факторів антропогенно зміненого середовища в умовах хижацької експлуатації природи і недалекоглядного втручання людини в природні процеси, безконтрольним та свавільним застосуванням сучасних технологій, глобальною екологічною кризою, стрімким зростанням кількості мутацій і генетичних дефектів, ослабленням імунної опірності людського організму хворобам тощо, а з другого боку хвороби, зумовлені зниженням у людства інстинкту самозбереження, духовним неблагополуччям, послабленням стресостійкості, підсиленої загальною морально-етичною дефляцією суспільства, наявністю шкідливих звичок людини.
Йдеться про тютюнопаління, алкоголізм, наркоманію, токсикоманію, а також про інфекції, що передаються статевим шляхом і є результатом безвідповідальної статевої поведінки. Вживання алкоголю, тютюну і, що ще більш небезпечно, психоактивних (наркотичних і токсичних) речовин (предметом особливого занепокоєння суспільства є зростаюча їх популярність серед молоді) руйнівним чином впливають на здоров'я не лише окремих споживачів цих речовин (залежність, ускладнення та побічні реакції, інвалідність, летальний кінець у результаті передозування, суїцид, низка хронічних захворювань онкологічних, серцево-судинних, імунних, нервово-психічних і генетичних патологій; деградація особистості), а й усього їх оточення і суспільства загалом (агресія, кримінал, неякісний генофонд нації, депопуляція, бюджетні втрати через виробництво контрафактної алкогольної і тютюнової продукції тощо). Хвороби цієї групи є, по суті, соціально небезпечними, а тому й включені до головних причин смертності, інвалідності та непрацездатності.
Теперішній час характеризується високою суспільною нестабільністю внаслідок стрімкого наростання соціальних змін у той час, як природно-еволюційні біологічні процеси здійснюються в іншому, набагато більш повільному темпі. Ця суперечність спричиняє у багатьох людей дисгармонію внутрішнього світу й бажання втекти від безрадісної реальності у вигаданий світ ілюзій і фантазій. Неспроможність людини адаптуватися до змін зумовлює виникнення різного роду стресів, що клінічно виражено у відповідних неврозах. Практики ескапізму є захисним, компенсаторним механізмом людської психіки [Хорни, 1993]. Нерідко саме за рахунок ірраціональної втечі в алкоголізм і наркоманію та шкідливі поведінкові практики люди намагаються подолати супутні стресам страхи і тривожність і тим самим уникнути необхідності усвідомлено приймати соціальні зміни і змінюватися самим у режимі реального часу.
Впродовж усього ХХ і особливо на початку ХХІ століття рівень захворюваності серцево-судинної, травної, ендокринної, нервової, імунної систем став зростати в геометричній прогресії. Встановлено, що найважливішою причиною цього зростання є стреси. Саме тому стратегічним напрямом програми ВООЗ "Здоров'я 21" є формування здорової поведінки, що, зокрема, має на меті зниження ризиків погіршення психологічного здоров'я внаслідок різноманітних стресів.
Моніторинг Інституту соціології НАН України, який здійснювався впродовж останніх майже тридцяти років, пропонує цікавий емпіричний матеріал для аналізу стану здоров'я українців на основі відповідей і самооцінок респондентів щодо свого здоров'я та наявності шкідливих для нього звичок, а також задоволеності своїм життям загалом, психологічного самопочуття і сприйняття соціальної ситуації. У працях дослідників Інституту соціології були визначені детермінанти самооцінок здоров'я населення України та суб'єктивних оцінок задоволеності наданням медичної допомоги і відповідних послуг, а також проаналізовані особливості функціонування інституту охорони здоров'я в Україні [Паніна, 2004; Чепурко, Соболєва, 2017; Злобіна, 2018; 2020; Симончук, 2020; Бевзенко, 2020]. Важливий фактаж з цих питань був отриманий також і з інших джерел [Дослідження STEPS, 2020; Індекс здоров'я. Україна, 2019; Світове дослідження цінностей, 2020].
Згідно з даними моніторингу, про значущість міцного здоров'я свідчить те, що при опійні ступеня важливості цієї фундаментальної цінності в свідомості українців середній бал у різні роки коливався в межах від 4,7 до 4,9, але ніколи не був нижчим за всі роки спостережень (табл. 1) [Українське суспільство, 2020].
Таблиця 1
Суб'єктивні оцінки ступеня особистої важливості для респондентів міцного здоров'я (у балах)
|
Міцне здоров 'я |
2002 |
2003 |
2006 |
2009 |
2012 |
2014 |
2016 |
2018 |
2020 |
|
|
Середній бал* |
4,8 |
4,9 |
4,8 |
4,8 |
4,7 |
4,7 |
4,8 |
4,8 |
4,7 |
|
|
* Середній бал розраховано за 5-бальною шкалою, де 1 означало “зовсім не важливо", а 5 “дуже важливо". Відповідно, чим вищим є середній бал (чим ближче він до 5), тим більшою є міра важливості відповідних складових життя. Середній бал розраховано для тих респондентів, які дали відповідь на поставлене запитання (без урахування тих, хто не відповів). |
Відповідаючи на запитання "Які проблеми в даний час хвилюють особисто Вас найбільше?" в дослідженні 2020 року, третина респондентів (33,1%) відмітили, що це поширення соціально-небезпечних хвороб, пияцтво і алкоголізм. А частка тих, хто стурбований такими проблемами, як недоступність якісного медичного обслуговування та пандемія коронавірусу (COVID-19), становить 47,3% (майже половина респондентів) і 42,5% відповідно.
У межах моніторингу з 1992 і по 2020 рік респондентам пропонували визначитися, чи поділяють вони деякі поширені думки, які віддзеркалюють самопочуття людини в суспільстві (табл. 2) [Українське суспільство, 2020].
Таблиця 2
"Люди висловлюють різні думки щодо життя (як свого особистого, так і життя суспільства). Відмітьте, будь ласка, кожну думку згодні Ви з нею чи ні" (%)
|
Варіант відповіді |
1992 |
2000 |
2002 |
2006 |
2008 |
2010 |
2012 |
2014 |
2016 |
2018 |
2020 |
|
|
Зараз все так хитко, і, здається, що може відбутися все, що завгодно |
||||||||||||
|
Згоден |
84,8 |
80,9 |
71,9 |
76,1 |
79,9 |
77,1 |
80,5 |
88,7 |
87,1 |
81,0 |
81,3 |
|
|
Не згоден |
9,4 |
10,3 |
18,8 |
15,9 |
12,5 |
13,5 |
10,2 |
7,2 |
7,9 |
11,8 |
11,0 |
|
|
За теперішнього безпорядку та невизначеності важко зрозуміти, у що вірити |
||||||||||||
|
Згоден |
78,5 |
78,3 |
68,4 |
76,2 |
75,7 |
74,0 |
76,0 |
73,1 |
72,2 |
69,5 |
66,9 |
|
|
Не згоден |
14,8 |
14,4 |
23,2 |
16,6 |
17,0 |
18,0 |
15,8 |
20,1 |
22,3 |
22,2 |
23,4 |
|
|
Все так швидко зараз змінюється, що не розумієш, яким законам слідувати |
||||||||||||
|
Згоден |
80,3 |
79,8 |
67,8 |
73,9 |
76,9 |
73,4 |
75,9 |
70,2 |
70,4 |
67,1 |
66,3 |
|
|
Не згоден |
14,4 |
12,7 |
21,3 |
17,1 |
16,5 |
16,8 |
13,9 |
20,6 |
21,2 |
23,7 |
21,7 |
З наведеної таблиці ми бачимо, що відчуття незахищеності, нестабільності, хиткості, розбалансованості переслідує сьогодні українців в усіх сферах їх життєдіяльності.
Сучасні реалії це соціально-економічна і соціально-інституційна нестабільність; невизначеність щодо майбутнього; війна, зокрема інформаційна; посилення соціальної нерівності в різних сферах життя; соціальна незахищеність; перевантаження на роботі, стреси, викликані страхом втратити роботу в умовах жорсткої конкуренції і необхідністю наздогнати стрімке і неухильне зростання цін на комунальні послуги і продукти харчування; трансформація духовних цінностей і криза довіри тощо; і нарешті, екстремальна ситуація з COVID-19 все це сприяє виникненню і подальшому поширенню психічних і нервових розладів, стресів та депресій, які й самі по собі вкрай негативно впливають на здоров'я людини та детермінують такі соціально небезпечні хвороби, як наркоманія, алкоголізм тощо.
До того ж вони можуть сприяти тому, що люди у намаганні скинути напруженість, уникнути необхідності приймати важливі рішення, розслабитися і заспокоїтися, хапаються за цигарки, алкоголь тощо. Шкідливі звички створюють підґрунтя для того, щоб люди почали звертатися до радикальніших / штучних способів зняття стресів, компенсації несприятливих переживань за допомогою наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у спробі уникнути незручної і нерадісної реальності й зануритись у світ ілюзій і фантазій. Неконтрольоване вживання подібних речовин приводить до тих самих руйнівних для здоров'я людини наслідків, і в результаті вона гине від онкології, серцево-судинної недостатності, інфаркту, інсульту тощо. Порочне коло замикається.
Дані моніторингу дають змогу оцінити вплив на здоров'я українців таких шкідливих звичок, як паління та вживання алкоголю. Аналіз отриманих даних дає підстави для висновку про те, що споживання тютюну впродовж усього досліджуваного періоду (20022018 роки) дещо зменшилося, а алкоголю, навпаки, зросло, але незначно (середні показники залишалися відносно сталими) (табл. 3).
Дослідження показує, що третина українців палять (з них 6-8% палять час від часу, а більш ніж чверть опитаних є завзятими курцями). Відповідно дві третини опитаних повідомили, що не мають цієї шкідливої звички.
Щодо вживання алкогольних напоїв, то результати дослідження показують, що за півтора десятка років спостережень близько половини респондентів повідомляли, що зловживання алкоголем їм не властиво. Майже п'ята частина опитаних їх ніколи не вживають (у 2018 р. їхня частка зменшилася до 17,7%); дві третини респондентів виявилися помірними споживачами (вживають лише кілька разів на рік або 1-2 рази на місяць); а схильність до надмірного його вживання властива для кожного п'ятого опитаного (з них майже 1,5% респондентів вживають алкоголь щодня).
Таблиця 3
Вживання тютюну і алкоголю, 2002-2018 роки, %
|
2002 |
2004 |
2005 |
2006 |
2008 |
2010 |
2012 |
14 |
2018 |
||
|
Чи палите Ви? |
||||||||||
|
Ні |
66,1 |
64,8 |
64,6 |
64,4 |
65,1 |
64,9 |
65,1 |
66,5 |
67,3 |
|
|
Так, але не щодня |
6,3 |
7,2 |
7,5 |
5,4 |
6,1 |
6,3 |
5,6 |
6,4 |
7,6 |
|
|
Так, від 7 сигарет до 20 і більше на день |
27,4 |
27,9 |
27,8 |
30,1 |
28,6 |
28,6 |
29,3 |
26,9 |
25,1 |
|
|
Чи вживаєте Ви спиртні напої? |
||||||||||
|
Ні, ніколи |
18,5 |
19,2 |
20,1 |
19,5 |
19,5 |
19,6 |
20,2 |
22,9 |
17,7 |
|
|
Кілька разів на рік |
29,7 |
32,0 |
33,3 |
32,6 |
34,1 |
33,9 |
34,7 |
31,6 |
30,7 |
|
|
Інколи, 1-2 рази на місяць |
32,1 |
27,9 |
27,7 |
27,5 |
27,0 |
26,3 |
25,2 |
28,1 |
29,4 |
|
|
Від 4 до 12 разів на тиждень та щоденно |
19,4 |
20,8 |
18,9 |
20,3 |
19,2 |
20,1 |
20,0 |
17,1 |
22,1 |
Цікаво, що за півтора десятиліття всі ці тенденції вживання алкоголю і тютюну майже не міняються, а невеликі коливання у відсотках загальну картину не змінюють. І це попри потужну пропаганду проти зловживання тютюновими і алкогольними виробами та великі зусилля державних і недержавних організацій у роботі з цією категорією громадян!
Посилаючись на аналіз цієї проблеми в статті О. Симончук, зауважимо, що наявність шкідливих звичок зумовлена передусім віком і статтю. Виявляється, що жінки більше за чоловіків турбуються за своє здоров'я. Порівняно з чоловіками вони палять втричі менше і так само втричі помірніші при вживанні алкоголю. Розподіл за віком унаочнює, що паління більшою мірою властиве молоді (25,1%) та людям середнього віку (30,2%), а надмірне споживання алкоголю насамперед представникам середнього та старшого віку [Симончук, 2020].
Аналіз відповідей за місцем проживання виявив, що серед мешканців столиці та великих міст курців більше, ніж у невеликих містах та селах. Натомість мешканцям невеликих міст і Києва меншою мірою притаманне зловживання алкогольними напоями, тоді як у містах з населенням від 250 тис. мешканців і селах тих, хто зловживає алкоголем, удвічі більше.
Вплив паління на стан здоров'я населення
Загальновідомо, що паління спричиняє різноманітні хвороби, і може призвести до раку тощо. Згідно з даними ВООЗ, у світі щороку гине близько 8 млн людей через хвороби, отримані внаслідок паління [Доповідь ВООЗ, 2021].
Згідно з даними Державної служби статистики, за період з 2008 року по 2012 рік частка курців в Україні зменшилась на 3,8% (з 25,6% до 21,8% відповідно; або з 10,1 млн у 2008 р. до 8,7 млн у 2012 р.). Найбільш імовірною причиною називали значне подорожчання сигарет у 2009-2010 роках. Отже, курці з соціальних груп з невеликим рівнем доходу та молодь значно обмежили паління. Другою причиною можна вважати імплементацію у 2004-2005 роках у законодавство норм, які обмежують паління: обмеження реклами цигарок, попередження про шкоду паління (розміщене на сигаретних пачках текстове повідомлення, що займало до 30% площі пачки, тощо). охорона здоров'я україна алкоголізм захворюваність
За даними національних опитувань, чоловіче населення України з початку ХХІ століття почало суттєво скорочувати вживання тютюнових виробів. Лави завзятих курців якнайменше поповнювались молоддю, а відмова від куріння почала поширюватися серед усіх вікових груп. Частіше від паління почали відмовлятися чоловіки з вищою освітою. Проте скорочення поширеності паління серед чоловіків, які мешкають у Південному та Східному регіонах України відбувається повільніше, аніж серед тих, що мешкають в інших регіонах країни.
Також варто зазначити, що упродовж десяти років (2000-2010 рр.) жіноче паління почало виходити з моди, оскільки перестало бути ознакою особливого статусу, символом самостійності та успішності жінки.
Водночас спостерігалася загальна тенденція до зменшення поширеності активного та пасивного паління серед підлітків України. Серед них темпи зменшення паління були навіть вищими, ніж серед дорослих. Проте варто зазначити, що така тенденція не є рівномірною серед дівчат віком 15-16 років показники поширеності куріння перевищують рівні куріння серед дорослих жінок у цілому, проте вже є меншими, ніж серед жінок середнього віку.
Скорочення поширеності активного і пасивного паління в Україні у 2005-2012 роках супроводжувалося суттєвим скороченням захворюваності і смертності від респіраторних хвороб. За цей час в Україні було зафіксовано зниження смертності від деяких інших хвороб, зокрема, інсульту,хвороб системи кровообігу серед осіб працездатного віку, туберкульозу, смертей на пожежах, синдрому раптової смерті немовляти тощо, що певною мірою також може бути пов'язане зі зменшенням поширеності куріння [Контроль над тютюном в Україні, 2014].
Порівняльні дані "Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну" у 2010 і 2017 роках також підтвердили тенденцію зменшення як загальної поширеності паління в Україні, так і поширеність щоденного паління тютюну.
Зміни були значущими: частка курців зменшилася з 28,3% (2010 р.) до 25,0% (2017 р.), а частка "щоденних курців" скоротилася на 5% (з 25,0% до 20,1% відповідно). Частка чоловіків, які палять, зменшилася з 49,6% у 2010 році до 39,7% у 2017-му, а чоловіків, які палять щодня з 45,1% до 35,9% відповідно. Поширеність куріння серед жінок скоротилася з 10,5% до 8,8%, щоденного відповідно з 8,4% у 2010 році і до 7,0% у 2017-му, і хоча ці зміни не є статистично значущими, вони певним чином підтверджують загальну тенденцію.
Середня кількість викурених за день сигарет практично не змінилася між 2010 та 2017 роками ані серед чоловіків, ані серед жінок. Проте слід зауважити, що щоденне споживання сигарет значуще збільшилося серед молодшої групи курців (15-24 роки) з 13,7% у 2010 році до 16,3% у 2017 році. В інших вікових групах значущих змін не відбулося. Також у 2017 році частка молодих людей, які повідомили про початок щоденного куріння, була меншою порівняно з 2010 роком [Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну, 2017].
У 2012 році в Україні заборонили паління в громадських місцях і закладах харчування, ввели заборону на рекламу, спонсорство і стимулювання продажів. Попередження про шкоду паління на пачках сигарет змінилося і стало займати вже 50% загальної площі пачки. Обласні держадміністрації та органи місцевого самоврядування активно співпрацювали з державними та громадськими організаціями при проведенні антитютюнової кампанії, що призвело до поступового зменшення частки курців серед усіх соціальних груп.
Підсумовуючи, можна сказати, що згідно з даними досліджень 2010 і 2017 років поширеність паління як серед молоді, так і серед дорослого населення в Україні знизилася в середньому приблизно на 20%. Але за останні роки ситуація змінилася, оскільки на ринку з'явилося багато продукції, яка не підпадає під зазначені законодавчі обмеження. Це електронні сигарети і тютюнові вироби для електричного нагрівання.
Останні зміни у законодавстві щодо обмеження паління були фактично прийняті у 2012 році, а споживання тютюну за допомогою новітньої продукції залишається без правового врегулювання.
За даними щорічного звіту "Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2020 році" Державної служби статистики України (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2020 року), частка курців серед населення України становила у 2020 році 16,5% (на 2% менше, ніж у 2019 році). При цьому паління скоротилось серед мешканців сільської місцевості і виросло серед мешканців міст. Збільшення споживання тютюну у містах (при тому, що ціни на тютюнові вироби зросли тільки за 2019 рік на 20%) з великим ступенем ймовірності можна пояснити споживанням електронних сигарет та тютюнових виробів електричного нагрівання [Самооцінка населенням, 2020].
Всеукраїнські дослідження "Думки та погляди населення України (Омнібус)", проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2017 року, у лютому 2019 року та січні-лютому 2020 року за стратифікованою, чотириступеневою випадковою вибіркою, репрезентативною для дорослого населення, яке постійно проживає на території України, не проходить військову службу і не перебуває у в'язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах), показало, що поширеність паління електронних сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (ТВЕН) у 2020 році значно зросла порівняно з 2019 роком. Серед чоловіків, які є теперішніми курцями сигарет, частка курців електронних сигарет лише за рік збільшилась з 3,9% до 6,4%, а серед жінок цей показник зріс з 5,8% до 13,2% відповідно. Курців ТВЕНів між 2019 і 2020 роками також побільшало серед чоловіків-курців з 1,5% до 6,1%, а серед жінок-курців з 3,4% до 10,5%.
За даними цього опитування, люди вважають необхідним врегулювання та контроль над е-сигаретами та ТВЕНами. Понад 85% опитаних українців проти реклами та видимого розміщення сигарет та новітніх виробів у магазинах, а понад 90% опитаних погоджуються, що треба заборонити продаж електронних сигарет неповнолітнім і розширити перелік громадських місць, вільних від куріння [Як змінилося споживання, 2020].
Вплив вживання алкоголю на стан здоров'я населення
Законодавство про основні засади державної політики у сфері алкогольних напоїв базується на Конституції України, низці законів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Державний контроль та регулювання споживання алкогольної продукції відбувається за допомогою механізмів ціноутворення та оподаткування.
За даними Держстату, порівняно з 2014 роком поширеність розладів психіки та поведінки через надмірне вживання алкоголю у 2019 році зменшилася майже на 6%, а частка пролікованих осіб у 2019 році зменшилася на 11%. Проте з року в рік стабільно відтворюється ситуація, коли серед охоплених лікуванням близько 12% осіб щорічно беруть під нагляд з уперше встановленим діагнозом, а ще 1,5% осіб кожного року потрапляють з діагнозом гострих психічних алкогольних розладів [Статистичні дані, 2019].
В Україні проводяться окремі спеціалізовані опитування, які здебільшого організуються громадськими організаціями за допомогою європейських партнерів. Так, з 1995 року на регулярній основі й за підтримки Європейського мониторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності (м. Лісабон, Португалія) здійснюється опитування учнівської молоді в межах міжнародного проєкту "Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин ESPAD" [Куріння, вживання, 2019].
У межах цього проєкту у 2019 році були отримані дуже показові дані про споживання різних речовин (алкоголю, тютюну, наркотиків) серед 15-17-річних учнів.
Згідно з результатами опитування учнівської молоді 14-17 років доступність алкоголю в Україні для них доволі проста більше половини опитуваних відзначили, що легко можуть придбати пиво, вино або слабоалкогольні напої. Переважна більшість (85,7%) опитаних підлітків має досвід вживання алкоголю, а кожен п'ятий (22,5%) підліток зазначив, що вживає алкогольні напої майже щотижня.
Вибірка охоплювала 8509 респондентів (4108 хлопців та 4401 дівчат), які є учнями сільських і міських закладів загальної середньої освіти, закладів професійної технічної освіти.
Переважна більшість (85,7%) опитаних підлітків має досвід вживання алкоголю (82,7% серед хлопців та 88,4% серед дівчат). Майже половина з них (46,3%) мають "значний" досвід вживання алкоголю (вживали алкогольні напої десять разів і більше). У десять років або раніше вперше спробували алкоголь 13,4% опитаних. Протягом останніх 30 днів (напередодні опитування) принаймні один раз вживали алкоголь майже половина (46,5%) опитаних, а кожен п'ятий (22,5%) підліток вживав алкоголь більш як тричі. Кожен п'ятий підліток уперше відчував стан значного алкогольного сп'яніння у віці 14 років або раніше (21,2% серед хлопців та 20,3% серед дівчат). Найбільш популярні серед підлітків вино та слабоалкогольні напої. Більш як чверть респондентів (28,3%) повідомили, що вживали алкоголь тиждень тому або раніше. Дівчата під час останнього вживання алкоголю найчастіше пили вино (37,5%) та шампанське (31,7%). Хлопці порівняно частіше вживали пиво це зазначили 28,1% респондентів. Майже половина (45,0%) опитаних підлітків принаймні раз у житті переживали стан алкогольного сп'яніння, третина (31,1%) упродовж останнього року, а 12,8% респондентів за останній місяць. Частка дівчат, які вживали алкогольні напої впродовж року та впродовж останнього місяця, більша порівняно з хлопцями. Про недавнє вживання алкоголю (тиждень тому або раніше) частіше повідомляли дівчата, ніж хлопці. Вино й шампанське користуються більшою популярністю серед дівчат, ніж серед хлопців. Пиво найбільш популярний алкогольний напій серед хлопців. Можна виділити чотири групи актуальних причин (мотивів) вживання алкогольних напоїв у підлітків: 1) для покращення настрою 39,4% (36,5% серед хлопців та 42,2% серед дівчат); 2) вирішення внутрішніх проблем 26,8% (23,4% серед хлопців та 30,1% серед дівчат); 3) "отримання кайфу" 17,3% (16,7% серед хлопців та 17,9% серед дівчат); 4) з метою визнання і схвалення з боку інших 12,5% (13,5% серед хлопців та 11,5% серед дівчат).
Вплив вживання наркотиків на стан здоров'я населення
Упродовж останніх років дедалі більше осіб звертаються за лікуванням внаслідок вживання наркотичних речовин чи лікування наркотичної залежності.
Проблема вживання наркотиків різними категоріями населення України теж не залишається поза увагою дослідників. Це вже згадуване дослідження ESPAD за 2019 рік. У межах проєкту "Підлітки поза увагою: Поліпшення доступу до інтегрованих ВІЛ сервісних послуг для вразливих підлітків в Україні" і з метою аналізу особливостей поведінки підлітків, які вживають наркотики, вивчення ризикованих сексуальних практик та виявлення потреб підлітків задля визначення послуг, які вони можуть отримати, у 2019 році ГО "Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка" МБФ, "Альянс громадського здоров'я", МБФ "СНІД Фонд Схід Захід" (AFEW Україна) провели дослідження у малих населених пунктах Київської, Харківської, Полтавської, Одеської, Донецької, Чернівецької та Кіровоградської областей. ДУ «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров'я України публікує щорічний звіт щодо наркоситуації в Україні, в якому узагальнюються наявні дані про проведені в Україні дослідження у сфері споживання наркотиків та їх наслідки. Навесні 2021 року було представлено результати національного дослідження, проведеного компанією "Нью Імідж Маркетинг груп" -"Визначення масштабів наркотичної та алкогольної залежності. Громадські наслідки", водночас у тому самому році було проведено Всеукраїнське онлайн-дослідження "Визначення масштабів наркозалежності неповнолітніх в Україні", згідно з яким приблизно 5% респондентів стикаються з людьми, які мають наркотичну залежність. Більшість опитаних повідомили, що такі знайомі становлять небезпеку або для себе самого або для оточуючих. Як мінімум половина залежних навіть не зверталися за допомогою, і головними перепонами для цього респонденти називали небажання самих наркозалежних (36%), відсутність віри в результат (23%) та відсутність грошей для оплати лікування (15%) [Визначення масштабів, 2021].
Молодь 18-24 років удвічі частіше за середній показник по країні стикалася з наркотичною залежністю (10%). Також серед респондентів, які повідомили, що знають, де можна легко або скоріше легко дістати наркотичні речовини, найбільше молоді 54%. Переважно це молоді люди віком від 15 до 35 років.
Наведені дані корелюють з даними зазначеного звіту ESPAD за 2019 рік. Частка підлітків, які вживали хоча б один раз у житті які-небудь наркотичні речовини, становила 18%, а серед дівчат зросла в 1,5 раза порівняно з 2015 роком (з 12,7% у 2015 р. до 18,1% у 2019 р.). 8,7% підлітків вживали марихуану, а 9,2% вживали інгалянти, а частка тих, хто практикує вживання двох і більше наркотичних речовин, серед усіх опитаних становила 4,2%.
У 2019 році на замовлення Мінмолодь спорту було проведено інше репрезентативне соціологічне дослідження "Молодь України", в якому вивчалися система цінностей і пріоритетів сучасної української молоді, оцінка нею стану власного здоров'я. В опитуванні взяли участь 2000 осіб віком 14-34 роки. За результатами дослідження виявилось, що 79,9% опитаних молодих людей жодного разу в житті не вживали наркотики; 0,6% уживали регулярно; 11,6% хоча б один раз; 4,4% опитаних не дали відповіді на поставлене запитання. Водночас для більшості молодих людей основним пріоритетом у житті є здоров'я (49,8%), а також матеріальний добробут (35,2%), відчуття захищеності та впевненість у майбутньому (27,6%), особистий розвиток (24,1%), а також можливість бути корисним суспільству (20,0 %).
В Україні протягом останніх років спостерігається збільшення кількості осіб, які звертаються за лікуванням унаслідок вживання психоактивних речовин. Близько 67% від усіх осіб отримують лікування внаслідок вживання опіоїдів, 7% через уживання канабіноїдів. Поширеність вживання будь-яких наркотиків протягом життя серед українських учнів віком від 15-17 років не вища за середньоєвропейський показник. Так, близько 85,7% опитуваних вживали алкогольні напої, близько 51% палили цигарки та 8,7% вживали канабіноїди [ESPAD, 2019].
Заходи з питань профілактики та зниження рівня вживання психоактивних речовин (ПАР) переважно здійснюються неурядовими організаціями і спрямовані на популяризацію здорового способу життя шляхом проведення різноманітних навчально-просвітницьких заходів, поширення засобів особистого захисту серед населення, у тому числі і серед вразливих його груп.
У наш час наркоманія та алкоголізм дуже швидко поширюються, захоплюючи і вражаючи насамперед молодих людей, підлітків і навіть дітей, погрожуючи не тільки нашому сьогоденню, а й майбутньому, стають величезною проблемою у світі для усіх без винятку країн. За ступенем важливості проблема наркоманії та алкоголізму сьогодні стоїть на другому місці після міжнародного тероризму, хоча від наркотиків і алкоголю людей гине більше, ніж від вибухів, і мало хто помічає ці тихі й повільні смерті. Небезпека, яку несуть наркотики та алкоголь, з кожним роком все глибше вражають суспільства, проникаючи в кожен будинок, у кожну сім'ю. І цю небезпеку не варто недооцінювати. Люди виявилися не готовими до шквалу наркотиків, який на них обрушився. Найбільш схильними до моди на наркотики виявилися молоді люди. Серед них наркозалежність стала одним з найбільш поширених і небезпечних пристрастей. Найбільш високі показники вживання, як свідчать дані багатьох досліджень, припадають на великі міста. Найчастіше саме наркотики і алкоголь є причиною багатьох захворювань, розпаду сім'ї, соціального сирітства, злочинності та агресивності у молодіжному середовищі, поширення таких захворювань, як ВІЛ-СНІД і гепатит.
Наша держава намагається знайти вихід зі становища, але зрозуміло, що таких зусиль недостатньо. На жаль, лікування в наркологічних лікарнях і диспансерах здійснюється здебільшого на фізичному рівні, до того ж зазвичай таке лікування є передусім медикаментозним. На першому етапі виведення з абстинентного синдрому воно виправдано, але далі, коли людина потребує глибокої моральної психологічної та соціальної реабілітації, тривалий і безперервний прийом антидепресантів та інших препаратів може негативно вплинути на неї. Це нерідко переростає в нову форму залежності, вже від ліків. Інший бік цієї проблеми полягає в тому, що після відміни цих препаратів людина стає дуже вразливою для зовнішнього впливу навколишнього світу (стресів, фобій, депресій тощо).
В Україні відкриваються нові реабілітаційні центри та клініки, але, на жаль, їх послуги, як правило, є платними. Буває, що такі організації просто збагачуються за рахунок людей, які потребують допомоги, та їхніх родичів, готових віддати чималі кошти для розв'язання цієї проблеми. Люди, які працюють у таких організаціях, не завжди мають відповідний досвід і компетенції. На жаль, люди з залежностями, потрапляючи в подібні клініки або центри, не отримують очікуваної допомоги, втрачають час і гроші, а часто й останню надію на одужання.
Попри те, що на вирішення проблеми наркозалежності та алкоголізму витрачаються значні сили і ресурси, ця проблема не вирішена і навіть продовжує посилюватися. Загрозливими наслідками цього може бути зростання злочинності, збільшення кількості ВІЛ-інфікованих, соціальна, моральна і духовна деградація суспільства, зокрема молоді, а отже, під загрозою майбутнє і здоров'я нації.
Відповідно до офіційних даних показники вживання будь-яких наркотиків в Україні не вищі за середньоєвропейський показник, але треба мати на увазі, що в Україні не здійснюється аналіз комунальних стічних вод на наркотичні речовини та продукти їх метаболізму, щоб оцінити їх споживання в громаді.
Однак, за даними Державної служби статистики України, які були опубліковані наприкінці вересня 2021 року, кінцеві споживчі витрати домашніх господарств лише за II квартал 2021 року становили 873,5 млрд грн, що на 17,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільшою статтею витрат за квітень-червень стали "Продукти харчування та безалкогольні напої" (41,4%), а цільові витрати українців за статтею "Алкогольні напої, тютюнові вироби та наркотики" становлять 7,8% від загального обсягу кінцевих споживчих витрат. Для порівняння витрати домашніх господарств за статтею "Охорона здоров'я" становили 6,1%, "Одяг та взуття" 4,2%, Крім того, витрати українців на "Відпочинок і культуру" за цей же час становили 3,4%, а на "Освіту" 1,1%.
2019 року Постановою Кабінету Міністрів України №689 від 10.07.2019 "Питання проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні" було запроваджено систему контролю наркотичної та алкогольної ситуації в країні на державному рівні. Цією постановою було затверджено Порядок подання та збір інформації/ даних, що мають розкривати специфіку наркотичної та алкогольної ситуацій. Справа начебто б зрушила з місця, але як випливає зі звіту "ЦПЗМНА" за 2019 рік, процес мав неповний, фрагментарний характер. Зокрема,у розділі "Вживання наркотиків, поширення та його тенденція" йдеться про те, що в Україні дослідження поширеності вживання наркотичних речовин серед населення вікових категорій 15-64 років практично не проводиться [Звіт, 2020].
Саме тому сьогодні в Україні дослідники не мають з цього питання зведеної інформації у повному обсязі.
Висновки
За 30 років незалежності українці поступово стали відповідальніше ставитись до свого здоров'я. Таку саме тенденцію зафіксовано і за даними Світового дослідження цінностей щодо України. Проте, попри наявність позитивних змін, в останні десятиліття показник здоров'я в Україні (45%), як і в інших постсоціалістичних країнах, зокрема у Білорусі (46%) і Грузії (37%), є одним із найнижчих серед європейських країн: наприклад, у Греції, Іспанії, Австрії, Швеції, Данії він перебуває в межах 73-80% [Світове дослідження цінностей, 2020: с. 41-43].
Отже, постає питання, що саме потрібно для формування поведінкової стратегії населення на дотримання здорового способу життя, збереження власного здоров'я найефективнішого шляху розв'язання проблем паління, алкоголізму, наркоманії як чинників негативного впливу на здоров'я?
Ключ до розв'язання таких проблем полягає в розробленні обґрунтованої державної політики, об'єднанні збалансованих зусиль усього суспільства на шляху до цієї мети, у формуванні свідомого ставлення до цієї проблеми на громадському і індивідуальному рівнях, у свідомій орієнтації на зміну поведінки, а не лише поглиблення обізнаності щодо тих чи тих питань, і потребує усвідомлення необхідності певних змін кожним громадянином незалежно від того, чи стикався безпосередньо він сам або його найближче оточення з подібними проблемами.
Ні для кого не секрет, що матеріально-технічне устаткування медичних закладів у нашій країні знаходиться на неналежному рівні. Моральна та технічна застарілість, несправність медичного устаткування є значною проблемою для сфери охорони здоров'я в Україні. Що ж стосується кадрів, і, відповідно, якості медичних послуг населенню, то ця сфера давно потребує врегулювання. Нерідкісні ситуації, з якими часто-густо стикаються пересічні українці, коли лікарі (з різних причин) неспроможні встановити правильний діагноз. Відвідувачі лікарень часто нарікають на некоректне ставлення та непрофесійну поведінку медичного персоналу, низьку якість наданих послуг, що свідчить про низький рівень підготовки та вмотивованості працівників медичних закладів.
Окрему проблему в Україні становить брак таких спеціалістів, як психіатри, наркологи та адиктологи. Останні взагалі не визначені в Україні як представники певної професії, попри те, що передусім саме від них залежить результат психологічної реабілітації залежної людини.
З огляду на фінансовий бік проблеми особливо гостро постає питання доступних цін, оскільки залежні особи (або їх родини) далеко не завжди мають можливість оплатити дороге лікування. Мінімальна вартість лікування залежної особи в державних установах в 2020 році стартувала від 20 тис. грн (у приватних закладах таке лікування коштує значно дорожче). Проте основна маса населення України в цілому змушена користуватися послугами державних і комунальних закладів охорони здоров'я, оскільки головною причиною більшості населення є фінансова неспроможність, через що ця більшість звертається за медичною допомогою саме до державних медичних закладів.
Також варто зазначити, що в Україні є проблема з актуалізацією чинного законодавства у сфері як боротьби з наркотичною та алкогольною залежностями (зокрема надання психіатричної допомоги неосудним, які вчинили кримінальні правопорушення), так і у лікуванні та реабілітації осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Є потреба у цивільно-правовому врегулюванні деяких ситуацій, зокрема, процедури примусового огляду чи лікування осіб, які в силу тих чи інших психічних розладів не можуть контролювати свої дії, але при цьому держава в особі її представників стикається з низкою складнощів організаційних, фінансових, матеріально-технічних тощо, що фактично унеможливлює даний процес (такі питання мають вирішуватися на законодавчому рівні). У сфері соціальної політики необхідно посилити контроль у державних закладах соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю, так само як і у приватних закладах та реабілітаційних центрах, де відсутній належний механізм державного контролю за їхньою діяльністю. Також діяльність благодійних або громадських організацій, які здебільшого є засновниками таких центрів, не ліцензується, отримання дозвільних документів законодавством не передбачається.
Такі організації взагалі не зобов'язані зазначати надання послуг із реабілітації у своїх статутах, допускати на свою територію представників державних органів контролю, оскільки більшість таких закладів розміщується у приватних будинках тощо.
Нарешті, недостатнє й інформаційне забезпечення розв'язання цієї проблеми, коли кожна особа (чи родина), яка стикнулася з тією чи іншою залежністю, має розуміти і знати, до кого їй треба звертатися за допомогою, як буде надаватися ця допомога тощо.
Соціологічні дослідження впливу шкідливих звичок на здоров'я людей, вивчення відповідних поведінкових змін, суспільної реакції на різноманітні кризи, у тому числі і COVID-19, у перспективі не менш важливі, ніж такі конкретні заходи, як боротьба з незаконним обігом наркотиків чи удосконалення системи контролю за обігом алкоголю та тютюну тощо. Соціологія є необхідною складовою для формування раціональної та ефективної політики протидії таким цивілізаційним хворобам, як куріння, алкоголізм, наркоманія, оскільки вони є проблемою не так медичною, як соціальною.
На даному етапі першочерговими, на нашу думку, завданнями є такі:
Формування адекватного понятійного апарату, зокрема, задля розрізнення залежних осіб, якими насамперед оперує статистика, і споживачів, які можуть як почати зловживати психоактивними речовинами, так і згодом перестати це робити без допомоги спеціалістів. Психоактивні речовини теж дуже відрізняються одна від одної. Зокрема, йдеться про тютюн, який офіційно не вважається наркотиком, а залежності від нього позбутися буває нелегко.
Моніторинг ситуації в масштабах держави щодо зазначених проблем. Це необхідно для того, щоб мати актуальні дані не лише щодо окремих категорій та когорт, а й стосовно всього населення країни в цілому. Дані, наявні на даний момент, можуть не точно і не повно відображати картину як через фрагментарність проведених досліджень (питання щодо соціально небезпечних хвороб доволі сенситивні і потребують комплексного вивчення), так і через втрату частини території країни (Схід та Крим) тощо.
Джерела
Бевзенко Л. (2020). Інститут охорони здоров'я: ризики дисфункційності як тло запиту на агентну волонтерську дію. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 7 (21). Київ: Ін-т соціології НАН України.
“Визначення масштабів наркотичної та алкогольної залежності. Громадські наслідки” (2021). Національне опитування. Отримано з:
https://uifuture.org/publications/vyznachennya-masshtabiv-narkotychnoyita-alkogolnoyi-zalezhnosti-suspilni-naslidky/
Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну (2017). Звіт. Отримано з: //kiis.com.ua/materials/pr/20180214_GATS/Full%20Report%20 GATS%20Ukraine%202017%20UKR.pdf
Доповідь ВООЗ про всесвітню тютюнову епідемію (2021). Отримано з:
https://www.who.int/health-topics/tobacco#tab=tab_1
Дослідження STEPS: поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. (2020). Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ.
Звіт щодо наркотичної та алкогольної ситуації в Україні за 2020 рік (за даними 2019 року) (2020). Отримано з: https://cmhmda.org.ua/wp-content/ uploads/2020/12/Zvit-shhodo-narkotykiv-ta-alkogolyu-za-2020-rik.pdf
Звіт щодо осіб, які мають розлади психіки через уживання ПАР форма № 32 (2019). Статистичні дані Центр медичної статистики МОЗ України. Отримано з: http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html або http://ukrstat. gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/03/zb_snsz_20.pdf
Злобіна О. (2018). На шляху до досягнення населенням повного потенціалу здоров'я. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Вип. 6 (20). Київ: Ін-т соціології НАН України.
Індекс здоров'я. Україна 2019: Результати загальнонаціонального дослідження. (2020). Отримано з: http://health-index.com.ua/HI_Report_ 2019_Preview.pdf
Контроль над тютюном в Україні. (2014). Другий Національний звіт. Отримано з: URL://tobaccocontrol.org.ua/uploads/resource/file/56/58ea61af37 b4d.pdf
Корхова И. В. (2001). Методы оценки здоровья. Женщина, мужчина, семья в России: последняя треть ХХ века. Москва: Изд-во ИСЭПН.
Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні. (2019). Київ: ТОВ “ОБНОВА КОМПАНІ". Отримано з: https://www.unicef.org/ukraine/media/2521/ file/ESPAD_2019_ukr.pdf
Паніна Н. В. (2004). Здоров'я та самопочуття населення України: епідеміологічний моніторинг. Українське суспільство 1994-2004: моніторинг соціальних змін. Київ: Ін-т соціології НАН України.
Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2020 році. (2021). Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України.. Отримано з: http://ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2021/zb/03/zb_snsz_20.pdf
Світове дослідження цінностей 2020 в Україні (2020). Київ: Український центр європейської політики.
Симончук О. (2020). Суб'єктивні оцінки здоров'я та медичних послуг у доковідний та ковідний періоди. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 7 (21). Київ: Ін-т соціології НАН України.
Хорни К. (1993). Невротическая личность нашего времени; Самоанализ. Москва: Издательская группа "Прогресс" "Универс".
Чепурко Г., Соболєва Н. (2017). Самооцінка стану здоров'я населенням України. Соціальні виміри суспільства: зб. наук. праць. Випуск 9 (20). Київ: Ін-т соціології НАН України.
Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. (2020). Випуск 7 (21). Київ: Інститут соціології НАН України.
Як змінилося споживання електронних сигарет та тютюнових виробів для нагрівання, а також ставлення до їх законодавчого регулювання серед населення України протягом 2017-2020 років. (2020). Прес-реліз Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Отримано з: www.kiis.com.ua/ ?lang=ukr&cat=reports&id=966&page=5].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.
курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011Валеологія як наука про здоров'я. Виховний потенціал сім'ї у формуванні в дитини здорового способу життя. Умови фізичного, психічного, духовного виховання. Профілактика шкідливих звичок. Розвиток інтелектуальної, емоційної і вольової сфер особистості.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 25.06.2015Етапи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я. Основні джерела фінансування. Динаміка змін фінансування видатків на охорону здоров’я в Україні за 2006-2011 рр. Структура видатків на охорону здоров’я.
презентация [1,1 M], добавлен 30.11.2015Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.
реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010Обґрунтування державного регулювання охорони здоров'я та реформування системи охорони здоров'я в Україні. Особливості діяльності фармацептичної компанії "Мікролайф України" при формуванні державного замовлення на виробництво ліків і лікарських засобів.
контрольная работа [34,0 K], добавлен 13.08.2008Налагодження міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я. Консультації урядам з питань планування системи охорони здоров'я ВООЗ. Структура та напрямки діяльності ВООЗ. Представництво ВООЗ в Україні. Вакцинний скандал та вакцинальна кампанія.
реферат [26,8 K], добавлен 07.02.2012Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010Розгляд проблеми впливу освітлення навчальних приміщень на здоров’я учнів. Вивчення наслідків недостатнього та нераціонального освітлення, що приизводить до стомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниження розумової працездатності.
статья [25,2 K], добавлен 06.09.2017Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.
реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.
автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009
