Сучасний погляд на питання діагностики рецесії ясен

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський державний медичний університет

Сучасний погляд на питання діагностики рецесії ясен

Іваницька О.С.

Локес К.П.

Іваницький І.О.

Буханченко О.П.



Ivanytska O.S., Lokes K.P., Ivanytskyi I.O., Bukhanchenko O.P.

Key words: gingival recession, apical gingival migration, gingival margin, development of morphological changes in the gingival margin, diagnosis, classification

Background. Given that the exposure of the tooth root is not only an aesthetic concern but also leads to dental hypersensitivity, cervical caries, non-carious lesions, and even tooth loss, understanding the causes and characteristics of gum recession, along with its timely detection, is crucial and relevant. The aim of this study is to analyze and consolidate scientific research dedicated to the investigation of factors influencing the development of gum recession, its diagnosis, and the clinical features. This understanding is essential for addressing the challenge dealing with the treatment of this condition. A comprehensive review of scientific publications addressing the specified topics was conducted using library sources and search systems, including PubMed, Web of Science, OUCI (Open Ukrainian Citation Index), and Index Copernicus. The

prevalence of gingival recession varies from 9.7% in adolescents to nearly 100% in adults. Most investigators identified a higher number of recession areas on both the upper and lower jaws around the central and lateral incisors, as well as the right first molar. However, conflicting findings exist, with some researchers suggesting that gum recession occurs most frequently in the premolars and canines area. Nevertheless, there is a unanimous agreement among researchers that this disease is polyetiological. Authors assess the significance of different factors provoking recession in varying ways. Moreover, under specific conditions, several factors may combine, with one of them dominating. Despite numerous classification attempts by specialists, efforts to propose a classification that accurately reflects the characteristic features of this pathology, the severity of manifestations, and the prognosis of its treatment are still remaining pressing issues. Thus, among the factors that provoke the development of apical migration of the gingival margin, the leading role is played by the thin biotype of the gums and the peculiarities of the anatomical and morphological structure of the periodontal tissues, inflammatory diseases in the oral cavity, incorrect implementation of hygienic and preventive measures, orthopedic and orthodontic devices that lead to mechanical injury. Despite the large number of existing classifications of gum recession, none of them can fully satisfy dentists, as they are not able to objectively determine all the clinical manifestations of the disease, establish a connection with its etiology, and predict the course.



Зважаючи на те, що оголення кореня зуба, є не лише естетичною вадою, але й викликає у пацієнтів дентальну гіперчутливість, пришийковий карієс та некаріозні ураження, і навіть призводить до втрати зуба, вивчення причин й особливостей розвитку рецесії ясен, її вчасного виявлення є надзвичайно важливим й актуальним. Метою нашої роботи є аналіз та узагальнення наукових досліджень, присвячених вивченню факторів розвитку рецесії ясен, її діагностики, особливостей клінічної картини, що є необхідною умовою вирішення проблеми успішного лікування цього захворювання. Проведено пошук і вивчення наукових публікацій із зазначеної проблематики у бібліотечних джерелах та пошукових системах PubMed, Web of Science, OUCI (Open Ukrainian Citation Index), Index Copemicus.Y всьому світі поширеність рецесії ясен коливається від 9,7% у підлітків до майже 100% у дорослих. В ході досліджень більшості дослідників було встановлено найбільшу кількість ділянок рецесії як на верхній, так і на нижній щелепі навколо центральних і бічних різців, а також правого першого моляра. В той же час інші дослідники доводять, що найчастіше рецесія ясен виникає у ділянці премолярів та іклів. Але всі дослідники сходяться у думці, що це захворювання є поліетіологі- чним. При цьому автори по-різному оцінюють значення того чи іншого фактора, що провокує виникнення рецесії. Крім того, за певних умов можуть поєднуватись декілька чинників при домінуванні якогось із них. Хоча фахівцями розроблялись різні класифікації, та спроби запропонувати таку, яка б найбільш точно відображала характерні особливості даної патології, тяжкість проявів та прогнози її лікування, продовжуються і до тепер. Таким чином, серед чинників, що провокують розв и- ток апікальної міграції ясеневого краю, провідну роль відіграють тонкий біотип ясен та особливості анатомо-морфологічної будови тканин пародонту, запальні захворювання у порожнині рота, неправильне виконання гігієнічних та профілактичних заходів, ортопедичні конструкції, ортодон- тичні апарати, що призводять до механічної травми. Незважаючи на велику кількість існуючих класифікацій рецесії ясен жодна з них не може повністю задовольнити лікарів-стоматологів, оскільки не здатна з об'єктивною точністю визначити всі клінічні прояви захворювання, встановити зв'язок з його етіологією, спрогнозувати перебіг. рецесія ясна клінічний

Ключеві слова: рецесія ясен, апікальна міграція ясен, ясеневий край, розвиток морфологічних змін ясеневого краю, діагностика, класифікація



Протягом останніх десятиріч спостерігається невпинне зростання частки захворювань пародонту в загальній структурі стоматологічних хвороб більшості розвинутих країн світу. Що, на жаль, є своєрідною платою за блага цивілізації. За офіційними даними ВООЗ, близько 98% населення світу мають ті чи інші патології пародо- нту. У віковій же групі понад 40 років вони зустрічаються навіть частіше, ніж карієс [35,39]. При цьому серед захворювань пародонту значного поширення набула рецесія ясен, або гінгі- вальна рецесія, що являє собою незапальну апікальну міграцію ясеневого краю від його фізіологічного розташування [1,5]. Зважаючи на те, що оголення кореня зуба, яке відбувається внаслідок ясеневого зміщення, стає не лише естетичною вадою, але й викликає у пацієнтів дентальну гіперчутливість, пришийковий карієс та некаріозні ураження, і навіть становить реальну небезпеку втрати зуба, вивчення причин й особливостей розвитку рецесії ясен, її вчасного виявлення є надзвичайно важливим й актуальним [4,10,11,14,33, 36].

Наразі накопичено значний масив публікацій як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, в яких з позицій сучасної стоматологічної науки розглядаються механізми виникнення та розвитку морфологічної зміни ясеневого краю, клінічних проявів і перебігу цієї патології. Цінність і важливість подібних досліджень полягає в тому, що лише за умови глибокого з'ясування природи гін- гівальної рецесії можливо обрати оптимальну тактику консервативного чи хірургічного лікування. Саме прагнення до стійкого позитивного терапевтичного ефекту у віддалені терміни та попередження рецидивів ясеневого зміщення обумовлюють необхідність ретельного опрацювання накопиченого матеріалу.

Метою нашої роботи є аналіз та узагальнення наукових досліджень, присвячених вивченню морфологічно-функціональних факторів розвитку рецесії ясен, її діагностики, особливостей клінічної картини, що є необхідною умовою вирішення проблеми успішного лікування цього захворювання.

Проведено пошук і вивчення наукових публікацій із зазначеної проблематики у бібліотечних джерелах та пошукових системах PubMed, Web of Science, OUCI (Open Ukrainian Citation Index), Index Copernicus. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи.

Вивчення опублікованих матеріалів наукових досліджень дозволяє стверджувати, що рецесія ясен є одним із найбільш розповсюджених захворювань порожнини рота, що спостерігається в усіх вікових та етнічних групах [15,16,17,21]. У всьому світі поширеність рецесії ясен коливається від 9,7% у підлітків до майже 100% у дорослих [12,31]. За оцінками різних авторів, з віком відбувається зростання розповсюдженості та інтенсивності патологічної міграції ясеневого краю. У віці до 44 років майже 50% населення мають цю патологію [9]. Хоча епідеміологічні дослідження, проведені у Греції, виявили випадки рецесії ясен у значно більшої кількості молодих людей, досягнувши 63,9%. Та все ж частота розвитку цього захворювання в людей старшого віку є набагато вищою, коли практично у кожного представника цієї вікової групи встановлюються одна або декілька ділянок із рецесією ясен [13]. За даними науковців, апікальна міграція ясеневого краю, як правило, обмежується однією поверхнею, частіше вестибулярною, нижні різці більш схильні до рецесії, ніж інші зуби [2, 9,34].

Більшість дослідників розглядають рецесію ясен як атрофію тканин пародонту, що проявляється зниженням висоти ясен частіше з вестибулярної поверхні та оголенням кореневої частини зуба без ознак запалення. При цьому звертається увага на дистрофічний характер цієї патології []. Однак необхідно зазначити, що нерідко рецесія спостерігається і на фоні хронічного запалення тканин пародонту [18,29].

Науковцями розглядається також питання найбільш поширеної локалізації рецесії ясен. Так, в ході досліджень, проведених M. Humagain та D. Kafle було виявили найбільшу кількість ділянок рецесії як на верхній, так і на нижній щелепі навколо центральних і бічних різців, а також правого першого моляра [17]. В той же час інші дослідники доводять, що найчастіше рецесія ясен виникає у ділянці премолярів та іклів [31]. Досить цікавим видається і той факт, що міграція ясеневого краю з вестибулярної сторони зуба частіше спостерігається у пацієнтів з високим рівнем якості гігієни порожнини рота, тоді як незадовільний рівень гігієнічного догляду призводить до рецесії на інших зубних поверхнях.

Здійсненний аналіз значної кількості наукових публікацій з проблем рецесії ясен як у зарубіжних, так і у вітчизняних виданнях, дозволяє стверджувати, що дотепер залишається до кінця не з'ясованим механізм виникнення цієї патології. Але всі дослідники сходяться у думці, що це захворювання є поліетіологічним [1,3,7,22,26]. При цьому автори по-різному оцінюють значення того чи іншого фактора, що провокує виникнення рецесії. Крім того, за певних умов можуть поєднуватись декілька чинників при домінуванні якогось із них. Етіологічні фактори поділяються на прямі причини та фактори, що опосередковано провокують процес міграції ясен.

Сучасною стоматологічною наукою запропонована досить детальна класифікація етіологічних чинників, які ініціюють розвиток рецесії ясен

. Вона включає: 1. Первинні морфологічні умови, або анатомічні особливості: a) будову кістки альвеолярного відростка; б) будову слизової оболонки і ясен; в) форми зубів, їх неправильне положення в зубному ряду; г) прикріплення м'язів.

Функціональні фактори: a) ендогенні (первинні) до яких відносять орально-м'язову дискинезію, оклюзійні парафункції, порушення постави; б) екзогенні (вторинні), якими можуть стати механічна травма при чищенні зубів, наявність супраконтактів, ятрогенні фактори, пірсинг [32].

Фактори запалення: a) незадовільна гігієна порожнини рота;

б) наявність пародонтиту.

Супутні захворюванння залоз внутрішньої секреції.

Для пояснення патогенезу рецесії науковцями висунуто ряд теорій. Суть генетичної теорії полягає у негативному впливі деяких вроджених особливостей будови кістки та зуба на розташування ясен. Її прихильники наголошують на тому, що гінгіво-альвеолярна атрофія виникає первинно після прорізування зубів внаслідок невідповідності розмірів та форми кореня зуба по відношенню до товщини альвеолярної кістки. Це припущення робиться на основі виявлених при додаткових методах дослідження у пацієнтів юного віку під слизовою оболонкою ділянок кісткової резорбції. Ці стоншення кістки над зубом із віком призводять до трофічних змін у яснах та їх апікальної міграції [15].

У значній кількості публікацій звертається увага на значення особливостей біотипу ясен у виникненні їх рецесії. Так, тонкий біотип ясен, який, за останніми даними, виявляється у близько 75% населення світу, може легко пошкоджуватись будь-якими механічними або бактеріальними подразниками [40]. Ризик ініціації патологічних змін, що призводять до рецесії, набагато збільшується, якщо тонкий біотип ясен поєднується з такими анатомічними особливостями, як низько прикріплені слизові тяжі та вуздечки нижньої і верхньої губ, вестибулярне розташування зубів, глибоке різцеве перекриття [41].

У цьому аспекті викликають науковий інтерес і клінічні спостереження, в ході який було виявлено негативний влив неправильного співвідношення величин прикріплених та вільних м'яких тканин. Це пояснюється тим, що недостатній обсяг прикріплених ясен при мілкому присінку рота сприяє їх постійному травмуванню харчовою грудкою, що призводить до порушення кровопостачання та виникнення атрофічних процесів [20].

Дослідники вказують також і на такий фактор, як слабко виражені екватори коронок зубів, що подібні за обсягом до пришийкової їх частини. Це обумовлює підвищене навантаження на зв'язковий апарат, здатне, на думку прихильників цієї теорії, провокувати розвиток рецесії ясен [8,38]. У якості фактору ризику розглядається також дистопія зубів, що може супроводжуватись альвеолярною дегісценцією, яка, особливо у випадку наявності тонкого біотипу ясен, може стати серйозним чинником виникнення їх рецесії.

У низці досліджень доводиться факт наявності у пацієнтів із рецесією ясен функціонально ослаблених алельних варіантів певних генів [18,41]. Однак, на думку науковців, цей генетичний дефект може виявитись лише за наявності несприятливих факторів. Враховуючі отримані дані про участь певних варіантів генів в механізми виникнення рецесії ясен у майбутньому для пацієнтів з виявленою генетичною схильністю, можна превентивно розробляти та ефективно проводити профілактичні та лікувальні заходи.

Узагальнюючи наукові публікації, присвячені етіології рецесії ясен, не можна оминути увагою ті з них, в яких викладається теорія екзогенних факторів. Її автори доводять, що головними тригерами цієї патології виступають зовнішні чинники, такі як різноманітні травми, бактеріальні та вірусні інфекції. Виникнення патологічної ясеневої міграції прихильники цієї теорії, в першу чергу, пов'язують із дією такого травматичного фактору, як неправильне виконання заходів щодо гігієни порожнини рота. Щоденна хронічна травма під час агресивного чищення зубів жорсткою зубною щіткою, особливо виконуючи горизонтальні рухи, та використання флосів механічно пошкоджує делікатний край ясен, що може поступово призвести до їх рецесії. Досить часто такі випадки міграції ясен поєднуються з клиноподібними дефектами, викликаними тими ж самими агентами [5,20,36].

Серед травм як причини виникнення гінгіва- льної рецесії дослідники виділяють оклюзійну травму. Спочатку первинна оклюзійна травма може викликати симптоми, що характеризуються дифузним болем у поєднанні з помірним збільшенням рухливості зуба. Через деякий час рентгенологічно стає помітним рівномірне збільшення періодонтального простору та потовщення альвеолярної кортикальної пластинки. Ці зміни виникають внаслідок потреби у більш товстих і довших періодонтальних волокнах, для компенсації збільшених функціональних потреб, спричинених надмірним оклюзійним навантаженням. Поступово відбувається безперервне розтягнення волокон періодонта, особливо тих, що прикріплюються до пришийкової області гребеня альвеолярної кістки, що може призводити до розриву колагенових волоконних структур. Цей процес супроводжується вивільненням хімічних медіаторів резорбції кісткової тканини, що провокує втрату кістки. У таких випадках рентгенологічно визначається вертикальна втрата кісткової тканини з утворенням букви «V», типовою для оклюзійної травми, яка є результатом резорбо- ваної площини кістки, а також стінки кореня. Зрозуміло, що втрата кісткової тканини спричиняє зміну контуру ясен [1,23,25].

Серед достатньо частих причин міграції ясен прихильники теорії екзогенних факторів називають негативний вплив таких ятрогенних факторів, як ортодонтичні апарати, ортопедичні конструкції, пломби, що не відповідають вимогам, кюретаж та клаптеві операції [19,26,27,28].

Рецесія, викликана бактеріальною інфекцією, з'являється у випадку незадовільної гігієни порожнини рота, коли відбувається накопичення бактеріального нальоту з вестибулярної поверхні, що призводить до міграції ясеневого краю та появи кишені [5,28].

Пояснюючи механізм дії цього чинника, науковці вказують на те, що бактеріальний наліт викликає резорбцію міжзубних перетинок та руйнування кортикальної пластинки кістки, що у свою чергу, призводить до ясеневих змін та оголення коренів.

Багаточисельні клінічні спостереження дали змогу з'ясувати, що рецесія ясен може охоплювати як обмежену ділянку, так і набувати гене- ралізованих форм. У випадках локалізованої рецесії ясен спеціалісти виділяють V-подібне та U- подібне апікальне зміщення. Однак достатньо часто спостерігається ураження цілого сегменту у зубній дузі. При цьому генералізована, або горизонтальна рецесія ясен зазвичай пов'язана з втратою пародонтальної підтримки в проксимальних ділянках, що призводить до компенсаторного ремоделювання на щічній і язиковій поверхнях, що призводить до апікального зміщення ясеневого краю, включаючи міжзубні сосочки

Вибір оптимальної тактики лікування значною мірою залежить від правильного діагностування тяжкості рецесії та визначення її форми. Для клінічної оцінки глибини рецесії проводиться вимірювання відстані від цементно-емалевого з'єднання до глибини вільного ясеневого краю за допомогою міліметрових відміток на пародон- тальному зонді. Але, у зв'язку з тим, що контрольна точка, тобто цементно-емалеве з'єднання, в нормі прикрито яснами, чітко діагностувати ранні стадії рецесії виявляється неможливим. Однак, беззаперечним фактом є те, що дане вимірювання є інформативним під час динамічного спостереження за перебігом апікальної міграції ясен [5,9,25,28].

Хоча фахівцями з метою діагностування рецесії ясен протягом не одного десятиліття розроблялись різні класифікації, та спроби запропонувати таку, яка б найбільш точно відображала характерні особливості даної патології, тяжкість проявів та прогнози її лікування, продовжуються і до тепер [1,14,24,37].

Ще у 1968 році в основу класифікації рецесії ясен Саллівана і Аткінса були покладені глибина та ширина дефекту. Таким чином, було виділено чотири форми рецесії ясен, а саме:

глибока широка;

неглибока широка;

глибока вузька;

неглибока вузька.

Незважаючи на свою простоту, ця класифікація, на жаль, виявилась недостатньо чіткою та суб'єктивною.

Недоліки цієї класифікації намагались усунути Млінек із співавторами, запропонувавши у 1973 році більш об'єктивну типологію тяжкості рецесії. При цьому було виділено такі варіанти міграції ясен:

неглибока вузька рецесія <3 mm;

глибока широка >3 mm.

Ця модифікація зменшила суб'єктивність оцінки апікальної міграції ясеневого краю, але, на жаль, вона не визначила орієнтир для горизонтального вимірювання.

Bengue з співавторами у 1983 році зробили спробу класифікувати рецесію за формою та залежно від прогнозу лікування.

U-тип - поганий прогноз

V-тип - задовільний прогноз

I-тип - хороший прогноз.

Але, як вважає більшість дослідників, вона також виявилась недостатньо чіткою та повністю позбавлена розподілу за таким критерієм, як глибина міграції ясен.

Значної популярності серед клініцистів безперечно набула класифікація рецесії ясен, запропонована у 1985 році Р.Міллером [6,24,30]. Її перевага полягає в тому, що в ній враховується стан міжзубних сосочків і рівень кісткової тканини в міжзубній ділянці, а також відношення рецесії до рівня перехідної складки та кількості прикріплених кератинізованих ясен у зоні рецесії. Автор виділив чотири варіанти міграції ясеневого краю, кожному з яких відповідає певний прогноз лікування:

клас. Рецесія не виходить за межі слизово- ясеневого з'єднання, при цьому міжзубна перетинка збережена. Можливе повне її усунення.

клас. Рецесія виходить за межі слизово- ясеневого з'єднання, міжзубна перетинка збережена. Можливе повне її усунення.

клас. Рецесія нижче слизово-ясеневого з'єднання, відмічається зменшення висоти міжзубної перетинки, однак коронарніше рівня рецесії. Можливе тільки часткове усунення рецесії.

клас. Рецесія виходить за межі слизово- ясеневого з'єднання. Втрата висоти міжзубної перетинки апікальніше рівня рецесії ясен. Закриття кореня неможливе.

Значний науковий і практичний інтерес становить також класифікація Сміта (1990), для якої пропонується використовувати індекс рецесії ясен, який складається з двох показників. Перша цифра позначає зміни ясеневого краю за горизонталлю, а друга - вертикальну складову рецесії.

Зміни в горизонтальному напрямку:

0 балів - немає клінічних ознак оголення кореня;

1 бал - відсутність клінічних ознак оголення кореня, однак наявні скарги на гіперчутливість дентину під час вдихання повітря та / або є клінічно виявлене оголення цементно-емалевого з'єднання до 10% від оцінки середнього значення мезіо-дистальної відстані;

2 бали - горизонтальне оголення цементно- емалевого з'єднання понад 10%, але не більше 25%;

3 бали - оголення цементно-емалевого з'єднання понад 25%, але не перевищує 50%;

4 бали - оголення цементно-емалевого з'єднання понад 50%, але не перевищує 75%;

5 балів - оголення цементно-емалевого з'єднання від 75% до 100% мезіо-дистальної відстані.

Зміни у вертикальному напрямку:

0 балів - відсутність клінічних ознак оголення кореня.

1 бал - відсутність клінічних проявів оголення кореня, однак існують прояви гіперчутли- вості зуба та/або клінічно виявлене оголення CEJ не поширюється більше ніж на 1 мм вертикально до краю ясен.

Оцінка від 2-8 балів надається при оголенні кореня від 2 до 8 мм, що простягається вертикально від цементно-емалевого з'єднання до основи дефекту м'яких тканин.

9 балів - оголення кореня видно більше ніж на 8 мм від цементно-емалевого з'єднання до основи дефекту м'яких тканин.

* - зірочка, що слідує за цифрою, виставляється у випадку, коли вертикальний компонент дефекту м'яких тканин проникає в ділянку муко- гінгівального з'єднання або поширюється за його межі на слизову оболонку альвеол.

Хоча ця класифікація дозволяє описати максимальну кількість варіантів апікальної міграції ясеневого краю в обох напрямках, в той же час вона достатньо громіздка, до того ж в ній відсутня інформація щодо вибору тактики лікування та його прогноз. Саме це робить її досить незручною в практичній діяльності лікаря-стоматолога.

Попри існування значної кількості класифікацій рецесії ясен, пошук типології, яка б найбільш чітко визначила можливі варіанти патологічних змін та дозволила б обрати оптимальні методи лікування, а також спрогнозувати його наслідки, триває до останнього часу. Цікавий підхід до класифікації рецесії ясен запропоновано Роту- ндо та співаторами (2011) [1]. Ця класифікація враховує не тільки зміни у м'яких тканинах, але й фіксує патологію твердих тканин зуба. В ній авторами було розглянуто такі специфічні таксономічні змінні:

кількість зроговілої тканини (keratinized tissue - КТ = 2 мм);

наявність/відсутність некаріозних уражень в ділянці шийки зуба (noncarious cervical lesion - NCCL);

наявність/відсутність втрати міжпроксима- льного прикріплення.

Відповідно до вищенаведених показників автори пропонують наступні клінічні варіанти перебігу рецесії:

KT >2 мм - немає NCCL - немає втрати міжпроксимального прикріплення (AAA);

КТ >2 мм - NCCL - інтерпроксимальне прикріплення збережено (ABA);

КТ >2 мм - немає NCCL - спостерігається втрата інтерпроксимального прикріплення (AAB);

КТ >2 мм - NCCL - відмічається втрата інтерпроксимального прикріплення (ABB);

КТ <2 мм - немає NCCL - немає втрати міжпроксимального прикріплення (BAA);

КТ <2 мм - NCCL - немає втрати інтерпроксимального прикріплення (BBA);

КТ <2 мм - немає NCCL - фіксується втрата інтерпроксимального прикріплення (BAB);

КТ <2 мм - NCCL - втрата інтерпроксимального прикріплення (BBB)

Принципово нова класифікація рецесії ясен була запропонована у 2013 році Кумарром і Ма- саматті [24]. Ця класифікація може бути застосована для оцінки вестибулярних поверхонь зубів верхньої щелепи, а також для вестибулярних та язикових поверхонь нижніх зубів. Відповідно до цієї нової класифікації можна оцінити і ступінь рецесії міжзубних сосочків:

Клас I: Відсутність втрати кісткових або м'яких тканин у міжзубній ділянці. Цей клас поділяється на дві категорії:

Клас IA: край ясен знаходиться апікально від цементно-емалевого з'єднання, але коронально - від муко-гінгівального;

Клас I B: край ясен знаходить на або апікально від муко-гінгівального з'єднання;

Клас II: Верхівка міжзубного сосочка розташована між міжзубним контактом і цементно- емалевим з'єднанням. На рентгенограмі спостерігається втрата інтерпроксимальної кісткової тканини. Цей клас поділяється на три категорії:

Клас II A: відсутня рецесія ясен;

Клас II B: ясенний край лежить апікально від цементно-емалевої межі, однак коронарно від слизово-ясенного з'єднання;

Клас II C: ясенний край лежить на або апікально від слизово-ясеневого з'єднання;

Клас III: Верхівка міжзубного сосочка розташована на або апікально від цементно- емалевим з'єднанням. На рентгенограмі спостерігається втрата інтерпроксимальної кісткової тканини. Цей клас поділяється на два варіанта:

Клас IIIA: край ясен лежить апікально від цементно-емалевої межі, однак коронарно від слизово-ясенного з'єднання;

Клас III В: ясенний край лежить на або апікально від муко-гінгівального з'єднання.

Таким чином, аналіз значного масиву наукових публікацій, присвячених проблемам одного з найбільш розповсюджених захворювань тканин пародонту - рецесії ясен, дозволяє дійти висновку, що ця патологія має складний поліетіологіч- ний механізм виникнення. Серед чинників, що провокують розвиток апікальної міграції ясеневого краю, провідну роль відіграють тонкий біотип ясен та особливості анатомо-морфологічної будови тканин пародонту, запальні захворювання у порожнині рота, екзогенні фактори, такі як неправильне виконання гігієнічних та профілактичних заходів, ортопедичні конструкції, ортодо- нтичні апарати, що призводять до механічної травми.

Проведення адекватного лікування неможливе без чіткої діагностики та оцінки тяжкості патологічних змін. Проте, незважаючи на велику кількість існуючих класифікацій рецесії ясен, в тому числі й тих, що з'явились останнім часом, жодна з них не може повністю задовольнити лі- карів-стоматологів, оскільки не здатна з об'єктивною точністю визначити всі клінічні прояви захворювання, встановити зв'язок з його етіологією, спрогнозувати перебіг. То ж ці питання очікують на подальшу розробку.



Внесок авторів

О.С. Іваницька - концепція роботи та дизайн; написання статті. К.П. Локес - остаточне затвердження статті. І.О. Іваницький - написання та редагування статті; О.П. Буханченко - збір та аналіз даних.

Конфлікт інтересів

Відсутній.



References

Alamri AM, Alshammery HM, Almughamis MA, Alissa AS, Almadhi WH, Alsharif AM, et al. Dental Recession Aetiology, Classification and Management. Arch Pharm Pract. 2019;10(2):28-30.

Alsalhi RH, Tabasum ST. Prevalence of gingival recession and its

correlation with gingival phenotype in mandibular incisors region of orthodontically treated female patients: A cross-sectional study. J Indian Soc Periodontol. 2021 Jul-Aug;25(4):341-6. doi:

10.4103/jisp.jisp_526_20.

Avdeev OV, Iskiv MO. Otsinka hihiienichnoho stanu porozhnyny rota ta hiperestezii zubiv u patsiientiv z retsesiieiu yasen [Estimation of the Hygienically Status of the Oral Cavity and Hyperesthesia of Teeth in Patients with Gingival Recession]. Novyny stomatolohii. 2018;3(96):14-7. (Ukrainian).

Avetikov DS, Yacenko IV, Lokes KP, Stavyckyi SO, Kaplun DV. Suchasni pidhody do hirurgichnogo likuvannya recesiy yasen [Modern approaches to treatment of gum recession]. Visnyk problem biologii i medycyny. 2015;2(2):9-12. (Ukrainian).

Baker P. Gingival Recession - Causes and Management. Prim Dent J. 2020 Jan 29;8(4):40-7. doi: 10.1308/205016820828463843.

Bertl K, Ruckenbauer D, Muller-Kern M, Durstberger G, Lettner S, Bruckmann C, et al. Inter- and intra-observer agreement on Miller's classification of gingival tissue recessions. Odontology. 2015 Sep;103(3):292-300. doi: 10.1007/s10266-014-0179-9.

Bin Bahar BSK, Alkhalidy SR, Kaklamanos EG, Athanasiou AE. Do orthodontic patients develop more gingival recession in anterior teeth compared to untreated individuals? A systematic review of

controlled studies. Int Orthod. 2020 Mar;18(1):1-9. doi:

10.1016/j.ortho.2019.08.025.

Cortellini P, Bissada NF. Mucogingival conditions in the natural

dentition: Narrative review, case definitions, and diagnostic considerations. J Periodontol. 2018 Jun;89(l):204-13. doi:

10.1002/JPER.16-0671.

Dominiak M, Gedrange T. New perspectives in the diagnostic of gingival recession. Adv Clin Exp Med. 2014 Nov-Dec;23(6):857-63. doi: 10.17219/acem/27907.

Dritsas K, Halazonetis D, Ghamri M, Sculean A, Katsaros C, Gkantidis N. Accurate gingival recession quantification using 3D digital dental models. Clin Oral Investig. 2023 Apr;27(4):1697-705. doi: 10.1007/s00784-022-04795-1.

Ivanytska OS, Ivanytsky IO, Rybalov OV, Havrylev VM, Boyko IV. Usunennya hiperchutlyvosti zubiv: poyednannya conservativnych ta hirurgichnogo likuvannya [Elimination of tooth hypersensitivity: a combination of conservative and surgical treatment]. Visnyk problem biologii i medycyny. 2019;4(1):315-19. (Ukrainian).

Fahimeh M, Amirreza A, Gholamreza R. Prevalence of gingival recession in dentistry students (2017-2018). J Gorgan Univ Med Sci. 2019;21(3):94-100.

Fragkioudakis I, Tassou D, Sideri M, Vouros I. Prevalance and clinical characteristics of gingival recession in Greek young adults: A cross-sectional study. Clin Exp Dent Res. 2021 Oct;7(5):672-8. doi: 10.1002/cre2.427.

Guttiganur N, Aspalli S, Sanikop MV, Desai A, Gaddale R, Devanoorkar A. Classification systems for gingival recession and suggestion of a new classification system. Indian J Dent Res. 2018 Mar-Apr;29(2):233-7. doi: 10.4103/ijdr.IJDR_207_17.

Handelman CS, Eltink AP, BeGole E. Quantitative measures of gingival recession and the influence of gender, race, and attrition. Prog Orthod. 2018 Jan 29;19(1):5. doi: 10.1186/s40510-017-0199- 4.

Hegab M, Alnawawy M. The prevalence of gingival recession in the Egyptian population. Perio J. 2020;4(1):1-10. doi: 10.26810/perioj.2020.a1.

Humagain M, Kafle D. The evaluation of prevalence, extension and severity of gingival recession among rural nepalese adults. Orthod J Nepal. 2013 Jun;3(1):41-6. doi: 10.3126/ojn.v3i1.9281.

Iskiv MO. The modern view on etiology and pathogenesis of gum recession (review of literature). Pharma Innovation. 2018;7(7):176- 9.

Kamak G, Kamak H, Keklik H, Gurel HG. The effect of changes in lower incisor inclination on gingival recession. Sci World J. 2015;2015:193206. doi: 10.1155/2015/193206.

Koppolu P, Al Arabi AA, Al Khayri MJ, Alfaraj FA, Alsafwani WM,

Alhozaimi SF, et al. Correlation between Gingival Thickness and Occurrence of Gingival Recession. J Pharm Bioallied Sci. 2023 Jul;15(Suppl1):S495-S501. doi: 10.4103/jpbs.jpbs_585_22.

Krasnokutskyi OA, Hasiuk PA, Goncharuk-Khomyn MY. Analiz poshyrenosti retsesii sered stomatolohichnykh patsiientiv z urakhuvanniam asotsiiovanykh vikovykh, yatrohennykh i patolohichnykh zmin stomatolohichnoho statusu [Analysis of the gingival recession prevalence among dental patients considering associated age-related, iatrogenic and pathological changes of dental status]. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2022;1:12-9. (Ukrainian).

Krasnokutskyi OA, Hasiuk PA, Huda NV, Vorobets AB, Rosolovska SO. Mekhanizmy vynyknennia retsesii yasen ta shliakhy yii usunennia [The mechanism of the gum recession and ways of its elimination]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2019;2(1):46-9. (Ukrainian).

Kumar A. Gingival recession: Narrow perception - erroneous; wider canvass - out-of-focus! J Indian Soc Periodontol. 2023 May- Jun;27(3):227-9. doi: 10.4103/jisp.jisp_118_23.

Kumar A, Gupta G, Puri K, Bansal M, Jain D, Khatri M, et al. Comparison of the clinical applicability of Miller's classification system to Kumar and Masamatti's classification system of gingival

recession. J Indian Soc Periodontol. 2015 Sep-Oct;19(5):563-8. doi: 10.4103/0972-124X.167164.

Kuralt M, GaSpersic R, Fidler A. The precision of gingival recession measurements is increased by an automated curvature analysis method. BMC Oral Health. 2021 Oct 7;21(1):505. doi: 10.1186/s12903-021 -01858-9.

Li Q, Li S, Xiao Q, Hu W, Xu L. Clinical investigation of gingival papilla recession after orthodontic treatment in adults. Clin Oral Investig. 2023 Aug;27(8):4425-32. doi: 10.1007/s00784-023-05061-

8.

Liu Y, Li CX, Nie J, Mi CB, Li YM. Interactions between Orthodontic Treatment and Gingival Tissue. Chin J Dent Res. 2023 Mar 29;26(1):11-8. doi: 10.3290/j.cjdr.b3978667.

Mazur IP, Suprunovych IM. Porivnialnyi analiz poshyrenosti retsesii yasen u khvorykh na heneralizovanyi parodontyt u osib riznoi stati [Comparative analysis of the prevalence of gingival recession in patients with generalized periodontitis depending on gender]. Visnyk stomatolohii. 2021 ;111 (2):33-8. doi:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-33-38. (Ukrainian). Mazur IP, Suprunovych IM. Vplyv vikovoho faktora na poshyrenist retsesii yasen u patsiientiv iz heneralizovanym parodontytom [The influence of the age on the prevalence of gingival recession in patients with periodontitis]. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2020;4:25-31. doi: https://doi.org/10.31718/2409-02554.2020.05. (Ukrainian).

Miller PD Jr. A classification of marginal tissue recession. Int J Periodontics Restorative Dent. 1985;5(2):8-13.

Nguyen-Hieu T, Ha Thi BD, Do Thu H, Tran Giao H. Gingival recession associated with predisposing factors in young vietnamese: a pilot study. Oral Health Dent Manag. 2012 Sep;11(3):134-44.

Offen E, Allison JR. Do oral piercings cause problems in the mouth? Evid Based Dent. 2022 Sep;23(3):126-7. doi:

10.1038/s41432-022-0816-z.

Ravipudi S, Appukuttan D, Prakash PSG, Victor DJ. Gingival Recession: Short Literature Review on Etiology, Classifications and Various Treatment Options. J Pharm Sci & Res. 2017;9(2):215-20. Renkema AM, Navratilova Z, Mazurova K, Katsaros C, Fudalej PS. Gingival labial recessions and the post-treatment proclination of mandibular incisors. Eur J Orthod. 2015 Oct;37(5):508-13. doi: 10.1093/ejo/cju073.

Romandini M, Soldini MC, Montero E, Sanz M. Epidemiology of mid-buccal gingival recessions in NHANES according to the 2018 World Workshop Classification System. J Clin Periodontol. 2020 Oct;47(10):1180-90. doi: 10.1111/jcpe.13353.

Santamaria MP, Mathias-Santamaria IF, Ferraz LFF, Casarin RCV, Romito GA, Sallum EA, et al. Rethinking the decision-making process to treat gingival recession associated with non-carious cervical lesions. Braz Oral Res. 2021 Sep 24;35(Suppl2):e096. doi: 10.1590/1807-3107bor-2021.vol35.0096.

Sarlati F, Moghaddas O, Shabahangfar R, Safari S, Valaei N. Inter- and intra-examiner agreement of three classification systems of gingival recession. J Adv Periodontol Implant Dent. 2019 Aug 31 ;11(1):1-6. doi: 10.15171/japid.2019.001.

Seong J, Bartlett D, Newcombe RG, Claydon NCA, Hellin N, West NX. Prevalence of gingival recession and study of associated related factors in young UK adults. J Dent. 2018 Sep;76:58-67. doi: 10.1016/j.jdent.2018.06.005.

Zabolotnyi TD, Borysenko AV, Markov AV, Shylivskyi IV. Heneralizovanyy parodontyt [Generalized periodontitis]. Lviv: GalDent; 2011.240 p. (Ukrainian).

Zawawi KH, Al-Harthi SM, Al-Zahrani MS. Prevalence of gingival biotype and its relationship to dental malocclusion. Saudi Med J. 2012 Jun;33(6):671-5.

Yadav VS, Gumber B, Makker K, Gupta V, Tewari N, Khanduja P, et al. Global prevalence of gingival recession: A systematic review and meta-analysis. Oral Dis. 2023 Nov;29(8):2993-3002. doi: 10.1111/odi.14289.

Размещено на Allbest.Ru/