Профілактика репродуктивних втрат, пов’язаних з внутрішньо-плацентарним накопиченням радіонуклідів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ«Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України»

Профілактика репродуктивних втрат, пов'язаних з внутрішньоплацентарним накопиченням радіонуклідів

Живецька-Денисова Алла Антонівна

м. Київ



Анотація

Матеріали статті базуються на результатах наших минулих досліджень морфологічних та імун о гістохімічних особливостей пошкодження плаценти внаслідок інкорпорації 137Cs.

Живецька-Денисова Алла Антонівна - кандидат медичних наук, провідний науковий співробітник відділення наукових проблем невиношування вагітності, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лу- к'янової НАМН України», м. Київ, Україна,

Воробйова Ірина Іванівна - доктор медичних наук, керівник відділення наукових проблем невиношування вагітності, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна, Рудакова Надія Валеріївна - кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділення наукових проблем невиношування вагітності ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна,

Лозова Лілія Анатоліївна - молодший науковий співробітник відділення впровадження та вивчення ефективності сучасних медичних технологій в акушерстві та пери- натології, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна, Шамаєва Олена Володимирівна - кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділення впровадження та вивчення ефективності сучасних медичних технологій в акушерстві та перинатології, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лу- к'янової НАМН України», м. Київ, Україна Стрижак Світлана Костянтинівна - науковий співробітник лабораторії ендокринології та біохімії, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна,

Мета: визначити ефективність радіопротекторної терапії для запобігання репродуктивним втратам і перина- тальним наслідкам, пов'язаним з інкорпорацією радіонуклідів у плаценту.

Матеріали та методи. Згідно з дизайном основну групу складали 153 жінки з репродуктивними втратами (РВ) в анамнезі та ознаками переривання поточної вагітності, контрольну - 30 жінок з фізіологічною вагітністю і не- ускладненим анамнезом. Виходячи з того, що однією з причин передчасного переривання вагітності є вразливий вплив інкорпорованого в плаценті 137Cs, до заходів профілактики РВ і перинатальних наслідків включений «Яблупект антиоксидантний» («ЯПА») з високим сорбційним потенціалом. Ефективність терапії з «ЯПА» оцінювали за показниками фетоплацентарного комплексу та сценаріями вагітності. Результати порівнювали з ефективністю стандартного лікування звичного невиношування вагітності.

Результати. Встановлено, що руйнівна дія інкорпорованого 137Cs призводить до плацентарної дисфункції та дистресу плода. Терапія з «ЯПА» істотніше, ніж стандартна, покращує прогестерон-синтезуючу функцію плаценти, її мікроциркуляцію, адаптаційний потенціал та антиоксидатний захист клітин з ефективністю 7,5 %, 10,7 %,

% та 43,4 % відповідно. «ЯПА» позитивно впливає на сценарії вагітності. «ЯПА» у складі зберігаючої терапії сприяв зниженню частоти передчасних пологів на 11,4 % та подовженню їх терміну до 34 тижнів гестації. Збільшення терміну гестації при передчасних пологах сприяло зменшенню випадків тяжкої асфіксії на 18,7 %, гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС на 13,5 %, респіраторного дистресу на 17,3 %, внутрішньо-шлуночкових крововиливів II-III ступеня на 12,7 %. Усі діти народилися живими завдяки збереженню компенсаторної здатності плаценти.

Висновки. Переривання вагітності є універсальною реакцією матері та плода на негативний екзогенний та ендогенний вплив. Дисфункція плаценти - найчастіша причина репродуктивних втрат. Інкорпорований 137Cs є одним із факторів, що порушують архітектоніку плаценти. Екстремальні ефекти залежать від об'ємної активності 137Cs та компенсаторної здатності плаценти. Сьогодні можливість внутрішнього опромінення 137Cs пов'язана зі споживанням сільськогосподарської продукції. Дотепер забруднення харчових продуктів радіонуклідами залишається вище допустимого рівня. Проживання в зоні зі стандартним радіаційним фоном не гарантує людині радіаційної безпеки сільськогосподарської продукції. Це підтверджується накопиченням 137Cs у плацентах жінок з різних регіонів України. Висока ефективність терапії із «ЯПА» пов'язана з виведенням радіонуклідів і мінімізацією дії внутрішнього опромінення, що дозволило майже на 28,0 % знизити частоту переривання вагітності за рахунок зменшення випадків передчасних пологів (-11,4 %), спонтанних абортів (-11,0 %), завмирання вагітности (-5,5 %). «ЯПА» доцільно призначати з преґравідного етапу і впродовж вагітності усім жінкам, незалежно від регіону проживання.

Ключові слова: невиношування вагітності, репродуктивні втрати, плацентарна дисфункція, 137Cs, пектиноте- рапія.



Abstract

PREVENTION OF REPRODUCTIVE LOSSES ASSOCIATED WITH INTRAPLANTAR ACCUMULATION OF RADIONUCLIDES

The materials of the article are based on the results of our past studies of morphological and immunohistochemical features of placental damage due to 137Cs incorporation.

Objective: to determine the effectiveness of radioprotective therapy in preventing reproductive losses and perinatal consequences associated with the incorporation of radionuclides in the placenta.

Materials and methods. According to the research design, the first group consisted of 153 women with reproductive losses in anamnesis and signs of termination of the current pregnancy. The control consisted of 30 women with a physiological pregnancy and an uncomplicated history. Based on the fact that one of the causes of premature termination of pregnancy is the vulnerable effect of 137Cs incorporated in the placenta, «Apple Pectin Antioxidant» (the «APA») with a high sorption potential was included in preventive measures regarding reproductive losses and perinatal consequences. The effectiveness of therapy with the inclusion of «Apple Pectin Antioxidant» was evaluated based on indicators of the fetoplacental complex and pregnancy scenarios. The results were compared with the effectiveness of standard treatment for habitual miscarriage of pregnancy.

Results. It was established that the destructive effect of incorporated 137Cs leads to placental dysfunction and fetal distress. Therapy with the inclusion of «APA» more significantly than standard treatment increases the progesterone-synthesizing function of the placenta, microcirculation, adaptation potential, and antioxidant protection of cells with the efficiency of 7.5 %, 10.7 %, 17.7 %, and 43.4 %, respectively. «APA» has a positive effect on the scenarios of pregnancy. «APA» in the composition of therapy to preserve pregnancy contributed to a decrease in the frequency of premature births by 11.4 % and an extension of their term to 34 weeks of gestation. Extending the gestational age of preterm birth reduced the frequency of severe asphyxia by 18.7 %, hypoxic-ischemic central nervous system injury by 13.5 %, respiratory distress by 17.3 %, and intraventricular hemorrhage 2nd and 3rd degrees by 12.7 %. All children were born alive due to the preservation of the compensatory ability of the placenta.

Conclusions. Termination of pregnancy is a universal reaction of the mother and the fetus to negative exogenous and endogenous influences. Placental dysfunction is the most frequent cause of reproductive losses. Incorporated 137Cs is one of the factors that disturb the architecture of the placenta. Extreme effects depend on the number of incorporated 137Cs and the compensatory capacity of the placenta. Today, the possibility of internal exposure to 137Cs is associated due to consumption of agricultural products. Unfortunately, the level of food contamination with radionuclides remains higher than permissible. Living in an area with a standard radiation background does not guarantee a person the radiation safety of agricultural products. The confirmation is the accumulation of 137Cs in the placentas of women from different regions of Ukraine. The high efficiency of therapy with «APA» is associated with the removal of radionuclides and the minimization of the effect of internal irradiation, which made it possible to reduce the frequency of termination of pregnancy by 28.0 % due to the reduction of cases of premature births (-11.4 %), spontaneous abortions (-11.0 %), termination of pregnancy (-5.5 %). The «APA» is advisable to prescribe from pregravid and during pregnancy to all women, regardless of the region of residence.

Key words: a habitual miscarriage of pregnancy, reproductive losses, placental dysfunction, 137Cs, and pectin therapy.



Вступ

Проблема репродуктивних втрат на сьогодні залишається актуальною, незважаючи на численні наукові досягнення щодо вирішення питання запобігання патології. Репродуктивні втрати внаслідок невиношування вагітності (НВ) становлять 36--40 тис. ненароджених бажаних дітей щороку [2]. Сучасна діагностика, технології лікування, преґравідарна підготовка не завжди здатні запобігти репродуктивним втратам. Стабільно висока частота НВ змушує вчених шукати нові ланки патогенезу зазначеної патології, оскільки знання механізмів переривання вагітності є ключовим фактором успішного лікування.

Преморбідний фон відіграє вирішальну роль у розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. На репродуктивне здоров'я впливає екологічний стан країни. Медицина безсила проти захворювань, пов'язаних із забрудненням довкілля. Екологія України погіршилася через найбільшу екологічну катастрофу ХХ століття -- аварію на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) [3--6], яка не має аналогів у світі за кількістю радіонуклідів, що потрапили в навколишнє середовище, площею ураження і тяжкістю наслідків [3, 7--12]. Радіаційне забруднення екосистем є джерелом опромінення людини. У квітні 1986 р. площа ізотопного забруднення України досягла 53,5 тис. км2 [3]. Сьогодні радіаційна ситуація в країні покращилася внаслідок розпаду, фіксації і перерозподілу ізотопів в довкіллі та завдяки діям, спрямованим на створення безпечних умов життя. Проте, не втрачає актуальності 37 років по тому питання віддалених цитогенетичних ефектів та успадкованих мутацій у нащадків, уражених радіацією батьків. Наразі відомо, що незначне, але тривале опромінення, призводить до більш виражених змін клітинних мембран, ніж потужне їх одноразове опромінення [5, 7, 13]. радіопротекторний перинатальний дисфункція плацента

У довгостроковій перспективі найбільшу загрозу представляє 137Cs через забруднення ґрунту, води, продукції рослинного і тваринного походження. Джерелами надходження 137Cs в організм людини за біологічним ланцюжком «сільськогосподарські рослини -- травний тракт тварин -- продукти харчування» є молоко, м'ясо, яйця, лісові ягоди та гриби [14, 15]. Україна -- найбільша сільськогосподарська країна світу за ґрунтово-кліматичним потенціалом. Аграрний сектор України представлений тисячами великих, середніх і малих підприємств, орієнтованих на сировину і споживача. Завдяки розвиненому логіс- тичному ланцюжку споживач не відчуває зональної спеціалізації харчової промисловості. Рівень забруднення харчових продуктів 137Cs залишається вище допустимих значень. В результаті обміну продуктами нівелюється різниця між «чистими» та ради- аційно забрудненими територіями. Екологічне благополуччя регіону не гарантує, що продукти харчування не містять радіоізотопів. Ефекти надходження 137Cs в організм аліментарним шляхом пов'язані із всмоктуванням у кров та накопиченням в органах і системах з підвищеною радіочутливістю. Високу чутливість до іонізуючого випромінювання мають стовбурові клітини, здатні до поділу. Фетоплацен- тарна та імунна системи виступають донорами стовбурових клітин. Вони потужно реагують на іонізуюче випромінювання.

Внутрішнє опромінення є одним із чинників бага- тофакторності репродуктивних втрат [1, 6]. Патологічні зміни внаслідок іонізуючого пошкодження статевих залоз пояснюються прямим впливом на орга- ни-мішені і залози внутрішньої секреції, в результаті чого виникає загальний гормональний дисбаланс. Дія радіонуклідів на ембріональний розвиток залежить від стадії ембріогенезу. Внутрішнє опромінення в передімплантаційному періоді, під час імплантації та плацентації, підвищує ризик антенатальної загибелі ембріона/плода внаслідок пригнічення поділу клітин і диференціювання тканин. В експериментальних умовах доведена можливість проникнення радіонуклідів крізь плаценту. Внутрішнє опромінення у другій половині гестації може спричинити тера- тогенний ефект через пошкодження окремих клітинних структур плода [6,13].

Матеріали статті ґрунтуються на результатах минулих досліджень морфологічних та імуногістохіміч- них особливостей пошкодження плаценти внаслідок інкорпорації 137Cs [1].

Матеріалом попередніх досліджень були плаценти жінок з репродуктивними втратами в минулому та ознаками переривання поточної вагітності (перша група) і плаценти жінок з необтяженим перебігом вагітності та анамнезом (контрольна група). Плаценти першої групи були розподілені на підгрупи: 1а -- від жінок, які народили в строк, незважаючи на ознаки переривання поточної вагітності; 1в -- від пізніх передчасних пологів (термін вагітності -- 28--36 тижнів + 6 днів); 1с -- від ранніх передчасних пологів (термін вагітності -- 22--27 тижнів + 6 днів). За допомогою ізотопного аналізатора у досліджуваних плацентах виявлено накопичення 137Cs з різною об'ємною активністю. Накопичення 137Cs у плацентах контрольної групи не перевищувало 1,0 Бк/кг. Плаценти контрольної групи містили не більше 1,0 Бк/кг 137Cs. За даними радіоізотопних вимірювань, у плацентах підгрупи 1а накопичено близько 1,1--4,4 Бк/кг 137Cs. Об'ємна активність 137Cs у плацентах підгрупи 1в становила 4,5--10,4 Бк/кг, а підгрупи 1с -- 10,5--38,0 Бк/кг.

У результаті попереднього дослідження встановлено, що через внутрішнє опромінення 137Cs порушується архітектоніка плаценти, підвищується активність прозапальних цитокінів CD45 і CD56, активується коагуляційний каскад. Екстремальні ефекти залежать від об'ємної активності 137Cs та компенсаторної здатності плаценти. Плацентарне накопичення 137Cs до 1,0 Бк/кг не впливає на перебіг гестації. Активність 1,1--4,4 Бк/кг 137Cs порушує мікроциркуляцію і призводить до дистрофічних змін у плаценті. Своєчасне лікування допомагає пролонгувати вагітність до 37--40 тижнів. Внутрішнє опромінення 137Cs з активністю 4,5--10,4 Бк/кг внаслідок пошкодження материнської строми плаценти виступає тригером пізніх передчасних пологів. Внутрішнє опромінення 137Cs з активністю понад 10,4 Бк/кг через пошкодження материнської та плодової структур плаценти є найбільш імовірною причиною ранніх передчасних пологів і антенатальної загибелі плода.

Внутрішнє опромінення накопиченим у плаценті 137Cs представляє собою радіаційний стрес. Загальним патерном будь-якого стресу є пристосувальна реакція організму, пов'язана з напруженням стрес- реалізуючої симпатоадреналової та гіпоталамо- гіпофізарно-надниркової системи. Внаслідок плацентарної дисфункції під впливом 137Cs, порушуються синтез гормонів, окисні процеси, матково-плацентарний і плацентарно-фетальний кровообіг [16]. Дисфункція плаценти -- найчастіша причина репродуктивних втрат [16--19]. Плацента реагує на радіацію, що потребує радіозахисної підтримки для упередження репродуктивних утрат. У цьому аспекті пектинотерапія привернула нашу увагу [13, 20].



Мета

Визначити ефективність радіопротекторної терапії у запобіганні репродуктивним втратам та перина- тальним наслідкам, пов'язаним з інкорпорацією радіонуклідів у плаценту.

Матеріали та методи

Відповідно до дизайну дослідження вагітних поділено на групи. До першої групи увійшли 153 жінки з репродуктивними втратами в минулому та ознаками переривання поточної вагітності. Другу групу складали 30 жінок з неускладненим перебігом вагітності та анамнезом (контроль). Середній вік обстежених -- (33,4 ± 5,2) років. Найбільша кількість жінок -- мешканки Києва та області (69,4 %); із західних, східних та центральних регіонів України було відповідно 8,2 %, 5,5 % та % вагітних.

З анамнезу: у 37,25 % жінок першої групи було від 2 до 9 вагітностей, які переривались перери- важно в І триместрі; 20,9 % жінок народили передчасно; у 7 (4,6 %) жінок відбулись пологи мертвим плодом на 34, 36 та 38-му тижнях вагітності. Причинами НВ були: гормональний дисбаланс -- у 73,3 % випадків, спадкова тромбофілія -- у 30,1 % жінок, інфекція -- у 53,0 % осіб, обтураційна неспроможність шийки матки -- у 33,3 % пацієнток. У більшості жінок було кілька причини переривання вагітності. Виявлені фактори коригували за допомогою патогенетичної терапії. Проте, переривання вагітності у цієї когорти жінок набуло звичного характеру. Чому так відбувається? Відповідь ми надали в попередньому дослідженні, за результатами якого встановили, що НВ це універсальна реакція організму матері та плода на негативні екзогенні та ендогенні впливи. Більшість ускладнень вагітності супроводжується дисфункцією плаценти (ПД), частота якої при НВ досягає 24 % [17]. Первинна плацентарна дисфункція формується з раннього ембріогенезу на тлі генетичних, ендокринних, інфекційних та інших факторів [16--19]. Після 16 тижнів розвивається вторинний плацентарний дисбаланс під впливом екзогенних чинників. За попередніми дослідженнями встановлено накопичення 137Cs в усіх без винятку плацентах першої та контрольної груп. Сценарії вагітності залежні від обсягу накопиченого 137Cs і компенсаторної здатності плаценти [1].

Тяжкість променевого ураження пропорційна швидкості виведення радіонуклідів з організму. Швидке виведення може зменшити або припинити подальше опромінення. Із засобів індивідуального радіозахисту важливу роль відіграють пектини, які завдяки утворенню комплексних сполук здатні виводити з організму радіонукліди, токсини, солі важких металів [13, 20, 21]. Виходячи з цього, до терапії НВ був включений «Яблучний пектин антиоксидантний» («ЯПА»), який містить натуральний яблучний пектин, екстракти шипшини, кропиви, м'яти, ехінацеї та стевії. «ЯПА» призначали всім жінкам до зачаття. Рекомендували приймати по три таблетки на день протягом чотирьох тижнів. З настанням вагітності лікування проводили в I, II і III триместрах. Для оцінювання ефективності «ЯПА» у межах першої групи сформували підгрупи: 1а -- з «ЯПА» (рекомендо-

вана терапія); 1б -- без «ЯПА» (стандартне лікування).

Сценарії перебігу вагітності та пологів, розвиток плода і перспективи новонародженого визначаються функціональною здатністю фето-плацентарного комплексу. Тому, ефективність різних методів лікування та профілактики репродуктивних втрат і перинатальних наслідків оцінювали за показниками фетоплацентарного комплексу. Гормональну активність плаценти визначали за рівнем естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену (ПЛ) у сироватці крові. Стан плода оцінювали шляхом визначення екскреції естріолу після 20 тижнів гестації методом Ittrich [22]. Компенсаторну спроможність фетоплацентарного комплексу та механізми адаптації вивчали за активністю глу- татіонтрансферази (GST) та кортизолу в крові. Активність GST визначали за швидкістю утворення кон'югату між відновленим глутатіоном і 1-хлор- 1,4-динітробензолом (ChDNB). Гормональні та біохімічні дослідження проводили із залученням аналізатора «MSR-1000» (США) і спектрофотометра «Specol-11» (Німеччина). Ультразвукове дослідження плаценти і плода проводили на апараті «Acuson X-300» (Siemens, Німеччина). Швидкість кровотоку в артеріях матки (МА), пуповини (АП) та середної мозкової артерії (СМА) плода оцінювали за допомогою допплерометрії. Для кожної судини визначали індекси пульсації (ІП) та резистентності (ІР), систоло-діастолічний коефіцієнт (С/Д).

Статистичний аналіз даних

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою Microsoft Excel (2016) та кутового перетворення Фішера. Достовірною вважали різницю між порівняльними значеннями при p < 0,05 (індекс вірогідності більше 95 %).

Етичні принципи медичних досліджень

Дозвіл щодо проведення наукових досліджень отримано від комітету з медичної етики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук'янової НАМН України» (протокол № 3 від 07.06.2017 р.).

Результати та обговорення

Багато факторів забезпечують фізіологічний перебіг вагітності. Серед них провідну роль відіграє прогестерон, який покращує ультраструктурну організацію міометрія, блокує а-адренергічну стимуляцію, знижує кількість окситоцинових рецепторів, внутрішньоклітинного кальцію та простагландину F2a, підсилюючи в-адренергічний і то- колітичний ефект. Дефіцит прогестерону виступає діагностичним критерієм плацентарної дисфункції (ПД) [19, 23].

За результатами попередніх досліджень, в крові вагітних з невиношуванням виявлено значну нестачу прогестерону порівняно з контролем (в І і ІІ триместрах на 32,8 %, в ІІІ триместрі на 44,5 %,р < 0,01) [1]. Одночасно визначався естрогенний тип вагіналь- ного мазка. Гормональний дисбаланс -- найпоши- рена причина переривання вагітності. До вагітності через дисбаланс в системі гіпоталамус-- гіпофіз--яєчники 73,3 % жінок лікувались з приводу порушень менструального циклу, лейоміоми, кісти яєчників, гіперплазії ендометрія. Збільшення вмісту Е2 у крові вагітних І групи в І триместрі на 43,4 % порівняно з контрольною групою (р < 0,01) пояснюється дефіцитом прогестерону. Після 16 тижнів гестації рівень Е2 характеризує якість матково-плацентарного кровообігу. У вагітних першої групи в ІІ і ІІІ триместрах рівень естрадіолу був нижчим відповідно на 22,2 % та 37,4 % (р < 0,01) порівняно з контролем [1], що підтверджує наявність у них плацентарної дисфункції.

Маркером плацентарної дисфункції є плацентарний лактоген (ПЛ), який регулює обмін речовин між організмом матері і плода. Динаміка концентрації ПЛ у крові вагітних зі звичним невиношуванням показує, що його рівень майже на 25,5 % нижчий за гестаційну норму (р < 0,05) [1]. Зниження ПЛ у обстежених свідчить про виснаження компенсаторних можливостей плаценти під впливом внутрішнього опромінення 137Cs, затримку розвитку плода та ризик передчасних пологів.

Морфофункціональність клітинних мембран пов'язана з перекисним гомеостазом [19]. Радіація впливає на обмін речовин, ферментативні процеси, проникність клітинних мембран. У крові вагітних зі звичним невиношуванням виявляється високий рівень дієнових кон'югатів, гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду та аніон-радикального кисню, починаючи з І триместру [1]. Виснаження антиоксидантного захисту (АОЗ) призводить до накопичення СО2, активації арахідонового каскаду і синтезу простагландинів. Надекспресія токсичних сполук сприяє утворенню денатурованих або мутантних білків, що загрожує руйнуванням тканин та внутрішньоутробною загибеллю плода [1, 24, 25].

Підвищення концентрації кортизолу в крові та його екскреції у вагітних першої групи свідчить про напруженість нейроендокринних механізмів адаптації під впливом внутрішнього опромінення 137Cs [1].

Згідно з попередніми дослідженнями, 137Cs порушує гістологічну структуру плаценти та її функціональну здатність. Зниження рівня ПЛ і прогестерону в крові на початку вагітності свідчить про наявність первинної плацентарної дисфункції. При компенсованому порушенні функції плаценти із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода рівні гормонів плаценти та плода знижуються на 30--50 %. Зниження концентрації плацентарних і фетальних гормонів на 80--90 % -- ознака плацентарної декомпенсації [1,16,17,19].

Ентеросорбція є ефективним і водночас простим методом виведення радіонуклідів з організму. Завдяки своїм адсорбційним властивостям, пектини здатні зменшити навантаження внутрішнього випромінювання, не завдаючи шкоди організму [13, 20, 25]. З огляду на це «ЯПА» було включено до комплексної терапії НВ.

Ефективність різних методів лікування НВ у жінок першої групи оцінювалася шляхом порівняння показників фетоплацентарного комплексу, антиоксидантного захисту, сценаріїв гестації. В ході дослідження встановлено, що концентрація прогестерону в обстежених жінок першої групи в динаміці вагітності відповідає гестаційній нормі. Проте, у вагітних 1б підгрупи з І триместру встановлено зниження рівня прогестерону на 14,4 % відносно контрольного показника (1б підгрупа -- (72,4 ± 2,0) нмоль/л, контрольна група -- (84,6 ± 8,9) нмоль/л; р < 0,01) (табл. 1). Подальший дефіцит прогестерону у жінок 1б підгрупи обумовлений прогресуванням плацентарної дисфункції. Терапія з включенням «ЯПА» позитивно вплинула на про- гестерон-синтезуючу функцію плаценти. Ефективність понад 7,5 % (р < 0,01).

Середня концентрація Е2 в крові вагітних першої групи в I триместрі відповідає нормі. Проте, концентрація Е2 у вагітних 1б підгрупи на 13,3 % перевищувала контрольний показник (1б підгрупа -- (10,5 ± 0,08) нмоль/л, контрольна група -- (9,1 ± 0,1) нмоль/л; р < 0,01) (табл. 2). У ІІ і ІІІ триместрах інтенсивність синтезу Е2 була недостатньою, що свідчить про напруженість компенсаторної здатності плаценти. Дефіцит Е2 вказує на порушення плодово-плацентарної мікроцирку- ляції та ймовірність загибелі плода. Динаміка Е2 у жінок першої групи демонструє перевагу рекомендованої терапії (табл. 2) з ефективністю понад % (р < 0,01).

Визначення екскреції естріолу дозволяє виявити дистрес плода на доклінічному етапі. Інформація про динаміку екскреції Е3 у обстежених наведена в таблиці 3. Слід зазначити, що показник у вагітних обох груп був в межах гестаційної норми. Однак у вагітних 1б підгрупи після 28 тижнів гес- тації виявлено зниження екскреції Е3 більш ніж на 22,9 % в порівнянні з показником контролю (р < 0,05), що свідчить про функціональну неспроможність плаценти та дистрес плода. Аналізуючи динаміку екскреції Е3, ми дійшли висновку, що рекомендована терапія перевершує базову з ефективністю понад 11,7 % (р < 0,05).

Визначення ПЛ в зв'язку з його суто плацентарним походженням заслуговує особливої уваги. Зниження рівня ПЛ на 50 % свідчить про наявність плацентарної дисфункції. Маркером внутрішньоутробної загибелі плода є відставання ПЛ на 75 %. Інформація про динаміку ПЛ в обстежених наведена в таблиці 4. Під час дослідження встановлено, що середня концентрація ПЛ у вагітних 1б підгрупи відповідає нижній межі гестаційної норми. Незважаючи на те, що базисна терапія сприяє нормалізації ПЛ, гормоносинтезуюча функція плаценти у вагітних 1б підгрупи залишається в напруженому стані, що вважається проявом хронічної плацентарної дисфункції. Порівнюючи динаміку ПЛ, встановили, що рекомендована терапія ефективніша за базову у ІІ та ІІІ триместрах гестації майже на 10,1 % (р <0,05).

В організмі вагітних внаслідок внутрішнього опромінення 137Cs утворюється велика кількість активних форм кисню (АФК) [1]. Інтенсифікація продукції АФК призводить до окисного стресу і загибелі клітин. Антиоксидантна система захисту нейтралізує їхню руйнівну дію за допомогою глу- татіону (GSH). Гідрофільна молекула GSH приєднується до гідрофобних токсичних речовин для ви-

Таблиця 1 Концентрація прогестерону в сироватці крові обстежених у динаміці вагітності, (M ± m)

Група			Прогестерон, нмоль/л // Progesterone, nmol/l
Groups			до 12 тижнів / before 12 weeks	13-24 тижнів / weeks	25-36 тижнів / weeks
Основна & підгрупи	1а	30	78,5 ± 0,9	128,6 ± 0,9	267,5 ± 5,7
Main group & subgroups	1б/Ь	30	72,4 ± 2,01,2	119,0 ± 5,31,2	247,4 ± 8,31,2
Контрольна / Control group		30	84,6 ± 8,9	139,1 ± 5,7	283,8 ± 9,3

Примітки: 'Вірогідність різниці щодо показника контролю, р< 0,01; 2 вірогідність різниці щодо показника 1а підгрупи, р< 0,01.

Таблиця 2Концентрація естрадіолу в сироватці крові обстежених у динаміці вагітності, (M ± m)

Група		n		Естрадіол, нмоль/л // E2, nmol/l
Groups			до 12 тижнів / before 12 weeks 13-24 тижнів / weeks 25-36 тижнів / weeks
Основна & підгрупи Main group & subgroups	1а 1б/Ь	30 30	9,3 ± 0,08 10,5 ± 0,081,2	35,4 ± 1,2 50,7 ± 1,9 31,6 ± 0,41,2 45,1 ± 1,51,2
Контрольна / Control group		30	9,1 ± 0,1	36,9 ± 1,8 56,9 ± 4,4

Примітки: 'Вірогідність різниці щодо показника контролю, р< 0,01; 2 вірогідність різниці щодо показника 1а підгрупи, р< 0,01.

Таблиця 3 Концентрація естріолу (E3) в сечі обстежених у динаміці вагітності, (M ± m)

Група Groups				Естріол, мкмоль/д + E3, pmol/d
		n	20-28 тижнів 20-28 weeks	29-32 тижнів 29-32 weeks	33-36 тижнів 33-36 weeks	37-40 тижнів 37-40 weeks
Основна & підгрупи	1а	30	26,1 ± 2,1	36,9 ± 3,8	48,1 ± 3,6	67,4 ± 2,9
Main group & subgroups	16/ь	20	23,8 ± 2,7	30,2 ± 1,71,2	42,0 ± 1,81, 2	59,5 ± 2,61,2
Контрольна / Control group		30	27,0 ± 2,9	39,2 ± 5,2	56,4 ± 6,7	79,6 ± 8,7

Примітки: 1 Вірогідність різниці щодо показника контролю, р< 0,05; 2 вірогідність різниці щодо показника 1а підгрупи, р< 0,05.



Таблиця 4 Концентрація ПЛ в сироватці крові обстежених у динаміці вагітності, (M ± m)

Група			Плацентарний лактоген, нмоль/л // PL, nmol/l
Groups			20-24 тижнів / weeks	25-36 тижнів / weeks	37-40 тижнів / weeks
Основна & підгрупи	1а	30	102,6 ± 2,4	196,0 ± 7,8	272,9 ± 5,1
Main group & subgroups	1б/Ь	30	92,2 ± 5,91	175,9 ± 9,81	255,2 ± 8,21
Контрольна / Control group		30	109,7 ± 11,9	204,5 ± 45,2	279,0 ± 28,6

Примітки: 1 Вірогідність різниці щодо показника 1а підгрупи, р< 0,05.

ведення з жовчю. Ілутатіон^-трансфераза (GST) є каталізатором реакцій кон'югації та відновлення глутатіону. Враховуючи важливість системи детоксикації у збереженні вагітності, була визначена активність GST, яка сприяє дезактивації та виведенню з організму радіонуклідів. Активність GST в еритроцитах вагітних 1а підгрупи перевищувала показник 1б підгрупи в 1,8 разу: (3,32 ± 0,18) ХДНБ-SG мкмоль/мг білка/хв проти (1,88 ± 0,16) ХДНБ-SG мкмоль/мг білка/хв; p < 0,05). Отже, «ЯПА» підвищує активність GST. Ефективність застосування «ЯПА» становить 43,4 %.

Концентрація стрес-асоційованого кортизолу в крові вагітних 1а підгрупи становила (317,7 ± 13,8) нмоль/л, 1б підгрупи -- (373,9 ± 6,2) нмоль/л, контрольної групи -- (284,43 ± 14,3) нмоль/л. Підвищення рівня кортизолу в крові вагітних 1б підгрупи свідчить про напруженість механізмів адаптації, що може бути причиною НВ. Застосування «ЯПА» сприяє збереженню вагітності за рахунок розширення адаптаційного потенціалу плаценти на 17,7 %.

Патогенетичною основою затримки внутрішньо- утробного розвитку і дистресу плода є плацентарна дисфункція. Хронічний дистрес плода призводить до асфіксії, мертвонародження та ранньої неона- тальної смертності [13]. Допплерівське дослідження дозволяє виявити його страждання раніше, ніж традиційними методами [26]. Плацентарний кровообіг у вагітних 1а підгрупи в ІІ і ІІІ триместрах вагітності за даними допплерографії судин системи «мати--плацента--плід» задовольняє потреби плода. Кінцеві відділи артерій пуповини є первинною ланкою порушення мікроциркуляції плода. Під час допплерографії підвищення пульсації (ПІ) та резистентності (РІ) в артеріях матки (АМ) та пуповини (ПК), а також середньої мозкової артерії (СМА) плода спостерігалося у 1б підгрупі (р < 0,01) (табл. 5). S/D співвідношення у них не відрізнялося від контрольних значень (р > 0,05). Висока резистентність маткових артерій сприяє розвитку ендоте- ліальної дисфункції, утворенню тромбів і зменшенню матково-плацентарної перфузії. Високий опір артерій пуповини свідчить про дистрес плода. Таке відбувається при порушенні матково-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу.

Мінімізація впливу внутрішнього опромінення пов'язана з обмеженням надходження радіонук-

Таблиця 5 Середньостатистичні показники судинного опору в досліджуваних групах, (M ± m)

Артерії' / Arteries		1a підгрупа/subgroup	16/1Ь підгрупа/subgroup	Контроль/Control
Маткові / Uterine	ПІ/PI	0,82 ± 0,02	0,92 ± 0,021,2	0,80 ± 0,02
	ІР/RI	0,68 ± 0,02	0,82 ± 0,021,2	0,66 ± 0,02
	С/Д // S/D	1,75 ± 0,03	1,85 ± 0,03	1,76 ± 0,03
Пуповини / Umbilical cord	ПІ/PI	0,96 ± 0,03	1,09 ± 0,031,2	0,96 ± 0,03
	ІР/RI	0,60 ± 0,02	0,72 ± 0,021,2	0,58 ± 0,02
	С/Д // S/D	3,49 ± 0,03	3,46 ± 0,03	3,57 ± 0,09
СМА/MCA	ПІ/PI	1,92 ± 0,03	2,08 ± 0,031,2	1,88 ± 0,03
	ІР/R	0,78 ± 0,02	0,88 ± 0,021,2	0,76 ± 0,02
	С/Д // S/D	3,79 ± 0,03	3,76 ± 0,04	3,86 ± 0,04

Примітки: 'Вірогідність різниці щодо показника контролю, р< 0,01; вірогідність різниці щодо показника 1а підгрупи, р< 0,01.

лідів в організм людини, блокуванням всмоктування в шлунково-кишковому тракті, прискоренням виведення інкорпорованих радіонуклідів. Виявлення шляхів зменшення впливу радіонуклідів на організм людини на етапах міграції трофічними ланцюгами -- це актуальна проблема радіобіології та радіоекології. Завданням медичної науки є визначення механізмів прискореного природного виведення радіонуклідів з організму. Сорбція є ефективним засобом видалення радіонуклідів. Високий сорбційний потенціал мають пектини. Вони адсорбують до 30--40 % 137Cs, знижуючи біологічну дію радіонуклідів. Цілющі властивості пектинів визначає їх комплексоутворювальна здатність, яка залежна від наявності карбоксильних груп [20, 21]. Запропонований для профілактики репродуктивних втрат «ЯПА» покращує окисно-відновну та фагоцитарну активність клітин, опірність інфекціям, детоксикаційну функцію печінки, а завдяки комплексоутворювальним і адсорбційним властивостям сприяє видаленню радіонуклідів з організму. «ЯПА» позитивно впливає на сценарії вагітності. Інформація про результати вагітності залежно від обраної терапії представлена в таблиці 6.

Включення «ЯПА» до складу терапії для збереження вагітності сприяло зниженню частоти передчасних пологів на 11,4 %. При цьому в підгрупі 1а в разі передчасних пологів термін вагітності становив не менше 34 тижнів. Термін вагітності при передчасних пологах визначає перспективи малюків. Чим довше гестаційний термін, тим більше у новонароджених шансів на життя. Чим він довший, тим більше шансів на життя у новонароджених.

Якісні показники стану новонароджених в залежності від обраної терапії представлені в таблиці 7. Збільшення гестаційного терміну при передчасних

Таблиця 6 Показники ефективності терапії за результатами вагітності, абс.ч., (%)

Сценарії' вагітності / Pregnancy scenarios	Підгрупа / Subgroup	Ефективність, % Efficiency, %
	1а (n = 80)	1б/1Ь (n = 73)
Вчасні пологи / Timely childbirth	75 (93,7)	48 (65,7)	+28,0
Передчасні пологи / Premature birth	4 ( 5,0)	12 (16,4)	-11,4
Мимовільний викидень / Spontaneous miscarriage:	1 ( 1,3)	9 (12,3)	-11,0
а) в І триместрі / in the I trimester	1 ( 1,3)	4 ( 5,5)	- 4,2
б) у II триместрі / in the II trimester	-	5 ( 6,8)	- 6,8
Припинення розвитку ембріона / Termination of embryo development	-	4 ( 5,5)	- 5,5
Антенатальна загибель плода / Antenatal death of the fetus	-	3 ( 4,1)	- 4,1



Таблиця 7 Показники ефективності терапії за станом новонароджених, абс.ч., (%)

Патологічні стани / Pathological conditions	Підгрупа / Subgroup	Ефективність, %
	1а (n = 79)	1б/1Ь (n = 57)	Efficiency, %
Важка асфіксія Severe asphyxia	6 (7,6)	15 (26,3)	-18,7
Помірна асфіксія Moderate asphyxia	5 (6,3)	10 (17,5)	-11,2
Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС Hypoxic-ischemic damage of the central nervous system	6 (7,6)	12 (21,1)	-13,5
Синдром пригнічення Syndrome of oppression	6 (7,6)	13 (22,8)	-15,2
Синдром збудження Arousal syndrome	-	2 (3,5)	- 3,5
Вроджена пневмонія Congenital pneumonia	19 (24,1)	17 (29,8)	-5,7
Внутрішньошлуночковий крововилив I ступеня Intraventricular hemorrhage of the 1st degree	3 (3,8)	4 (7,0)	-3,2
Внутрішньошлуночковий крововилив II-III ступеня Intraventricular hemorrhage of the 2nd and 3rd degrees	1 (1,3)	8 (14,0)	- 12,7
Субепендимальний крововилив Subependymal hemorrhage	3 (3,8)	9 (15,8)	-12,0
Респіраторний дистрес-синдром Respiratory distress syndrome	3 (3,8)	12 (21,1)	-17,3
Затримка внутрішньоутробного розвитку плода Intrauterine fetal growth retardation	6 (7,6)	13 (22,8)	-15,2

пологах знизило частоту важкої асфіксії на 18,7 %, гіпоксично-ішемічного ураження цнс (ГІУ ЦНС) на 13,5 %, респіраторного дистресу (РДС) на 17,3 %, внутрішньо-шлуночкового крововиливу (ВШК) II--III ступеня на 12,7 %. Радіаційний стрес, спричинений 137Cs, порушує архітектуру плаценти. Дисфункція плаценти має різні наслідки, виразність яких залежить від терміну впливу екзогенного фактора і компенсаторних можливостей органу. Недостатня інтраплацентарна оксигенація й активація медіаторів запалення призводять до структурної перебудови шийки матки, розриву амніону та розвитку передчасної пологової діяльності. Декомпенсація плацентарної ємності призводить до антенатальних втрат. «ЯПА» знижує уразливу дію 137Cs шляхом декорпорації радіонукліду. Завдяки збереженню компенсаторної здатності плаценти діти матерів 1а підгрупи народилися живими.

Таким чином, інтраплацентарне опромінення інкорпорованими радіонуклідами це тривалий променевий стрес, в основі якого лежить активація вільноради- кального окиснення, антиоксидантна недостатність, нейроендокринна та імунна дерегуляція. Внаслідок тривалого опромінення низької інтенсивності порушується гістологічна будова плаценти. Зміни, що при цьому відбуваються, складають морфологічний субстрат хронічної плацентарної дисфункції. Комплексна терапія ПД із використанням «ЯПА» спрямована на декорпорацію радіонуклідів, зменшення патологічних змін і активацію адаптаційно- компенсаторних процесів у плаценті та пролонгування вагітності. На жаль, наслідки Чорнобильської катастрофи нагадують про себе. Профілактика дисфункції плаценти, що утворюється під впливом внутрішнього опромінення інкорпорованими радіонуклідами, є важливим завданням для збереження здоров'я майбутніх поколінь.



Висновки

Переривання вагітності це універсальна реакція матері та плода на негативний екзогенний та ендогенний вплив. Плацентарна дисфункція -- найчастіша з причин репродуктивних втрат. Інкорпорований 137Cs -- один із факторів, що порушують архітектоніку плаценти. Екстремальні ефекти залежать від об'ємної активності 137Cs і компенсаторної здатності плаценти. Сьогодні можливість внутрішнього опромінення 137Cs пов'язана із споживанням сільськогосподарської продукції. Дотепер забруднення харчових продуктів радіонуклідами залишається вище допустимого рівня. Проживання в зоні зі стандартним радіаційним фоном не гарантує людині радіаційної безпеки сільськогосподарської продукції. Це підтверджується накопиченням 137Cs у плацентах жінок з різних регіонів України. Висока ефективність терапії з «ЯПА» пов'язана з виведенням радіонуклідів і мінімізацією ефекту внутрішнього опромінення, що дозволило знизити частоту переривання вагітності на 28,0 % за рахунок зменшення випадків передчасних пологів (-11,4 %), спонтанних абортів (11,0 %), завмирання вагітности (-5,5 %). «ЯПА» доцільно призначати з преґравідного етапу та впродовж вагітності усім жінкам, незалежно від регіону проживання.



Список використаних джерел

1. Морфологічні та імуно-гістохімічні особливості пошкодження плаценти внаслідок інкорпорування 137Cs / А. А. Живецька-Дени- сова, І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2022. Вип. 27. С. 452-472

2. Сучасний погляд на проблему передчасних пологів (Огляд літератури) / І. І. Воробйова, Т. С. Наквасюк, В. Б. Ткаченко, С. М. Толкач та ін. Слово про здоров'я. Акушерство. 2019. Вип. 22, № С. 38-41.

3. Омельянець М. І., Хоменко М. І. Оцінка стану нормативно-правового регулювання питань протирадіаційного захисту населення у зв'язку з Чорнобильською катастрофою. Медичні перспективи. 2011. Т. XVI, № 1. С. 104-108.

4. A new era of low-dose radiation epidemiology / C. M. Kitahara, M. Linet, P. Rajaraman et al. Current Environmental Health Reports. Vol. 2, iss. 3. P. 236-249.

5. Long-term effects of radiation exposure on health / K. Kamiya, K. Ozasa, S. Akiba et al. Lancet. 2015. Vol. 386, no. 9992. P. 469-478.

6. Chernobyl: prenatal loss of four hundred male fetuses in the Czech Republic / M. Peterka, R. Peterkova, Z. Likovsky. Reproductive Toxicology. 2004. Vol. 18, no. 1. P. 75-79.

7. Darby S. C., Inskip P. D. Ionizing radiation: future etiologic research and preventive strategies. Environmental Health Perspectives. 1995. Vol. 103, suppl. 8. P. 245-249.

8. Базика Д. А., Присяжнюк А. Є. Онкологічні ефекти Чорнобильської катастрофи у віддаленому 35-річному після аварійному періоді. Журнал Національної академії медичних наук України.Т. 27, № 2. С. 133-139.

9. Хоменко І. М. Дози опромінення та оцінка заходів радіологічного захисту населення найбільш радіоактивно забруднених територій України. Медичні перспективи. 2014. Т. XIX, № 3. С. 92-96.

10. Тридцять пять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки, стратегії захисту та відродження: Національна доповідь України. Київ, 2021.283 с

11. Радіаційно забруднені території Чернігівської області України: радіаційно-екологічне та медико-демографічне минуле та сучасне / Н. В. Гунько, О. М. Іванова, Н. В. Короткова та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології 2022. Вип. 27. С. 167-187.

12. Комплексний радіаційно-гігієнічний моніторинг мешканців радіоактивно забруднених територій Житомирської області у 2021 році / В. В. Василенко, М. С. Курята, В. В. Морозов та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології 2022. Вип. С. 150-166.

13. Основи радіаційної медицини: Навчальний посібник / О. П. Ов- чаренко, А. П. Лазар, Р. П. Матюшко. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2002. 208 с.

References

1. Zhyvetska-Denysova AA, Vorobiova II, Skrypchenko NYa, Zadorozhna TD, Tkachenko VB, Bondarenko YuM, Stryzhak SK. Morphological and immunohistochemical features of placental damage due to the incorporation of 137Cs. Probl Radiac Med Radiobiol. 2022;27:452- 472.

2. Vorobiova II, Nakvasyuk TS, Tkachenko VB, Tolkach SM, Zhyvetska- Denysova AA, Rudakova NV. [A modern view on the problem of premated treatment (literature review)]. Word about Health. 2019;4 (22):38-41. Ukrainian.

3. Omel'yanets' MI, Khomenko IM. [Assessment of the state of norm- legal regulation of issues concerning anti-radiation protection of population due to Chornobyl accident]. Medychni Perspektyvy. 2011;(1):104-108. Ukrainian.

4. Kitahara CM, Linet MS, Rajaraman P, Ntowe E., Berrington de Gonzalez A. A new era of low-dose radiation epidemiology. Current Environmental Health Reports. 2015;2(3):236-249.

5. Kamiya K, Ozasa K, Akiba S, Niwa O, Kodama K, Takamura N, et al. Long-term effects of radiation exposure on health. Lancet. 2015; 386(9992):469-478.

6. Peterka M, Peterkova R, Likovsky Z. Chernobyl: prenatal loss of four hundred male fetuses in the Czech Republic. Reproductive Toxicology. 2004;18(1):75-79.

7. Darby SC, Inskip PD. Ionizing radiation: future etiologic research and preventive strategies. Environmental Health Perspectives. 1995; 103(8):245-249.

8. Bazyka DA, Prysyazhnyuk AYe. [Oncological effects of the Chornobyl disaster in the late 35-years post-accident period]. The Journal of National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2021;27(2):133- 139.

9. Khomenko IM. [Irradiation doses and evaluation of measures of radiological protection of population dwelling in the most radioactively contaminated territories of Ukraine]. Medychni perspektyvy. 2014;(3):92-96.

10. [Thirty-five years after the Chornobyl disaster: radiological and health consequences, strategies of protection and revival]: National Report of Ukraine. Kyiv; 2021.283 p.

11. Gunko NV, Ivanova OM, Korotkova NV, Buderatska VB, Boiko ZN, Masiuk SV, Melekestseva AA. Radioactively contaminated territories of Chernihivska oblast of Ukraine: the radiation-ecological and medical-demographic past and present. Probl Radiac Med Radiobiol. 2022;(27):167-187.

12. Vasylenko VV, Kuriata MS, Morozov VV, Lytvynets LO, Kramarenko MS, Mishenko LP, Bilonyk AB, Man ZS, Schwartzman VSh. Complex radiation and hygienic monitoring of population on radiologically contaminated territories of Zhytomyr oblast in 2021. Probl Radiac Med Radiobiol. 2022;(27):150-166

13. Ovcharenko OP, Lazar AP, Matyushko RP [Basics of radiation medicine: guide]. Odesa: Odesa State Medical University; 2002. 208 p.

14. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs, 90Sr у продуктах харчування: Гігієнічний норматив ГН 6.6.1.1-130-2006. Київ : МОЗ України, 2006. 22 с.

15. Пилипенко М. І. Радіаційна медицина: навчальний посібник. Київ: Медицина, 2013. 224 с.

16. Особливості формування функціональної системи «мати-пла- цента-плід» під впливом малих доз радіації / А. А. Живецька-Де- нисова, І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко та ін. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2022. Т. ХІІ, № 4 (46). С. 21

17. Плацента як дзеркало вагітності / А. А. Живецька-Денисова,І. І. Воробйова, В. Б. Ткаченко та ін. Здоровье женщины. 2019. № 3. С. 101-106.

18. Плацентарні маркери невиношування вагітності / А. А. Живецька-Денисова, І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко, С. М. Толкач, С. М. Раздайбєдін, Ю. М. Бондаренко. Патологія. 2021. Т. 18. № 3 (53). С. 328-339.

19. Гормонально-метаболічні особливості фетоплацентарного комплексу у вагітних-переміщених осіб / І. А. Жабченко, Н. Г. Корнієць, С. В. Тертична-Телюк. Запорізький медичний журнал. 2020. № 1. С. 79-85.

20. Засоби захисту організму від дії іонізувального випромінювання: навчальний посібник / Л. М. Васько, В. Ф. Почерняєва, В. П. Баштан. Київ : Медицина, 2019. 112 с.

21. Саидова (Мирзоева) Р. С. Сорбционная активность пектиновых полисахаридов к ионам двухвалентных металлов : дис. ... канд. техн. наук: 02.00.04 / ГНУ «Институт химии имени В. И. Никитина» НАН Таджикистана. Душанбе, 2021. 124 с.

22. Ittrich G. Eine methode zur chemischen bestimmung von oestroge- nen hormonen in blut, milch und colostrums. Ztschr. Physiol. Chem. 1960. Bd. 320, no 1. P. 103-110.

23. Мікронізований прогестерон у профілактиці і лікуванні невиношування вагітності / І. І. Воробйова, С. М. Толкач, В. Б. Ткаченко та ін. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 2019. Т. 9. № 3. С. 3-11.

24. Козак Ю. С. Механізми дії антиоксидантів у модуляції терапевтичного ефекту протипухлинних препаратів на моделях експериментальних пухлин у миші : дис. . канд. біол. наук: 03.00.04 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 216 с.

25. Paul P., Unnikrishnan М., Nagappa A. Phytochemicals as radioprotective agents - a review. Indian Journal of Natural Products and Resources. 2011. Vol. 2, no. 2. P. 137-150.

26. Значення оцінки імпульсної допплерометріі судин матково-фе- топлацентарного комплексу при плацентарній дисфункції / Ю. П. Вдовиченко, Т. М. Бабкіна, Н. К. Волик, А. М. Марченко. Здоровье женщины. 2013. № 9. С. 87-90.

27. [Permissible levels of 137Cs, 90Sr radionuclide content in food: Hygienic standard HS 6.6.1.1-130-2006]. Kyiv: MH of Ukraine; 2006. 22 p. Ukrainian.

28. Pilipenko MI [Radiation Medicine]. Kyiv: Medicine Publishing; 224 p.

29. Zhyvetska-Denysova AA, Vorobiova II, Skrypchenko NYa, Tolkach SM, Rudakova NV, Bondarenko YuM, Stryzhak SK. [Peculiarities of the formation of the functional system «mother-placenta-fetus» by the influence of small doses of radiation]. Neonatology, surgery, and perinatal medicine. 2022;4(46):21-30.

30. Zhivetskaya-Denisova AA, Vorobyova II, Tkachenko VB, Podolskyi VV, Tykha VG. [Placenta - mirror of pregnancy (literature review)]. Health of woman. 2019;(3):101-106.

31. Zhyvetska-Denysova AA, Vorobiova II, Skrypchenko NYa, Tolkach SM, Razdaibiedin SM, Bondarenko YuM. [Placental markers of miscarriage]. Pathologiya. 2021; 18(3):328-339.

32. Zhabchenko IA, Korniiets NH, Tertychna-Teliuk SV. [Hormonal and metabolic features of the placental complex in pregnant women- displaced persons]. Zaporozhye medical journal. 2020;22 (1):79- 85.

33. Zhukova TO, Pocherniayeva VF, Bashtan VP [Means of protecting the body from the effects of ionizing radiation: study guide]. fyiv: Medicine; 2019. 112 p. Ukrainian.

34. Saidova (Mirzoeva) RS [Sorption activity of pectin polysaccharides to divalent metal ions] [dissertation abstract]. Dushanbe: State Scientific Institution «Institute of Chemistry named after V.I. Nikitin» of the National Academy of Sciences of Tajikistan; 2021. 124 p. Russian.

35. Ittrich G. [Eine methode zur chemischen bestimmung von oestro- genen hormonen in blut, milch und colostrums]. Ztschr Physiol Chem. 1960;320(1): 103-110.

36. Vorobyova II, Tolkach SM, Tkachenko VB, Zhivetska-Denisova AA, Rudakova NV. [Micronized progesterone in the prevention and treatment of miscarriage]. Reproductive Health. Eastern Europe. 2019;9(3):3-11. Ukrainian.

37. Kozak YuS. [Mechanisms of antioxidants action in the modulation of the therapeutic effect of antitumor drugs on experimental tumor models in the mice] [dissertation abstract]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv; 2019. 216 p. Ukrainian.

38. Paul P, Unnikrishnan М, Nagappa A. Phytochemicals as radioprotective agents - a review. Indian Journal of Natural Products and Resources. 2011;2(2):137-150.

39. Vdovichenko Yu, Babkina TM, Volyk N, Marchenko AN. [The assessment of the pulsed Doppler study of uterine and fetoplacental blood vessels in placental dysfunction]. Health of woman. 2013;(9):87-90. Ukrainian.

Размещено на Allbest.ru