Фактори ризику розвитку розладів аутистичного спектру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фактори ризику розвитку розладів аутистичного спектру

Денефіль Ольга Володимирівна, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри патологічної фізіології, Балк Вікторія Ярославівна студентка 3 курсу медичного факультету, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Анотація

На сьогоднішній день аутизм є одним із найпоширеніших розладів розвитку нервової системи. Однак етіологія його виникнення до кінця не вивчена. Розуміння факторів, що можуть впливати на ризик розвитку розладів аутистичного спектру (РАС), дозволить розробити ефективніші стратегії профілактики та ранньої діагностики цього розладу. Ця стаття має на меті проаналізувати фактори ризику розвитку РАС. Мета. Визначити найбільш значущі фактори ризику і їх вплив на розвиток РАС. Методи. Нами зроблено пошук наукових статей у системах PubMed і Google Scholar щодо численних факторів, пов'язаних з ризиком розвитку РАС. Використаними термінами пошуку були слова “аутизм” у поєднанні зі словами “перинатальний”, “пренатальний”, “неонатальний”, “вагітність”.

Проаналізовано їх з кожним фактором ризику, що висвітлено у даній статті. Результати. Фактори, які пов'язані з ризиком розвитку РАС: пізня вагітність, цукровий діабет або/і ожиріння у матері, дистрес плода, обвиття пуповиною, краніо-лицьові аномалії, мала вага при народженні, короткий гестаційний вік, передчасно народжені немовлята, вроджена жовтяниця, низький рівень освіти матері, міграція, куріння, дефіцит вітаміну D, вживання медикаментів, інфекції та вплив хімічних речовин під час вагітності. Фактори, не пов'язані з ризиком розвитку РАС, включали епідуральну анестезію, пізній гестаційний вік, велика маса при народженні, вживання алкоголю під час вагітності.

Висновки. Результати аналізу літератури вказують на те, що в усьому світі зростає кількість людей, які страждають від цього розладу. РАС є багатофакторним складним полігенним розладом. Явища, пов'язані із запаленням, такі як материнський діабет, ожиріння та інфекція, постійно асоціюються з ризиком розвитку аутизму у дитини, що свідчить про роль імунної системи у реагуванні на екологічні стресори, які можуть призвести до епігенетичних змін. Існує незалежний зв'язок між віком батьків та аутизмом. Вплив куріння на розвиток РАС неоднозначний. Вплив хімічних речовин вивчався рідше, але беззаперечно пов'язаний з виникненням РАС. Вальпроєва кислота чинить токсичний вплив на нейророзвиток плода, що вимагає пошуку альтернативних методів лікування епілепсії у вагітних. Нейротоксичним є вплив ацетамінофену на розвиток плода. Помірно підвищують ризик виникнення РАС антидепресанти. Дефіцит вітаміну D також може бути фактором ризику щодо виникнення РАС, він впливає на експресію генів, які пов'язані з розвитком нервової системи. Соціально-економічний статус відіграє важливу роль у здоров'ї населення, підвищення рівня освіти та допомога мігрантам з адаптацією зменшить можливі ризики. Вроджені фактори ризику, такі як мала вага при народженні, короткий гестаційний вік, краніо-лицьові аномалії, неонатальна гіпоксія та жовтяниця, відіграють суттєву роль у виникненні РАС.

Ключові слова: розлади аутистичного спектру, фактори ризику.

Abstract

Risk factors for the development of autistic spectrum disorders

Denefil Olha Volodymyrivna Doctor of Medicine, Professor, Head of the Pathological Physiology Department, Balk Viktoria Yaroslavivna 3th year student of the medical faculty, Ivan Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health of Ukraine

Today, autism is one of the most common disorders of the development of the nervous system. However, the etiology of its occurrence not fully understood. Understanding the factors that can influence the risk of developing autism spectrum disorders (ASD) will allow to develop more effective strategies for prevention and early diagnosis of this disorder. Purpose. To analyze risk factors for the development of ASD. Goal. To determine the most significant risk factors and their influence on the development of ASD. Methods. We searched for scientific articles in the PubMed and Google Scholar systems regarding numerous factors associated with the risk of developing ASD. The search terms used were the words “autism” in combination with the words “perinatal”, “prenatal”, “neonatal”, “pregnancy”. They analyzed with each risk factor covered in this article. The results. Factors associated with the risk of developing ASD: late pregnancy, diabetes and/or maternal obesity, fetal distress, umbilical cord entanglement, craniofacial anomalies, low birth weight, short gestational age, premature infants, congenital jaundice, low level of maternal education, migration, smoking, vitamin D deficiency, medication use, infections and exposure to chemicals during pregnancy. Factors not associated with the risk of developing ASD included epidural anesthesia, late gestational age, high birth weight, and alcohol use during pregnancy. Conclusions. The results of the literature review indicate that the number of people suffering from this disorder is increasing worldwide. ASD is a multifactorial complex polygenic disorder. Events associated with inflammation, such as maternal diabetes, obesity, and infection, are consistently associated with the risk of autism in the child, suggesting a role for the immune system in responding to environmental stressors that can lead to epigenetic changes. There is an independent association between parental age and autism. The influence of smoking on the development of ASD is ambiguous. Exposure to chemicals has been studied less frequently, but is undeniably linked to the development of ASD. Valproic acid has a toxic effect on the neurodevelopment of the fetus, which requires the search for alternative methods of treating epilepsy in pregnant women. The effect of acetaminophen on fetal development is neurotoxic. Antidepressants moderately increase the risk of ASD. Vitamin D deficiency may also be a risk factor for ASD, as it affects the expression of genes involved in the development of the nervous system. Socio-economic status plays an important role in the health of the population, improving the level of education and helping migrants with adaptation will reduce possible risks. Congenital risk factors such as low birth weight, short gestational age, craniofacial abnormalities, neonatal hypoxia, and jaundice play a significant role in the development of ASD.

Keywords: autism spectrum disorders, risk factors.

Постановка проблеми

Аутизм є поширеним дитячим порушенням нейророзвитку з сильною генетичною схильністю. Спостерігаються дефіцити соціальної взаємодії, мови, обмежувальні інтереси та повторювальна поведінка. Останні досягнення в генетиці аутизму підкреслюють його етіологічну неоднорідність, при цьому кожен локус генетичної сприйнятливості становить лише невелику частину випадків або має незначний вплив [1]. За даними літератури, поширеність РАС у Сполучених Штатах зросла з 1,1% у 2008 році до 2,3% у 2018 році. Такий ріст поширеності, ймовірно, є багатофакторним. Він пов'язаний зі змінами в діагностичних критеріях, покращенням ефективності інструментів скринінгу і діагностики та підвищенням обізнаності населення [2]. В інших країнах поширеність така: Південна Африка - 0,08% [3], Австралія - 1,1% [4], Німеччина - 0,38% [5], Франція - 0,73%, Фінляндія - 0,77%, Данія - 1,26% [6], Китай - 1,08% [7], Японія - 2,75% [8]. Встановлено, що у дітей з аутизмом на 67% більше нейронів у префронтальній корі і маса мозку збільшена на 17,6% [9]. Це може пояснити чому при аутизмі спостерігається дефіцит соціальної поведінки [10]. Етіологія розладів аутистичного спектру невідома, хоча вважається, що генетичні фактори та фактори навколишнього середовища відіграють фундаментальну роль у цьому процесі, тобто розлад є мультифакторним [11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аутизм є спадковим, хоча результати неоднорідні (успадковуваність від 50% до 80%) [12]. Докази генетичних факторів є переконливими: якщо в одного із монозиготних близнюків діагностовано РАС, то ймовірність, що в іншого близнюка його виявлять складає 88% [13]. Фактори навколишнього середовища, які можуть призвести до РАС, включають вживання певних медикаментів під час вагітності, таких як вальпроати, антидепресанти, а також інфекції, вплив важких металів, таких як свинець і ртуть [14, 15, 16, 17]. Стверджувати про те, що якийсь із факторів має безпосередній вплив на розвиток аутизму не можна, адже більшість досліджень використовували клінічні, а не епідеміологічні вибірки, а такі дослідження особливо схильні до упередженості відбору та упередженості констатації [18].

Отже, зупинимося на значенні ймовірних факторів ризику РАС.

Мета статті. Визначити найбільш значущі фактори ризику і їх вплив на розвиток РАС.

Виклад основного матеріалу

Матеріали та методи. Нами зроблено пошук наукових статей у системах PubMed і Google Scholar щодо численних факторів, пов'язаних з ризиком розвитку РАС. Використаними термінами пошуку були слова “аутизм” у поєднанні зі словами “перинатальний”, “пренатальний”, “неонатальний”, “вагітність”. Проаналізовано їх з кожним фактором ризику, що висвітлено у даній статті.

Результати дослідження та їх обговорення

Серед факторів, які найбільш вагомим є генетичні фактори, цукровий діабет, ожиріння, інфекції у матері, гіповітамінозх вітаміну D, пізній вік батьків, вплив хімічних речовин, у тому числі медикаментів, соціально-економічний статус батьків.

Генетика РАС. У нещодавному дослідженні, вивчалася передача РАС серед рідних братів і сестер. Виявилось, що діти, матері яких мали брата чи сестру з РАС, мали вищі показники цього розладу, ніж у популяції [19]. Приблизно сотні генів можуть мати відношення до розвитку РАС, у них можуть відбуваються мутації de novo [20]. Співвідношення чоловіків і жінок при аутизмі становить 4:1. Вважається, що гени статевих хромосом відіграють важливу роль у молекулярних механізмах захисту жінок від РАС. Існує теорія, яка припускає, що РАС може бути Х-зчепленим захворюванням, при якому жінки захищені від шкідливого впливу мутацій Х-хромосоми шляхом компенсаторної транскрипції з інтактної, другої Х-хромосоми. Однак у більшості сімей передача РАС не відбувається за Х-зчепленою схемою [21].

Наступним по значимості є цукровий діабет у матері. Дослідження нейророзвитку нащадків матерів із цукровим діабетом показують підвищену частоту порушень загальної та дрібної моторики, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, труднощів у навчанні та, можливо, розладів аутистичного спектру [22]. Вплив материнського діабету внутрішньоутробно збільшує ризик виникнення РАС у дітей, особливо вплив материнського діабету на тлі прийому антидіабетичних препаратів [23]. Механізми, що лежать в основі взаємозв'язку між цукровим діабетом у матері і розладами аутистичного спектру у дитини, здебільшого невідомі. Підвищений ризик може бути пов'язаний з різними ускладненнями вагітності, які зустрічаються при діабеті. Серед них: підвищений оксидативний стрес плода, епігенетичні зміни у експресії декількох генів, а також інші зміни нервового розвитку [24].

Ожиріння вагітних. Нещодавно вивчали вплив ожиріння під час вагітності на формування нервової системи у нащадків. Ожиріння є серйозною проблемою громадського здоров'я і стрімко зростає в усьому світі. Надмірне збільшення ваги матері під час вагітності постійно пов'язане з низкою несприятливих наслідків, включаючи нейрокогнітивні порушення у їх дітей [25]. Епідеміологічні дослідження на людях і тваринах підтвердили, що ожиріння матері та дієта з високим вмістом жиру пов'язані з розладом аутистичного спектру (РАС) [26]. Біологічні механізми, які лежать в основі порушень: підвищений рівень жирних кислот, глюкози, гормонів (лептин, інсулін) і запальних маркерів (С-реактивний білок, інтерлейкіни, фактор некрозу пухлин). Ці фактори потрапляють через плаценту в організм плода та викликають зміни в нейроендокринній регуляції та нервовому розвитку [27].

Пізня вагітність. Підвищеним фактором ризику розвитку РАС є як зрілий вік матері, так і батька [28]. Цікавим є те, що саме вік батька є значущим предиктором ступеня важкості аутизму [29]. Механізми, які лежать в основі цього є невідомими. Проте, існує припущення, що з віком батька накопичуються мутації de novo сперматозоїдів, знижується репарація ДНК та порушується регуляція антиоксидантних механізмів [30].

Інфекції під час вагітності та гарячка. Існує можливий вплив вірусної інфекції в критичних періодах розвитку плода на ризик розвитку аутизму. Стосується це таких вірусів: вірус краснухи, цитомегаловірус, вірус простого герпесу, вірус вітряної віспи, вірус грипу, вірус Зіка. Вірусна інфекція безпосередньо вражає мозок, викликає імунну активацію, індукує епігенетичні зміни та підвищує ризик народження дитини з аутизмом [31]. За результатами дослідження, яке проводилось у Швеції, серед жінок, які були госпіталізовані з діагнозом інфекції під час вагітності у 3,7% дітей було виявлено РАС [32]. Материнська інфекція під час вагітності пов'язана з підвищенням на 12% ймовірності виникнення РАС. Зокрема, ризик розладу аутистичного спектру вищий серед пацієнтів, які потребували госпіталізації через інфекцію матері під час вагітності. Хоча не було виявлено загального зв'язку між госпіталізацією матері через інфекцію та розладом спектру аутизму, аналіз підгруп виявив значний зв'язок між госпіталізацією через інфекцію в другому триместрі та подальшим розладом спектру аутизму [32, 33]. Дані свідчать про те, що інфікування матері під час вагітності підвищує ризик розвитку аутизму у нащадків. Враховуючи поширеність цього фактора ризику, цілком можливо, що частота виникнення аутизму знизилася б якби материнські інфекції можна було б вчасно попередити або безпечно лікувати [34]. Ризик виникнення РАС, пов'язаний з лихоманкою, зменшувався серед матерів, які приймали жарознижувальні препарати, але був підвищеним у тих, хто їх не приймав [35].

Хімічні речовини навколишнього середовища. Дослідження внутрішньоутробного впливу пестицидів та продуктів їх розпаду, вказують на затримку нервового розвитку плода і може спричинити виникнення РАС [36]. Надмірний вплив металів негативно впливає на нейророзвиток у плода. До таких металів належать: свинець (Pb), ртуть (Hg), миш'як (As), кадмій (Cd), алюміній (Al), марганець (Mn), нікель (Ni) та інші [37]. У мета-аналізі, присвяченому зв'язку ртуті та РАС, показано, що ртуть є фактором ризику РАС, виявляючи як прямий, так і опосередкований вплив [38]. Свинець - метал, який широко використовуться у промисловості, здатен проникати через гемато-енцефалічний бар'єр. Він перешкоджає диференціації нервових клітин, мієлінізації, запрограмованій загибелі клітин, передачі нервових імпульсів [39]. Вплив миш'яку (As) викликає пошкодження структури та функції центральної нервової системи, нейродегенерацію, яка є основною причиною когнітивних порушень, пов'язаних з нейропсихіатричними захворюваннями. Нові епідеміологічні дослідження показують, що вплив миш'яку, особливо в критичні періоди розвитку центральної нервової системи, може бути екологічним фактором ризику розладів аутистичного спектру (РАС) [40].

Куріння під час вагітності. Нікотин, основний психоактивний компонент тютюну, діє на нікотинові ацетилхолінові рецептори, здатен проникати через плаценту в кровотік плода. Неправильна активація цих рецепторів під час внутрішньоутробного та раннього постнатального періоду може порушити нормальний розвиток мозку дитини [41]. Дослідження щодо взаємозв'язку між курінням та ризиком розвитку РАС виявилися дуже суперечливими. Одні з них свідчать про відсутність зв'язку [42]. Проте, інші підтверджують цей зв'язок. Наприклад, одне з них виявило, що куріння батька підвищує ймовірність розвитку РАС у дитини. Механізми, які можуть лежати в основі цього це мутації de novo сперматозоїдів та безпосередній вплив токсичних речовин від пасивного куріння матері під час вагітності [43].

Вживання алкоголю під час вагітності. Існує припущення про можливий зв'язок між вживанням алкоголю матір'ю під час вагітності та розладом спектру аутизму у нащадків. У дослідженнях вивчали вплив надмірного вживання, відмову та вживання алкоголю матір'ю протягом різних періодів вагітності. Проте, дослідження не виявило взаємозв'язку між споживанням алкоголю матір'ю під час вагітності та виникненням РАС [44].

Вживання медикаментів під час вагітності. Протиепілептичні засоби. Вальпроєва кислота є ефективним протисудомним препаратом. Однак вона може впливати на експресію генів, пов'язаних з контролем клітинного циклу та клітинною диференціацією. Вальпроєва кислота може викликати розлади аутистичного спектру та синдром дефіциту уваги і гіперактивності. Основним механізмом, відповідальним за всі негативні ефекти її впливу є інгібування гістонових деацетилаз. Окислювальний стрес, спричинений вальпроатами, також може сприяти дефектам нервової трубки [45]. Дослідження виявили 3-5-кратне збільшення ризику розладу спектру аутизму та інтелектуальної недостатності у дітей після внутрішньоутробного впливу вальпроєвої кислоти [46].

Ненаркотичні анальгетики. Ацетамінофен (парацетамол) зазвичай використовується для лікування лихоманки та болю у вагітних жінок, але припускається, що він може спричинити синдром дефіциту уваги з гіперактивністю та розлад спектру аутизму у їхніх дітей. Зростаюча кількість епідеміологічних досліджень свідчить про те, що відносний ризик цих захворювань зростає в середньому приблизно на 25% після внутрішньо- утробного застосування парацетамолу [47]. Ацетамінофен, швидше за все, проникає через плаценту шляхом пасивної дифузії. Одним із можливих механізмів розладів нервової системи є пригнічення синтезу простагландинів. Простагландини відіграють важливу роль, забезпечуючи просторове навчання, синаптичну пластичність та розвиток мозочка [48]. Існують припущення, що парацетамол може спричиняти оксидативний стрес та є нейротоксичним [49].

Антидепресанти. За різними оцінками, за останні 10-15 років кількість призначень антидепресантів під час вагітності значно зросла від 4 до 16 разів [50] Припускають, що прийом антидепресантів під час вагітності помірно підвищує ризик розвитку РАС, особливо в першому триместрі. У одному дослідженні було проаналізовано дітей, матері яких, приймали антидепресанти під час вагітності, у 4,9% з них було діагностовано РАС [51].

Використання епідуральної аналгезії під час пологів. Частота народження дітей із РАС, матері яких отримали епідуральну аналгезію під час пологів, склало 1,3%, що помірно збільшує ризик РАС [52]. Широке її використання протягом останніх кількох десятиліть значно покращило наслідки важких пологів для матерів і новонароджених. Необхідні подальші дослідження, щоб підтвердити взаємоз'вязок між епідуральною анестезією та РАС [53].

Дефіцит вітаміну D під час вагітності. Головна роль вітаміну D полягає в регуляції метаболізму кальцію та фосфору, що впливає на ріст і розвиток кісток. Вітамін D має важливий вплив на розвиток і функціонування мозку, включаючи диференціювання нейронів, проліферацію та апоптоз. Також він може сприяти розвитку регуляторних Т-клітин і пригнічувати надмірні імунні та аутоімунні реакції. Він відіграє важливу роль у регуляції експресії генів [54]. Його дефіцит під час вагітності та в ранньому дитинстві може серйозно погіршити розвиток мозку та спричинити несприятливі нейропсихологічні наслідки, такі як розлади спектру аутизму [55]. У дослідженні було виявлено, що рівень вітаміну D у дітей з аутизмом значно нижчий, ніж у однолітків [56]. Таким чином, можна вважати, що дефіцит вітаміну D може бути фактором ризику розвитку РАС [57].

Соціально-економічний статус. Дослідження виявило, що відсоток дітей із РАС, рівень освіти матерів яких був «середня школа або нижче», був значно вищим, ніж відсоток дітей, рівень освіти матерів яких був «середня школа або вище». Діти, чиї матері мають нижчий рівень освіти, мають вищий ризик отримати діагноз аутизму в ранньому віці [58]. Матері з вищою освітою частіше спілкуються зі своїми дітьми та використовують більш різноманітний словниковий запас. Рівень освіти матері суттєво вплинув на вік перших слів і речень дитини [59]. Крім того, виявлено значно підвищений ризик розвитку аутизму у дітей-мігрантів [60]. Були запропоновані різні механізми для пояснення цього, включаючи те, що іммігранти мають труднощі з доступом до медичної допомоги та пов'язаних із нею послуг через недостатнє знання систем охорони здоров'я, мовну та фінансову обмеженість, що може викликати високий рівень материнського стресу під час вагітності. Потенційна травма, пов'язана з міграційними подорожами та постміграційним досвідом, може створити довготривалі епігенетичні спогади, які можуть вплинути на поведінку та стан психічного здоров'я у дитини [61].

Вроджені фактори ризику. Діти народжені з малою вагою, передчасно та із коротшим гестаційним віком асоціюються з підвищеним ризиком розвитку РАС, порівняно із тими, що мають велику вагу при народженні, народжуються пізно та із довшим гестаційним віком [62]. Неонатальна гіпоксія, яка виникає, наприклад, при дистресі плода чи обвитті пуповиною, може бути причиною розвитку РАС [63]. Перинатальна жовтяниця може з'явитися в результаті розпаду еритроцитів плода, що призводить до вивільнення білірубіну. Високі рівні некон'югованого білірубіну здатні проникати через гемато-енцефалічний бар'єр і можуть бути нейротоксичними для новонародженого [64]. Безліч досліджень пов'язують перинатальну жовтяницю з розвитком РАС у дітей, проте деякі з них суперечать цьому [65]. Дослідження виявило, що діти з черепно-лицьовими аномаліями при народженні мають підвищений ризик розвитку РАС та інтелектуальної недостатності [66].

Висновки

Результати аналізу літератури вказують на те, що в усьому світі зростає кількість людей, які страждають від цього розладу. РАС є багатофакторним складним полігенним розладом. Явища, пов'язані із запаленням, такі як материнський діабет, ожиріння та інфекція, постійно асоціюються з ризиком розвитку аутизму у дитини, що свідчить про роль імунної системи у реагуванні на екологічні стресори, які можуть призвести до епігенетичних змін. Існує незалежний зв'язок між віком батьків та аутизмом. Вплив куріння на розвиток РАС неоднозначний. Вплив хімічних речовин вивчався рідше, але беззаперечно пов'язаний з виникненням РАС. Вальпроєва кислота чинить токсичний вплив на нейророзвиток плода, що вимагає пошуку альтернативних методів лікування епілепсії у вагітних. Нейротоксичним є вплив ацетамінофену на розвиток плода. Помірно підвищують ризик виникнення РАС антидепресанти. Дефіцит вітаміну D також може бути фактором ризику щодо виникнення РАС, він впливає на експресію генів, які пов'язані з розвитком нервової системи. Соціально-економічний статус відіграє важливу роль у здоров'ї населення, підвищення рівня освіти та допомога мігрантам з адаптацією зменшить можливі ризики. Вроджені фактори ризику, такі як мала вага при народженні, короткий гестаційний вік, краніо-лицьові аномалії, неонатальна гіпоксія та жовтяниця, відіграють суттєву роль у виникненні РАС.

Перспективи подальших досліджень. Плануємо провести анкетування батьків, які виховують дітей з РАС, на виявлення можливих причин розвитку РАС в Україні.

Література

1. Geschwind D.H. (2009). Advances in autism. Annual Review of Medicine, 60(1), 367-380.

2. Hirota T., King B.H. (2023). Autism spectrum disorder. JAMA, 329(2), 157.

3. Pillay S., Duncan M., de Vries P.J. (2020). Autism in the Western Cape province of South Africa: Rates, socio-demographics, disability and educational characteristics in one million school children. Autism

4. Nielsen T.C., et al. (2023). Estimating the prevalence of autism spectrum disorder in New South Wales, Australia: A data linkage study of three routinely collected datasets. Journal of Autism and Developmental Disorders.

5. Bachmann C.J., Gerste B., Hoffmann F. (2016). Diagnoses of autism spectrum disorders in Germany: Time trends in administrative prevalence and diagnostic stability. Autism, 22(3), 283-290.

6. Delobel-Ayoub M., et al. (2019). Prevalence of autism spectrum disorder in 7-9-year- old children in Denmark, Finland, France and Iceland: A population-based registries approach within the ASDEU project. Journal of Autism and Developmental Disorders, 50(3), 949-959.

7. Sun X., et al. (2019). Autism prevalence in China is comparable to Western prevalence. Molecular Autism, 10(1).

8. Porter N., et al. (2022). Severity of child autistic symptoms and parenting stress in mothers of children with autism spectrum disorder in Japan and USA: Cross-cultural differences. Autism Research and Treatment, 2022, 1-19.

9. Courchesne E., et al. (2011). Neuron number and size in prefrontal cortex of children with autism. JAMA, 306(18), 2001.

10. Mundy P. (2003). The neural basis of social impairments in autism: The role of the dorsal medial-frontal cortex and anterior cingulate system. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 44(6), 793-809.

11. Principi N., Esposito S. (2020). Vitamin D deficiency during pregnancy and autism spectrum disorders development. Frontiers in Psychiatry, 10.

12. Sandin S., et al. (2014). The familial risk of autism. JAMA, 311(17), 1770.

13. Rosenberg R.E., et al. (2009). Characteristics and concordance of autism spectrum disorders among 277 twin pairs. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, 163(10), 907.

14. Wiedemann K., et al. (2017). Fetal valproate syndrome - Still a problem today! Zeitschriftfur Geburtshilfe undNeonatologie, 221(05), 243-246.

15. Sorensen M.J., et al. (2013). Antidepressant exposure in pregnancy and risk of autism spectrum disorders. Clinical Epidemiology, 449.

16. Fang S.-Y., et al. (2015). Prenatal infection and autism spectrum disorders in childhood: A population-based case-control study in Taiwan. Paediatric and Perinatal Epidemiology, 29(4), 307-316.

17. Skogheim T.S., et al. (2021). Metal and essential element concentrations during pregnancy and associations with autism spectrum disorder and attention-deficit/hyperactivity disorder in children. Environment International, 152, 106468.

18. Chien Y.-L., et al. (2018). Prenatal and perinatal risk factors and the clinical implications on autism spectrum disorder. Autism, 23(3), 783-791.

19. Bai D., et al. (2020). Inherited risk for autism through maternal and paternal lineage. Biological Psychiatry, 88(6), 480-487.

20. Sanders S.J., et al. (2018). Progress in understanding and treating SCN2A-mediated disorders. Trends in Neurosciences, 41(7), 442-456.

21. Werling D.M., Geschwind D.H. (2013). Sex differences in autism spectrum disorders. Current Opinion in Neurology, 26(2), 146-153.

22. Ornoy A., et al. (2015). Effect of maternal diabetes on the embryo, fetus, and children: Congenital anomalies, genetic and epigenetic changes and developmental outcomes. Birth Defects Research Part C: Embryo Today: Reviews, 105(1), 53-72.

23. Guo D., et al. (2023). Autism spectrum disorders in offspring exposed to maternal gestational diabetes: A meta-analysis and systematic review. Review Journal of Autism and Developmental Disorders.

24. Ornoy A., Weinstein-Fudim L., Ergaz Z. (2016). Genetic syndromes, maternal diseases and antenatal factors associated with autism spectrum disorders (ASD). Frontiers in Neuroscience, 10.

25. Basak S., et al. (2022). Maternal obesity and gut microbiota are associated with fetal brain development. Nutrients, 14(21), 4515.

26. Agrawal R., Agrawal A., Jacson Mandumpala J. (2022). Maternal obesity and autism spectrum disorders in offspring. Indian Journal of Child Health, 9(10), 178-182.

27. Rivera H.M., Christiansen K.J., Sullivan E.L. (2015). The role of maternal obesity in the risk of neuropsychiatric disorders. Frontiers in Neuroscience, 9.

28. Glick I., Kadish E., Rottenstreich M. (2021). Management of pregnancy in women of advanced maternal age: Improving outcomes for mother and baby. International Journal of Women's Health, 13, 751-759.

29. Rieske R.D., Matson J.L. (2019). Parental age at conception and the relationship with severity of autism symptoms. Developmental Neurorehabilitation, 23(5), 265-270.

30. Vervoort I., Delger C., Soubry A. (2021). A multifactorial model for the etiology of neuropsychiatric disorders: The role of advanced paternal age. Pediatric Research.

31. Al-Beltagi M., Saeed N.K., Elbeltagi R., Bediwy A.S., Aftab S.A.S., Alhawamdeh R. (2023). Viruses and autism: A Bi-mutual cause and effect. World Journal of Virology, 12(3), 172-192.

32. Lee B.K., et al. (2015). Maternal hospitalization with infection during pregnancy and risk of autism spectrum disorders. Brain, Behavior, and Immunity, 44, 100-105.

33. Jiang H.Y., et al. (2016). Maternal infection during pregnancy and risk of autism spectrum disorders: A systematic review and meta-analysis. Brain, Behavior, and Immunity, 58, 165-172.

34. Tioleco N., et al. (2021). Prenatal maternal infection and risk for autism in offspring: A meta-analysis. Autism Research, 14(6), 1296-1316.

35. Zerbo O., et al. (2012). Is Maternal Influenza or Fever During Pregnancy Associated with Autism or Developmental Delays? Results from the CHARGE (CHildhood Autism Risks from Genetics and Environment) Study. Journal of Autism and Developmental Disorders, 43(1), 25-33.

36. Biosca-Brull, J., et al. (2021). Relationship between Autism Spectrum Disorder and Pesticides: A Systematic Review of Human and Preclinical Models. International Journal of Environmental Research andPublic Health, 18(10), 5190.

37. Ijomone O.M., et al. (2020). Environmental influence on neurodevelopmental disorders: Potential association of heavy metal exposure and autism. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 62, 126638.

38. Kern J.K., et al. (2016). The relationship between mercury and autism: A comprehensive review and discussion. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 37, 8

39. Virgolini M.B., Aschner M. (2021). Molecular mechanisms of lead neurotoxicity. In Neurotoxicity of Metals: Old Issues and New Developments, 159-213.

40. Zhang X., et al. (2022). Arsenic exposure via drinking water during pregnancy and lactation induces autism-like behaviors in male offspring mice. Chemosphere, 290, 133338.

41. McGrath-Morrow S.A., et al. (2020). The Effects of Nicotine on Development. Pediatrics, 145(3), e20191346.

42. Rosen B.N., et al. (2014). Maternal Smoking and Autism Spectrum Disorder: A Metaanalysis. Journal of Autism and Developmental Disorders, 45(6), 1689-1698.

43. Kim B., et al. (2021). Prenatal exposure to paternal smoking and likelihood for autism spectrum disorder. Autism, 25(7), 1946-1959.

44. Luo Z., et al. (2022). Maternal Alcohol Consumption During Pregnancy and Autism Spectrum Disorder in Offspring: a Meta-analysis. Review Journal of Autism and Developmental Disorders.

45. Blaszczyk B., et al. (2022). Epilepsy in Pregnancy-Management Principles and Focus on Valproate. International Journal of Molecular Sciences, 23(3), 1369.

46. Bjork M.-H., et al. (2022). Association of Prenatal Exposure to Antiseizure Medication With Risk of Autism and Intellectual Disability. JAMA Neurology.

47. Buhrer C., et al. (2021). Paracetamol (Acetaminophen) and the Developing Brain. International Journal of Molecular Sciences, 22(20), 11156.

48. Nilsen K., Staff A.C., Krogsrud S.K. (2023). Paracetamol use in pregnancy: Not as safe as we may think? Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica.

49. Ghanizadeh A. (2012). Acetaminophen may mediate oxidative stress and neurotoxicity in autism. Medical Hypotheses, 78(2), 351.

50. Mathew S., et al. (2022). Role of Serotoninergic Antidepressants in the Development of Autism Spectrum Disorders: A Systematic Review. Cureus.

51. Besag F.M.C., Vasey M.J. (2022). Should Antidepressants be Avoided in Pregnancy? Drug Safety.

52. Mikkelsen A.P., et al. (2021). Association of Labor Epidural Analgesia With Autism Spectrum Disorder in Children. JAMA, 326(12), 1170.

53. Qiu C., et al. (2020). Association Between Epidural Analgesia During Labor and Risk of Autism Spectrum Disorders in Offspring. JAMA Pediatrics, 174(12), 1168.

54. Wang J., et al. (2022). Research Progress on the Role of Vitamin D in Autism Spectrum Disorder. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 16.

55. Siracusano, M., et al. (2020). Vitamin D Deficiency and Autism Spectrum Disorder. Current Pharmaceutical Design, 26(21), 2460-2474.

56. Meguid N.A., et al. (2010). Reduced Serum Levels of 25-Hydroxy and 1,25- Dihydroxy Vitamin D in Egyptian Children with Autism. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 16(6), 641-645.

57. Petruzzelli M.G., et al. (2020). Vitamin D Deficiency in Autism Spectrum Disorder: A Cross-Sectional Study. Disease Markers, 2020, 1-5.

58. Cao M., et al. (2022). Socioeconomic factors and autism among 16- to 30-month-old children: Evidence from a national survey of China. Autism.

59. Grandgeorge M., et al. (2009). Environmental Factors Influence Language Development in Children with Autism Spectrum Disorders. PLoS ONE, 4(4), e4683.

60. Morinaga M., et al. (2021). Migration and risk of intellectual disability with and without autism: A population-based cohort study. ActaPsychiatrica Scandinavica.

61. Gao X., et al. (2022). Migration modulates the prevalence of ASD and ADHD: a systematic review and meta-analysis. BMC Psychiatry, 22(1). 4

62. Guo B.-Q., et al. (2022). Prevalence of autism spectrum disorder diagnosis by birth weight, gestational age, and size for gestational age: a systematic review, meta-analysis, and metaregression. European Child & Adolescent Psychiatry.

63. Antoniou E., et al. (2021). Perinatal Factors of Developmental Attention Deficit Hyperactivity Disorder in Children. Journal of Biosciences and Medicines, 09(01), 1-15.

64. Kujabi M.L., et al. (2021). Neonatal jaundice and autism spectrum disorder: a systematic review and meta-analysis. Pediatric Research.

65. Jenabi E., Bashirian S., Khazaei S. (2020). Association between neonatal jaundice and autism spectrum disorders among children: a meta-analysis. Clinical and Experimental Pediatrics, 63(1), 8-13.

66. Junaid M., et al. (2022). Association between craniofacial anomalies, intellectual disability and autism spectrum disorder: Western Australian population-based study. Pediatric Research.

ризик аутистичний спектр генетика

References

1. Geschwind D.H. (2009). Advances in autism. Annual Review of Medicine, 60(1), 367-380.

2. Hirota T., King B.H. (2023). Autism spectrum disorder. JAMA, 329(2), 157.

3. Pillay S., Duncan M., de Vries P.J. (2020). Autism in the Western Cape province of South Africa: Rates, socio-demographics, disability and educational characteristics in one million school children. Autism,

4. Nielsen T.C., et al. (2023). Estimating the prevalence of autism spectrum disorder in New South Wales, Australia: A data linkage study of three routinely collected datasets. Journal of Autism and Developmental Disorders.

5. Bachmann C.J., Gerste B., Hoffmann F. (2016). Diagnoses of autism spectrum disorders in Germany: Time trends in administrative prevalence and diagnostic stability. Autism, 22(3), 283-290.

6. Delobel-Ayoub M., et al. (2019). Prevalence of autism spectrum disorder in 7-9-year- old children in Denmark, Finland, France and Iceland: A population-based registries approach within the ASDEU project. Journal of Autism and Developmental Disorders, 50(3), 949-959.

7. Sun X., et al. (2019). Autism prevalence in China is comparable to Western prevalence. Molecular Autism, 10(1).

8. Porter N., et al. (2022). Severity of child autistic symptoms and parenting stress in mothers of children with autism spectrum disorder in Japan and USA: Cross-cultural differences. Autism Research and Treatment, 2022, 1-19.

9. Courchesne E., et al. (2011). Neuron number and size in prefrontal cortex of children with autism. JAMA, 306(18), 2001.

10. Mundy P. (2003). The neural basis of social impairments in autism: The role of the dorsal medial-frontal cortex and anterior cingulate system. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 44(6), 793-809.

11. Principi N., Esposito S. (2020). Vitamin D deficiency during pregnancy and autism spectrum disorders development. Frontiers in Psychiatry, 10.

12. Sandin S., et al. (2014). The familial risk of autism. JAMA, 311(17), 1770.

13. Rosenberg R.E., et al. (2009). Characteristics and concordance of autism spectrum disorders among 277 twin pairs. Archives of Pediatrics & Adolescent Medicine, 163(10), 907.

14. Wiedemann K., et al. (2017). Fetal valproate syndrome - Still a problem today! Zeitschriftfur Geburtshilfe undNeonatologie, 221(05), 243-246.

15. Sorensen M.J., et al. (2013). Antidepressant exposure in pregnancy and risk of autism spectrum disorders. Clinical Epidemiology, 449.

16. Fang S.-Y., et al. (2015). Prenatal infection and autism spectrum disorders in childhood: A population-based case-control study in Taiwan. Paediatric and Perinatal Epidemiology, 29(4), 307-316.

17. Skogheim T.S., et al. (2021). Metal and essential element concentrations during pregnancy and associations with autism spectrum disorder and attention-deficit/hyperactivity disorder in children. Environment International, 152, 106468.

18. Chien Y.-L., et al. (2018). Prenatal and perinatal risk factors and the clinical implications on autism spectrum disorder. Autism, 23(3), 783-791.

19. Bai D., et al. (2020). Inherited risk for autism through maternal and paternal lineage. Biological Psychiatry, 88(6), 480-487.

20. Sanders S.J., et al. (2018). Progress in understanding and treating SCN2A-mediated disorders. Trends in Neurosciences, 41(7), 442-456.

21. Werling D.M., Geschwind D.H. (2013). Sex differences in autism spectrum disorders. Current Opinion in Neurology, 26(2), 146-153.

22. Ornoy A., et al. (2015). Effect of maternal diabetes on the embryo, fetus, and children: Congenital anomalies, genetic and epigenetic changes and developmental outcomes. Birth Defects Research Part C: Embryo Today: Reviews, 105(1), 53-72.

23. Guo D., et al. (2023). Autism spectrum disorders in offspring exposed to maternal gestational diabetes: A meta-analysis and systematic review. Review Journal of Autism and Developmental Disorders.

24. Ornoy A., Weinstein-Fudim L., Ergaz Z. (2016). Genetic syndromes, maternal diseases and antenatal factors associated with autism spectrum disorders (ASD). Frontiers in Neuroscience, 10.

25. Basak S., et al. (2022). Maternal obesity and gut microbiota are associated with fetal brain development. Nutrients, 14(21), 4515.

26. Agrawal R., Agrawal A., Jacson Mandumpala J. (2022). Maternal obesity and autism spectrum disorders in offspring. Indian Journal of Child Health, 9(10), 178-182.

27. Rivera H.M., Christiansen K.J., Sullivan E.L. (2015). The role of maternal obesity in the risk of neuropsychiatric disorders. Frontiers in Neuroscience, 9.

28. Glick I., Kadish E., Rottenstreich M. (2021). Management of pregnancy in women of advanced maternal age: Improving outcomes for mother and baby. International Journal of Women's Health, 13, 751-759.

29. Rieske R.D., Matson J.L. (2019). Parental age at conception and the relationship with severity of autism symptoms. Developmental Neurorehabilitation, 23(5), 265-270.

30. Vervoort I., Delger C., Soubry A. (2021). A multifactorial model for the etiology of neuropsychiatric disorders: The role of advanced paternal age. Pediatric Research.

31. Al-Beltagi M., Saeed N.K., Elbeltagi R., Bediwy A.S., Aftab S.A.S., Alhawamdeh R. (2023). Viruses and autism: A Bi-mutual cause and effect. World Journal of Virology, 12(3), 172-192.

32. Lee B.K., et al. (2015). Maternal hospitalization with infection during pregnancy and risk of autism spectrum disorders. Brain, Behavior, and Immunity, 44, 100-105.

33. Jiang H.Y., et al. (2016). Maternal infection during pregnancy and risk of autism spectrum disorders: A systematic review and meta-analysis. Brain, Behavior, and Immunity, 58, 165-172.

34. Tioleco N., et al. (2021). Prenatal maternal infection and risk for autism in offspring: A meta-analysis. Autism Research, 14(6), 1296-1316.

35. Zerbo O., et al. (2012). Is Maternal Influenza or Fever During Pregnancy Associated with Autism or Developmental Delays? Results from the CHARGE (CHildhood Autism Risks from Genetics and Environment) Study. Journal of Autism and Developmental Disorders, 43(1), 25-33.

36. Biosca-Brull J., et al. (2021). Relationship between Autism Spectrum Disorder and Pesticides: A Systematic Review of Human and Preclinical Models. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(10), 5190.

37. Ijomone O.M., et al. (2020). Environmental influence on neurodevelopmental disorders: Potential association of heavy metal exposure and autism. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 62, 126638.

38. Kern J.K., et al. (2016). The relationship between mercury and autism: A comprehensive review and discussion. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 37, 8-24.

39. Virgolini M.B., Aschner M. (2021). Molecular mechanisms of lead neurotoxicity. In Neurotoxicity of Metals: Old Issues and New Developments, 159-213.

40. Zhang X., et al. (2022). Arsenic exposure via drinking water during pregnancy and lactation induces autism-like behaviors in male offspring mice. Chemosphere, 290, 133338.

41. McGrath-Morrow S.A., et al. (2020). The Effects of Nicotine on Development. Pediatrics, 145(3), e20191346.

42. Rosen B.N., et al. (2014). Maternal Smoking and Autism Spectrum Disorder: A Metaanalysis. Journal of Autism and Developmental Disorders, 45(6), 1689-1698.

43. Kim B., et al. (2021). Prenatal exposure to paternal smoking and likelihood for autism spectrum disorder. Autism, 25(7), 1946-1959.

44. Luo Z., et al. (2022). Maternal Alcohol Consumption During Pregnancy and Autism Spectrum Disorder in Offspring: a Meta-analysis. Review Journal of Autism and Developmental Disorders.

45. Blaszczyk B., et al. (2022). Epilepsy in Pregnancy-Management Principles and Focus on Valproate. International Journal of Molecular Sciences, 23(3), 1369.

46. Bjork M.-H., et al. (2022). Association of Prenatal Exposure to Antiseizure Medication With Risk of Autism and Intellectual Disability. JAMA Neurology.

47. Buhrer C., et al. (2021). Paracetamol (Acetaminophen) and the Developing Brain. International Journal of Molecular Sciences, 22(20), 11156.

48. Nilsen K., Staff A.C., Krogsrud S.K. (2023). Paracetamol use in pregnancy: Not as safe as we may think? Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica.

49. Ghanizadeh A. (2012). Acetaminophen may mediate oxidative stress and neurotoxicity in autism. Medical Hypotheses, 78(2), 351.

50. Mathew S., et al. (2022). Role of Serotoninergic Antidepressants in the Development of Autism Spectrum Disorders: A Systematic Review. Cureus.

51. Besag F.M.C., Vasey M.J. (2022). Should Antidepressants be Avoided in Pregnancy? Drug Safety.

52. Mikkelsen A.P., et al. (2021). Association of Labor Epidural Analgesia With Autism Spectrum Disorder in Children. JAMA, 326(12), 1170.

53. Qiu C., et al. (2020). Association Between Epidural Analgesia During Labor and Risk of Autism Spectrum Disorders in Offspring. JAMA Pediatrics, 174(12), 1168.

54. Wang J., et al. (2022). Research Progress on the Role of Vitamin D in Autism Spectrum Disorder. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 16.

55. Siracusano M., et al. (2020). Vitamin D Deficiency and Autism Spectrum Disorder. Current Pharmaceutical Design, 26(21), 2460-2474.

56. Meguid N.A., et al. (2010). Reduced Serum Levels of 25-Hydroxy and 1,25-Dihydroxy Vitamin D in Egyptian Children with Autism. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 16(6), 641-645.

57. Petruzzelli M.G., et al. (2020). Vitamin D Deficiency in Autism Spectrum Disorder: A Cross-Sectional Study. Disease Markers, 2020, 1-5.

58. Cao M., et al. (2022). Socioeconomic factors and autism among 16- to 30-month-old children: Evidence from a national survey of China. Autism.

59. Grandgeorge M., et al. (2009). Environmental Factors Influence Language Development in Children with Autism Spectrum Disorders. PLoS ONE, 4(4), e4683.

60. Morinaga M., et al. (2021). Migration and risk of intellectual disability with and without autism: A population-based cohort study. Acta Psychiatrica Scandinavica.

61. Gao X., et al. (2022). Migration modulates the prevalence of ASD and ADHD: a systematic review and meta-analysis. BMC Psychiatry, 22(1).

62. Guo B.-Q., et al. (2022). Prevalence of autism spectrum disorder diagnosis by birth weight, gestational age, and size for gestational age: a systematic review, meta-analysis, and metaregression. European Child & Adolescent Psychiatry.

63. Antoniou E., et al. (2021). Perinatal Factors of Developmental Attention Deficit Hyperactivity Disorder in Children. Journal of Biosciences and Medicines, 09(01), 1-15.

64. Kujabi M.L., et al. (2021). Neonatal jaundice and autism spectrum disorder: a systematic review and meta-analysis. Pediatric Research.

65. Jenabi, E., Bashirian, S., & Khazaei, S. (2020). Association between neonatal jaundice and autism spectrum disorders among children: a meta-analysis. Clinical and Experimental Pediatrics, 63(1), 8-13.

66. Junaid, M., et al. (2022). Association between craniofacial anomalies, intellectual disability and autism spectrum disorder: Western Australian population-based study. Pediatric Research.

Размещено на Allbest.ru