Стратегії спрямованого впливу на утворення біоплівки Streptococcus mutans для запобігання карієсу зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Державна установа «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

Стратегії спрямованого впливу на утворення біоплівки streptococcus mutans для запобігання карієсу зубів

Костюк Анна Андріївна студентка 3-го курсу стоматологічного факультету,

Денефіль Ольга Володимирівна доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри патологічної фізіології,

Костюк Ольга Андріївна доктор філософії, завідувач лабораторії особливо небезпечних інфекцій

м. Київ, м. Тернопіль

Анотація

Ротова порожнина є надійним притулком для велетенської мікробної екосистеми. Мікроорганізмам порожнини рота притаманна велика швидкість розмноження й оновлення. Мікробна колонізація рота є характерною рисою здорового організму, в якому баланс між патогенною, умовно-патогенною та корисною мікрофлорою підтримується за допомогою імунної системи й нехвороботворних мікроорганізмів. Мікрофлора ротової порожнини містить багато мікроорганізмів, для збереження життєдіяльності яких утворюється біоплівка. Мікробна біоплівка має патогенний потенціал і за несприятливих умов призводить до розвитку захворювань тканин ротової порожнини. Серед різноманітної популяції мікробіому ротової порожнини Streptococcus mutans є факультативно-анаеробною та грампозитивною бактерією, що є раннім колонізатором і становить близько 20% усіх ротових бактерій. Мета. Проаналізувати літературні джерела, що описують нові стратегії впливу на утворення біоплівки Streptococcus mutans для запобігання карієсу зубів. Методи. Нами зроблено пошук іноземних наукових статей у системах PubMed і Google Scholar та вітчизняних статей у Google Scolar щодо численних факторів, пов'язаних з творенням біоплівок і зокрема Streptococcus mutans. Використаними термінами пошуку були слова “мікрофлора ротової порожнини”, “біоплівка”, “Streptococcus mutans”. Проаналізовано вплив різних факторів на Streptococcus mutans, що висвітлено у даній статті.

Результати. Фактори, які впливають на біоплівку і власне Streptococcus mutans і профілактику карієсу: пробіотик Lactobacillus, знищення карієсоге- нних патогенів за допомогою прецизійного антимікробного пептиду C16G2, катаболізм захисного позаклітинного матриксу біоплівки за допомогою ферментів для полегшення проникнення антибактеріального агента в зрілій біоплівці, вплив органічних сполук з аміногрупами та мономерів третинного аміну (додецилметиламіноетилметакрилату і гексадецилметиламіноетилмета- крилату), антимікробна фотодинамічна терапія. Висновки. Результати аналізу літератури вказують на те, що хороша гігієна ротової порожнини попереджує розвиток запалення, карієсу і пародонтиту. Важливе значення при цьому надається карієсогенному впливу Streptococcus mutans. Пошук оптимальних засобів зменшення біоплівки Streptococcus mutans дозволить зменшити захворюваність на карієс.

Ключові слова: мікрофлора ротової порожнини, біоплівка, Streptococcus mutans.

Abstract

Kostiuk Anna Andriivna 3rd-year student of the Stomatological Faculty, O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv,

Denefil Olha Volodymyrivna Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Pathological Physiology, I. Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University

Kostrnk Olha Andriivna Philosophy doctor, head of the laboratory of particularly dangerous infections, State institution "Ternopil Regional Center for Disease Control and Prevention of the Ministry of Health, Ukraine", Ternopil

STRATEGIES FOR TARGETING STREPTOCOCCUS MUTANS BIOFILM FORMATION TO PREVENT DENTAL CARIES

The oral cavity is a safe haven for a giant microbial ecosystem. Microorganisms of the oral cavity are characterized by a high rate of reproduction and renewal. Microbial colonization of the mouth is a characteristic feature of a healthy organism, in which the balance between pathogenic, opportunistic and beneficial microflora is maintained with the help of the immune system and non- pathogenic microorganisms. The microflora of the oral cavity contains many microorganisms, which form a biofilm to preserve their vital activity. Microbial biofilm has a pathogenic potential and under unfavorable conditions leads to the development of diseases of the tissues of the oral cavity. Among the diverse population of the oral microbiome, Streptococcus mutans is a facultatively anaerobic and gram-positive bacterium that is an early colonizer and accounts for about 20% of all oral bacteria. Purpose. To analyze literature sources describing new strategies for influencing the formation of Streptococcus mutans biofilm to prevent dental caries. Methods. We searched for foreign scientific articles in the PubMed and Google Scholar systems and domestic articles in Google Scholar regarding numerous factors related to the formation of biofilms and in particular Streptococcus mutans. The search terms used were the words "oral microflora", "biofilm", "Streptococcus mutans". The impact of various factors on Streptococcus mutans was analyzed, which is highlighted in this article. The results. Factors that affect the biofilm and Streptococcus mutans itself and the prevention of caries: the probiotic Lactobacillus, the destruction of cariogenic pathogens with the help of the precise antimicrobial peptide C16G2, the catabolism of the protective extracellular matrix of the biofilm with the help of enzymes to facilitate the penetration of the antibacterial agent in the mature biofilm, the influence of organic compounds with amino groups and tertiary amine monomers (dodecylmethylaminoethyl methacrylate and hexadecylmethylaminoethyl methacrylate), antimicrobial photodynamic therapy. Conclusions. The results of the literature analysis indicate that good oral hygiene prevents the development of inflammation, caries and periodontitis. Important importance is given to the cariogenic effect of Streptococcus mutans. The search for optimal means of reducing the Streptococcus mutans biofilm will reduce the incidence of caries.

Keywords: microflora of the oral cavity, biofilm, Streptococcus mutans.

Постановка проблеми

Карієс зубів - поширене інфекційне захворювання ротової порожнини, тісно пов'язане з утворенням біоплівки на поверхні зубів ротовими мікробами. Серед них Streptococcus mutans відіграє центральну роль в ініціації та прогресуванні карієсу завдяки своїй здатності виробляти глюкозилтрансферази, синтезувати позаклітинні полісахариди та сприяти адгезії та агрегації бактерій. Це призводить до утворення біоплівок, де бактерії метаболізують харчові вуглеводи для виробництва кислот. Тому розробка ефективних стратегій для пригнічення утворення біоплівки S. mutans має вирішальне значення для профілактики карієсу зубів і зміцнення здоров'я порожнини рота. Хоча такі профілактичні заходи, як механічне видалення та антибактеріальні препарати (фтор, хлоргексидин), існують, вони створюють проблеми, такі як витрата часу, короткочасна ефективність, резистентність до антибіотиків та порушення балансу ротової мікрофлори [1]. ротовий порожнина бактерія карієс

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ротова порожнина є надійним притулком для велетенської мікробної екосистеми, яка представлена бактеріями, грибами, бактероїдами, мікоплазмами, актиноміцетами, найпростішими. Мікроорганізмам, які заселяють порожнину рота, притаманна велика швидкість розмноження й оновлення після застосування засобів догляду за ротовою порожниною. Мікробна колонізація рота вважається характерною рисою здорового організму, в якому баланс між патогенною, умовно-патогенною та корисною мікрофлорою підтримується за допомогою імунної системи й деяких нехвороботворних мікроорганізмів [2].

Мікрофлора ротової порожнини містить велику кількість мікроорганізмів, для збереження життєдіяльності яких утворюється біоплівка. Слід пам'ятати, що мікробна біоплівка має патогенний потенціал і за певних несприятливих умов, наприклад при зниженні імунного захисту, призводить до розвитку захворювань тканин ротової порожнини [3]. Тому основним завданням для лікаря-стоматолога є профілактика стоматологічних хвороб, мотивація та навчання пацієнтів превентивним методам -- підтримання адекватної та правильної гігієни порожнини рота[4].

До найбільш поширених проблем пародонту належать гінгівіт і пародонтит, які, як відомо, починаються із запалення. Основним етіологічним фактором запалення є бактеріальна біоплівка, яка накопичується між яснами та самим зубом. Так, наприклад, якщо пацієнт не дотримується правил індивідуальної гігієни ротової порожнини, це зумовлює запуск прозапальних реакцій, пов'язаних саме з бактеріями порожнини рота [5].

Сучасні дані свідчать, що з метою профілактики утворення біоплівок у порожнині рота, необхідно кожні 8 год його руйнувати, тобто чистити зуби та дотримуватися правил особистої гігієни ротової порожнини. У разі якщо цей біофільм протягом 8 годин не було зруйновано, він починає рости та розмножуватися - життєвий цикл біоплівки, який призводить до формування зрілої біоплівки, яка має здатність формувати матрикс та колонії, які в подальшому поширюються на прилеглу територію [6]. Як наслідок, ці стійкі зрілі біоплівки вже неможливо зруйнувати звичайними засобами гігієни, що потребує застосування спеціальних методів - ультразвукового/механічного чищення [4].

Мета статті

Проаналізувати літературні джерела, що описують нові стратегії впливу на утворення біоплівки Streptococcus mutans для запобігання карієсу зубів.

Виклад основного матеріалу

Бактерії у ротовій біоплівці вважаються менш чутливими до антимікробних агентів і індивідуальних засобів захисту організму хазяїна. Зазвичай ці ротові мікроби прилипають до зубів відразу після механічного чищення, слідуючи таким крокам, включаючи (І) початкове прикріплення до поверхні зуба піонерними бактеріями (бактеріальними адгезинами та багатими на пролін полісахаридами), (ІІ) коадгезія та коагрегація мікробів з різними бактеріями (поліпептиди, вуглеводи і нуклеїнові кислоти) і (ІІІ) розмноження бактерій через поживні речовини та генетичні компоненти [7].

Серед різноманітної популяції мікробіому ротової порожнини Streptococcus mutans є факультативно-анаеробною та грампозитивною бактерією, що є раннім колонізатором і становить близько 20% усіх ротових бактерій [7].

Карієс є pH-специфічним процесом, а власне низькі значення pH сприяють активізації карієсогенних мікроорганізмів [8]. Streptococcus mutans є найбільш кислотоутворюючим представником серед стрептококів порожнини рота і можуть існувати при низьких значеннях рН. Однією з найважливіших їх біологічних властивостей є здатність прикріплюватись до гладких поверхонь зуба. Адгезія до зубів забезпечує формування біоплівок цими мікроорганізмами, які з поверхні біоплівки можуть переходити у ротову рідину [8, 9]. Таким чином починається утворення набутої слинної плівки на поверхні зуба, кондиціонованої плівки, яка забезпечує критичні місця прикріплення для початкових колонізаторів. Подальший розвиток включає інтеграцію додаткових видів та формування різноманітної полімікробної зрілої біоплівки [10].

Карієсогенний потенціал Streptococcus mutans в основному пояснюється (І) здатністю виробляти велику кількість позаклітинної речовини (полімерів глюкану та мутанів із сахарози, які сприяють розвитку позаклітинного полімерного матриксу in situ), (ІІ) здатність метаболізувати широкий спектр вуглеводів. кінцевим продуктом яких буде молочна кислота (ацидогенність), (ІІІ) здатність виживати в умовах низького pH [7].

Вплив пробіотиків Lactobacillus на біоплівку Streptococcus mutans. У ротовій порожнині на молекулярному рівні пробіотики Lactobacillus пригнічують дію цитокінів і хемокінів (інтерлейкін-8 і простагландин E2) тим самим регулюючи імунні клітини в процесі запалення. Інші механізми включають підвищене вироблення імуноглобуліну А в слині (IgA), інгібування колагеназ і зниження цитокін-опосередкованого процесу апоптозу. Ця зміна імунного статусу місцево та системно призводить до зниження запалення і руйнування твердих тканин зубів. Пробіотики для ротової порожнини випускають у формі пероральних лікарських форм, таких як капсули, таблетки, жувальна гумка, пастила, порошок і наночастинки [7].

Знищення карієсогенних Streptococcus mutans патогенів за допомогою прецизійного антимікробного пептиду C16G2. Молекула C16G2 складається з двох функціонально незалежних фрагментів, з'єднаних у лінійну пептидну послідовність: неспецифічний антимікробний пептид служить вбивчим фрагментом, тоді як видоспецифічний зв'язуючий пептид містить націлюючий фрагмент, який забезпечує специфічне зв'язування з вибраним патогеном. C16G2 демонструє цілеспрямоване знищення Streptococcus mutans, не впливаючи на близькоспоріднені некарієсогенні оральні стрептококи, включаючи Streptococcus sanguinis і Streptococcus gordonii. Інше дослідження показало, що C16G2 має механізм дії, подібний до традиційних протимікробних пептидів, і вбиває Streptococcus mutans через руйнування клітинної мембрани з наступною втратою потенціалу мембрани та загибеллю клітини [11].

Роль лугоутворення в профілактиці карієсу. Двома основними шляхами утворення лугу є гідроліз сечовини ферментами уреазами та метаболізм аргініну через систему аргініндеімінази (ADS). Непрямі докази того, що пероральний метаболізм сечовини може підвищити резистентність до карієсу, були отримані в ході дослідження за участю пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, у яких рідко розвивається карієс навіть при багатому вуглеводами раціоні, але які також виробляють приблизно в 10-50 разів більший рівень сечовини в слині, ніж здорова людина. Останні дослідження показали наслідки включення аргініну в продукцію для догляду за порожниною рота - зубна паста та м'ятні цукерки без цукру, які містять бікарбонат аргініну, можуть мати сильний протикарієсний ефект. Також утворення лугу сприяє стійкості бактерій, які є health-beneficial (корисними для здоров'я), одночасно перешкоджаючи розвитку таких карієсогенних бактерій, які залежать від низького рН, наприклад, Streptococcus mutans. Модуляція алкаліногенного потенціалу зубних біоплівок є багатообіцяючою стратегією боротьби з карієсом [12].

Спосіб катаболізму захисного позаклітинного матриксу біоплівки за допомогою ферментів для полегшення проникнення антибактеріального агента в зрілій біоплівці. Каталітичні наночастинки (CAT-NP або catalytic nanoparticles) з активністю, подібною до пероксидази, які запускають деградацію позаклітинного матриксу та викликають загибель карієсогенних бактерій біоплівки. CAT-NP, що містить біосумісний Fe3O4, був розроблений для каталізації H2O2 для генерування вільних радикалів in situ, які одночасно руйнують матрицю біоплівки та швидко вбивають вбудовані бактерії з винятковою ефективністю (>5-log зниження життєздатності клітин). Крім того, він демонструє додаткову властивість зменшувати демінералізацію апатиту в кислих умовах. Використовуючи 1-хвилинне місцеве щоденне лікування, подібне до клінічної ситуації, демонструємо, що CAT-NP у поєднанні з H2O2 ефективно пригнічують початок і тяжкість карієсу зубів, зберігаючи нормальні тканини in vivo [13].

Органічні сполуки з аміногрупами. Нова рН-чутлива четвертинна піридинієва сіль (QPS- quaternary pyridinium salt) має антибактеріальну активність, що посилюється низьким рН і контролюється регульованим рН між 4 і 8. Зокрема, ця сполука вибірково пригнічує ріст кислотоутворюючих бактерій у багатовидовій спільноті біоплівки. Успішна антибактеріальна дія цього QPS підтримує pH навколишнього середовища вище 5,5, порогового pH, нижче якого відбувається демінералізація/ерозія твердих тканин[14].

Liang J. et al. [15] розробив і синтезував два види мономерів третинного аміну: DMAEM (додецилметиламіноетилметакрилат) і HMAEM

(гексадецилметиламіноетилметакрилат). У тесті мінімальної інгібуючої концентрації та мінімальної бактерицидної концентрації проти Streptococcus mutans, Streptococcus sanguinis та Streptococcus gordonii вони проявляли антибактеріальну дію лише в кислому середовищі, що попередньо підтвердило кислотно-активну дію третинного аміну. Тому націлені на пригнічення вторинного карієсу, третинні аміни з чутливістю до pH були включені в смоляні адгезиви, вони долають дефекти наявних матеріалів і мають великі перспективи для клінічного застосування.

Ретельну увагу слід приділяти саме гігієні міжзубних проміжків, де фізіологічне очищення утруднене. У першу чергу це викликає запальні захворювання ясен, а в майбутньому може призвести до прогресуючих запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта [16]. Для очищення міжзубних проміжків 30,22 % лікарів призначають пацієнтам інтердентальні щітки для щоденного догляду за порожниною рота. Додатково для підтримання гігієни порожнини рота у домашніх умовах лікарі-стоматологи радять використовувати ополіскувачі ротової порожнини [4]. Експериментально доведено, що планктонні форми бактерій і грибів у більшості випадків спричиняють гострі запальні процеси і загострення хронічних захворювань (спостерігається при розриві біоплівки і дисемінації збудника), а мікроорганізми у стані стабільної біоплівки - хронічні форми захворювань [17]. Слід зауважити, що якість відновлень дефектів твердих тканин зубів залежить не тільки від використаного пломбувального матеріалу, але і від індивідуальних особливостей пацієнта, таких як гігієна порожнини рота, низьковуглеводна дієта, буферна ємність слини і фактична відсутність Streptococcus mutans [18].

Антимікробна фотодинамічна терапія. Метод, спрямований на індукцію мікроорганізмів за допомогою видимого світла, фотосенсибілізатора та молекулярного кисню. Ця терапія є перспективною в контролі карієсогенної біоплівки in vitro та in vivo. У дослідженні [19] вивчалася життєздатність бактерій і морфологічна характеристика зрілих біоплівок Streptococcus mutans після поєднання еритрозину та високоефективного стоматологічного полімеризуючого світла. Застосування антимікробної фотодинамічної терапії зменшує життєздатність бактерій Streptococcus mutans. Лікування за допомогою фотодинамічної терапії може зменшити біооб'єм і життєздатність бактерій, присутніх у біоплівках.

Висновки

Результати аналізу літератури вказують на те, що хороша гігієна ротової порожнини попереджує розвиток запалення, карієсу і пародонтиту. Важливе значення при цьому надається карієсогенному впливу Streptococcus mutans. Пошук оптимальних засобів зменшення біоплівки Streptococcus mutans дозволить зменшити захворюваність на карієс.

Перспективи подальших досліджень. Плануємо зробити посів мікрофлори біоплівок у людей різного віку.

Література

1. Gao Z, Chen X, Wang C, Song J, Xu J, Liu X, et al. (2023). New strategies and mechanisms for targeting Streptococcus mutans biofilm formation to prevent dental caries. Microbiological Research. 278(28)

2. Юнакова Н.М. (2023). Повідон-йод у стоматологічній практиці: переваги, доказова база та способи застосування. Медична газета «Здров'я України 21 сторіччя». № 13-14 (549-550).

3. Мазур І.П. (2021). Вибір антибактеріальних препаратів у стоматології з урахуванням мікробіому ротової порожнини. Oral and General Health. Т. 2. № 2. С. 42-50.

4. Мазур І.П., Стадник М.Б., Венцурик Ю.О., Мазур П.В., Буря Д.А. (2023). «Лікарські засоби в стоматології: аналіз застосування у 2023 році». Оригінальні дослідження. Том 4, № 3-4.

5. Хиць А. (2021). Мікробний біофільм у формуванні протимікробної резистентності. Український медичний часопис.

6. Moshynets O.V., Spiers A.J. (2016). Viewing biofilms within the larger context of bacterial aggregations. In D. Dhanasekaran, & N. Thajuddin (Eds.). Microbial biofilms: importance and applications. pp. 3-22. InTech.

7. Vedam V., Sabesan G.S., Adhikary A.K., Parasuraman S. (2023). Biotherapeutic Potential of Lactobacillus Probiotic Strains on Streptococcus mutans Biofilm in Dental Caries- Pathogenesis Revisited. Indian J of Pharmaceutical Education and Research. 57(4):956-964.

8. Рожко В.І., Лучинський М.А., Петрунів В.Б., Пясецька Л.В., Рожко О.В. (2021). Мікробіологічний спектр зубного нальоту при захворюваннях шлунково-кишко-вого тракту в дітей. Вісник стоматології.; 40(2): 74-77.

9. Тончева К.Д. (2015). Біоплівка в стоматології. Акту-альні проблеми сучасної медицини: Вісник Україн-ської медичної стоматологічної академії. 15(4): 338-343.

10. Kreth J., Merritt J., Pfeifer C.S., Khajotia S., Ferracane J.L. (2020). Interaction between the Oral Microbiome and Dental Composite Biomaterials: Where We Are and Where We Should Go. J Dent Res. 99(10): 1140-1149.

11. Guo L., McLean J.S., Yang Y., Eckert R., Kaplan C.W., Kyme P. et al. (2015). Precision-guided antimicrobial peptide as a targeted modulator of human microbial ecology. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 16. 112 (24): 7569-7574.

12. Liu Y.L., Nascimento M. & Burne R. (2012). Progress toward understanding the contribution of alkali generation in dental biofilms to inhibition of dental caries. Int J Oral Sci. (4): 135-140.

13. Gao L. et al. Nanocatalysts promote Streptococcus mutans biofilm matrix degradation and enhance bacterial killing to suppress dental caries in vivo, Biomaterials. 2016 272-284

14. Yang Y et al. (2018). pH-Sensitive Compounds for Selective Inhibition of Acid- Producing Bacteria. ACS Publications. 10, 8566-8573

15. Liang J., Liu F, Zou J., et al. (2020). pH-Responsive Antibacterial Resin Adhesives for Secondary Caries Inhibition. Journal of Dental Research. 99(12):1368-1376.

16. Мазур І.П., Венцурик Ю.О., Мазур П.В. (2022). Роль інтердентальної гігієни в підтримці здоров'я порожнини рота. Oral and General Health. 3(4),. стор. 26-30.

17. Недашківська В.В., Дронова М.Л., Вринчану Н.О. (2016). Біоплівки та їх роль в інфекційних захворюваннях. Український науково-медичний молодіжний журнал. 4(98): 10-19.

18. Carlo B., Barabanti N., Piccinelli G., Faus-Matoses V., Cerutti A. (2017). Microbiological characterization and effect of resin composites in cervical lesions. J Clin Exp Dent. 9(1): 40-45.

19. Paschoal MAB, Gon9alves LM, Cavalcante SIA, Andrade-Maia G, Duarte S. (2024). Morphological changes and viability of Streptococcus mutans biofilm treated with erythrosine: A confocal laser scanning microscopy analysis. Microsc Res Tech. 87(5):888-895.

References

1. Gao, Z., et al. (2023). New strategies and mechanisms for targeting Streptococcus mutans biofilm formation to prevent dental caries. Microbiological Research, 278(28).

2. Yunakova, N. M. (2023). Povidon yod u stomatolohichniy praktyci: perevahy, dokazova baza ta sposoby zastosuvanya. [Povidone-iode in dental practice: advantages, evidence base and metods of application]. Zdrov"ya Ukrayiny 21 - storichchya Medical newspaper “Health of Ukraine of the 21st Century”, 13-14, 549-550 [in Ukrainian].

3. Mazur, I. P. (2021). Vybir antybakterial'nykh preparativ u stomatolohiyi z urakhuvannyam mikrobiomu rotovoyi porozhnyny. [Selection of antibacterial drugs in dentistry taking into account the microbiome of the oral cavity]. Oral and General Health, 2 (2), 42-50 [in Ukrainian].

4. Mazur, I. P., et al. (2023). Likars'ki zasoby v stomatolohiyi: analiz zastosuvannya u 2023 rotsi. [Drugs in dentistry: analysis of use in 2023]. Oryhinal'ni doslidzhennya - Original studies, 4, 3-4 [in Ukrainian].

5. Khits, A. (2021). Mikrobnyy biofil'm u formuvanni protymikrobnoyi rezystentnosti [Microbial biofilm in the formation of antimicrobial resistance]. Ukrayins'kyy medychnyy chasopys - Ukrainian medical journal. Epub Apr 16

6. Moshynets, O. V., & Spiers, A. J. (2016). Viewing biofilms within the larger context of bacterial aggregations. In D. Dhanasekaran, & N. Thajuddin (Eds.). Microbial biofilms: importance and applications, 3-22.

7. Vedam, V., et al. (2023). Biotherapeutic Potential of Lactobacillus Probiotic Strains on Streptococcus mutans Biofilm in Dental Caries-Pathogenesis Revisited. Indian J of Pharmaceutical Education and Research, 57(4), 956-964.

8. Rozhko, V. I., et al. (2021). Mikrobiolohichnyy spektr zubnoho nal'otu pry zakhvoryuvannyakh shlunkovo-kyshkovoho traktu v ditey. [Microbiological spectrum of dental plaque in diseases of the gastrointestinal tract in children]. Visnyk stomatolohiyi - Bulletin of dentistry, 40(2), 74-77. [in Ukrainian].

9. Toncheva, K. D. (2015). Bioplivka v stomatolohiyi. Aktu-al'ni problemy suchasnoyi medytsyny. [Biofilm in dentistry. Actual problems of modern medicine]. Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi - Bulletin of the Ukrainian Medical and Stomatological Academy, 15(4), 338-343 [in Ukrainian].

10. Kreth, J., et al. (2020). Interaction between the Oral Microbiome and Dental Composite Biomaterials: Where We Are and Where We Should Go. J Dent Res., 99(10), 1140-1149.

11. Guo, L., R., et al. (2015). Precision-guided antimicrobial peptide as a targeted modulator of human microbial ecology. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A., 112 (24), 7569-7574.

12. Liu, Y. L., Nascimento, M. & Burne, R. (2012). Progress toward understanding the contribution of alkali generation in dental biofilms to inhibition of dental caries. Int J Oral Sci, (4), 135-140.

13. Gao, L. et al. (2016). Nanocatalysts promote Streptococcus mutans biofilm matrix degradation and enhance bacterial killing to suppress dental caries in vivo. Biomaterials. 272-284.

14. Yang, Y. et al. (2018). pH-Sensitive Compounds for Selective Inhibition of Acid- Producing Bacteria. ACS Publications, 10, 8566-8573

15. Liang, J., et al. (2020). pH-Responsive Antibacterial Resin Adhesives for Secondary Caries Inhibition. Journal of Dental Research, 99(12), 1368-1376.

16. Mazur, I. P., Ventsuryk, Yu. O., & Mazur, P. V. (2022). Rol' interdental'noyi hihiyeny v pidtrymtsi zdorov"ya porozhnyny rota. [The role of interdental hygiene in maintaining oral health]. Oral and General Health, 3(4), 26-30.

17. Nedashkivska, V. V., Dronova, M. L., & Vrynchanu, N. O. (2016). Bioplivky ta yikh rol' v infektsiynykh zakhvoryuvannyakh. [Biofilms and their role in infectious diseases]. Ukrayins'kyy naukovo-medychnyy molodizhnyy zhurnal - Ukrainian scientific and medical youth magazine, 4(98), 10-19 [in Ukrainian].

18. Carlo, B., et al. (2017). Microbiological characterization and effect of resin composites in cervical lesions. J Clin Exp Dent. 9(1), 40-45.

19. Paschoal, M.A.B., et al. (2024). Morphological changes and viability of Streptococcus mutans biofilm treated with erythrosine: A confocal laser scanning microscopy analysis. Microsc Res Tech, 87(5), 888-895.

Размещено на Allbest.ru