Оцінка якості життя за допомогою опитувальника SF-36: аналіз літературних даних
Життєвий стандарт та здоров'я як критичні компоненти загального благополуччя та ефективності клінічних втручань. Вивчення та оцінка якості життя (QoL) у пацієнтів, використання опитувальника SF-36, що широко застосовується в клінічному середовищі.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2024 |
| Размер файла | 33,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України
Оцінка якості життя за допомогою опитувальника SF-36: аналіз літературних даних
Кучер Світлана Вікторівна,
кандидат медичний наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
Воронцова Тамара Олександрівна,
к. мед. наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією
Смачило Ірина Володимирівна,
кандидат медичний наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №1
Верещагіна Наталія Ярославівна,
кандидат медичний наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
Ганьбергер Ірина Ігорівна,
кандидат медичний наук, доцент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
Горішній Ігор Мирославович,
кандидат медичний наук, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією
м. Тернопіль
Анотація
Життєвий стандарт та здоров'я є критичними компонентами загального благополуччя та ефективності клінічних втручань. Вивчення та оцінка якості життя (QoL) у пацієнтів стали об'єктом активного дослідження в контексті медичної практики. Одним з основних інструментів для цього є опитувальник SF-36, що широко застосовується в клінічному середовищі для оцінки фізичного, психічного та соціального функціонування, а також загальної оцінки здоров'я. Дана стаття присвячена аналізу застосування опитувальника SF-36 (ShortForm36) для оцінки якості життя у пацієнтів у клінічній практиці. SF-36 є широко використовуваним інструментом, призначеним для вимірювання різних аспектів фізичного та психічного здоров'я, а також функціональної здатності. SF-36 базується на концепції функціонального стану та самоповідомлення пацієнтів про їхню якість життя. Цей інструмент складається з 36 питань, які охоплюють вісім аспектів здоров'я: фізичну функцію, фізичне функціонування, фізичний біль, загальний стан здоров'я, життєві обмеження через фізичний та емоційний стан, емоційне благополуччя, соціальну функцію та енергію/втома. Кожен аспект оцінюється за шкалою від 0 до 100, де більше значення вказує на кращу якість життя. Переваги SF-36 включають його широкий спектр застосування у різних популяціях та хворобах, легкість адміністрування та аналізу результатів, а також відмінну психометричну валідність та надійність. Однак, необхідно враховувати деякі обмеження, такі як можливість впливу соціокультурних чинників на відповіді, а також неповна охопленість деяких аспектів QoL, зокрема, когнітивних та сексуальних аспектів. Дослідження, в яких використовувався SF-36, демонструють його значення у визначенні ефективності лікування, прогнозуванні клінічних результатів та оцінці впливу захворювань на якість життя. Додаткові дослідження спрямовані на вдосконалення та адаптацію цього інструменту для конкретних клінічних умов та популяцій. Отже, SF-36 є цінним інструментом для оцінки якості життя у пацієнтів у клінічній практиці, проте його використання потребує уважного аналізу та інтерпретації результатів з урахуванням контексту конкретного дослідження чи клінічної ситуації.
Ключові слова: якість життя, SF-36, опитувальник, здоров'я, пацієнти, дослідження
Abstract
Kucher Svitlana Viktorivna PhD, MD, Associate Professor of department of Internal Medicine Propedeutics and Phthisiology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University
Voroncova Tamara Oleksandrivna PhD, MD, Associate Professor of department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University
Smachylo Iryna Volodymyrivna PhD, MD, Associate Professor of department of Internal Medicine №1, I. Horbachevsky TernopilNational Medical University
Vereshchahina Nataliia Yaroslavivna PhD, MD, Associate Professor of department of Internal Medicine Propedeutics and Phthisiology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University
Hanberher Iryna Ihorivna PhD, MD, Associate Professor of department of Internal Medicine Propedeutics and Phthisiology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University
Horishniy Ihor Myroslavovych PhD, MD, Associate Professor of department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University
Assessment of quality of life using the sf-36 questionnaire: literature review
Quality of life and health are critical components of overall wellbeing and the effectiveness of clinical interventions. The study and assessment of quality of life (QoL) in patients has become an active research area in the context of medical practice. One of the main tools for this is the SF-36 questionnaire, which is widely used in the clinical environment to assess physical, mental and social functioning, as well as overall health. This article is devoted to the analysis of the SF-36 (Short Form 36) questionnaire for assessing the quality of life in patients in clinical practice. The SF-36 is a widely used instrument designed to measure various aspects of physical and mental health, as well as functional capacity. The SF-36 is based on the concept of functional status and self-reported quality of life. The instrument consists of 36 questions covering eight aspects of health: physical function, physical functioning, physical pain, general health, life limitations due to physical and emotional conditions, emotional well-being, social function, and energy/fatigue. Each aspect is rated on a scale from 0 to 100, with a higher value indicating a better quality of life. The advantages of the SF-36 include its wide range of applicability across populations and diseases, ease of administration and analysis of results, and excellent psychometric validity and reliability. However, some limitations must be taken into account, such as the potential for sociocultural factors to influence responses, as well as the incomplete coverage of some aspects of QoL, such as cognitive and sexual aspects. Studies that have used the SF-36 demonstrate its value in determining treatment effectiveness, predicting clinical outcomes, and assessing the impact of disease on quality of life. Additional research is aimed at improving and adapting this tool for specific clinical settings and populations. In conclusion, the SF-36 is a valuable tool for assessing patient quality of life in clinical practice, but its use requires careful analysis and interpretation of the results, taking into account the context of a particular study or clinical situation.
Keywords: quality of life, SF-36, questionnaire, health, patients, research
Основна частина
Постановка проблеми. Якість життя визначається як комплексна оцінка фізичного, психологічного та соціального благополуччя людини [1]. Ця концепція важлива в багатьох сферах людського життя, включаючи медицину, психологію, соціологію та економіку. Якість життя відображає рівень задоволеності людини своїм життям, її здатність до самореалізації та взаємодії з навколишнім середовищем [2]. У сфері медицини та охорони здоров'я якість життя визначається не тільки відсутністю захворювань, а й рівнем працездатності та загальним самопочуттям пацієнта [3]. Важливо враховувати не тільки фізичне здоров'я, а й психічне та соціальне благополуччя людини [4]. Такий підхід дозволяє отримати більш повну картину стану пацієнта та визначити необхідність медичного втручання та підтримки.
Оцінка якості життя може включати різні аспекти, такі як фізична активність, емоційний стан, рівень соціальної підтримки, якість відпочинку та інші фактори, що впливають на загальний комфорт і задоволеність життям [5,6]. Для досягнення максимального рівня якості життя важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини та її унікальні потреби. Медичні та наукові дослідження в галузі якості життя спрямовані на розробку ефективних методів її вимірювання та підвищення якості медичного втручання. Це включає розробку стандартизованих анкет і методів аналізу, а також розробку нових підходів до лікування та підтримки пацієнтів.
Для оцінки якості життя розроблено різноманітні методи та інструменти, які використовуються у медичній практиці, наукових дослідженнях та соціологічних студіях [7,8,9]. Деякі з найбільш відомих і широко використовуваних методів зазначені у таблиці 1.
Таблиця. 1. Методи дослідження якості життя
|
Опитувальники про якість життя |
Це стандартизовані опитувальні анкети, які заповнюють пацієнти, щоб оцінити різні аспекти їхнього життя. Найпоширенішими опитувальниками є SF-36, EQ-5D, WHOQOL (Світова організація охорони здоров'я якості життя), FACT (Функціональне аналізування ракового та терапевтичного лікування) та інші [10]. |
|
|
Розмова |
Розмова з пацієнтами або їхніми родичами може допомогти отримати більш детальну інформацію про їхній стан здоров'я та якість життя [11]. |
|
|
Фокус-групи |
Групові обговорення з пацієнтами або представниками певних груп можуть дати важливі відомості про їхні сприйняття та досвід впливу різних аспектів на їхню якість життя [12]. |
|
|
Соціально- економічні показники |
Оцінка якості життя також може включати аналіз соціально-економічних показників, таких як рівень доходу, освіти, доступ до медичної допомоги та інші фактори, що впливають на життя людини [13]. |
|
|
Фізіологічні показники |
Деякі дослідження включають вимірювання фізіологічних параметрів, таких як артеріальний тиск, пульс, рівень цукру в крові та інші, для оцінки фізичного здоров'я та його впливу на якість життя [14,15]. |
В сучасному світі підтримання якості життя пацієнтів відіграє важливу роль у клінічній практиці та наукових дослідженнях [16]. Оцінка якості життя є необхідним елементом оцінки ефективності медичного втручання та планування подальшого лікування [17]. Враховуючи комплексність медичних потреб пацієнтів, розуміння їхньої якості життя стає ключовим аспектом надання ефективної медичної допомоги. Один із таких інструментів - опитувальник SF-36, що визначає різні аспекти фізичного та психічного здоров'я [18]. SF-36 є широко використовуваним інструментом для вимірювання якості життя в різних популяціях та застосовується у багатьох клінічних дослідженнях та клінічній практиці.
Вивчення якості життя в наш час є актуальною та необхідною проблемою, яка безпосередньо пов'язана з ефективністю лікування та загальним благополуччям пацієнтів. Для забезпечення ефективності медичного втручання та підтримки пацієнтів у процесі лікування, важливо здійснювати систематичне спостереження за їхньою якістю життя. Кожний пацієнт має можливість оцінити вплив хвороби та проведеного лікування на їхнє емоційне, психологічне, фізичне та соціальне функціонування, що дозволяє зробити об'єктивні висновки щодо результатів терапії [19]. Проведення аналізу якості життя враховує різноманітні аспекти досвіду пацієнтів та впливу медичного втручання на їхнє повсякденне життя. Це дозволяє з'ясувати, які саме аспекти життя для пацієнта є найбільш важливими та як вони змінюються внаслідок хвороби та проведеного лікування. Аналіз таких даних є надзвичайно важливим для належного планування та організації медичної допомоги, а також для визначення перспектив подальших досліджень у цій області.
Оцінка якості життя стає ключовим елементом спостереження за хворими та оцінки ефективності лікування, а також дає можливість врахувати індивідуальні потреби та перспективи кожного пацієнта [20]. Такий комплексний підхід допомагає створити більш гуманну та індивідуалізовану систему медичної підтримки та допомогти пацієнтам досягати кращих результатів у покращенні якості їхнього життя.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження та публікації в галузі використання опитувальника SF-36 для оцінки якості життя пацієнтів підтверджують його актуальність та значущість у клінічній практиці та наукових дослідженнях. Дослідження, проведені в різних медичних галузях, включаючи онкологію, кардіологію, неврологію та психіатрію, хірургію, терапію загалом - показали високу чутливість та надійність SF-36 у визначенні якості життя пацієнтів [21,22,23,23,25,26]. Він дозволяє отримати багатоаспектну оцінку фізичного, психічного та соціального функціонування, що дозволяє лікарям та дослідникам краще зрозуміти вплив захворювань та лікування на пацієнтів.
Цей опитувальник є важливим інструментом для виявлення потреб пацієнтів та визначення ефективності медичних втручань. Його широке застосування у клінічній практиці та наукових дослідженнях свідчить про його великий потенціал у поліпшенні якості надання медичної допомоги та розвитку наукових знань. Окрім того, SF-36 дозволяє порівнювати результати досліджень між різними групами пацієнтів та в різний час, що дає можливість виявляти тривожні тенденції або покращення у якості життя населення.
Метою статті є систематичний огляд та аналіз літератури у наукових базах PubMed, Scopusта GoogleScholarз питання актуальності застосування опитувальника SF-36 для оцінки якості життя пацієнтів з метою висвітлення результатів у науковій публікації.
Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день, для оцінки параметра «Якість життя», широко використовується анкета SF-36 (TheShortForm-36) [27]. Цей інструмент є неспецифічною анкетою, розробленою для оцінки якості життя пацієнтів у США та країнах Європи в рамках проведення різноманітних наукових досліджень.
SF-36, як інструмент для оцінки якості життя, має ряд переваг, які варто врахувати [28,29]. По-перше, його широке використання у наукових дослідженнях та клінічній практиці дозволяє здійснювати порівняльний аналіз між різними групами пацієнтів та в різний час. Це дозволяє встановлювати зміни в якості життя та вплив медичних втручань на пацієнтів з певними захворюваннями. По-друге, SF-36 є стандартизованим інструментом з достатньою репрезентативністю, оскільки дані про нормативи якості життя для здорового населення та для пацієнтів із різними захворюваннями були визначені в результаті широкомасштабних досліджень.
В проведених дослідженнях у країнах Європи та США були визначені нормативи якості життя для різних груп населення, включаючи здорових осіб та осіб, що мають різні хронічні захворювання. Анкета SF-36 складається з 36 питань, які охоплюють 8 основних аспектів фізичного та психічного функціонування [30]. Ці аспекти включають фізичне функціонування, рольову діяльність, тілесний біль, загальне здоров'я, життєздатність, соціальне функціонування, емоційний стан та психічне здоров'я [31]. Кожна шкала анкети має свій власний набір питань та спрямована на оцінку конкретного аспекту якості життя. Оцінка в кожній шкалі виражається числом від 0 до 100, де вище значення вказує на кращу оцінку за відповідною шкалою. За результатами SF-36 формуються два основних параметри: психологічний та фізичний компоненти здоров'я, які відображають загальний стан пацієнтів та їхнє фізичне та психічне благополуччя.
Враховуючи широкий застосування та науковий підґрунтя анкети SF-36, вона є важливим інструментом для оцінки якості життя та впливу медичних втручань на пацієнтів [32]. Крім того, SF-36 є важливим з точки зору клінічного дослідження, оскільки дозволяє оцінити результати лікування та ефективність медичних втручань на основі змін у якості життя пацієнтів. Однак важливо врахувати обмеження SF-36, такі як його неспецифічність та можливість виникнення викривлених результатів через особистість пацієнта. Також слід зазначити, що SF-36 не враховує всі аспекти якості життя, що можуть бути важливі для пацієнта, наприклад, духовне благополуччя чи задоволення від життя.
У дослідженні Nicholas C. Lauds et al. (2015) вказано, що опитувальник SF-36 та його варіації наразі є одними з найпоширеніших методів оцінки якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, у Сполучених Штатах [33]. Опитувальники SF - 36 часто використовувалися в дослідженнях за участю ортопедичних пацієнтів, часто включаючи ортогональні показники фізичного компонента (PCS) та психічного компонента (MCS). Однак через значну фізичну інвалідність, яка часто спостерігається в ортопедичних пацієнтів, використання ортогонально розрахованого MCSможе призвести до штучного завищення значення MCS, що призводить до недопредставленості психічного дистресу в сумарному балі. Щоб вирішити цю проблему, автори описали та пропонують використовувати косий метод для підрахунку сумарного балу та порівняння його з результатами, отриманими за вісьмома окремими шкалами. Такий підхід може допомогти зменшити потенційну похибку, яку вносить ортогонально розрахований MCS, і забезпечити більш точне представлення стану психічного здоров'я в популяції ортопедичних пацієнтів.
Стаття Michael Marcussen et al. (2020) оцінює вплив міжпрофесійної освіти на пацієнтів психіатричного відділення [34]. Вони проводили нерандомізоване дослідження для оцінки психологічного дистресу та стану здоров'я розподіливши пацієнтів між групами за допомогою опитувальника SF-36. Результати показали, що пацієнти, які брали участь в інтерпрофесійному тренуванні, звітували про кращий стан психічного здоров'я та більшу задоволеність, порівняно з пацієнтами із порівняльною групою. Висновок статті підкреслює актуальність використання опитувальника та значення інтерпрофесійної освіти в психіатричній практиці і закликає до подальших досліджень для розуміння процесів та довгострокових ефектів таких програм.
Висновки. Опитувальник SF-36 є актуальним та досить ефективним у визначенні фізичного та психічного стану людини. Він дозволяє здійснити комплексний аналіз різноманітних аспектів здоров'я, відображаючи не лише фізичні симптоми, але й психологічний стан та соціальну адаптацію. Застосування SF-36 у медичній практиці, дослідницьких проектах та клінічних дослідженнях допомагає зрозуміти вплив різних факторів на якість життя пацієнтів, сприяючи удосконаленню стратегій лікування та реабілітації.
Перспективи подальших досліджень. Дослідження можуть вивчати зміни в якості життя пацієнтів з часом, динаміку їхнього фізичного та психічного стану під впливом різних факторів, таких як лікування, реабілітація, та інші інтервенції.
Література
опитувальник здоров'я пацієнт клінічний
1. Estoque, R.C., Togawa, T., Ooba, M., Gomi, K., Nakamura, S., Hijioka, Y., & Kameyama, Y. (2019). A review of quality of life (QOL) assessments and indicators: Towards a «QOL-Climate» assessment framework. Ambio, 48 (6), 619-638. https://doi.org/10.1007/s13280-018-1090-3
2. Grabowska, I., Antczak, R., Zwierzchowski, J., & Panek, T. (2021). Individual quality of life and the environment - towards a concept of livable areas for persons with disabilities in Poland. BMC public health, 21 (1), 740. https://doi.org/10.1186/s12889-021-10797-7
3. Institute of Medicine (US) Committee on Using Performance Monitoring to Improve Community Health, Durch, J.S., Bailey, L.A., & Stoto, M.A. (Eds.). (1997). Improving Health in the Community: A Role for Performance Monitoring. National Academies Press (US).
4. Park, N., Peterson, C., Szvarca, D., Vander Molen, R.J., Kim, E.S., & Collon, K. (2014). Positive Psychology and Physical Health: Research and Applications. American journal of lifestyle medicine, 10 (3), 200-206. https://doi.org/10.1177/1559827614550277
5. Filipcic, T., Sember, V., Pajek, M., & Jerman, J. (2021). Quality of Life and Physical Activity of Persons with Spinal Cord Injury. International journal of environmental research and public health, 18 (17), 9148. https://doi.org/10.3390/ijerph18179148
6. Carr, A.J., & Higginson, I.J. (2001). Are quality of life measures patient centred?.BMJ (Clinicalresearch ed.), 322 (7298), 1357-1360. https://doi.org/10.1136/bmj.322.7298.1357
7. Pyo, J., Ock, M., Park, B., Kim, N.E., Choi, E.J., Park, H., & Ahn, H.S. (2021). Meaning and Status of Health-related Quality of Life Recognized by Medical Professionals: a Qualitative Study. Journal of Korean medical science, 36 (3), e20. https://doi.org/10.3346/jkms. 2021.36.e20
8. Alowais, S.A., Alghamdi, S.S., Alsuhebany, N., Alqahtani, T., Alshaya, A.I., Almohareb, S.N., Aldairem, A., Alrashed, M., Bin Saleh, K., Badreldin, H.A., Al Yami, M.S., Al Harbi, S., & Albekairy, A.M. (2023). Revolutionizing healthcare: the role of artificial intelligence in clinical practice. BMC medical education, 23 (1), 689. https://doi.org/10.1186/ s12909-023-04698-z
9. Bombard, Y., Baker, G.R., Orlando, E., Fancott, C., Bhatia, P., Casalino, S., Onate, K., Denis, J.L., & Pomey, M.P. (2018). Engaging patients to improve quality of care: a systematic review. Implementation science: IS, 13 (1), 98. https://doi.org/10.1186/s13012-018-0784-z
10. Abbasi-Ghahramanloo, A., Soltani-Kermanshahi, M., Mansori, K., Khazaei-Pool, M., Sohrabi, M., Baradaran, H.R., Talebloo, Z., & Gholami, A. (2020). Comparison of SF-36 and WHOQoL-BREF in Measuring Quality of Life in Patients with Type 2 Diabetes. International journal of general medicine, 13, 497-506. https://doi.org/10.2147/IJGM.S258953
11. Anderson, R.J., Bloch, S., Armstrong, M., Stone, P.C., & Low, J.T. (2019). Communication between healthcare professionals and relatives of patients approaching the end - of-life: A systematic review of qualitative evidence. Palliative medicine, 33 (8), 926-941. https://doi.org/10.1177/0269216319852007
12. Eeg-Olofsson, K., Johansson, U.B., Linder, E., & Leksell, J. (2020). Patients' and Health Care Professionals' Perceptions of the Potential of Using the Digital Diabetes Questionnaire to Prepare for Diabetes Care Meetings: Qualitative Focus Group Interview Study. Journal of medical Internet research, 22 (8), e17504. https://doi.org/10.2196/17504
13. Nutakor, J.A., Zhou, L., Larnyo, E., Addai-Danso, S., & Tripura, D. (2023). Socioeconomic Status and Quality of Life: An Assessment of the Mediating Effect of Social Capital. Healthcare (Basel, Switzerland), 11 (5), 749. https://doi.org/10.3390/healthcare11050749
14. Gebremedhin, T., Workicho, A., & Angaw, D.A. (2019). Health-related quality of life and its associated factors among adult patients with type II diabetes attending Mizan Tepi University Teaching Hospital, Southwest Ethiopia. BMJ open diabetes research & care, 7 (1), e000577. https://doi.org/10.1136/bmjdrc-2018-000577
15. Samohalska, O., Khlibovska, O., &Vorontsova, T. (2023). Assessment of quality of life in pregnant women with diseases of the hepatobiliary system. Modern Medicine, Pharmacy and Psychological Health, (2 (11), 23-27. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-2-4
16. Nass, S.J., Levit, L.A., Gostin, L.O., & Institute of Medicine (US) Committee on Health Research and the Privacy of Health Information: The HIP A A Privacy Rule (Eds.). (2009). Beyond the HIPAA Privacy Rule: Enhancing Privacy, Improving Health Through Research. National Academies Press (US).
17. Donabedian A. (2005). Evaluating the quality of medical care. 1966. The Milbank quarterly, 83 (4), 691-729. https://doi.org/10.1111/j. 1468-0009.2005.00397.x
18. LoMartire, R., Ang, B.O., Gerdle, B., & Vixner, L. (2020). Psychometric properties of Short Form-36 Health Survey, EuroQol 5-dimensions, and Hospital Anxiety and Depression Scale in patients with chronic pain. Pain, 161 (1), 83-95. https://doi.org/10.10977 j.pain.0000000000001700
19. Molina-Mula, J., & Gallo-Estrada, J. (2020). Impact of Nurse-Patient Relationship on Quality of Care and Patient Autonomy in Decision-Making. International journal of environmental research and public health, 17 (3), 835. https://doi.org/10.3390/ijerph17030835
20. Andersson, V., Sawatzky, R., & Ohlen, J. (2022). Relating person-centredness to quality-of-life assessments and patient-reported outcomes in healthcare: A critical theoretical discussion. Nursing philosophy: an international journal for healthcare professionals, 23 (3), e12391. https://doi.org/10.1111/nup.12391
21. Dzhyvak, V., Protsailo, M., Vorontsova, T., Levenets, S., Mudryk, U., Yarema, N., & Misula, M. (2024). Assessment of quality of life in students with connective tissue dysplasia. Perspectives and innovations of science, (1 (35)), 771-787. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-1 (35) - 771-787
22. Samohalska, O.E., Klishch, I.M., Khlibovska, O.I., Lazarchuk, T.B., & Dzyga, S.V. (2023). Assessment of psychosomatic state in patients with acute pancreatitis. Bukovinian medical bulletin, 27 (3 (107)), 46-49. https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.8
23. Gandek, B., Sinclair, S.J., Kosinski, M., & Ware, J.E., Jr (2004). Psychometric evaluation of the SF-36 health survey in Medicare managed care. Health care financing review, 25 (4), 5-25.
24. Wu, Q., Chen, Y., Zhou, Y., Zhang, X., Huang, Y., & Liu, R. (2023). Reliability, validity, and sensitivity of short-form 36 health survey (SF-36) in patients with sick sinus syndrome. Medicine, 102 (24), e33979. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000033979
25. Xiao, C., Miller, A.H., Felger, J., Mister, D., Liu, T., & Torres, M.A. (2016). A prospective study of quality of life in breast cancer patients undergoing radiation therapy. Advances in radiation oncology, 1 (1), 10-16. https://doi.org/10.1016/j.adro.2016.01.003
26. Gutierrez-Canales, L.G., Munoz-Corona, C., Barrera-Chavez, I., Viloria-Alvarez, C., Macias, A.E., & Guani-Guerra, E. (2022). Quality of Life and Persistence of Symptoms in Outpatients after Recovery from COVID-19. Medicina (Kaunas, Lithuania), 58 (12), 1795. https://doi.org/10.3390/medicina58121795
27. Campolina, A.G., & Ciconelli, R.M. (2008). O SF-36 e o desenvolvimento de novas medidas de avaliaqao de qualidade de vida [SF-36 and the development of new assessment tools for quality of life]. Acta reumatologicaportuguesa, 33 (2), 127-133.
28. Burholt, V., & Nash, P. (2011). Short Form 36 (SF-36) Health Survey Questionnaire: normative data for Wales. Journal of public health (Oxford, England), 33 (4), 587-603. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdr006
29. Tapak, L., Cheraghi, F., Sadeghi, A., Shirmohammadi, N., & Feizybarnaji, A. (2022). Usefulness of the SF-36 Health Survey questionnaire in screening for health-related quality of life among parents of children with cancer: Latent profile analysis. Journal of preventive medicine and hygiene, 63 (1), E142-E151. https://doi.org/10.15167/2421-4248/jpmh2022.63.1.2279
30. LoMartire, R., Ang, B.O., Gerdle, B., & Vixner, L. (2020). Psychometric properties of Short Form-36 Health Survey, EuroQol 5-dimensions, and Hospital Anxiety and Depression Scale in patients with chronic pain. Pain, 161 (1), 83-95. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001700
31. Rostami, M., Abbasi, M., Soleimani, M., Moghaddam, Z.K., & Zeraatchi, A. (2023). Quality of life among family caregivers of cancer patients: an investigation of SF-36 domains. BMC psychology, 11 (1), 445. https://doi.org/10.1186/s40359-023-01399-6
32. Hoffman, D.L., & Dukes, E.M. (2008). The health status burden of people with fibromyalgia: a review of studies that assessed health status with the SF-36 or the SF-12 International journal of clinical practice, 62 (1), 115-126. https://doi.org/10.1111/j. 1742-1241.2007.01638.x
33. Laucis, N.C., Hays, R.D., & Bhattacharyya, T. (2015). Scoring the SF-36 in Orthopaedics: A Brief Guide. The Journal of bone and joint surgery. American volume, 97 (19), 1628-1634. https://doi.org/10.2106/JB JS.O.00030
34. Marcussen, M., Norgaard, B., Borgnakke, K., & Arnfred, S. (2020). Improved patient - reported outcomes after interprofessional training in mental health: a nonrandomized intervention study. BMC psychiatry, 20 (1), 236. https://doi.org/10.1186/s12888-020-02616-x
References
1. Estoque, R.C., Togawa, T., Ooba, M., Gomi, K., Nakamura, S., Hijioka, Y., & Kameyama, Y. (2019). A review of quality of life (QOL) assessments and indicators: Towards a «QOL-Climate» assessment framework. Ambio, 48 (6), 619-638. https://doi.org/10.1007/s13280-018-1090-3
2. Grabowska, I., Antczak, R., Zwierzchowski, J., & Panek, T. (2021). Individual quality of life and the environment - towards a concept of livable areas for persons with disabilities in Poland. BMC public health, 21 (1), 740. https://doi.org/10.1186/s12889-021-10797-7
3. Institute of Medicine (US) Committee on Using Performance Monitoring to Improve Community Health, Durch, J.S., Bailey, L.A., & Stoto, M.A. (Eds.). (1997). Improving Health in the Community: A Role for Performance Monitoring. National Academies Press (US).
4. Park, N., Peterson, C., Szvarca, D., Vander Molen, R.J., Kim, E.S., & Collon, K. (2014). Positive Psychology and Physical Health: Research and Applications. American journal of lifestyle medicine, 10 (3), 200-206. https://doi.org/10.1177/1559827614550277
5. Filipcic, T., Sember, V., Pajek, M., & Jerman, J. (2021). Quality of Life and Physical Activity of Persons with Spinal Cord Injury. International journal of environmental research and public health, 18 (17), 9148. https://doi.org/10.3390/ijerph18179148
6. Carr, A.J., & Higginson, I.J. (2001). Are quality of life measures patient centred?.BMJ (Clinicalresearch ed.), 322 (7298), 1357-1360. https://doi.org/10.1136/bmj.322.7298.1357
7. Pyo, J., Ock, M., Park, B., Kim, N.E., Choi, E.J., Park, H., & Ahn, H.S. (2021). Meaning and Status of Health-related Quality of Life Recognized by Medical Professionals: a Qualitative Study. Journal of Korean medical science, 36 (3), e20. https://doi.org/10.3346/jkms.2021.36.e20
8. Alowais, S.A., Alghamdi, S.S., Alsuhebany, N., Alqahtani, T., Alshaya, A.I., Almohareb, S.N., Aldairem, A., Alrashed, M., Bin Saleh, K., Badreldin, H.A., Al Yami, M.S., Al Harbi, S., & Albekairy, A.M. (2023). Revolutionizing healthcare: the role of artificial intelligence in clinical practice. BMC medical education, 23 (1), 689. https://doi.org/10.1186/s12909-023-04698-z
9. Bombard, Y., Baker, G.R., Orlando, E., Fancott, C., Bhatia, P., Casalino, S., Onate, K., Denis, J.L., &Pomey, M.P. (2018). Engaging patients to improve quality of care: a systematic review. Implementation science: IS, 13 (1), 98. https://doi.org/10.1186/s13012-018-0784-z
10. Abbasi-Ghahramanloo, A., Soltani-Kermanshahi, M., Mansori, K., Khazaei-Pool, M., Sohrabi, M., Baradaran, H.R., Talebloo, Z., & Gholami, A. (2020). Comparison of SF-36 and WHOQoL-BREF in Measuring Quality of Life in Patients with Type 2 Diabetes. International journal of general medicine, 13, 497-506. https://doi.org/10.2147/IJGM.S258953
11. Anderson, R.J., Bloch, S., Armstrong, M., Stone, P.C., & Low, J.T. (2019). Communication between healthcare professionals and relatives of patients approaching the end - of-life: A systematic review of qualitative evidence. Palliative medicine, 33 (8), 926-941. https://doi.org/10.1177/0269216319852007
12. Eeg-Olofsson, K., Johansson, U.B., Linder, E., & Leksell, J. (2020). Patients' and Health Care Professionals' Perceptions of the Potential of Using the Digital Diabetes Questionnaire to Prepare for Diabetes Care Meetings: Qualitative Focus Group Interview Study. Journal of medical Internet research, 22 (8), e17504. https://doi.org/10.2196/17504
13. Nutakor, J.A., Zhou, L., Larnyo, E., Addai-Danso, S., & Tripura, D. (2023). Socioeconomic Status and Quality of Life: An Assessment of the Mediating Effect of Social Capital. Healthcare (Basel, Switzerland), 11 (5), 749. https://doi.org/10.3390/healthcare11050749
14. Gebremedhin, T., Workicho, A., & Angaw, D.A. (2019). Health-related quality of life and its associated factors among adult patients with type II diabetes attending Mizan Tepi University Teaching Hospital, Southwest Ethiopia. BMJ open diabetes research & care, 7 (1), e000577. https://doi.org/10.1136/bmjdrc-2018-000577
15. Samohalska, O., Khlibovska, O., & Vorontsova, T. (2023). Assessment of quality of life in pregnant women with diseases of the hepatobiliary system. Modern Medicine, Pharmacy and Psychological Health, (2 (11), 23-27. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-2-4
16. Nass, S.J., Levit, L.A., Gostin, L.O., & Institute of Medicine (US) Committee on Health Research and the Privacy of Health Information: The HIPAA Privacy Rule (Eds.). (2009). Beyond the HIPAA Privacy Rule: Enhancing Privacy, Improving Health Through Research. National Academies Press (US).
17. Donabedian A. (2005). Evaluating the quality of medical care. 1966. The Milbank quarterly, 83 (4), 691-729. https://doi.org/10.1111/j. 1468-0009.2005.00397.x
18. LoMartire, R., Ang, B.O., Gerdle, B., & Vixner, L. (2020). Psychometric properties of Short Form-36 Health Survey, EuroQol 5-dimensions, and Hospital Anxiety and Depression Scale in patients with chronic pain. Pain, 161 (1), 83-95. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001700
19. Molina-Mula, J., & Gallo-Estrada, J. (2020). Impact of Nurse-Patient Relationship on Quality of Care and Patient Autonomy in Decision-Making. International journal of environmental research and public health, 17 (3), 835. https://doi.org/10.3390/ijerph17030835
20. Andersson, V., Sawatzky, R., & Ohlen, J. (2022). Relating person-centredness to quality-of-life assessments and patient-reported outcomes in healthcare: A critical theoretical discussion. Nursing philosophy: an international journal for healthcare professionals, 23 (3), e12391. https://doi.org/10.1111/nup.12391
21. Dzhyvak, V., Protsailo, M., Vorontsova, T., Levenets, S., Mudryk, U., Yarema, N., & Misula, M. (2024). Assessment of quality of life in students with connective tissue dysplasia. Perspectives and innovations of science, (1 (35)), 771-787. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-1 (35) - 771-787
22. Samohalska, O.E., Klishch, I.M., Khlibovska, O.I., Lazarchuk, T.B., & Dzyga, S.V. (2023). Assessment of psychosomatic state in patients with acute pancreatitis. Bukovinian medical bulletin, 27 (3 (107)), 46-49. https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.8
23. Gandek, B., Sinclair, S.J., Kosinski, M., & Ware, J.E., Jr (2004). Psychometric evaluation of the SF-36 health survey in Medicare managed care. Health care financing review, 25 (4), 5-25.
24. Wu, Q., Chen, Y., Zhou, Y., Zhang, X., Huang, Y., & Liu, R. (2023). Reliability, validity, and sensitivity of short-form 36 health survey (SF-36) in patients with sick sinus syndrome. Medicine, 102 (24), e33979. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000033979
25. Xiao, C., Miller, A.H., Felger, J., Mister, D., Liu, T., & Torres, M.A. (2016). A prospective study of quality of life in breast cancer patients undergoing radiation therapy. Advances in radiation oncology, 1 (1), 10-16. https://doi.org/10.1016/_j.adro.2016.01.003
26. Gutierrez-Canales, L.G., Munoz-Corona, C., Barrera-Chavez, I., Viloria-Alvarez, C., Macias, A.E., & Guani-Guerra, E. (2022). Quality of Life and Persistence of Symptoms in Outpatients after Recovery from COVID-19. Medicina (Kaunas, Lithuania), 55 (12), 1795. https://doi.org/10.3390/medicina58121795
27. Campolina, A.G., & Ciconelli, R.M. (2008). O SF-36 e o desenvolvimento de novas medidas de avalia9ao de qualidade de vida [SF-36 and the development of new assessment tools for quality of life]. Acta reumatologicaportuguesa, 55 (2), 127-133.
28. Burholt, V., & Nash, P. (2011). Short Form 36 (SF-36) Health Survey Questionnaire: normative data for Wales. Journal of public health (Oxford, England), 55 (4), 587-603. https://doi.org/ 10.1093/pubmed/fdr006
29. Tapak, L., Cheraghi, F., Sadeghi, A., Shirmohammadi, N., & Feizybarnaji, A. (2022). Usefulness of the SF-36 Health Survey questionnaire in screening for health-related quality of life among parents of children with cancer: Latent profile analysis. Journal of preventive medicine and hygiene, 65 (1), E142-E151. https://doi.org/10.15167/2421-4248/jpmh2022.63.L2279
30. LoMartire, R., Ang, B.O., Gerdle, B., & Vixner, L. (2020). Psychometric properties of Short Form-36 Health Survey, EuroQol 5-dimensions, and Hospital Anxiety and Depression Scale in patients with chronic pain. Pain, 161 (1), 83-95. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001700
31. Rostami, M., Abbasi, M., Soleimani, M., Moghaddam, Z.K., & Zeraatchi, A. (2023). Quality of life among family caregivers of cancer patients: an investigation of SF-36 domains. BMC psychology, 11 (1), 445. https://doi.org/10.1186/s40359-023-01399-6
32. Hoffman, D.L., & Dukes, E.M. (2008). The health status burden of people with fibromyalgia: a review of studies that assessed health status with the SF-36 or the SF-12. International journal of clinical practice, 62 (1), 115-126. https://doi.org/10.1111/j. 1742-1241.2007.01638.x
33. Laucis, N.C., Hays, R.D., & Bhattacharyya, T. (2015). Scoring the SF-36 in Orthopaedics: A Brief Guide. The Journal of bone and joint surgery. American volume, 97 (19), 1628-1634. https://doi.org/10.2106/JB JS.O.00030
34. Marcussen, M., Norgaard, B., Borgnakke, K., & Arnfred, S. (2020). Improved patient - reported outcomes after interprofessional training in mental health: a nonrandomized intervention study. BMC psychiatry, 20 (1), 236. https://doi.org/10.1186/s12888-020-02616-x
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз даних якості життя хворих після пахвинної алогерніопластики у віддаленому післяопераційному періоді. Зменшення впливу запальної реакції на структури пахвинного каналу та репродуктивні органи за рахунок попередження контакту полімерного імплантату.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.
курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011Аналіз критеріїв ефективності використання фізіотерапевтичних методів лікування у стоматологічній практиці, їх систематизація та оцінка можливості уніфікації підходу їх застосування у різних клінічних ситуаціях. Реабілітація стоматологічних пацієнтів.
статья [25,9 K], добавлен 22.02.2018Зростання фізичного навантаження на молодий організм. Дослідження щодо відношення студентської молоді до власного здоров’я та дотримання ними здорового стилю життя. Організація робочого часу, режиму праці, відпочинку та роботи з комп’ютерною технікою.
статья [20,9 K], добавлен 15.01.2018Вдосконалення відомих і розробка нових методів відновлення або заміщення зубів. Застосування у стоматології великої кількості різних за складом сплавів металів. Системний підхід до оцінки стану здоров’я пацієнтів. Ускладнення стоматологічних втручань.
автореферат [63,3 K], добавлен 19.03.2009Польський період життя Марії Складовської. Наукові пошуки та відкриття у Франції. Світове визнання відкриттів Марії Складовської-Кюрі. Вивчення та застосування радію в науці та практичній медицині. Останні роки життя жінки-науковця та світове визнання.
реферат [373,1 K], добавлен 28.01.2016Класифікація та різновиди очних лікарських форм, їх властивості та оцінка ефективності використання, вимоги до якості, існуючі проблеми та їх вирішення. Особливості технології виготовлення очних ліків, перспективи організації їх виробництва в Україні.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 26.09.2010Порівняльна характеристика скарг, основних клінічних даних, перебігу та наслідків захворювання в українській та європейській групах. Визначення кількості пацієнтів без гострої лівошлуночкової недостатності. Оцінка рівня летальності в регіональній групі.
статья [23,0 K], добавлен 31.08.2017Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.
контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015Вірусна пневмонія (етіологія, патогенез, клінічні прояви), фармакотерапія та оцінка її практичної ефективності. Загальна оцінка лікарських засобів у листках призначень, фармако-економічний аналіз і оцінка потенційних взаємодій. Лікопов’язані проблеми.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 15.06.2014
