Сучасні представлення про ведення фізіологічних пологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні представлення про ведення фізіологічних пологів

Лісняк Анастасія

курсантка 1 курсу Навчально-наукового інституту права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Науковий керівник:

Микола ЄФІМОВ

доктор юридичних наук, професор, доцент кафедри криміналістики та домедичної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

На часі визначається тенденція до скорочення пологів. Вказане насамперед пов'язано з активною тактикою ведення пологів, так званим управлінням пологами, що полягає у призначенні спазмолітичних, анальгетичних, утеротонічних засобів та в штучному розтині плодового міхура. Критерієм правильності перебігу пологів стала тривалість, а не динаміка родового процесу. Широке застосування ліків, особливо спазмолітичних та знеболювальних препаратів, сприяє розвитку патології маткових скорочень, а також погіршенню внутрішньоутробного стану плода [1, c. 20]. окситоцин фізіологічний лікарський препарат

Одним із методів прискорення пологів є інструментальний розтин плодового міхура. У нормі плодова бульбашка, за даними багатьох науковців, у 75% випадків розкривається при повному або майже повному відкритті маточного зіва. На сьогоднішній день дедалі частіше стали проводити амніотомію з метою прискорення пологів чи попередження затяжних пологів. Однією з умов благополучного завершення пологів, як для матері, так і для плода, зарубіжні науковці вважають наявність плодового міхура до кінця першого періоду пологів.

Науковці також зазначають, що хоча амніотомію широко застосовують у сучасному акушерстві, важливо враховувати ризик ускладнень даної процедури: випадання петель пуповини, при амніотомії у плода розвивається минущий ацидоз та гіпоксія, збільшується частота варіабельних децелерацій на КТГ, підвищується ризик здавлення передлежачої частини головки плода, хоча надалі пологи можуть протікати як і при самостійному розриві плодового міхура. З метою «активного управління пологами» багато лікарів після спонтанного або штучного розтину плодового міхура для прискорення пологів проводили внутрішньовенне введення окситоцину, при цьому через гіперстимуляцію матки погіршувався внутрішньоутробний стан плода, зростала кількістьнеонатальних порушень,жовтяниці новонароджених [4, с. 170].

Найвідповідальнішим моментом під час пологів є народження дитини. Фаза вигнання завжди пов'язане з рефлекторним актом - потугами, які виникають лише тоді, коли передлежача частина знаходиться на тазовому дні. В результаті на нервові закінчення, найбільше промежини, відбувається рефлекторне виштовхування дитини. Для укорочення тривалості другого періоду пологів та найшвидшого розродження через природні родові шляхи, клініцисти активно використовують метод управління потугами.

Травми промежини в даний час займають досить питому вагу серед різних ускладнень під час пологів. За літературними даними, частота розривів промежини коливається від 7% до 39%, у середньому відзначається у 12-15% породіль. У першородних травми промежини трапляються втричі частіше, ніж у повторнородящих. На сьогоднішній день методи захисту промежини, на жаль, далеко не досконалі, і часто не сприяють зниженню родового травматизму.

Останні десятиліття виникла тенденція до профілактичного розсічення промежини. Хірургічне розсічення промежини під час пологів стало рутинною акушерською практикою. Це засмучує, оскільки необдумане використання цієї маніпуляції там, де можна без неї обійтися, має серйозні наслідки Порушена цілісність тазової діафрагми, травма промежини позбавляє м'язи медіальної точки опори, створюючи передумови для розвитку тазової грижі Знання фізіології пологів та досвід захисту промежини під час народження головки - це основні вимоги для ефективного пологові допомоги без непотрібних розривів. Епізіотомія повинна проводитись тільки у випадках, коли вона абсолютно необхідна.

Залишається дискутабельною темою III період пологів. При вичікувальній тактиці лікарська активність зведена до нуля, і народження посліду відбувається самостійно, під дією сили тяжкості або за стимуляції сосків. Результати рандомізованих клінічних випробувань, присвячені термінам народження посліду, лягли в основу теорії про те, що для профілактики післяпологової кровотечі є оптимальним терміном Для початку ручного відділення плаценти є 18 хвилина після народження дитини. Проте активне ведення пологів часто супроводжуються несприятливими побічними ефектами: нудотою, блюванням, артеріальною гіпертензією у матері [2, с. 48].

Досить давно невід'ємною частиною активного ведення ІІІ періоду пологів стало профілактичне введення окситоцину. Цей захід обґрунтовується мінімальністю побічних ефектів препарату та швидкої його дії (2-3 хвилини). Результати метааналізу підтверджують, що застосування окситоцину знижує об'єм крововтрати та потребу в інших утеротонічних засобах. Тактика повторних ін'єкцій окситоцину може призвести до затримки частин плаценти та акушерській кровотечі в післяпологовому періоді. Деякі дослідники вважають, що за сумарним співвідношенням «користь -- ризик» включати окситоцин у протокол ведення III періоду пологів передчасно [2, с. 49].

Широке застосування лікарських препаратів при активному веденні фізіологічних пологів може викликати депресію дихання та м'язову гіпотонію. Важливо підкреслити, що для розвитку навіть тяжких та грубих неврологічних порушень абсолютно необов'язкова важка та груба пологова травма - важливо, яка ділянка, які структури головного чи спинного мозку пошкоджені. Деякі автори вказують на те, що асфіксія немовлят, народжених після нормальних пологів, етіопатогенетично нейронна, що виникає внаслідок навіть мінімального ушкодження. важливо, яка ділянка, які структури головного чи спинного мозку пошкоджені. Деякі автори вказують на те, що асфіксія немовлят, народжених після нормальних пологів, етіопатогенетично нейронна, що виникає внаслідок навіть мінімального ушкодження. дихального центру плода. Іноземні автори наголошують, що оцінка ведення пологів має проводитися за віддаленими результатами розвитку дітей.

Підсумовуючи, зазначимо, що в даний час багато позицій класичного акушерства переглядаються, доповнюються і вдосконалюються. Водночас основи залишаються непорушними. Сьогодні пологи у стаціонарі сконцентровані на біології народження. Будь-яке втручання протягом фізіологічних пологів (фармакологічне, механічне) має розглядатися як порушення закону природи - народження людини дихального центру плоду.

Список використаних джерел:

1. Перебіг та ведення фізіологічних пологів : метод. вказ. для самостійної роботи студентів / Упор. М. О. Щербина, О. В. Мерцалова, О. І. Скорбач. Харків : ХНМУ, 2015. 28 с.

2. Жук С. І., Голяновський О. В. Фізіологічні пологи : клінічна настанова, заснована на доказах. 2021. С. 42-52.

3. Лехан В. М., Гінзбург В. Г. Перинатальна смертність в Україні: досягнення та проблеми. Україна. Здоров'я нації. 2012. № 1. С. 15-25.

4. Патологічне акушерство. (змістові модулі з дисципліни «Акушерство і гінекологія») : методичні вказівки для викладачів вищих медичних навчальних закладів / Венцківський Б. М. та інші. Київ : «Чайка-Всесвіт», 2009. 380 с.

Размещено на Allbest.ru