Вплив пандемії COVID-19 на тенденції виявлення хворих на активний туберкульоз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив пандемії COVID-19 на тенденції виявлення хворих на активний туберкульоз

Н.О. Теренда, М.М. Ружицький, І.Ю. Бевзюк, О.Н. Литвинова, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Мета: проаналізувати тенденції чисельності хворих на туберкульоз серед населення України за п'ятирічний період із 2018 по 2022 р.

Матеріали і методи. У дослідженні використано інформаційну базу даних Центру громадського здоров'я МОЗ України про чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018-2022 рр. (форма 33 «Звіт про хворих на туберкульоз»). Використано статистичний метод дослідження та метод системного аналізу.

Результати. Встановлено, що чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018-2022 рр. зменшилася на 29,4 %, найбільше зменшення відбулося у 2020 р. (на 32,9 %). Зменшення відбулося як серед дорослого населення, так і серед дітей. Значне зниження цього показника у 2020 р. пов'язане із карантинними обмеженнями внаслідок пандемії COVID-19, що зумовили обмеження доступу до медичної допомоги.

У 2022 р. дещо покращилася ситуація з виявленням хворих на активний туберкульоз. Проте у Кіровоградській області виявлено зростання числа дітей з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу у 5,6 раза, що свідчить про несприятливу епідеміологічну ситуацію щодо активного туберкульозу в цьому регіоні.

В умовах повномасштабної війни залишаються несприятливі умови доступу до медичної допомоги, які пов'язані з міграційними процесами, руйнуванням закладів охорони здоров'я, порушеннями комунікацій із сімейними лікарями.

Висновки. Встановлено істотне зниження виявлення чисельності хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу у 2020 р., що пов'язано з пандемією COVID-19. Тривалі карантинні заходи, спричинені пандемією COVID-19, зумовили обмеження в доступі до первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Така ситуація потенційно може призвести до накопичення недіагностованих та латентних випадків туберкульозу, які можуть бути виявлені на більш пізніх стадіях та у більш тяжких формах.

Ключові слова: туберкульоз; пандемія COVID-19; війна; дорослі; діти; карантин; обмеження доступу до медичної допомоги.

Impact of the COVID-19 pandemic on trends in detection of patients with active tuberculosis

N.O. Terenda, M.M. Ruzhytsky, I.Yu. Bevzyuk, O.N. Lytvynova, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University

Purpose: to analyze the trends in the number of tuberculosis patients among the population of Ukraine for the five-year period from 2018 to 2022.

Materials and Methods. The study used the information database of the Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine on the number of patients with a newly diagnosed active tuberculosis for the period 2018-2022 (Form 33 “Report on patients with tuberculosis”). The statistical method of research and the method of systematic analysis were used.

Results. It was found that the number of patients with a first-time diagnosis of active tuberculosis decreased by 29.4 % in the period 2018-2022, the largest decrease occurred in 2020 (by 32.9 %). The decrease occurred both among adults and children. The significant decline in 2020 was due to quarantine restrictions caused by the COVID-19 pandemic, which limited access to health care.

In 2022, the situation with the detection of patients with active tuberculosis slightly improved. However, in Kirovohrad region, there was a 5.6-fold increase in the number of children diagnosed with active tuberculosis for the first time in their lives, indicating an unfavorable epidemiological situation with active tuberculosis in this region.

In the context of a full-scale war, unfavorable conditions in access to health care remain, which are associated with migration processes, destruction of health care facilities, and disruption of communication with family doctors.

Conclusions. A significant decrease in the number of patients with newly diagnosed active tuberculosis in 2020 was found, which is associated with the COVID-19 pandemic. Prolonged quarantine measures caused by the COVID-19 pandemic have led to restrictions in access to primary and specialized medical care. This situation can potentially lead to the accumulation of undiagnosed and latent cases of tuberculosis, which can be detected at later stages and in more severe forms.

Key words: tuberculosis; COVID-19 pandemic; war; adults; children; quarantine; restrictions on access to health care.

Туберкульоз залишається актуальною проблемою глобальної системи охорони здоров'я, незважаючи на значний прогрес у медичній науці та глобальні зусилля з боротьби з цією недугою. Історично туберкульоз відомий людству вже тисячоліттями як «біла чума» і завжди був викликом для медичної спільноти. Він значно вплинув на світову культуру та літературу, залишаючись втіленням страхів і загрози для суспільства. Наприкінці XIX та на початку XX століть туберкульоз став справжньою епідемією в індустріалізованих країнах, забираючи тисячі життів та викликаючи соціальний рух для контролю за цією хворобою [1].

Сучасні реалії свідчать про те, що туберкульоз продовжує викликати серйозні труднощі. Захворюваність на туберкульоз у сучасному світі є глобальною проблемою, зокрема в країнах із високим та середнім рівнями доходів [4].

Значущою проблемою туберкульозу є його глобальне розповсюдження та ризик резистентності до лікарських препаратів. Деякі види Mycobacterium tuberculosis можуть розвивати стійкість до стандартних антибіотиків, що ускладнює лікування та збільшує загрозу поширення хвороби [5].

Соціальні та економічні фактори, такі як низький рівень життя, відсутність доступу до медичної допомоги та погіршення імунного стану населення, сприяють розповсюдженню туберкульозу [6].

У зв'язку з COVID-19 оціночна захворюваність на туберкульоз, за розрахунками ВООЗ, в Україні знизилася на 5,2 % порівняно з 2019 р. (73 на 100 000 населення проти 77 на 100 000 населення), а за розрахунками ВООЗ оцінена смертність від туберкульозу на 13 % порівняно з 2019 р. (6430 проти 5700 випадків), через обмежений доступ до медичної допомоги, водночас виявлення та діагностика туберкульозу знижуються [3].

Мета роботи: проаналізувати тенденції чисельності хворих на туберкульоз серед населення України за п'ятирічний період із 2018 по 2022 р.

Матеріали і методи

У дослідженні використано інформаційну базу даних Центру громадського здоров'я МОЗ України про чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018-2022 рр. (форма 33 «Звіт про хворих на туберкульоз») [2]. Використано методи системного аналізу та статистичний метод дослідження із визначенням показника темпу приросту. Статистичні дані за 2014-2021 рр. подані без урахування даних із Донецької, Луганської областей, АР Крим через відсутність моніторингових даних із тимчасово окупованих територій.

Результати дослідження та їх обговорення

Аналізуючи захворюваність населення України, встановлено, що чисельність хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018-2022 рр. зменшилася з 21 314 до 15 052 осіб (на 29,4 %), найбільше зменшення відбулося у 2020 р. (на 32,9 %) (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка чисельності хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу за період 2018-2022 рр.