Пухлиноподібні захворюваня яєчників у жінок репродуктивного віку: комплексне ультразвукове обстеження, діагностичний клінічний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пухлиноподібні захворюваня яєчників у жінок репродуктивного віку: комплексне ультразвукове обстеження, діагностичний клінічний

Вергун Андрій Романович

доктор медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Макагонов Ігор Олександрович

кандидат медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Марко Оксана Григорівна

ординатор відділення паліативної допомоги,

Комунальне некомерційне підпримство "Львівське територіальне медичне об'єднання "Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги", ВП "4-а лікарня", Україна

Анотація. У статті проаналізовано діагностичний клінічний досвід комплексного ультразвукового обстеження в контексті верифікації пухлиноподібних захворювань яєчників у жінок репродуктивного віку. На основі аналізу даних джерел наукової літератури та матеріалів 158 медичних карт пацієнток репродуктивного віку, обстежених та пролікованих протягом останніх трьох років стверджено валідність діагностичних заходів. Усім пацієнткам проведена комплексна трансабдомінальна і трансвагінальна ультрасонографія на апаратах, забезпечених функцією кольорового доплерівського картування та імпульсно-хвильовою доплерометрією. Сучасними дослідженнями доведено, що діагностика пухлиноподібних ураження яєчників повинна включати, за необхідності, особливо для визначення проростання пухлини в прилеглі органи, тривимірне ультразвукове сканування, яке має більшу чутливість та специфічність і дозволяє з більшою ймовірністю визначати морфологічну структуру утворення, що є вирішальним у виборі тактики і методу лікування.

Ключові слова. Пухлиноподібні захворювання яєчників, діагностика, ультразвуковий моніторинг, морфологічні ехографічні зміни.

Вступ. Згідно із сучасними науковими уявленнями пухлиноподібні процеси яєчників є результатом порушення фізіологічного функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи та імунної системи організму, які беруть початок з патологічного перебігу пубертатного періоду та супроводжуються спотворенням механізмів контролю проліферації та диференціації клітин [1, 2, 5]. Відсутність специфічної симптоматики, а у багатьох випадках клінічно виражених симптомів, невизначеність патогенезу, можливість малігнізації доброякісних пухлин і кістозних уражень яєчників утруднює діагностику та ефективне лікування цього контингенту хворих [1, 3, 5], призводить до збільшення відсотка діагностичних і тактичних помилок і, як наслідок, до порушення репродуктивного здоров'я у жінок, що підкреслює не тільки медичний, а й соціально-економічний аспект даної патології [1, 4]. Проблема залишається вкрай актуальною, хоча питанням діагностики та лікування захворювання присвячено велику кількість наукових робіт [1-3].

Мета роботи

Вивчити ефективність комплексної ультразвукової діагностики у пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними захворюваннями яєчників на основі аналізу даних джерел наукової літератури та матеріалів медичної документації. пухлиноподібний яєчник репродуктивний вік

Матеріали і методи

Ультразвукова діагностика мала комплексний характер і включала висновок про належність новоутворення яєчників до того чи іншого морфологічного типу. Спектральний аналіз кровотоку проводився на підставі кривих його швидкостей. За даними сучасних літературних джерел при доброякісних пухлинах яєчників середні значення для індексу пульсації становили 0,65, для індексу резистентності - 1,18, максимальна систолічна швидкість кровотоку ^тах) - 15,525 см/с [1,3]. Застосовувалась еластографія - метод розроблений на основі ультразвукового дослідження м'яких тканин [1, 2]. Динамічне спостереження проводили протягом трьох менструальних циклів. Аналіз бактеріального спектра піхви та облік результатів здійснювали згідно з Наказом МОЗ України №234 від 2005р. Залежно від методики лікування пацієнтки були рандомізовані на дві рівноцінні клінічні групи: основну (дослідження) та групу контролю. Відповідно до наказів МОЗ України від 31.12.2004 р., №676 та від 15.07.2011р., №417 проводили корекцію стану мікробіоти піхви пацієнткам обох основних груп. Середня тривалість захворювання не перевищувала двох місяців і вірогідно не різнилася між сформованими групами. За показниками гінекологічного, репродуктивного та соматичного анамнезу, розмірами та ехоструктурами кіст клінічні групи були паритетними. Середній вік початку менархе: у основній групі - 14,4±0,4 років; у групі порівняння - 13,7±0,6 років.

139 (87.97%) жінок вказали в анамнезі на часті перенесені в дитинстві інфекційні захворювання. У структурі гінекологічних захворювань в анамнезі на першому місці були хронічні запальні процеси репродуктивної системи у 108 (68.35%) жінок. Інфекції, що передаються статевим шляхом відзначені в анамнезі у 69 (43.67%) хворих. 45 (28.48%) жінок не мали пологів. Зокрема, хламідіоз виявлено у 51 (32.28%) жінки, мікоплазмоз діагностовано у 33 (20.89%) пацієнток, а уреаплазмоз зафіксовано у 17 (10.76%) випадках. Кандидоз констатовано у 62 (39.24%) хворих, гарднерельоз - у7 (4.43%). Статистичний аналіз проводився за загальноприйнятими формулами та таблицями, використано ліцензійне програмне забезпечення із застосуванням програмних пакетів математичної обробки [2].

Результати дослідження

Ультразвуковий моніторінг виявив наступні анатомічні зміни органів малого таза: для ехографічної картини фолікулярних кіст характерною була наявність однокамерного тонкостінного утворення округлої форми розмірами від 31 до 50 мм з високим рівнем ехопровідності, поруч з яким зазвичай визначалась незмінена тканина яєчника, а позаду кісти візуалізувався характерний ефект посилення ультразвуку [1,2]; лютеїнові кісти, розміри яких коливались від 32 до 47 мм, ехографічно мали більш щільну капсулу та помірно дисперсну будову, середню ехогенність, з гіперехогенними включеннями, які заповнюють більшу частину кісти [1 -3]. Диференціальною ознакою ехографічної картини фолікулярної кісти та кісти жовтого тіла вважали товщину стінки пухлиноподібного утворення: якщо у фолікулярних кіст вона була до 1 мм, то у кіст жовтого тіла її товщина коливалась від 2 до 6 мм [1,2, 4]. Характерними ехографічними ознаками ендометріоїдних кіст вважали: округлу форму, дрібнозернисту однорідну структуру внутрішнього вмісту на фоні підвищеної звукопровідності, нерівномірно потовщену капсулу, подвійний контур та локалізацію кісти, зазвичай збоку та позаду матки [3]. Спостерігалось виключно однобічне пухлиноподібне ураження яєчників у 100% хворих обох клінічних груп. При доплерографії яєчникова артерія візуалізувалась на рівні воріт яєчника [1, 2]. Картина внутрішньопухлинного кровотоку у 100% пацієнток із пухлиноподібними ураженнями яєчників характеризувалась поодинокими периферичними ділянками васкуляризації. Судини, які брали участь у васкуляризації утворень яєчників [1 -3] були безпосереднім продовженням термінальних гілок яєчникових артерій. Коливання індексу резистентності [1] зафіксовано у межах від 0,54 до 0,60, індексу пульсації - від 0,96 до 1,07, максимальна систолічна швидкість кровотоку не перевищувала 15 см/с. Концентрація маркера СА-125 у сироватці крові була у межах норми у 100% обстежених пацієнток із пухлинноподібними ураженнями яєчників. Динаміка стану пацієнток відрізнялась залежно від лікувальної тактики. Після лікування відзначена відсутність больового симптому у63 (79.74%)хворих групи порівняння та у76 (96.20%) основної групи. Під впливом терапії нормалізувався менструальний цикл у 100% пацієнток обох клінічних груп. Через 3 місяці після курсу терапії при ультразвуковому скануванні діагностовано зменшення новоутворення на 50% у 11 (13,92%) та до розмірів фолікула у 65 (82.27%) пацієнток групи порівняння. У хворих основної групи констатовано у 100% випадках зменшення на 50% або повний регрес патологічного новоутворення. Не відзначили значущого регресу новоутворення 3 (3.79%) жінки групи порівняння, які були скеровані на оперативну лапароскопію, що дозволяє прицільно візуалізувати й ідентифікувати тканини з метою точного відділення здорової тканини від хворої.

Висновок

Таким чином, сучасними дослідженнями доведено, що діагностика пухлиноподібних ураження яєчників повинна включати, за необхідності, особливо для визначення проростання пухлини в прилеглі органи, тривимірне ультразвукове сканування, яке має більшу чутливість та специфічність і дозволяє з більшою ймовірністю визначати морфологічну структуру утворення, що є вирішальним у виборі тактики і методу лікування.

Список використаних джерел:

[1] Brunham R.C. Pelvic inflammatory disease. / R.C. Brunham, S.L. Gottlieb, J. Paavonen // N. Engl. J. Med. - 2015. - V.372, N21. - P.2039-2048.

[2] Centers for Disease Control and Prevention. Pelvic Inflammatory Disease (PID). 2015. URL.https://www.cdc.gov/std/tg2015/pid.htm.

[3] Czeyda-Pommersheim F. MRI in pelvic inflammatory disease: a pictorial review. / F.Czeyda-Pommersheim, B. Kalb, J. Costello [et al.] // Abdom. Radiol. - 2017. - N42. - P.935-950.

[4] Fortner R.T. Sexually transmitted infections and risk of epithelial ovarian cancer: results from the Nurses' Health Studies. / R.T.Fortner, K.L.Terry, N. Bender [et al.] // Br.J.Cancer. - 2019. - N120. - P.855-860.

[5] Haggerty C.L. Identification of novel microbes associated with pelvic inflammatory disease and infertility. / C.L.Haggerty, P.A.Totten, G.Tang [et al.] // Sex. Transmit. Infect. - 2016. - 92. - P.441 -446.

Размещено на Allbest.ru