Нестероїдні протизапальні засоби: оцінка ризиків токсичності у світлі пандемії COVID-19

Размещено на http://allbest.ru

Нестероїдні протизапальні засоби: оцінка ризиків токсичності у світлі пандемії COVID-19

Чиж М.О. Чиж Микола Олексійович кандидат медичних наук, старший дослідник завідувач відділу експериментальної кріомедицини Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук, Гладких Ф.В. Гладких Федір Володимирович кандидат медичних наук, молодший науковий співробітник, Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України», Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук, України

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) складають 5% усіх ліків, що продаються у вільному продажі. Незважаючи на те, що НПЗЗ є широковживаними засобами у лікуванні болю та запалення, відомо, що вони викликають низку побічних ефектів, зокрема ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та серцево-судинні захворювання [1]. 40% усіх хворих, які застосовують НПЗП мають такі симптоми, як гастроезофагеальний рефлюкс та диспепсія [1,2].

У грудні 2019 року в Ухані зафіксовано перші випадки захворювання, спричиненого вірусом SARS-CoV-2. У терапії COVID-19, крім спеціальних противірусних препаратів, з перших днів почали широко використовуватись допоміжні препарати, в тому числі НПЗЗ. Результати клінічних випробувань свідчать про те, що використання НПЗЗ у терапії є відносно безпечним, проте результати низки досліджень вказують на те, що вплив цих препаратів на нецільові «мішені» може призвести до широкого спектру побічних ефектів, починаючи від поведінкових змін до пошкодження внутрішніх органів (Madikizela et al., 2021) [1,2].

Експертна робоча група у Великій Британії розглянула зв'язок терапії ібупрофеном із гострими випадками COVID-19. Через непереконливі результати, робоча група рекомендувала використання парацетамолу замість ібупрофену з обмеженнями у дозуванні (Pergolizzi et al., 2020). Ібупрофен в низьких дозах (800-1200 мг/добу) в багатьох країнах схвалений до безрецептурного застосування. Збільшення рекомендованих доз (до 1800-2400 мг/добу) використовується при довготривалому лікуванні ревматичних та деяких інших захворювань опорно-рухового апарату [3-5].

Сьогодні на світовому фармацевтичному ринку доступно більше 50 різних НПЗЗ, і майже 35 мільйонів людей щодня їх використовують (Fokunang et al., 2018). Серед найпопулярніших НПЗЗ на сьогодні, крім ацетилсаліцилової кислоти, є ібупрофен, диклофенак, напроксен, кетопрофен, піроксикам, мефенамінова кислота, целекоксиб або рофекоксиб (Osafo et al., 2017).

Як відомо, НПЗП займають друге місце після інфекції Helicobacter pylori за причиною пептичної виразки у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту.

Вони спричиняють пошкодження слизової через інгібування циклооксигенази (ЦОГ)-1 шляхом зменшення продукції цитопротекторних простагландинів слизової оболонки та зменшення секреції захисного бікарбонатного слизового бар'єру в шлунку та тонкій кишці [6-9].

В якості можливого засобу корекції ульцерогенної дії НПЗЗ заслуговує уваги кріоконсервований екстракт плаценти. Відомо, що плацентарна тканина містить широкий набір діючих на організм речовин: гормони та гормоноподібні речовин, білки, поліпептиди, нуклеїнові кислоти, ліпіди, вітаміни тощо [7-9]. противірусний нестероїдний протизапальний ібупрофен

Не менш загрозливим ускладненням при застосування НПЗЗ виступає гостре ураження печінки різного ступеня тяжкості. Зважаючи на одночасне застосування цілої низки препаратів у хворих на COVID-19, зокрема і НПЗЗ, розуміння потенційно несприятливих наслідків взаємодії між ліками є значною проблемою щодо безпеки пацієнтів і клінічних результатів [10-12]. Поширеність мультиморбідності, співіснування двох або більше хронічних захворювань, може коливатися від 27,2% пацієнтів до 67% [10].

Найперспективнішими напрямками оптимізації фармакоетрапії НПЗЗ у хворих на COVID-19 доцільно вважати розробку нових підходів до послаблення ульцерогенної та гепатотоксичної дії препаратів вказаної групи [13, 14].

Список використаних джерел

[1] Ghosh S. (2021). Metabolomic Studies for Metabolic Alterations Induced by NonSteroidal Anti-Inflammatory Drugs: Mini Review. Biomolecules, 11 (10), 1456. https://doi.org/10.3390/biom11101456

[2] Степанюк, Н.Г., & Гладких, Ф.В. (2014). Характеристика ускладнень фармакотерапії на тлі застосування НПЗЗ за даними спонтанних карт-повідомлень у Подільському регіоні за 2013 рік. Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація, 1-2 (22-23), 30-34. https://doi.org/10.5281/zenodo.7888342

[3] Гладких, Ф.В., & Степанюк, Н.Г. (2015) Характеристика протизапальної та знеболювальної активності ібупрофену та його комбінації з вінбороном на моделі ад'ювантного артриту у щурів. Вісник наукових досліджень, 2 (79), 108-111 http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5617

[4] Гладких, Ф.В., & Степанюк, Н.Г. (2015). Характеристика терапевтичного ефекту ібупрофену та його комбінації з вінбороном за даними гематологічних показників на моделі ад'ювантного артриту у щурів. Львівський медичний часопис, 4, 64-70. https://doi.org/10.5281 /zenodo.7893859

[5] Гладких, Ф.В., & Степанюк, Н.Г. (2015). Вплив вінборону на аналгетичну активність ібупрофену на моделі ад'ювантного артриту у щурів. Здобутки клініч. та експеримент. медицини, 1 (22), 47-50. http://dx.doi.org/ 10.11603/ 1811- 2471.2015.v22.i1.4218

[6] Tai, F.W., & Alindon, M.E. (2021). Non-steroidal anti-inflammatory drugs and the gastrointestinal tract. Clinical medicine, 21 (2), 131-134. https://doi.org/10.7861 /clinmed.2021 -0039

[7] Кошурба, І.В., Гладких, Ф.В., & Чиж, М.О. (2022). Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України, 18 (2), 3-9. https://doi.org/10.32345/2664- 4738.2.2022.01

[8] Гладких, Ф.В., Степанюк, Н.Г. (2016). Дослідження шлункової секреції у щурів з ад'ювантним артритом на тлі застосування ібупрофену та його комбінації з вінбороном. Фармакологія та лікарська токсикологія, 3 (49), 34-40. https://doi.org/10.5281 /zenodo.7907168

[9] Гладких, Ф.В. (2021). Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експеримент. індометацин-індукованому ульцерогенезі. Львівський медичний часопис, 27 (3-4), 67-82. https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067

[10] Datta, A., Flynn, N. R., Barnette, D. A., Woeltje, K. F., Miller, G. P., & Swamidass, S. J. (2021). Machine learning liver-injuring drug interactions with non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) from a retrospective electronic health record (EHR) cohort. PLoS computational biology, 17 (7), e1009053. https://doi.org/10.1371/journal.pcbi.1009053

[11] Кошурба, І.В., Чиж, М.О., Гладких, Ф.В., & Бєлочкіна, І.В. (2022). Вплив кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за D-галактозамінового гепатиту. Innovative Biosystems and Bioengineering, 6 (2), 64-74. https://doi.org/10.20535/ibb.2022.6.2.264774

[12] Кошурба, І.В. (2022) Дослідження впливу кріоекстракту плаценти на процеси цитолізу та перекисного оксилення ліпідів за CCU-індукованого ураження печінки. Сучасні медичні технології, 54 (3), 46-54. https://doi.org/10.34287/MMT.3(54).2022.9

[13] Гладких, Ф.В., Кошурба, І.В., & Чиж, М.О. (2023). Характеристика антиульцерогенної активності кріоекстракту плаценти при гострому та хронічному ураженнях шлунка. Сучасні медичні технології, 1 (56), 62-68. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.10

[14] Чиж, М.О., Кошурба, І.В., Марченко, М.М., Гладких, Ф.В., & Бєлочкіна, І.В. (2023). Гендерний детермінізм впливу кріоекстракту плаценти на гепатотропні ефекти езомепразолу, кларитроміцину та метронідазолу при хронічному ураженні печінки. Сучасні медичні технології, 1 (56), 55-61. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.9

Размещено на Allbest.ru