Можливості хронотерапії захворювань нервової системи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Ужгородський національний університет

Кафедра фармацевтичних дисциплін

Національний Фармацевтичний Університет

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Штробля А.Л., к. фарм. н., доцент

Бєлік Г.В., к. фарм. н., доцент

Ужгород, Харків, Україна

Життєдіяльність організму - складна фізіологічна система органів, ритмічна активність якої знаходиться під впливом коливань процесів часу (день - ніч, пори року). Біологічні ритми - це еволюційний процес, "фізіологічний годинник" живого організму [1]. Біологічна ритмічність обумовлена ендогенно генетично закодованим молекулярним годинником організму, компоненти якого взаємодіють, щоб адаптувати циклічні зміни власне організму та його фізіологічну активність з періодичністю дня та пори року [2]. По всьому тілу людини такий молекулярний годинник координує тимчасовий контроль функцій органів і тканин, регулюючи відповідні "програми" організму. Синхронність біоритмів між різними фізіологічними програмами організму (генераторами) значною мірою забезпечується нейронами, які безпосередньо реагують на певні сигнали навколишнього середовища.

Таким чином, збій (патологія) біоритмів організму проявляється у виді десинхронозу, який виступає передвісником клінічних ознак захворювання та посилюється в міру їх ускладнень, порушення біоритму організму призводить до розвитку прихованої або виразної патології. Часто десинхроноз - це стан "передхвороби": ендогенна патологічна основа розвитку порушення динаміки нормальних біоритмів і особливо несумісна з життям при грубих порушеннях (зупинці) біоритмів. Якщо десинхроноз нетривалий, тоді зміни в організмі мають транзиторний характер, швидко минають без небезпечних наслідків. Але, якщо порушення біоритмів ускладнюють протікання хвороби, тоді це становиться несприятливою прогностичною ознакою. Ступінь десинхронозу корелює із важкістю захворювання і його стадіями. Тому знання стану біоритмів як у здоровому організмі, так і при десинхронозі є ключем для цілеспрямованої адекватної фармакокорекції дисрегуляторних порушень при захворюванні [6,7].

Дезорганізація фізіологічних ритмів нервової системи патологічно пов'язана з виникненням тривожного стану, невротичного розладу, при якому порушується, перш за все, циркадіанний ритм сон ^ неспання, порушення фаз сну, а наявність такої дизритмії створює передумову до розвитку неврозу, а у важких випадках - до психозу. Хронобіологічний дефект може стати джерелом порушення емоційної і вегетативної сфер організму, а також підвищеної стресочутливості [7].

Доведено, що між дезорганізацією біоритмів і розвитком тривожного стану існує тісний зв'язок. На це вказує циклічна структура маніакально-депресивного психозу і залежність частоти і ступеню важкості його загострення від сезонних змін. В динаміці цієї патології відслідковується чітка добова, місячна і сезонна ритмічність. У багатьох пацієнтів, які страждають на депресію, спостерігаються порушення циркадіанного ритму екскреції електролітів, температури тіла, а також тахікардія. Зміщення циркадіанних ритмів може впливати і на активність нейромедіаторів, участь яких в патогенезі депресії є безсумнівною [2].

Патологічне порушення (пониження) ритму серотонінергічної нейротрансмісії відмічається при депресії, тривожному стані, обсесивно- компульсивному розладі, інсомнії і іншей психопатології. При шизофренії змінена активність трансмісії дофаміну, серотоніну і глутамату.

Введення трициклічних антидепресантів одноразово опівночі забезпечує більш швидкий і надійний терапевтичний результат трансмісії вказаних нейромедіаторів на відміну від їх прийому в інший час дня або розділенням прийомів протягом доби.

Великий клінічний досвід констатує більш частіші випадки виникнення інсульту зранку: у 60% випадків пік інсульту відмічають між 3.00 і 6.00. Тому хронопрофілактика інсульту - це стабілізація артеріального тиску, особливо потрібно приділяти увагу його нормалізації зранку.

Епілепсія - яскравий прояв порушення біоритмів хворого. Так, нічні напади, головним чином, спостерігаються у першій та третій фазах сну. Клінічні прояви епілепсії мають сезонну ритмічність - в рази більше ї ї нападів спостерігається в період з березня до серпня, а також з жовтня до лютого.

Таким чином, наявність ритмічної природи нервової діяльності і залежність її порушення від її дисинхронозу потребує застосування в їх фармакотерапії хронофармакокоректорів [7]. Виразним прикладом останніх є препарат мелатонін.

фізіологічний дезорганізація невротичний хронофармакокоректор

Список використаних джерел

1. Дроговоз С.М., Штробля А.Л., Іванцик Л.Б., Щокіна К.Г., Луценко Р.В. та ін. Можливості хронотерапії при захворюваннях нервової системи. Лікарська справа. 2022. (5-6), 14-24

2. Cardinali D.P., Srinivasan V., Brzezinski A., Brown G.M. (2012) Melatonin and its analogs in insomnia and depression. J Pineal Res. 2012 May;52(4): 365-75.

3. Drogovoz S.M., Dmytrenko S.V., Krasnoschek A. (2013) Chronopharmacological aspects of blood disease therapy. Abstracts of XX international scientific and practical conference of young scientists and students "Actual questons of development of new drugs" (April 25-26, 2013). Kharkiv: NUPh, 2013. P. 154.-6

4. Drogovoz S.V., Lunova M.S., Gromova A.A., Kirilchuk A.A. (2013) The nervous system desinchronosis and their chrono-pharmacological correction. Abstracts of XX international scientific and practical conference of yong scientists and students "Actual questions of development of new drugs" (April 25-26, 2013). Kharkiv: NUPh, 2013. P. 164-4

5. Leu-Semenescu S., Arnulf I., Decaix C. et al. (2010) Sleep and rhythm consequences of a genetically induced loss of serotonin. Sleep. 2010. Vol. 33. No. 3. P. 307-314.-8

6. Patke A., Young M.W., Axelrod S. (2020) Molecular mechanisms and physiological importance of circadian rhythms. Nat Rev Mol Cell Biol. 2020 Feb;21(2):67-84.

Размещено на Allbest.Ru