Використання віртуальної реальності в психоконсультуванні для пацієнтів із тривожними розладами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський інститут сучасної психології та психотерапії

ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ПСИХОКОНСУЛЬТУВАННІ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ

Іванова Євгенія Олегівна

кандидат психологічних наук, доцент,

кафедра клінічної психології

Анотація

У статті досліджено використання віртуальної реальності в психотерапії. Віртуальна реальність (VR) -- це штучно створений за допомогою технологій цифровий світ, в якому спеціальні ефекти дозволяють користувачам пізнавати відчуття, схожі на реальність. Такі інструменти, як гарнітури, окуляри, VR-проєктори та сенсорні рукавички, забезпечують занурення у віртуальну реальність. На додаток до візуальної, слухової та тактильної стимуляції, викликаної переглядом зображень, віртуальні сцени були доведені як корисні для реабілітації пацієнтів із різними захворюваннями. В таких сценаріях користувач маніпулює власним тілом, використовуючи зворотний зв'язок від «аватара» в сценарії або від комп'ютерної віртуальної реальності. Розслаблюючий ефект занурення у віртуальну реальність може відвернути увагу від хворобливих процедур, значно зменшивши тривогу, дискомфорт і невдоволення пацієнта лікуванням. Метою статті є дослідження особливостей віртуальної реальності в лікуванні пацієнтів із тривожними розладами. Тривожні розлади є найпоширенішими станами у психотерапії, вони підвищують ризик серцевих захворювань і залежності від речовин. Тривожні розлади часто асоціюються з великим депресивним розладом. Доведено, що віртуальна реальність особливо популярна в психотерапії. Віртуальна реальність проста в регулюванні та позбавлена непередбачуваного зовнішнього впливу. Саме така керованість дає пацієнтам відчуття безпеки. Крім того, за допомогою технології віртуальної реальності можна відтворити складні ситуації в реальному житті, до яких важко отримати доступ. Визнається, що технологія віртуальної реальності полегшує потрапляння пацієнтів у ситуації, які були б страшними або навіть небезпечними в природному середовищі, і що в деяких випадках інтенсивність впливу може бути зменшена порівняно з традиційною терапією. Хоча потенційні переваги віртуальної реальності численні, все ще існують суперечки щодо етичних проблем, які вона створює. Процедури визнання та вирішення етичних проблем, які виникають, не обмежуються нормативними актами та законами, але також включають практичну етику (повага, турбота, етика та освіта). Питання переваг і недоліків віртуальної реальності потребує більш повного розгляду в майбутньому.

Ключові слова: віртуальна реальність, тривожні розлади, психотерапія, VR-терапія, технологія віртуальної реальності.

Abstract

Ivanova Yevheniia Olegivna Candidate of Psychological Sciences, Assistant Professor, Department of Clinical Psychology, Kyiv Institute of Modern Psychology and Psychotherapy

THE USE OF VIRTUAL REALITY IN PSYCHOCOUNSELING FOR PATIENTS WITH ANXIETY DISORDERS

The article examines the use of virtual reality in psychotherapy. Virtual reality (VR) is a digital world artificially created with the help of technology, in which special effects allow users to experience sensations similar to reality. Tools such as headsets, glasses, VR, projectors and touch gloves provide virtual reality immersion. In addition to the visual, auditory, and tactile stimulation induced by viewing images, virtual scenes in which users manipulate their bodies with feedback from an "avatar" in the scene or computer-based virtual reality have been shown to be useful in the rehabilitation of patients with various diseases. effective method. Phobias and anxiety disorders. The relaxing effect of immersion in virtual reality can divert attention from painful procedures, significantly reducing the patient's anxiety, discomfort and dissatisfaction with treatment. The purpose of the article is to study the features of virtual reality in the treatment of patients with anxiety disorders. Anxiety disorders are the most common and costly disorders, and they increase the risk of heart disease and substance dependence. Anxiety disorders are often associated with major depressive disorder. It has been proven that virtual reality is especially popular in psychotherapy. Helping people with anxiety disorders. Virtual reality is easy to adjust and free from unpredictable external influences. It is this controllability that gives patients a sense of security. In addition, with the help of virtual reality technology, difficult real-life situations that are difficult to access can be recreated. It is recognized that virtual reality technology makes it easier for patients to enter situations that would be frightening or even dangerous in the natural environment, and that in some cases the cost of exposure can be reduced compared to traditional therapy. While the potential benefits of virtual reality are numerous, there is still controversy over the ethical issues it poses. Procedures for recognizing and solving ethical problems that arise are not limited to regulations and laws, but also include practical ethics (respect, care, ethics and education). The question of advantages and disadvantages of virtual reality needs to be more fully considered in the future.

Keywords: virtual reality, anxiety disorders, psychotherapy, VR therapy, virtual reality technology.

Постановка проблеми

Швидкий розвиток технічного прогресу спричинив багато серйозних змін у житті людини. Можна помітити, що поява технології віртуальної реальності справила значний вплив на різні сфери, включно з психологією. Зокрема, віртуальна реальність використовується не тільки в наукових дослідженнях (імітація певних лабораторних умов для виявлення властивостей взаємодії людини з технікою), а й у практиці психотерапії. З часом з'являється все більше досліджень щодо використання віртуальної реальності, хоча багато аспектів залишаються суперечливими.

Темп сучасного життя, психологічні наслідки пандемії COVID-19, соціально-економічні зміни призвели до підвищення рівня тривоги та депресії, психоемоційного стресу, психологічної дезадаптації та зниження стресостійкості. Серед інших, зростає поширеність цих проблем і поміж студентів. Актуальною проблемою в сучасних умовах є своєчасна діагностика рівнів тривожності та їх психотерапевтична корекція. Віртуальна реальність впливає на сенсорні системи та може викликати безумовні емоційні реакції. Одним з перспективних напрямків є вивчення впливу систем VR на людей, особливо на осіб з тривожними розладами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи джерела з проблеми дослідження, можна дійти висновку, що тема використання віртуальної реальності у психотерапії викликає значний інтерес у вітчизняних та закордонних науковців. Серед них: Б. Акін, Х. Нергіз та ін. [11], М. Слатер [10], В. Мітроусія та О. Ґіотакос [8], A. Мюльбергер, [9] В. Горошко [1], О. Мазур [4] та інші.

Важливою для цього дослідження є стаття В. Зборовського та А. Стойка [2], в якій охарактеризовано технології віртуальної реальності в психотерапії.

Змістовні характеристики та аналіз перспективних напрямків у створенні системи віртуальної реальності для корекції психофізіологічного стану пацієнта здійснили у своєму дослідженні Д. Вакуленко, О. Гевко, Л. Вакуленко та В. Кіфер [6].

Ю. Острижко приділяє увагу використанню віртуальної реальності в роботі зі студентами, які переживають тривожність [5]. Доречно зазначити, що праці Г. Тодоренко [7] та К. Крючок [3] дають додатковий матеріал щодо сутності віртуальної реальності.

Проте слід враховувати, що проблема дослідження потребує проведення поглибленого аналізу.

Мета статті - дослідження особливостей віртуальної реальності у психотерапії для пацієнтів з тривожними розладами.

віртуальний реальність психотерапія тривожний

Виклад основного матеріалу

Сучасна сфера охорони здоров'я зосереджена не лише на лікуванні, але й на тому, щоб зробити лікування та одужання приємнішими. Крім того, лікарі стикаються з іншими викликами. Застосування немедикаментозних методів лікування - це позитивна практика, адже такі методи безпечніші і навіть ефективніші для деяких пацієнтів.

Медичні рішення у сфері віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR) є потужними інструментами для немедикаментозного лікування та реабілітації пацієнтів. Численні дослідження показали, що віртуальна реальність допомагає пацієнтам втекти від реального світу. Імерсивні технології привертають увагу і змушують людей забути про біль і дискомфорт. З цієї причини додатки віртуальної реальності використовують як знеболення і навіть як альтернативу анестезії.

Лікарі всього світу намагаються знайти нові способи лікування психічних розладів. Невпинний технічний прогрес призвів до стрімкого розвитку технології віртуальної реальності з початку нового століття. Вона увійшла в усі сфери людської діяльності, і вчені вивчають її ефективність у найрізноманітніших галузях, зокрема у військовій справі, промисловості та медицині.

Тривожні розлади є одними з найпоширеніших психічних розладів. Дослідження останнього десятиліття показали, що 18% дорослих американців і 14% європейців відповідають критеріям тієї чи іншої форми тривожного розладу [8]. Тривожні розлади є найпоширенішими станами в психотерапії, вони підвищують ризик серцево-судинних захворювань і зловживання психоактивними речовинами. Тривожні розлади часто коморбідні з великим депресивним розладом [5].

Дійсно, сфера цього сучасного явища настільки складна, що іноді її важко визначити. Термін «віртуальна реальність» широко використовується у філософії та психології для позначення уявного (спекулятивного) світу, відмінного від реального світу.

Віртуальна реальність - це сукупність технологій, за допомогою яких можна створювати штучні світи, що не існують фізично, але можуть відчуватися і сприйматися в реальному часі згідно з фізичними законами. Віртуальні об'єкти або створені технологічними засобами штучні середовища, передаються людині через її відчуття. До них відносяться відчуття нюху, рівноваги, положення в просторі, дотику, зору, смаку і слуху.

Одним з найбільш поширених і широко вживаних визначень в науці є визначення віртуальної реальності як використання комп'ютерного моделювання та симуляції, що дозволяє людям взаємодіяти зі штучними тривимірними (3D) візуальними або іншими сенсорними середовищами. Технологія віртуальної реальності занурює користувача в комп'ютерне середовище, яке передає і приймає інформацію та імітує реальність за допомогою інтерактивних пристроїв, що представлені у вигляді окулярів, гарнітур, рукавичок, костюмів тощо.

Цей практичний досвід занурення у віртуальне середовище впливає на реальний життєвий досвід людини. Сучасні технології покликані створити місток між віртуальним і реальним досвідом. Зокрема, використання технології віртуальної реальності в оцінці та лікуванні психопатології має на меті розвиток здорових поведінкових звичок і навичок у віртуальному середовищі під наглядом лікаря. Це дозволяє ефективно використовувати віртуальну реальність у лікуванні психічних розладів (наприклад, фобій, посттравматичного стресу).

Розглянемо найпоширеніші сфери психотерапії, де застосовуються VR - технології.

Технологія віртуальної реальності може імітувати процеси в реальних середовищах і поміщати користувачів всередину умов і подій. VR, що генерується інформаційними системами, все частіше використовується в неврології для моделювання природних явищ і соціальних взаємодій. Ця технологія створює інтерактивні, мультимодальні сенсорні стимули і має унікальні переваги над іншими методами дослідження. VR можна поєднувати з функціональною МРТ та іншими методами візуалізації, що дозволяє дослідникам представляти мультимодальні стимули і контролювати активність мозку.

VR створює повністю контрольований користувачем досвід, який досягає реалістичності, достатньої для підтримки реальних результатів. Технологія VR використовується для лікування фобій, тривожних розладів і наслідків черепно-мозкових травм. Найбільшого успіху було досягнуто в лікуванні фобій. Фобії зазвичай лікують за допомогою експозиційної терапії, під час якої пацієнт піддається впливу стимулів, що викликають страх і пробуджують тривогу. З часом пацієнт отримує контроль над оточенням і може контролювати свої страхи. Використання віртуального середовища дозволяє терапевту регулювати ступінь впливу на пацієнта і досягати високого рівня послідовності між сеансами. Терапія, яка наражає пацієнта на реальні страхи, також може не підходити деяким пацієнтам. Симуляція полегшує доступ до ситуацій, які можуть бути складними в реальності (наприклад, подорож літаком).

Хоча тривожність була дещо нижчою у віртуальному середовищі, визначено, що після впливу на пацієнта VR-технології зниження тривожності було подібним у реальному та віртуальному просторах. Дослідження щодо використання віртуальної реальності в лікуванні арахнофобії та плазмофобії показали схожі результати.

Когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ) - це метод лікування тривожних розладів. Одним з основних параметрів цієї терапії є експозиція.

Вперше експозиційна терапія була розроблена в 1930-х роках як метод лікування фобій і тривожних розладів. В її основі лежить механізм звикання - принцип, згідно з яким вплив, а не уникнення фобічних стимулів, призводить до звикання до тривоги і лікування. Запропоновано різні методи впливу, включаючи потокову терапію, вибухову терапію, систематичну десенсибілізацію і тривалу експозицію. Вплив може бути самостійним, коли пацієнт виконує його самостійно, або за допомогою терапевта (терапія з допомогою терапевта). Це також може бути зроблено за допомогою реальних стресових стимулів (in vivo), за допомогою уяви (in imago) або за допомогою віртуальної реальності (in virtuo).[4]

Уяву, один з компонентів когнітивно-поведінкової психотерапії, не можна легко застосувати до всіх пацієнтів, залежно від характеру захворювання і темпераменту пацієнта. Використання віртуальної реальності, запроваджене в останнє десятиліття як альтернативний або додатковий психотерапевтичний метод, дозволяє терапевту контролювати тип і ступінь впливу та адаптувати його до потреб пацієнта.

Віртуальна реальність (VR) - це штучно створений світ у цифровому вигляді за допомогою технологій, де спеціальні ефекти дозволяють користувачеві пізнавати відчуття, подібні до реальності. Занурення у віртуальну реальність забезпечують такі інструменти, як шоломи, окуляри, VRпроєктори та рукавички з сенсорами. Окрім зорових, слухових і тактильних стимулів від перегляду зображень, віртуальні сценарії зарекомендували себе як ефективний метод реабілітації для пацієнтів з різними фобіями і тривожними розладами. В таких сценаріях користувач маніпулює власним тілом, використовуючи зворотний зв'язок від «аватара» в сценарії або від комп'ютерної віртуальної реальності. Розслаблюючий ефект занурення у віртуальну реальність відволікає увагу від болючих процедур, що значно знижує тривожність, дискомфорт і незадоволеність пацієнтів лікуванням [1].

Технологія віртуальної реальності дозволяє пацієнтам піддаватися впливу фобічних ситуацій, які були б складними або навіть небезпечними в природному середовищі, а в деяких випадках віртуальне середовище може знизити інтенсивність впливу в порівнянні з традиційною психотерапією. Щоб подолати страхи, необхідно зустрітися з ними віч-на-віч. Однак для пацієнтів з фобіями взаємодія з об'єктом страху може бути небезпечною. У таких випадках можна використовувати доповнену реальність.

Коли ми дивимося на об'єкт, наш мозок обробляє два зображення - одне для лівого ока і одне для правого. Мозок накладає ці два зображення, створюючи тривимірне зображення. Окуляри віртуальної реальності працюють так само, а вбудовані лінзи створюють два трохи різних зображення, завдяки чому те, на що ми дивимося, здається тривимірним. Оскільки краї не обмежені, подібно як на телевізорі чи екрані, глядач відчуває себе частиною світу, який він бачить крізь окуляри. Це відчуття занурення у фальшиві образи, коли мозок реагує на візуальні стимули таким чином, що важко відрізнити реальне від віртуального, називається «імерсія».

Явище занурення останнім часом використовується в медицині, особливо в психіатрії. Сценарії лікування акрофобії (страх висоти), арахнофобії (патологічний страх павуків), клаустрофобії (страх замкненого простору), аерофобії (страх польотів) та розладів соціальної поведінки можуть бути дуже успішно змодельовані у віртуальних світах. Нам знайома сцена в науково-фантастичних фільмах, коли під час обстеження героя йому представляють віртуальну симуляцію. Майбутнє ближче, ніж ми можемо собі уявити.

Дослідження з використанням різних форм віртуальної реальності проводяться вже 25 років. Федеральне міністерство освіти і досліджень Німеччини (Bundesministerium fur Bildung und Forschung) наразі фінансує проєкт EVElyn VR в рамках своєї програми досліджень у сфері охорони здоров'я. Його мета - «впровадити новітні технології віртуальної реальності в амбулаторну психотерапію тривожних розладів». Андреас Мюльбергер, професор клінічної психології та психотерапії в Університеті Регенсбурга, працює з VR-терапією тривожних розладів вже 20 років. Він вважає, що найважливішою перевагою терапії віртуальної реальності є те, що люди можуть боротися зі своїми страхами у звичному середовищі: «Для багатьох пацієнтів легше і менш стресово зустрітися зі своїми страхами в захищеному середовищі». На сайті університету є докладні інструкції про те, як проводити терапевтичні сеанси з використанням віртуальної реальності. Для сеансів потрібні комп'ютер, монітор для терапевта, датчики для виявлення рухів пацієнта і гарнітура з навушниками і VR-окулярами. Кімната для терапії має бути максимально порожньою, щоб пацієнт міг вільно пересуватися. Під час лікування пацієнт надягає VR-окуляри і під керівництвом фахівця стикається з об'єктами і ситуаціями, які викликають страх. Пацієнт поступово звикає до них, заспокоюється і отримує новий досвід, завдяки чому страх перестає сприйматися як важливий [9].

Структура психологічного часу у віртуальній реальності відрізняється від структури психологічного часу в об'єктивній реальності. У віртуальній реальності, на відміну від об'єктивної реальності, структура факторів оцінки психологічного часу є менш цілісною і узгоджується з незалежними факторами для оцінки часових інтервалів менше однієї хвилини [5].

Тривожні розлади зазвичай добре піддаються психотерапії. Особливо у випадку фобій, коли часто достатньо кількох сеансів поведінкової терапії з тренінгом експозиції - іноді навіть у віртуальній реальності - щоб усунути або принаймні значно зменшити страх. Когнітивно-поведінкова терапія і, в деяких випадках, психологічно обґрунтована глибинна психотерапія також успішно застосовуються для лікування генералізованого тривожного розладу і панічного розладу.

Віртуальна реальність може моделювати і вирішувати широкий спектр ситуацій і цілей, що викликають тривогу, - від фобії мовлення до аерофобії та арахнофобії. Для цього існують різні віртуальні середовища, в яких можна проводити тренінги впливу в присутності терапевта. Тривога часто пов'язана з відчуттям пригніченості і впливає на роботу мозку. Коли мозок напружений, це впливає на мислення. Так відбувається тому, що тривога впливає на розподіл уваги і знижує концентрацію.

Цей метод також використовується для лікування пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), які страждають від цього стану в результаті сексуального насильства, автомобільних аварій або терористичних атак. Кількість таких пацієнтів обчислюється тисячами. На думку дослідників, технологія VR також може допомогти при розладах харчової поведінки та алкоголізмі. Віртуальна реальність пропонує унікальні можливості для втручання в лікування тривожних розладів. Один із прикладів стосується експозиційної терапії, яка спрямовує пацієнтів до джерела їхніх страхів за відсутності прямої небезпеки.

Віртуальну реальність можна використовувати для створення певного досвіду, який можливо відтворити в реальному житті. Цей досвід можна контролювати, і він дозволяє людям переживати реалістичні, але безпечні ситуації, які викликають страх.

Характерними поняттями у визначенні віртуальної реальності є «взаємодія», «занурення» і «присутність». Термін «взаємодія» пов'язаний з тим, що користувач є не тільки зовнішнім спостерігачем зображень на екрані комп'ютера, але й активним учасником тривимірного світу комп'ютера, здатним рухатися, маніпулювати і управляти об'єктами. Під «зануренням» мається на увазі відчуття, що користувач залучений, оточений і візуалізує події так, як це було б при контакті з реальною ситуацією. Але передусім терапевт може контролювати і регулювати ступінь впливу відповідно до потреб пацієнта. Віртуальна реальність особливо корисна при певних психологічних станах. Наприклад, пацієнти з посттравматичним стресовим розладом схильні уникати згадування травматичних подій. VR-досвід може вирішити цю проблему, надаючи пацієнту серію стимулів, які активують органи чуття, таким чином посилюючи бажання викликати в уяві травматичні події і, незалежно від своїх здібностей, викликати необхідну терапевтичну психосоматичну реакцію.

Наприклад, нормалізується серцебиття, зменшується потовиділення і знижується артеріальний тиск. Лікарі з Університету Регенбурга повідомляють, що віртуальну реальність легко контролювати і вона не має непередбачуваних зовнішніх ефектів. Скажімо, павуки та змії поводяться так, як запрограмовано, і за потреби їхньою діяльністю можна точно «керувати» та підлаштовувати під прогрес пацієнта. Саме ця контрольованість дає жертвам відчуття безпеки. Технологія VR також може бути використана для моделювання ситуацій, які є важкодоступними в реальності. Найкращий приклад - аерофобія. Кожного разу перебувати на борту справжнього літака для лікування - дуже дорого і довго. Крім того, літак не може зупинитися, якщо пацієнт більше не може терпіти страх, але з віртуальною реальністю терапевт може все контролювати.

Віртуальна реальність може бути корисною в лікуванні психічних розладів. Експозиційна терапія в поєднанні з окулярами віртуальної реальності може бути використана для полегшення фобій. Наприклад, пацієнту з арахнофобією спочатку показують віртуального павука здалеку, а потім поступово наближають. У міру наближення вони можуть взаємодіяти з павуком. Пацієнтів з акрофобією відправляють на дах віртуальної будівлі, висота якої щоразу збільшується. Наразі розробляється й інше програмне забезпечення віртуальної реальності для лікування акрофобії (страх польоту), векофобії (страх водіння) та багатьох інших фобій.

Технологія віртуальної реальності є ефективним інструментом для маніпулювання тривожними розладами, в тому числі соціальною фобією. Для прикладу, соціальна фобія характеризується значним занепокоєнням у ситуаціях соціальної взаємодії з іншими людьми. У людей із соціофобією сильне занепокоєння з приводу того, що вони будуть збентежені, присоромлені, принижені або піддані соціальному остракізму в таких ситуаціях, супроводжується фізичними симптомами, такими як припливи, гіпергідроз і тремор. Дослідження соціальної фобії у зв'язку з віртуальною реальністю прискорилися зі створенням реалістичних віртуальних людей або аватарів. Так, на основі дослідження тривожності перед публічними виступами була створена віртуальна кімната з відповідними сценаріями. Результати цього дослідження показали, що в учасників знизився рівень тривожності та поведінка уникнення.

Протилежністю соціофобії є брак емпатії. У сфері психотерапії було проведено багато досліджень щодо можливості емпатії за допомогою технік віртуального моделювання. Брак емпатії (від грец. empatheia - розуміти і відчувати страждання інших, «піддавати себе стражданню») пов'язаний з серйозними розладами особистості, такими як антисоціальні та нарцисичні розлади, які погіршують міжособистісні стосунки людини. У сфері психотерапії існує гіпотеза, що можна розвинути емпатію за допомогою симульованих переживань. Дослідження, яке оцінювало вплив тривимірного моделювання (віртуальної реальності) на емпатію, показало, що емпатія студентів-медиків до культурно і лінгвістично різних пацієнтів значно зросла після ознайомлення з таким тривимірним моделюванням [2].

Технологія віртуальної реальності як терапія має явні переваги над стандартними методами лікування. Ступінь впливу терапевтичного сценарію можна точно контролювати (наприклад, при лікуванні страху польотів пацієнта не потрібно садити в літак).

Результати досліджень ефективності терапії віртуальною реальністю за останнє десятиліття є багатообіцяючими, але більшість з них мають методологічні недоліки, такі як невеликі вибірки пацієнтів і відсутність контрольної групи.

Недоліки терапії віртуальною реальністю зосереджені на проблемах, що виникають у зв'язку з необхідним досвідом роботи з технологією, вартістю обладнання та потенційними побічними ефектами. Терапевти повинні бути навчені не тільки користуватися обладнанням і програмним забезпеченням, а й за бажанням налаштовувати його під потреби кожного окремого пацієнта. Вартість обладнання висока, але постійно знижується завдяки технологічному прогресу. Нарешті, «занурення» під час терапії може викликати у пацієнтів побічні ефекти, такі як нудота, запаморочення і головний біль, але вони, як правило, легкі і минущі.

Оскільки однією з основних ознак ПТСР є уникнення спогадів про травму, малоймовірно, що терапія образами буде застосовуватися до пацієнтів з ПТСР. Вплив віртуального середовища може вирішити цю проблему, фактично надаючи пацієнтам різноманітні стимули, які впливають на їхні слухові, зорові, тактильні та нюхові відчуття і викликають реакції тривоги, необхідні для їх лікування.

Завдяки віртуальній реальності пацієнт піддається впливу реальних фобічних стимулів якомога частіше, завжди під наглядом терапевта, що полегшує уникнення пацієнтом фобічних стимулів у реальному житті. Використання віртуальної реальності дозволяє терапевту контролювати можливості, які можуть виникнути, коли пацієнт стикається з реальними ситуаціями. Але, по-перше, терапевт може контролювати ступінь впливу і підлаштовувати його під потреби пацієнта. Крім того, пацієнти можуть потрапляти в ситуації, пов'язані з фобіями, які були б складними або навіть небезпечними в природному середовищі. Віртуальна реальність також зменшує витрати на традиційні види терапії, такі як водіння або перельоти. Терапія відбувається в кабінеті терапевта, що забезпечує приватність і конфіденційність. Відповідні дослідження також виявили, що пацієнти віддають перевагу віртуальній експозиційній терапії перед реальним впливом.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що віртуальна реальність особливо широко використовується в психотерапії, в роботі з людьми з тривожними розладами. Віртуальною реальністю легко керувати, і вона не має непередбачуваних зовнішніх впливів. Саме така керованість забезпечує пацієнтам відчуття безпеки. Крім того, за допомогою технології VR можна змоделювати ситуації, в які важко потрапити в реальності.

Хоча потенційні переваги віртуальної реальності нескінченні, досі точаться дискусії щодо етичних проблем, які вона створює. Процеси виявлення та вирішення етичних проблем, які виникають, відбуваються не лише через нормативні акти та закони, а й через практичну етику (повага, турбота, етика та освіта).

Питання переваг і недоліків віртуальної реальності заслуговує більш детального розгляду в майбутніх дослідженнях.

Література

1. Горошко В. І. Сучасні нейрореабілітаційні технології. Міжнародна науковопрактична конференція. Цифрова трансформація та діджитал технології для сталого розвитку всіх галузей сучасної освіти, науки і практики. 2023. С. 238-242. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/29133/1/Zbi%C3%B3r_prac_Tom_1_2023238-242.pdf (дата звернення:16.10.2023)

2. 2.Заборовський В. В., А. В. Стойка Деякі юридичні аспекти застосування технологій віртуальної реальності в психотерапії. Застосування технологій віртуальної реальності в психотерапії. 2020. №5. С. 347-354.

3. Крючок К. І. Відчуття присутності в умовах віртуальної реальності. Scientific collection «interconf». 2020. С. 479-482. URL: https://www.researchgate.net/profile/TohfaNasibova/publication/354934583_Full_Book Recent Scientific Investigation 1st Internationa l_Scientific_and_Practical_Conference_Oslo_Norway_December_2020/links/6154c942fd7b3d1 215632445/Full-Book-Recent-Scientific-Investigation-1st-International-Scientific-and-PracticalConference-Oslo-Norway-December-2020.pdf#page=480 (дата звернення:16.10.2023)

4. Лікування посттравматичного стресового розладу: огляд кпт втручань на основі доказової медицини / О. Мазур та ін. Наукові перспективи (Naukoviperspektivi). 2023. № 9(39). URL: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-9(39)-600-612 (дата звернення: 16.10.2023).

5. Острижко Ю. Використання віртуальної експозиції в роботі зі студентами, які переживають тривогу перед публічними виступами. Львів. 2019. 62 с. URL: https://er.ucu.edu.ua/handle/1/1699 (дата звернення:16.10.2023)

6. Перспективні напрямки у створенні системи віртуальної реальності для корекції психофізіологічного стану пацієнта / Вакуленко Д.В. та ін. Перспективні технології та прилади. 2022. № 19. С. 27-33. URL: https://doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-19-4 (дата звернення: 16.10.2023).

7. Топоренко Г. Особливості емоційної сфери переселенців в Україні. Перспективи та інновації науки. 2023. № 13(31). URL: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-13(31)586-597 (дата звернення: 16.10.2023).

8. Mitrousia V., Giotakos O. Virtual reality therapy in anxiety disorders. Psychiatriki. 2016. Vol. 27, no. 4. P. 276-286. URL: https://doi.org/10.22365/jpsych.2016.274.276 (date of access: 16.10.2023).

9. Muhlberger A. Virtuelle Realitat in der Klinischen Emotionsund Psychotherapieforschung. Exploring virtuality. Wiesbaden, 2013. P. 149-161. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-65803885-4_8 (date of access: 21.10.2023).

10. Slater M. Place illusion and plausibility can lead to realistic behaviour in immersive virtual environments. Philosophical transactions of the royal society B: biological sciences. 2009. Vol. 364, no. 1535. P. 3549-3557. URL: https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0138 (date of access: 16.10.2023).

11. Uzumcu, E., Akin, B., Nergiz, H., inozu, M., Qelikcan, U. Anksiyete Bozukluklarinda Sanal Gergeklik. Psikiyatride Guncel Yaklagimlar-Current Approaches in Psychiatry. 2018. Vol. 10 (1). С. 99-117.

References

1. Horoshko, V. I. (2023). Cuchasni neiroreabilitatsiini tekhnolohii. [Modern neurorehabilitation technologies]. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia. Tsyfrova transformatsiia ta didzhytal tekhnolohii dlia staloho rozvytku vsikh haluzei suchasnoi osvity, nauky i praktyky - International scientific conference. Digital transformation and digital technology for the sustainable development of all branches of modern education, science and practice. 238-242. [in Ukrainian]

2. Zaborovskyi, V.V. Stoyka, A.V.(2020). Deiaki yurydychni aspekty zastosuvannia tekhnolohii virtualnoi realnosti v psykhoterapii.[Some legal aspects of the use of virtual reality technologies in psychotherapy]. Zastosuvannia tekhnolohii virtualnoi realnosti v psykhoterapii - Application of virtual reality technologies in psychotherapy, 5, 347-354. [in Ukrainian]

3. Kryuchok, K. I. (2020). Vidchuttia prysutnosti v umovakh virtualnoi realnosti.[The feeling of presence in virtual reality].Scientific collection "interconf", 479-482.. [in Ukrainian]

4. Mazur, O., Lemeschuk, M., Kovalenko, I., Ordatiy, N., & Matsko, N. (2023). Likuvannia posttravmatychnoho stresovoho rozladu: ohliad kpt vtruchan na osnovi dokazovoi medytsyny.[Treatment of posttraumatic stress disorder: a review of evidence-based interventions for CPT]. Naukovi perspektivi - Scientific perspectives, 9(39). [in Ukrainian]

5. Ostryzhko, Yu. (2019). Vykorystannia virtualnoi ekspozytsii v roboti zi studentamy, yaki perezhyvaiut tryvohu pered publichnymy vystupamy. [The use of virtual exposition in work with students who experience anxiety before public speeches]. Lviv, 62 [in Ukrainian]

6. Vakulenko, D.V., Gevko O.V., Vakulenko L.O. & Kiefer V.M. (2022). Perspektyvni napriamky u stvorenni systemy virtualnoi realnosti dlia korektsii psykhofiziolohichnoho stanu patsiienta.[ Promising directions in the creation of a virtual reality system for the correction of the patient's psychophysiological condition]. Perspektyvni tekhnolohii ta prylady - Promising technologies and devices, (19), 27-33. [in Ukrainian]

7. Toporenko, G. (2023). Osoblyvosti emotsiinoi sfery pereselentsiv v Ukraini. [Peculiarities of the emotional sphere of immigrants in Ukraine]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 13(31) [in Ukrainian]

8. Mitrousia, V., & Giotakos, O. (2016). Virtual reality therapy in anxiety disorders. Psychiatriki, 27(4), 276-286.

9. Muhlberger, A. (2013). Virtuelle Realitat in der Klinischen Emotionsund Psychotherapieforschung. У Exploring virtuality, 149-161

10. Slater, M. (2009). Place illusion and plausibility can lead to realistic behaviour in immersive virtual environments. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 364(1535), 3549-3557.

11. Uzumcu, E., Akin, B., Nergiz, H., inozu, M., Qelikcan, U. (2018). Anksiyete Bozukluklarinda Sanal Gergeklik. Psikiyatride Guncel Yaklagimlar-Current Approaches in Psychiatry, 10 (1), 99-117.

Размещено на Allbest.ru