Антибіотикорезистентність бактерій: вивчення причин формування та можливі шляхи їх подолання

Размещено на http://www.allbest.ru

Антибіотикорезистентність бактерій: вивчення причин формування та можливі шляхи їх подолання

Галина Гаморак

кандидат медичних наук,

доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація

Антибіотикорезистентність - це стійкість бактерій до антибактеріального препарату, який має їх знищити. Чим частіше ми вживаємо антибіотики, тим швидше виникає цей процес.

Нас оточують трильйони бактерій. Ці одноклітинні організми - одні з перших форм життя на нашій планеті. Серед них є такі, що можуть спричинити як легку недугу, так і смертельну епідемію. За підрахунками істориків, у середні віки епідемія чуми забрала життя 25 мільйонів людей. Але зараз навіть це страшне захворювання можна вилікувати антибіотиками, як і бактеріальні пневмонії, менінгіти тощо. Людей рятують у випадках, які були вироком колись при сепсисі.

Чим загрожує антибіотикорезистентність людству? За прогнозами ВООЗ, якщо нічого не вдіяти зараз, до 2025 року більша частина протимікробних препаратів втратить свою ефективність. Лікування отиту, циститу більше не обмежаться прийомом ліків. Вже у 2050 році антибіотикорезистентність може забрати до 10 мільйонів життів щороку. Нам варто забути про багато досягнень медицини, адже без антибіотиків навіть найпростіші операції знову стануть смертельно небезпечними.

Центр громадського здоров'я застерігає громадян від самовільного вживання антибіотиків. Саме тому з першого серпня 2022 року ввели рецепти від лікаря на придбання антибіотиків у аптеках. Електронний рецепт можна отримати безпосередньо на прийомі у лікуючого лікаря. Технічна можливість виписки рецептів доступна для лікарів державних та приватних медичних закладів.

Антибіотики вбивають бактерії, однак протягом десятиліть бракувало нових ліків, з бактеріями ставало дедалі важче боротися, оскільки вони розвивають стійкість до тих препаратів, які ми вже маємо.

За даними, більше мільйона людей щорічно помирає від інфекцій, які є стійкими до лікування антибіотиками. Дослідники зосередились на одному з найпроблемніших видів бактерій - Acinetobacter baumannii - який може інфікувати рани та викликати пневмонію. Це одна з трьох супербактерій, які Всесвітня організація охорони здоров'я визначила як критичну загрозу. Вона здатна протистояти багатьом антибіотикам і створює великі проблеми в лікарнях і будинках для літніх людей, де вони поширюються через поверхні та медичне обладнання. Науковці з Університету Макмастера називають їх «суспільним ворогом номер один», оскільки дуже часто трапляються випадки, коли бактерія виявляється стійкою практично до всіх антибіотиків.

Щоб захистити здоров'я людей, необхідні термінові інвестиції у розробку нових ліків та розумне використання наявних.

Ключові слова: антибіотики, антибіотикорезистентність, грампозитивні бактерії, грамнегативні бактерії, плазміди.

Halyna Hamorak

Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Microbiology, Virology and Immunology of the Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

ANTIBIOTIC RESISTANCE OF BACTERIA: STUDY OF THE CAUSES OF ITS FORMATION AND POSSIBLE WAYS OF SOLUTIONS

Abstract

Antibiotic resistance is the resistance of bacteria to the antibacterial drug that is supposed to destroy them. The more often we use antibiotics, the faster this process occurs.

We are surrounded by trillions of bacteria. These unicellular organisms are one of the first forms of life on our planet. Among them there are those that can cause both a mild illness and a deadly epidemic. According to historians, in the Middle Ages, the plague epidemic claimed the lives of 25 million people. But now even this terrible disease can be cured with antibiotics, as well as bacterial pneumonia, meningitis, etc. People are saved in cases that were a sentence once, for example, with sepsis.

As happens with scientific advances, very quickly we began to take the breakthrough for granted. How does this threaten humanity? According to WHO forecasts, if nothing is done now, by 2025 most antimicrobial drugs will lose their effectiveness. The treatment of otitis and cystitis will no longer be limited to medication. And obstetricians should remember how to take a difficult birth without a caesarean section. Because the operation will threaten the woman in labor with a fatal infection.

As early as 2050, antibiotic resistance could claim up to 10 million lives each year. This means that we can see how our grandchildren die of pneumonia. Living in the post-antibiotic era means that we should forget about many medical advances, because without antibiotics, even the simplest operations will once again become deadly.

The Public Health Center warns citizens against arbitrary use of antibiotics. That is why, from August 1, 2022, antibiotics can be purchased only with a doctor's prescription. An electronic prescription can be obtained directly at the reception. The technical possibility of issuing prescriptions is available for both public and private doctors.

Antibiotics kill bacteria. However, new drugs have been lacking for decades, and the bacteria have become increasingly difficult to fight as they develop resistance to the drugs we already have.

It is estimated that more than a million people die each year from infections that are resistant to antibiotic treatment. The researchers focused on one of the most problematic types of bacteria, Acinetobacter baumannii, which can infect wounds and cause pneumonia. It is one of three superbugs that the World Health Organization has identified as a critical threat. It is resistant to many antibiotics and poses a major problem in hospitals and nursing homes, where it spreads through surfaces and medical equipment. Dr. Jonathan Stokes of McMaster University calls them "public enemy number one" because it is very common for bacteria to become resistant to almost all antibiotics.

To protect people's health, urgent investments in the development of new medicines and the wise use of existing ones are needed.

Keywords: antibiotics, antibiotic resistance, gram-positive bacteria, gramnegative bacteria, plasmids.

Постановка проблеми. Організації охорони здоров'я давно б'ють на сполох через появу супербактерій. Згідно зі статистикою, сьогодні від хвороб, викликаних резистентними бактеріями, щороку помирає близько 700 тисяч людей. До 2050 року, за прогнозами медиків, кількість жертв таких захворювань сягне 10 мільйонів людей.

На початку року британський міністр охорони здоров'я представив план боротьби з цією проблемою. Він полягає у скороченні прийому антибіотиків. План уряду передбачає скорочення використання антибіотиків для лікування тварин на 25%. Судячи з усього, цей метод працює. У серпні минулого року клініка при Університеті Бетсі Кадваладр повідомила, що кількість захворювань, збудниками яких є супербактерії, скоротилась на 12,6% за рік - після того, як лікарі стали не так часто виписувати антибіотики пацієнтам.

Всесвітня організація охорони здоров'я уклала перелік стійких до ліків бактерій, які являють найбільшу небезпеку для здоров'я людини. У верхівці списку - грамнегативні бактерії на кшталт E. соїі. Вони здатні викликати смертельні інфекції кровоносної системи чи пневмонію у ослаблених пацієнтів лікарень. Якщо залишити це тільки ринковим силам, нові антибіотики, яких ми дуже потребуємо, вчасно не розроблять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загалом аналіз літературних джерел, наукових та медичних досліджень показав недостатню вивченість питання - розвитку та боротьби з антибіотикорезистентністю, методи боротьби з стійкими штамами бактерій. На підставі одержаних даних виникає необхідність досліджень направлених на пошук нових антибіотиків, методів дослідження та методів боротьби з антибіотикорезистентністю та підбір засобів, які потенціюють вплив антибіотиків на бактерії, механізми запобігання розвитку антибіотикорезистентності та способи боротьби з нею.

Мета статті - є аналіз особливостей застосування антибіотиків у роботі практичних лікарів, застосування антибіотиків населенням, запобігання формуванню резистентності бактерій до протимікробних препаратів, запобігання та застереження неправильного застосування антибіотиків, методи боротьби з формуванням антибіотикорезистентності, механізми розвитку стійкості бактерій до антибіотиків.

Виклад основного матеріалу. Медики попереджають: стійкість до протимікробних препаратів (Antimicrobial resistance - AMR) є «прихованою пандемією», яка може спалахнути після Covid-19, якщо лікарі не почнуть більш відповідально ставитись до призначення антибіотиків.

Найбільше життів забрав золотистий стафілокок, стійкий до метициліну (Methicillin-resistant Staphylococcus aureus - MRSA). Кишкова паличка та деякі інші бактерії також пов'язані з високим рівнем стійкості до антибактеріальних ліків. антибіотиків бактерії резистентність

Експерти Інституту показників та оцінки здоров'я при Університеті Вашингтона переконані, що нові дані розкривають справжні масштаби стійкості до антибіотиків у всьому світі. Це є чітким сигналом до негайних дій, «якщо ми хочемо зберегти лідерство у боротьбі проти стійкості до протимікробних препаратів». Витрати мають бути спрямовані на профілактику інфекцій, забезпечення належного та розумного вживання наявних антибіотиків, а також на виведення на ринок нових антибіотиків. Багато країн світу стикаються з проблемою недостатнього доступу до недорогих та ефективних антибіотиків і політичні лідери та лідери у сфері охорони здоров'я повинні поставитись до цього дуже серйозно.

У Британії відібрали 1300 зразків таких бактерій, серед яких були збудники гонореї, стафілокока, запалення сечостатевих шляхів, нирок і кишківника. Усі вони мають стійкість до ліків. При цьому більшість виявлених бактерій стійкі і до так званих антибіотиків «останнього резерву» - карбапенему та колістину. Ці ліки застосовують лише у найважчих випадках.

Бактерії отримують нові механізми спротиву антибіотикам, засвоюючи частини ДНК інших бактерій. Крім того, бактерії можуть отримати стійкість шляхом мутацій. Наслідки розповсюдження таких бактерій можуть бути катастрофічними. Без ефективних антибіотиків навіть проста хірургічна операція буде супроводжуватися ризиками зараження - відновлення пацієнта буде тривати довше, а летальних випадків стане більше.

Експерти уклали перелік бактерій, виходячи з наявного рівня резистентності, смертності і поширеності інфекцій. У США нещодавно померла жінка з інфекцією, яку не змогли вилікувати жоден з 26 різних антибіотиків, доступних лікарям. ВООЗ назвала критичними у своєму переліку такі бактерії:

Acinetobacter baumannii (стійка до карбапенему);

Pseudomonas aeruginosa (стійка до карбапенему);

Enterobacteriaceae, зокрема Klebsiella, E. coli, Serratia та Proteus (стійка до карбапенему).

Усі вони здатні викликати серйозні інфекції легень і крові.

До високопріоритетних збудників зазначаються такі мікроорганізми:

Staphylococcus aureus (резистентний до метициліну - Methicillin- resistant Staphylococcus aureus - MRSA);

Helicobacter pylori (стійкий до кларитроміцину);

Salmonella sp. (стійка до флуорохінолону);

Neisseria gonorrhoeae (стійка до цефалоспорину) та інші.

Австралійські вчені зафіксували молекулярну структуру білка, що захищає супербактерії від дії антибіотиків. Відкриття дозволить розробити нові ліки для стійких до антибіотиків типів бактерій. Про це йдеться в дослідженні вчених із Університету Західної Австралії, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Білок EptA робить деякі бактерії нечутливими до колістину - поліпептидного антибіотику, який використовують, коли інші засоби не працюють. Цей протеїн дозволяє бактерії захищати себе від факторів імунітету та протимікробних препаратів. На думку вчених, з'ясування його точної форми дозволить робити ліки, що знешкоджують цей білок. Можна уявити собі цей білок у вигляді дверного замка специфічної форми. Якщо ми дізнаємося його тривимірну структуру, ми зможемо припустити, як має виглядати замок.

Для подолання супербактерій вченим доведеться розробити два типи ліків: одні - щоб спершу знешкодити «білок-щит», інші - для боротьби із самою бактерією. Розробка терапевтичного лікування займе ще багато часу. Це довгий процес, але це - перший крок на цьому шляху.

Стійкість до антибіотиків виникає, коли бактерії змінюються під впливом ліків. Тому антибіотики перестають працювати, а інфекційні хвороби не піддаються лікуванню. Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу ефективну профілактику та лікування будь-яких інфекцій.

Причини виникнення антибіотикорезистентності:

Антибіотикорезистентність - це стійкість бактерій до одного або кількох антибіотиків. У першу чергу вона виникає через безвідповідальне ставлення до прийому препаратів.

Неконтрольоване та неправильне призначення ліків «навчає» бактерію боротись з антибіотиком. Припинення курсу антибіотиків після покращення стану хворого також може спровокувати резистентність.

Якщо лікування не довести до кінця, існує можливість того, що певна кількість бактерій виживе. Із кожним роком зростає рівень використання антибіотиків у тваринництві та рослинництві. Головною загрозою для здоров'я вважають не антибіотики в м'ясі, а саме стійкі бактерії, що у ньому є.

Низький рівень вакцинації збільшує кількість використаних антибіотиків для лікування інфекційних хворіб. Цього можна уникнути, якщо дотримуватись календаря щеплень.

Відсутність нових антибіотиків є також причиною виникнення антибіотикорезистентності. Створення цих препаратів дуже дороге. Часто для виробників ліків це неприбутково, адже видатки на розробку антибіотика можуть перевищувати майбутній заробіток. Навіть після вдалого тестування препарату тривалість його дії буде обмежена коротким періодом у часі, що також зменшить прибуток.

Неналежний інфекційних контроль в лікувальних закладах, а також відсутність гігієни та антисанітарія також можуть вважатися причинами антибіотикорезистентності.

Поради для уникнення антибіотикорезистентності:

Не займатися самолікуванням - приймати антибіотики слід лише за призначенням лікаря. Не слід лікувати грип чи застуду антибіотиками - це неефективно.

Не слід переривати лікування. Проходьте повний курс антибіотиків, навіть якщо вам стало краще.

Ніколи не використовувати антибіотики, які залишились після курсу приймання.

Не можна ділитися антибіотиками з друзями, родичами, знайомими та не можна призначати їм лікування.

Попереджуйте інфекції - слід регулярно мити руки, уникати контакту з хворими людьми та вакцинуватись.

Антибіотики не діють на віруси. Тому приймаючи антибіотик для лікування ГРВІ є ризик виникнення антибіотикорезистентності.

Антибіотикорезистентність - це феномен стійкості штаму збудників інфекції до дії одного або декількох антибактеріальних препаратів. Резистентність мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів може бути природною та набутою. Природна резистентність характеризується відсутністю в мікроорганізмів ферменту або структурної молекули, на які діє антибіотик, або недоступністю для антибіотика ферментної системи або структурної молекули мікроорганізмів у результаті первинно низької проникності для антибіотика клітинної стінки мікроорганізму або інактивації антибіотика специфічними ферментами мікроорганізму. Під набутою резистентністю розуміють властивість окремих штамів бактерій зберігати життєздатність при таких концентраціях антибіотиків, що пригнічують основну частину мікробної популяції.

Формування резистентності у всіх випадках зумовлене генетично: набуттям нової генетичної інформації або зміною рівня експресії власних генів. Мікроорганізми здатні передавати генетичну інформацію стійкості до антибіотиків шляхом горизонтальної передачі генів (під час безпосереднього контакту однієї бактерії з іншою). Передача цієї генетичної інформації може здійснюватися за допомогою плазмід.

Плазміди - це невеликі дволанцюгові кільцеподібні молекули ДНК, які існують у бактеріальній клітині фізично окремо від геномних хромосом і здатні до реплікації. У природі плазміди зазвичай включають гени, що відповідають за стійкість бактерій до несприятливих зовнішніх факторів та антибіотиків. Розміри плазмід можуть коливатись від 2 до 600 тисяч пар основ. Плазміди зазвичай успадковуються під час поділу бактеріальної клітини. Плазміди можуть захоплюватись бактеріями із зовнішнього середовища. Вони виконують в клітині багато захисних функцій. Плазміди передають генетичний матеріал, відповідають за синтез білків, летальних для інших бактерій (бактеріоцидогенність), забезпечують синтез ентеротоксинів, антигенів, які забезпечують адгезію бактерій до клітин організму людини. Плазміди забезпечують стійкість бактерій до важких металів, ультрафіолетового опромінення, антибіотиків. Стійкість до конкретного антибіотика визначають R-плазміди.

Механізм інактивації антибіотиків, що передається плазмідою, пов'язаний з дією на них специфічних ферментів бактеріальної клітини, наприклад, беталактамаз, які кодуються R-плазмідами. RP1 - плазміда бактерій роду Pseudomonas відповідає за стійкість цієї бактерії до ампіциліну, тетрацикліну, гентаміцину і може передаватись кишковій паличці.

Основні біохімічні механізми резистентності бактерій до антибіотиків відомі вже досить давно, проте щороку з'являються нові дані, що доповнюють розуміння цих складних процесів. Провідними вважаються такі механізми резистентності:

зміна хімічної структури ферментного комплексу, на який діє антибіотик

інактивація антибіотика ферментами (найчастіше бета-латамазами)

активне виведення антибіотика із мікробної клітини

зниження проникності для антибіотика клітинної мембрани бактерії

формування метаболічного «шунта».

Найбільш поширеним механізмом резистентності мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів групи бета-лактамів є їх ферментативна інактивація в результаті гідролізу одного із зв'язків бета-лактамного кільця їх молекули ферментами бета-лактамазами. На сьогодні описані понад 200 ферментів, що відрізняються за такими практично важливими властивостями: здатністю до переважного гідролізу бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів), плазмідною або хромосомною локалізацією генів, що кодують антибіотикорезистентність - у разі плазмідної локалізації генів відбувається швидка внутрішньовидова і міжвидова поширеність резистентності, а у випадках хромосомної локалізації спостерігається клонова поширеність резистентності. За чутливістю до інгібіторів бета-лактамаз (клавуланової кислоти, сульбактаму, тазобактаму та нових інгібіторів) - релобактаму та авіабактаму.

Бета-лактамази продукуються переважною більшістю клінічно важливих патогенних мікроорганізмів. Важливим винятком є мікроорганізми роду Streptococcus.

Наступним механізмом резистентності грамнегативних бактерій до бета- лактамних антибіотиків є зниження проникності клітинної мембрани для цих антибіотиків. Транспорт антибіотиків у середину мікробної клітини здійснюється через поринові канали. В результаті мітацій можлива повна або часткова втрата поринів, що веде до суттєвого зниження чутливості мікроорганізмів до бета-лактамів.

Ще одним механізмом резистентності мікроорганізмів до бета- лактамних антибактеріальних препаратів є активне виведення антибіотиків із мікробної клітини. P. Aeruginosa має транспортні системи, що здійснює активне виведення бета-лактамів, перш за все карбапенемів.

Стійкість пневмококів до бета-лактамів зумовлена появою в їх генах, що кодують пеніцилінзв'язуючих білків, сторонньої ДНК, походження якої пов'язують із зеленящими стрептококами. Перехресна стійкість між окремими бета-лактамами неповна. Значна частина штамів пневмококів, стійких до пеніциліну, зберігає чутливість до цефалоспоринів ІІІ покоління і карбапенемів.

Серед грамнегативних бактерій антибіотикорезистентність, пов'язана зі зміною структури пеніцилінзв'язуючих білків зустрічається рідко. Певне значення цей механізм резистентності має в H.influenzae і N.gonorrhoeae. Ці мікроорганізми проявляють стійкість не тільки до природних і напівсинтетичних пеніцилінів, але і до інгібіторзахищених препаратів.

Зниження проникності зовнішніх структур бактеріальної клітини є найменш специфічним механізмом резистентності і призводить до формування стійкості бактерій одночасно до декількох груп антибіотиків. Найчастіше причиною цього явища є повна або часткова втрата поринових білків клітинної мембрани бактерій. Існує система множинної стійкості до антибіотиків. Наприклад на фоні застосування тетрациклінів або хлорамфеніколу формується стійкість бактерій до цих антибіотиків та до бета- лактамів та хінолінів. Це пов'язане з одночасним зниженням кількості одного ізпоринових білків мембран бактерій і підвищенням активності однієї із систем активного виведення антибіотиків. Зниження проникності клітинної мембрани бактерій за рахунок втрати або зниження кількості поринових білків зустрічається в асоціації з продукцією бета-лактамаз розширеного спектру. Втрата одного з поринових білків P. aeruginosa призводить до вибіркового зниження чутливості мікроорганізму до іміпенему.

У ВООЗ застерігають про небезпеку того, що фармацевтичні компанії розроблятимуть тільки ті ліки, які легше виготовляти і які приносять більше прибутку.

Висновки

Антибіотикорезистентність невпинно зростає і знання механізмів цього феномену є запорукою його успішного подолання. Раціональний вибір антибіотика передбачає урахування резистентності збудника, а також фармакодинамічних характеристик препарату. Метою клініциста має бути ефективне і безпечне лікування кожного конкретного пацієнта та запобігання розвитку та поширенню антибіотикорезистентності.

Література

Мінухін В.В. Антибіотикорезистентність. Сучасний погляд на проблему та шляхи подолання / В.В. Мінухін, Т.В. Звягінцева // Тези доповідей міжкафедральної науково- практичної конференції - Харків : ХНМУ, 2014 - С. 16-17.

Покришко О.В. Визначення антибіотикочутливості умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених від часто хворіючих дітей в амбулаторних умовах / О.В. Покришко, Л.Б. Романюк, М.С. Творко, С.І. Климнюк // Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні питання молекулярно-біохімічних досліджень та лабораторного скринінгу у клінічній та експериментальній медицині» (11-12 квітня 2019 року). - Запоріжжя, 2019 - С. 46-47.

Barbier F. Understanding why resistant bacteria are associated with higher mortality in ICU patients / Barbier F., Lisboa T., Nseir S. // Intensive Care Med. -- 2016. - №1. - С. 68-80.

Bassetti M. Preventive and therapeutic strategies in critically ill patients with highly resistant bacteria / Bassetti M., De Waele J.J., Eggimann P. // Intensive Care Med. -- 2015. -- №2. - С. 776-795.

Courvalin P New plasmid mediated resistance to antimicrobials / Courvalin P. // Arch. Microbiol. -- 2018. -- №8. - С 289-291.

Kotapati S. Impact of extendedspectrum P-lactamaseproducing Escherichia coli and Klebsiella species on clinical outcomes and hospital costs: a matched cohort study / S. Kotapati,

S.Y Lee, J.L. Kuti // Infect. Control Hosp. Epidemiol. - 2016. - Vol. 27(11). - P. 1226-1232.

Климнюк С.І. Моніторинг призначення антибіотиків серед медичних працівників за результатами анкетування / С.І. Климнюк, Л.Б. Романюк, Г.І. Михайлишин // Тези доповіді Всеукраїнської навчально-наукової конференції «Актуальні питання фармакології та фармакотерапії» (26-27 вересня 2019 року). - Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2019. - С. 28-29.

Широбоков В.П. Медична мікробіологія вірусологія імунологія: навч. посіб. / В.П. Широбоков. - Вінниця: Нова книга, 2011. - 952 с.

Климнюк С.І. Мікробний пейзаж ротоглотки хворих на кір дітей та антибіотикочутливість виділених штамів / С.І. Климнюк, Л.Б. Романюк, Н.Я. Кравець // Тези доповіді науково-практичної конференції «Довкілля і здоров'я». (25-26 квітня 2019 року). - Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2019. - С. 122-123.

Фещенко Ю.І. Антибіотикорезистентність мікроорганізмів. Стан проблеми та шляхи вирішення / Ю.І. Фещенко, М.І. Гуменюк, О.С. Денисов // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2015. - № 1-2 (23). - С. 4-10.

Ruppd Е. Mechanisms of antimicrobial resistance in Gram-negative bacilli / Е. Ruppd, P.L. Woerther, F. Barbier // Ann. Intensive Care. -- 2015. - Р 5-21.

Vincent J.-L. International study of the prevalence and outcomes of infection in intensive care units / J.-L. Vincent, J. Rello, J. Marshall // JAMA. - 2019. - №302. - Р 2323-2329.

Zapun A. Penicillin-binding proteins and lactam resistance / А. Zapun, С. Conters- Martel, Т Vernet // FEMS Microbiol. Rev. - 2018. - №32. - Р 361-385.

Zhang Yu-Zhi Antibiotic stewardship programmes in intensive care units: Why, how, and where are they leading us / Zhang Yu-Zhi, S. Singh // World J. Crit. Care Med. - 2015. - №4(1). - р. 13-28.

References

Minuchin, V.V., Zvyahinceva T.V Antibioticoresystentnist. Suchasnyi pohlyad na problem ta shlyachy podolannya [Antibiotic resistance. A modern view of the problem and ways to overcome it]. Scientific and practical conference - Kharkiv : ChNMU. 2014. - P 16-17. [in Ukrainian].

Pokryshko O.V Vyznachennya antybiotycochutlyvosti umovno-patohennych microorhanizmiv, vydilenych vid chasto chvoriyuchych ditey v ambulatornych umovach [Determination of antibiotic sensitivity of opportunistic pathogens isolated from frequently ill children in outpatient settings]. / L.B. Romanyuk, M.S. Tvorko, S.I. Klymnyuk // Scientific and practical conference with international participation "Modern issues of molecular-biochemical research and laboratory screening in clinical and experimental medicine". April 11-12. 2019, Zaporizzya. P. 46-47. [in Ukrainian].

Barbier F. Understanding why resistant bacteria are associated with higher mortality in ICU patients / Barbier F., Lisboa T., Nseir S. // Intensive Care Med. -- 2016. - №1. - С. 68-80.

Bassetti M. Preventive and therapeutic strategies in critically ill patients with highly resistant bacteria / Bassetti M., De Waele J.J., Eggimann P // Intensive Care Med. -- 2015. -- №2. - С. 776-795.

Courvalin P. New plasmid mediated resistance to antimicrobials / Courvalin P. // Arch. Microbiol. -- 2018. -- №8. - С 289-291.

Kotapati S. Impact of extendedspectrum P-lactamaseproducing Escherichia coli and Klebsiella species on clinical outcomes and hospital costs: a matched cohort study / S. Kotapati, S.Y. Lee, J.L. Kuti // Infect. Control Hosp. Epidemiol. - 2016. - Vol. 27(11). - P 1226-1232.

Klymnyuk S. І., Romanyuk L.V., Myhaylyshyn H.I. Monitorinh pryznachennya antybiotykiv sered medychnyh pracivnykiv za rezultatamy anketuvannya [Monitoring the prescription of antibiotics among medical workers based on the results of a questionnaire]. Materials of the Ukrainian educational and scientific conference "Actual issues of pharmacology and pharmacotherapy" Sept. 26-27, 2019. - Ternopil: Ukrmedknyha, 2019. - P. 28-29. [in Ukrainian].

Shyrobokov V. P Medychna mikrobiolohiya, virusolohiya, imunolohiya [Medical microbiology, virology, immunology]. - Vinnytsya: Nova Knyha, 2011. - 952 p. [in Ukrainian].

Klymyyuk S. I. Microbnyi peyzazh rotohlodky chvorych na kir ditey ta antybiotykochutlyvist vydilenych shtamiv [The microbial landscape of the oropharynx of children with measles and the antibiotic sensitivity of selected strains] / S.I. Klymyyuk, L.B. Romanyuk, N.Ya. Kravets. Materials of the scientific and practical conference "Environment and Health", April 25-26, 2019. - Ternopil, P 122-123. [in Ukrainian].

Feshchenko Yu. I. Antybiotycorezistentnist microorhanizmiv. Stan problem ta shlyahy vyrishennya [Antibiotic resistance of microorganisms. State of the problem and solutions]. / Yu. I. Feshchenko, М. І. Humenyuk, O. S. Denysov // Ukrainskiy chimioterapevtychnyy Zhurnal. - 2015. No1-2 (23). P.4-10. [in Ukrainian].

Ruppb E. Mechanisms of antimicrobial resistance in Gram-negative bacilli / Е. Ruppb, P.L. Woerther, F. Barbier // Ann. Intensive Care. -- 2015. - Р 5-21.

Vincent J.-L. International study of the prevalence and outcomes of infection in intensive care units / J.-L. Vincent, J. Rello, J. Marshall // JAMA. - 2019. - №302. - Р 2323-2329.

Zapun A. Penicillin-binding proteins and lactam resistance / А. Zapun, С. Conters- Martel, Т Vernet // FEMS Microbiol. Rev. - 2018. - №32. - Р 361-385.

Zhang Yu-Zhi Antibiotic stewardship programmes in intensive care units: Why, how, and where are they leading us / Zhang Yu-Zhi, S. Singh // World J. Crit. Care Med. - 2015. - №4(1). - p. 13-28.

Размещено на Allbest.ru