Про взаємозв’язок показників перекисного окислення ліпідів та активності системи гемостазу у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»

Про взаємозв'язок показників перекисного окислення ліпідів та активності системи гемостазу у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення

М.Ю. Аношина

П.В. Ющенко

М.В. Яговдік

С.В. Бурнаєва

В.І. Семеняка

м. Київ

Анотація

У статті представлені результати дослідження взаємозв'язків показників перекисного окислення ліпідів та активності системи гемостазу у 40 хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення та тромботичними ускладненнями.

Ключові слова: перекисне окислення ліпідів, тромбоз, тромботичні ускладнення, гемостаз.

Аннотация

О взаимосвязи показателей перекисного окисления липидов и активности системы гемостаза у больных с повышенным риском тромбообразования

М.Ю. Аношина, П.В. Ющенко, М.В. Яговдик, С.В. Бурнаева,

В.И. Семеняка

В статьепредставленырезультатыисследованиявзаимосвязейпоказателейперекисногоокислениялипидов и активностисистемыгемостаза у 40 больных с повышенным риском тромбообразования и тромботическимиосложнениями.

Ключевые слова: перекисноеокислениелипидов, тромбоз, тромботическиеосложнения, гемостаз.

Abstract

The relationships of lipid peroxide oxidation indexes and activity of hemostasis system in patients with increased risk of thrombus formation

M. Yu. Anoshyna, P.V. Yushchenko, M.V. Yagovdic,

S.V. Burnayeva, V.I. Semenyaka

Thearticlepresentstheresearchresultsofthelipidperoxidationindexesrelationshipsandhemostasissystemactivityin 40 patientswithincreasedriskofthrombusformationandthromboticcomplications.

Keywords: lipidperoxidation, thrombosis, thromboticcomplications, hemostasis.

Основна частина

Вступ. Однією з найактуальніших проблем сучасної медицини є профілактика розвитку тромбозів, яки серйозно загрожують здоров'ю та життю людей у зв'язку з тим, що тромботичні ускладення часто бувають причиною інвалідності і навіть летальності. Тому, одним із напрямів наукових досліджень є вивчення метаболічних механізмів патологічного тромбоутворення та можливості впливу на ці процеси за допомогою препаратів для неспецифічної корекції гемостатичних реакцій. Відомостей про пусковий механізм активації тромбоутворення, що відкривали б нові шляхи ранньої профілактики тромботичних ускладнень, майже немає.

Завдяки численним дослідженням сьогодні не викликає сумнівів, що надзвичайно важливу роль у життєдіяльності клітин відіграють процеси вільнорадикального окислення (ВРО). Доведено, що активування ВРО, у тому числі й процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), є загальною реакцією організму на екстремальний вплив будь-якої етіології [1-5]. Надмірна активація ПОЛ викликає глибокі ушкодження генетичного апарата, призводить до змін реактивності судинної стінки та здатності ендотелію модулювати судинний тонус, веде до руйнування клітинних структур, перш за все, мембран, що виконують безліч функцій, порушення кожної з яких може привести до зміни життєдіяльності клітини в цілому й, навіть, до її загибелі. Встановлено, що практично при всіх патологічних станах, пов'язаних з підвищеним катаболізмом чи блокадою детоксикаційних систем організму, відбувається активація системи гемостазу [1, 5]. Є окремі повідомлення про вплив продуктів перекисного окислення ліпідів на первинний гемостаз [6]. Однак, механізми формування гіперкоагуляційних станів, взаємозв'язок змін у системі гемостазу та процесів ПОЛ вивчені недостатньо.

Мета роботи - вивчити активність процесів ПОЛ та встановити взаємозв'язок із показниками системи гемостазу у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення.

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом дослідження були еритроцити і плазма крови 40 хворих з підвищеним ризиком тромбоутворення, які перебували на лікуванні у відділенні хірургічної гематології та гемостазіології ДУ «ІГТ НАМН». Вік хворих - від 30 до 60 років, у середньому становив (45,9±2,0) років. Серед обстежених було 15 жінок і 25 чоловіків. Хворих було поділені на 2 групи. На момент звернення у осіб І групи була клінічна симптоматика тромбозу у підгострій стадії, підтверджена інструментальними методами. Хворі отримували медикаментозну антитромботичну профілактику, призначену в установах, де хворі знаходились під час гострого періоду. До II групи увійшли пацієнти із претромботичними станами, які за клініко-анамнестичними даними мали високу схильність до тромбозу та лабораторні ознаки гіперактивності системи гемостазу. Контрольну групу (КГ) склали 20 практично здорових осіб (10 жінок та 10 чоловіків) віком від 23 до 54 років, в анамнезі яких не відмічалося тромботичних ускладнень (ТУ), а при лабораторному дослідженні не було виявлено порушень у системах гомеостазу та гемостазу.

Зразки крові для біохімічних досліджень брали до початку лікування, натще ранком із 8 до 10 години. Активність ПОЛ оцінювали за показниками пероксидації нейтральних ліпідів та фосфоліпідів в еритроцитах і плазмі крові, що визначали за модифікованим методом

І.А. Волчегорського зі співавт. [7]. Оптичну щільність кожної фази екстрагованих ліпідів (нейтральних ліпідів - у гептановій фазі, фосфоліпідів - в ізопропанольній) вимірювали на спектрофотометрі «Heliosа» (England) проти відповідного контролю (гептанова та ізопропанольна фази води) при довжині хвилі 220 нм - Е220, що віддзеркалює концентрацію ізольованих подвійних зв'язків (ІПЗ) в екстрагованих ненасичених жирних кислотах, які є субстратами ПОЛ. Вміст дієновихкон'югатів (ДК) вимірювали при довжині хвилі 232 нм - Е232; триєнових (ТК) - при 268 нм - Е268; оксодієнових (ОДК) - при 278 нм - Е278, кінцевих продуктів ПОЛ типу шифових основ (ШО) - при 400 нм - Е400. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel XP (визначення достовірності різниці вибіркових середньоарифметичних значень із використанням t-критерію Стьюдента, кореляційний аналіз).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведених досліджень свідчать, що в еритроцитах хворих обох груп при пероксидації нейтральних ліпідів вірогідно зростає концентрація: ІПЗ - у 21,5 та 17,6 разів відповідно до груп; ДК - у 26,2 і 18,6 раза; ТК - у 7,3 та 4,8 раза; ОДК - у 8,7 і 6,3 раза порівняно з КГ. У плазмі крові вміст ІПЗ та ДК збільшений відповідно в 3,6 та 3,1 раза; ТК - у 4,2 і 3,8 раза; ОДК - у 5,2 і 4,2 раза. Достовірно зростає концентрація продуктів перекисного окислення фосфоліпідів в еритроцитах: ДК - у 2,0 та 1,7 раза відповідно до груп; ТК - у 1,5 і 1,9 раза; ОДК - у 1,7 раза в обох групах; ШО - в 1,6 та 1,4 раза. У плазмі крові хворих І і ІІ груп відмічено вірогідне порівняно з КГ підвищення тільки концентрації ШО.

Установлена активація процесів ПОЛ відбувається на фоні порушення системи антиоксидантного захисту (АОЗ). Про це свідчить вірогідне зниження відповідно до груп хворих активності каталази (АК) до (25,0±0,5) і (22,7±1,3) ммоль/хвх л проти (32,5±0,4) ммоль/хв. х л у пацієнтів КГ, зміна перекисної резистентності еритроцитів (ПРЕ) відповідно до (21,9±2,1) і (19,9±1,9)% при нормі (11,5±0,9)%, а також опосередковано вказує зростання в еритроцитах у 21,8 та 22,3 раза, у плазмі крові - у 4,4 і 2,7 раза співвідношення ДК/ШО при пероксидації нейтральних ліпідів. В еритроцитах хворих обох груп при пероксидації нейтральних ліпідів встановлено вірогідне зростання співвідношень ДК/ТК і ДК/ОДК в 3,6 і 2,7 раза відповідно. У плазмі крові навпаки показники ДК/ТК і ДК/ОДК достовірно знижені, особливо у хворих ІІ групи, в 1,3 та 1,5 раза відповідно. Як в еритроцитах, так і в плазмі крові співвідношення ТК/ОДК зменшено в 1,2 раза. При перекисному окисленні фосфоліпідів в еритроцитах і плазмі крові у хворих І групи достовірно знижений у 1,2 рази показник ТК/ОДК. У плазмі крові у осіб ІІ групи встановлена вірогідна міжгрупова різниця показників ДК/ТК (1,785±0,065) і (1,922±0,035) відповідно до груп хворих і Дк/оДК (1,374±0,048) і (1,543±0,037).

В еритроцитах хворих обох груп при пероксидації нейтральних ліпідів спостерігається зниження індексу окислення (ІО) вторинних (у 3 рази) і кінцевих продуктів ПОЛ - у 16,8 та 14,6 раза відповідно до груп. У разі перекисного окислення фосфоліпідів достовірно зростає ІО первинних продуктів тільки у хворих із ТУ. У плазмі крові хворих обох груп достовірно відрізняються від показників КГ ІО вторинних і кінцевих продуктів пероксидації нейтральних ліпідів. У разі пероксидації фосфоліпідів достовірно зростають ІО первинних (1,2 раза), вторинних (відмічено вірогідна різниця показників між групами) і кінцевих (1,6 раза) продуктів ПОЛ.

Таким чином, проведеними дослідженнями доведено, що у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення на фоні пригнічення системи АОЗ в еритроцитах і плазмі крові відбувається активація процесів перекисного окислення як нейтральних ліпідів, так і фосфоліпідів. Також показано, що загострення хвороби призводить до подальшого активування процесів ПОЛ.

Як приклад, наводимо дані дослідження в еритроцитах і плазмі крові хворого С-ваконцетрації продуктів перекисного окислення нейтральних ліпідів та фосфоліпідів у період загострення захворювання (табл.).

перекисний окислення тромбоутворення

Показники ПОЛ в еритроцитах та плазмі крові хворого С-ва

1. Чеснокова Н.П. Молекулярно-клеточныемеханизмыинактивациисвободныхрадикалов в биологических системах / Н.П. Чеснокова // Успехисовременногоестествознания. - 2006. - №7. - С. 29-36.

2. Muller F.K. Trendsinoxidativeagingtheories / Muller F.K., M.S. Lustgarten, Y. Yang [etal.] // FreeRadic. Biol. Med. - 2007. - Vol. 43, №4. - P. 477-503.

3. Flora S.J. Roleoffreeradicalsandantioxidantsinhealthanddisease / S.J. Flora // Cell. Mol. Biol. (Noisyle - grand). - 2007. - Vol. 53, №1. - P. 1-2.

4. Свободнорадикальноеокисление и антиоксидантнаятерапия / В.К. Казимирко, В.И. Мальцев, В.Ю. Бутылин В.Ю., Н.И. Горобец - К.: Морион, 2004. - 159 с.

5. Горожанская Э.Г. Свободнорадикальноеокисление и механизмыантиоксидантнойзащиты в нормальнойклетке и при опухолевыхзаболеваниях (лекция) / Э.Г. Горожанская // Клиническаялабораторнаядиагностика. - 2010. - №6. - С. 28-44.

6. Гулага О.І. Процеси ліпопероксидації у хворих на серцеву недостатність / О.І. Гулага, В.К. Тащук, О.С. Полянська // Буковинський медичний вісник. - 2010. - Т. 14, №2 (54). - С. 122-123.

7. Аношина М.Ю. Оценка свободо радикального окисления липидов в эритроцитах и плазме крови / М.Ю. Аношина, И.И. Лановенко // Фізіологічний журнал. -1994. - №40 (5-6). -

Размещено на Allbest.ru