Якість життя хворих на гостру мієлоїдну лейкемію при застосуванні різних програм хіміотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМИ України», Київ

Якість життя хворих на гостру мієлоїдну лейкемію при застосуванні різних програм хіміотерапії

Н.В. Горяінова

О.В. Басова

Н.М. Третяк

М.Ю. Аношина

А.І. Коваль

Резюме

В статті представлено результати визначення якості життя (ЯЖ) хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ).

Метою роботи було вивчити ЯЖ хворих на ГМЛ при застосуванні різних програм хіміотерапії.

Матеріали і методи: в дослідження влючено 63 хворих на ГМЛ, використано загально-клінічні, гематологічні, статистичні методи дослідження, а також опитувальник з вивчення ЯЖ SF-36.

Результати та обговорення: представлено ЯЖ хворих на ГМЛ до лікування, після індукційної хіміотерапії та у період ремісії, проаналізовано клініко-лабораторні дані, відповідь на терапію. Показано, що вивчення ЯЖ, доповнюючи клінічні дані, дозволяє отримати об'єктивну інформацію про стан здоров'я хворих. Проведено порівняння ЯЖ пацієнтів, які в індукції ремісії отримували ХТ за режимами «7+3» та FLAG.

Зроблено висновки, що ЯЖ у хворих до лікування є різко зниженою; після досягнення ремісії нормалізуються клініко-лабораторні дані, а ЯЖ все ще залишається низькою. У пацієнтів, що перебувають у ремісії 3 та більше років, ЯЖ наближається до значень практично здорових осіб та не залежить від режиму хіміотерапії.

Ключові слова: якість життя, гостра мієлоїдна лейкемія, хіміотерапія

Качество жизни больных острым миелоидным лейкозом при использовании различных программ химиотерапии

Н.В. Горяинова, О.В. Басова, ИИ Третяк, М.Ю. Аношина, А.И. Коваль

ГУ «Институт гематологи и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

Резюме

В статье представлены результаты исследования качества жизни (КЖ) больных острым миелоидным лейкозом (ОМЛ).

Целью работы было изучить КЖ больных ОМЛ при использовании различных программ химиотерапии.

Материалы и методы: в исследовании приняли участие 63 больных ОМЛ, использовались общеклинические, гематологические, статистические методы исследования, а также опросник по изучению КЖSF-36.

Результаты и обсуждение: представлено КЖ больных до лечения, после индукционной химиотерапии и в период ремиссии., проанализированы клиниколабораторные данные, ответ на лечение. Показано, что изучение КЖ, дополняя клинические данные, позволяет получить объективную информацию о состоянии здоровья больных. Проведено сравнение КЖ пациентов, получавших в индукции ремиссии химиотерапию за схемами «7+3» и FLAG.

Сделаны выводы, что КЖ у больных до лечения резко снижено, после достижения ремиссии клинико-лабораторные данные нормализируются, но КЖ остается низким. У пациентов, пребывающих в ремиссии более 3 лет, КЖ приближается к уровню практически здоровых лиц и не зависит от схем химиотерапии.

Ключевые слова: качество жизни, острый миелоидный лейкоз, химиотерапия

Quality of life of acute myeloid leukemia using different chemotherapy programs

N.V. Goryainova, O.V. Basova, N.M. Tretyak, M.U. Anoshina, A.I Koval

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

Summary

The article presents the results of a study of quality of life (QL) of patients with acute myeloid leukemia (AML).

Aim. The objective was to study the quality of life of patients with AML using different chemotherapy programs.

Materials and methods: the study involved 63 patients with AML, ispozovalis clinical, haematological, statistical research methods, as well as to study the QL questionnaire SF-36.

Results and discusions: Presented QL before treatment after induction chemotherapy and remission., Analyzed the clinical and laboratory findings, response to treatment. It is shown that the study of quality of life, adding to the clinical data, allows you to get objective information about the state of health of patients. Comparison of quality of life of patients treated with chemotherapy in the induction of remission of schemes "7 + 3 ", and FLAG.

It is concluded that the QL in patients before treatment dramatically reduced after the remission of clinical and laboratory data is normalized, but quality of life is low. In patients who are in remission for more than 3 years, approaching the level of quality of life in healthy individuals and independent of the chemotherapy regimens.

Keywords: quality of life, acute myeloid leukemia, chemotherapy

Вступ

якість життя хворий лейкемія

Вкрай незадовільна відповідь на лікування та низька виживаність позиціонують гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) як одну з найтяжчих проблем гематології. Вивчення якості життя (ЯЖ) хворих на гемобластози може внести свій вклад в підвищення ефективності лікування та об'єктивізацію результатів терапії [1-4].

Незважаючи на активний розвиток новітніх технологій, покликаних подолати гемобластоз з найменшими втратами для організму хворого, хіміотерапія все ще зберігає провідну роль у сучасному лікуванні гострої лейкемії [2]. Приблизно 50-75% осіб із ГМЛ мають шанс на досягнення клініко-гематологічної ремісії при лікуванні із застосуванням стандартних схем хіміотерапії. Однак, тільки 20-30% таких хворих можуть сподіватися на тривале одужання, тоді як решта є резистентними до хіміотерапії або мають рецидиви захворювання.

Сучасні досягнення хіміотерапевтичного лікування в гематології збільшують шанси хворих на одужання, однак оцінювання таких критеріїв ефективності терапії як загальна тривалість життя та безрецидивний період уже не завжди задовольняють фахівців. Тому, оцінка ЯЖ як інтегрального показника фізичного, соціального, емоційного та психологічного здоров'я хворого стає невід'ємним елементом сучасних досліджень.

Матеріали і методи

Проведено аналіз клініко-лабораторних даних, результатів терапії та результатів опитування 63 хворих на ГМЛ, які знаходились на лікуванні в гематологічному відділенні № 1 Київської міської клінічної лікарні № 9, що є клінічною базою відділення захворювань системи крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України».

Діагноз встановлювали на підставі клінічних даних, цитоморфологічного аналізу периферичної крові та кісткового мозку, цитохімічного дослідження мазків кісткового мозку і крові. Захворювання класифікували відповідно до Міжнародної статистичної класифікації захворювань 10-го перегляду [World Health Organization: ICD-10: International Statistical Classification of Disseases and Related Helth Problems: tenth revasaon,voll 1, Geneva, World Health Organization, 1992]. Підваріанти ГМЛ визначали за критеріями ФАБ-класифікації.

Лікування хворих проводили за стандартною схемою індукції ремісії «7+3» з або без етапозиду (І група) або за схемою FLAG (ІІ група). Крім цитостатичної, проводили дезінтоксикаційну, супровідну та симптоматичну терапію.

Оцінку ЯЖ вивчали за допомогою анкетування пацієнтів, яке проводили на початку захворювання до проведення хіміотерапії, а також після другого курсу терапії перед наступним (третім курсом, коли стан хворого поліпшувався після виходу з нейтропенії), при констатуванні ремісії, якщо така спостерігалася, а також через 24 місяці, 3, 5, та 10 років для вивчення віддалених результатів терапії. Використовували загальномедичний опитувальник MOS SF-36 (має 8 шкал, підходить для пацієнтів від 14 років та старших для самостійного заповнення або спеціалістом при індивідуальному контакті чи по телефону). Вказаний опитувальник застосовується в багатьох розвинених країнах у рамках міжнародного проекту з вивчення ЯЖ у здорового населення та у хворих з різними нозологіями. SF-36 має високу чутливість, є відносно коротким. Адаптація SF-36 на українську мову проведена у 1998-2001 роках за процедурою міжнародного центру з вивчення ЯЖ IQOLA (The International Quality of Life Assessment, Бостон, США). Стандартна форма опитувальника SF-36 оцінює якість життя за останні чотири тижні, складається з 36 запитань, які розділено на 8 шкал.

Фізичне функціонування або фізична активність відображає фізичний стан, який обмежує виконання фізичного навантаження (самообслуговування, ходьба, піднімання сходами, перенесення важких речей), низькі показники цієї шкали свідчить про те, що повсякденна активність пацієнта значно обмежена станом його здоров'я.

Рольове функціонування, зумовлене фізичним станом, - відображає вплив фізичного стану на повсякденну діяльність (робота, виконання повсякденних обов'язків). Низькі показники цієї шкали свідчать про те, що повсякденна діяльність значно обмежена станом здоров'я

Інтенсивність болю та його вплив на спроможність займатися повсякденною діяльністю, включаючи роботу по дому та поза межами дому. Низькі показники цієї шкали свідчать про те, що біль значно обмежує активність пацієнта.

Загальний стан здоров'я - оцінка хворим стану свого здоров'я та перспектив лікування. Чим нижчий бал даної шкали тим нижча оцінка стану здоров'я.

Життєва активність - має на увазі відчуття себе повним сил та енергії або навпаки знесиленим. Низькі бали свідчать по втому пацієнта, зниження життєвої активності.

Соціальне функціонування - визначається фізичним або емоційним станом, який сприяє соціальній активності (спілкуванню) або навпаки обмежує її. Низькі бали свідчить про значне обмеження соціальних контактів, зниження рівня спілкування у зв'язку з погіршенням фізичного і емоційного стану.

Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом - передбачає оцінку емоційного стану, який заважає виконанню роботи або іншій повсякденній діяльності. Низькі показники цієї шкали інтерпретують як обмеження у виконанні повсякденної роботи, зумовлене погіршенням емоційного стану.

Психічне здоров'я - характеризує настрій, наявність депресії, неспокою, загальний показник позитивних емоцій. Низькі показники свідчать про наявність депресії, переживань, психічного неблагополуччя.

Розрахунки дають значення кожної категорії якості життя від нуля до 100 балів, при цьому вища оцінка вказує на вищий рівень якості життя, а 100 балів відображає стан повного здоров'я. Шкали групуються у 2 узагальнені показники: фізичний компонент здоров'я і психологічний компонент здоров'я.

Фізичний компонент здоров'я складають такі шкали: фізичне функціонування, рольове функціонування зумовлене фізичним станом, інтенсивність болю, загальний стан здоров'я. Психологічний компонент здоров'я складають наступні шкали: психічне здоров'я, рольове функціонування зумовлене емоційним станом, соціальне функціонування та життєва активність. Статистична обробка даних опитувальника SF - 36 проведена у відповідності до інструкції компанії Евіденс - Клініко-фармакологічні дослідження.

Приводимо характеристику хворих різних досліджуваних груп. І групу склали хворі на ГМЛ, що в індукції ремісії отримували хіміотерапію за режимом «7+3» (при варіантах М4 та М5 - з етапозидом). Серед 33 обстежених хворих, що склали І групу, було 17 жінок та 16 чоловіків віком від 23 до 74 років. ІІ група - хворі на ГМЛ, що в індукції ремісії отримували FLAG. Розподіл хворих за статтю та віком представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл хворих на ГМЛ за статтю та віком у І групі

Як видно з таблиці 1 групи за віковими та статевими ознаками хворих групи практично не відрізнялися.

Розподіл хворих за морфологічними варіантами у групах був також зіставлюваним (табл. 2).

Таблиця 2. Морфологічні варіанти ГМЛ у хворих І та ІІ групи

Різниця між середніми значеннями показників лабораторних (табл. 3) та клінічних даних (табл. 4) хворих обох груп також була статистично не достовірною.

Таблиця 3 - Ініціальні показники периферичної крові, кісткового мозку у хворих на ГМЛ (І та ІІ групи)

Таблиця 4. Порівняльний аналіз деяких клінічних проявів ГМЛ у хворих І та ІІ груп

При статистичному аналізі у хворих обох груп не зафіксовано достовірно значущої різниці (р > 0,1) між більшістю клінічних проявів ГМЛ.

Результати та обговорення

За результатами дослідження встановлено, що важке соматичне захворювання, а також госпіталізація, відрив від звичайного оточення, втрата соціального статусу негативно впливають на ритм звичного життя хворих на ГМЛ, часто призводять до руйнації багатьох планів та втрати надії. Необхідність тривалого важкого лікування, інвалідизація, загроза смерті змінюють звичну поведінку, порушують систему цінностей та еталонів, істотно перебудовують особу хворого. У пацієнтів зростає тривожність, смуток, розчарування, виникає розгубленість, а інколи і повна зневіра у можливість вилікування та доцільність лікування. Перед хворим постає нагальна проблема адаптації до нових реалій життя.

Оцінка хворими якості свого життя перед початком лікування показала надзвичайно високий рівень порушення ЯЖ: кількість балів за кожною шкалою опитувальника була значно меншою від максимально можливих та від показників групи контролю. У хворих спостерігається загальна втома, біль, загальна слабкість, відзначається зниження емоційного статусу, рівня позитивних емоцій, самооцінки, підвищення рівня пригніченості, фізичних скарг, зростає невдоволеність своїм становищем. У хворих різко знижується життєва активність, значно обмежуються або й повністю втрачаються соціальні зв'язки, спілкування з друзями. Ряд хворих відчувають помірний або й інтенсивний біль, що значно обмежує активність пацієнтів. Результати показників ЯЖ хворих на ГМЛ перед початком лікування представлено в таблиці 5. Як видно із наведених у таблиці даних у хворих спостерігаються достовірно низькі результати за всіма шкалами функціонування, однак найнижчими виявилися показники ролі фізичних і емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності та загального здоров'я.

Таблиця 5. Показники якості життя у хворих на ГМЛ до лікування за опитувальником SF-36 (у балах від 0 до100)

Примітка: * -- розбіжності достовірні порівняно з аналогічними показниками групи контролю.

Середній показник фізичного функціонування або іншими словами фізичної активності демонструє значне його зниження і у групі хворих становить (32,5±6,2) балів зі 100 можливих, що свідчить про втому пацієнтів, різке зниження життєвої активності.

Показник рольового фізичного функціонування (повторимо, що шкала відображує наскільки фізичні проблеми обмежують життєдіяльність - роботу, самообслуговування, виконання повсякденних обов'язків) також є різко знижений в цілому, однак на індивідуальному рівні в середині групи сильно відрізняється. Низькі показники цієї шкали свідчать про те, що повсякденна діяльність значно обмежена станом здоров'я. Аналогічних змін зазнали показники соціальної активності, загального фізичного стану та психічного здоров'я.

Психологічні труднощі, які виникають у гематологічних хворих, пов'язані не тільки із загрозою життя. Госпіталізація, обстеження та необхідність лікування зумовлюють виникнення професійних, побутових, сімейних та інших проблем, що викликає значне підвищення рівня емоційної напруженості та виявляється, насамперед, у відчутті неспокою, страху, тривоги і призводить до фіксації психічного порушення, а інколи і до повної дезорганізації поведінки. Узагальнюючий показник фізичного компоненту здоров'я хворих на ГМЛ у порівнянні зі здоровими був знижений у 2,1 рази, а узагальнюючий показник психологічного статусу у 2,0 рази. Індивідуальний аналіз стану хворого на ГМЛ до терапії показав, що оцінювання пацієнтом свого загального стану інколи не співпадало з даними дослідника та даними лікаря. Хоча розбіжності і були незначними, однак дослідження показало важливість участі хворого в характеристиці свого стану задля об'єктивізації даних.

Наступним етапом було визначення змін в ЯЖ хворих на ГМЛ на фоні індукційної хіміотерапії. В ході проведення першого та другого курсу терапії та після них, перед проведенням третього курсу із 58 хворих в живих залишилося 43 пацієнти. Від різних ускладнень та прогресії захворювання померло 15 (25,8%) хворих. Ремісія отримана у 21 (36%) хворого. Оцінювання ЯЖ хворих загальної групи після терапії індукції ремісії та порівняння їх з даними до лікування виявило в цілому по групі позитивний вплив терапії на всі показники функціонування хворих на ГМЛ, що представлено у таблиці 6.

Однак, показники значно відрізнялися в середині групи між хворими, що досягли ремісії та пацієнтами з резистентністю. Тому, було проведено аналіз змін в ЯЖ між хворими до лікування та тими, що досягли ремісії. У хворих в ремісії (табл.7) ми бачимо значне достовірне покращення якості життя пацієнтів за всіма шкалами функціонування, хоча емоційна та соціальна складова залишаються доволі низькими.

Таблиця 6. Показники якості життя хворих на ГМЛ за опитувальником SF-36 до та після терапії індукції ремісії (у балах від 0 до 100)

Примітка * -- розбіжності достовірні порівняно з аналогічними показниками у групах до та після лікування

Це пов'язано з необхідністю подальшого лікування та періодичного перебування в стаціонарі. Емоційне функціонування хворих в ремісії вказує, що пацієнт самостійно або з допомогою лікаря-гематолога не може справитися з проблемами емоційного характеру і потребує допомоги психолога або психотерапевта. Для покращення соціальної складової життя пацієнтів було б логічно продовжувати підтримувальну терапію частини таких хворих у денних стаціонарах. У хворих, що досягли ремісії показники психологічного статусу до лікування були достовірно вищими, ніж у тих, хто не досяг ремісії. Дані показники потребують подальшого вивчення як можливі фактори прогнозу при ГМЛ.

Порівняння ЯЖ хворих двох груп, що отримували лікування за різними програмами показало наступне. Хворі на програмі «7+3» у порівнянні з хворими, що лікувалися за програмою FLAG, дещо нижче оцінювали своє загальне здоров'я, відзначали більш виражене погіршення життєдіяльності та самопочуття. У них частіше спостерігали прояви нудоти, блювання, проносів, ураження слизової оболонки порожнини рота та травного тракту, а також алопецію, що призводило до погіршення настрою, зростання втоми, тривожності, розчарування. Мієлотоксичність ІІІ-ІУ ступеня дещо частіше спостерігалась у хворих, що лікувалися за програмою FLAG, але статистично значущої різниці встановлено не було.

Таблиця 7. Показники якості життя хворих на ГМЛ за опитувальником SF-36 до початку терапії та в ремісії (в балах від 0 до 100)

Примітка: * -- розбіжності достовірні порівняно з аналогічними показниками між групами хворих до лікування та в ремісії.

Аналіз отриманих даних свідчить, що мінімальні значення усіх шкал (біль, соціальна активність, психічний і загальний статус тощо) характерні для хворих на програмі «7+3», однак розбіжності між групами не були статистично значимими.

Наступним етапом роботи було вивчення ЯЖ хворих у віддалений період. Аналіз ЯЖ пацієнтів, що перебували в ремісії не менше 2 років показав, що ЯЖ хворих за всіма 8 шкалами підвищилася, однак рівня здорових не досягнула. Серед 12 обстежених в ремісії пацієнтів 8 отримували терапію індукції ремісії за схемою FLAG, 4 - за схемою «7+3». Між хворими не виявлено достовірної різниці у показниках якості життя за різними шкалами, однак дворічна виживаність була вищою у пацієнтів, що отримували терапію індукції ремісії за схемою FLAG.

ЯЖ пацієнтів, що знаходилися в ремісії 3, 5 років та більше (опитано 9 пацієнтів) практично не відрізнялася від ЯЖ здорових, а інколи навіть була дещо вищою. Нижчими були показники за шкалами психічного здоров'я та фізичного функціонування. Незважаючи на деякі проблеми зі здоров'ям, більшість пацієнтів вели активний спосіб життя, працювали, спілкувалися з друзями та колегами.

Висновки

Вивчення якості життя за стандартизованим опитувальником SF-36 у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію в дебюті захворювання та в динаміці дозволило отримати об'єктивну інформацію про стан здоров'я пацієнтів з урахуванням їх власної оцінки.

Встановлено, що гостра мієлоїдна лейкемія як важке соматичне захворювання, а також вимушена тривала госпіталізація значно знижують якість життя пацієнтів. У хворих на ГМЛ до лікування визначаються низькі рівні фізичного, рольового фізичного, емоційного, соціального функціонування, життєвої активності тощо. Показник фізичного компоненту здоров'я хворих на ГМЛ у порівнянні зі здоровими знижений у 2,1 рази, а психологічного компоненту здоров'я знижений у 2,0 рази.

Хіміотерапевтичне лікування хворих на ГМЛ, що досягли ремісії, покращує загальний стан і клініко-лабораторні показники практично до нормальних значень, однак якість життя при цьому, поліпшуючись, все ще залишається низькою через емоційну та соціальну складову. Дані факти не мають відображення в медичній документації та залишаються поза увагою лікаря і, відповідно, не можуть бути скорегованими.

Показники якості життя пацієнтів, що перебувають в ремісії 3 та більше років практично не відрізняються від показників здорових осіб. Характерним для них є молодий вік та відносно вищі показники психологічного статусу на момент захворювання, що можуть в подальшому бути вивчені як прогностичні фактори.

Достовірно значущих розбіжностей показників якості життя між групами хворих на ГМЛ, де застосовано різні режими хіміотерапії (FLAG та «7+3») у проведеному дослідженні не виявлено.

Література

1. Обґрунтування необхідності вивчення якості життя у хворих на лейкемії в Україні. / Н.М. Третяк, О.В. Басова, Н.В. Горяінова, А.И. Коваль [та ін.] // Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий збірник, Вип. 37. - К. : «Атіка-Н». - 2012. - С. 278-286.

2. Застосування хіміотерапії за програмою FLAG у лікуванні хворих на гостру мієлоїдну лейкемію у першому гострому періоді / Н.М. Третяк, Н.В. Горяїнова, А.І. Коваль, М.Ю. Аношина, О.В. Басова [та ін.]. // Методичні рекомендації (70.12/282.12). - К., 2012 . - 20 с.

3. Третяк Н.М. Якість життя людини: сутність поняття / Н.М. Третяк, О.В. Басова, Горяінова Н.В., А.І. Коваль, М.Ю. Аношина, В.М. Мнишенко, М.В. Яговдик // Міжвідомчий збірник «Гематологія і переливання крові», Вип. 37. - К.: «Апіка-Н», 2014. - С. 238-244.

4. Erickson J.M. Fatique sleep-wake disturbances, and quality of life in adolescents receiving chemotherapy / J.M. Erickson, S.l. Beck, B.R. Christian // J. Pediatr. Hematol. Oncol. - 2011. - № 33. - P. 17-25.

Размещено на Allbest.ru