Дослідження якості життя у хворих похилого віку на неходжкінські лімфоми

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний інститут раку

Дослідження якості життя у хворих похилого віку на неходжкінські лімфоми

І.А. Крячок

І.Б. Титоренко

Резюме

Проведено дослідження якості життя у хворих неходжкінські лімфоми пожиого віку. Вивчення якості життя проводилося за допомогою української версії опитувальника EQ5-D до початку, під час і після закінчення лікування за схемами поліхіміотерапії СНОР і CNOP. В обстеження включено 87 пацієнтів, вік яких був старше 60 років. У роботі наводяться дані про рівень і динаміку показників якості життя пацієнтів під впливом проведеного лікування.

Ключові слова: неходжкінські лімфоми, хворі похилого віку, якість життя, хіміотерапія.

якість життя поліхіміотерапія лімфома

ИССЛЕДОВАНИЕ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ

У ПОЖИЛЫХ БОЛЬНЫХ НЕХОДЖКИНСКИМИ ЛИМФОМАМИ

И.А. Крячок, И.Б. Титоренко

Национальный институт рака, Киев

Резюме

Проведено исследование качества жизни у больных неходжкинскими лимфомами пожилого возраста. Изучение качества жизни проводилось при помощи украинской версии опросника EQ5-D до начала, в ходе и после окончания лечения по схемам полихимиотерапии СНОР и CNOP. В обследование включено 87 пациентов, возраст которых был старше 60 лет. В работе приводятся данные об уровне и динамике показателеи качества жизни пациентов под влиянием проводимого лечения.

Ключевые слова: неходжкинские лимфомы, больные пожилого возраста, качество жизни, химиотерапия.

THE STUDY OF QUALITY OF LIFE IN ELDERLY PATIENTS WITH NON-HODGKIN'S LYMPHOMAS

Kryachok, I. Tytorenko

National Institute of Cancer, Kyiv

Summary

A study of the quality of life in elderly patients with non-Hodgkin's lymphomas. The study of quality of life was carried out with the help of the Ukrainian version of EQ5-D questionnaire before, during and after treatment by chemotherapy regimens CHOP and CNOP. The study included 87patients who was over 60 years old. The article presents data on the level and dynamics of the quality of life of patients in different periods of treatment.

Keywords: non-Hodgkin's lymphomas, elderly patients, quality of life,

chemotherapy.

В останні десятиліття в онкогематології досягнуті значні успіхи, принципово змінилися підходи в лікуванні, покращився прогноз для хворих гемобластозами, збільшилися кількість і тривалість ремісій. Відомо, що ефективність того чи іншого методу лікування оцінюється за допомогою різних критеріїв, серед яких оцінка об'єктивних даних стану пацієнтів, визначення таких статистичних параметрів, як відповідь на лікування, загальна та безрецидивна виживаність, смертність. В сучасній онкології поряд з вказаними показниками, надзвичайно важливим фактором оцинки ефективності лікування є фактор, який визначає пацієнта як активного члена суспільства, тобто оцінка якості життя [Русакова JI Т, 2006, Hash R А, 2001, Glia А, 2004]. Якість життя - це інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування хворого, заснована на його суб'єктивному сприйнятті. За даними Національного Інституту Раку США (NCI) і Американського Товариства Клінічної Онкології (ASCO), якість життя є другим за значимістю критерієм оцінки результатів протипухлинної терапії після виживаності і більш важливим, ніж первинна відповідь пухлини на лікування.

Дослідження якості життя визнається повноправним компонентом обстеження стану здоров'я хворого. Було показано, що вивчення якості життя хворих надає інформацію щодо внутрішнього стану хворого, оскільки сам пацієнт проводить суб'єктивну оцінку свого стану, таким чином, надаючи лікареві реальну картину, що відображає його психосоматичне самопочуття. Вивчення якості життя виконується за допомогою спеціальних розроблених опитувальників, спрямованих на виявлення симптомів, які відображають параметри функціонування організму хворого та з'ясування його загального стану.

На конференції Національного інституту раку США (NCI) та Американського товариства клінічної онкології (ASCO) у 1996 році було визначено, що загальним критерієм вищої ефективності лікування програм протипухлинної терапії при відсутності розбіжності показників виживаності є якість життя хворого. Зміна якості життя пацієнта в процесі лікування відображає зміну ступеня його адаптації до захворювання. В онкології стратегія лікування хворого повинна бути спрямована для досягнення наступної мети:

вилікувати хворого;

збільшити тривалість життя хворого;

поліпшити якість життя хворого.

Критеріями ефективності лікування є:

1) на індивідуальному рівні:

відповідь пухлини на лікування;

тривалість ремісії;

показники якості життя хворого.

2) на груповому рівні:

відповідь пухлини на лікування;

показники виживаності (загальної, безрецидивної тощо);

показники якості життя.

За останній час в розвинених країнах значно зросла чисельність населення похилого віку. За прогнозами демографів, найближчим часом спостерігатиметься подальше старіння населення, пов'язане із збільшенням загальної тривалості життя і зниженням чисельності молодих людей.

Як результат цього явища, онкологи та гематологи все частіше зустрічаються в своїй практиці з літніми пацієнтами. Існують особливості ведення хворих похилого віку, обумовлених як специфікою основного захворювання, так і супутніми захворюваннями. Вивчення клініко - морфоіммунологічних особливостей, а також зіставлення результатів лікування різних варіантів неходжкінських лімфом у хворих похилого віку з урахуванням якості життя є актуальним завданням і відкриває можливості вдосконалення діагностики та індивідуалізації програм хіміотерапії, представляючи не лише науковий інтерес, але й важливе практичне значення.

Мета: вивчення якості життя у хворих, віком > 60 років на неходжкін- ські лімфоми до та після проведення специфічного лікування.

Матеріали і методи: був проведений аналіз результатів лікування 87 хворих похилого віку (> 60 років) на В-клітинні неходжкінські лімфоми (дифузна великоклітинна, лімфома з малих лімфоцитів та МАЛТ-лімфома), які отримували хіміотерапевтичне або комбіноване хіміо-променеве лікування на базі науково-дослідного відділення хіміотерапії гемобластозів Національного інституту раку в період 2004-2011 роки. В першу (I) групу були включені 48 пацієнтів похилого віку, які отримували курси ПХТ за схемою СНОР, другу (II) групу склали 35 хворих похилого віку, які отримували курси ПХТ за схемою CNOP. Усіх хворих обстежували з метою виявлення супутньої патології. Кожному хворому призначали 4-8 курсів ПХТ за схемами СНОР (I дослідна група) або CNOP (ІІ дослідна група).

Після завершення ПХТ хворим проводилась променева терапія на зону біопсії, операційне поле та/або на нерезорбовані (залишкові) лімфатичні вузли в сумарній вогнищевій дозі 30-40 Гр на базі відділення радіології Національного інституту раку. Після 3-4, 6, 8 та після закінчення лікування оцінювали ефективність лікування за критеріями Cheson (1999). З метою оцінки медикаментозної токсичності та побічних ефектів ПХТ аналізували частоту ускладнень після проведеного лікування. Оцінка токсичності лікування оцінювалась згідно до критеріїв токсичності Національного інституту раку США. Розподіл хворих за віком проводили згідно з Міжнародною класифікацією ВООЗ (1964 р.).

Середній вік хворих становив (69,02±2,85) років (від 60 до 81 року); чоловіків було 41, жінок - 42, (чоловіки : жінки = 0,97). Найбільша кількість пацієнтів була віком 60-69 років - 52 хворих (62,65%), 25 хворих були у віковій групі від 70 до 79 років ( 30,12%), 6 (7,23%) хворих мали вік понад 80 років. Найбільшу питому вагу складали хворі з IVA та IV В стадією захворювання: 36,14% та 16,87%, відповідно. Наявність симптомів інтоксикації спостерігалась у 26,51% хворих основної групи. Кількість прогностичних факторів ризику у І та ІІ основних групах була практично однакова, розбіжність показників статистично не вірогідна (р > 0,05).

Для оцінки якості життя хворих використовували опитувальник EQ-5D [114]. Опитувальник оцінював статус здоров'я на підставі 5 компонентів, що пов'язані з наступними аспектами життя: рухливість, самообслуговування, активність в повсякденному житті, біль та дискомфорт, неспокій та депресія. Оцінювався фізичний, психологічний та соціальний стан пацієнта. Кожен компонент розподілено на 3 рівня залежно від ступеня вирогідності того чи іншого показника. Друга частина опитувальника містить візуально-аналогову шкалу та дозволяє дати кількісну оцінку загального статусу здоров'я (від 0 - найгірший стан здоров'я, до 100 - найкращий стан здоров'я).

Опитувальник EQ-5D:

Рухливість

У мене немає проблем з ходьбою.

У мене деякі проблеми з ходьбою.

Я прикутий до ліжка.

Самообслуговування

У мене немає проблем із самообслуговуванням.

У мене є деякі проблеми з миттям або одяганням.

Я не здатний митися та одягатися самостійно.

Звичайна повсякденна діяльність (наприклад, робота, навчання, хатня робота, участь у справах сім'ї або дозвілля)

Я можу без труднощів займатися звичайною повсякденною діяльністю.

У мене є деякі труднощі при зайняттях звичайною повсякденною діяльністю.

Я не здатний займатися звичайною повсякденною діяльністю.

Болі/Нездужання

Я не відчуваю болю або нездужання.

Я відчуваю помірні болі або нездужання.

Я відчуваю сильні болі або нездужання.

Тривога/Депресія

1. У мене відсутні тривога або депресія.

Я відчуваю помірну тривогу або депресію.

Я відчуваю дуже сильну тривогу або депресію. Загальний стан хворого до та після лікування також оцінювався за шкалою Карновського.

Результати та обговорення. Після завершення лікування загальна ефективність терапії складала 85,71% в І групі та 84,77% - у ІІ групі (р > 0,05). 71,73% хворих похилого віку І групи (що отримували лікування за схемою СНОР) досягли повної ремісії, у ІІ групі (отримували лікування за схемою CNOP) - 77,14% хворих (р > 0,05); часткової ремісії досягли відповідно 13,04% та 8,57% (р > 0,05), стабілізація захворювання в І групі спостерігалась у 2,17% хворих, у ІІ групі - у 2,85% хворих (р > 0,05). Прогресування захворювання під час лікування зафіксовано у 13,04% І групи, та у 11,42% хворих ІІ групи, (р > 0,05) (див. рис. 1 ).

Рис. 1. Інтегральна оцінка ефективності лікування після завершення ПХТу хворих І та ІІ груп.

Отже, при оцінці безпосередніх ре зультатів лікування хворих похилого віку І та ІІ груп не було виявлено статистично значущих розбіжностей при проведенні лікування за схемою CNOP та СНОР, (р > 0,05).

Аналіз побічних ефектів й ускладнень після проведеного лікування у хворих на НХЛ похилого віку показав, що домінуючими були гематологічна токсичність та токсичність з боку серцево-судинної системи.

Терапія за схемою СНОР викликала більш виражену гематологічну токсичність у порівнянні з лікуванням за схемою CNOP: у 34 (70,83%) хворих І групи і у 20 (57,14%) хворих ІІ групи (р < 0,05). Так, анемія ІІІ-IV ступеня спотерігалась у 5,71% хворих ІІ групи та 14,58% хворих І групи, (р < 0,05), нейтропенія ІІІ-IV ступеня - у 20% і 27,08% хворих, відповідно (р > 0,05), тромбоцитопенія ІІІ-IV ступеня - у 5,71% і 14,58% пацієнтів, відповідно (р > 0,05). У 17 (35,41%) хворих І групи, що отримували лікування за схемою СНОР, виявлено кардіальну токсичність різного ступеню, у хворих ІІ групи - у 5 (14,28%) хворих, (р<0,05).

У І групі загальний стан 100% за шкалою Карновського спостерігався у 6,25% хворих, 90% - у 35,41%, 80% - у 43,75%, 70% - 10,41% хворих. Стан 13 (32,5%) хворих І групи повністю нормалізувався, 100% за Кар- новським спостерігався після лікування у 16 (40%) хворих, покращився у 26 (53,06%) хворих. У ІІ групі у 13 хворих (43,33%) загальний стан після лікування спостерігався 100%, покращився у 19 хворих (63,33%). Тобто, після проведеного лікування стан хворих похилого віку в обох групах поліпшився, різниця між дослідними групами статистично недостовірна (р > 0,05). Динаміка загального стану хворих І та ІІ груп за шкалою Кар- новского представлена в табл 1.

Таблиця 1 - Динаміка загального стану хворих І та ІІ груп за шкалою Карновского

Характеристика проблем фізичного, психологічного та соціального стану хворих похилого віку І та ІІ до початку лікування представлено на рис. 2.

Рис. 2. Характеристика проблем хворих І групи (лікування за схемою СНОР) до початку лікування.

Рис. 3. Характеристика проблем хворих ІІ групи (лікування за схемою СNOP) до початку лікування.

У хворих обох груп до лікування мало місце незначне зниження рухливості, яке спостерігалось у 32,8% хворих І групи та 28,57% хворих ІІ групи. Проблеми у звичайній повсякденній діяльності виникали у 28,2% хворих І групи та 25,7% ІІ груп. Біль та дискомфорт був виражений у 49, 93% хворих 1 та у 40% хворих ІІ групи, значної інтенсивності відповідно у 10,63% та 8,57%. Тривогу та депресію до початку лікування зазначали у 56,84% хворих І групи та 54,27% - ІІ групи.

Характеристика проблем фізичного, психологічного та соціального стану у хворих І та ІІ груп після завершення лікування представлено на рис. 4.

Рис. 4. Характеристика проблем хворих похилого віку після завершення лікування.

У хворих І групи після завершення лікування мало місце зниження рухливості у 21,81% хворих та 17, 14% хворих ІІ основної групи. Проблеми із звичайною повсякденною діяльністю спостерігали у 25,57% хворих І групи та 17, 14% хворих ІІ групи. Біль та дискомфорт незначної інтенсивності спостерігали у 21, 15% хворих І групи та 14, 28% хворих ІІ групи. Тривогу та депресію до початку лікування зафіксовано у 14, 19% хворих І групи та 14, 28% - ІІ групи.

При аналізі спектру та частоти симптомів яких у хворих похилого віку на неходжкінську лімфому виявлена істотна позитивна динаміка: кількість хворих, із проблемами фізичного, психологічного та соціального стану, знизилась процесі лікування в І та ІІ основних групах. Значення кількісної оцінки загального статусу здоров'я до та після лікування у хворих похилого віку І та ІІ основних груп представлено на рис. 5.

Рис. 5. Значення кількісної оцінки загального статусу здоров 'я до та після лікування у хворих.

До початку лікування у хворих І групи кількісна оцінка статусу здоров'я складала (63,96±15,89)%, після лікування - (80,21±11,09)%. До початку лікування у хворих ІІ групи кількісна оцінка статусу здоров'я складала (66,81±14,?5)%, після лікування - (87,56±10,22)%.

Отже, при лікуванні хворих похилого віку в обох групах спостерігали значне поліпшення фізичного, психологічного та соціального стану пацієнтів.

Висновки

Таким чином, отримані результати свідчать про зниження показників якості життя у хворих в момент встановлення діагнозу по всіх досліджуваних параметрах. В динаміці на фоні проведення терапії відзначається тенденція до зростання всіх показників якості життя. Отже проведення спеціального лікування у хворих на лімфоми похилого віку сприяє підвищенню якості життя за всіма параметрами. Цей контингент хворих є особливо складним для проведення спеціального лікування, що пов'язано з особливостями перебігу основного захворювання, тривалістю, наявністю супутніх патологій.

Але літній вік як такий не є перешкодою для проведення поліхіміоте- рапевтичного лікування. Доказом цьому поряд з іншими критеріями є і поліпшення якості життя, що є повноправним, самостійним критерієм ефективності лікування у хворих.

Література

Новик А. А. Исследование качества жизни у больных с лимфомами / А.А. Новик, Т.И. Ионова // Весник качества жизни // СПб. - 2006. - № 7 -8. - С. 56-62.

Ионова Т.И. Качество жизни: оценка, анализ, интерпретация результатов / Т.И. Ионова, П. Файзерз, Д. Манчин // Весник качества жизни // СПб.- 2006. - № 7-8. - С. 25-29.

Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова // Под ред. Ю. Шевченко. - М., 2007. - 313 с.

Алеева Г. Н. Критерии качества жизни в медицине и кардиологии / Г.Н. Алеева, М.Э. Гурылева, М.В. Журавлева, // Российский медицинский журнал. - 2006. - № 2. - С. 1-4.

Размещено на Allbest.ru