Забезпечення інфекційної безпеки компонентів крові на Запорізькій обласній станції переливання крові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забезпечення інфекційної безпеки компонентів крові на Запорізькій обласній станції переливання крові

Р.А. Знаменська, В.М. Ракитянська, Ю.С. Ворона, О.М. Боловінова, Н.С. Лузан, Л.В. Басанська

КУ «Запорізька обласна станція переливання крові» Запорізької обласної ради

Резюме

Ключові слова. Інфекційна безпека, карантинізація, плазма, донори, повторне обстеження, інфекційні маркери.

ОБЕСПЕЧЕНИЕ ИНФЕКЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ КОМПОНЕНТОВ КРОВИ НА ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТНОЙ

Р.А. Знаменская, В.Н. Ракитянская, Ю.С. Вороная, Е.М. Боловинова, Н.С. Лузан, Л.В. Басанская

КУ «Запорожская обласная станция переливания крови» Запорожского областного совета інфекційна безпека карантинізація плазма донор

Резюме. В статье представлен опыт дальнейшего увеличения количества повторно обследованных на гемотрансмиссивные инфекции доноров, плазма которых заложена на карантинизацию, включая использование современного диагностического оборудования.

Ключевые слова: инфекционная безопасность, карантинизация, плазма, доноры, повторне обследование, инфекционные маркеры.

INFECTIONS SAFEGUARDING OF THE BLOOD COMPONENTS AT THE ZAPOROZHYE STATION OF BLOOD TRANSFUSION DURING

R.A.Znamenskaya, V.N. Rakityanskaya, U.S. Voronaya, E.M. Bolovinova, N.S.Luzan, L.V. Basanskaya

Summary. The article describes the experience of a further increase in the number of re-tested for bloodborne infections donor plasma which lies on the quarantine, including the use of modern diagnostic equipment.

Keywords: hfections saffguarding, quarantine, plasma, donor, re-examination.

Профілактика гемотрансмісивних інфекцій при переливанні компонентів та препаратів донорської крові продовжує залишатися пріоритетним завданням служби крові і забезпечується ретельним медичним відбором донорів з обов'язковим передтестовим консультуванням, впровадженням сучасної стратегії скринінгового обстеження крові донорів на маркери інфекційних захворювань, лейкодеплецією донорської крові та її компонентів, карантинізацією плазми протягом 180 діб тощо.

Перший етап підвищення рівня інфекційної безпеки компонентів та препаратів крові - анкетування, передтестове консультування та медичний огляд донорів. Значно допомагає у відведенні від донорства на цьому етапі своєчасне отримання з лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) даних про захворювання осіб чи наявність у них носійства збудників інфекцій. Цю інформацію установа отримує згідно чинних з 2012 року договорів про користування персональними даними між ЛПЗ та ЗОСПК.

Структура відведень від донацій наведена у таблиці 1.

Таблиця 1 - Структура відведень від донацій донорів та осіб, які виявили бажання бути донорам, за 2012-2014 роки

Примітки:

* - питома вага осіб, що пройшли передтестове консультування;

** - відсоток від відведених.

З метою недопущення до донації осіб з маркерами гемотрансмісивних інфекцій, а також з метою раціонального використання високовартісної системи для заготівлі аферезних тромбоцитів, керуючись наказом МОЗ України від 23.09.2004 № 467 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на інфекційні хвороби, облікової документації та інструкції щодо її заповнення», у закладі з 2008 року було впроваджено попереднє (перед донацією) обстеження донорів тромбоцитів імунохроматографічним аналізом (ІХА) на чотири маркери інфекційних захворювань - поверхневий антиген вірусу гепатиту В (HBsAg) та антитіла до ВІЛ ^ (анти-НІУ1/2), вірусу гепатиту С (анти-HCV), блідої спірохети (анти-Тгеропета раїїібнт) з подальшим обов'язковим дослідженням кожного зразка крові, отриманого під час донації, методами імуноферментного (ІФА) або імунохемі- люмінесцентного (ІХЛА) аналізу на п'ять маркерів (HBsAg, анти-Н^1/2. р24 антиген HIV1, анти-HCV, анти-Тгеропета раїїібнт). Результати досліджень наведені у таблиці 2.

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що швидкі тести не можуть використовуватись, як окремий метод, для забезпечення інфекційної безпеки донорської крові - в першу чергу з ВІЛ-інфекції. Крім того, у нашому випадку їх використання виявилось економічно недоцільним. Керуючись напрацьованим досвідом, з листопада 2013 року ЗОСПК відмовилась від даної практики.

Таблиця 2 - Виявлення серологічних маркерів гемотрансмісивних інфекцій у донорів тромбоцитів (аферез) з січня 2008 року - по жовтень 2013 року

Примітки:

* - результат підтверджено у обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом; ** - підтвердження не проводилось.

В клінічній лабораторії з 2012 року проводили попереднє обстеження донорів на автоматичному гематологічному аналізаторі ВС-3000 Plus Mindray, біохімічному експрес-аналізаторі Reflotron Plus фірми «Roche». Результати досліджень крові донорів на вміст АлАТ представлені у таблиці 3.

Таблиця 3 - Результати повторних досліджень на вміст АлАТ зразків крові донорів плазмаферезу у 2012-2014 роках

За 2012 рік досліджено повторно на вміст в крові АлАТ - 2392 зразка, з яких забраковано 68 (2,8%), у т.ч. попередньо досліджених 1679 - 1,6% забраковано, за 2013 рік - 2969 зразків, з яких забраковано 65 (2,1%) у т.ч. попередньо досліджених 1865 - 1,58% забраковано, за 2014 рік -

2478 зразків, з яких забраковано 97 (3,9%) у т.ч. попередньо досліджених 1498 та 1,9% забраковано. Донори, у яких при попередньому обстеженні виявлена підвищена концентрація АлАТ в крові, до плазмаферезу не допускалися.

У травні 2014 року попередньо обстежено на біохімічному експрес- аналізаторі всі осіби (1050), які виявили бажання бути донорами. Недо- пущено до донації з причини підвищеного рівня АлАТ - 86 осіб (8,2%). За цей період частота виявлення антитіл до вірусу гепатиту С методом ІХЛА у донорів крово- та плазмодач значно зменшилась та склала 0,3% при середньорічному показнику - 0,67%.

Таким чином, попереднє обстеження донорів на АлАТ економічно вигідно з точки зору раціонального використання витратного матеріалу у відділі заготівлі крові та її компонентів та реагентів у інших лабораторіях установи і дозволяє зменшити кількість забракованої крові.

Обов'язковий лабораторний скринінг донорської крові на маркери ге- мотрансмісивних інфекцій є важливою частиною комплексу заходів, що підвищує інфекційну безпеку гемотрансфузійних середовищ. До 2012 року лабораторний скринінг донорської крові проводився методом ІФА з використанням обладнання фірм «Санофі Діагностікс Пастер» (Франція), «БіоРад» (США), «Текан» (Австрія), з 2012 року - методом ІХЛА на автоматичному аналізаторі закритого типу ARCHITECT i2000SR фірми «АББОТТ» (США). Однак, після серологічних тестів ризик інфікування при алогенних гемотрансфузіях зберігається, що обумовлено низкою причин, серед яких важливе значення має наявність «серонегативного вікна» та інші особливості інфекційного процесу.

Мінімізувати ризик передачі збудників вірусних інфекцій дозволяє ге- нампліфікаційне тестування зразків донорської крові та зразків виробничих пулів плазми, що використовується для виробництва препаратів крові.

У 2012-2013 роках методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) досліджувались пули плазми, яка використовувалась для виробництва альбуміну, на базі Запорізького обласного лабораторного центру ДСЕС України, а з 2014 року - на базі ЗОСПК після установки та інсталяції автоматизованої лабораторної системи для скринінгу донорської крові методом ПЛР у реальному часі «Cobas s 201» фірми «Roche».

Результати досліджень представлені у таблиці 4.

За період, що аналізується, забраковано 18 пулів нативної плазми (3,3%) з генетичними маркерами вірусів гепатиту В і С, у тому числі ДНК HBV була виявлена у 7 пулах (1,3%), РНК НСУ - у 11 пулах (2,0%). ДНК ВІЛ 1/2 не виявлялась.

Частота виявлення генетичних маркерів вірусів гепатитів В і С після ІФА тестування у 7,3 рази вища, ніж після ІХЛА тестування (8% та 1,1% відповідно).

З метою підвищення рівня інфекційної безпеки компонентів крові з короткотривалим терміном зберігання було досліджено зразки плазми крові 96 донорів тромбоцитів (аферез) та 691 донора крові. РНК та ДНК вірусів гемотрансмі- сивних інфекцій в індивідуальних донаціях виявлені не були.

Таблиця 4 - Частота виявлення генетичних маркерів вірусних гемотрансмісивних інфекцій у виробничих пулах плазми донорської крові за 2012-2014 роки

Примітка:

* - відсоток від кількості позитивних пулів.

Однак, отримані дані по дослідженню виробничих пулів нативної плазми дозволяють констатувати, що як мінімум 18 донорів на момент кро- водачі були інфіковані збудниками вірусних гепатитів В або (та) С і зна- ходились у стадії «серонегативного вікна». Таким чином, дослідження кожної індивідуальної донації методом ПЛР повинно бути обов'язковим, нарівні з ІФА або ІХЛА, для гарантування вірусної безпеки донорської крові і дозволить уникнути браку виробничих пулів нативної плазми.

Зважаючи, що фінансові можливості не дозволяють досліджувати всю заготовлену кров методом ПЛР, карантинізація плазми залишається невід'ємною складовою комплексу заходів по забезпеченню інфекційної безпеки донорської крові.

На ЗОСПК карантинізація плазми терміном 3 місяці була розпочата ще в 2004 році. Після отримання наказу МОЗ України від 01.08.2005р. № 385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів» донорська плазма підлягала карантину вже тривалістю 180 діб з моменту заготівлі.

Планування заготівлі крові у виїзних умовах проводилося, виходячи з необхідності повторного обстеження донорів через 180 діб. З цією метою ЗОСПК спільно з підприємствами, організаціями, учбовими закладами організовувала «Дні донора». Саме ці донори (організоване населення) складали більшу частину (65%) серед повторно обстежених донорів.

Крім того, лікарями відділу комплектування донорських кадрів систематично проводилась робота по роз'ясненню донору призначення карантинізації і отримувалася інформована згода від кожного донора на проходження повторного обстеження через 180 діб. Ця кропітка щоденна праця дала свої результати - серед більшості донорів, особливо активних, з'явилася уява про необхідність проходження повторного обстеження. Завдяки вищезазначеному, нам вдалося підвищити відсоток повторно обстежених донорів з 16% до 42%.

У таблиці 5 наведені дані по повторному обстеженню донорів. При цьому донори або здавали кров та її компоненти, або тільки проходили лабораторне тестування на гемотрансмісивні інфекції за їх власним бажанням.

Таблиця 5 - Охоплення повторним обстеженням донорів, плазма яких знаходилась на карантинізації протягом 180 діб, у 2012-2014 роках

Зменшення кількості повторно обстежених донорів у 2014 році до 38,2% у порівнянні з попередніми роками пов'язано з тим, що певна кількість донорів була залучена до проходження служби в армії.

Головні причини неявки донорів на повторне обстеження - не відпускають з роботи, період захворювання або вагітності, небажання приїхати через дефіцит коштів (особливо особи, які мешкають в районах області), зміна місця проживання (виїзд за межі м. Запоріжжя чи за кордон України), проходження служби в армії тощо.

Істотно доповнює профілактику інфекційної безпеки гемокомпонент- ної терапії виявлення браку плазми в процесі карантинізації.

За 2012-2014 роки (табл. 6) відсоток донорів з виявленими маркерами ге- мотрансмісивних інфекцій коливався в межах 0,42-0,1%; підвищений рівень АлАТ у повторно обстежених донорів знаходився в межах 3,9-2,2%.

Таблиця 6 - Результати повторного обстеження донорів за 2012-2014 роки

Необхідно зазначити, що тільки від донорів, в яких було виявлено інфекційні маркери, карантинізована плазма була знищена. Питома вага знищеної карантинізованої плазми з причини наявності маркерів гемотрансмісивних інфекцій склала: у 2012 р. - 0,75% (17,7 л), у 2013 р. - 0,26% (5,31 л), у 2014 р. - 0,6% (11,32 л) загального об'єму закладеної на карантинізацію.

При виявленні підвищеного рівня АлАТ плазма направлялась на переробку (виготовлення препаратів крові або стандартних сироваток).

Після повторного обстеження донорів і відсутності браку, плазма сві- жозаморожена (ПСЗ) карантинізована підлягала видачі, в першу чергу, до дитячих лікувальних закладів та пологових будинків. У 2013-2014 роках забезпеченість закладів охорони здоров'я карантинізованою ПСЗ від повторно обстежених донорів склала 100%.

Таким чином, комплекс заходів, впроваджених у ЗОСПК, дозволив мінімізувати ризик інфікування реципієнтів через компоненти та препарати крові збудниками гемотрансмісивних інфекцій.

Література

1. Діагностична значимість визначення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) донорської крові / Н.Г. Філіна, Т.Б. Копотвина, С.А.Титова, Е.Б. Жибурт // Трансфузіологія. - 2011. - № 1. - С. 30-44.

2. Досвід використання методу ПЛР для виявлення РНК(ДНК) збудників вірусних гепатитів В і С у серонегативних донорів / О.А. Тарасенко, І.А. Гукасян, Л.В. Соболевська, Т.В. Черненко // Трансфузіологія. - 2010. - № 2. - С. 12-20.

3. Нові можливості забезпечення інфекційної безпеки плазми / М.Н. Губанова, А.В. Анищик, Є.Б. Жибурт // Трансфузіологія. - 2007. - № 1-2. - С. 59-60.

4. Обмін досвідом. Розвиток служби крові США / Є.Б. Жибурт, С.З. Мадзаєв, М.В. Зарубин // Гематологія і трансфузіологія. - 2014. - № 3. - С. 49-54.

5. Про контроль якості компонентів крові / Є.І. Зейлер // Охорона здоров'я. - 2013. - № 2 - С. 83-85.