Діагностика імунодефіциту у хворих на лейкемію за вмістом IgG та підкласів IgG1- IgG4 у сироватці крові

A.P. Rybalskaya, A.S. Zakharenko, E.A. Fedorovskaya

SI«Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukrain», Kyiv

Summary. This article presents the data determine the total IgG and its main sub-classes IgG1-IgG4 by enzyme immunoassay analysis. The role of IgG and its individual subclasses in the development of infectious and inflammatory complications is discussed.

Key words: leukemia, immunity, enzyme immunoassay analysis.

Вступ. Розвиток імунної недостатності у онкогематологічних хворих на фоні основного процесу часто супроводжується зниженням рівня гуморальних носіїв специфічності - імуноглобулінів (Ig). У протиінфекційному захисті найбільш важливу роль відіграють імуноглобуліни класів G, A, M. Водночас IgG складає до 70% усіх сироваткових імуноглобулінів. Концентрація загального IgG у сироватці крові людини коливається у межах 7-18 г/л. Основна біологічна функція IgG - захист організму від фірмакутних бактеріальних і вірусних збудників інфекції та продуктів їх життєдіяльності за рахунок активації комплементу, опсонізації й активації фагоцитозу. Імуноглобуліни цього класу - найчисельніші, високоспецифічні, запускають клітинні й гуморальні фактори імунітету, що сприяє повноцінності імунної відповіді [1].

У той же час склад IgG є гетерогенним, і містить чотири підкласи: IgG1, IgG2, IgG3, IgG4. Вважається, що противірусні антитіла у сироватці крові людини представлені саме підкласами IgG1 і IgG3 [2]. Збудники різних інфекційних захворювань можуть ініціювати продукцію імуноглобулінів певних підкласів. За літературними джерелами, зниження рівня одного підкласу може супроводжуватися збільшенням концентрації іншого, внаслідок чого загальний рівень IgG визначається у межах фізіологічної норми. Так, на фоні дефіциту IgG1, зазвичай, спостерігаються хронічні та рецидивуючі інфекції нижніх дихальних шляхів, які нерідко супроводжуються дефіцитом підкласу IgG3 [3]. Зниження вмісту IgG2 пов'язано з інфекціями, спричиненими інкапсульованими мікроорганізмами, або визначається при рецидивах інфекцій верхніх дихальних шляхів (синусити, отити). Дефіцит IgG2 почасти супроводжується зниженням рівня IgG4. Дефіцит IgG3 у сукупності з дефіцитом IgG1 асоціюється з рецидивами хронічних захворювань легенів [2].

Мета роботи - визначити загальний імуноглобулін G та його підкласи у сироватці крові хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) та В-хронічну лімфоїдну лейкемію (В-ХЛЛ) для встановлення порушень гуморального імунітету при цій патології.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводили із використанням імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою тест- систем «IgG общий-ИФА-БЕСТ», сер79 та «Подклассы IgG - ИФА- БЕСТ», сер 26 виробництва Вектор Бест, Росія [4, 5]. Виконання всіх етапів аналізу проводили відповідно до інструкцій із використання до наборів реагентів тест-систем. Облік результатів здійснювали шляхом вимірювання оптичної щільності розчинів у лунках на спектрофотометрі PR-2100 (Sanofe Pasteurs, Франція) у двохвильовому режимі: основний фільтр - 450 нм, референс-фільтр у діапазоні 620650 нм. Вимірювання проводили через 3-5 хв після зупинення реакції.

Загальний IgG та підкласи IgG1-IgG4 визначали у сироватці крові 35 хворих, серед яких у 11 пацієнтів діагностовано 1 гострий період ГМЛ, у 24 - стадію ffi-IIB В-ХЛЛ. Співставлення показників загального IgG проводили з даними, отриманими за методом радіальної імунодифузії в агаровому гелі (метод Mancini) [6].

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами досліджень IgG у сироватках крові за методом Mancini не виявлено дефіциту IgG у 11 осіб з діагнозом ГМЛ, у той час як методом ІФА було визначено дефіцит IgG серед двох осіб із ГМЛ, при цьому його рівень становив 5,0-6,1 г/л (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст IgG у сироватці крові хворих за методами Mancini та ІФА

Серед 24 пацієнтів з В-ХЛЛ зниження рівня IgG було виявлено у 11,1-16,7 % осіб за методом Mancini. Значно більша кількість осіб із низькими показниками рівня IgG була виявлена серед хворих на В-ХЛЛ при дослідженнях ІФА. Так, у 61,1-66,7% пацієнтів, як тих, які мали перебіг хвороби з ІЗУ, так і групи хворих без ускладнень, виявлено імунодефіцит IgG, межі значень якого становили 1,8-6,0 г/л.

Дослідження загального IgG за допомогою ІФА дозволило визначити, що у 83,3% хворих на ГМЛ із перебігом основної хвороби без ІЗУ його вміст знаходився в межах значень 7,0-16,0 мг/мл, тобто становив фізіологічну норму (табл. 2). Рівень IgG, IgG1-G4 у межах контрольних значень був характерним для 33,3-83,3% осіб, головним чином за рахунок підкласів IgG4 та IgG2. Проте у 50,0% осіб був зниженим рівень IgG1, продукція антитіл якого, зазвичай, інтенсивніша, ніж синтез імуноглобулінів інших підкласів.

Таблиця 2

Розподіл хворих на ГМЛ з урахуванням вмісту IgG та підкласів IgG1-G4 у сироватці крові (n=6)

Примітка. * Параметри фізіологічної норми наведені за [1].

1. Дранник Г.Н. Специфический приобретенный (адаптивный) иммунитет: В-лимфоциты, Т-независимая и Т-зависимая продукция антител, иммуноглобулины, иммунные комплексы / Г.Н. Дранник // Сучасні інфекції. - 2001. - № 1. - С. 99-111.