Оцінка результатів пренатальної діагностики вроджених вад розвитку плоду у жінок в різні терміни гестації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Державна установа «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України»

Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика (НУОЗ України імені П.Л. Шупика)

Оцінка результатів пренатальної діагностики вроджених вад розвитку плоду у жінок в різні терміни гестації

Прокопчук Наталія Миколіївна асистент кафедри променевої діагностики, лікар-генетик медико-генетичного центру, Ніколенко Маргарита Іванівна доктор медичних наук, професор, медичний центр "Геном",

Корінець Ярослав Миколайович кандидат медичних наук, науковий співробітник

Іванів Юрій Андрійович доктор медичних наук, професор кафедри променевої діагностики

Анотація

Проведено вивчення результатів ультразвукової діагностики вроджених вад розвитку плоду у жінок в різні терміни вагітності, визначення частоти і структури даної патології для оптимізації та вдосконалення алгоритму пренатальної діагностики.

Метою роботи було вдосконалення алгоритму пренатальної діагностики природженої патології, що діагностується неінвазивними методами на основі вивчення частоти і структури вроджених вад розвитку, що діагностуються в різні терміни вагітності.

Дослідження було проведено на група з 248 жінок з випадками вроджених вад розвитку (ВВР) плоду, що виявлено пренатально. В І триметрі вагітності діагностовано - 30,3% ВВР, в ІІ триместрі вагітності - 58,9% випадків ВВР, в ІІІ триместрі - 10,8% випадків

Аналіз результатів дослідження показав, що в структурі ВВР, що були діагностовані у 248 вагітних жінок, на І місці були ВВР серцево-судинної системи - 28,6%, на ІІ - ВВР центральної нервової системи - 19,4%, на ІІІ - ВВР кістково- м'язової системи - 17,4%, на IY місці - ВВР обличчя - 14,5%, на Y - ВВР сечовидільної системи - 10,1%.

У І та ІІ триместрах гестації діагностовали 89,2 % випадків, а 10,8% ВВР - в ІІІ триместрі, що становлять резерв для покращення пренатальної діагностики вроджених вад плоду.

Найбільше ВВР плоду впродовж всіх термінів вагітності діагностували вади серцево-судинної системи, які складали 28,6% всієї виявленої патології.

Дані про частоту і структуру вродженої патології плоду у вагітних жінок в регіоні дозволять сформувати базу даних для наступних досліджень. На основі отриманих результатів планується розробка оптимізованого алгоритму ультразвукової діагностики вроджених вад розвитку плоду.

Ключові слова: вагітність, вроджені вади розвитку, пренатальна діагностика, ультразвукова діагностика

Abstract

Prokochuk Nataliia Mykolaivna Asistent of the department of Radial Diagnosis, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, geneticist, Medical Genetics Center of the State Institution «Institute of Hereditary Pathologyof the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»

Nikolenko Margarita Ivanivna Doctor of medical sciences, professor of the Medical Center “Genom, Shupyk National Healthcare University of Ukraine

Korinets Yaroslav Mykolayovych PhD, researcher of the department of prenatal diagnosis and perinatology, State Institution «Institute of Hereditary Pathologyof the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»

Ivaniv Yuriy Andriyovych Doctor of medical sciences, professor of the Department of Radial Diagnosis, Danylo Halytsky Lviv National Medical University

EVALUATION OF THE RESULTS OF PRENATAL DIAGNOSTICS OF CONGENITAL DEFECTS OF FETAL DEVELOPMENT IN WOMEN IN DIFFERENT TERMS OF GESTATION

The results of ultrasound diagnostics of congenital defects of fetal development in women in different terms of pregnancy were studied, the frequency and structure of this pathology were determined in order to optimize and improve the algorithm of prenatal diagnostics.

This study was aimed at improving the algorithm for prenatal diagnostics of congenital pathology diagnosed by non-invasive methods based on the study of the frequency and structure of congenital defects diagnosed in different terms of pregnancy.

The study was conducted on a group of 248 women with cases of congenital defects (CD) detected prenatally. 30.3% of the CD cases were diagnosed in the first trimester of pregnancy, 58.9% of the CD cases - in the second trimester of pregnancy and 10.8% of the cases - in the third trimester.

Analysis of the study results showed that the structure of the congenital defects of fetal development diagnosed in 248 pregnant women included, in the first place, congenital of the cardiovascular system - 28.6%; in the second place, CD of the central nervous system - 19.4%; in the third place, CD of the musculoskeletal system - 17.4% and in the fourth place, congenital face disorders - 14.5%; and in the fifth place, CD of the urinary system - 10.1%.

Defects of the cardiovascular system were diagnosed in the highest number of congenital defects of fetal development during all gestational ages that makes 28.6% of all detected pathology.

89.2% of cases were diagnosed in the first and second trimesters of gestation, and 10.8% of CD were diagnosed in the third trimester, which is a reserve for improving prenatal diagnostics of congenital disorders.

The data on the frequency and structure of congenital fetal pathology in pregnant women in the region will allow us to form a database for further research. Based on the results obtained, it is planned to develop an optimized algorithm for ultrasound diagnostics of congenital defects of fetal development.

Keywords: pregnancy, congenital defects, prenatal diagnostics, ultrasound diagnostics

Постановка проблеми

Проблеми материнства і дитинства є першочерговими у вирішеннях основних Державних програм, присвячених охороні здоров'я України. В Україні показники перинатальної і дитячої смертності перевищують дані Європейських країн [1]. Серед причин ранньої неонатальної дитячої смертності домінують несумісні з життям вроджені вади розвитку (ВВР): практично 26% випадків перинатальної і неонатальної смертності пов'язують з вродженою патологією дитини [2].

З огляду на катастрофічно низький рівень основних демографічних показників України, збереження здоров'я населення стає вельми актуальною проблемою [3]. Ця проблема є досить актуальною, оскільки йдеться про майбутні покоління. Особливе занепокоєння викликає стан здоров'я новонароджених дітей, що є невід'ємною складовою здоров'я нації в цілому та має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства [1, 3, 4]. ультразвуковий вагітність неінвазивний пренатальний

Зростання числа пренатальних втрат внаслідок аномалій внутрішньоутробного розвитку плода є актуальною проблемою сучасної медицини. Дослідники у своїх роботах підкреслюють, що рання діагностика ВВР - це значний резерв зниження дитячої захворюваності, інвалідності та смертності [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед усіх вроджених вад, за даними ВООЗ, вади серця складають 30%. Вони займають перше місце серед захворювань, що призводять до перинатальної смертності та ранньої інвалідизації населення [6].У структурі природжених аномалій у дітей 23,8% складають ВВР системи кровообігу, темп зростання яких у порівнянні з 2010 роком складає майже 3,5%. Змінюється і структура ВВР серця у напрямку збільшення питомої ваги більш важких клінічних та поєднаних форм природжених вад серця (ВВРС) [1, 3, 7].

Проблеми материнства і дитинства є першочерговими у вирішеннях основних державних програм, присвячених охороні здоров'я України. В Україні показники перинатальної і дитячої смертності перевищують дані Європейських країн [1]. Серед причин ранньої неонатальної дитячої смертності домінують несумісні з життям природжені вади розвитку (ВВР): практично 26% випадків перинатальної і неонатальної смертності пов'язують з природженою патологією дитини [1, 2].

У структурі врироджених аномалій у дітей 23,8% складають ПВР системи кровообігу, темп зростання яких у порівнянні з 2010 роком складає майже 3,5%. Змінюється і структура ПВР серця у напрямку збільшення питомої ваги більш важких клінічних та поєднаних форм природжених вад серця (ПВС) [1, 2].

Важливим чинником є термін діагностики ВВР (пренатальної чи постнатальної), і відповідно вжиті адекватні заходи [7, 8]. За даними Лазоришинець В. В., понад 2% дітей народжуються з різними вадами розвитку, з яких 25% - природжені вади серця. Складність становить той факт, що близько 50% серцевих аномалій припадає на складні вади серця, при яких надання спеціалізованої медичної допомоги необхідно в перші дні, місяці, а часом і години життя дитини [8]. У світовій практиці число операцій у новонароджених з ПВР у даний час становить від 40 до 90%.

Надання хірургічної допомоги новонародженим і дітям першого року життя з ПВР в країнах Європи та США має початок з 1960-х рр., в Україні - з 1990-х рр. [9].

Отже вчасна діагностика ВВР є особливо актуальною. Вченими проведено ряд досліджень, які вивчали частоту діагностики критичних ВВР серця, труднощі їх пренатальної діагностики та помилок при ультразвуковій діагностиці (УЗД) [9, 10, 11].

Дослідники різних країн світу єдині в думці, що ВВР, представляють важливу медичну та соціальну проблему у зв'язку з несприятливим прогнозом щодо розвитку та загроз життя дитини. Актуальність даної проблеми сприяла прийняттю ВООЗ ще в 2010 році резолюції, щодо розробки первинної профілактики вад розвитку дітей, адже проблема полягає не тільки в ранній діагностиці та своєчасній корекції ВВР, а і у виявленні тих причин, внаслідок котрих вони виникають. Це є важливим питанням для прогнозування майбутнього потомства у родинах, в яких народилися діти з природженою патологією. [12, 13, 14].

Кваліфікована неінвазивна пренатальна діагностика з встановленим діагнозом вади дозволяє своєчасно організувати професійну допомогу дітям з ВВР, пологи в спеціалізованих центрах, які мають можливості для такої терапії або хірургічного втручання, та сприяти покращенню показників перинатальної захворюваності та смертності [15, 16].

З 1979 року в 22 країнах Європи проводиться моніторинг за частотою народження дітей з природженими вадами розвитку. Вся ця патологія враховується в єдиному європейському регістрі - EUROCAT (European surveillance of congenital anomalies - Європейське спостереження за природженими аномаліями). Для об'єктивізації досліджень в EUROCAT враховуються вади розвитку плоду, які можуть впливати на формування пренатальної та малюкової смертності, а також бути причиною інвалідності людини. Ці вади називаються «модельними» [17, 18 ].

Лише декілька областей України надають в EUROCAT свої дані про частоту природженої патології. Тому вивчення епідеміології ПВР, дослідження впливу різних нозологічних форм природженої патології на перинатальну і дитячу смертність, встановлення нових тератогенних факторів ризику ПВР, розробка сучасних скринінгових програм для пренатальної діагностики і прегравідарного прогнозування для жінок, є актуальним завданням сучасної медицини.

Пренатальна діагностика природженої та спадкової патології (СП), комплексне обстеження плода з максимально точним прогнозом для життя і здоров'я є необхідним елементом якісної допомоги при вагітності та пологах. Прогнозування ПВР плода, з урахуванням значущості антенатальних факторів і використання ехографічних методів дасть можливість підвищити ефективність пренатальної діагностики, в результаті чого зменшити кількість пологів з ПВР плода, що сприятливо позначиться на соціальному і генетичному здоров'ї всього суспільства і людства в цілому [5, 16].

Актуальним є не тільки отримання і нагромадження даних про дослідження ПВР, а й удосконалення сучасних методів профілактики та ранньої діагностики ПВР у сім'ях групи ризику [5, 10, 15]. Ефективне зниження перинатальних втрат вимагає ґрунтовного аналізу та систематизації даних про своєчасну ультразвукову діагностику ВВР, що дозволить вдосконалити принципи спостереження за даним контингентом жінок [8, 10].

Ситуації, які виникають при діагностуванні порушень формування органів та систем у плода або новонародженого настільки складні, що не мають однозначного вирішення. Загальний та економічний стан розвитку суспільства, соціальна захищеність його членів, а також стан здоров'я, репродукційний вік та рівень культурного розвитку батьків, їх релігійні погляди і багато інших аспектів впливають на тактичні підходи до переривання або пролонгування вагітності та постнатальне лікування вказаної патології [1, 5, 6, 15].

Необхідність своєчасної диференційної діагностики ПВР ще на пренатальному періоді онтогенезу зумовлено високим рівнем синдромальності цієї патології. Існуючі методи пренатальної діагностики дозволяють визначити захворювання плода задовго до народження дитини та, зі згоди батьків, перервати вагітність при ураженому плоді. Отож, методи пренатальної діагностики ПВР та СП плода в значній мірі підвищують ефективність медико-генетичного консультування, яке зводитиметься до попередження вказаної патології як в окремій сім'ї, так і в популяції в цілому [1, 3, 5, 6].

На фоні зниження народжуваності, профілактика та рання пренатальна діагностика ПВР залишаються важливою проблемою акушерства, перинатології та медичної генетики. Результати проведеного аналізу особливо важливі для глибшого клінічного дослідження і покращення ефективності пренатальної оцінки стану плода у сім'ях групи ризику природженої та спадкової патології, що дозволить покращити медико- генетичну допомогу населенню.

Мета статті - вдосконалення алгоритму пренатальної діагностики природженої патології, що діагностується неінвазивними методами на основі вивчення частоти і структури вроджених вад розвитку, що діагностуються в різні терміни вагітності.

Завдання роботи: 1. Сформувати реєстр контингентів жінок з випадками ВВР плоду за 2019-2020 рр.

Провести аналіз частоти і структури природженої патології, що діагностується неінвазивними методами пренатальної діагностики у жінок за 2019-2020 рр.

Вдосконалити алгоритм ультразвукової пренатальної діагностики природженої патології для вагітних жінок.

Об'єктом дослідження були вагітні жінки, в яких неінвазивними (УЗД) методами пренатальної діагностики виявлено вроджені вади розвитку плоду.

Виклад основного матеріалу

Ультразвукове дослідження вагітних жінок проводилось за допомогою апарату Voluson E8, що працює в реальному масштабі часу з використанням абдомінального, лінійного та секторального датчика (частота 3.5 Мгц). Експозиція ультразвукового дослідження - 15-30 хвилин. Детально оцінювались біометричні, морфологічні та патофізіологічні особливості плоду. Використовувалась стандартна оцінка плоду з отриманням основних біометричних показників і описом змін стану внутрішніх органів. При виявленні ПВР плоду при ультразвуковому дослідженні проводився пренатальний синдромологічний аналіз, тобто виділення з усієї сукупності патологічних ознак такого клінічного симптомокомплексу, який дозволяв діагностувати визначений синдром, множинні природжені вади розвитку (МПВР).

Нами за 2019-2020 рр. проведено УЗД обстеження сформована група з 248 жінок з випадками ВВР плоду, що виявлено пренатально. В І триметрі вагітності діагностовано - 75(30,3%) ВВР, в ІІ триместрі вагітності - 146(58,9%) випадків ВВР, в ІІІ триместрі - 27(10,8%) випадків (рис.1).

Рис. 1 Частота вроджених вад розвитку, що діагностовано в різні терміни вагітності

Аналіз отриманих даних показав, що більше половини ВВР плоду (146-58,9%) були діагностовано в ІІ триметрі вагітності, 1/3 - в І триметрі вагітності (75(30,3%), а 27(10,8%) - в ІІІ триметрі.

Дослідження структури ВВР, що було діагностовано у 248 вагітних жінок на УЗД, показав, що на І місці були ВВР серцево-судинної системи - 71(28,6%), на ІІ - ВВР центральної нервової системи (ЦНС) - 48(19,4%), на ІІІ - ВВР кістково- м'язової системи - 43(17,4%), на IY місці - ВВР обличчя - 36(14,5%), на Y - ВВР сечовидільної системи - 25(10,1%) (табл.1, рис.2). В тому числі було діагностовано 9(3,6%) випадків множинних природжених вад розвитку (МПВР), 4(1,6%) - в І триместрі, а 5(2,0%) - в ІІ триместрі вагітності.

Таблиця 1 Частота і структура ВВР у плода, що діагностовано у жінок на УЗД в різні терміни вагітності

Рис. 2 Частота і структура ВВР, що діагностовані у вагітних жінок за весь період гестації

Аналіз структури ВВР у плода, що діагностовано у жінок на УЗД в різні терміни вагітності, показав що у І триместрі вагітності, на І місці були аномалії розвитку серцево-судинної системи 19(7,7%), на ІІ -ВВР обличчя 17(6,9%), на ІІІ місці - ВВР кістково-м'язової системи - 16(6,5%), на IY місці - ВВР центральної нервової системи 13(5,2%) (рис.3).

Рис. 3 Частота и структура вроджених вад розвитку (%) у І - ІІІ триместрах

У ІІ триместрі вагітності структура ВВР, що діагностовано на УЗД, змінилась: на І місці були ВВР серцево-судинної системи - 42(16,9%), на ІІ - ВВР центральної нервової системи - 30(12,1%), на ІІІ місці - ВВР кістково- м'язової системи - 23(9,3%), на IY місці - ВВР обличчя - 19(7,7%) (табл.1, рис.3).

В структурі ВВР, що діагностувались на УЗД в ІІІ триместрі вагітності на І місці були ВВР серцево-судинної системи - 10(4,0%), на ІІ - ВВР центральної нервової системи - 5(2,0%), на ІІІ - ВВР сечовидільної системи та ВВР кістково- м'язової системи - по 4(1,6%) (табл.1, рис.3).

Більше половини вад розвитку (58,9%) були діагностовані при УЗД у ІІ триместрі вагітності. Це зумовлено двома основними факторами: пізнє звертання жінок (після 12 тижнів) для ультразвукового скринінгу і більш пізнє формування анатомічних дефектів ряду систем та органів плода в перинатальному періоді.

Найбільше ВВР плоду впродовж всіх термінів вагітності діагностували вади серцево-судинної системи, які складали біля 1/3 -71(28,6%) всієї виявленої патології.

Відмінності у структурі вроджених вад розвитку у плода, які діагностуються у пренатальному періоді в різні терміни вагітності пов'язані з пізньою маніфестацією певних вроджених вад розвитку.

Виявлення значного відсотка вад розвитку серцево-судинної системи дозволяє у майбутньому своєчасно надати кардіологічну та кардіохірургічну допомогу дитині після народження і уникнути тактичних помилок при веденні пацієнтів у неонатальному періоді. Близько 50% серцевих аномалій припадає на складні вади серця, при яких надання спеціалізованої медичної допомоги необхідно в перші дні, місяці, а часом і в перші години життя дитини [7, 8]. За даними вчених, серед дітей, які народжуються з серцевими аномаліями, 14% помирають у перший тиждень життя, 25% - протягом першого місяця, близько 40% - не доживають до 1-го року [19, 20].

Висновки

Аналіз даних терміну діагностики ВВР плоду показав, що неінвазивна пренатальна діагностика дозволила виявити ВВР у І триместрі вагітності в 75(30,3%) жінок, у ІІ триместрі - у більшості випадках - 146(58,9%) жінок, у ІІІ триместрі вагітності - у 27 (10,8%).

У І та ІІ триместрах гестації діагностували 89,2 % випадків, а 10,8% ВВР - в ІІІ триместрі, що становлять резерв для покращення пренатальної діагностики вроджених вад плоду.

В структурі ВВР плоду, що діагностувались при УЗД вагітних, на І місці були ВВР серцево-судинної системи - 71(28,6%), на ІІ місці - ВВР центральної нервової системи - 48(19,4%), на ІІІ - ВВР кістково- м'язової системи - 43(17,4%), на ІУ - ВВР обличчя - 36(14,5%), на Y - ВВР сечовидільної системи - 25(10,1%).

В перспективі подальших досліджень. На основі отриманих результатів планується розробка оптимізованого алгоритму ультразвукової діагностики вроджених вад розвитку плоду. Дані про частоту і структуру вродженої патології плоду у вагітних жінок в регіоні дозволять сформувати базу даних для наступних досліджень. Результати проведеного дослідження будуть сприяти покращенню ефективності пренатальної оцінки стану плода у жінок групи ризику вродженої патології, що дозволить вдосконалити пренатальну допомогу населенню, знизити перинатальні втрати.

Література

1. Веропотвелян П. Н. Современный подход к сохранению репродуктивного потенциала / Веропотвелян П.Н., Цехмистренко И.С., Веропотвелян Н.П., Гламазда А.И.// Здоровье женщины. - 2015. - № 9. - C. 94 - 97.

2. Горбатюк О.М. Організація та перспективи розвитку перинатальної допомоги в Україні / Горбатюк О.М., Лятуринська О.В. // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т.ІУ. - № 4(14). - С. 5 - 10.

3. Антипкін Ю.Г. Стан здоров'я дитячого населення - майбутнє країни /Антипкін Ю. Г., Волосовець О. П., Майданник О. П. та ін. // Здоровье ребенка. - 2018. - № 1. - С. 11- 21.

4. Пішак В.П. Аналіз поширеності природжених вад розвитку у новонароджених Чорнівецької області за даними генетичного моніторингу / Пішак В.П., Ризничук М.О. // Україна. Здоров'я нації. - 2013. - № 1 (25). - С. 28 - 32.

5. Ніколенко М. Раннє прогнозування перинатальних ускладнень у рамках традиційного пренатального скринінгу вагітних. Питання на часі / Ніколенко М., Арбузова С. // З турботою про жінку. - 2018. - № 4. - С. 27- 29.

6. Su W, Congenital heart diseases and their association with the variant distribution features on susceptibility genes / Su W, Zhu P, Wang R et al.// Clin Genet. 2017 Mar. № 91(3). Р. 349-354

7. Куркевич А.К. Пренатальна ультразвукова діагностика складних вроджених вад серця та її вплив на перинатальну тактику ведення / Куркевич А.К., Павлова А.О., Острась О.В. та ін.// Современная педиатрия. - 2013. - № 7. - С. 148 - 154.

8. Лазоришинець В.В. Тактико-стратегічні питання української кардіохірургії та інтервенційної кардіології як ефективних інструментів забезпечення сучасного рівня допомоги населенню з серцево-судинними захворюваннями / Лазоришинець В.В. // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2016. - № 3(26). - С. 9 - 10.

9. Till S.R. Incentives for increasing prenatal care use by women in order to improve maternal and neonatal outcomes / Till S.R., Everetts D., Haas D.M. // Cochrane Database Syst Rev. - 2015. - № 12). - Р. 2228 - 2231.

10. Грабар В.В. Алгоритми преконцепційного і пренатального моніторингу в родинах з порушеннями репродуктивної функції /Грабар В.В.// Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - № 1. - С. 121- 126.

11. Sudheer R. Gorla. Emerging trends in the prenatal diagnosis of complex CHD and its influence on infant mortality in this cohort / Sudheer R. Gorla, Abhishek Chakraborty, Ashish Garg, Rubee A. Gugol // Cardiology in the Young. Get access. - 2019. - V. 29. - № 3. - Р. 270 - 276.

12. Підвисоцька Н.І. Сучасні принципи та проблеми медико-генетичного консультування / Підвисоцька Н.І. // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. ХІV. - № 2(52). - С. 244 - 247.

13. Сафонова И.Н. Значение эхографических исследований после 22 недель гестации для диагностики фетальной патологии и прогнозирования перинатального результата при беременности низкого риска / Сафонова И. Н. // Український радіологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 43 - 51.

14. Сафонова И.Н. Определение степени перинатального риска по результатам антенатальных эхографических мониторингов / Сафонова И. Н. // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 3. - С. 76 - 84.

15. Пасієшвілі Н.М. Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах перинатального центру та шляхи її зниження. / Пасієшвілі Н.М. // Science Rise. - 2016. - Т.1. - № 3 (18). - С. 37- 43.

16. Коваленко О.С. Класифікація ризиків перинатального періоду життя новонароджених / Коваленко О.С., Лепьохіна Г.С., Зазархов О.Ю., Злепко С.М.// Environment & Health. - 2016. - № 4. - С. 52- 54.

17. Dolk H. EUROCAT: 25 years of European surveillance of congenital anomalies / Dolk H.// Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2005;90:F355-8

18. Boyd PA. Survey of prenatal screening policies in Europe for structure malformations and chromosome anomalies, and their impact on detection and termination rates for neural tube defects and down's syndrome/ Boyd PA, de Vigan C, Khoshnood B

19. Li YF . Efficacy of prenatal diagnosis of major congenital heart disease on perinatal management and perioperative mortality: a meta-analysis / Li YF, Zhou KY, Fang J. еt al. // World J Pediatr. - 2016. - № 12.- Р. 298

20. Heather Y, James A, Rachel T. Prenatal detection of critical cardiac outflow tract anomalies remains suboptimal despite revised obstetrical imaging guidelines .First published: 18 July 2018 V.13, I. 5. National Institutes of Health. Grant Number: UL1TR001442. September/October 2018. - P. 748-756.

References

1. Veropotvelian PN. (2017). Reproduktyvne zdorovia zhinky - odna z naivazhlyvishykh problem derzhavy[] // Medychni aspekty zdorovia zhinky [Reproductive health of women is one of the most important problems of the state]. Medychni aspekty zdoroviazhinky. 3:34-46. [in Ukrainian].

2. Horbatiuk O.M.. Liaturynska O.V. (2014). Orhanizatsiia ta perspektyvy rozvytku perynatalnoi dopomohy v Ukraini. [Organization and prospects for the development of perinatal care in Ukraine]. Neonatolohiia, khirurhiia taperynatalna medytsyna. IV.4(14):5-10. [in Ukrainian].

3. Antipkin YG, Volosovets OP, Maidannik OP, Berezenko VS, Moiseenko RO.(2018). Stan zdorovia dytiachoho naselennia - maibutnie krainy. [The state of health of children is the future of the country]. Zdorov'e rebenka. 1: 11-21. [in Ukrainian].

4. Pishak VP, Ryznychuk MO. (2013). Analiz poshyrenosti pryrodzhenykh vad rozvytku u novonarodzhenykh Chornivetskoi oblasti za danymy henetychnoho monitorynhu.[Analysis of the prevalence of congenital malformations in newborns of Chornivetsk region according to genetic monitoring data]. Ukraina. Zdorov'ia natsii. 1 (25):28-32. [in Ukrainian].

5. Nikolenko M, Arbuzova S. (2018). Rannie prohnozuvannia perynatalnykh uskladnen u ramkakh tradytsiinoho prenatalnoho skryninhu vahitnykh. Pytannia na chasi. [Early prediction of perinatal complications within the traditional prenatal screening of pregnant women. The question is timely]. Z turbotoiupro zhinku. 4:27-29. [in Ukrainian].

6. Su W, Zhu P, Wang R. et al. (2017). Congenital heart diseases and their association with the variant distribution features on susceptibility genes. Clin Genet. 91(3):349-354;

7. Kurkevych AK, Pavlova AO, Ostras OV. et al. (2013). Prenatalna ultrazvukova diahnostyka skladnykh vrodzhenykh vad sertsia ta yii vplyv na perynatalnu taktyku vedennia.[Prenatal ultrasound diagnosis of complex congenital heart defects and its impact on perinatal management tactics]. Sovremennaiapedyatryia. 7:148-154. [in Ukrainian].

8. Lazoryshynets VV. (2016). Taktyko-stratehichni pytannia ukrainskoi kardiokhirurhii ta interventsiinoi kardiolohii yak efektyvnykh instrumentiv zabezpechennia suchasnoho rivnia dopomohy naselenniu z sertsevo-sudynnymy zakhvoriuvanniamy. [Tactyko-stratehichni pytannia ukrainskoi cardiokhirurhii ta interventioniinoi cardiolohii yak efektyvnykh instrumentiv zabezpechennia suchasnoho rivnia dopomohy naselenniu z sertsevo-sudynnymy zakhvoriuvanniu]. Visnyk sertsevo-sudynnoi khirurhii. 3(26):9-10. [in Ukrainian].

9. Till SR, Everetts D, Haas DM. (2015). Incentives for increasing prenatal care use by women in order to improve maternal and neonatal outcomes. Cochrane Database Syst Rev. 12: 2228- 2231.

10. Hrabar VV. (2015). Alhorytmy prekontseptsiinoho i prenatalnoho monitorynhu v rodynakh z porushenniamy reproduktyvnoi funktsii.[ Algorithms of preconceptional and prenatal monitoring in families with disorders of reproductive function]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 1: 121-126. [in Ukrainian].

11. 11.Sudheer R. Gorla, Abhishek Chakraborty, Ashish Garg, Rubee A. Gugol. (2019). Emerging trends in the prenatal diagnosis of complex CHD and its influence on infant mortality in this cohort. Cardiology in the Young. Get access. 29; 3: 270-276.

12. Pidvysotska NI. (2015). Suchasni pryntsypy ta problemy medyko-henetychnoho konsultuvannia. [Modern principles and problems of medical genetic counseling] Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. XIV.2(52): 244-247. [in Ukrainian].

13. Safonova YN. (2015). Znachenye akhohrafycheskykh yssledovanyi posle 22 nedel hestatsyy dlia dyahnostyky fetalnoi patolohyy y prohnozyrovanyia perynatalnoho rezultata pry beremennosty nyzkoho ryska.[The value of echographic studies after 22 weeks of gestation for diagnosing fetal pathology and predicting perinatal outcomes in low-risk pregnancies]. Ukrainskyi radiolohichnyi zhurnal. 4: 43-51. [in Ukrainian].

14. Safonova IN. (2016). Opredelenie stepeni perinatalnogo riska po rezultatam antenatalnyh ehograficheskih monitoringov.[ Determination of the degree of perinatal risk based on the results of antenatal echographic monitoring]. Perinatologiya tapediatriya. 3: 76-84.

15. Pasiieshvili NM. (2016). Analiz perynatalnoi zakhvoriuvanosti ta smertnosti v umovakh perynatalnoho tsentru ta shliakhy yii znyzhennia. [Analysis of perinatal morbidity and mortality in the conditions of the perinatal center and ways to reduce it]. Science Rise. 1; 3(18):37-43. [in Ukrainian].

16. Kovalenko OS, Lepokhina HS, Zazarkhov OY., Zlepko SM. (2016). Klasyfikatsiia ryzykiv perynatalnoho periodu zhyttia novonarodzhenykh [Classification of risks of the perinatal period of life of newborns]. Environment & Health. 4: 52-54. [in Ukrainian] .

17. Dolk H. (2005).EUROCAT: 25 years of European surveillance of congenital anomalies. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 90:F355-8.

18. Boyd PA, de Vigan C, Khoshnood B, et al. (2008). Survey of prenatal screening policies in Europe for structure malformations and chromosome anomalies, and their impact on detection and termination rates for neural tube defects and down's syndrome BJOG. 115:689-96.

19. Li YF, Zhou KY, Fang J. et. al. (2016). Efficacy of prenatal diagnosis of major congenital heart disease on perinatal management and perioperative mortality: a meta-analysis. World J Pediatr. 12: 298.

20. Heather Y, James A, Rachel T. (2018). Prenatal detection of critical cardiac outflow tract anomalies remains suboptimal despite revised obstetrical imaging guidelines. First published: 18 July 2018

Размещено на Allbest.ru