Оцінка споживання стимуляторів фізичної та розумової працездатності для лікування астенічного синдрому методом анкетування фармацевтичних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний фармацевтичний університет

Ужгородський національний університет

Оцінка споживання стимуляторів фізичної та розумової працездатності для лікування астешчного синдрому методом анкетування фармацевтичних пращвнимв

С.М. Дроговоз, М.М. Бабенко, А.Л. Штробля, К.Г. Щокіна, Г.В. Бєлїк, О.В. Ткачова, Т.О. Куценко, Л.В. Деримедвідь

Харків, Україна



Анотація

Астенія або астенічний синдром (АС) - стан, за якого у людини відзначається надмірна втомлюваність, явно виражена слабкість, перепади настрою, переважно негативний настрій. Астенія служить симптомом багатьох як органічних, так і психічних захворювань. Людина, зазвичай, не може довгий час займатися фізичною та розумовою працею через тривалу або хронічну втому.

АС можна розглядати як універсальний захисний механізм, що супроводжує різні психофізіологічні процеси та соматичні захворювання, в основі яких лежать механізми енергоде- фіциту. Будучи за своєю суттю захисним механізмом, що сигналізує про виснаження енергетичних ресурсів, АС може перейти в патологічний, вкрай інвалідний стан і навіть трансформуватися у власну нозологію - синдром хронічної втоми, імуноопосередковане захворювання.

Тому АС є медико-соціальною проблемою та потребує адекватної фармакологічної корекції. Сьогодні для лікування АС та стимуляції фізичної та розумової працездатності застосовуються лікарські засоби (ЛЗ), такі як: адаптогени рослинного та тваринного походження; актопротектори, анти- гіпоксанти; препарати з метаболічною, нейротропною діями та препарати вітамінів групи В. Мета роботи.

Оцінка споживання і доступності на фармацевтичному ринку України та аналіз асортименту ЛЗ для стимуляції фізичної та розумової працездатності при лікуванні АС при відпуску безрецептурних препаратів для симптоматичного лікування астенії. Методи дослідження. Соціологічний, системно-аналітичний, аналітичний. Результати. Проведено дослідження оцінки споживання і доступності на фармацевтичному ринку України та аналіз асортименту ЛЗ при відпуску безрецептурних препаратів для симптоматичного лікування астенії.

Ключові слова: астенічний синдром; препарати для підвищення фізичної та розумової працездатності; метод анкетування; фармацевтичні працівники.



ВСТУП

В наш час населення України страждає від психологічної і фізичної втоми, що призводить до зниження працездатності та викликає стресові ситуації, які також обумовлені високим темпом життя, технологічним прогресом, малорухливим способом життя та шкідливими звичками (паління, алкоголь, тощо) [10]. Все це призводить до негативних наслідків, зокрема постійної фізіологічної та фізичної втоми, виснаження здоров'я, різкого зниження захисно-адаптаційних механізмів організму, імунітету, а також фізичної витривалості, яка відіграє ключову роль у виконанні роботи та її якості в багатьох сферах життя людини на належному рівні [2, 4]. Внаслідок важкої та тривалої роботи виникає втома, яка накопичується та часто трансформується в хронічну. Остання знижує фізичну та розумову працездатність, що може свідчити про розвиток астенічного синдрому [4].

Астенічний синдром, що супроводжується зниженням працездатності та хронічною втомою, обумовлених розладом в функціонуванні центральної нервової системи (ЦНС), серцево-судинної, вегето-судинної, ендокринної систем, а порушення цих систем у свою чергу пов'язаш з порушеннями метаболічних процесів в життєво-важливих органах. АС є медико-соціальною проблемою та потребує адекватної фармакологічної корекції [7, 8].

Сьогодні для лікування АС і стимуляції фізичної та розумової працездатності застосовуються лікарські засоби, які мають вплив на вищезазначені органи та системи. Зокрема препарати метаболічної дії, такі як мельдоній, триметазідин, АТФ-лонг, тіотриазолін, фосфокреатин, L-глу- тамін, тивортин аспартат тощо. Також для лікування астенії та відновлення фізичної працездатності застосовують препарати вітамінів групи В (В1, В2, В5, В6, В9, В12), мікроелементів (магній, цинк, селен), антигіпоксанти (цитомак), стимулятор семакс, препарати нейротропної дії, адаптогени рослинного та тваринного походження (женьшень, лимонник китайський, елеутерокок колючий, пантокрин), актопротектори [3, 9].

МЕТА РОБОТИ

Оцінка споживання та доступності на фармацевтичному ринку України i аналіз асортименту лікарських засобів для стимуляції фізичної та розумової працездатності та лікування АС.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Методи дослідження: соціологічний, системно-аналітичний, аналітичний. Власні дослідження проводили в три етапи. Першим етапом дослідження стало проведення анонімного анкетування серед працівників аптек (завідувачі, провізори, фармацевти). Нами розроблена анкета, що складалася з двох частин (див. нижче). Перша частина питань анкети містила бібліографічні дані (вік, стать, місце проживання, стаж роботи, освіту і посада). Друга частина анкети включала експертну оцінку фармацевтичних працівників щодо використання ЛЗ для підвищення фізичної та розумової працездатності при АС. Опитуванням було охоплені респонденти з різних регіонів України, різного віку, статі, спеціальностей та посад в аптеках.

Об'єктами дослідження обиралися ЛЗ для фармакологічної корекції зниженої фізичної та розумової працездатності, представлені на фармацевтичному ринку України.

АНКЕТА

опитування фармацевтичних працівників (провізорів, фармацевтів) з приводу частоти відпуску препаратів, що використовуються для підвищення фізичної працездатності

Шановний колего!

Кафедра фармакології та фармакотерапії Національного фармацевтичного університету проводить дослідження з оцінки якості фармацевтичної допомоги відвідувачам аптек у напряму дослідження використання ОТС-препаратів для підвищення фізичної працездатності при астенічному синдромі. Заповнить анонімну анкету, підкресливши необхідне.

Загальні відомості:

Ваш вік: 18-25, 25-50, більше 50 років.

Ваша стать: жіноча, чоловіча.

Ваша освіта: середня фармацевтична, вища фармацевтична, неповна вища фармацевтична, інша.

Ваша посада в аптеці: фармацевт, провізор-інтерн, завідувач, інша.

Місто, район, область, де розташована аптека

Експертна оцінка лікарських препаратів, які використовують для підвищення фізичної працездатності при астенічному синдромі.

1. Як часто Ви консультуєте відвідувачів аптеки з проханням підібрати безрецептурний препарат для підвищення фізичної працездатності (необхідне підкресліть)?

Досить часто (декілька разів на тиждень)

Час від часу (раз на кілька тижнів)

Рідко (раз на кілька місяців)

Ніколи

Чи впливають наведені нижче фактори на Ваш вибір лікарського засобу для підвищення фізичної працездатності (необхідне підкресліть)?

Вік

Можливість прийому з іншими препаратами

Відповідна фармакотерапевтична характеристика препарату

Вибір з огляду на об'єктивну відсутність більш ефективного препарату

Доступна ціна препрату

Тривалість прийому препарату

Фармацевтична компанія-виробник

Зручність застосування препарату

Рекомендація друзів, знайомих, тренера

Чи рекомендуєте ви відвідувачам аптечного закладу безрецептурні лікарські засоби для підвищення фізичної працездатності (необхідне підкресліть)?

Так

Ні

Тільки при призначенні лікаря

Виберіть з переліку препарати, які користуються найбільшим попитом в аптечній мережі, де Ви працюєте (необхідне підкресліть).

Пірацетам

Апілак

Кардонат

Тівортін

Пантокрин

Агвантар

Калія оротат

Ноофен

Енеріон

Настоянка кореню женьшеню

Стимол

L-карнітин

Бетаргін / Гепаргін

Актовегін

Інше

Чи мають наведені вище препарати (пункт 4) доведену ефективність у спортсменів?

Так

Ні

Важко сказати

На Вашу думку, при яких показах, пов'язаних зі зниженням фізичної працездатності, найчастіше призначають вищенаведені препарати (пункт 4.) ?

Астенічний синдром після перенесся вірусної або бактеріальної інфекції

емоційні розлади

безсоння

фізичне навантаження у спортсменів

вегетативна дисфункція

інше

Чи відпускаєте Ви відвідувачам аптеки рецептурні ЛЗ для підвищення фізичної працездатності без рецепту?

Так, відпускаю Не відпускаю без рецепту Відпускаю в крайньому випадку

Якщо Ви відпускаєте відвідувачам препарат для підвищення фізичної працездатності без рецепту, на що впершу чергу звертаєте увагу ?

Механізм дії Фармакологічні ефекти Побічна дія

Протипоказання до застосування Інше

З яких нормативних документів чи довідників Ви берете інформацію для надання консультацій відвідувачам аптеки?

Протоколи провізора

Державний Формуляр лікарських засобів України

Компендіум обо інші довідники

Інші

Якій формі надання інформації про ефективність та безпеку препаратів з питань, що Вас цікавлять, Ви віддаєте перевагу?

Наукові публікації Фармацевтичні представники Інформація від МОЗ України

Конференції, тренінги, курси підвищення кваліфікації Клінічні протоколи Теле- і радіореклама

Оцініть свої теоретичні знання з питань застосування препаратів для підвищення фізичної працездатності за 5-ти бальною шкалою:

5 балів (дуже високий рівень знань)

4 бали (високий рівень знань)

3 бали (достатній рівень знань)

2 бали (недостатній рівень знань)

1 бал (досить низький рівень знань).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Респонденти, які брали участь в опитуванні, представляли 5 міст України. Більшість опитаних респондентів з Харкова - 87,3%, Києва - 4,9%, Вінниці та Полтави - 2,9 %, Лисичанська (Луганська обл.) - 1,9 %. Загалом використані 103 відповіді на анкету від опитаних працівників аптечних закладів. психофізіологічний енергодефіцит втомлюваність

Визначилися 3 варіанти вікової градації респондентів: віком від 18 до 25 років - 57,3 %, від 25 до 50 років - 38,8 % та більше 50 років - 3,9 %. Переважну кількість респондентів, які взяли участь в анкетуванні, склали жінки - 88,3 %, та незначну кількість чоловіки - 11,7 %, що пов'язано з перевагою у виборі професії в основному жінками. Аналіз освітнього рівня респондентів показав, що 26,2 % опитаних мали неповну вищу освіту, 40,8 % - вищу освіту, 9,7 % - середню фармацевтичну освіту, 1,9 % - середню медичну освіту.

У другій частині анкети за низкою питань працівники аптек виступили в ролі експертів щодо особливостей реалізації в аптеках препаратів для підвищення фізичної та розумової працездатності, які застосовуються при АС. Ставилися питання щодо частоти надання консультацій відвідувачам аптеки:

які препарати для підвищення фізичної та розумової працездатності користуються найбільшим попитом в аптечній мережі;

при яких показаннях, пов'язаних зі зниженням фізичної працездатності, найчастіше призначають вищенаведені в анкеті препарати.

Також анкета включала наступні питання:

на що фармацевтичні працівники в першу чергу звертають увагу при виборі лікарського препарату для підвищення фізичної та розумової працездатності;

чи відпускають фармацевтичні працівники рецептурні засоби без рецепту лікаря;

з яких джерел вони отримують інформацію щодо ефективності та безпеки препаратів;

чи використовують вони у своїй роботі нормативні документи: протоколи фармацевта, уніфіковані клінічні протоколи медичної допомоги (УКПМД) і Державний формуляр лікарських засобів України (ДФЛЗУ), Компендіум або інші довідники.

На запитання: "Як часто Ви консультуєте відвідувачів аптеки з проханням підібрати без- рецептурний ЛЗ для підвищення фізичної працездатності?", 39 % відповіли - "досить часто" (декілька разів на тиждень), 40 % - "час від часу" (раз на кілька тижднів), 22 % - "рідко (раз на кілька тижнів", 2 % дали відповідь - "ніколи".

Найбільш вагомими факторами, що впливають на вибір ЛЗ для підвищення фізичної та розумової працездатності, на думку більшості респондентів, стали вік і можливість прийому з іншими ЛЗ (57 респондентів відмітили це при анкетуванні), 53 респонденти вибрали відповідну фармакотерапевтичну характеристику препарату і доступну ціну, 35 - зупинилися на відсутності більш ефективного ЛЗ, 25 респондентів вибрали тривалість прийому і зручність застосування препарату. І лише фармацевтичний виробник і рекомендації друзів та знайомих стали найменш вагомими факторами впливу на вибір ЛЗ (18 відповідей).

Наведені відповіді свідчать про те, що фармацевтичні працівники при виборі безрецептур- них ЛЗ для підвищення фізичної та розумової працездатності проводять фармацевтичну опіку: задають питання відвідувачам аптек щодо стану захворювання (гостре або хронічне), про супутні патології в анамнезі, щодо віку пацієнтів (особливо звертають увагу на людей похилого віку). Це, в першу чергу, пов'язано з тим, що астенічний синдром найчастіше зустрічається у людей похилого віку, які страждають супутніми хронічними захворюваннями, що потребує прийому препаратів з інших фармакологічних груп. Крім того слід відмітити, що препарати для підвищення фізичної працездатності мають протипоказання до застосування, особливо для осіб віком старше 60 років [6, 1].

Також фармацевтичні працівники рекомендують ЛЗ з урахуванням їх вартості та фармако- терапевтичної характеристики. Адже здебільшого поряд з високовартісними препаратами, що мають торгові бренди закордонних виробників, є вітчизняні генеричні препарати, більш доступні для населення України. Крім того, фармацевтичні працівники на основі проведеної фармацевтичної опіки та концепції відповідального самолікування можуть порадити відвідувачам аптек безрецептурні ЛЗ з урахуванням особливостей фармакологічної характеристики пр епар ат у.

На запитання в анкеті: "Чи рекомендуєте Ви відвідувачам аптеки безрецептурні ЛЗ для підвищення фізичної працездатності?" 66 % відповіли "так", 11,7 % "ні" і 22,3 % - "за призначенням лікаря". Отже, переважна кількість опитаних (66 %) рекомендують безрецептурні ЛЗ для підвищення фізичної працездатності при АС. У першу чергу це пов'язано з тим, що за даними медичної літератури АС виявляється у 60 % населення. Також слід зазначити, що при таких соматичних захворюваннях як вірусний гепатит, анемія, міокардит та пневмонія АС спостерігається у 80 % хворих. Виражені прояви АС відмічаються також при ураженнях ЦНС: черепно-мозковій травмі (ЧМТ), порушенні мозкового кровообігу, менінгіті, дегенеративних змінах ЦНС. АС страждають також люди, робота яких пов'язана з підвищенням фізичного та емоційного навантаження, в тому числі і спортсмени [5].

На питання "Чи відпускаєте Ви відвідувачам аптеки рецептурні ЛЗ для підвищення фізичної працездатності без рецепту?" отримані наступні результати: 31,1 % респондентів відповіли "так, відпускаю", 45,6 % - "не відпускаю без рецепту" і 23,3 % - "відпускаю в крайньому разі". Отже, більшість опитуваних фармацевтичних працівників (приблизно 50 %) не відпускають препарати без надання рецепту. І це дуже важливо. Адже, користуючись тим, що препарати для підвищення фізичної працездатності відпускаються без призначення лікаря та належних показань, деякі особи можуть застосововувати їх як "допінг-препарати". А це сприяє розвитку серйозних ускладнень з боку ЦНС, серцево-судинної системи тощо.

Лідерами з відпуску лікарських засобів для підвищення розумової та фізичної працездатності в аптеках стали пірацетам - 60 % відповідей, ноофен - 58 %, L-карнітин - 48 % та настоянка кореня женьшеню - 32 %. Серед цих препаратів рецептурним є тільки пірацетам.

Вибір вказаних препаратів респондентами можна пояснити широким спектром їх фармакологічної активності, а також тим, що ці препарати в наш час здебільшого застосовують для лікування АС. Так, пірацетам - ноотропний препарат, який покращує когнітивні процеси та розумову працездатність, стимулюючи метаболічні процеси в нервових клітинах і мікроциркуляцію в ЦНС, має широкий спектр показань до застосування при захворюваннях ЦНС [5].

Препарат ноофен також належить до групи ноотропних лікарських препаратів, так як стимулює процеси навчання, покращує пам'ять, підвищує фізичну та розумову працездатність, а також має властивості транквілізатора: усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх, емоційну лабільність, дратівливість, покращує сон, подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Психологічні показники (увага, пам'ять, швидкість і точність сенсорно-моторних реакцій) під впливом ноофену покращуються. На відміну від дії транквілізаторів ноофен помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми, включаючи головний біль, відчуття важкості в голові. У хворих з астенією і в емоційно лабільних осіб вже з перших днів терапії за допомогою ноофену покращується самопочуття, підвищується цікавість та ініціатива, мотивація діяльності без небажаної седації або збудження. Встановлено, що ноофен покращує біоенергетику мозку. Препарат застосовують при астенічних і тривожно-невротичних станах (емоційна лабільність, погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги), неспокій, страх, тривожність, невроз нав'язливих станів [1].

Препарат L-карнітин є вітаміноподібним засобом, який синтезується в печінці, нирках і мозковій тканині з амінокислот лізина і метіоніна. Левокарнітин - головний кофактор обміну жирних кислот в тканинах серця, печінки та скелетних м'язах. Відіграє роль головного переносника жирних кислот в мітохондріях, де відбувається їх бета-окиснення до ацетил-КоА з утворенням АТФ. Препарат покращує метаболічні процеси, підвищує працездатність, прискорює ріст, призводить до збільшення м'язів і зниженню кількості жира в адипоцитах, сприяє нормалізації основного обміну при гіпертиреозі. Левокарнітин зменшує вираженість симптомів фізичного і психічного навантаження, проявляє нейро-, гепато- і кардіопротекторну дії. При інтенсивному фізичному навантажені та заняттях спортом L-карнітин підвищує витримку, поріг больової чутливості м'язів, оптимізує роботу скелетних м'язів і м'язів серця [5].

Настоянка кореня женьшеню виявляє адаптогенну, тонізуючу та гіпертензивну дії, підсилює процеси збудження в нейронах кори та стовбурових відділах головного мозку, покращує рефлекторну діяльність, активізує обмін речовин, підвищує працездатність. Препарат застосовують при зниженні розумової та фізичної працездатності, астенічних станах, неврастеніях та після тяжких захворювань [5].

На наступне питання в анкеті: "Чи мають наведені вище ЛЗ доведену ефективність у спортсменів?" більшість респондентів дали відповідь "важко сказати" - 61,2 %, 35 % дали відповідь "так", 3,9 % дали негативну відповідь.

Отримані дані свідчать, про те, що застосування вищенаведених ЛЗ вимагає продовження пошуку доказової бази ефективності препаратів для підвищення фізичної працездатності у спортсменів.

На питання "При яких показах, пов'язаних зі зниженням фізичної працездатності, найчастіше призначають вищенаведені ЛЗ?" отримано 63 % відповідей стосовно призначення препаратів для лікування АС після перенесення вірусної чи бактеріальної інфекції та 57 % - при емоційних розладах. Тоді як 55 респондентів віддали перевагу відповіді, що стосується розвитку АС у спортсменів під час фізичного навантаження. У людей, які займаються спортом, можуть виникати проблеми з плануванням та виконанням фізичного навантаження. Все це призводить до того, що під час нерегулярних тренувань у деяких спортсменів виникають прояви АС [2].

Наступне питання в анкеті "Якщо Ви відпускаєте відвідувачам препарат для підвищення фізичної працездатності без рецепту, на що впершу чергу звертаєте увагу: механізм дії, фармакологічні ефекти, побічна дія, протипоказання до застосування ?". Більшість респондентів в першу чергу при видачі ЛЗ звертають увагу на протипоказання до застосування (83 %). Це пов'язано з тим, що в рамках концепції відповідального самолікування фармацевтичні працівники звертають увагу не тільки на фармакологічні ефекти (66 відповідей), механізм дії та побічні ефекти ЛЗ (48 і 51 відповіді відповідно), але і на безпеку ліків, особливо для певної категорії населення, що в першу чергу, стосується людей похилого віку.

Наступне питання стосувалося нормативних документів, довідників, з яких наші респонденти черпають інформацію для консультацій відвідувачів аптеки. За думкою респондентів основними джерелами інформації для надання консультацій відвідувачам аптеки є компен- діум - 78 відповідей і протоколи фармацевта - 52 відповіді. Державний формуляр лікарських засобів України (ДФЛЗУ) - 42 % відповідей - використовується як довідник для надання консультацій, що свідчить про обмеженість обізнаності провізорів про цей нормативний документ. Тому необхідно сприяти поширенню інформації щодо доцільності використання ДФЛЗУ в роботі провізора/фармацевта.

У наступному питанні анкети респонденти мали вибрати декілька джерел, з яких вони отримують інформацію про клінічну ефективність і безпеку ЛЗ для підвищення фізичної працездатності. Ми дізналися, що в основному всі фармацевтичні працівники орієнтуються на використання авторитетних загальноприйнятих для спеціалістів джерел. Але найбільш вагоме значення мала для них інформація, яку отримували з науково-практичних конференцій, тренінгів, курсів підвищення кваліфікації (61 відповідь) і наказів МОЗ України (53 відповіді). Використання інформації фармацевтичних представників - 48 відповідей, клінічних протоколів і наукових публікацій - 44 відповіді, теле- і радіореклами - 4 відповіді.

Фармацевтичні представники, що рекомендують певні ЛЗ, надають інформацію про отримані результати дослідження нових ЛЗ і вважають її достовірною. Але в окремих рандомізова- них клінічних дослідженнях та оригінальних наукових статтях, а тим більш в інформації, отриманій з реклами, не міститься доведеної достовірної інформації та відповіді щодо ефективності ЛЗ для підвищення фізичної працездатності та лікування захворювань, які супроводжуються

АС. Знайти відповідь на подібні питання можна лише за даними систематичних оглядів та ме- тааналізів, що містять результати відібраних рандомізованих клінічних досліджень з якісною методологією вивчення конкретного препарату для лікування конкретного захворювання.

Останні пункти анкети присвячувалися оцінці теоретичних знань з питань застосування ЛЗ для підвищення фізичної працездатності, використовуючи 5-ти бальну шкалу (5 балів - дуже високий рівень знань, 4 бали - високий рівень, 3 бали - достатній рівень, 2 бали - недостатній рівень та 1 бал - досить низький рівень знань). Свої знання і практичний досвід 59 % експертів (фармацевтичних працівників) оцінили, в основному, як достатній - 3 бали. Отже, аналіз отриманих результатів показав, що переважна кількість опитаних фармацевтів та провізорів за власною оцінкою мають достатній рівень професійної компетенції щодо надання рекомендацій ЛЗ для підвищення фізичної та розумової працездатності.



Висновки

Результати проведеного анонімного анкетування серед співробітників, які працюють в аптеці (завідувачі, провізори, фармацевти) показали, що більшість фармацевтичних працівників при виборі ЛЗ для підвищення фізичної та розумової працездатності проводять фармацевтичну опіку.

У результаті проведеного анонімного анкетування лідерами по відпуску ЛЗ для підвищення розумової та фізичної працездатності в аптеках стали пірацетам - 60 % відповідей, но- офен - 58 %, L-карнітин - 48 % і настоянка кореня женьшеню - 32 %.

На думку більшості респондентів основними джерелами інформації для надання консультацій відвідувачам аптеки є компендіум і протоколи фармацевта. ДФЛЗУ використовується рідше і тому, необхідно сприяти поширенню інформації щодо доцільності використання в роботі фармацевта ДФЛЗУ.

З експертної оцінки при проведенні анкетування було отримано, що всі фармацевтичні працівники були орієнтовані на використання авторитетних загальноприйнятих для спеціалістів джерел. Але, найбільш вагоме значення мала в них інформація, яку отримували з науково-практичних конференцій, тренінгів, курсів підвищення кваліфікації і наказів МОЗ України.

Встановлено, що основна частина опитаних фармацевтів та провізорів за власною оцінкою мають достатній рівень професійної компетенції. Але для підвищення рівня професійної компетенції необхідно більш активно використовувати нормативні документи про доказову базу клінічної ефективності та безпеки ЛЗ.



Список використаної літератури та джерел

1. Аведисова А. С. Антиастенические препараты как средства первого выбора при астенических расстройствах. Міжнародний неврологічний журнал. 2007. № 1. С. 101-104.

2. Босенко А. І., Клименко О. В., Орлик Н. А. Фізична працездатність та динаміка частоти серцевих скорочень студенток із різним рівнем рухової активності при тестуванні навантаженням за замкнутим циклом. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології.

3. 2014. № 2. С. 200-208.

4. Бурчинский С. Г. Корекція розладів адаптації при психосоматичній патології: проблема та шляхи її вирішення. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 3.105. С. 58-64.

5. Бурчинский С. Г. Новые подходы к фармакотерапии астенического синдрома в общемедицинской практике. Ліки України. 2020. № 1. С. 33-38.

6. Компендиум 2018 - лекарственные препараты / Под ред. В. Н. Коваленко. К., 2018. "Морион". 2270 с.

7. Куценко В. Сучасні погляди на синдром хронічної втоми й засоби реабілітації пацієнтів з цим синдромом. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. 2017. № 28. С. 163-167.

8. Сабовчик А. Я., Орос М. М., Савицька Н. О. Астенічний синдром при мозкових катастрофах. Міжнародний неврологічний журнал. 2020. Т. 16, № 2. С. 76-79.

9. Jordan A. L., Peters M., Tollenback R. Chronic fatigue syndrome in neurological practice. N. Y. Rev. Clin. Neurol. 2006. Vol. 15. P. 124-138.

10. Lindmark A. P. Anxiety Disorders. Psychopathological Syndromes in General Practice. N. Y. : Owen Press, 2014. P. 64-92.

11. Oliynyk S., Oh S. The Pharmacology of Actoprotectors: Practical Application for Improvement of Mental and Physical Performance. Biomolecules & Therapeutics. 2012. Vol. 20, № 5. Р. 446-456.

Referenses

1. Avedysova, A. S. (2007). Antiasthenic drugs as first-choice drugs for asthenic disorders. International Neurological Journal, (1), 101-104.

2. Bosenko, A. I., Klymenko, O. V., & Orlyk, N. A. (2014). Physical performance and heart rate dynamics of female students with different levels of motor activity during closed cycle stress testing. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, (2), 200-208.

3. Burchinsky, S. G. (2019). Correction of adjustment disorders in psychosomatic pathology: the problem and its solutions. InternationalNeurologicalJournal, (3.105), 58-64.

4. Burchinsky, S. G. (2020). New approaches to pharmacotherapy of asthenic syndrome in general medical practice. Medicines of Ukraine, (1), 33-38.

5. Compendium 2018 - medicinal products. Ed. V. N. Kovalenko. К., 2018. Morion. 2560 p.

6. Jordan, A. L., Peters, M., & Tollenback, R. (2006). Chronic fatigue syndrome in neurological practice. N.Y. Rev. Clin. Neurol., (15), 124-138.

7. Kutsenko, V. (2017). Modern views on chronic fatigue syndrome and means of rehabilitation of patients with this syndrome. Youth scientific bulletin of the East European National University named after Lesya Ukrainka, (28), 163-167.

8. Lindmark, A. P. (2014). Anxiety Disorders. Psychopathological Syndromes in General Practice. N.Y. : Owen Press, 64-92.

9. Oliynyk, S., & Oh, S. (2012). The Pharmacology of Actoprotectors: Practical Application for Improve-ment of Mental and Physical Performance. Biomolecules & Therapeutics, 20(5), 446-456.

10. Sabovchyk, A. Ya., Oros, M. M., & Savytska, N. O. (2020). Asthenic syndrome in cerebral catastrophes. International Neurological Journal, 16(2)

Размещено на Allbest.ru