Удосконалені методи діагностики, прогнозування та корекції ендокринопатій (раку щитоподібної залози та цукрового діабету)

2. Жінки репродуктивного віку після ТЕ з приводу ПРЩЗ мають підвищені ризики розвитку аденоміозу і ГЕ. Враховуючи збереження експресії до прогестерону на тлі відносної гіпопрогестеронемії, можна припустити ефективність гестагенів у лікуванні аденоміозу в жінок із ПРЩЗ.

3. Результати оцінювання гормонального гомеостазу й рецепторного апарату еутопічного ендометрію жінок з аденоміозом та ПРЩЗ в анамнезі продемонстрували поєднання вірогідно нижчого рівня прогестерону в сироватці периферичної крові з високим рівнем експресії естрогенових і прогестеронових рецепторів, що, ймовірно, впливає на процеси проліферації та апоптозу клітин еутопічного ендометрію та подальшої інвазії ендометріоїдних гетеротопій.

4. Запропоновано використання наявності оксифільних та кістозних змін у пункційному матеріалі метастазів ПРЩЗ в якості цитологічних прогностичних факторів РЙР ПРЩЗ, які легко визначаться в пунктатах та визначення яких не потребує додаткових інвазійних втручань. Наявність фолікулярних структур у матеріалі первинних ПРЩЗ та їх метастазів може бути прогностичним фактором ефективної РЙТ.

5. Доведено зворотний кореляційний зв'язок між вмістом епітеліальних клітин із позитивною імуноцитохімічною реакцією до ТПО в пункційному матеріалі первинних ПРЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25% тиреоцитів пунктату первинного ПРЩЗ, не виключено його післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Високий відсоток ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах ПРЩЗ (>50%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів.

6. Доведена різниця між частотою післяопераційного прогнозування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПРЩЗ. Визначення експресії ТПО та наявності S-клітин у пункційному матеріалі первинних ПРЩЗ може бути використано для прогнозування їх післяопераційного метастазування та РЙР.

7. Виявлені зміни лейкоцитарного складу периферичної крові у хворих на РЩЗ після РЙТ, досліджена їх тривалість.

8. Встановлено підвищення концентрації прозапальних цитокінів (ІЛ-ір, ІЛ-6 і ІЛ-8) та ЦІК у крові хворих на РЩЗ. Виявлена кореляція між вмістом ФНП-а та ІЛ-ір і поширеністю пухлинного процесу. Доведено, що РЙТ призводить до вірогідного зростання вмісту ФНП-а, ІЛ-1р, ІЛ-6, ІЛ-8 і ЦІК у крові хворих на РЩЗ, пік якого спостерігається через місяць після приймання РЙ. За наявності віддалених метастазів ступінь підвищення вмісту прозапальних цитокінів після РЙТ вірогідно більший.

9. Доведено, що введення терапевтичних активностей РЙ призводить до змін концентрації регуляторних Т-клітин та протизапального ІЛ-10 у хворих на тиреоїдний рак. Зважаючи на роль ІЛ-10 у патогенезі фіброзів, визначення його вмісту може мати прогностичну цінність при оцінці можливих радіаційно-індукованих побічних ефектів.

10. Доцільно проводити комплексне дослідження хворих на ЦД2 на різних стадіях ЦА, а саме застосовувати ехокардіографію, ультразвукове дослідження судин голови та шиї, проводити аналіз ВРС і визначати довжину теломер, активність теломерази та маркери оксидативного стресу. Розуміння особливостей кардіоцеребральних відносин у хворих на ЦД2 дозволить поліпшити якість і об'єктивність їх діагностики й лікування, а також запобігти кардіоваскулярним ускладненням.

11. Рекомендовано звертати увагу на встановлені чинники прогресування ЦА 1 -3-ї стадій у хворих із порушеннями вуглеводного обміну залежно від рівня глікованого гемоглобіну, а саме: потовщення комплексу інтима-медіа, порушення стану вегетативної нервової системи (гіперсимпатикотонія й зниження вагосимпатичного балансу) на тлі підвищення рівня ситуативної тривоги та низького рівня фізичної активності (<3 км на день).

12. Доведений позитивний вплив цитиколіну на клініко-неврологічний стан, нейропсихологічні функції, церебральний кровообіг і ВРС серця дає підставу рекомендувати включення цього препарату в схему комплексного лікування хворих із ЦА 1 -2-ї стадій і ЦД2 в дозі 500 мг 2 рази на день впродовж 3-х місяців.

13. Визначений коригувальний вплив кверцетину на нейропсихологічні функції, церебральний кровообіг і ВРС серця дає підставу рекомендувати застосування препарату в системі реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт, у тому числі пацієнтів із ЦД2, у дозі 0,5 г на добу протягом 10 днів. Встановлений позитивний вплив амінофенілмасляної кислоти на нейропсихологічні функції, церебральний кровообіг і ВРС дозволяє рекомендувати цей препарат для включення в схеми комплексного лікування пацієнтів із ЦД2 і ЦА 1 -2-ї стадій у дозі 250 мг 2 рази на день протягом одного місяця.

14. Розроблено ефективний алгоритм автоматизованого аналізу структури хроматину на цифрових зображеннях ядер тиреоцитів із цитологічних мазків матеріалу тонкоголкових пункційних біопсій, що дає можливість ідентифікувати та кількісно аналізувати структури, як глибчатого хроматину ядер епітеліальних клітин вузлових зобів, так і пилоподібного хроматину ядер тиреоцитів папілярних карцином. Запропоновано проводити елімінацію артефактів на цифрових зображеннях, співрозмірних з дрібними часточками ядерного хроматину і викликаних тепловим шумом пікселів сенсора фотокамери, за допомогою функції «Live Stack» програми SharpCap 2.8.2378. Для автоматизації процесу аналізу структури хроматину ядер клітин створено 2 макроси для програми ImageJ 1.52а - «MacroChromatine 2-2000» та «MacroChromatine 2002-20000».

Список використаної літератури

1. Drozd VM, Branovan I, Shiglik N, Biko J, Reiners C. Thyroid cancer induction: nitrates as independent risk factors or risk modulators after radiation exposure, with a focus on the Chernobyl accident. Eur Thyroid J. 2018 Mar;7(2):67-74.

2. Тронько МД, Богданова ТІ, Шпак В. Рак щитоподібної залози в Україні в 1986-2014 роках. В: Базика ДА, Тронько МД, Антіпкін ЮХ, Сердюк АМ, Сушко ВО, редактори. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. Київ: ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України»; 2016. 82-9 (Tronko M.d., Bogdanova T.I, Shpak V. Thyroid cancer in Ukraine in 1986-2014 years.

3. In: Bazyka D.A, Tronko M.D, Antypkin YuH, Serdyk AM, Sushko VO, editors. Thirty years of the Chornobyl disaster: radiological and medical consequences: national report of Ukraine. Kyiv: SI «National Research Center for Radiation Medicine of the NaMs of Ukraine»; 2016. 82-9. Ukrainian).

4. Gild M.L., Topliss D.J., Learoyd D., Parnis F., Tie J., Hughes B., et al. Clinical guidance for radioiodine refractory differentiated thyroid cancer. Clin Endocrinol (Oxf). 2018 Apr;88(4):529-37.

5. Capdevila J., Galofre J.C., Grande E., Zafon Llopis C., Ramon Y. Cajal Asensio T., Navarro Gonzalez E., et al. Consensus on the management of advanced radioactive iodine-refractory differentiated thyroid cancer on behalf of the Spanish Society of Endocrinology Thyroid Cancer Working Group (GTSEEN) and Spanish Rare Cancer Working Group (GETHI). Clin Transl Oncol. 2017 Mar;19(3):27987.

6. Fugazzola L., Elisei R., Fuhrer D., Jarzab B., Leboulleux S., Newbold K., et al. 2019 European Thyroid Association guidelines for the treatment and follow-up of advanced radioiodine-refractory thyroid cancer. Eur Thyroid J. 2019 Oct;8(5):227-45.

7. Worden F. Treatment strategies for radioactive iodinerefractory differentiated thyroid cancer. Ther Adv Med Oncol. 2014 Nov;6(6):267-79.

8. Deandreis D., Al Ghuzlan A., Leboulleux S., Lacroix L., Garsi J.P., Talbot M., et al. Do histological, immunohistochemical, and metabolic (radioiodine and fluorodeoxyglucose uptakes) patterns of metastatic thyroid cancer correlate with patient outcome? Endocr Relat Cancer. 2011 Jan 13;18(1):159-69.

9. Wassermann J., Bernier M.O., Spano J.P., Lepoutre-Lussey C., Buffet C., Simon JM, et al. Outcomes and prognostic factors in radioiodine refractory differentiated thyroid carcinomas. Oncologist. 2016 Jan; 21(1):50-8.

10. Aashiq M., Silverman D.A., Na'ara S, Takahashi H., Amit M. Radioiodine-refractory thyroid cancer: molecular basis ofredifferentiation therapies, management, and novel therapies. Cancers (Basel). 2019 Sep 17;11(9):1382. doi: 10.3390/cancers11091382.

11. Yang X., Li J., Li X., Liang Z., Gao W., Liang J., et al. TERT promoter mutation predicts radioiodine-refractory character in distant metastatic differentiated thyroid cancer. J Nucl Med. 2016 Feb;58(2):258-65.

12. de Micco C., Savchenko V., Giorgi R., Sebag F., Henry J.F. Utility of malignancy markers in fine-needle aspiration cytology of thyroid nodules: comparison of Hector Battifora mesothelial antigen-1, thyroid peroxidase and dipeptidyl aminopeptidase IV. Br J Cancer. 2008 Feb 26;98(4):818-23.

13. Pulcrano M., Boukheris H., Talbot M., Caillou B., Dupuy C., Virion A, et al. Poorly differentiated follicular thyroid carcinoma: prognostic factors and relevance of histological classification. Thyroid. 2007 Jul;17(7):639-46.

14. Haugen b.R., Alexander E.K., Bible K.C., Doherty G.M., Mandel S.J., Nikiforov Y.E., et al. 2015 American Thyroid Association management guidelines for adult patients with thyroid nodules and differentiated thyroid cancer: The American Thyroid Association guidelines task force on thyroid nodules and differentiated thyroid cancer. Thyroid. 2016 Jan;26(1):1-133.

15. Schneider D.F., Chen H. New developments in the diagnosis and treatment of thyroid cancer. C.A. Cancer J Clin. 2013 NovDec;63(6):374-94.

16. Хомінська З.Б. Відновлення репродуктивного здоров'я у жінок фертильного віку після радикального лікування раку щитоподібної залози. Вісник наукових досліджень. 2006;(2): 1224 (Khominska ZB. Restoration of reproductive health in women of childbearing age after radical treatment of thyroid cancer. Bulletin of scientific research. 2006;(2):122-4. Ukrainian).

17. Greco A., Borrello M.G., Miranda C., Degl'Innocenti D., Pierotti M.A. Molecular pathology of differentiated thyroid cancer. Q J Nucl Med Mol Imaging. 2009 Oct;53(5):440-53.

18. Vannucchi G., De Leo S., Perrino M., Rossi S., Tosi D., Cirello V., et al. Impact of estrogen and progesterone receptor expression on the clinical and molecular features of papillary thyroid cancer. Eur J. Endocrinol. 2015 Jul;173(1):29-36.

19. Di Vito M, De Santis E, Perrone GA, Mari E, Giordano MC, De Antoni E, et al. Overexpression of estrogen receptor-a in human papillary thyroid carcinomas studied by laser-capture microdissection and molecular biology. Cancer Sci. 2011 Oct;102(10):1921-7.

20. Donnez J, Stratopoulou CA, Dolmans MM. Uterine adenomyosis: from disease pathogenesis to a new medical approach using GnRH antagonists. Int J Environ Res Public Health. 2021 Sep 22;18(19):9941.

21. Aghajanova L, Lindeberg M, Carlsson IB, Stavreus-Evers A, Zhang P, Scott JE, et al. Receptors for thyroid-stimulating hormone and thyroid hormones in human ovarian tissue. Reprod Biomed Online. 2009 Mar;18(3):337-47.

22. Hay ID, Gonzalez-Losada T, Reinalda MS, Honetschlager JA, Richards ML, Thompson GB. Long-term outcome in 215 children and adolescents with papillary thyroid cancer treated during 1940 through 2008. World J Surg. 2010 Jun;34(6):1192-202.

23. Saavalainen L, Lassus H, But A, Tiitinen A, Harkki P, Gissler M, et al. A Nationwide Cohort Study on the risk of non-gynecological cancers in women with surgically verified endometriosis. Int J Cancer. 2018 Dec 1; 143(11): 2725-31.

24. Derwahl M, Nicula D. Estrogen and its role in thyroid cancer. Endocr Relat Cancer. 2014 Oct; 21(5): T273-83.

25. Gandini S, Lazzeroni M, Peccatori FA, Bendinelli B, Saieva C, Palli D, et al. The risk of extra-ovarian malignancies among women with endometriosis: A systematic literature review and meta-analysis. Crit Rev Oncol Hematol. 2019 Feb; 134: 72-81.

26. Tatarchuk TF, Solsky YA. Endocrine gynecology (clinical essays). Kyiv: Testament; 2003. 300 p. Russian.

27. Кучменко ТМ. Стан гіпофізарно-яєчникової системи у жінок фертильного віку після тиреоїдектомії та радіойодтерапії з приводу раку щитоподібної залози [дисертація ... канд. мед. наук]. Київ: Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України; 2008. 20 с. (Kuchmenko TM. The state of the pituitary-ovarian system in women of childbearing age after thyroidectomy and radioiodine therapy for thyroid cancer [dissertation]. Kyiv: V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine; 2008. 20 p. Ukrainian).

28. Fliedner T.M., Graessle D., Paulsen C., Reimers K. Structure and function of bone marrow hemopoiesis: mechanisms of response to ionizing radiation exposure. Cancer Biother Radiopharm. 2002 Aug;17(4):405-26.

29. M'Kacher R., Legal J.D., Schlumberger M., Voisin P., Aubert B., Gaillard N., et al. Biological dosimetry in patients treated with iodine-131 for differentiated thyroid carcinoma. J Nucl Med. 1996 Nov; 37(11):1860-4.

30. Watanabe N., Kanegane H., Kinuya S., Shuke N, Yokoyama K, Kato H, et al. The radiotoxicity of ¹³¹I therapy of thyroid cancer: assessment by micronucleus assay of B lymphocytes. J Nucl Med. 2004 Apr; 45(4):608-11.

31. Silberstein EB. Radioiodine: the classic theranostic agent. Semin Nucl Med. 2012 May;42(3):164-70.

32. Dainiak N. Hematologic consequences of exposure to ionizing radiation. Exp Hematol. 2002 Jun;30(6):513-28.

33. Vrndic O.B., Radivojevic S.D., Jovanovic M.D., Djukic S.M., Teodorovic L.C., Simonovic S.T. Oxidative stress in patients with differentiated thyroid cancer: early effects of radioiodine therapy. Indian J Biochem Biophys. 2014 Jun; 51(3):223-9.

34. Замотаєва Г.А., Джужа Д.О., Степура Н.М., Гулєватий С.В., Тронько М.Д. Стан імунної системи хворих на рак щитоподібної залози з метастазами в легені після лікування радіойодом. Український радіологічний журнал. 2011; 19(3):279-81 (Zamotaeva G.A., Dzhuzha D.O., Stepura N.M, Gulevaty SV, Tronko MD. The state of immune system in thyroid cancer with metastases to the lungs after radioiodine therapy. Ukrainian Journal of Radiology. 2011;19(3):27981. Ukrainian).

35. Замотаєва Г.А., Фільчаков Ф.В, Степура НМ, Шуміліна КС, Гулєватий СВ, Кукушкіна СМ та ін. Вплив радіойодотерапії на імунофенотип лімфоцитів периферичної крові хворих на рак щитоподібної залози різного віку. Український радіологічний журнал. 2015;23(2):131-4 (Zamotayeva Ga, Filchakov FV, Stepura NM, Shumilina KS, Gulevatyi SV, Kukushkina SM, et al. Influence of radioiodine therapy on the immunophenotype of peripheral blood lymphocytes of patients with thyroid cancer of different age. Ukrainian Journal of Radiology. 2015; 23(2):131-4. Ukrainian).

36. Степура НМ, Замотаєва ГА. Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на рак щитовидної залози різного віку з легеневими метастазами в процесі радіойодотерапії. Український радіологічний журнал. 2016; 24(2):41-4 (Stepura NM, Zamotayeva GA.

Content of circulating immune complexes in patients with thyroid cancer of allages with metastases to lungs in the course of radioiodine therapy. Ukrainian Journal of Radiology. 2016;24(2):41-4. Ukrainian).

37. Зелінська Г.В. Сучасні уявлення про клініко-біологічні особливості радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози, чинники їх виникнення та методи прогнозування. Онкологія. 2020; 22(3-4):1-9 (Zelinska GV. Current ideas about the clinical and biological features of radioiodine-refractory metastases of papillary thyroid cancer, the mechanisms driving their development, and prediction methods. Oncology. 2020; 22(3-4): 1-9. Ukrainian).

38. Тронько М.Д., Зелінська Г.В., Божок Ю.М., Кваченюк А.Н., Гулеватий С.В., Кулініченко Г.М. та ін. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози. Ендокринологія. 2021;26(4):326-35 (Tronko M.D., Zelinska H.V., Bozhok Yu.M., Kvachenyuk A.M., Gulevatyi S.V., Kulinichenko HM, et al. Cytological factors for prognosis of postoperative metastases and radioiodine resistance of papillary thyroid cancer. Endokrynologia. 2021;26(4):32635. Ukrainian).

39. Zelinskaya A., Kvachenyuk A., Kulinichenko G., Moroz V. Cytological characteristics of postoperative metastases of papillary thyroid cancer during the development of secondary radioiodine refractoriness. Eureka: Life Science. 2020;(1):3-10.

40. Зелінська Г.В., Коваленко А.Є., Остафійчук М.В., Кваченюк А.М., Устименко Г.Я., Кулініченко Г.М. та ін. Цитоморфологічні особливості папілярного раку щитоподібної залози з розвитком радіойодрезистентних метастазів. Український радіологічний та онкологічний журнал. 2021;29(3):76-88 (Zelinskaya G.V., Kovalenko A.E., Ostafiichuk M.V., Kvachenyuk A.M, Ustymenko G.Ya., Kulynychenko G.M., et al. Cytomorphological features of papillary thyroid carcinomas with the development of radioiodine-resistance. Ukrainian Journal of Radiology and Oncology. 2021;29(3):76-88. Ukrainian).

41. Воскобойник Л.Г. Молекулярно-генетичні аспекти розвитку папілярних карцином щитоподібної залози (огляд літератури та власних досліджень). Журнал АМН України. 2010;16(4):60529 (Voskoboynik LG. Molecular-genetic aspects of the development of papillary carcinomas of thyroid disease (an overview of literary and vlastnyh doslidzhen). Journal of the AMS of Ukraine. 2010; 16(4): 60529. Ukrainian).

42. Остафійчук М.В., Коваленко А.Є., Зелінська Г.В., Таращенко Ю.М. Хірургічне лікування радіойодрезистентних метастазів високодиференційованої тиреоїдної карциноми в лімфатичні вузли шиї. Ендокринологія. 2022; 27(2): 114-23 (Ostafiichuk M.V., Kovalenko AYe, Zelinska HV, Tarashchenko YuM. Surgical treatment of radioiodineresistant metastases of well-differentiated thyroid carcinoma in the lymph nodes of the neck. Endokrynologia. 2022;27(2): 114-23. Ukrainian).

43. Guenego A., Mesrine S., Dartois L., Leenhardt L., Clavel-Chapelon F., Kvaskoff M., et al. Relation between hysterectomy, oophorectomy and the risk of incident differentiated thyroid cancer: The E3N cohort. Clin Endocrinol (Oxf). 2019 Feb; 90(2):360-8.

44. Кваченюк А.М., Кучменко Т.М., Божок Ю.М., Зелінська А.В., Шелковой Є.А. Дисгормональні стани репродуктивної системи в жінок після тиреоїдектомії та радіойодтерапії з приводу диференційованої карциноми щитоподібної залози. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2017;13(3):167-71 (Kvachenyuk A.M., Kuchmenko T.M., Bozhok Yu.M., Zelinskaya A.V., Shelkovoy Ye.A. Dyshormonal states of the reproductive system in women after thyroidectomy and radioiodine therapy for differentiated thyroid carcinoma. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2017; 13(3):167-71. Ukrainian).

45. Danylova A., Tatarchuk T., Kalugina L., Kuchmenko Т. Hyperproliferative pathology of the reproductive system among female thyroid cancer survivors. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2022; 270: e33.

46. Stefkovich M.L., Arao Y., Hamilton K.J., Korach K.S. Experimental models for evaluating non-genomic estrogen signaling. Steroids. 2018 May; 133:3 4-7.

47. Penaloza H.F., Noguera L.P., Riedel C.A., Bueno S.M. Expanding the current knowledge about the role of interleukin-10 to major concerning bacteria. Front Microbiol. 2018 Sep 18; 9: 2047.

48. Lierova A., Jelicova M. Nemcova M., Proksova M., Pejchal J., Zarybnicka L, et al. Cytokines and radiation-induced pulmonary injuries. J. Radiat Res. 2018 Nov 1; 59(6): 709-53.

49. Linard C., Ropenga A., Vozenin-Brotons M.C., Chapel A., Mathe D. Abdominal irradiation increases inflammatory cytokine expression and activates NF-kappaB in rat ileal muscularis layer. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2003 Sep; 285(3): G556-65.

50. Кондратюк В.Є., Єгорова М.С. Особливості структурно-функціонального стану серця у пацієнтів на різних стадіях церебрального атеросклерозу. Східноукраїнський медичний журнал. 2019; 7(2): 126-35 (Kondratyuk V.E., Yehorova M.S. Peculiarities of the structural and functional state of the heart in patients at different stages of cerebral atherosclerosis. Eastern Ukrainian Med J 2019; 7(2):126-35. Ukrainian).

51. Kondratyuk V.E., Egorova M.S., Kononenko E.A. The relationship between rhythm variability and the structural and functional state of the heart in patients with cerebral atherosclerosis. Family medicine. 2019;(3):74-80. Russian.

52. Kondratyuk V.E., Kuznetsova S.M., Egorova M.S. Features of heart rate variability analysis in patients with cerebral atherosclerosis 1-3 degrees. Cardiology: from science to practice. 2019;(2):23-36. Russian.

53. Egorova M.S., Kondratyuk V.E., Kuznetsova S.M., Komissarova O.S. Atherosclerosis and the structural and functional state of vessels of the carotid and vertebrobasilar basins. Family medicine. 2019;(4):839. Russian.

54. Brownlee M. Biochemistry and molecular cell biology of diabetic complications. Nature. 2001;414:813-20.

55. Tronko N.D., Kondratiuk V.E., Cherska M.S., Gurianov V.G. Predicting the development of ischemic stroke in patients with cerebral atherosclerosis and diabetes mellitus. Clinical and Preventive Medicine. 2020;3(13):77-85.

56. Zyuzina Zh.V. The role of type 2 diabetes mellitus in the development of coronary atherosclerosis in people of working age: a clinical genetic study. Literature review. Kremlin Medicine Journal. 2019; (1):75-86. Russian.

57. Караченцев Ю.І., Дунаєва І.П. Цукровий діабет 2 типу та ішемічна хвороба серця. Навчальний посібник для лікарів-ендокринологів, сімейних лікарів, лікарів-інтернів, лікарів-слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти. Харків: Водний спектр ДжіЕмі-Пі; 2017. 124 с. (Karachentsev Yu.I., Dunaeva I.P. Type 2 diabetes and coronary heart disease. Study guide for endocrinologists, family doctors, interns, doctors-students of institutions (faculties) of postgraduate education. Kharkiv: G-Emi-Pi water spectrum; 2017. 124 с. Ukrainian).

58. Kargin M.V. The course of cerebral stroke: neurological, vegetative and hemodynamic changes in the acute period [dissertation]. Chelyabinsk; 2000. 24 с. Russian.

59. Kuznetsova S.M., Cherska M.S., Komissarova O.S. Antioxidants multimodal influence on a heart and a brain functional condition in elderly with cerebral atherosclerosis and diabetes type 2. Health of Society. 2019;8(6):237-43. Russian. doi: 10.22141/23062436.8.6.2019.198396.

60. Yehorova M.S., Krasnienkov D.S., Gurianov V.G., Kondratiuk V.Ye., Kuharskiy V.M. The correlation between telomere length, telomerase activity, and oxidative stress markers in patients with cerebral atherosclerosis and type 2 diabetes mellitusm. Clinical and Preventive Medicine. 2019; 3-4(9-10): 117-27. Russian.

61. Черська М.С., Онищук Л.В. Особливості показників спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з ендокринними захворюваннями. Ендокринологія. 2022; 27(3): 236-42 (Cherska M.S., Onyshchuk L.V. Features of speckle tracking echocardiography in patients with endocrine diseases. Endokrynologia. 2022; 27(3): 236-42. Ukrainian).

62. Черська М.С., Кухарчук Х.М., Гайова О.А. Оксидативний стрес у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком. Ендокринологія. 2021;26(3):287-97 (Cherska M.S., Kukharchuk Kh.M., Haiova O.A. Oxidative stress in patients with high cardiovascular risk. Endokrynologia. 2021;26(3):287-97. Ukrainian).

63. Черська М.С., Погурельська О.П., Василець М.А. Місце омега-3 в корекції когнітивних розладів. Практикуючий лікар. 2021; 10(4):457 (Cherska MS, Pogurelska O.P., Vasylets M.A. The place of omega-3 in the treatment of cognitive disorders. The Praktitioner. 2021;10(4):457. Ukrainian).

64. Cherska M., Kondratiuk V. Сardiocerebral relationships and telomere length at different stages of cerebral atherosclerosis: myth or fact? The Scientific Heritage. 2020;47(2):60-7. Russian.

65. Cherska M.S., Kondratiuk V.E., Kukharskyy V.M., Krasnienkov D.S., Guryanov V.G. Association of telomere shortening with the state of the autonomic nervous and antioxidant systems in elderly patients with cerebral atherosclerosis and type 2 diabetes. Endokrynologia. 2020;25(2):110-8. Russian.

66. Yehorova M.S., Krasnienkov D.S., Hurianov V.H., Kondratiuk V.Ye. Study of the diagnostic significance of telomere length in patients with cerebral atherosclerosis. Zaporozhye Medical Journal. 2020;22(3):297-302. Russian.

67. Cherska M.S., Krasnienkov D.S., Guryanov V.G., Kukharskyy V.M., Tronko N.D, Kondratiuk VE, et al. Telomere length, telomerase activity and oxidative stress in elderly with chronic cerebrovascular diseases. Problems of Endocrine Pathology. 2020; 72(2):81-8.

68. Тронько М.Д., Черська М.С., Гайова О.А., Кухарчук Х.М., Гур'янов В.Г., Амєтова Г.М. Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Ендокринологія. 2021;26(1):5-20 (Tronko M.D., Cherska M.S., Gayova O.A., Kuharchuk Kh.M., Guryanov V.G., Ametova G.M. The effectiveness of the use of aminophenylbutyric acid in the treatment of chronic vascular pathology of the brain in patients with type 2 diabetes. Endokrynologia. 2021; 26(1): 5-20. Ukrainian).

69. Kuznetsova S.M., Cherska M.S. Clinical aspects of the use neuroprotectors in patients with chronic cerebrovascular diseases and diabetes mellitus. The Scientific Heritage. 2020;54(2):60-8. Russian.

Список скорочень

ВРС - варіативний ритм серця

ГЕ - гіперплазія ендометрію

ГПРС - гіперпроліферативні процеси репродуктивної сфери

ДФАМ - дифузний фіброаденоматоз молочних залоз

ЕР-а - естрогеновий рецептор типу а

ІЛ - інтерлейкіни

ПРЩЗ - папілярний рак щитоподібної залози

ПГР - прогестеронові рецептори

РЙ - радіоактивний йод

РЙТ - радіойодтерапія

РЙР - радіойодрезистентність

РЙРМ - радіойодрезистентні метастази

РЩЗ - рак щитоподібної залози

ТПО - тиреоїдна пероксидаза

ТТГ - тиреотропний гормон

ТЕ - тиреоїдектомія

ФНП-а - фактор некрозу пухлин-альфа

ФС - фолікулярні структури

ЦА - церебральний атеросклероз

ЦД - цукровий діабет

ЦД2 - цукровий діабет 2-го типу

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЩЗ - щитоподібна залоза

Advanced methods of diagnosis, prognosis and correction of endocrinopathies (thyroid cancer and diabetes mellitus)

Размещено на Allbest.Ru