Порівняльна характеристика гуморальної імунної відповіді на ліпополісахариди ентеробактерій у хворих із захворюваннями системи крові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльна характеристика гуморальної імунної відповіді на ліпополісахариди ентеробактерій у хворих із захворюваннями системи крові

Ал.Л. Гордієнко¹, Ан.Л. Гордієнко², Н.М. Третяк¹

¹ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ,

²ДУ «Кримський державний медичний університет імені СІ. Георгієвського»,

Сімферополь

Резюме

Мета - порівняльна характеристика порушень гуморального імунітету до ліпополісахаридів (ЛПС) ентеробактерій у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ), мієлодиспластичний синдром (МДС) і В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію (В-ХЛЛ).

Матеріали і методи досліджень. Матеріалом досліджень служила сироватка венозної крові хворих на ГМЛ, ХМЛ, МДС (хронічна мієломоноцитарна лейкемія (ХММЛ) та рефрактерна анемія з надлишком бластів (РАНБ)) і В-ХЛЛ до початку лікування та після проведення курсу поліхіміотерапії. Рівні сироваткових антитіл класів A, M і G до ЛПС ентеробактерій визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу.

Результати та їх обговорення. Встановлено, що у хворих на ГМЛ, ХМЛ, МДС і В-ХЛЛ спостерігається виражений дисбаланс показників, які відображають стан гуморального імунітету до ЛПС умовно-патогенних ентеробактерій. До початку лікування (групи ХМЛ-ФА, ХММЛ, РАНБ, В-ХЛЛ) такий дисбаланс найчастіше проявляється у вигляді істотного зниження рівнів сироваткових анти-ЛПС-IgA и анти-ЛПС-IgM і вираженого зростання рівнів сироваткових анти-ЛПС-IgG порівняно з нормальними значеннями цих показників. В стадії клініко-гематологічної ремісії у хворих ГМЛ і В-ХЛЛ виявлено достовірне зростання рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ всіх трьох класів, тоді як у хворих на ХМЛ підвищуються тільки рівні анти-ЛПС-IgM, а вміст анти-ЛПС-IgA і анти-ЛПС-IgG достовірно не змінюється. Разом з цим у обстежених груп хворих дисбаланс рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ різних класів не корелює зі змінами концентрації в крові загальних імуноглобулінів цих же класів.

Висновки. Хворі з зазначеними захворюваннями системи крові характеризуються підвищеним ризиком розвитку інфекційних ускладнень, що обумовлені умовно-патогенними ентеробактеріями. Аналіз стану гуморального імунітету до ЛПС ентеробактерій при неопластичних процесах доцільно використовувати для поглибленої характеристики імунних порушень, а також враховувати при призначенні раціональної імунокорекції.

Ключові слова: захворювання системи крові мієлоїдного та лімфоїдного походження, імунні порушення, антиліпополісахаридні антитіла

Резюме

гуморальний імунітет ліпополісахариди ентеробактерій

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ГУМОРАЛЬНОГО ИММУННОГО ОТВЕТА НА ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ ЭНТЕРОБАКТЕРИЙ У БОЛЬНЫХ С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ СИСТЕМЫ КРОВИ

Ал.И Гордиенко¹, Ан.И. Гордиенко², ННТретяк¹

'ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев,

²ГУ «Крымский государственный медицинский университет имени

С.И. Георгиевского», Симферополь

Цель - сравнительная характеристика нарушений гуморального иммунитета к липополисахаридам (ЛПС) энтеробактерий у больных острой и хронической миелоидной лейкемией (ОМЛ и ХМЛ), миелодиспластическим синдромом (МДС) и В-клеточной хронической лимфоцитарной лейкемией (В-ХЛЛ).

Материалы и методы исследований. Материалом исследований служила сыворотка венозной крови больных ОМЛ, ХМЛ, МДС (хроническая миеломоноцитарная лейкемия (ХММЛ) и рефрактерная анемия с избытком бластов (РАИБ)) и В-ХЛЛ до начала лечения и после проведения курса полихимиотерапии. Уровни сывороточных антител классов A, M и G к ЛПС энтеробактерий определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа.

Результаты и их обсуждение. Установлено, что у больных ОМЛ, ХМЛ, МДС и В-ХЛЛ наблюдается выраженный дисбаланс показателей, которые отображают состояние гуморального иммунитета к ЛПС условно-патогенных энтеробактерий. До начала лечения (группы ХМЛ-ФА, ХММЛ, РАИБ, В-ХЛЛ) такой дисбаланс чаще всего проявляется в виде существенного снижения уровней сывороточных анти-ЛПС-IgA и анти-ЛПС-IgM и выраженного увеличения уровней сывороточных анти-ЛПС-IgG по сравнению с нормальными значениями этих показателей. В стадии клинико-гематологической ремисии у больных ОМЛ и В-ХЛЛ выявлено достоверное увеличение уровней сывороточных анти-ЛПС-АТ всех трех классов, тогда как у больных ХМЛ повышаются только уровни анти- ЛПС-IgM, а содержание анти-ЛПС-IgA и анти-ЛПС-IgG достоверно не меняется. Вместе с тем у обследованных групп больных дисбаланс уровней сывороточных анти-ЛПС-АТ разных классов не коррелирует с изменениями концентрации в крови общих иммуноглобулинов этих же классов.

Выводы. Больные с указанными заболеваниями системы крови характеризуются повышенным риском развития инфекционных осложнений, обусловленных условно-патогенными энтеробактериями. Анализ состояния гуморального иммунитета к ЛПС энтеробактерий при неопластических процессах целесообразно использовать для углубленной характеристики иммунных нарушений, а также учитывать при назначении рациональной иммунокоррекции.

Ключевые слова: заболевания системы крови миелоидного и лимфоидного происхождения, иммунные нарушения, антилипополисахаридные антитела.

Summary

COMPARATIVE CHARACTERIZATION OF THE HUMORAL IMMUNE RESPONSE TO ENTEROBACTERIAL LIPOPOLYSACCHARIDE IN PATIENTS WITH DISEASES OF THE BLOOD SYSTEM

Al.I Gordienko¹, An.I Gordienko², N.N. Tretyak¹

¹SI «Institute of Hematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv,

²SI «Crimea State Medical University named after S I. Georgievsky», Simferopol

. Aim - the comparative characteristic of disorders of humoral immunity to lipopolysaccharides (LPS) of enterobacteria in patients with acute and chronic myeloid leukaemia (AML and CML), myelodysplastic syndrome (MDS) and B-cell chronic lymphocytic leukemia (B-CLL).

Materials and methods. Materialfor laboratory studies served as the serum of venous blood of patients with AML, CML, MDS and B-CLL before treatment and after chemotherapy. The levels ofserum antibodies of classes A, M and G to LPS of enterobacteria (respectively anti- LPS-IgA anti-LPS-IgM and anti-LPS-IgG) was determined by ELISA; as antigen used LPS of Escherichia coli K30. In the control group (n=37) included healthy people who by sex and age corresponded to the groups of patients.

Results. It is established that in patients with AML, CML, MDS and B-CLL is pronounced imbalance indicators that show the status of humoral immunity to LPS enterobacteria. Before treatment this misbalance is most often manifested as a significant decrease in the levels of serum anti-LPS-IgA and anti-LPS-IgM and expressed increased levels of serum anti-LPS-IgG compared with normal values of these parameters. With the exception of AML patients in first acute period in which the content of anti-LPS-IgA and anti-LPS-IgM in blood did not differ significantly from their normal values, as well as B- CLL patients, in which the level of anti-LPS-IgG in blood in the middle was also within the range of normal values of this index. In the stage of clinical and hematologic remission in patients with AML and B-CLL revealed a reliable increase in levels of serum anti-LPS- antibodies of all three classes, whereas in patients with CML only increase the levels of anti-LPS-IgM, and the content of anti-LPS-IgA and anti-LPS-IgG were not significantly changed. However, in the examined groups ofpatients with imbalance levels of serum anti- LPS-antibodies of different classes do not correlate with changes in the blood levels of total immunoglobulins of the same class.

Conclusions. The obtained results show that patients with myeloid and lymphoid leukemia's are characterized by an increased risk of infectious complications that are caused by opportunistic enterobacteria. Analysis of humoral immunity to LPS of enterobacteria in neoplastic processes useful for in-depth characterization of immune abnormalities and their rational correction.

Key words: myeloid and lymphoid leukemia's, immune abnormalities, antilipopolysaccharide antibodies

Важливою особливістю захворювань системи крові мієлоїдного та лімфоїдного походження (ЗСК) є формування у пацієнтів важкого імунодефіцитного стану. Внаслідок цього клінічний перебіг ЗСК часто супроводжується важкими інфекційними ускладненнями, серед яких переважають бактеріальні інфекції [9]. За даними літератури, причиною розвитку зазначених інфекційних ускладнень останнім часом все частіше стають умовно-патогенні Грам-негативні бактерії (ГНБ) із сімейства Enterobacteriaceae, які відносяться до облігатних або транзиторных представників кишкової мікрофлори людини [4, 9]. Ключовим фактором патогенності ГНБ вважається ліпополісахарид (ЛПС), який є одним зі структурних компонентів клітинної стінки цих бактерій [6, 7]. При надлишковому надходженні в організм ЛПС ініціює широкий спектр патофізіологічних реакцій, до крайніх проявів яких відноситься сепсис і септичний шок [11].

Відомо, що в нейтралізації біологічної активності та кліренсі ЛПС найважливішу роль відіграють адаптивні імунні механізми, які реалізуються за участю специфічних антитіл (анти-ЛПС-АТ) [5, 10].

У зв'язку з цим метою даної роботи була порівняльна характеристика порушень гуморального імунітету до ЛПС ентеробактерій у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ), мієлодиспластичний синдром (МДС) і В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію (В-ХЛЛ).

Матеріали і методи досліджень. Основну групу склали пацієнти, що страждають на ГМЛ, ХМЛ, МДС (хронічна мієломоноцитарна лейкемія (ХММЛ) та рефрактерна анемія з надлишком бластів (РАНБ)) і В-ХЛЛ. Відповідно до дизайну досліджень у цю групу були включені хворі до початку лікування: ХМЛ у фазі акселерації (ХМЛ-ФА, n=44); ХММЛ (n=23); РАНБ (n=18); В-ХЛЛ з вперше встановленим діагнозом (n=41); ГМЛ в першому гострому періоді (ГМЛ-ГП, n=49). Крім того, в основну групу увійшли пацієнти після проведення курсу поліхіміотерапії (ПХТ) за протоколом (7+3): ГМЛ в періоді клініко-гематологічної ремісії (ГМЛ-ПР, n=21), ХМЛ у хронічній фазі (ХМЛ-ХФ, n=31), В-ХЛЛ в стадії клініко-гематологічної ремісії (В-ХЛЛ-Р, n=30). Всі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні № 1 Київської міської клінічної лікарні № 9, що є клінічною базою ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (м. Київ). Верифікацію діагнозу проводили на підставі результатів загальноклінічних, морфологічних та імунофенотипових методів досліджень. У контрольну групу (n=37) увійшли здорові люди, які за статтю та віком відповідали зазначеним вище хворим.

Матеріалом для проведення лабораторних досліджень слугувала сироватка венозної крові, що була отримана загальноприйнятим способом. Рівні сироваткових антитіл класів A, M і G до ЛПС ентеробактерій (відповідно анти-ЛПС-IgA, анти-ЛПС-IgM і анти-ЛПС-IgG) визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу; в якості антигену використовували ЛПС Escherichia coli K30 [8]. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою програмного пакету STATISTICA 6.0 (StatSoft, Inc., США). Для оцінки достовірності відмінностей показників між незалежними вибірками використовували непараметричний U-критерій Mann-Whitney.

Результати та їх обговорення. Встановлено, що ряд захворювань системи крові мієлоїдного і лімфоїдного походження (ГМЛ, ХМЛ, МДС та В-ХЛЛ) супроводжуються формуванням вираженого дисбалансу гуморального імунітету до ЛПС умовно-патогенних ентеробактерій (табл.). Так, у хворих на ГМЛ в першому гострому періоді до початку лікування (група ГМЛ-ГП) при практично нормальному вмісті сироваткових анти-ЛПС-IgA рівні анти-ЛПС-!ЈМ і анти-ЛПС-IgG в крові були в середньому відповідно в 1,7 рази нижче і 1,8 рази вище, ніж у здорових людей. У хворих на ГМЛ в періоді клініко-гематологічної ремісії (група ГМЛ-ПР) рівні анти-ЛПС-IgA в середньому також достовірно не відрізнялися від нормального значення, тоді як вміст анти- ЛПС-IgM і анти-ЛПС-IgG підвищився в середньому відповідно на 39,5 і 71,9%. Внаслідок цього у хворих з групи ГМЛ-ПР вміст анти-ЛПС-IgM нормалізувався, а рівень анти-ЛПС-IgG став перевищувати нормальне значення в середньому в 3,0 рази.

ТаблицяРівні сироваткових анти-ЛПС-АТ різних класів при захворюваннях системи крові мієлоїдного і лімфоїдного походження (M±m)