Фібринолітична активність крові при інтенсивній цитостатичній терапії хворих на лейкемію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»

Фібринолітична активність крові при інтенсивній цитостатичній терапії хворих на лейкемію

А.В. Старіков, Л.В. Баронська

Резюме

У роботі наведені особливості зміни низки показників фібринолітичної системи крові у хворих на лейкемію в умовах проведення інтенсивної терапії. Встановлено, що застосування інтенсивної терапії на основі плазмаферезу сприяє зменшенню проявів тромбо-геморагічних ускладнень.

Ключові слова: фібринолітична активність, цитостатична терапія, лейкемія.

Fibrenolytic activiti of blood at the patiens with leukemia in intensive cytostatic treatment

А.V. Staricov, L.V. Baronskaya

SI «Institute of Hematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

Key words: fibrinolytic activity, cytostatic treatment, leukemia.

Вступ

Актуальність питання інтенсивної терапії при гематологічній патології обумовлена інтенсифікацією методів терапії захворювань системи крові, в тому числі лейкемій, депресуючим впливом на кровотворення багатьох терапевтичних заходів. Лікування геморагічних порушень пов'язано із значними труднощами, в зв'язку з чим виявлення механізмів цих порушень та пошук нових засобів їх корекції є актуальним [1, 5]. Нами проаналізовані літературні дані та власний досвід інтенсивної терапії гемореологічних порушень у хворих з онкогематологічною патологією. Результати досліджень свідчать, що у хворих на лейкемію існує схильність до розвитку тромбо-геморагічних порушень. Виявлені порушення в фібринолітичній системі (плазмін-антиплазмін) та висока схильність рецепторів бластних клітин до тканинного фактору, що може сприяти розвитку ДВЗ синдрому та кровотечі.

Виходячи з патогенетичних особливостей лейкемій (анемія, тромбоцитопенія, коагулопатія) нами були проаналізовані особливості низки показників фібринолітичної системи крові в умовах проведення супровідної детоксикації при цитостатичній терапії у хворих на лейкемію.

Мета роботи - вивчення основних показників фібринолітичної системи крові у хворих на гостру лейкемію та визначення їх взаємозв'язку з терапевтичними детоксикаційними заходами.

Матеріали і методи

Обстежено 25 хворих на гостру лейкемію віком від 20 до 60 років. Досліджувалися показники фібринолітичної системи крові, в умовах проведення інтенсивної терапії, при наявності коагулогічних порушень (носові та гастро-інтестінальні кровотечі, підшкірні гематоми). Хворі отримували інфузійну детоксікаційну терапію, до складу якої входили кристалоїди (фізіологічний 0,9% розчин та розчини Рінгера і Хартмана). При токсичному гепатиті в детоксікаційну терапію хворих був включений розчин реосорбілакту в об'ємі до 400 мл. Анемію коригували замісною терапією еритроцитовмісними середовищами для підтримання гематокриту на рівні 25-30%, тромбоцитопенію - замісною терапією концентратом тромбоцитів до безпечного рівня кров'яних пластинок. У разі виникнення порушень в системі фібринолітичної активності крові в замісну детоксикаційну терапію включали лікувальний плафмаферез в об'ємі до 800,0 мл з компенсацією вилученої плазми. Фібринолітичну активність крові досліджували за допомогою визначення показників: фібриногену, продуктів деградації фібриногену, концентрації мономерних розчинних комплексів, активності плазміну в крові та проактиватора плазміногена [1].

Результати та їх обговорення. У хворих на лейкемію, внаслідок проведення цитостатичної терапії, виявлялась нудота, блювота, погіршення показників водно-електролітного балансу та зміна показників кислотно-лужної рівноваги. Відомо, що застосування таких препаратів для корекції гіповолемії як реополюглюкин, похідні ГЕК супроводжується негативним впливом на показники системи гемостазу у хворих з порушеннями тромбоцитарно-судинної ланки гемостазу. Тому, в інтенсивну терапію був залучений поліфункціональний розчин реосорбілакт в об' ємі до 400 мл і досліджувався його вплив на низку показників коагуляційного гемостазу у хворих без коагуляційних порушень, які знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії МКЛ № 9 м. Києва. Призначення розчину реосорбілакту не спричиняло значних змін у системі гемостазу, в зв'язку з цим він був застосований в терапії хворих із гемокоагуляційними порушеннями.

Результати дослідження фібринолітичної активності крові у хворих на лейкемію наведені в табл. 1. Проведення відповідної інтенсивної терапії на основі детоксикацій них інфузійних розчинів та плазмаферезу сприяло достовірній зміні більшості лабораторних показників, що досліджувались.

фібринолітичний кров лейкемія

Таблиця 1 - Динаміка показників фібринолітичної активності крові у обстежених хворих (M±m), n=15

Примітка. значення результатів дослідження, різниця між якими до та після лікування була достовірна (Р<0,05)

Так, застосування комплексної детоксікаційної терапії сприяло зростанню рівня фібриногену і зниженню продуктів деградації фібриногену в крові та рівня плазміну в 1,6 рази, рівня проактиватора плазміногена в 1,3 рази. В той же, час відбувалось зменшення концентрації розчинних фібрин-мономерних комплексів, що може свідчити про зниження внутрішньо-судинної активації крові внаслідок проведеного лікування.

Після проведення інтенсивної терапії спостерігалося поліпшення клінічного стану хворих, про що свідчило зменшення таких геморагічних проявів як носові, гастро-інтестінальні кровотечі, відбувалася поступова редукція підшкірних висипів.

Висновки

Застосування методів інтенсивної терапії у хворих на лейкемію на основі інфузійно-детоксикаційної терапії та плазмаферезу сприяло зменшенню фібринолітичної активності крові за рахунок зниження рівня плазміну, активатора плазміногена та продуктів деградації фібрину, що покращувало клінічний стан хворих.

Література

1. Баркаган З.С. Геморрагические заболевания и синдромы. - М., 1988. - 526 с.

2. Nadir Y. Hemostatic balance on the surface of leukemic cells: the role of tissue factor and urokinase plasminogen activator receptor / Y. Nadir, T. Katz // The hematology journal. - 2006. - № 11. - P. 1549-1557.

3. Hoffman M. A cell based model of hemostasis / M. Hoffman, D. Monroe // Trombhemost. - 2006. -V. 85. - P. 958-965.

4. Tissu factor expression in human leukemic cells / G.A. Hair, S. Padula, B. Zeff [et al] // Leuc Res. - 2003. - V. 20. - P. 1-11.

5. Рагимов А.А. Трансфузиология / Рагимов А.А. - М.: Гэотар-Медиа, 2012. - 1184 с.

Размещено на Allbest.ru