Пухлини яєчників після органозберігаючого хірургічного лікування доброякісних новоутворень матки
Аналіз поширеності доброякісних та злоякісних пухлин яєчників у пацієнток, які перенесли гістеректомію у зв’язку з доброякісними захворювання матки, та вивчити зв’язок між віком на момент операції та частотою виникнення пухлин яєчників у таких пацієнток.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.12.2023 |
Размер файла | 21,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради»
Пухлини яєчників після органозберігаючого хірургічного лікування доброякісних новоутворень матки
М.-А. В. Галанджій
Гістеректомія - одне з найпоширеніших хірургічних втручань, що проводяться жінкам у всьому світі. Тому розуміння взаємозв'язку між гістеректомією та ризиком новоутворень яєчників має вирішальне значення для формування дискусії про відносні переваги профілактичного видалення яєчників під час гістеректомії.
Мета дослідження: аналіз поширеності доброякісних та злоякісних пухлин яєчників у пацієнток, які перенесли гістеректомію у зв'язку з доброякісними захворювання матки, та вивчити зв'язок між віком на момент операції та частотою виникнення пухлин яєчників у таких пацієнток.
Матеріали та методи. Пацієнтки були розподілені на дві групи залежно від віку на момент операції. До групи 1 увійшли пацієнтки віком до 45 років включно (n=162), до групи 2 - пацієнтки старше 45 років (n=107).
Результати. Середній вік у групі 1 становив 38,48±4,42 року, тоді як у групі - 51,18±3,71 року. Дані продемонстрували, що 8,6% пацієнток молодшої групи мали доброякісні пухлини, старшої - 5,6%. Однак ця різниця не була статистично значущою (р=0,478). Поширеність злоякісних пухлин була значно вищою у пацієнток старшої групі порівняно з молодшою групою (5,2% проти 2,5%; p=0,022).
Належність до групи спостереження (<45 років або >45 років) продемонструвала статистично значущий зв'язок з поширеністю злоякісних пухлин, оскільки відношення шансів становило 4,072 (95% ДІ: 1,243-13,342), а значення р становило 0,020. Це свідчить про те, що пацієнтки віком >45 років мають вищий ризик розвитку злоякісних пухлин порівняно з пацієнтками віком <45 років. Висновки. Пацієнтки віком >45 років, які перенесли гістеректомію без оварі- ектомії, мають вищу частоту розвитку злоякісних пухлин яєчників порівняно пацієнтками віком <45 років.
Ключові слова: гістеректомія, кісти яєчників, рак яєчників, доброякісні пухлини яєчників, екстирпація матки.
Рак репродуктивної системи, такий, як рак грудної залози,ЋRийки матки та матки, є однією з найпоширеніЋRих форм раку, що вражає жінок, із загальною часткою понад 35% [1]. Дослідження припускають, що жінки, які мають раннє менархе (до 12 років) або пізню менопаузу (після 50 років), можуть мати вищий ризик розвитку раку яєчників через збіль?ену кількість циклів овуляції, а саме в 1,1-1,5 та 1,4-4,6 раза вищий за середній відповідно. І навпаки, такі фактори, як грудне вигодовування, вагітність і вживання оральних контрацептивів, можуть забезпечити захист від раку яєчників [2, 3].
Гістеректомія, хірургічне видалення матки, традиційно вважається засобом захисту від раку яєчників, і численні дослідження підтверджують це твердження [4, 5]. Однак нещодавні дослідження, що вивчали жінок з діагнозом раку яєчників, не виявили подібної кореляції [6-8]. Ця розбіжність може бути пов'язана зі змінами в хірургічній практиці, застосуванням менопаузальної гормональної терапії або по- ліпшеннямзвітностіщодовидаленняяєчниківпідчасгістеректомії[9].
Гістеректомія - одне з найпоширеніших хірургічних втручань, що проводяться жінкам у всьому світі [10, 11]. Тому розуміння взаємозв'язку між гістеректомією та ризиком раку яєчників має вирішальне значення для формування дискусії про відносні переваги профілактичного видалення яєчників під час гістеректомії. Кілька досліджень вивчали цей зв'язок, включаючи ретроспективний аналіз медичних даних із Західної Австралії. У цьому дослідженні вивчався зв'язок між гістеректомією, виконаною з метою видалення доброякісної пухлини, і ризиком розвитку раку яєчників, враховуючи такі фактори, як вік жінки на момент операції, тип гістеректомії та показання до операції [12]. пухлина яєчник доброякісний
Результати дослідження продемонстрували, що гістеректомія не була пов'язана зі зниженням загального ризику раку яєчників або ризику найбільш поширеної та агресивної форми раку яєчників - серозного раку. Крім того, не спостерігалося значного зниження захворюваності на несерозний рак яєчників, а на взаємозв'язок між гістеректомією і ризиком раку яєчників суттєво не впливав вік пацієнтки під час операції або тип гістеректомії. Однак серед жінок з ендометріозом або фіброміомою, двома найпоширенішими показаннями до гістеректомії, спостерігалося значне зниження ризику раку яєчників [10].
Мета дослідження: аналіз поширеності доброякісних та злоякісних пухлин яєчників у пацієнток, які перенесли гістеректомію у зв'язку із доброякісними захворювання матки, зв'язку між віком на момент операції та частотою виникнення пухлин яєчників у таких пацієнток.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Було ретроспективно досліджено дані пацієнток, які перенесли гістеректомію в Київському обласному онкологічному диспансері в період з липня 2010 року до червня 2019 року. Протокол дослідження був затверджений локальною етичною комісією. Було проаналізовано медичну документацію всіх пацієнток, які перенесли гістеректомію у зв'язку із доброякісними захворюваннями матки протягом досліджуваного періоду, та виділено тих, хто мав в подальшому діагноз доброякісних або злоякісних пухлин яєчників.
Пацієнтки з онкологічними захворюваннями в анамнезі, оваріектомією або неповною медичною документацією були виключені з дослідження. Хворі були розподілені на дві групи залежно від віку на момент операції: До групи 1 увійшли пацієнтки віком до 45 років, а до групи 2 - пацієнтки старше 45 років.
Були зібрані демографічні та клінічні дані, включаючи вік, індекс маси тіла (?МТ) та інформацію щодо наявності пухлинної патології.
Статистичний аналіз проводили за допомогою програми IBM SPSS Statistics версії 26.0. Категоріальні змінні були виражені у вигляді частот і відсотків і порівнювалися за допомогою х2 і точного критерію Фішера. Неперервні змінні були представлені середнім значенням ±стандартневідхиленняабомедіаноюз25-750/?ін- терквартильним розмахом (IQR 25--750/?). Для визначення нормального розподілу застосовували критерії Колмогорова-Смірнова та ?апіро-Уілка.
Нормально розподілені безперервні змінні порівнювали між групами за допомогою незалежного t-критерію, тоді як ненормально розподілені безперервні змінні порівнювали за допомогою критерію Манна-Уітні. Логістичний регресійний аналіз використовували для оцінювання незалежного впливу досліджуваних змінних на результати дослідження. Результати були представлені у вигляді двосторонніх тестів значущості, при цьому значення p < 0,05 вважалося статистично значущим.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Середній вік у?рупії становив 38,48±4,42 року, тоді як у групі 2 - 51,18±3,71 року. Дані, представлені в табл. 1, дають уявлення про поширеність доброякісних та злоякісних пухлин яєчників у пацієнток, які перенесли гістеректомію, стратифі- ковану за віком.
Середній ІМТ був дещо вищим у молодшій групі пацієнток (<45 років) порівняно зі старшою групою (>45 років), але ця різниця не була статистично значущою (р=0,401).
Другою проаналізованою змінною було ожиріння, яке визначалося як ІМТ 30 кг/м2 або більше. Поширеність ожиріння була вищою в молодшій групі пацієнток (20,4%?) порівняно зі старшою групою (17,80/?), але ця різниця не була статистично значущою (р=0,504).
Дані показали, що 8,6%? пацієнток молодшої групи мали доброякісні пухлини, тоді як 5,60/? пацієнток старшої групи мали доброякісні пухлини. Однак ця різниця не була статистично значущою (р=0,478).
Поширеність злоякісних пухлин була значно вищою у старшій групі пацієнток порівняно з молодшою?рупою(5,20/?проти2,50/?;р=0,022).
Отже, дані, наведені в табл. 1, свідчать про те, що вік є значущим фактором ризику розвитку злоякісних пухлин у пацієнток, які перенесли гістеректомію. Водночас пацієнтки старшого віку мають вищий ризик розвитку злоякісних пухлин яєчників, а ІМТ та ожиріння не показали статистично значущого зв'язку з поширеністю пухлин яєчників у цих пацієнток.
У табл. 2 наведено результати одновимірного регресійного аналізу поширеності доброякісних пухлин, де група, вік, ІМТ та ожиріння є незалежними змінними. Отримані результати можна інтерпретувати наступним чином.
Таблиця 1
Клінічні характеристики досліджуваної популяції
Показник |
Група 1, n=162 |
Група 2, n=107 |
Значення р |
|
ІМТ |
26,60 [22,65;30,00] |
25.00 [21,10;28,00] |
0,401 |
|
Ожиріння |
33 (20,4%) |
19 (17,8%) |
0,504 |
|
Пухлина доброякісна |
14 (8,6%) |
6(5,6%) |
0,478 |
|
Пухлина злоякісна |
4(2,5%) |
14(5,2%) |
0,022 |
Таблиця 2
Одновимірний логістичний регресійний аналіз факторів ризику доброякісних пухлин яєчників
Змінна |
ВШ (95% ДІ) |
Значення P |
|
Група |
0,628 (0,234-1,689) |
0,357 |
|
Вік |
0,984 (0,924-1,047) |
0,602 |
|
ІМТ |
1,107 (1,015-1,208) |
0,022 |
|
Ожиріння |
1,877 (1,040-3,387) |
0,037 |
Належність до групи спостереження (<45 років або >45 років) не продемонструвала значущого зв'язку з поширеністю доброякісних пухлин (відноЋRення ЋRансів (–¤ЋRЃj0,628; 950/ЃZ ДІ: 0,234-1,689; р=0,357). Вік також не є значущим чинником, пов'язаним із поширеністю доброякісних пухлин (–¤ЋR 0,984; 95%ЃZ ДІ: 0,924-1,047; р=0,602). ІМТ однак підтвердив статистично значущий зв'язок з поширеністю доброякісних пухлин, оскільки –¤ЋR становило 1,107 (95% ДІ: 1,015-1,208), а значення р=0,022. Це свідчить про те, що вищий ІМТ є значущим фактором ризику розвитку доброякісних пухлин.
Аналогічно, ожиріння показало статистично значущий зв'язок з поширеністю доброякісних пухлин (ВШ 1,877;95%ДІ:1,040-3,387;р=0,037).
Отже, результати одновимірного регресійного аналізу поширеності доброякісних пухлин свідчать про те, що ІМТ та ожиріння є значущими факторами ризику розвитку доброякісних пухлин, тоді як вік та група не демонструють значущого зв'язку.
У табл. 3 наведено результати одновимірного регресійного аналізу поширеності злоякісних новоутворень.
Належність до групи спостереження (<45 років або >45 років) засвідчила статистично значущий зв'язок з поширеністю злоякісних пухлин (–¤ЋR 4,072; 95% ДІ: 1,243-13,342; р=0,020). Це свідчить про те, що пацієнтки віком >45 років мають вищий ризик розвитку злоякісних пухлин порівняно з пацієнтками віком <45 років.
ік також продемонстрував статистично значущий зв'язок із поширеністю злоякісних пухлин (–¤ЋR 1,152; 95% ДІ: 1,058-1,255; р=0,001).
ІМТ показав статистично значущий зв'язок із поширеністю злоякісних пухлин, оскільки ВЋR становило 1,207 (95% ДІ: 1,083-1,346), а значення р=0,001. Ожиріння також є статистично значущим показником, який підвищує ризик виникнення злоякісних пухлин, оскільки –¤ЋR становило 3,481 (95% ДІ: 1,595-7,599), а значення р=0,002.
Таблиця 3
одновимірний логістичний регресійний аналіз факторів ризику розвитку злоякісних пухлин яєчників
Змінна |
ВШ (95% ДІ) |
Значення P |
|
Група |
4,072 (1,243-13,342) |
0,020 |
|
Вік |
1,152 (1,058-1,255) |
0,001 |
|
ІМТ |
1,207 (1,083-1,346) |
0,001 |
|
Ожиріння |
3,481 (1,595-7,599) |
0,002 |
Отже, результати одновимірного регресійного аналізу поширеності злоякісних новоутворень свідчать про те, що збільшення віку, вищий ІМТ та ожиріння є значущими факторами ризику розвитку злоякісних новоутворень, тоді як належність до групи спостереження (вік <45 років проти >45 років) також є значущим фактором ризику.
Висновки
У пацієнток віком >45 років, які перенесли гістеректомію без оваріектомії, спостерігається вища частота розвитку злоякісних пухлин порівняно з пацієнтками віком <45 років. Це свідчить про те, що гістеректомія без оваріектомії у пацієнток віком >45 років не може бути рекомендована, оскільки це може підвищити ризик розвитку злоякісних пухлин.
Клініцистам важливо ретельно враховувати вік і фактори ризику пацієнток, перш ніж рекомендувати гістеректомію без оваріектомії, особливо пацієнткам старше 45 років.
Список літератури
de Luca A. et al. Breast cancer and multiple primary malignant tumors: case report and review of the literature // in vivo. International Institute of Anticancer Research, 2019. Vol. 33. № 4. P. 1313-24.
Koh S.C.L. et al. Combined panel of serum human tissue kallikreins and CA-125 for the detection of epithelial ovarian cancer // Journal of Gynecologic Oncology. Korean Society of Gynecologic Oncology and Colposcopy, 2012. Vol. 23. № 3. P.175-181.
Vargas A.N. Natural history of ovarian cancer. // Ecancermedicalscience. 2014. Vol. 8. P. 465.
Runnebaum I.B., Stickeler E. Epidemiological and molecular aspects of ovarian cancer risk // J Cancer Res Clin Oncol. Springer, 2001. Vol. 127. № 2. P. 73-9.
Permuth-Wey J., Sellers T.A. Epidemiology of ovarian cancer // Cancer Epidemiol. Springer, 2009. P. 413-37.
Hunn J., Rodriguez G.C. Ovarian cancer: etiology, risk factors, and epidemiology // Clin Obstet Gynecol. LWW, 2012. Vol. 55. № 1. P. 3-23.
Jordan S.J. et al. Has the association between hysterectomy and ovarian cancer changed over time? A systematic review and meta-analysis // Eur J Cancer. Elsevier, 2013. Vol. 49. № 17. P. 3638-47.
Rice M.S. et al. Tubal ligation, hysterectomy and epithelial ovarian cancer in the New England case-control study // Int J Cancer. Wiley Online Ubrary, 2013. Vol. 133. № 10. P. 2415-21.
Wentzensen N. et al. Ovarian cancer risk factors by histologic subtype: an analysis from the ovarian cancer cohort consortium // Journal of Clinical Oncology. American Society of Clinical Oncology, 2016. Vol. 34. № 24. P. 2888.
Dixon-Suen S.C. et al. The association between hysterectomy and ovarian cancer risk: a population-based record-linkage study // JNCI: Journal of the National Cancer Institute. Oxford Academic, 2019. Vol. 111. № 10. P. 1097-103.
Merrill R.M. Hysterectomy surveillance in the United States, 1997 through 2005. // Medical science monitor: international medical journal of experimental and clinical research. 2008. Vol. 14. № 1. P. CR24-31.
Gentry-Maharaj A. et al. Changing trends in reproductive/lifestyle factors in UK women: descriptive study within the UK Collaborative Trial of Ovarian Cancer Screening (UKCTOCS) // BMJ Open. British Medical Journal Publishing Group, 2017. Vol. 7. № 3. P. e011822.
Holman C.D.J. et al. A decade of data linkage in Western Australia: strategic design, applications and benefits of the WA data linkage system // Australian Health Review. CSIRO Publishing, 2008. Vol. 32. № 4. P. 766-77.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Хірургічне захворювання надниркових залоз як стан, що загрожує життю хворого. Клінічний перебіг і гормональні характеристики злоякісних пухлин надниркових залоз, методи діагностики і лікування. Різниця у діагностиці злоякісних та доброякісних пухлин.
автореферат [87,4 K], добавлен 06.04.2009Пухлини, їх поняття, характеристика, властивості, особливості росту, вплив на організм, морфогенез, етіологія, патогенез, класифікація. Сутність, специфіка виникнення і види метастаз. Порівняльний аналіз різних видів доброякісних та злоякісних пухлин.
реферат [30,8 K], добавлен 21.11.2009Аналіз причин виникнення синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку, що призводить до ендокринного безпліддя. Алгоритм лікування безпліддя у хворих із синдромом полікістозних яєчників. Основні етапи підготовки до оваріальної стимуляції.
статья [18,0 M], добавлен 03.11.2016Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.
автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009Клінічні особливості, ехоструктура яєчників, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, психоемоційний статус, гормональний гомеостаз при синдромі полікістозних яєчників. Розробка метода корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок.
автореферат [72,7 K], добавлен 21.03.2009Патоморфологія остеоми, остеохондроми, хондроми, солітарної кісткової кісти, хрящової екзостози, остеобластокластоми - доброякісних пухлин кісток. Причини виникнення захворювань, їх клінічна картина, протікання, діагностика, методи лікування і прогноз.
реферат [13,9 K], добавлен 08.04.2011Епізоотологія і епізоотологічні особливості ураження людей і тварин злоякісними пухлинами. Частота злоякісних пухлин у собак і котів різних порід. Клінічні прояви пухлин молочних залоз у домашніх тварин. Морфологічний прояв пухлин молочної залози.
дипломная работа [70,1 K], добавлен 19.08.2011Класифікація пухлин центральної нервової системи головного мозку. Клінічна характеристика супратенторіальних, субтенторіальних пухлин. Астроцитома (астроцитарна гліома). Олігодендрогліальні,епендимальні пухлини. Особливості пухлин судинних сплетень.
презентация [13,0 M], добавлен 29.10.2023Стан соматичного та репродуктивного здоров’я хворих із субепітеліальним ЕШМ. Морфологічні, імуногістохімічні особливості епітелію шийки матки за ендометріозу. Особливості гормонального гомеостазу, стану місцевого імунітету та екосистеми піхви у пацієнток.
автореферат [37,5 K], добавлен 09.03.2009- Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
Ретроспективний аналіз показників до тотального видалення яєчників та результатів патогістанічних заключень після гістероваріоектомій. Динаміка змін щільності кісткової тканини. Розробка комплексу для зниження частоти та ступеня тяжкості остеопорозу.
автореферат [39,4 K], добавлен 06.04.2009