Анатомічні особливості великого чепця як передумови використання в хірургічній практиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анатомічні особливості великого чепця як передумови використання в хірургічній практиці

Ляховський Віталій Іванович

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії №1, Полтавський державний медичний університет

Пришляк Антоніна Михайлівна

доктор медичних наук, професор кафедри анатомії людини, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Анотація

Детальні знання анатомічних особливостей, індивідуальних варіантів великого чепця має важливе значення в розвитку нових хірургічних технік не лише в загальній хірургії, але і в пластичній, судинній, ортопедичній, щелепно-лицевій хірургії, гінекології, онкології. Транспозиція чепця є найбільш поширеною хірургічною маніпуляцією для його розміщення на пошкодженому органі чи тканині. Невпинний пошук нових даних також дасть змогу уникнути численних ускладнень, таких як кровотечі, витоку вмісту травної трубки в місці анастомозу, дисемінація пухлин та велику кількість інших. У даному короткому огляді літератури висвітлені сучасні уявлення використання великого чепця в загальній та реконструктивній хірургії, нейрохірургії, при операціях на серці та грудній клітці, судинній, пластичній, ортопедичній, урогенітальній хірургії, гінекології. Зазначаються вплив великого чепця у місці його трансплантації. Висвітлюються питання анатомії великого чепця, як органу, який має унікальні властивості в хірургії. Його можна розглядати як важливий орган, який працює у зв'язку з усіма іншими органами та тканинами поблизу нього. На основі літературних джерел останніх років зазначені деякі індивідуальні відмінності великого чепця та анатомічні особливості. Зазначається якої форми чепці кращі для отримання лоскуту з метою трансплантації. Повідомляються, як загальновідомі дані кровопостачання великого чепця, так і анатомічні варіації його васкуляризації. Простежується формування анастомозів між гілками правої та лівої шлунково- чепцевих артерій. Обгрунтовується можливість використання великого чепця в хірургії на основі анатомічних характеристик, значення анастомозів, що забезпечують додаткові шляхи кровопостачання, оскільки знання про варіабельність анастомозів має значення для запобігання кровотеч при оперативних втручаннях.

Ключові слова: великий чепець, анатомія, кровопостачання, анастомози, хірургія.

Abstract

Lyakhovskyi Vitaly Ivanovych Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Surgery No. 1, Poltava State Medical University

Pryshlyak Antonina Mykhailivna Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Human Anatomy, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky

ANATOMICAL FEATURES OF THE GREATE OMENTUM AS PREREQUISITES FOR USE IN SURGICAL PRACTICE

Detailed knowledge of anatomical features, individual variants of the omentum is important in the development of new surgical techniques not only in general surgery, but also in plastic, vascular, orthopedic, maxillofacial surgery, gynecology, and oncology. Transposition of the omentum is the most common surgical manipulation for its placement on a damaged organ or tissue. The constant search for new data will also allow you to avoid numerous complications, such as bleeding, leakage of the content of the digestive tube at the site of anastomosis, dissemination of tumors and a large number of others. This brief review of the literature highlights the modern concepts of using a greate omentum in general and reconstructive surgery, neurosurgery, heart and chest surgery, vascular, plastic, orthopedic, urogenital surgery, gynecology. The influence of the greate omentum at the place of its transplantation is noted. Issues of the anatomy of the greate omentum, as an organ that has unique properties in surgery, are highlighted. It can be considered as an important organ that works in connection with all other organs and tissues near it. On the basis of literary sources of recent years, some individual differences of the greate omentum and anatomical features are indicated. It is indicated which shape of the greate omentum is best for obtaining a flap for the purpose of transplantation. Both the well-known blood supply data of the greate omentum and the anatomical variations of its vascularization are reported. The formation of anastomoses between the branches of the right and left gastrocapsular arteries is observed. The possibility of using the greate omentum in surgery is justified on the basis of anatomical characteristics, the value of anastomoses that provide additional blood supply routes, since knowledge about the variability of anastomoses is important for preventing bleeding during surgical interventions.

Keywords: greate omentum, anatomy, blood supply, anastomoses, surgery.

Постановка проблеми

Реконструктивні операції є складними процедурами, які потребують мультидисциплінарного підходу, включаючи участь хірурга загальної практики, пластичного хірурга, онколога та інших спеціалістів. У разі великих дефектів можна використовувати синтетичні, біологічні або композитні матеріали, а також тканинні клапті організму для відновлення цілісності анатомічних структур [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

великий чепець хірургія

Великий чепець є одним з чудових варіантів для усунення дефектів грудної стінки [2]. Завдяки його пластичності та великому об'єму чепець на судинній ніжці може усунути дефекти всередині та зовні черевної порожнини. Чепець можна використовувати для відновлення дефектів тазового дна, а також дефектів трахеї та бронхів, на шиї та на інших поверхнях тіла [3]. Крім того, транспозиція чепця є найбільш поширеною хірургічною маніпуляцією для його розміщення на пошкодженому органі чи тканині. Це може бути проста фіксація транспозиційного чепця або його клаптя (оментопластика), який готується для подовження та кращого розташування на місці його використання [4].

Чепець зазвичай використовується для хірургічного лікування перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, що є поширеною та загальновідомою ефективною процедурою [5]. Чепцевий клапоть, який використовується для закриття гастродуоденальних дефектів, сприяє загоєнню рани завдяки комбінованим ефектам неоваскуляризації, грануляції, формування каркасу з метою регенерації стінки у ділянці перфорації [6]. Було встановлено, що за патологічних станів чепець наділений певними властивостями, такими як адгезія до травмованої тканини. Активований фібриноген негайно прикріплює чепець на шорстких, ішемізованих ділянках і зонах запалення, особливо після механічної травми серозних поверхонь. Також чепець бере участь у гемостазі, зменшуючи кровотечу за допомогою тиску та його здатності прискорювати активацію протромбіну [3]. Такі властивості чепця, як міграція, адгезія та герметизація добре відомі та успішно використовуються під час лікування ускладненого дивертикуліту товстої кишки та апендициту; застосовують в шлунково-кишковій хірургії, щоб обертати місця анастомозу, зміцнюючи з'єднання та запобігаючи витоку вмісту з травної трубки [3, 7, 8]. Постійно розробляються та впроваджуються в практику нові методи використання чепця в нейрохірургії, при операціях на серці та грудній клітці, судинній, пластичній, ортопедичній, урогенітальній хірургії, гінекології [3, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15].

Отже, великий чепець - це орган, який має унікальні властивості в хірургії. Його можна розглядати як важливий орган, який працює у зв'язку з усіма іншими органами та тканинами поблизу нього. Чепець демонструє величезну універсальність у різних секторах і виглядає міцним і відносно простим при використанні в хірургічній практиці. Проте, незважаючи на свою універсальність, чепець використовується переважно в хірургії інтраабдомінальних захворювань, тому залишається в основному запасним варіантом при лікуванні захворювань інших локалізацій у тому випадку, коли звичайні процедури не дають результатів або не підходять [16].

Детальне вивчення анатомо-функціональних особливостей великого чепця матиме важливе значення в подальшому впровадженні його використання в хірургічну практику. Особливо важливе значення в хірургії матиме вивчення особливостей васкуляризації великого чепця та дослідження анатомічних варіацій судинних анастомозів, що може забезпечити більш широке використання в хірургії та зменшити кількість ускладнень.

Метою було проаналізувати деякі анатомічні особливості великого чепця в контексті перспектив його використання в хірургічній практиці.

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на те, що анатомія великого чепця добре відома, індивідуальні відмінності ймовірно мають місце. За деякими дослідженнями [17] виділяють три форми великого чепця людини, а саме трикутну, чотирикутну та неправильну. Було встановлено, що величина та форма великих чепців не залежить від типу статури людини. Найбільш поширеними є чепці неправильної форми, чотирикутної та трикутної зустрічаються рідше. Крім того, завдяки більшій площі чепців чотирикутної форми, їх використання на органи з великими дефектами більш сприятливе з метою отримання лоскуту для трансплантації.

У більшості підручників з анатомії, радіології чи хірургії описано лише «нормальне» артеріальне кровопостачання. Це, однак, іноді виявляється менш ніж у 30% усіх випадків для одних артерій, але більш ніж у 95% для інших [18]. Краще знання анатомічних варіацій васкуляризації великого чепця може покращити застосування в хірургії та зменшити ускладнення. Оскільки можуть зустрічатися незвичайні судинні анастомози, наприклад між правим кінцем нижньої чепцевої дуги та судинами внутрішніх статевих органів жінки з правого боку (маткою та яєчником), що має важливе значення при оперативних втручаннях, оскільки це може призвести до кровотеч [19].

Права і ліва шлунково-чепцеві артерії забезпечують основне кровопостачання великого чепця; обидві, в кінцевому підсумку, є гілками черевного стовбура. Права шлунково-чепцева артерія є гілкою гастродуоденальної артерії, а ліва шлунково-чепцева артерія є гілкою селезінкової артерії і тонша за праву [20, 21]. Необхідно зазначити, що приблизно в 10% випадків ліва шлунково-чепцева артерія відсутня на закріпленій частині великого чепця. Права і ліва шлунково-чепцеві артерії в ділянці великої кривини шлунка утворюють анастомоз між собою на закріпленій частині великого чепця, так звану верхню артеріальну дугу великого чепця. Проте, цей анастомоз може бути відсутнім приблизно у 17% людей. Від правої та лівої шлунково-чепцевих артерій відходять численні гілки, що йдуть до великої кривизни шлунка. Ці гілки піднімалися на 2-4 см уздовж передньої стінки шлунка, заходячи в його глибину [20, 22, 23].

Права шлунково-чепцева артерія з великим чепцем відома своєю високою якістю судинного трансплантата, стійкістю до інфекцій і найчастішим застосуванням у хірургії [24, 25]. За даним Степанчук А.П. та співавт. виділяють декілька основних чепцевих гілок правої шлунково- чепцевої артерії: центральна артерія, права медіальна артерія, права проміжна артерія, права латеральна артерія, ліва додаткова артерія [26].

Центральна чепцева артерія розташовується посередині великого чепця та може бути відсутньою приблизно у 15% людей. Ця артерія відходить від правої шлунково-чепцевої артерії під кутом 85-90° та спускається до нижнього краю незакріпленої частини чепця. За відсутності центральної чепцевої артерії ліва додаткова артерія проходить по всій довжині чепця до нижнього його краю. За допомогою правої латеральної гілки центральної чепцевої артерії може формуватися анастомоз з правою медіальною чепцевою артерією. Також можливе форування анастомозу за допомогою лівої латеральної гілки з лівою латеральною чепцевою артерією, що є відгалудженням лівої шлунково-чепцевої артерії. Постійною є права медіальна чепцева артерія, яка розташовується на 2-3 см праворуч від центральної чепцевої артерії та дає гілки починаючи з середньої третини чепця. Права медіальна артерія може анастомозувати з правою латеральною артерією в середній третині чепця. Права проміжна артерія є непостійною та зустрічається менше ніж у половини людей. Права латеральна артерія зустрічається у 70% людей. Крім зазначених анастомозів також інколи може зустрічатися такий варіант, як анастомоз між лівою додатковою артерією та лівою латеральною артерією, гілкою лівої шлунково-чепцевої артерії [22, 26].

Ліва шлунково-чепцева артерія, як уже було зазначено, має менший діаметр та дає переважно три гілки: ліву медіальну, проміжну і латеральну. Ліва медіальна гілка лівої шлунково-чепцевої артерії, так як і ліва латеральна відсутні приблизно у 10% людей. Остання може анастомозувати з лівою медіальною артерією. Ліва проміжна артерія непостійна та зустрічається лише у 30% людей. Необхідно зазначити, що у випадках, коли ліва шлунково- чепцева артерія розташовувалася на задній пластинці великого чепця від неї інші гілки, крім лівої латеральної артерії, не відходять. Ліва шлунково-чепцева артерія не бере участі у кровозабезпеченні нижнього краю чепця, оскільки її гілки не доходять до цієї частини чепця. Кожна з гілок лівої та правої шлунково-чепцевих артерій дають численні відгалуження, що кровопостачають чепець [22, 26].

Наявність анастомозів розширює можливість використання великого чепця в хірургії, забезпечуючи додаткові шляхи кровопостачання, а знання про варіабельність анастомозів має значення для запобігання кровотеч при оперативних втручаннях.

Як відомо великий чепець є дублікатурою очеревини, що має два шари. Передній шар великого чепця є зоною кровопостачання, що надходить головним чином від правої шлунково-чепцевої артерії та її передніх чепцевих гілок у кількості від 5-ти до 10-ти, за іншими даними від 3-х до 12-ти. Менша їх кількість відходить від лівої шлунково-чепцевої артерії. Задній шар великого чепця нижче поперечно-ободової кишки, утворюючи вільну частину чепця, являє собою зону кровопостачання переважно лівої шлунково-чепцевої артерії та її лівої чепцевої гілки, яка в нижній третині великого чепця переходить від переднього до заднього шару, щоб створити ліву частину нижньої чепцевої дуги (Баркова), розташованої на 2-4 см нижче поперечної ободової кишки. Права частина цієї артеріальної дуги зазвичай утворена першою або другою чепцевою гілкою, яка після виходу з правої шлунково- чепцевої артерії проходить назад у задній шар великого чепця [19, 22].

Кожну артерію великого чепця сепроводжують вени, повторюючи їх хід. Діаметр вен в 1,5-2 рази більший, ніж діаметр артерії, яку вона супроводжує [24]. Їз заднього шару (дублікатури) великого чепця людини венозна кров відтікає через чепцеві вени в підшлунково-дванадцятипалокишкову і селезінкову вени. Відтік крові з переднього шару великого чепця з верхньої і нижньої венозних дуг відбувається через латеральні чепцеві вени. Справа кров надходить у праву шлунково-чепцеву вену, а з лівої частини чепця в селезінкову вену [27, 28].

Висновки

Отже, анатомія та хірургія це нерозривні медичні науки, які не можуть існувати одна без другої. Детальні знання анатомічних особливостей, індивідуальних варіантів великого чепця має важливе значення в розвитку нових хірургічних технік не лише в загальній хірургії, але і в пластичній, судинній, ортопедичній, щелепно-лицевій хірургії, гінекології, онкології. Невпинний пошук нових даних також дасть змогу уникнути численних ускладнень, таких як кровотечі, витоку вмісту травної трубки в місці анастомозу, дисемінація пухлин та велику кількість інших.

Література:

1. Sanna, S., Brandolini, J., Pardolesi, A., Argnani, D., Mengozzi, M., Dell'Amore, A., et al. (2017). Materials and techniques in chest wall reconstruction: a review. J Vis Surg., 3, 95. https://doi.org/10.21037/jovs.2017.06.10.

2. Duranti, L., Tavecchio, L. (2023). New perspectives in prosthetic reconstruction in chest wall resection. Updates Surg. Aug, 75(5), 1093-1102. https://doi.org/10.1007/s13304-023-01562-z.

3. Liebermann-Meffert, D. (2000). The greater omentum: Anatomy, Embryology, and Surgical Applications. Surgical Clinics of North America, 80(1), 275-293. https://doi.org/10.1016/ S0039-6109(05)70406-0.

4. Di Nicola, V. (2019). Omentum a powerful biological source in regenerative surgery. Regenerative Therapy, 11, 182-191. https://doi.org/10.1016/_j.reth.2019.07.008.

5. Weledji, E.P. (2020). An Overview of Gastroduodenal Perforation. Frontiers in Surgery, 7. URL=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fsurg.2020.573901.

6. Zhu, C., Badach, J., Lin, A., Mathur, N., McHugh, S., Saracco, B., Adams, A., et al. (2021). Omental patch versus gastric resection for perforated gastric ulcer: Systematic review and meta-analysis for an unresolved debate. The American Journal of Surgery, 221(5), 935-941. https://doi.org/10.1016/_j.amjsurg.2020.07.039.

7. Yoshida, N., Eto, K., Matsumoto, T., Kosumi, K., Imamura, Y., Iwatsuki, M., et al. (2023). Omental Flap Wrapping Around the Esophagogastric Anastomosis and Association with Anastomotic Leak in Esophagectomy for Esophageal Cancer: A Propensity Score-Matching Analysis. Journal of the American College of Surgeons, 236(1), 189-197. https://doi.org/10.1097/ XCS.0000000000000454

8. DeLeon, M.F., Sapci, I., Akeel, N.Y., Holubar, S.D., Stocchi, L., Hull, T.L. (2019). Diverticular Colovaginal Fistulas: What Factors Contribute to Successful Surgical Management? Diseases of the Colon & Rectum, 62(9), 1079-1084. https://doi.org/10.1097/DCR.0000000000001445.

9. Doron, O., Chen, T., Wong, T., Tucker, A., Costantino, P., Andrews, R., et al. (2022). Cranial transposition and revascularization of autologous omentum: a novel surgical technique for resection of recurrent glioblastoma multiforme. NeurosurgRev, 45, 2481-2487. https://doi.org/10.1007/s10143-022- 01767-7.

10. Kreutz-Rodrigues, L., Gibreel, W., Moran, S.L., Mardini, S., Bite, U., Stulak, J.M., et al. (2023). The Utility of the Omentum Flap for Complex Intrathoracic Problems. Plastic Surgery, 31(1), 17-23. https://doi.org/10.1177/22925503211024745.

11. Fodor, M., Samuila, S., Fodor, L. (2021). The role of the pedicle omental flap in ruptured abdominal aortic aneurysm: a case report and literature review. Journal of International Medical Research, 49(7), 1-6. https://doi.org/10.1177/03000605211028190.

12. Sago, F., Sakamoto, Y., Maeda, K., Takemoto, M., Choo, J., Ikezawa, M., et al. (2023). Catastrophic propeller brain injury with large scalp defect treated with omental flap. NMC case report journal, 10, 103-108. https://doi.org/10.2176/jns-nmc.2022-0321.

13. Hatchell, A.C., Aoude, A., Aldebeyan, S., McKenzie, C.D., Lewkonia, P., de Haas, W. (2020). Use of an omental flow-through flap for recipient vessels in the reconstruction of a lumbar spine defect: a case report. JBJS Case Connector, 10(4), e20.

14. Nayyar, R., Jain, S., Sharma, K., Pethe, S., Kumar, P. (2020). A novel anterior bladder tube for traumatic bladder neck contracture in females: initial results. Urology, 139, 201-206. https://doi.org/10.1016/j.urology.2019.12.037.

15. Mahajan, N.N., Serur, E., Lakhi, N.A. (2022). Utilization of an Omental J-Flap in Complex Gynecological Surgeries. Journal of Gynecologic Surgery, 38(1), 33-37. https://doi.org/ 10.1089/gyn.2021.0006.

16. Ferraro, P., Cugno, S., Liberman, M., et al. (2010). Principles of chest wall resection and reconstruction. Thorac Surg Clin. 20, 465-73. https://doi.org/10.1016/j.thorsurg.2010.07.008.

17. Федорченко, І.Л., Степанчук, А.П. (2020). Зовнішня будова великого чепця людини у віковому аспекті. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 20(3), 222-228. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.3.222.

18. Lippert, H., Pabst, R. (1985). In: Arterial variations in man. Classification and Frequency with 540 Drawing in 90 Two-color-plates. Bermann, J.F., editor. Verlag; Munchen.

19. Kachlik, D., Nanka, O., Blankova, A., Turyna, R., Csobonyeiova, M., Varga, I. (2022). A unique anatomical variation of the vascular supply of the ovary, uterine tube, and uterus from the greater omentum - an anatomical case study. Physiol Res, Dec 27, 71(Suppl. 1), 145-150. https://doi.org/10.33549/physiolres.935034.

20. Ходов, Н.А. (2018). Клиническая анатомия большого сальника. Молодой ученый, 51, 76-80.

21. Гусейнов, Т.С., Гусейнова, С.Т., Сулейманова, Р.Г., Атаева, Д.А., Халилов, М.А. (2018). Особенности анатомии большого сальника. Вестник новых медицинских технологий. Электронное издание, 12(6), 16-18.

22. Федорченко, І.Л., Степанчук, А.П. (2022). Анатомія великого чепця у людей похилого віку. Український журнал медицини, біології та спорту, 7(36), 74-81. https://doi.org/10.26693/jmbs07.02.074.

23. Шевлюк, Н.Н., Халикова, Л.В., Халиков, А.А. (2020). Морфофункциональная характеристика большого сальника. Журнал анатомии и гистопатологии, 9(2), 90-99. https://doi.org/10.18499/2225-7357-2020-9-2-90-99.

24. Settembre, N., Labrousse, M., Magnan, P.E., Branchereau, A., Champsaur, P., Bussani, R., et al. (2018). Surgical anatomy of the right gastro-omental artery: a study on 100 cadaver dissections. SurgRadiol Anat, 40, 415-422. https://doi.org/10.1007/s00276-017-1951-7.

25. Anikin, V., de Rome, K. (2023). Right Gastroepiploic Artery: Omental Flap. In: Nikkhah, D., Rawlins, J., Pafitanis, G. (eds). Core Techniques in Flap Reconstructive Microsurgery. Springer, Cham, 243-248. https://doi.org/10.1007/978-3-031-07678-7_25

26. Stepanchuk, A.P., Fedorchenko, I.L., Pryshliak, A.M., Piliuhin, A.V., Shepitko, K.V. (2022). The normal architectonics of the greater omentum vasculature in elderly people of both gender. Світ медицини та біології, 2(80), 232-237. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022- 2-80-232-237.

27. Степанчук, А.П., Тарасенко, Я.А. (2021). Особливості будови органів травної системи людини, їхній розвиток і вади : навч. посіб. Вид. 2-ге, доп. та перероб, Полтава, 149. http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15715.

28. Федорченко, І.Л. (2019). Загальна характеристика основних морфометричних показників форми та ангіоархітектоніки великого чепця людини. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 4 (68), С. 148-153. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.148.

References:

1. Sanna, S., Brandolini, J., Pardolesi, A., Argnani, D., Mengozzi, M., Dell'Amore, A., et al. (2017). Materials and techniques in chest wall reconstruction: a review. J Vis Surg., 3,95. https://doi.org/10.21037/jovs.2017.06.10. [in English].

2. Duranti, L., Tavecchio, L. (2023). New perspectives in prosthetic reconstruction in chest wall resection. Updates Surg. Aug, 75(5), 1093-1102. https://doi.org/10.1007/s13304-023-01562-z. [in English].

3. Liebermann-Meffert, D. (2000). The greater omentum: Anatomy, Embryology, and Surgical Applications. Surgical Clinics of North America, 80(1), 275-293. https://doi.org/10.1016/ S0039- 6109(05)70406-0. [in English].

4. Di Nicola, V. (2019). Omentum a powerful biological source in regenerative surgery. Regenerative Therapy, 11, 182-191. https://doi.org/10.1016/jTeth.2019.07.008. [in English].

5. Weledji, E.P. (2020). An Overview of Gastroduodenal Perforation. Frontiers in Surgery, 7. URL=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fsurg.2020.573901. [in English].

6. Zhu, C., Badach, J., Lin, A., Mathur, N., McHugh, S., Saracco, B., et al. (2021). Omental patch versus gastric resection for perforated gastric ulcer: Systematic review and meta-analysis for an unresolved debate. The American Journal of Surgery, 221(5), 935-941. https://doi.org/10.1016/ j.amjsurg.2020.07.039. [in English].

7. Yoshida, N., Eto, K., Matsumoto, T., Kosumi, K., Imamura, Y., Iwatsuki, M., et al. (2023). Omental Flap Wrapping Around the Esophagogastric Anastomosis and Association with Anastomotic Leak in Esophagectomy for Esophageal Cancer: A Propensity Score-Matching Analysis. Journal of the American College of Surgeons, 236(1), 189-197. https://doi.org/10.1097/ XCS.0000000000000454 [in English].

8. DeLeon, M.F., Sapci, I., Akeel, N.Y., Holubar, S.D., Stocchi, L., Hull, T.L. (2019). Diverticular Colovaginal Fistulas: What Factors Contribute to Successful Surgical Management? Diseases of the Colon & Rectum, 62(9), 1079-1084. https://doi.org/10.1097/DCR. 0000000000001445. [in English].

9. Doron, O., Chen, T., Wong, T., Tucker, A., Costantino, P., Andrews, R., et al. (2022). Cranial transposition and revascularization of autologous omentum: a novel surgical technique for resection of recurrent glioblastoma multiforme. Neurosurg Rev, 45, 2481-2487. https://doi.org/ 10.1007/s 10143 -022-01767-7. [in English].

10. Kreutz-Rodrigues, L., Gibreel, W., Moran, S.L., Mardini, S., Bite, U., Stulak, J.M., et al. (2023). The Utility of the Omentum Flap for Complex Intrathoracic Problems. Plastic Surgery, 31(1), 17-23. https://doi.org/10.1177/22925503211024745. [in English].

11. Fodor, M., Samuila, S., Fodor, L. (2021). The role of the pedicle omental flap in ruptured abdominal aortic aneurysm: a case report and literature review. Journal of International Medical Research, 49(7), 1-6. https://doi.org/10.1177/03000605211028190. [in English].

12. Sago, F., Sakamoto, Y., Maeda, K., Takemoto, M., Choo, J., Ikezawa, M., et al. (2023). Catastrophic propeller brain injury with large scalp defect treated with omental flap. NMC case report journal, 10, 103-108. https://doi.org/10.2176/jns-nmc.2022-0321. [in English].

13. Hatchell, A.C., Aoude, A., Aldebeyan, S., McKenzie, C.D., Lewkonia, P., de Haas, W. (2020). Use of an omental flow-through flap for recipient vessels in the reconstruction of a lumbar spine defect: a case report. JBJS Case Connector, 10(4), e20. [in English].

14. Nayyar, R., Jain, S., Sharma, K., Pethe, S., Kumar, P. (2020). A novel anterior bladder tube for traumatic bladder neck contracture in females: initial results. Urology, 139, 201-206. https://doi.org/10.1016/j.urology.2019.12.037. [in English].

15. Mahajan, N.N., Serur, E., Lakhi, N.A. (2022). Utilization of an Omental J-Flap in Complex Gynecological Surgeries. Journal of Gynecologic Surgery, 38(1), 33-37. https://doi.org/10.1089/gyn.2021.0006. [in English].

16. Ferraro, P., Cugno, S., Liberman, M., et al. (2010). Principles of chest wall resection and reconstruction. Thorac Surg Clin. 20, 465-73. https://doi.org/10.1016/j.thorsurg.2010.07.008. [in English].

17. Fedorchenko, I.L., Stepanchuk, A.P. (2020). Zovnishnya budova velykogo cheptsya lyudyny u vikovomu aspekti [Age-related external structure of human greater omentum]. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayinskoyi medychnoyi stomatologichnoyi akademiyi, 20(3), 222-228. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.3.222.

18. Lippert, H., Pabst, R. (1985). In: Arterial variations in man. Classification and Frequency with 540 Drawing in 90 Two-color-plates. Bermann, J.F., editor. Verlag; Munchen. [in English].

19. Kachlik, D., Nanka, O., Blankova, A., Turyna, R., Csobonyeiova, M., Varga, I. (2022). A unique anatomical variation of the vascular supply of the ovary, uterine tube, and uterus from the greater omentum - an anatomical case study. Physiol Res, Dec 27, 71(Suppl. 1), 145-150. https://doi.org/10.33549/physiolres.935034. [in English].

20. Khodov, N.A. (2018). Klynycheskaya anatomyya bolshogo salnyka [Clinical anatomy of the greater omentum]. Molodoy uchenyy, 51, 76-80. [in Russian].

21. Guseynov, T.S., Guseynova, S.T., Suleymanova, R.G., Ataeva, D.A., Khalylov, M.A. (2018). Osobennosty anatomyy bolshogo salnyka [Features of the anatomy of the greater omentum]. Vestnyknovykh medytsynskykh tekhnologyy. Elektronnoeyzdanye, 12(6), 16-18. [in Russian].

22. Fedorchenko, I.L., Stepanchuk, A.P. (2022). Anatomiya velykogo cheptsya u lyudey pokhylogo viku [Anatomy of the greater omentum in elderly people]. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 7(36), 74-81. https://doi.org/10.26693/jmbs07.02.074. [in Ukrainian]

23. Shevlyuk, N.N., Khalykova, L.V., Khalykov, A.A. (2020). Morfofunktsyonalnaya kharakterystyka bolshogo salnyka [Morphofunctional characteristics of the greater omentum]. Zhurnal anatomyy y gystopatologyy, 9(2), 90-99. https://doi.org/10.18499/2225-7357-2020-9-2- 90-99. [in russian].

24. Settembre, N., Labrousse, M., Magnan, P.E., Branchereau, A., Champsaur, P., Bussani, R., et al. (2018). Surgical anatomy of the right gastro-omental artery: a study on 100 cadaver dissections. SurgRadiol Anat, 40, 415-422. https://doi.org/10.1007/s00276-017-1951-7. [in English].

25. Anikin, V., de Rome, K. (2023). Right Gastroepiploic Artery: Omental Flap. In: Nikkhah, D., Rawlins, J., Pafitanis, G. (eds). Core Techniques in Flap Reconstructive Microsurgery. Springer, Cham, 243-248. https://doi.org/10.1007/978-3-031-07678-7_25 [in English].

26. Stepanchuk, A.P., Fedorchenko, I.L., Pryshliak, A.M., Piliuhin, A.V., Shepitko, K.V. (2022). The normal architectonics of the greater omentum vasculature in elderly people of both gender. The world of medicine and biology, 2(80), 232-237. https://doi.org/10.26724/2079-8334- 2022-2-80-232-237. [in English].

27. Stepanchuk, A.P., Tarasenko, Ya.A. (2021). Osoblyvosti budovy organiv travnoyi systemy lyudyny, yikhniy rozvytok i vady [Peculiarities of the structure of organs of the human digestive system, their development and defects]: navch. posib. vyd. 2-ge, dop. ta pererob, Poltava: PDMU. http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15715. [in Ukrainian].

28. Fedorchenko, I.L. (2019). Zagalna kharakterystyka osnovnykh morfometrychnykh pokaznykiv formy ta angioarkhitektoniky velykogo cheptsya lyudyny [General characteristics of the main morphometric indicators of the shape and angioarchitecture of the human greater omentum]. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayinskoyi medychnoyi stomatologichnoyi akademiyi, 4 (68), С. 148-153. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.148. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru