Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов’язаному з ановуляцією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов'язаному з ановуляцією

Гладенко Світлана Євгенівна, канд. мед. наук, завідувачка, гінекологічне відділення, КНП «Центральна клінічна міська лікарня Сумської міської ради»; Нецкар Ірина Петрівна, канд. мед. наук, доц., кафедра акушерства, гінекології та перинатології, Національний університет охорони здоров'я України імені П Л. Шупика, Сусідко Олена Миколаївна, д-р філософії, акушер-гінеколог, «Медичний центр лікаря Ніколаєва», Ковалишин Орися Анатоліївна, д-р мед. наук, доц., декан, медичний факультет, Львівський національний медичний університет

Мета дослідження: вивчення стану імунної системи у жінок із патологією грудних залоз та безпліддям, а також на тлі порушення менструального циклу.

Матеріали та методи. Дослідження проведено у два етапи. Перший (1) етап включав обстеження жінок із безпліддям, пов'язаним з ановуляцією, на тлі патології грудних залоз, які були розподілені на три групи: 1.1 група - 44 пацієнтки з дифузною фіброзно-кістозною хворобою (ФКХ), 1.2 група - 4 пацієнтки з фіброаденомою грудних залоз, 1.3 група (контрольна) - 37 пацієнток без патологічних змін у грудних залозах.

Під час другого (2) етапу дослідження було обстежено 110 жінок: 2.1 група - 52 пацієнтки з регулярним ритмом менструацій та недостатністю лютеїнової фази (НЛФ) та 2.2 група - 58 пацієнток з ановуляторними циклами.

Під час двох етапів у всіх обстежуваних жінок був оцінений імунний статус (CD3, CD4, CD8, імунорегуляторний індекс (CD4/CD8), CD72, CD16, циркулюючі імунні комплекси), а також цитокіновий профіль (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-a, INF) у венозній крові. Відмінності визнавали статистично значущими при р<0,05.

Результати. Отримано достовірне підвищення показника CD8 у групі пацієнток з нормальним станом грудних залоз (34,7±6,9 пг/мл; р<0;05) та з дифузною формою ФКХ (35,13±6,9 пг/мл; р<0,05) за нормального його рівня у групі пацієнток з фіброаденомою (26,5±15,9 пг/мл; р>0,05).

Під час аналізу показника CD16 виявлено його достовірне підвищення до 18,8±3,1 пг/мл (р<0,05) у пацієнток з НЛФ за регулярного ритму менструацій і до 26,3±4,8 пг/мл (р<0,05) - у пацієнток з ановуляцією без НЛФ зі статистично достовірною відмінністю між групами. Рівень CD16 був достовірно вищий при порушенні менструального циклу за типом ановуляції без НЛФ порівняно з порушенням менструального циклу за типом НЛФ.

Концентрація TNF-a у пацієнток з регулярним менструальним циклом (998,1±166,3 пг/мл; р<0,05) та з ановуляторним циклом без НЛФ (1029,3±187,1 пг/мл; р<0,05) була достовірно вищою порівняно з нормальними показниками (778,5±64,0 пг/мл). Рівень IL-2 був достовірно нижчий за норму. Так, у групі жінок із НЛФ цей показник становив 17,13±2,85 пг/мл (р<0,05), а при ановуляції без НЛФ - 16,84±3,07 пг/мл (р<0,05) за норми 22,29±0,81 пг/мл. Висновки. У пацієнток із захворюваннями грудних залоз та безпліддям, пов'язаним з ановуляцією без НЛФ, підтверджено достовірне зниження активності Т2-хелперів (IL-2) та підвищення активності Т1-хелперів (TNF-a) при ановуляції без НЛФ порівняно з недостатністю лютеїнової фази.

Ключові слова: імунологічні показники, патологія грудних залоз, безпліддя, пов'язане з ановуляцією.

Immunological disorders in patients with mammary gland pathology in infertility associated with anovulation

Gladenko Svitlana Е., MD, PhD, Head of Gynecological Department, Communal Non-Commercial Enterprise «Sumy Central Clinical Hospital»; Netskar Iryna P., MD, PhD, Associate Professor, Department of Obstetric, Gynecology and Perinatology, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Susidko Olena M., MD, PhD, Obstetrician-Gynecologist, «Medical Center of Doctor Nikolaev», Kovalishin Orysya A., MD, PhD, DSc, Associate Professor, Dean of Medical Faculty, Lviv Medical University

The objective: to study the state of the immune system in women with pathology of the mammary glands and infertility, and on the background of menstrual cycle disorders.

Materials and methods. The research was performed in two stages. The first (1) stage included examination of women with infertility associated with anovulation who had breast pathology. These patients were divided into three groups: 1.1 group - 44 patients with diffuse fibrocystic breast disease (FBD), 1.2 group - 4 patients with fibroadenoma of the mammary glands, 1.3 group (control one) - 37 patients without pathological changes in the mammary glands.

During the second (2) stage of the study, 110 women were examined: 2.1 group - 52 patients with regular menstruations and luteal phase insufficiency (LPI) and 2.2 group - 58 patients with anovulatory cycles.

During two research stages, the immune status (CD3, CD4, CD8, immunoregulatory index (CD4/CD8), CD72, CD16, circulating immune complexes) and cytokine profile (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-a, INF) in venous blood were determined. Differences were considered statistically significant at p<0.05.

Results. A significant increase in the CD8 index was found in the group of patients with normal mammary glands (34.7±6.9 pg/ ml; p<0.05) and with a diffuse form of FBD (35.13±6.9 pg/ml; p<0.05) versus its normal level in the group of patients with fibroadenoma (26.5±15.9 pg/ml; p>0.05).

During the analysis of the CD16 level, it was determined its significantly increased to 18.8±3.1 pg/ml (р<0.05) in patients with LPI and regular menstrual cycle and to 26.3±4.8 pg/ml (р< 0.05) - in patients with anovulation without LPI, the difference between the groups was significant. The level of CD16 was significantly higher in anovulatory menstrual cycle disorder without LPI compared to patients with menstrual cycle disorder and LPI.

The concentration of TNF-a in patients with a regular menstrual cycle (998.1±166.3 pg/ml; p<0.05) and with an anovulatory cycle without LPI (1029.3±187.1 pg/ml; p<0.05) was significantly higher compared to normal values (778.5±64.0 pg/ml). The level of IL-2 was significantly lower than normal indices. Thus, in the group of women with LPI, this indicator was 17.13±2.85 pg/ml (р<0.05), and by anovulation without LPI - 16.84±3.07 pg/ml (р<0.ЃZ5) versus normal parameter 22.29±0.81 pg/ml.

Conclusions. In patients with diseases of the mammary glands and infertility associated with anovulation without LPI, a significant decrease in the activity of T2-helpers (IL-2) and an increase in the activity of T1-helpers (TNF-a) were determined in cases of anovulation without LPI compared with cases of luteal phase insufficiency.

Keywords: immunological indicators, breast pathology, infertility associated with anovulation.

У сучасному світі спостерігається підвищений інтерес до вивчення різних аспектів розвитку патологічних станів грудних залоз у жінок. Усе це зумовлено високою частотою доброякісних і злоякісних захворювань даної локалізації. Доброякісні дисплазії грудних залоз є лідерами за частотою виникнення і спостерігаються у 20-80% жінок репродуктивного віку [1-4].

Особливий інтерес викликають чинники, що сприяють розвитку патологій грудних залоз: порушення процесів апоптозу, дисбаланс імунної системи, стан рецепторного апарату тощо [5-8].

Саме роль імунної системи у розвитку мастопатій як наслідків змін імунологічної реактивності виявляють вже на ранніх стадіях доброякісної гіперплазії, причому зміни імунорегуляторних клітин корелюють зі ступенем проліферації [9, 10]. Установлено зменшення як загальної кількості лімфоцитів, так і кількості B-лімфоцитів та зміну рівня імуноглобулінів у хворих із передпухлинними станами грудних залоз [11, 12]. Проліферативні процеси грудних залоз супроводжуються імунологічною реакцією організму, що проявляється зменшенням кількості Т- та В-лімфоцитів, а також рівня імуноглобулінів класу G [13, 14].

Дисгормональні гіперплазії грудних залоз можуть супроводжуватися пригніченням імунних реакцій. Ураховуючи високу чутливість імунної системи, зміни в імунологічному профілі можуть відбуватися задовго до появи клінічних симптомів. У жінок з патологією грудних залоз відзначається помірне зниження клітинної ланки імунітету. При цьому дане зниження є прямо пропорційним до ступеня зміни епітелію при мастопатії та раку. Як правило, у гуморальній ланці імунної системи достовірних змін не спостерігається [15, 16].

У дослідженнях низки авторів наочно продемонстровано пригнічення клітинної ланки при мастопатії до рівня показників, характерних для хворих на рак грудної залози, що, на думку авторів, може бути зумовлено ендокринними порушеннями [17, 18].

В останні роки було доведено, що саме статеві стероїдні гормони впливають на здатність зрілих ефек- торних клітин до реалізації імунної відповіді. Виявлено, що естрадіол стимулює специфічну імунну відповідь ймовірно шляхом пригнічення CD8 Т-клітин і відповідно активації CD4 Т-клітин, а згодом регулює В-клітинну функцію. Крім того, виявлено існування як андрогенних, так і естрогенних рецепторів і на стромальних клітинах кісткового мозку. Це дозволяє припустити, що стромальні клітини є потенційною мішенню для естрогенної активності [19, 20].

У результаті накопичених в останні десятиліття XX століття нових знань про наявність подібних ознак в організації та функціонуванні нейронів мозку і клітин імунної системи було встановлено, що нейроендокринні клітини мозку і клітини імунної системи функціонують у тісній кооперації та виявляють ознаки подібності у своїй організації. Імунні функції сьогодні розглядають як певну складову нейроендокринної активності, а сама по собі імунна відповідь, як з'ясувалося, неможлива без співдружньої участі нервової та ендокринної систем [21, 22].

Отже, вивчення особливостей імунологічних порушень у пацієнток при безплідді, пов'язаному з ановуляцією, дасть можливість прогнозувати та профілактувати патологію грудних залоз у них.

Мета дослідження: вивчення стану імунної системи у жінок із патологією грудних залоз і безпліддям, а також на тлі порушення менструального циклу.

Матеріали та методи

Дослідження проведено у два етапи. Перший етап (1) включав участь жінок із безпліддям, пов'язаним з ановуляцією, на тлі патології грудних залоз, які були розподілені на три групи: 1.1 група - 44 пацієнтки з дифузною фіброзно-кістозною хворобою (ФКХ), 1.2 група - 4 пацієнтки з фіброаденомою грудних залоз, 1.3 група (контрольна - КГ) - 37 пацієнток без патологічних змін у грудних залозах.

Вік обстежуваних жінок 1.1 групи становив від 28 до 35 років; середній вік - 29,5±2,7 року. Вік обстежуваних жінок 1.2 групи - від 26 до 34 років; середній вік -27,1±2,5 року. Вік обстежуваних жінок 1.3 групи становив від 24 до 36 років; середній вік - 30,1±2,3 року.

За даними виявлення соматичних та гінекологічних захворювань, крім ФКХ, фіброаденоми грудних залоз, безпліддя, відібрані групи жінок були ідентичні, достовірних відмінностей виявлено не було.

Критерії включення до 1.1 групи: репродуктивний вік пацієнток, встановлений діагноз безпліддя в анамнезі, відсутність соматичних та гінекологічних захворювань, крім ФКХ.

Критерії включення до 1.2 групи: репродуктивний вік пацієнток, встановлений діагноз безпліддя в анамнезі, відсутність соматичних та гінекологічних захворювань, крім фіброаденоми грудних залоз.

Критерії включення до 1.3 групи: репродуктивний вік пацієнток, встановлений діагноз безпліддя в анамнезі, відсутність соматичних та гінекологічних захворювань, включаючи ФКХ та фіброаденому грудних залоз.

Критерії виключення з усіх груп першого етапу: період пре- та постменопаузи, вагітність, підозра на та наявність онкологічних захворювань.

Під час другого етапу (2) дослідження був проаналізований взаємозв'язок між гормональними та імунологічними показниками у пацієнток із безпліддям, пов'язаним з ановуляцією, зумовлений недостатністю лютеїнової фази (НЛФ) та її відсутністю. Було обстежено 110 жінок, які не входили до жодних з груп першого етапу дослідження і були розподілені на дві групи: 2.1 група - 52 пацієнтки з регулярним циклом менструацій та НЛФ; 2.2 група - 58 пацієнток з ановуляторними циклами без НЛФ.

Вік обстежених жінок 2.1 групи становив від 24 до 36 років; середній вік - 28,5±2,4 року. Вік обстежених жінок 2.2 групи - від 23 до 36 років; середній вік - 26,1±2,7 року.

За даними виявлення соматичних та гінекологічних захворювань, крім менструальних циклів з НЛФ та ановуляторних без НЛФ, відібрані групи жінок були ідентичні, достовірних відмінностей виявлено не було.

Критерії включення до 2.1 групи: репродуктивний вік пацієнток, встановлений діагноз безпліддя в анамнезі, відсутність соматичних та гінекологічних захворювань, крім НЛФ.

Критерії включення до 2.2 групи: репродуктивний вік пацієнток, встановлений діагноз безпліддя в анамнезі, яке зумовлене гіпотиреозом, гіперандрогенією та гіперпролактинемією, відсутність соматичних та гінекологічних захворювань, крім гіпотиреозу, гіперандрогенії та гіперпролактинемії.

Критерії виключення з усіх груп другого етапу: період пре- та постменопаузи, вагітність, підозра на та наявність онкологічних захворювань.

Діагностику та вироблення тактики ведення жінок з безплідністю проводили на підставі настанови «Безпліддя» (останнє оновлення: 10.08.2017 р.), з патологією грудних залоз - згідно з настановою «Клінічне обстеження грудних залоз: потовщення, біль і доброякісні зміни» (останнє оновлення: 09.08.2017р.), а також з порушенням менструального циклу - згідно з настановою «Аномальні менструальні кровотечі» (останнє оновлення: 31.08.2018 р.).

Під час двох етапів у всіх обстежуваних жінок був оцінений імунний статус, що включало вивчення клітинного імунітету (CD3, CD4, CD8, імунорегуляторний індекс (CD4/CD8), CD72, CD16, циркулюючі імунні комплекси - ЦІК), яке проводили за допомогою аналізатора та тест-системи Цитофлуориметр BD FACSCalibur (BD Biosciences, США). Також аналіз цитокінового профілю (Interleukin-1 (IL-1), Interleukin-2 (IL-2), Interleukin-6 (IL-6), Tumor necrosis factor-alpha - TNF-a, Interferonum - INF), який проводили за допомогою аналізатора та тест- системи FACSCalibur, BD Sciences; BD Sciences. У всіх жінок забирали венозну кров.

Отримані дані під час дослідження порівнювали з референтними значеннями інструкцій реактивів фірми-виробника, які брали за норму.

Дослідження проводили на базі кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика Київський пологовий будинок № 1 (гінекологічне відділення).

Дослідження виконували відповідно до Гельсінської декларації згідно з висновком Комісії з питань етики Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика. Інформована згода на участь у дослідженні була отримана від усіх жінок.

Для статистичного оброблення отриманих результатів використовували програми Statistica та Microsoft Office Excel. Відмінності визнавали статистично значущими при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

На першому етапі дослідження під час аналізу клітинного імунітету в обстежених пацієнток на тлі патології грудних залоз було виявлено достовірне зниження рівня CD4 у 1.1 групі жінок порівняно з нормою (29,3±5,7пг/мл проти 40,1±8,2 пг/мл; р<0,05) та у 1.3 групі (30,1±2,2 пг/мл проти 40,1±8,2 пг/мл; р<0,05). У пацієнток 1.2 групи цей показник достовірно не відрізнявся від норми (39,8±13,1 пг/мл проти 40,1±8,2 пг/мл; р>0,05).

Відмінності між першими двома групами і пацієнтками з фіброаденомою були статистично достовірні (ркг_-2<0,05; р1_-2<0,05). Крім того, спостерігалося достовірне збільшення показників CD8 порівняно з нормою у 1.3 групі (34,7±6,9 пг/мл проти 27,8±5,6 пг/мл; р<0;05) тау 1.1 групі (35,13±6,9 пг/мл проти 27,8±5,6пг/мл; р<0,05) за нормального його рівня у 1.2 групі (26,5±15,9 пг/мл проти 27,8±5,6 пг/мл; р>0,05). Відмінності у показниках статистично достовірні між КГ та 1.1 групою щодо 1.2 групи з фіброаденомою (рк_Г2<0,05; р <0,05).

Під час аналізу показника CD16 виявлено його достовірне підвищення порівняно з нормою у жінок в усіх трьох групах: 1.3 група - 22,0±4,4 пг/мл проти 12,8±2,5 пг/мл (р<0,05); 1.1 група - 22,38±4,5 пг/мл проти 12,8±2,5 пг/мл (р<0,05); 1.2 група - 23,9±10,6 пг/мл проти 12,8±2,5 пг/мл (р<0,05). Відмінності між групами - статистично недостовірні.

І навпаки, рівень CD3 у пацієнток трьох груп порівняно з нормою був достовірно знижений: 1.3 група - 60,92±12,1 пг/мл проти 68,9±13,8 пг/мл (р<0,05); 1.1 група - 58,7±11,5±12,1 пг/мл проти 68,9±13,8 пг/мл (р<0,05); 1.2 група - 57,8±25,8 пг/мл проти 68,9±13,8 пг/мл (р<0,05). Відмінності між групами були статистично недостовірні.

Під час аналізу імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) виявлено недостовірне зниження його показника щодо норми у жінок всіх обстежених груп, що становило для пацієнток із нормальною будовою грудних залоз 1,29±0,25 пг/мл проти 1,51±0,04 пг/мл (р>0,05), із дифузною ФКХ-1,17±0,22пг/мл проти 1,51±0,04пг/мл (р>0,05) та із фіброаденомою - 1,22±0,54 пг/мл проти 1,51±0,04 пг/мл (р>0,05). Відмінності між групами були статистично недостовірні.

Таку саму тенденцію мав і рівень CD72: 1.3 група -1,24±0,24 пг/мл проти 1,11±0,02 пг/мл (р>0,05); 1.1 група - 1,18±0,23 пг/мл проти 1,11±0,02 пг/мл (р>0,05); 1.2 група - 1,3±0,58 пг/мл проти 1,11±0,02 пг/мл (р>0,05). Відмінності між групами були також статистично недостовірні.

Показники рівня ЦІК також достовірно не відрізнялися від норми у пацієнток всіх трьох груп та становили у 1.3 групі 42,5±8,5 пг/мл за норми 47,2±9,4 пг/мл (р>0,05), у 1.1 групі - 4ЃZ,3±7,9 пг/мл за норми 47,2±9,4пг/мл (р>0,05) та у 1.2групі -- 38,8±17,4 пг/мл за норми 47,2±9,4 пг/мл (р>0,05). Відмінності показників ЦІК між групами були статистично недостовірні.

Також був проаналізований цитокіновии профіль обстежуваних жінок на тлі патології грудних залоз. Згідно з отриманими даними, зміни у пацієнток із різним станом грудних залоз виявлено тільки щодо показників TNF-a, що проявилося достовірним підвищенням його рівня стосовно норми у всіх обстежених групах.

Так, рівень TNF-a у пацієнток з нормальною будовою грудних залоз порівняно з нормою становив 10s9,0±217,8 пг/мл проти 778,5±б4,0 пг/мл (р<0,05), з дифузною ФКХ -- 1066,5±209,0 пг/мл проти 778,5±64,0 пг/мл (р<0,05) та з фіброаденомою --987,1±44,0 пг/мл проти 778,5±64,0 пг/мл (р<0,05). Відмінності між групами статистично недостовірні.

Показники IL-1, IL-2, IL-6 та INF не відрізнялися від норми, незважаючи на відмінності у стані грудних залоз. Рівень IL-1 у пацієнток 1.3 групи становив 1,91±0,61 пг/мл за норми 1,49±0,03 пг/мл (р>0,05), у 1.1 групі -- 1,9±0,30 пг/мл за норми 1,49±0,03 пг/мл (р>0,05) та у 1.2 групі -- 1,87±0,83 пг/мл за норми 1,49±0,03 пг/мл (р>0,05). При цьому відмінності між цими групами за даним параметром були статистично недостовірні.

Рівні IL-2 та IL-6 відповідно становили у 1.3 групі 20,63±4,12 та 3,91±0,78 пг/мл за норми 22,29±0,8 та 3,66±0,03пг/мл відповідно (р>0,05); у 1.1 групі -- 20,88±4,09 та 3,85±0,75 пг/мл за норми 22,29±0,80 та 3,66± 0,03пг/мл відповідно (р>0,05 )та у 1.2 групі -- 20,20±9,03 та 4,16±1,85 пг/мл за норми 22,29±0,81 та 3,66±0,03 пг/мл відповідно (р>0,05). Відмінності у показниках IL-2 та IL-6 між обстежуваними групами були статистично недостовірні.

У результаті порівняльного оцінювання імунного статусу у пацієнток з безпліддям, пов'язаним з ановуляцією, та різним станом грудних залоз достовірне зниження показників активності Т-хелперів (CD4) на тлі достовірного підвищення активності клітин-кілерів (CD16), Т-супресорів (CD8) та TNF-a виявлено при дифузній ФКХ. Однак аналогічні зміни у клітинній та гуморальній ланці імунітету були діагностовані й у пацієнток із нормальною будовою грудних залоз. Для групи пацієнток з фіброаденомою грудних залоз було характерне підвищення лише активності клітин-кілерів (CD16) та TNF-a. Це дозволяє припустити, що імунологічні чинники є основними у розвитку патології грудних залоз.

На другому етапі дослідження було зафіксовано, що жінки, які входили до 2.2 групи, мали безпліддя, зумовлене: у 32 (55,2%) пацієнток гіпотиреозом, у 20 (34,5%) -- гіперандрогенією, у 6 (10,3%) хворих -- гіперпролактинемією.

Таблиця 1 Клінічний імунітет в обстежених пацієнток на тлі порушення менструального циклу, M±m (пг/мл)

Примітки: * - р<0,05 - достовірна відмінність порівняно з нормою; ** - р2.1,2.2<0,05 - достовірна відмінність між групами

Під час другого етапу були проаналізовані показники клітинного імунітету у пацієнток на тлі порушення менструального циклу (таблиця). Згідно з даними, представленими у таблиці, достовірне зниження рівнів CD3 та CD4 виявлено у групі пацієнток з регулярним менструальним циклом та НЛФ, а також при ановуляції без НЛФ порівняно з нормою. Причому у пацієнток з ановуляцією без НЛФ показник CD3 був достовірно нижчий, ніж у пацієнток з порушеннями менструального циклу за типом НЛФ (р<0,05).

Також було проаналізовано показники цитокінового профілю у пацієнток на тлі порушення менструального циклу. Згідно з отриманими даними, було виявлено, що рівень IL-1 був достовірно вищий порівняно з нормою у пацієнток з регулярним циклом та НЛФ і ановуляторним циклом без НЛФ, тобто 2,023±0,33 та 1,99±0,36пг/мл за норми 1,49±0,03пг/мл (р<0,05). Достовірних відмінностей між групами жінок з ановуляторним циклом без НЛФ і регулярним циклом та НЛФ не виявлено.

Також достовірне підвищення виявлено під час визначення рівня IL-6, який за регулярного циклу менструацій та НЛФ становив 3,75±0,62пг/мл і ановуляторного циклу без НЛФ -- 4,79±0,87 пг/мл за норми 3,66±0,03 пг/мл (р<0,05). Достовірних відмінностей за рівнем IL-6 між обома групами виявлено не було.

Концентрація TNF-a у пацієнток з регулярним менструальним циклом (998,1±166,3 пг/мл; р<0,05) та з ановуляторним циклом без НЛФ (1029,3±187,1 пг/мл; р<0,05) була достовірно вищою порівняно з нормальними показниками (778,5±64,0 пг/мл). Проте відмінності у показниках TNF-a між даними групами статистично недостовірні.

Рівень IL-2 був достовірно нижчий за норму. Так, у групі жінок із НЛФ цей показник становив 17,13±2,85пг/мл(р<0,05), а за ановуляції без НЛФ -- 16,84±3,07 пг/мл (р<0,05) за норми 22,29±0,81 пг/мл. В обстежених групах тільки показник INF достовірно не відрізнявся від норми і становив за наявності НЛФ --4,03±0,67 пг/мл (р>0,05), а при ановуляції без НЛФ --3,63±0,10 пг/мл за норми 4,68±0,2 пг/мл (р>0,05).

У результаті проведених досліджень більш виражені порушення імунного статусу були виявлені під час співставлення показників клітинного та гуморального імунітету з характером ендокринних порушень менструального циклу. Показники клітинного імунітету (CD3, CD4, CD4/CD8) були достовірно знижені на фоні достовірної активації показників CD8 та CD16 (клітини-кілери).

Ці зміни були виявлені як у пацієнток з НЛФ, так і при порушенні менструального циклу за типом ановуляції без НЛФ, проте більш виражене зниження показників загального рівня лімфоцитів (CD3) і підвищення активності клітин-кілерів (CD16) відзначено за ановуляції без НЛФ. Зміни показників цитокінового профілю також виявлено в обох групах жінок. Достовірне підвищення показників IL-1, IL-6, TNF-a та зниження IL-2 за ановуляції без НЛФ та з НЛФ були виражені однаково.

Згідно з даними вітчизняної та зарубіжної літератури, зміни імунного статусу у пацієнток із безпліддям, пов'язаним з ановуляцією, значною мірою зумовлені з гормональними порушеннями в організмі жінки, зокрема недостатньою секрецією прогестерону. Найбільш ймовірно, що однією із основних причин дисгормональної патології грудних залоз є гормональні фактори, а імунні порушення розвиваються вторинно та не є специфічними для тієї чи іншої патології [23, 24].

Це підтверджується багатьма дослідженнями, які встановили, що взаємодія між імунною та нейроендокринною системою здійснюється за допомогою гормонів та цитокінів, що продукуються Т1- хелперами та Т2-хелперами. Гормони виділяються ендокринними залозами і по аксонах симпатичної та парасимпатичної нервової системи доставляються до органів імунної системи. На лімфоцитах розташована велика кількість рецепторів до гормонів, зокрема до естрогенів та прогестерону.

Установлено, що прогестерон є імуномодулятором в організмі жінки, та його недостатність у пацієнток з порушеннями менструального циклу може спричинити активацію цитокінів Т-хелперів та зниження активності Т2-хелперів, що було продемонстровано у низці досліджень [25]. Зміни показників клітинної та гуморальної ланок імунітету, виявлені у пацієнток з ановуляцією без НЛФ та НЛФ, узгоджуються з цими даними та підтверджують роль гормональних порушень у розвитку імунологічних реакцій в організмі жінки.

імунний ановуляція безпліддя гормон

Висновки

1. У результаті порівняльного оцінювання імунного статусу у пацієнток із безпліддям, пов'язаним з ановуляцією, та різним станом грудних залоз встановлено:

• достовірне зниження показників активності Т-хелперів (CD4) на тлі достовірного підвищення активності клітин-кілерів (CD16), Т-супресорів (CD8) та TNF-a виявлено при дифузній ФКХ (p<0,05);

• для групи пацієнток з фіброаденомою грудних залоз було характерне підвищення лише активності клітин-кілерів (CD 16) та TNF-a.

2. У результаті порівняльного оцінювання імунного статусу у пацієнток з безпліддям, пов'язаним з ановуляцією без НЛФ та зумовленим НЛФ, відзначено:

• показники клітинного імунітету (CD3, CD4, CD4/CD8) були достовірно знижені на фоні достовірної активації показників CD8 та CD16 (клітини-кілери);

• зниження показників клітинного імунітету (CD3, CD16) більш значне при ановуляції без НЛФ.

Посилання

1. Stachs A., Stubert J., Reimer T., Hartmann S. Benign Breast Disease in Women. Dtsch Arztebllnt. 2019;116(33-34):565-74.

2. Damasceno K.A., Bertagnolli A.C., Estrela-Lima A.L., Gleidice E. Di Santis G.W., et al. Consensus regarding the diagnosis, prognosis and treatment of canine mammary tumors: benign mixed tumors, carcinomas in mixed tumors and carcinosarcomas. Braz. J. Vet. Pathol, 2017:10(3):87-99.

3. Fernandez-Ferreira R., Arroyave-Ramirez A., Motola-Kuba D., Alvarado-Luna G., Mackinney-Novelo I., Segura-Rivera R. Giant Benign Mammary Phyllodes Tumor: Report of a Case and Review of the Literature. Case Rep Oncol. 2021;14(1):123-33.

4. Gladenko S. The current state of the problem of menstrual disorders in women with diffuse dysplasia of the mammary glands. Perinatol Reprod: Res Practice. 2021:1(3):72-84.

5. Unsworth A., Anderson R., Britt K. Stromal fibroblasts and the immune microenvironment: partners in mammary gland biology and pathology? J Mammary Gland Biol Neoplasia. 2014;19(2):169- 82.

6. Veltmaat J.M., Ramsdell A.F., Sterneck E. Positional variations in mammary gland development and cancer. J Mammary Gland Biol Neoplasia. 2013;18(2):179-88.

7. Lloyd-Lewis B., Davis F.M., Harris O.B., Hitchcock J.R., Lourenco F.C., Pasche M., et al. Imaging the mammary gland and mammary tumours in 3D: optical tissue clearing and immunofluorescence methods. Breast Cancer Res. 2016;18(1):127.

8. Balachander N., Masthan K.M., Babu N.A., Anbazhagan V. Myoepithelial cells in pathology. J Pharm Bioallied Sci. 2015;7(Suppl 1):190-3.

9. Shapoval Y. State of cellular and humoral systemic immunity in women of reproductive age under the development of proliferative processes in the endometry of the uterus and breast glands. Science- Rise: Med Sci. 2022;48(3):21-6.

10. Khikmatova N.I., Sanoev B.A. Morphological and Immunohistochemical Characteristics of Nodal Mastopathy. Int J Health Systems Med Sci. 2023;2(5): 72-8.

11. Kroon S., Dempsey K., Boieri M., Demehri S. Abstract B102: Epithelium- derived cytokines in breast carcinogenesis. Cancer Immunology Research, 2020;8(3):102-102.

12. Balkwill F., Montfort A., Capasso M. B regulatory cells in cancer. Trends Immunol. 2013;34(4):169-73.

13. Degnim A.C., Brahmbhatt R.D., Radisky D.C., Hoskin T.L., Stallings-Mann M., Сudenschlager M., et al. Immune cell quantitation in normal breast tissue lobules with and without lobulitis. Breast Cancer Res Treat. 2014;144(3):539-49.

14. Godone R.L.N., Leitao G.M., Araujo N.B., Castelletti C.H.M., Lima-Filho J.L., Martins D.B.G. Clinical and molecular aspects of breast cancer: Targets and therapies. Biomed Pharmacother. 2018;106:14-34.

15. Lukavenko I.M. Modern methods of diagnosis and forecasting of proliferative forms of benign breast dysplasia [Internet]. Riga: Baltija Publishing; 2021.

16. Rusidze M., Adlanmerini M., Chantalat E., Raymond-Letron I., Cayre S., Arnal J.F., et al. Estrogen receptor-a signaling in post-natal mammary development and breast cancers. Cell Mol Life Sci. 2021;78(15):5681-705.

17. Dawson CA, Visvader JE. The Cellular Organization of the Mammary Gland: Insights From Microscopy. J Mammary Gland Biol Neoplasia. 2021;26(1):71-85.

18. Brady N.J., Chuntova P., Schwertfeger K.L. Macrophages: Regulators of the Inflammatory Microenvironment during Mammary Gland Development and Breast Cancer. Mediators Inflamm. 2016;2016:4549676.

19. Goff S.L., Danforth D.N. The Role of Immune Cells in Breast Tissue and Immunotherapy for the Treatment of Breast Cancer. Clin Breast Cancer. 2021;21(1):63-73.

20. Plaks V., Boldajipour B., Linnemann J.R., Nguyen N.H., Kersten K., Wolf Y., et al. Adaptive Immune Regulation of Mammary Postnatal Organogenesis. Dev Cell. 2015;34(5):493-504.

21. Douglas N.C., Papaioannou V.E. The T-box transcription factors TBX2 and TBX3 in mammary gland development and breast cancer. J Mammary Gland Biol Neoplasia. 2013;18(2):143-7.

22. Hashimoto D., Chow A., Noizat C., Teo P., Beasley M.B., Leboeuf M., et al. Tlssueresident macrophages self-maintain locally throughout adult life with minimal contribution from circulating monocytes. Immunity. 2013;38(4):792-804.

23. Knower K.C., To S.Q., Leung Y.K., Ho S.M., Clyne C.D. Endocrine disruption of the epigenome: a breast cancer link. Endocr Relat Cancer. 2014;21(2):T33-55.

24. Butler J.E., Rainard P., Lippolis J., Salmon H., Kacskovics I. The Mammary Gland in Mucosal and Regional Immunity. Mucosal Immunology. 2015:2269-306.

25. Son Y.M., Sun J. Co-ordination of mucosal B cell and CD8 T cell memory by tissue-resident CD4 helper T cells. Cells. 2021;10(9):2355.

Размещено на Allbest.ru