Тканинна гіпоксія у патогенезі вогнепальних ран серцево-судинної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тканинна гіпоксія у патогенезі вогнепальних ран серцево-судинної системи

Руденко Микола Леонідович, кандидат медичних наук, керівник департаменту, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. Амосова Національної академії медичних наук

Анотація

У статті проведено дослідження ролі тканинної гіпоксії у патогенезі вогнепальних ран серцево-судинної системи. Автор аналізує механізми, які призводять до розвитку гіпоксії в умовах вогнепальних поранень та її вплив на функцію серця і судин, а також системи вакуум лікування ран негативним тиском. Дослідження включає аналіз клінічних спостережень, лабораторних даних та сучасних методів обстеження. Результати статті мають важливе практичне значення для лікарів та дослідників, що працюють у галузі хірургії та кардіології, сприяючи покращенню діагностики та лікування пацієнтів із вогнепальними пораненнями серцево-судинної системи. В статті наводяться емпіричні дані та клінічні випадки, які демонструють важливість розуміння цього процесу для покращення методів діагностики та лікування постраждалих. Дослідження спрямоване на розширення наукового усвідомлення про механізми пошкоджень серцево-судинної системи при вогнепальних пораненнях та можливості підвищення ефективності медичного втручання.

Мета. Метою роботи є аналіз особливостей тканинної гіпоксії у патогенезі вогнепальних ран серцево-судинної системи.

Матеріали і методи: аналіз теоретичних джерел, порівняння, індукції виокремлених даних. Дослідження проведене на основі бази даних Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" та загальної бібліотеки літературних джерел.

Ключові слова: вогнепальна рана, серцево-судинні ускладнення, тканинна гіпоксія, серцево-судинна система.

Abstract

Tissue hypoxia in the pathogenesis of fire wounds of the cardiovascular system

Rudenko Mykola Leonidovych, candidate of medical sciences, head of the department, M.Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences

The article examines the role of tissue hypoxia in the pathogenesis of gunshot wounds of the cardiovascular system. The author analyzes the mechanisms that lead to the development of hypoxia in the conditions of gunshot wounds and its effect on the function of the heart and blood vessels, as well as the molecular mechanisms and physiological consequences of hypoxia in the context of traumatic injuries of the heart and forensic medicine. The study includes the analysis of clinical observations, laboratory data and modern methods examination. The results of the article have important practical significance for doctors and researchers working in the field of surgery and cardiology, contributing to the improvement of diagnosis and treatment of patients with gunshot wounds of the cardiovascular system. The article provides empirical data and clinical cases that demonstrate the importance of understanding this process to improve methods of diagnosis and treatment of victims. The research is aimed at expanding scientific awareness of the mechanisms of damage to the cardiovascular system in gunshot wounds and the possibility of increasing the effectiveness of medical intervention.

Aim. The aim of the work is to analyze the features of tissue hypoxia in the pathogenesis of gunshot wounds of the cardiovascular system.

Materials and methods: analysis of theoretical sources, comparison, induction of isolated data. The study was conducted on the basis of the database of the State Institution "National Institute of Cardiovascular Surgery named after M.M. Amosov of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" and the general library of literary sources.

Key words: gunshot wound, cardiovascular complications, tissue hypoxia, cardiovascular system.

Постановка проблеми

Сучасність українських реалій досить жорстока для медичних працівників, оскільки вони постійно стикаються з новими викликами в умовах повномасштабного вторгнення. Сучасне озброєння призводить до все нових поранень з більшими ускладненнями, щоб бути максимально корисними потрібно бути підготовленими і знати всі можливі наслідки або фізіологію поранень. Зокрема виокремлюють наступні чинники, які зумовлюють актуальність цього дослідження:

1. Збільшення кількості випадків вогнепальних поранень, що покладає особливий акцент на вивчення їхніх наслідків та шляхів покращення методів лікування.

2. Вогнепальні рани серцево-судинної системи завжди є медичним викликом через серйозний ризик для життя постраждалих. Розуміння гіпоксії в цьому контексті може сприяти розробці більш ефективних методів надання допомоги.

3. Сучасні наукові методи дозволяють глибше розглянути молекулярні механізми тканинної гіпоксії, що відкриває можливості для розвитку нових стратегій лікування.

4. Вивчення ролі гіпоксії може сприяти покращенню медичних стандартів та протоколів для постраждалих із вогнепальними ранами серцево-судинної системи, що може підвищити їхні шанси на виживання та відновлення.

Тому дослідження про тканинну гіпоксію вогнепальних ран серцево-судинної системи має велику актуальність в контексті сучасної медицини та має потенціал внести важливий внесок у поліпшення надання медичної допомоги відомству та цивільному населенню.

Аналіз останніх досліджень

Гіпоксія є важливим фактором у розвитку ушкоджень серцево-судинної системи при вогнепальних ранах. На думку більшості авторів, велика частота і вираженість гнійно-септичних ускладнень, що є однією з основних проблем лікування вогнепальних поранень, знаходяться у прямій залежності від тяжкості пошкодження тканин та ступеня порушення регіонарного кровотоку. Встановлено, що у відповідь на вогнепальні поранення, навіть без ушкодження кровоносних судин, у паравульнарних тканинах розвиваються порушення тканинного кровотоку, що супроводжуються розладами мікроциркуляції та призводять до гіпоксії [1]. Отже, вивчення патогенезу гіпоксії тканин при вогнепальних пораненнях є важливим напрямом досліджень. Однак раніше ці дані оцінювалися, як правило, за непрямими ознаками: морфологічні зміни в мікроциркуляторному руслі, спеціальні методи фарбування препаратів м'язової тканини [2], що пов'язано з відсутністю можливості вимірювання процесів обміну кисню безпосередньо у пошкоджених тканинах.

Одним із методів, якому в сучасній медичній літературі приділяється все більше уваги, є пряма (транскутанна чи черезшкірна) оксиметрія. Це спосіб дозволяє неінвазивно виміряти парціальну напругу кисню в органах і тканинах і на підставі отриманих даних будувати висновки про їх функціональний стан [3].

Метою роботи є аналіз особливостей тканинної гіпоксії у патогенезі вогнепальних ран серцево-судинної системи.

Виклад основного матеріалу

Вивчення процесів кисневого обміну в тканинах за звичних умов і за умов патології не тільки представляє науковий інтерес, але і є вкрай важливим для практичної медицини, оскільки дозволяє детальніше зрозуміти питання патогенезу різних захворювань і на підставі цього скоригувати лікувальну тактику і безпосередній вплив на серцево-судинну систему. В основі даного методу є застосування кисневого датчика типу Кларка [4]. Вимірювальна камера датчика складається з платинового катода та срібного анода, занурених у електроліт та відокремлених від робочих речовин киснево-проникною мембраною. При контакті датчика з тканинами відбувається обмін киснем між досліджуваними тканинами та розчином, що оточує електрод. Кисень при переміщенні через мембрану викликає електрохімічну реакцію та генерує потенціал, що проходить через катод. Цей потенціал конвертується підсилювачем у величину, пропорційну напрузі кисню на поверхні мембрани та інформація з'являється на екрані монітора. Це дозволяє оцінити процеси переносу кисню, зокрема парціальний тиск кисню у тканинах [5].

Метод прямої оксиметрії широко застосовується при проведенні наукових досліджень та у клініці для вивчення процесів обміну кисню в тканинах, в основному при захворюваннях кінцівок. Нині параметри транскутанної оксиметрії є не тільки критерієм постановки діагнозу «критична ішемія кінцівок», а й визначають лікувальну тактику. Так, зниження значень менше ніж 30 мм рт. ст. вказують на декомпенсований тканинний метаболізм та необхідність реваскуляризації. Разом з тим, дослідниками встановлено, що навіть на одному сегменті кінцівки отримані результати залежать від температури датчика та його калібрування, точки проведення вимірювання. Відзначено кореляцію між значеннями напруги кисню та рівнем тканинної перфузії [6, с. 33].

При цьому, варто відзначити, що за допомогою транскутанної оксиметрії можна отримати дані про напругу кисню в тканинах, але водночас, досі потребує вивчення питання ступеня утилізації кисню, пов'язаного з гемоглобіном [7]. У вітчизняній та зарубіжній літературі нами не виявлено повідомлень про дослідження масопереносу кисню, рівнів парціального тиску кисню у м'язах кінцівки при вогнепальних пораненнях.

Таким чином, застосування методу прямої оксиметрії при вогнепальних пораненнях є перспективним для отримання нових даних про формування ранових зон.

Одним із найбільш обговорюваних сучасних ефективних методів лікування ран різної етіології є вакуумна терапія (Negative pressure wound therapy (NPWT), Topical negative pressure (TNP), Vacuum assisted closure (VAC), Vacuum closure therapy, Vacuum sealing technique, системи вакуум лікування ран негативним тиском (СЛРНТ)). Методика впливу на рани негативним тиском відома давно, проте лише з появою мобільних компактних вакуумних генераторів з можливістю регулювання параметрів роботи цей метод лікування ран став широко застосовуватися хірургами [8].

Основні ефекти, впливу на рану негативним тиском, полягають в активному видаленні надлишкового раневого ексудату, зменшенні набряку, посиленні місцевого лімфообігу та кровообігу, стимуляції утворення грануляційної тканини, стимуляції проліферації клітин, зниженні мікробної обсіменіння рани [9].

У медичній літературі точаться дискусії про об'єктивну оцінку ефективності системи вакуум лікування ран негативним тиском (СЛРНТ), що зумовлено невеликою кількістю спостережень. Незважаючи на те, що, на думку одних авторів, вакуумна терапія дозволяє знизити летальність з 54 до 24% [10], інші автори ставлять це під сумнів. Також суперечливі дані наводяться в оцінці впливу СЛРНТ на ризик розвитку ранової інфекції у сфері хірургічного втручання: від значного зниження [11] до відсутності відмінностей у ранових ускладненнях .

Вважається доведеним, що застосування СЛРНТ прискорює зміну дегенеративно-некротичного типу цитограм на регенераторний тип, скорочує термін підготовки рани до виконання реконструктивних оперативних втручань, а також дозволяє застосовувати простіші способи закриття ранового дефекту за рахунок зменшення його розмірів. Також не викликає сумнівів, що СЛРНТ дозволяє скоротити кількість перев'язок, що виконуються, зменшити витрату перев'язувального матеріалу і знизити число анестезіологічних методів. Тому в даний час основним предметом обговорення є застосування різних параметрів і режимів негативного тиску, різних варіантів ранового наповнювача та їх вплив на вигляд грануляційної тканини, що утворюється [12].

Немає єдиної думки про терміни безперервного функціонування СЛРНТ: більшість авторів змінюють СЛРНТ кожні 24-48 годин, деякі вказують на можливість збільшення цих термінів до 72 годин за умови адекватної підготовки рани. Застосування цього методу при лікуванні вогнепальних і вибухових поранень недостатньо вивчено, що пов'язано насамперед щодо рідкісною зустрічальністю цього виду пошкоджень у мирний час і складними умовами для проведення наукових досліджень у ході бойових дій . Досі залишається дискусійною роль СЛРНТ у загальній системі заходів щодо лікування вогнепальних поранень, терміни початку її застосування та тривалість. Більшість авторів вважають, що при лікуванні вогнепальних ран і на впливі безпосередньо на серцево-судинну систему СЛРНТ не може замінити адекватну хірургічну обробку, вона є лише етапом у комплексній програмі хірургічного лікування, що передбачає активне раннє закриття рани [13]. Таким чином, потрібне вивчення особливостей застосування СЛРНТ при лікуванні вогнепальних ран.

Висновки

Важливо підкреслити ключові висновки та внести короткі, але суттєві пункти, які відображають суть дослідження:

1. Гіпоксія є важливим фактором у розвитку ушкоджень серцево-судинної системи при вогнепальних ранах.

2. Дослідження підтвердило, що тканинна гіпоксія сприяє подальшому поширенню ушкоджень та загрозі для життя постраждалих.

3. Розуміння ролі гіпоксії в патогенезі вогнепальних ран серцево-судинної системи є важливим кроком у покращенні якості медичної допомоги і може підвищити шанси на врятування життя постраждалих.

4. Наступні дослідження мають на меті подальше уточнення механізмів гіпоксії та визначення оптимальних стратегій лікування для пацієнтів із вогнепальними пораненнями серцево-судинної системи.

гіпоксія вогнепальний рана серце

Література

1. Вогнепальні поранення магістральних судин нижніх кінцівок. Ключові моменти діагностики та лікування / В.Г. Мішалов та ін. Серце і судини. 2017. № 1. С. 91-104

2. Worsley P., Voegeli D. Back to basics: biophysical methods in tissue viability research. Journal of wound care. 2013. Vol. 22. № 8. P. 434-439.

3. Comparison of transcutaneous oximetry with symptoms and arteriography in thoracic outlet syndrome / P. Abraham et al. Clinical hemorheology and microcirculation. 2020. Vol. 75. № 1. Р. 107-119

4. Clark L.C. The control and monitoring of blood and tissue oxygen. Transactions of the American Society for Artificial Internal Organs. 1956. Vol. 2. P. 41-48

5. Measuring transcutaneous oxygenation to validate the duration required to achieve electrode equilibration / N. Chiang et al. Advances in skin & wound care. 2018. Vol. 31. № 6. P. 263-269.

6. Футуйма Ю.М., Беденюк А.Д., Кульбаба, І.Я. Алгоритм тактико-хірургічного підходу до виконання через шкірної транслюмінальної балоноангіопластики за даними транскутанної оксиметрії у хворих з критичною ішемією при синдромі діабетичної стопи. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л.Я. Ковальчука. 2022. № 3. С. 27-36

7. Transcutaneous oximetry measurements of the leg: comparing different measuring equipment and establishing values in healthy young adults / T. P. Trinks et al. Diving and hyperbaric medicine. 2017. Vol. 47. № 2. P. 82-87.

8. Practical things you should know about wound healing and vacuum-assisted closure management / D. Singh et al. Plastic and reconstructive surgery. 2020. Vol. 145. № 4. P. 839-854.

9. Fallah N., Rasouli М., Amini М. The current and advanced therapeutic modalities for wound healing management. Journal of diabetes and metabolic disorders. 2021. Vol. 20. № 2. Р. 1883-1899.

10. Наш досвід лікування вогнепальних поранень кінцівок / І.І. Жердєв та ін. Збірник наукових праць XVIII з'їзду ортопедів-травматологів України. 2019. С. 68-69

11. Negative pressure wound therapy for surgical site infections: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials / H.Z. Li et al. Clinical microbiology and infection: the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. 2019. Vol. 25. № 11. P. 1328-1338.

12. Saeg F., Schoenbrunner A., Janis J. Evidence-based wound irrigation: separating fact from fiction. Plastic and reconstructive surgery. 2021. Vol. 148. № 4. P. 601-614.

13. Maurya S., Bhandari P.S. Negative pressure wound therapy in the management of combat wounds: a critical review. Advances in wound care. 2016. Vol. 5. № 9. P. 379-389.

References

1. Mishalov V.H. ta in (2017). Vohnepalni poranennia mahistralnykh sudyn nyzhnikh kintsivok. [Gunshot wounds of main vessels of the lower extremities. Key points of diagnosis and treatment]. Kliuchovi momenty diahnostyky ta likuvannia. Sertse i sudyny.

2. Worsley P., Voegeli D. (2013). Back to basics: biophysical methods in tissue viability research. Journal of wound care.

3. Abraham P. et al. (2020) Comparison of transcutaneous oximetry with symptoms and arteriography in thoracic outlet syndrome. Clinical hemorheology and microcirculation.

4. Clark L.C. (1956). The control and monitoring of blood and tissue oxygen. Transactions of the American Society for Artificial Internal Organs.

5. Chiang N. et al. (2018). Measuring transcutaneous oxygenation to validate the duration required to achieve electrode equilibration / Advances in skin & wound care.

6. Futuima Yu.M., Bedeniuk A.D., Kulbaba I.Ya. (2022). Alhorytm taktyko-khirurhichnoho pidkhodu do vykonannia cherezshkirnoi transliuminalnoi balonoanhioplastyky za danymy transkutannoi oksymetrii u khvorykh z krytychnoiu ishemiieiu pry syndromi diabetychnoi stopy. [Algorithm of the tactical-surgical approach to percutaneous transluminal balloon angioplasty based on transcutaneous oximetry data in patients with critical ischemia in diabetic foot syndrome.]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka.

7. Trinks T.P. et al. (2017). Transcutaneous oximetry measurements of the leg: comparing different measuring equipment and establishing values in healthy young adults. Diving and hyperbaric medicine.

8. Singh D. et al. (2020). Practical things you should know about wound healing and vacuum-assisted closure management Plastic and reconstructive surgery.

9. Fallah N., Rasouli М., Amini М. (2021) The current and advanced therapeutic modalities for wound healing management. Journal of diabetes and metabolic disorders.

10. Zherdiev I.I. ta in. (2019). Nash dosvid likuvannia vohnepalnykh poranen kintsivok. [Our experience in the treatment of gunshot wounds of the extremities]. Zbirnyk naukovykh prats XVIII zizdu ortopediv-travmatolohiv Ukrainy.

11. Li H. Z. et al. (2019). Negative pressure wound therapy for surgical site infections: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Clinical microbiology and infection: the officialpublication ofthe European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases.

12. Saeg F., Schoenbrunner A., Janis J. (2021). Evidence-based wound irrigation: separating fact from fiction. Plastic and reconstructive surgery.

13. Maurya S., Bhandari P.S. (2016). Negative pressure wound therapy in the management of combat wounds: a critical review. Advances in wound care.

Размещено на Allbest.ru