Вплив комбінованої фармакотерапії на динаміку показників кардіогемодинаміки та варіабельності серцевого ритму у хворих на артеріальну гіпетрензію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Вплив комбінованої фармакотерапії на динаміку показників кардіогемодинаміки та варіабельності серцевого ритму у хворих на артеріальну гіпетрензію

Гринів Олена Іллівна кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини ПО

Романуха Вікторія Василівна кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини ННІПО

Анотація

комбінована фармакотерапія гіпертензія мебікар

Проведено динамічне спостереження і лікування 145 пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ стадії. Апробаційна терапія включала порівняння ефективності застосування базової антигіпертензивної терапії, додаткового призначення препарату магнію чи мебікару або їх одночасного прийому.

У стані стресу виділяється підвищена кількість адреналіну і норадреналіну, що сприяють виведенню магнію із клітин, зменшенню внутрішньоклітинного вмісту магнію і високій концентрації магнію у первинній сечі та втратам із сечею. Доведено, що застосування препарату магнію сприяє достовірному зниженню показників середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску.

Важливим показником оцінки терапевтичної ефективності базової та апробованих схем терапії і є варіабельність серцевого ритму (ВСР). Аналіз ВСР дає можливість оцінювати вплив фармакотерапії на діяльність вегетативної нервової системи, а також є важливим для прогнозування перебігу захворювання. Додаткове призначення мебікару узгоджує симпатичну та парасимпатичну ланки вегетативної нервової системи. Отже, призначення апробованих фармакологічних препаратів має патогенетичне обґрунтування і є доцільним у пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ стадії.

Також, в комплексному лікуванні хворих на АГ доцільно застосовувати препарати, що мають транквілізуючу дію, сприяють зниженню відчуття

В клінічній практиці застосовується препарат мебікар, який маєпомірну транквілізуючу (анксіолітичну) активність, знімає або послаблює

відчуття занепокоєння, тривогу, страх, внутрішнє емоційне напруження та роздратування, володіє вегетостабілізуючим впливом.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, варіабельність серцевого ритму, систолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск,препарат магнію, мебікар.

Hryniv Olena Illivna Gandidate of Medical Sciences, Assistant of the Department of Therapy, Family and Emergency Medicine of the Postdiploma Faculty, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk,

Romanukha Viktoriya Vasylivna Candidate of Medical Sciences, Assistant of the Department of Therapy, Family and Emergency Medicine of the Postdiploma Faculty, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

COMBINATION THERAPY IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENTION AND EFFECT ON HEMODYNAMICS AND HEART RATE VARIABILITY

Abstract

Dynamic observation and treatment of 145 patients with stage II arterial hypertension was carried out. Approbation therapy included a comparison of the effectiveness of basic antihypertensive therapy, additional prescription of magnesium or mebikar, or their simultaneous administration.

In a state of stress, an increased amount of adrenaline and norepinephrine is released, which contribute to the removal of magnesium from cells, a decrease in the intracellular magnesium content, and a high concentration of magnesium in primary urine and urinary losses. It has been proven that the use of the magnesium drug contributes to a reliable reduction of average daily systolic and diastolic blood pressure.

Heart rate variability (HRV) is an important indicator for assessing the therapeutic effectiveness of basic and proven therapy schemes. Analysis of HRV makes it possible to evaluate the effect of pharmacotherapy on the activity of the autonomic nervous system, and is also important for predicting the course of the disease. An additional purpose of mebikar is to harmonize the sympathetic and parasympathetic links of the autonomic nervous system. Therefore, the appointment of approved pharmacological drugs has a pathogenetic justification and is appropriate in patients with arterial hypertension of the II stage.

Also, in the complex treatment of patients with hypertension, it is advisable to use drugs that have a tranquilizing effect, help reduce the feeling of anxiety. In clinical practice, the drug mebikar is used, which has a moderate tranquilizing (anxiolytic) activity, relieves or weakens the feeling of worry, anxiety, fear, internal emotional tension and irritation, and has a vegetative stabilizing effect.

Keywords: arterial hypertension, heart rate variability, systolic blood pressure, diastolic blood pressure, magnesium drug, mebikar.

Постановка проблеми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найбільших поширених хвороб у світі. Численні дослідження свідчать про необхідність раннього виявлення АГ та її своєчасної корекції [1] для запобігання несприятливих серцево-судинних подій [2]. Ризик серцево- судинних ускладнень у хворих на АГ залежить не тільки від абсолютного рівня артеріального тиску, а й від коливань АТ протягом різних проміжків часу, так званої варіабельності АТ (ВАТ) [2]. ВАТ - це результат складної взаємодії зовнішніх екологічних і поведінкових факторів і внутрішніх серцево- судинних регуляторних механізмів, які ще не до кінця вивчені [3]. Аналіз варіабельності ритму серця (ВРС) дозволяє об'єктивно оцінити стан різних ланок вегетативної регуляції, в тому числі і ланок, що беруть участь в регуляції частоти серцевих скорочень і артеріального тиску. Як правило, прогресування АГ супроводжується зниження показників ВРС [4]. Детермінанти варіабельності АТ були вивчені в декількох популяційних дослідженнях: найчастіше до них відносять вік, артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, стать і зміна регуляції з боку центральної і периферичної нервової системи, супутні захворювання [5, 6]. Дослідження механізмів, відповідальних за вираженість змін АТ, підтвердили провідну роль нервової регуляції (вплив центральної нервової системи, барорецепторний рефлекс) в цьому процесі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вважається, що динаміка АТ протягом доби відбувається під впливом центральної і вегетативної нервової системи і пов'язана з різними видами повсякденної активності. Одним з методів, що дозволяють оцінити регуляторний вплив автономної нервової системи, є вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР). При цьому слід зазначити, що спектральний аналіз ВСР має особливу перевагу, надаючи можливість оцінки абсолютного внеску симпатичних і парасимпатичних модулюючих впливів на регуляцію синусового вузла [7].

З огляду на це існує доцільність пошуку препаратів, які би оптимізували традиційну антигіпертензувну терапію впливаючи на деякі патогенетичні ланки дестабілізації регуляторних систем.

Міроелемент магній (Mg2+) є важливим мікроелементом, що контролює нормальне функціонування кардіоміоцитів, забезпечує цикл систола-діастола, гіпотензивний ефект за рахунок депресії центральних механізмів регуляції артеріального тиску, пригнічення пресорних рефлексів, зменшення виділення катехоламінів, альдостерону, зниження чутливості судин до пресорних агентів і прямого вазодилятуючого впливу, перешкоджає втраті К+, виявляє антиаритмічну дію [8]. На думку О.А. Громової (2014), стан гострого і хронічного стресу супроводжується катехоламіновими впливами. У стані стресу виділяється підвищена кількість адреналіну і норадреналіну, що сприяють виведенню магнію із клітин, зменшенню внутрішньоклітинного вмісту магнію і високій концентрації магнію у первинній сечі та втратам із сечею [9]. За даними літератури, застосування препаратів магнію сприяє покращенню загального стану при АГ, що супроводжуються розладами регуляторних систем [10]. Особлива роль у лікуванні магнійдефіцитних станів належить комбінованим препаратам, що містять магній і піридоксин [11]. Корекція дифіциту магнію може поліпшити ендотелійзалежну дилятацію плечової артерії [11].

Також в комплексному лікуванні хворих на АГ доцільно застосовувати препарати, що мають транквілізуючу дію, сприяють зниженню відчуття клінічній практиці застосовується препарат мебікар, який має помірну транквілізуючу (анксіолітичну) активність, знімає або послаблює відчуття занепокоєння, тривогу, страх, внутрішнє емоційне напруження та роздратування, володіє вегетостабілізуючим впливом [12].

Мета статті - вивчення впливу комбінованої фармакотерапії із затосуванням препарату магнію і мебікару на динаміку показників кардіогемодинаміки та варіабельності серцевого ритму у хворих на артеріальну гіпертензію ІІ стадії.

Виклад основного матеріалу. Проведено обстеження 145 пацієнтів із АГ П стадії, у віці від 29 до 53 років (середній вік - 46,75 ? 0,56 років). Залежно від отриманого лікування пацієнти були розподілені на групи: І група (n=30)- пацієнти, які отримуватимуть базову терапію згідно із рекомендаціями по АГ [12]; ІІ група (n=40) - пацієнти, які отримували на фоні базової терапії препарат магнію в дозі 1 табл. 3 р/добу; ІІІ група (n=38) - пацієнти на фоні базової терапії приймали мебікар в дозі 300мг. 3 р/добу; IV група (n=37)- пацієнти, які на фоні базової терапії приймали Мебікар в дозі 300 мг 3 р/добу та препарат магнію в дозі 1 таб. 3 р/добу. Тривалість терапії - 1 місяць. До контрольної групи увійшли 20 практично здорових людей без АГ, серцево- судинної патології та надлишкової маси тіла, порівнянних за віком (середній вік - 42,58 ? 1,45 років).

Діагноз АГ ґрунтувався на положеннях критеріїв Оновленої та адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах «Артеріальна гіпертензія» та уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» (Наказ МОЗ України від 24 травня 2012 року № 384) [13].

Усім хворим проводилося стандартне загальноклінічне та лабораторне обстеження, електрокардіографію, ехокардіографічне дослідження (ультразвуковий сканер «Logic-5 XP» (GE, США) датчик 3,5 мГц у положенні хворого на лівому боці під кутом 45 ° за стандартними методиками).

Холтерівське цілодобове моніторування ЕКГ проводили за допомогою системи «Кардиолаб» виробництва фірми «ХАИ-МЕДИКА» (м.Харків, Україна). Оцінювали наступні показники Холтер-ЕКГ: варіабельність ритму серця (ВРС) у часовому і спектральному вимірі, що дозволяло кількісно характеризувати активність різних відділів вегетативної нервової системи. Часовий аналіз базується на дослідженні змін тривалості послідовних інтервалів R-R (ЧСС) між синусовими скороченями. SDNN - стандартне відхилення від середньої тривалості всіх синусових інтервалів R-R, який є інтегральним показником, що характеризує ВСР у цілому і залежить від дії як симпатичного, так і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи; RMSSD - середньоквадратична відмінність між тривалістю сусідніх синусових інтервалів R-R; PNN50% - частка сусідніх синусових інтервалів R-R, які відрізняються більш ніж на 50 мс. Спектральний аналіз ВСР проводили на підставі аналізу наступних показників: HF (high frequency)- високочастотний компонент спектра (0,15-0,40 Гц); LF (low frequency)- низькочастотний компонент спектра (0,04-0,15 Гц); LF/HF - коефіцієнт симпато-парасимпатичного балансу; VLF (very low frequency) - потужність хвиль дуже низької частоти (0,0033-0,04 Гц); ТР (total power) - загальна потужність спектра регуляції серцевого ритму.

Проводили також 24-годинний добовий моніторинг АТ (ДМАТ) з допомогою приладу АВРМ-04 фірми «Meditech» (Угорщина). Аналізували величини середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску (САТ і ДАТ, мм рт.ст), середньодобову частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв).

Статистична обробка отриманих даних. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета програм STATISTICA 10.0 (StatSoft, Inc., USA). Значимість відмінностей між групами визначали за допомогою непараметричного критерію Манна-Уїтні, а також параметричного критерію Стьюдента. Відмінності вважалися значущими при p <0,05.

Динаміка середньодобового систолічного, діастолічного та пульсового тиску (САТ, ДАТ, ПАТ) у хворих на артеріальну гіпертензію виявилась наступною (табл. 1). САТ і ДАТ достовірно зменшувались у хворих ІІ і IV груп, причому САТ у хворих цих груп зменшився відповідно на 25,8 (p<0,001) і 30,3 % (р<0,01), а ДАТ - на 15,9 (p<0,001) і 12,5 % (р<0,001), відповідно. Виражена позитивна динаміка ПАТ спостерігалась також у хворих ІІ і IV груп - на 12, 5 і 12,0% (p<0,001; p<0,01). Ударний об'єм збільшувався у цих же хворих відповідно на 3,8% (p<0,05) і 4,8% (p<0,01). Фракція викиду збільшилась на 6,3% (p<0,001) у хворих ІІ групи на 5,5% (p<0,01) - у хворих IV групи.

Важливим показником оцінки терапевтичної ефективності базової та апробованих схем терапії і є варіабельність серцевого ритму (ВСР). Аналіз ВСР дає можливість оцінювати вплив фармакотерапії на діяльність вегетативної нервової системи, а також є важливим для прогнозування перебігу захворювання.

У табл. 2 представлено показники часового і частотного аналізу тривалості інтервалів R-R - синусового ритму. Показники часового аналізу корелюють між собою. Несприятливе прогностичне значення має зниження ВСР. У той же час підвищення показників SDNNi, RMSSD, PNN50% є прогностично позитивною динамікою.

У пацієнтів І групи (базова антигіпертензивна терапія) показник SDNNi збільшується вдень на 18,3% ( р<0,01), а вночі відповідно на 20,0% (р<0,05). Найбільш ефективне збільшення показника SDNNi спостерігалось у IV групі. Вдень це збільшення становило 45,8% (р<0,001), а вночі відповідно - 73,3% (р<0,001). В цілому динаміка RMSSD була такою ж, як і SDNNi, однак спостерігалась не лише під впливом одночасного застосування препаратів магнію і мебікару (IV група), але й у ІІ і ІІІ групах. Аналогічною була також динаміка показників PNN 50% (день, ніч), що дає підставу зробити висновок про активацію парасимпатичної нервової системи (табл. 2).

Не менш інформативним є частотний аналіз динаміки ВСР. Ми включили у дослідження показники LF (низькі частоти - 0,04-0,15 Гц), HF (високі частоти - 0,15-0,40 Гц), VLF (дуже низькі частоти - 0,0033-0,04 Гц), TP (повна потужність спектра), LF/HF (співвідношення впливів симпатичної і парасимпатичної нервових систем).

Низькочастотні коливання серцевого ритму (LF, мс2) збільшувались в процесі лікування у всіх досліджуваних хворих на АГ. Причому така тенденція не залежала від добового ритму. Вдень посилення низькочастотних коливань зростало більш як у 2 рази під впливом мебікару (110,75?8,22 мс2 до лікування і 255,63?31,04 мс2 після лікування, р<0,001) та препаратів магнію у поєднанні із мебікаром (111,13?17,45 мс2 до лікування і 238,73?41,50 мс2 після лікування, р<0,01). Високочастотні коливання серцевого ритму теж збільшувались. Під впливом мебікару збільшення HF вдень становило 64,02% (р<0,001) у порівнянні з вихідним рівнем. У групах препаратів магнію (ІІ) і поєднання препаратів магнію і мебікару збільшення HF склало відповідно 149,2% (р<0,01) і 76,90% (р<0,01) (табл. 3).

Зменшення гіперсимпатикотонії і превалювання її над

парасимпатичними проявами спостерігалось під впливом мебікару на 37,9% вдень. Нічне превалювання симпатичного впливу при застосуванні мебікару зменшилось на 41,9% (р<0,001). Подібна тенденція збереглась у хворих IV групи (табл. 3).

Висновки

1. Основні показники кардіогемодинаміки у хворих на артеріальну гіпертензію мали найкращу позитивну динаміку при додаванні до базової терапії препаратів магнію та препаратів магнію у поєднанні із мебікаром, що характеризувалось стійким зниженням середньодобових значень систолічного та діастолічного артеріального тиску.

2. Досліджувані фармзасоби справили позитивний вплив на варіабельність серцевого ритму. В процесі лікування препаратом магнію та мебікаром відновлювався показник динамічної рівноваги між двома автономними системами.

Таблиця 1

Динаміка клінічних показників у хворих на артеріальною гіпертензією II стадії під впливом комбінованої

фармакотерапії препаратами магнію, мебікару та препаратами магнію у поєднанні із мебікаром (іа даними додаткових методів

Таблиця 2

Вплив препаратів магнію, мебікару та препаратів магнію у поєднанні іі мебікаром на динаміку часового аналізу цілодобового Холтер-ЕКГ-моніторингу у хворих на артеріальною гіпертенікю II стадії

Таблиця З

Вплив препаратів магнію, мебікару та препаратів магнію у поєднанні із мебікаром на динаміку показників частотного аналізу ВСР (Холтер-ЕКГ-моніторинг) у хворих на артеріальною гіпертензією II стадГі

Література

Шишкин А. Н.. Худякова Н. В., Темная Н. В., Смирнов В.В. Влияние ожирения на ремоделирование миокарда у женщин в менопаузе / А. Н. Шишкін А, Н. В. Худякова, Н. В. Темная, В. В. Смирнов // Вестник Санкт-Петербургского государственного университета. - 2018. - №11(4).- С.13-22.

Е.А. Троицкая, Ю.В. Котовская, Ж.Д. Кобалава. Зволюция представлений о значении вариабельности артериального давления / Троицкая Е. А., Котовская Ю. В., Кобалава Ж. Д. // Артериальная гипертензия. - 2019. - №19(1). - С. 6-17.

Кастанаян А. А., Железняк Е. И., Хагуш А. К., Демидова А. А., Карташова Е. А., Жулитов А. Ю. Взаимосвязь вариабельности артериального давления и сердечно- сосудистого ремоделирования при развитии артериальной гипертензии в пожилом возрасте / А. А. Кастанаян, Е. И. Железняк, А. К. Хагуш, А. А. Демидова, Е. А. Карташова, А. Ю. Жулитов // Артериальная гипертензия. - 2019. - №22(4). - С.389-400.

Мусихина Н. А., Гапон Л. И., Петелина Т. И., Махнева Е. А., Еменева И. В. Особенности дисфункции зндотелия и вариабельности ритма сердца при артериальной гипертензии и ишемической болезни сердца / Н. А. Мусихина, Л. И. Гапон, Т. И. Петелина, Е. А. Махнева, И. В. Еменева // Артериальная гипертензия.- 2018. - №22(4). - С.414-424. do

Zhang Y., Agnoletti D., Blacher J., Safar M.E. Effect of antihypertensive agents on blood pressure variability / Y.Zhang, D.Agnoletti, J. Blacher, M.Safar // Hypertension. -- 2020.-- Vol. 58, № 2. -- Р. 155-160.

Eguchi K., Ishikawa J., Hoshide S. et al. Night time blood pressure variability is a strong predictor for cardiovascular events in patients with type 2 diabetes / K. Eguchi, J. Ishikawa,

S. Hoshide S. et al // Am. J. Hypertens. -- 2019. -- Vol. 22, № 1. -- Р. 46-51.

Полупанов А. Г, Ческидова Н. Б., Романова Т. А., Джумагулова А. С. Взаимосвязь вариабельности сердечного ритма с суточньїм профилем артериального давления у больннх зссенциальной гипертензией / А.Г.Полупанов , Н.Б. Ческидова, Т.А. Романова, А.С. Джумагулова // Артериальная гипертензия.- 2014 - №20(2). - С. 113-119.

Марушко Ю. В., Гищак Т. В., Шадрін О. Г., Новгородська Л. М., Василенко Л. В. Корекція недостатності магнію у дітей та підлітків з астенічним синдромом і первинною артеріальною гіпертензією / Ю.В. Марушко.,Т.В. Гищак, О.Г. Шадрін, Л.М., Новгородська, Л.В. Василенко // Рациональная фармакотерапия. - 2019. - № 3 (40). - С.35-48.

Мороз Г.З. Магній в сучасній медицині: від теорії до клінічної практики / Г.З. Мороз, І.В. Седченко // Therapia. - 2019. - №1 (94). - С. 17.

Федорова О. А. Препарать калия и магния в современной клинической практике /

О. А. Федорова // Український часопис. - 2019. - №1 (99). - С. 88-92.

В.І. Ткаченко, Т.О. Багро Роль калію та магнію при лікуванні серцево-судинних захворювань / В.І. Ткаченко, Т.О. Багро //Ліки України. - 2020. - №3 (199). - С. 33-36

Гирина О.Н., Скаржевская Н. А. Применение дневного транквилизатора «Адаптол» в комплексной терапии пациентов вьісокого кардиоваскулярного риска: целесообразность, зффективность / О.Н. Гирина, Н.А. Скаржевская // Укр. тер. журнал.- 2020. - №1. - С. 125-130.

Наказ МОЗ України від 24 травня 2012 року № 384 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії» [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://www.dec.gov.ua/ wp-content/uploads/2019/11/2012--384--nakaz.pdf

References

Shyshkin, A. N., & Khudiakova, N. V., &Temnaia N. V., & Smyrnov V.V. (2018). Vlyianye ozhyreniia na remodelirovanie miokarda u zhenshchin v menopauzie [The effect of obesity on myocardial remodeling in menopausal women]. Vestnik Sankt-Peterburhskoho hosudarstvennoho universiteta -Herald of St. Petersburg State University, 11(4), 13-22 [in Russian].

Troytskaia, E. A., & Kotovskaia, Y. V., & Kobalava, Zh. D. (2019).Evoliutsiia predstavleniia o znacheniyu variabelnosti arterialnoho davleniia. Arterialnaia hipertenzyia- Arterial hypertension, 19(1), 6-17 [in Russian].

Kastanaian, A. A., & Zhelezniak, E. Y., & Khahush, A. K., & Demydova A. A., & Kartashova, E. A., &Zhulytov A. Yu.(2019). Vzaymosviaz variabelnosti arteryalnoho davleniia y serdechno-sosudistoho remodelirovaniia pry razvityy arterialnoi hipertenzii v pozhylom vozraste [The relationship between blood pressure variability and cardiovascular remodeling in the development of arterial hypertension in the elderly]. Arterialnaia hipertenzyia- Arterial hypertension, 22(4), 389-400 [in Russian]

Musykhyna, N. A., & Hapon, L. Y., & Petelyna, T. Y., & Makhneva, E. A., & Emeneva Y. V. (2018). Osobennosti disfunktsiy endoteliia i variabelnosti ritma serdtsa pri arteryalnoy hipertenzii i ishemicheskoy bolezni serdtsa [Peculiarities of endothelial dysfunction and heart rhythm variability in arterial hypertension and ischemic heart disease], Arteryalnaia hipertenziia- Arterial hypertension, 22(4), 414-424 [in Russian].

Zhang Y., Agnoletti D., Blacher J., Safar M.E. Effect of antihypertensive agents on blood pressure variability / Y.Zhang, D.Agnoletti, J. Blacher, M.Safar // Hypertension. -- 2020.-- Vol. 58, № 2. -- Р. 155-160.

Eguchi K., Ishikawa J., Hoshide S. et al. Night time blood pressure variability is a strong predictor for cardiovascular events in patients with type 2 diabetes / K. Eguchi, J. Ishikawa, S. Hoshide S. et al // Am. J. Hypertens. -- 2019. -- Vol. 22, № 1. -- Р. 46-51.

Polupanov, A. H, & Cheskydova, N. B., & Romanova, T. A., & Dzhumahulova, A. S. (2014). Vzaymosviaz variabelnosti serdechnoho ritma s sutochnym profilem arterialnoho davleniia u bolnykh essentsialnoi hipertenziei [ Relationship between heart rate variability and daily blood pressure profile in patients with essential hypertension]. Arteryalnaia hipertenziia- Arterial hypertension, 20(2),113-119 [in Russian]

Marushko, Yu. V., & Hyshchak ,T. V., &Shadrin, O. H., &Novhorodska, L. M., & Vasylenko L. V.(2019). Korektsiia nedostatnosti mahniiu u ditei ta pidlitkiv z astenichnym syndromom i pervynnoiu arterialnoiu hipertenziieiu [Correction of magnesium deficiency in children and adolescents with asthenic syndrome and primary arterial hypertension]. Ratsionalnaia farmakoterapiia, 3(40), 35-48 [in Ukrainian].

Moroz H.Z. Mahnii v suchasnii medytsyni: vid teorii do klinichnoi praktyky (2019). [Magnesium in modern medicine: from theory to clinical practice] Terapia- Therapia,1 (94), 17 [in Ukrainian].

Fedorova O. A. Preparaty kaliia i mahniia v sovremennoi klinicheskoi praktyke (2019) Ukrainskyi chasopys- Ukrainian magazine, 1 (99), 88-92[ in Russian].

Tkachenko,V.I., & Bahro, &T.O. (2020)Rol kaliiu ta mahniiu pry likuvanni sertsevo- sudynnykh zakhvoriuvan [The role of potassium and magnesium in the treatment of cardiovascular diseases].Liky Ukrainy - Medicines of Ukraine, 3 (199), 33-36[in Ukrainian].

Hyryna, O.N., & Skarzhevskaia, N. A. (2020)Primenenie dnevnoho trankvilizatora «Adaptol» v kompleksnoi terapii patsientov vysokoho kardiovaskuliarnoho riska: tselesoobraznost, effektyvnost [The use of the daily tranquilizer "Adaptol" in the complex therapy of patients with high cardiovascular risk: expediency, effectiveness].Ukrainskyy terapevtychnyy zhurnal- Ukrainian therapeutical journal, 2020,2,125-130.

Nakaz MOZ Ukrainy «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko- tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry arterialnii hipertenzii» vid 24 travnia 2012 roku № 384 [ Order of the Ministry of Health of Ukraine "Approval of the introduction of medical- technological documents of standardization of medical aids in arterial hypertension" from 24 of June 2012 № 384] Retrieved from https://www.dec.gov.ua/wp- content/uploads/2019/11/2012_384_nakaz.pdf

Размещено на Allbest.Ru/