Фізична терапія коксартрозу у поєднанні з остеопенією у жінок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізична терапія коксартрозу у поєднанні з остеопенією у жінок

Майкова Тетяна Володимирівна доктор медичних наук, професор кафедри; Толстикова Тетяна Миколаївна кандидат медичних наук, доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії, Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту

Анотація

Актуальність визначення проблеми допомоги хворим на коксартроз обумовлена не тільки його широкою поширеністю, а и високим ризиком розвитку обмежень функції суглобів, що призводить до порушення працездатності і зниження якості життя пацієнток.

Поглибленню цієї проблеми сприяє наявність остеопорозу у пацієнток на коксартроз, особливо у постменопаузальному періоді. Хоча і у цьому питання у науковців думки неоднозначні. Сім мільйонів жінок в постменопаузі мають остеопороз або остеопенію, що становить 28% від загального числа жінок в світі.

Вважаючи на такі важкі наслідки зростає актуальність своєчасної реабілітації жінок у постменопаузальному періоді, оскільки, як відомо, маса кістки зменшується з менопаузою через надмірну резорбції кістки відносно до її формування.

Керуючись основним з принципів фізичної терапії - як можна раннього початку реабілітаційних заходів, особливу значущість набуває їх розробка на ранніх стадіях зниження кісткової маси, тобто при остеопенії, яка є початковою стадією формування остеопорозу, а в поєднанні з коксартрозом такі заходи дозволять зменшити прогресування коксартрозу та ступінь обмеження нормального існування пацієнток.

Основою комплексу фізичної терапії було застосування лікувальної гімнастики та масажу. Особливістю побудови занять з ЛГ є: наявність адаптивного періоду зі зменшенням тривалості занять та вправ у положенні лежачи або лежачи на животі без будь якого обтяження, з подальшим поступово наростаючим обтяженням, зміною вихідних положень, застосуванням фітболу з шипами масажного спрямування та без них, стрічки- еспандеру, гімнастичної палиці та дошки Євмінова.

Особливістю масажної процедури є щадний режим застосування не тільки локально поблизу кульшового суглобу, а й інших зон тіла, що дозволяє покращити надходження до тканин всіх поживних речовин, у тому числі, мінеральних, які потребують кістки при остеодефіциті.

В результаті застосування розробленого комплексу фізичної терапії спостерігалася тенденція до зменшення больового синдрому, скутості суглобу, зростання його амплітуди флексії та екстензії, покращення всіх складових якості життя жінок з коксартрозом та остеопенією.

Ключові слова: фізична терапія, коксартроз, остеопенія, остеопороз, масаж, лікувальна гімнастика, якість життя.

Abstract

Physical therapy of coxarthrosis in combination with osteopenia in women

Maikova Tetiana Volodymyrivna Doctor of medical sciences, professor of the Department; Tolstykova Tetiana Mykolayivna Candidate of medical sciences, associate professor of the Department of Physical Therapy, Occupational Therapy, Prydniprovsk State Academy of Physical Culture and Spor

The urgency of determining the problem of helping patients with coxarthrosis is due not only to its widespread prevalence, but also to the high risk of joint function limitations, which leads to impaired work capacity and a decrease in the quality of life of patients.

The deepening of this problem contributes to the presence of osteoporosis in patients with coxarthrosis, especially in the postmenopausal period. Although scientists have mixed opinions on this issue as well. Seven million postmenopausal women have osteoporosis or osteopenia, which is 28% of the total number of women in the world.

Taking into account such severe consequences, the urgency of timely rehabilitation of women in the postmenopausal period increases, since, as is known, bone mass decreases with menopause due to excessive bone resorption relative to its formation.

Guided by the main principles of physical therapy - the earliest possible start of rehabilitation measures, their development in the early stages of bone mass reduction, i.e. in osteopenia, which is the initial stage of the formation of osteoporosis, and in combination with coxarthrosis, such measures will reduce the progression of coxarthrosis and the degree of limiting the normal existence of female patients.

The basis of the complex of physical therapy was the use of therapeutic gymnastics and massage. A feature of the construction of classes with LH is: the presence of an adaptive period with a decrease in the duration of classes and exercises in the supine position or lying on the stomach without any encumbrance, with subsequent gradually increasing encumbrance, a change in starting positions, the use of a fitball with and without massage direction spikes, tapes- expander, gymnastic stick and Yevminov's board.

The peculiarity of the massage procedure is the gentle mode of application not only locally near the hip joint, but also in other areas of the body, which allows to improve the supply of all nutrients to the tissues, including minerals, which are needed by the bones in case of osteodeficiency.

As a result of the use of the developed complex of physical therapy, a tendency to decrease pain syndrome, stiffness of the joint, increase its amplitude of flexion and extension, improvement of all components of the quality of life of women with coxarthrosis and osteopenia was observed.

Keywords: physical therapy, coxarthrosis, osteopenia, osteoporosis, massage, therapeutic gymnastics, quality of life.

Постановка проблеми

Питання коморбідності остеоартрозу (ОА) і остеопорозу (ОП), а також провідні фактори розвитку поєднання коксартрозу (КА) з остеопенією у жінок були висвітлені нами в попередньому дослідженні [5]. Актуальність визначення проблеми допомоги хворим на коксартроз (КА) обумовлена не тільки його широкою поширеністю, а и високим ризиком розвитку обмежень функції суглобів, що призводить до порушення працездатності і зниження якості життя (ЯЖ) пацієнтів [12, 14].

Поглибленню цієї проблеми сприяє наявність остеопорозу у хворих на КА, особливо у жінок у постменопаузальному періоді [3, 6, 7, 8, 15, 18]. Хоча і у цьому питання у науковців думки неоднозначні [10, 13, 16, 18]. Сім мільйонів жінок в постменопаузі мають ОП або остеопенію (ОПН), що становить 28% від загального числа жінок [17].

Вважаючи на такі важкі наслідки зростає актуальність своєчасної реабілітації жінок у постменопаузальному періоді, оскільки, як відомо, маса кістки зменшується з менопаузою через надмірну резорбції кістки відносно до її формування [1, 2, 7, 9, 13, 15, 18].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливу зацікавленість викликає дослідження американських вчених P. Andreopoulou та R.S. Bockman, вважаючи, що слід почати завчасно, вже на стадії розвитку остеопенії, реабілітаційні заходи, щоб запобігти агресивній і постійній втраті мінеральних і структурних елементів кістки, яка призводить до втрати міцності кістки і до підвищеного ризику перелому [11]. У цьому аспекті автори рекомендують здійснити корекцію харчування та забезпечити виконання фізичних вправ.

Керуючись основним з принципів фізичної терапії (ФТ) - як можна раннього початку реабілітаційних заходів, особливу значущість набуває їх розробка на ранніх стадіях зниження кісткової маси, тобто при остеопенії, яка є початковою стадією формування ОП, а в поєднанні з КА такі заходи дозволять зменшити прогресування КА та ступінь обмеження нормального існування пацієнток.

Мета статті - розробити комплекс фізичної терапії для жінок, хворих на коксартроз в поєднанні з остеопенією та оцінити її ефективність.

Виклад основного матеріалу

У дослідженні взяло участь 40 жінок у віці від 50 до 70 років, хворих на коксартроз І-II стадії за Kellgren-Lowrence в поєднанні з остеопенією. Серед хворих переважали жінки з ІІ стадією КА.

Всі пацієнтки розподілені на дві групи: контрольну групу (КГ) склали 10 осіб у віці (57,4Кї2,1) роки, в основну групу (ОГ) увійшли 30 пацієнток віком (56,5Кї1,1) роки.

В роботі використовували: клінічні (збір анамнезу, опитування для визначення якості життя пацієнток (WOMAC, WOMAC-індекс, ВАШ, SF-36)), антропометрічні (ІМТ), фукнціональні методи дослідження (гоніометричний показники: згинання тазостегнових суглобів зігнутою в коліні кінцівки, розгинання в положенні на животі, внутрішня та зовнішня ротація. Силу м'язів визначали за В. О. Марксом) з наступною статистичною обробкою результатів. Всі розрахунки виконували у програмі SPSS 9.0 for Windows [4].

Результати дослідження та їх обговорення

Курс ФТ для жінок, хворих на коксартроз у поєднанні з остеопенією проводився протягом 14 днів (2-х тижнів) для основної та контрольної груп. Хворим обох групам проводилася ЛГ двічі на день, назначалися курси фізіотерапії та масажу.

Пацієнтки КГ займалися ЛГ традиційного спрямовування, що займало не більше, ніж 30 хвилин. Курс масажу складав не більше 10 сеансів, кожен протягом 10-20 хвилин. Короткочасність масажного сеансу обґрунтовувалася локальним впливом. Адже, масажні маніпуляції проводилися лише на кульшовий суглоб та ближні тканини. Фізіотерапевтичні процедури назначалися за рекомендаціями лікаря.

Для пацієнток ОГ комплекс ФТ був складений окремо з урахуванням індивідуальних особливостей. Комплекс на перших трьох заняттях тривав не більше 30 хвилин, на якому застосовувалися лише вправи у положенні лежачи або лежачи на животі без будь-якого обтяження. Це обґрунтовується тим, що пацієнткам потрібно було адаптуватися до навантаження, а нам потрібно було підібрати в майбутньому ті вправи, які підходили для кожної пацієнтки індивідуально.

Починаючи з четвертого сеансу включалися вправи у вертикальному положенні біля опори, вправи з предметами та невеликим поступово наростаючим обтяженням. Предмети, які використовувалися пацієнтками ОГ під час проведення ФТ:

• фітбол з шипами масажного спрямування та без них;

• еластична резинка;

• гімнастична палиця;

• дошка. Євмінова.

Дозування вправ було не за часом, а за кількістю повторень вправи, що залежало від самопочуття, сил та маси тіла пацієнтки.

Вступна частина заняття завжди була однаковою, проводилася у положенні лежачи та без використання інвентарю. Тривалість частини заняття - 10 хвилин.

Основна частина заняття була доволі насиченою, саме тому з метою відпочинку пацієнток вправи активно змінювали вихідні положення між положенням стоячи та положенням сидячи.

Перед початком заняття вимірювався артеріальний тиск (АТ) для подальшого контролю навантаження. В перервах між вправами вимірювання повторювалося 3-5 разів за заняття.

У людей, під час навантаження може, як підвищуватися, так і знижуватися тиск. Такий параметр напряму залежить від функції парасимпатичної системи організму. Також є і індивідуальні реакції людини. Орієнтовна норма підвищення або пониження АТ на 20 мм. рт. ст. від вихідної норми.

Вправи, які використовувалися були спрямовані на відновлення флексії та екстензії кульшового суглобу, а також покращення показників внутрішньої та зовнішньої ротації. Крім того, розроблена програма реабілітації напряму впливала на покращення процесу метаболізму не тільки у кульшовому суглобі, а і у близьких до нього тканинах для кращого надходження до кісткової тканини мінеральних речовин.

Основна частина заняття тривала до 25 хвилин.

Заключна частина представляє собою вправи на розслаблення м'язів, шляхом їх розтягнення. В цьому випадку ми застосували дошку Євмінова, на якій пацієнтка виконувала декілька простих вправ для кульшового суглоба та поперекового відділу хребта. Вправи у положенні стоячи були із застосуванням гімнастичної палиці. Виконувалися вправи на відновлення дихання, ЧСС та АТ.

Масаж хворим ОГ також відрізнявся: він проводився не тільки поблизу кульшового суглобу, а і спини та повністю ніг. При проведенні сеансу масажу застосовувалися такі прийоми, як погладжування, розтирання, та розминання, але з невеликою інтенсивністю та натиском.

Тим самим поліпшити надходження до тканин всіх поживних речовин, у тому числі і мінеральних речовин, в яких так потребують кістки вражені остеопорозом.

Фізіотерапія у пацієнток ОГ була такою ж, як і в КГ і назначалася лікарем. При цьому використовувалися:

1. Електрофорез. Під час його проведення можна застосовувати також ті чи інші препарати. Дія спрямована на зниження запального процесу та больового синдрому.

2. Магнітотерапія спрямована на пригнічення запальних процесів у суглобі та покращення надходження крові за поживними речовинами у дистальні частини тіла.

3. Ультразвук призначався з метою покращення формуванні колагенових волокон у суглобі.

Повторне обстеження пацієнток біло виконано через 2 тиждня після виконання програми ФТ. Такий термін був обумовлений внутрішнім режимом лікувальної установи.

При аналізі проявів синдрому функціональної недостатності кульшового суглоба у пацієнток ОГ виявлено покращення за такими показниками, як ранкова скутість більше 30 та 60 хвилин. Частота хрускоту при фізичній активності пацієнток знизилася на 30% а кульгавості -у два рази, що обґрунтовується покращенням сили м'язів та зменшенням скутості за WOMAC-В (рис. 1.).

Спостерігалася тенденція до зростання флексії та екстензії суглобу. У жодної пацієнтки погіршення стану не відбулося.

Рис. 1. Динаміка проявів синдрому функціональної недостатності кульшового суглобу у хворих основної групи

У хворих КГ також спостерігалася тенденція до покращення функції кульшового суглоба, що проявлялося деяким зменшення частоти виявлення кульгавості, обмеження зовнішньої ротації стегна пацієнток на 20 % (рис. 2.) У поодиноких хворих спостерігалося покращення показників ранкової скутості протягом перших 30 та 60 хвилин.

Рис. 2. Динаміка проявів синдрому функціональної недостатності кульшового суглобу у хворих контрольної групи

Таблиця 1. Динаміка індексу WOMAC у хворих на коксартроз

Примітки: 1. В чисельнику - показники основної групи, в знаменнику - показники контрольної групи

Після проведення клінічного спостереження за хворими ОГ та КГ слід відзначити, що показник больового синдрому за WOMAC-А прагне до покращення. Ступінь болю у хворих ОГ знизився в 1,2 рази (р>0,05).

У жодної пацієнтки після застосування комплексу больовий синдром не став сильніше, а лише прагнув до зменшення.

Показники рівня скованості кульшового суглобу за WOMAC-В у ОГ покращились у 1,2 рази (р>0,05), що показує на те, що вони мають тенденцію до покращення результатів. У пацієнток КГ також має безпосереднє пониження больового синдрому. Фізична активність пацієнток ОГ за показниками WOMAC-С покращена також у 1,2 рази (р>0,05), що свідчить про незначну, але позитивну динаміку у напрямку покращення самопочуття та збільшення їх активності ( табл. 1.).

Оцінка показників якості життя до застосування комплексу фізичної терапії та після його застосування представлена у рис.3, який свідчить по тенденцію до покращення всіх складових ЯЖ.

КГ у свої чергу показала аналогічну динаміку результатів ЯЖ пацієнток що представлено на рис. 4.

Рис. 3. Динаміка змін показників якості життя пацієнтів основної групи

Рис. 4. Динаміка змін показників якості життя пацієнтів контрольної групи

Висновки

1. Основою комплексу фізичної терапії було застосування лікувальної гімнастики та масажу. Особливістю побудови занять з ЛГ є: наявність адаптивного періоду зі зменшенням тривалості занять та вправ у положенні лежачи або лежачи на животі без будь якого обтяження, з подальшим поступово наростаючим обтяженням, зміною вихідних положень, застосуванням фітболу з шипами масажного спрямування та без них, стрічки-еспандеру, гімнастичної палиці та дошки Євмінова.

Особливістю масажної процедури є щадний режим застосування не тільки локально поблизу кульшового суглобу, а й інших зон тіла, що дозволяє покращити надходження до тканин всіх поживних речовин, у тому числі, мінеральних, які потребують кістки при остеодефіциті.

2. В результаті застосування розробленого комплексу фізичної терапії спостерігалася тенденція до зменшення больового синдрому, скутості суглобу, зростання його амплітуди флексії та екстензії, покращення всіх складових якості життя жінок з коксартрозом та остеопенією.

постменопаузальний остеопороз лікувальний гімнастика

1. Алексеева Л.И. Остеоартроз и остеопороз /руководство по остеопорозу/ под ред. Л.И. Беневоленской. М.: Бином, 2003. - С. 482-502.

2. Беневоленская Л.И., Лесняк О.М. Клинические рекомендации «Остеопороз. Диагностика, профилактика и лечение», 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ГЗОТАР Медиа, 2009. - 272 с.

3. Корж Н.А. Минеральная плотность костной ткани у женщин с артрозом различной локализации/ Н.А. Корж, Н.Н. Яковенчук// Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 3. - С. 63-67.

4. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. - К.: Моріон, 2001. - 408 с.

5. Майкова Т.В., Толстикова Т.М. Провідні фактори розвитку коксартрозу у поєднанні з остеопенією у жінок / Т.В. Майкова, Т.М. Толстикова // «Україна. Здоров'я нації» - № 3 (65) - 2021. - С. 108-115

6. Поворознюк В.В. Остеопоротичні переломи в українських жінок: зв⁵язок із віком, станом кісткової тканини та вертебральним больовим синдромом / В.В. Поворознюк, Т.В. Орлик, Н.Н. Григор⁵єва // Боль. Суставн. Позвоночник. - 2011. - № 4. - С. 24-27.

7. Поворознюк В.В. Менопауза и остеопороз / В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева // Репродуктивная зндокринология. - 2012 - № 4. - С. 40-47.

8. Савченко Т.Н. Профилактика остеопороза у женщин / Т.Н. Савченко, М.И. Агаєва, Л.А. Носова, Ю.О. Шаповалова // Русский медицинский журнал. - 2017.- № 12. -879-883.

9. Синяченко О.В. Гендернне особенности остеодефицита у больных остеоартрозом / О.В. Синяченко, Е.В. Добровинская, Н.В. Науменко // Український ревматологічний журнал. - 2010. - № 1 (39). - С. 31-33.

10. Ютовец Т.С. Остеопороз при гонартрозе и коксартрозе / Т.С. Ютовец, М.В. Ермолаева, O.В. Синяченко, Е.С. Головкина // Травма. - 2012. - Т. 13. - № 4. - С. 103-108.

11. Andreopoulou P. Management of postmenopausal osteoporosis / P. Andreopoulou, R.S. Bockman // Ann. Rev. Med. - 2015. - Vol. 14. - P. 329- 342.

12. Bennell K.L. Efficacy of a multimodal physiotherapy treatment program for hip osteoarthritis: a randomised placebo-controlled trial protocol / K. L. Bennell, Th. Egerton, Y.-H. Pua [et al.]// BMC Musculoskelet Disord. - 2010. - Vol. 11. - Р. 238.

13. Bultink I.E. Osteoarthritis and osteoporosis: what is the overlap?/ I.E. Bultink, W.F. Lems// Curr. Rheumatol. Rep. - 2013. - Vol. 15(5). - Р. 328.

14. Drees P. Osteoporosis and Osteoarthritis - Is there really an Inverse Relation?/ P. Drees, J. Decking, N. Breijawi [et al.] // Z. Orthop. Ihre Grenzgeb. -2005. - Vol. 143. - Р. 161-169.

15. Klein-Nulend J. Bone cell mechanosensitivity, estrogen deficiency and osteoporosis / Klein-Nulend J., van Oers R. F., Bakker A..D. R.G. Bacabac // J. Biomech. - 2015. - Vol. 48(5). P. 855-865.

16. Measurement properties of the Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index: a systematic review. Arthritis Care Res (Hoboken). - 2015. - Vol. 67(2)- Р. 216-229.

17. Prevention and management of osteoporosis: report of a WHO scientific group / WHO Scientific Group on the Prevention and Management of Osteoporosis. - Geneva : World Health Organization, 2000. - 192 р.

18. Savchenko V. Disorders of the mineral exchange and metabolism of bone tissue as a pathogenetic basis of physical rehabilitation patients with coxartarosis/ V. Savchenko, T. Maykova, S. Afanasiev [et al.] // Journal of Physical Education and Sport. - 2020. - Vol. 20. (Supplement issue 1), - Art 65. - Р. 447- 451.

References

1. Alekseeva L.Y. (2003) Osteoartroz y osteoporoz [Osteoarthritis and osteoporosis] Moscow: Binom [in Russian].

2. Benevolenskaya L.Y., Lesnyak O.M. (2009) Klinichni rekomendatsiyi «Osteoporoz. Diahnostyka, profilaktyka i likuvannya», [Clinical recommendations “Osteoporosis. Diagnostics, prevention and treatment»] Moscow: HEOTAR Media, [in Russian]

3. Korzh N.A., Yakovenchuk N.N., Korzh N.A. (2017) Mineral'na plotnist' kistkovoyi tkanyny u zhinok z artrozom riznoyi lokalizatsiyi [Bone mineral density in women with arthrosis of various localizations] // Ortopediya, travmatolohiya i protezuvannya - Orthopedics, traumatology and prosthetics, 3, 63-67 [in Ukrainian].

4. Lapach S.N., Hubenko A.V., Babych P.N.. (2001) Statystychni metody v medyko- biolohichnykh doslidzhennyakh z vykorystannyam EXCEL [Statistical methods in biomedical research using EXCEL] Morion, [in Russian].

5. Maykova T.V., Tolstykova T.M. (2021) Providni faktory rozvytku koksartrozu u poyednanni z osteopeniyeyu u zhinok [Leading factors in the development of coxarthrosis in combination with osteopenia in women] // Ukrayina. Zdorovya natsi;yi - Ukrai~ne. The health o;f the nation, 3 (65), 108-115 [in Ukrainian].

6. Povoroznyuk V.V., Orlyk T.V., Hryhor^yeva N.N. (2011) Osteoporotychni perelomy v ukrayins'kykh zhinok: zv^yazok iz vikom, stanom kistkovoyi tkanyny ta vertebral'nym bol'ovym syndromom [Osteoporotic fractures in Ukrainian women: relationship with age, bone condition and vertebral pain syndrome] // Bol. Sustavy. Pozvonochnyk. - Pain. Joints. Spine, 4, 24-27 [in Ukrainian].

7. Povoroznyuk V.V., Hryhor'eva N.V. (2012) Menopauza i osteoporoz [Menopause and osteoporosis] // Reproduktyvna endokrynolohiya. - Reproductive Encrology, № 4, 40-47 [in Ukrainian].

8. Savchenko T.N. Ahayeva, M.Y., Nosova L.A., Shapovalova YU.O. (2017) Profilaktyka osteoporozu u zhinok [Prevention of osteoporosis in women] Russkiy meditsinski;y zhual - Russian medical journal, 12, 879-883 [in Russian].

9. Synyachenko O.V., Dobrovynskaya E.V., Naumenko N.V. (2010) Henderni osoblyvosti osteodefitsytu u khvorykh osteoartrozom [Gender features of osteodeficiency in patients with osteoarthritis] Ukrayins kyy revmatolohichnyy zhurnal - Ukrainian Journal of Rheumatology, 1 (39), 31-33 [in Ukrainian].

10. Yutovets T.S., Ermolayeva M.V., Synyachenko O.V., Holovkina E.S. (2012) Osteoporoz pry hordosti i koksartroze [Osteoporosis in gonarthrosis and coxarthrosis] Київ:- Trauma, T 13, 4, 103-108 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru