Характеристика клінічних особливостей і стану цитокінових реакцій у хворих з хронічним панкреатитом

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра загальної медицини з курсом фізичної терапії

Характеристика клінічних особливостей і стану цитокінових реакцій у хворих з хронічним панкреатитом

Ратчик В.М., д.м.н., с.н.с., професор

Турицька Т.Г., к.б.н., доцент

Кравченко С.О. магістр

м. Дніпро

Анотація

В останні роки серед гастроентерологічних захворювань значно поширилася патологія підшлункової залози (ПЗ) зі збільшенням питомої ваги хворих з хронічним панкреатитом (ХП) та його ускладнень. Хронічний панкреатит є розладом травлення, що визначається як «патологічний фіброзапальний синдром підшлункової залози», при якому характерною ознакою є біль в верхній частині живота, з іррадіацією в спину. Метою роботи було вивчення клінічних особливостей хронічного панкреатиту з оцінкою якості життя і стану імунних реакцій у хворих в залежності від тривалості перебігу захворювання.

Матеріал і методи: Робота виконана у відділеннях терапії та загальної хірургії клінічного об'єднання КНП «ДМБКЛ №4» Дніпровської обласної ради шляхом ретро- і проспективного аналізу 101 хворих з діагнозом хронічний панкреатит за період з 2016 по 2022 рр. Середній вік становив 48,27±23 років з переважанням чоловіків в 3,2 рази (76,2%). Середня тривалість захворювання за даними анамнезу склала (76,18±9,31) місяців. В залежності від тривалості захворювання пацієнти були розподілені на дві групи: I групу склали пацієнти з тривалістю захворювання до 10 років (n = 60), а II групу - пацієнти з тривалістю захворювання більше 10 років (n = 41).

У роботі використана версія опитувальника SF-36, яка була розроблена і удосконаленою по формату і процедурі оцінювання. Кількісне визначення концентрації IL-6, IL-10, TNF-a, TGF-b в сироватці крові проводили за допомогою ІФА з використанням тест-систем.

Результати та їх узагальнення. Клінічна картина характеризувалась болем у 100% хворих, диспепсією у 96%, мальдігестією у 69,3% та жовтяницею у 8,9% пацієнтів Встановлено, що хронічний панкреатит може серйозно впливати на якість життя, а інтегральний показник якості життя у хворих І і II груп (45,51±5,02) та (37,75±4,33) відповідно, був достовірно (р<0,05) менше у 1,7 та 2,1 рази в порівнянні з контролем (80,97±5,2).

Також було показано, що збільшення тривалості захворювання у досліджених хворих підвищувало рівень секреторної недостатності підшлункової залози шляхом зниження екзо- та ендокринної функції відповідно (г = -0,557, р = 0,01); (г = -0,395, р = 0,01). Зміна імунного статусу у досліджених хворих з хронічним панкреатитом також визначалася тривалістю перебігу процесу і на більш пізніх стадіях спостерігалася тенденція до виснаження імунної системи. Встановлено, що високий рівень прозапальних цитокінів IL-6, TNF-a та низька активність протизапального медіатору IL-10 визначають активність процесу, а їх тривала циркуляція у хворих з хронічним панкреатитом асоціюється з несприятливим прогнозом захворювання.

Ключові слова: хронічний панкреатит, якість життя, больовий синдром, імунна система, цитокіни.

Annotation

Characteristics of clinical features and the status of cytokine reactions in patients with chronic pancreatitis

Ratchyk V.M., Dr Med. Sc., Professor; Turytska T.H., C. Biol. Sc., Ass. Professor; Kravchenko S.O. Masters, Department of General Medicine with a Course of Physical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

In recent years, among gastroenterological diseases, the pathology of the pancreas has spread significantly, with an increase in the specific weight of patients with chronic pancreatitis (CP) and its complications. Chronic pancreatitis is a digestive disorder defined as «pathological fibro-inflammatory syndrome of the pancreas» characterized by pain in the upper abdomen, with radiation to the back. The aim of the work was to study the clinical features of chronic pancreatitis with an assessment of the quality of life and the state of immune reactions in patients depending on the duration of the disease.

Material and methods: The work was performed in the departments of therapy and general surgery of the clinical association of the KNP «DMBKL No. 4» of the Dnipro Regional Council through retro- and prospective analysis of 101 patients with a diagnosis of chronic pancreatitis for the period from 2016 to 2022. The average age was 48, 27±23 years old with a 3.2 times predominance of men (76.2%). The average duration of the disease according to the anamnesis was (76.18±9.31) months. Depending on the duration of the disease, the patients were divided into two groups: I group consisted of patients with a disease duration of up to 10 years (n = 60), and II group - patients with a disease duration of more than 10 years (n = 41).

The work uses a version of the SF-36 questionnaire, which was developed and improved in terms of format and assessment procedure. Quantitative determination of the concentration of IL-6, IL-10, TNF-a, TGF-b in blood serum was carried out using ELISA using test systems.

Results and their generalization. The clinical picture was characterized by pain in 100% of patients, dyspepsia in 96%, maldigestion in 69.3%, and jaundice in 8.9% of patients. It was established that chronic pancreatitis can seriously affect the quality of life, and the integral indicator of the quality of life in patients I and II groups (45.51±5.02) and (37.75±4.33), respectively, was significantly (p<0.05) 1.7 and 2.1 times less compared to the control (80.97± 5.2).

It was also shown that an increase in the duration of the disease in the studied patients increased the level of secretory insufficiency of the pancreas by reducing the exo- and endocrine function, respectively (r = -0.557, p = 0.01); (r = -0.395, p = 0.01). The change in the immune status of the studied patients with chronic pancreatitis was also determined by the duration of the course of the process, and in the later stages a tendency to exhaustion of the immune system was observed. It was established that a high level of pro-inflammatory cytokines IL-6, TNF-a and low activity of the anti-inflammatory mediator IL-10 determine the activity of the process, and their long-term circulation in patients with chronic pancreatitis is associated with an unfavorable prognosis of the disease.

Keywords: chronic pancreatitis, quality of life, pain syndrome, immune system, cytokines.

Постановка проблеми

Патогенез ХП - це каскадний процес, що характеризується прогресуючим пошкодженням тканини підшлункової залози (ПЗ), вираженими порушеннями екзо- та ендокринної функції органу [1]. За сучасними уявленнями, панкреатичні зірчасті клітини є ключовими в процесі фіброгенезу, активуючись за допомогою цитокінової ланки або завдяки дії токсичних факторів, при цьому особлива увага в останні роки приділяється також спробам сфокусувати генетичні порушення, які пояснюють ґенез кліткового трансмембранного фіброзу [1]. На жаль, наслідки та смертність при панкреатиті залишаються значними. Узгоджені зусилля не лише хірургів, а й дослідників повинні прагнути знизити захворюваність на панкреатит та ефективно покращити лікування його наслідків [2-4]. Вплив болю у пацієнтів з ХП є найчастішою причиною госпіталізації та найсильнішим предиктором поганої якості життя (ЯЖ) [5-7]. Біль широко варіює залежно від клінічного перебігу захворювання, при цьому близько 40% пацієнтів повідомляють про переміжний біль і 60% про постійний біль [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування патології ПЗ висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців. серед яких О.О Шалімов, В.М. Копчак, Н.Б. Губергриць, О.Я. Бабак, В.Г. Ярешко, J.E. Dominguez-Munoz, D.S. Longnecker, M. W. Buchler, G. Kloppel S.S. Olesen. Але, проблема потребує подальшого наукового пошуку та практичного вирішення. Тому, метою роботи було вивчення клінічних особливостей хронічного панкреатиту з оцінкою якості життя і стану імунних реакцій у хворих в залежності від тривалості перебігу захворювання.

Мета статті - вивчення клінічних особливостей хронічного панкреатиту з оцінкою якості життя і стану імунних реакцій у хворих в залежності від тривалості перебігу захворювання.

Виклад основного матеріалу

Матеріал і методи дослідження Характеристика хворих. Дослідження проводилося відповідно до основ біоетичного положення Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Всесвітньої медичної асоціації Гельсінської декларації:етичні принципи медичних досліджень за участю людей (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р., останній перегляд - ICH VI, 2003 р.), наказу МОЗ України №690 від 23.09.2009 р. Результати досліджень наукової роботи розглянуто та погоджено Комітетом з біоетики при факультеті медичних технологій діагностики та реабілітації ДНУ (Протокол №1 від 16 січня 2023 р.) з висновком про те, що проведене дослідження відповідає діючому законодавству України, вітчизняним та міжнародним біоетичним нормам. Всі учасники були інформовані щодо цілей, організації, методів дослідження та підписали інформовану згоду щодо участі у ньому, і вжиті всі заходи для забезпечення анонімності пацієнток.

В основу роботи покладено про- і ретроспективний аналіз історій хвороб 101 хворого, які знаходились на обстеженні та лікуванні в відділеннях терапії і загальної хірургії клінічного об'єднання КНП «ДМБКЛ №4» Дніпровської обласної ради з діагнозом хронічний панкреатит за період з 2021 по 2022 рр. Серед обстежених хворих з ХП чоловіки складали 77 (76,2%), жінки - 24 (23,8%). Вік хворих коливався від 26 до 76 років. Середній вік становив 48,27±23 років з переважанням чоловіків в 3,2 рази (76,2%). Вивчення анамнезу показало, що тривалість захворювання коливалася межах від 12 місяців до 24 років. Середня тривалість захворювання за даними анамнезу (76,18±9,31) місяців. В залежності від тривалості захворювання пацієнти були розподілені на дві групи: I групу склали пацієнти з тривалістю захворювання до 10 років (n = 60), а П група - пацієнти з тривалістю захворювання більше 10 років (n = 41).

При вивченні даних анамнезу було встановлено, що у 63 (62,4%) хворих мав місце алкогольний панкреатит, 30 (29,7%) - біліарний, у 8 (7,9%) - ідіопатичний. Також, з анамнезу стало відомо, що більшість пацієнтів страждали на ХП протягом тривалого часу і перебували під наглядом лікаря за місцем проживання. Однак, слід зазначити, що тільки 72 (67,3%) пацієнти отримували регулярне консервативне лікування.

Усім хворим виконували антропометричні дослідження: ріст, масу тіла (користувалися класифікацією Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я). Для оцінки якості життя у пацієнтів проводили опитування за допомогою загального опитувальника Medical Outcomes Study Short Form (MOS SF-36), яка розроблена J.E. Ware та співавт. (1992) [8]. Нами застосовувалась версія опитувальника SF-36, яка була розроблена і удосконаленою по формату і процедурі оцінювання [9,10]. Вміст TGF-P1визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА) [11] тест набором фірми «Bender MedSystems», Австрія. Кількісне визначення концентрації IL-6, IL-10, TNF-a в сироватці крові проводили за допомогою ІФА [11, 12].

Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою стандартних програм Microsoft Excel: розраховувалися середні арифметичні значення (М) і стандартні помилки середніх (m). Достовірність відмінностей визначали за допомогою критерію t - Стьюдента.

Клінічна характеристика обстежених хворих. Клінічна картина у хворих визначалася функціональними і структурними змінами ПЗ, а також ускладненнями, як з боку ПЗ, так і сусідніх органів. Розвиток клінічних проявів був пов'язаний з тривалістю захворювання, коли в залежності від тривалості часу змінювались симптоматика, характер патології та залежність її від структурних змін, що розвивалися в підшлунковій залозі. Так зване «вигоряння» ПЗ - процеси фіброзування та заміщення нормальної паренхіми із припиненням роботи екзо- та ендокринної тканини є наслідком впливу, в тому числі й тимчасового чинника.

Вагомою патологією, яка впливала на розвиток ХП і вважалась його патогенетичним чинником була жовчно-кам'яна хвороба (ЖКХ), яка разом з хронічним безкам'яним холециститом мала місто у 32,7% хворих. Прогресивне схуднення погіршувало перебіг захворювання у 72 досліджених хворих (71,3%), при цьому, втрата ваги тіла у II групи відзначалась у 78% хворих, що достовірно відрізнялось від I групи, де втрата ваги мала місто у 66,7% (р<0,05). Динаміка індексу маси тіла в групах пацієнтів відображена в табл. 1. Встановлено, що тривалість захворювання впливає на масу тіла обстежених пацієнтів. Недостатня маса тіла та виражений дефіцит ваги у 1,6 рази у хворих ІІ групи в порівнянні з першою корелювали з тривалістю захворювання (г = 0, 43; Р = 0,002).

Таблиця 1

Індекс маси тіла в обстежених групах пацієнтів з ХП

Примітки: * - р<0,05 - достовірна різниця показників між групами

Проведено аналіз причин та факторів ризику патології ПЗ й умов виникнення ХП у досліджених хворих. Найчастішою причиною розвитку ХП у хворих І і II груп було зловживання алкоголем у 55% та у 73,2% пацієнтів відповідно. У більшості випадків в анамнезі розвитку ХП відмічалось сполучення порушенням режиму харчування та вживання алкоголю у (85,1%) з тютюнопалінням і стресовими ситуаціями.

Клінічна картина захворювання оцінювалася за допомогою наступних синдромів: больового, диспептичного, мальдігестивного, жовтушного.

При аналізі скарг хворих можна зазначити, що основними клінічними симптомами у хворих І та ІІ груп був різний за періодичністю біль у 101 (100%) хворого і диспепсичні розлади у 96 (95%). Ці дані ми розглядати як основний фактор зниження якості життя у хворих хронічним панкреатитом.

У табл. 2 показано залежність виникнення болю від різних шкідливих факторів. При порівнянні груп ми отримали наступні результати. У І групи хворих з тривалістю захворювання до 10 років виникнення болю було частіше пов'язане з порушенням режиму харчування, прийомом шкідливої їжі, алкоголю та фізичними навантаженнями. У пацієнтів ІІ групи з тривалістю захворювання понад 10 років зазначені фактори поступалися показнику - відсутність причини і, отже, були пов'язані з більш глибокими, внутрішніми механізмами формування болю. Серед цих механізмів відомими є підвищення тиску в системі протоків ПЗ, а також перехід запальної маси під впливом цитокінової ланки на нервові закінчення.

Таблиця 2

Залежність виникнення болю від шкідливих факторів у хворих з ХП

Примітка: * - р<0,05 - достовірність різниці між І та ІІ групами

В усіх хворих І та ІІ груп при госпіталізації відзначали різний за періодичністю біль (табл. 3). Постійний біль спостерігався у 12 (20,0%) хворих І групи та у 5 (12,2%) ІІ групи; періодичний з нападами - у 13 (21,7%) пацієнтів І групи та у 6(14,6%) - ІІ групи, рідкий - у 14 (23,3%) хворих І групи та у 10 (24,4%) хворих ІІ групи.

Таблиця 3

Характер панкреатичного, болю у хворих з ХП

Аналіз інтенсивності болю в групах хворих показав, що у 60% хворих I групи з тривалістю захворювання до10 років переважали моделі з епізодами сильного і постійного болю, тоді як для 61% хворих II групи з тривалістю захворювання більше 10 років більш характерною ознакою був епізодичний та постійний легкий або помірний біль (p<0.05). Зазначені дані можуть свідчити про зниження секреторної активності підшлункової залози в залежності від тривалості анамнезу захворювання. Також слід відмітити, що 72,3% пацієнтів відзначали поєднання розташування та іррадіації болю.

Найчастіша локалізація болю у хворих І групи - епі- та мезогастральна область з іррадіацією в поперекову ділянку, у хворих ІІ групи - ліве підребер'я з іррадіацією в поперекову ділянку. Таким чином, маркером больового синдрому у досліджених хворих з ХП була іррадіація болю в поперекову ділянку, що спостерігалося у 22,8% хворих.

У групах хворих, загострення процесу відмічалось у 17 пацієнтів (16,8%) та було пов'язане зі збільшенням розміру ПЗ за рахунок запалення паренхіми. Серед хворих I та ІІ групи інфільтрат черевної порожнини виявлено у 5 (8,3%) і 3 (7,3%) пацієнтів в лівому підребер'ї та епігастрію відповідно та у 3 (5%) і 6 (14,6%) - в правому підребер'ї та епігастрію відповідно, що свідчило про перехід процесу з ПЗ на близько розташовані органи.

Больовий синдром поєднувався із різноманітними диспепсичними проявами, частота яких в І групи склала 56 (93,3%), в ІІ - 40(97,6%) випадків.

Зовнішньосекреторна недостатність (ЗСН), або панкреатична екзокринна недостатність (ПЕН), що характеризувалась неадекватною панкреатичною секрецією травних ферментів та бікарбонатів, була одним з найбільш серйозних ускладнень ХП, що вражала більше 50% діагностованих пацієнтів [13], та призводила до диспепсичного синдрому і метаболізму поживних речовин. При цьому, симптоматична ЗСН не виникає доти, доки приблизно 90% зовнішньосекреторної функції підшлункової залози не буде втрачено [14]. Прояви порушень травлення у хворих, що досліджували, розрізняли на симптоми шлункової диспепсії (нудота, відрижка, блювання, тяжкість у верхній половині живота, печія, розлади апетиту), які відмічено у 54 (56,2%) пацієнтів та симптоми кишкової диспепсії (здуття, бурчання у животі, підвищене газоутворення, стеаторея), що мали місто у 42 (43,8%) хворих. У частині хворих шлункова та кишкова диспепсії поєднувалися у клінічних проявах. Секреторна недостатність виявлялася стеатореєю у 21 (20,8%), втратою ваги у 70 (69,3%), порушенням харчування у 53 (52,5%). Найбільш частими із проявів диспепсичного синдрому у хворих І групи було відчуття важкості в животі, відрижка після прийому їжі у 18 (32,1%) пацієнтів. У хворих ІІ групи превалювали порушення випорожнень, підвищене газоутворення, стеаторея у 26 (65%) пацієнтів. Стеаторея виявлялася рясним неоформленим стільцем з маслянистим жирним блиском, з наявністю неперетравлених часток у калі і мала місто у 6 (10,7 %) хворих І групи та у 15 (37,5%) пацієнтів ІІ групи (p<0,05).

Інфільтративні зміни в правій анатомічній частині ПЗ створювали здавлення позапечінкових жовчних протоків, особливо при запалювальному процесі в головці ПЗ. Вказані прояви виявлялися жовтяничним забарвленням шкірних покривів, почуттям тяжкості у правому підребер'ї, зміною кольору сечі та калу, а також пальпуванням в правому підребер'ї збільшеного жовчного міхура (симптом Курвуаз'є). Усі ці симптоми складали жовтяничний синдром із постійним характером жовтяниці, який мав місто у 1 (1,7%) хворого І групи та у 2 (4,8%) - ІІ групи. Проміжна жовтяниця спостерігалась у 2 (3,3%) хворих І та у 4 (9,8%) хворих ІІ групи.

Лихоманка та підвищення температури тіла до 38-39°С відмічено у 6 (10%) пацієнтів І та у 5 (12,2%) хворих ІІ груп, що розцінювалося як прояв запалення ПЗ, а у хворих з механічною жовтяницею - як наслідок розвитку холангіту.

Отже, у досліджених хворих клінічна картина характеризувалася больовим синдромом у 100% хворих, диспепсичним синдромом у 95,04 % хворих, синдромом мальдігестії з дефіцитом маси тіла у 69,3% хворих, жовтяничним синдромом у 8,9% хворих. У 27 (26,7%) обстежених хворих, з яких 11 (18,3%) пацієнтів І та 16 (39%) пацієнтів ІІ групи відмічено підвищення рівня глюкози крові, що вказувало на порушення інкреторної функції ПЗ і проявлялося скаргами на спрагу, сухість у роті, поліурію, ніктурію, свербіж шкіри, втрату маси тіла. Тривалість захворювання впливала на стан декомпенсації обміну вуглеводів і достовірно (p<0,05) була характерною ознакою у хворих II групи з анамнезом захворювання більше 10 років. клінічний хронічний панкреатит імунний прозапальний цитокін

Таким чином, тривалість захворювання обумовлювала порушення зовнішньо- і внутрішньосекреторної функції ПЗ. Якщо порушення екзокринної функції ПЗ в I і II групах хворих складали 67% і 80,5 % випадків відповідно, в II групі клінічні розлади характерні для ЗСН зустрічались у 1,3 рази більше чим в I групі, розлади порушень ендокринної функції у хворих І групи виявлено в 2,1 рази частіше ніж у хворих І групи (р<0,05). При розгляді кореляційних зв'язків в обох групах хворих, збільшення тривалості захворювання підвищувало рівень секреторної недостатності ПЗ шляхом зниження екзо- та ендокринної функції відповідно (г = -0,557, р = 0,01); (г = -0,395, р = 0,01).

В залежності від тривалості захворювання проводилась порівняльна оцінка ЯЖ пацієнтів з використанням шкал опитувальника SF-36 (табл. 4).

Таблиця 4

Якість життя пацієнтів з ХП в залежності від тривалості захворювання

Примітки:

1. р1 - достовірність різниці між хворими контрольної та I і II груп;

2. р2 - достовірність різниці між хворими I та II груп.

Інтегральний показник ЯЖ у хворих І і II груп, відповідно (45,51±5,02) та (37,75±4,33), був достовірно менше в 1,7 та 2,1 рази в порівнянні з контролем (80,97±5,2), (р<0,05). Встановлено, що фізичне функціонування (ФФ) у хворих I і II груп було (72,08±3,44) і (69,73±3,54) балів відповідно, що значно нижче групи здорових осіб (98,5±1,06 бали) (р<0,05) при відсутності достовірної різниці між групами. Низькі показники за цією шкалою вказують на те, що фізична активність у пацієнтів значно обмежена станом їх здоров'я.

Оцінюючи таку важливу ознаку, як біль у хворих з ХП і зіставляючи дані табл. 4 з показниками табл. 3, слід зазначити, що якщо інтенсивність і нападоподібність болю була більш характерною для хворих I групи, то ниючий постійний біль характеризував хворих II групи, при цьому ознака фізичний біль (ФБ) достовірно (р<0,05) відрізнялась у цих хворих і від контрольної групи і від I групи. Низькі показники за цією шкалою говорять про те, що біль значно обмежувала активність хворих на ХП.

При співставленні показників між групами відмічалось достовірне погіршення показників рольового функціонування (РФ) в 1,6 рази та соціального функціонування СФ в 1,5 рази серед хворих ІІ групи (р<0,05) в порівнянні з I групою. Отже, за отриманими даними ЯЖ пацієнтів ІІ групи була достовірно гірше за показниками рольового функціонування (РФ, це фізична здатність людини виконувати свою професійну роботу або роботу вдома) та соціальне функціонування (СФ, тобто емоційної та фізичної здатності спілкуватися з іншими людьми) у порівнянні з І групою, (р<0,05), а також інтегральні показники ЯЖ хворих досліджених груп достовірно досягали найменшого рівня в порівнянні з контролем (р<0,05). Загальний стан свого здоров'я (ЗЗ) хворі на ХП оцінювали значно нижче, ніж практично здорові люди (75,40±5,90) з достовірною різницею міжгрупових показників (31,58±1,08) в I групі та (11,83±1,26) в II групі (p<0,05) залежно від тривалості захворювання .

Отже, дані табл. 4 показують суттєве погіршення всіх показників якості життя залежно від тривалості захворювання в порівнянні з контролем. За отриманими даними фізичного білю (ФБ) значно обмежувала активність хворих в групах, що досліджували на ХП достовірно відрізняючись від групи контролю і поступово погіршуючись в II групі в порівнянні з I (p<0,05). ЯЖ пацієнтів ІІ групи була достовірно гірше за показниками РФ та СФ в порівнянні з І групою, (р<0,05), а також інтегральні показники ЯЖ хворих досліджених груп достовірно досягали найменшого рівня в порівнянні з контролем (р<0,05).

Результати досліджень рівня цитокінів в залежності від тривалості перебігу захворювання у досліджених хворих представлено у табл. 5.

Таблиця 5

Рівень цитокінів у хворих з ХП в досліджених групах хворих, Me (Q1; Q2)

Примітки:

1. р1 - достовірність відмін І групи хворих порівняно з контрольною групою;

2. р2 - достовірність відмін ІІ групи хворих порівняно з контрольною групою;

3. р3 - достовірність відмін між І та ІІ групою хворих.

Аналіз отриманих результатів дослідження показав, що у хворих І групи відмічається підвищення рівня IL-6 в сироватці крові у 47,9% хворих (р>0,05), TNF-a (в 2,4 рази) - у 43,8% хворих (р<0,05) та TGF в (в 4,9рази) - у 77,1% (р<0,05) хворих. Рівень IL-6 в сироватці крові хворих І групи вірогідно підвищено в 1,8 рази, (р<0,05) в порівнянні із його рівнем у ІІ групи хворих. Це вказує на активність запального процесу в ПЗ. Рівень протизапального IL-10, який гальмує проліферативну відповідь Т-клітин був знижений у хворих І групи та прогресивно знижувався у хворих ІІ групи. Встановлено кореляційний зв'язок рівня IL-6 в сироватці крові з рівнем поліморфноядерних лейкоцитів (г = +0,4; р<0,01), з інтенсивністю болі (г = +0,29; р<0,05), з рівнем

TNF-a у сироватці крові (г = +0,64; р<0,01) та рівнем IL-10 у сироватці крові (г = +0,45; р<0,01). Рівень TGF pi у сироватці крові хворих І групи корелював із ступенем фіброзу ПЗ (г = +0,33; р<0,05).

У ІІ групи хворих відмічається підвищення рівня IL-6 (р>0,05) в сироватці крові у 28,6 % хворих, TNF-a - (в 1,6 рази) у 28,6 % (р<0,05) та TGF в1 (р<0,05) (в 5,5 рази) у 64,3 % хворих. Кількість IL-10 у хворих ІІ групи була у межах норми.

Визначено кореляційний зв'язок між рівнем IL-10 та активністю запалення (г = -0,76; р<0,01), рівнем IL-6 (г = +0,64; р<0,05), рівнем TNF-a (г = +0,76; р<0,01). Рівень прозапального IL-6 корелював: з рівнем TNF-a (г = +0,86; р<0,01), з рівнем TGF pi (г = +0,69; р<0,01), з рівнем РЕА (г = +0,72; р<0,01). Крім того, встановлено позитивні кореляційні зв'язки між рівнем TNF-a та ступенем фіброзу ПЗ (г = +0,61; р<0,05), тривалістю захворювання (г = +0,54; р<0,05), рівнем TGF pi (г = +0,57; р<0,05). Високий рівень прозапальних цитокінів IL-6, TNF-a та низька активність протизапального медіатору IL-10 визначають активність процесу, їх тривала циркуляція у хворих з ХП асоціюється з несприятливим прогнозом захворювання.

Обговорення результатів дослідження

Оцінка клінічної картини хворих з ХП у наших дослідженнях дозволяє зупинитися на 4 головних синдромах, які характеризувалися болем у 100% хворих, диспепсією у 96%, мальдігестією у 69,3% та жовтяницею у 8,9% пацієнтів, що узгоджується з даними (M. W. Buchleret al.2002, Whitcomb D.C. et al.2016, Gardner T.B et al.2020, B. Palmer, M. Petrik, 2022). При цьому так само, як і в роботах (P. Maisonneuve et al., 2005, J.D. Machicado et al., 2017) встановлено, що найчастішою причиною розвитку ХП у хворих І і II груп було зловживання алкоголем у 55% і у 73,2% та курінням у 53,3% и 39% хворих відповідно.

Процеси, що впливають на формування патології в ПЗ, багато в чому визначалися фактором тривалості захворювання, а збільшення тривалості захворювання у досліджених хворих підвищувало рівень секреторної недостатності ПЗ шляхом зниження екзо- і ендокринної функції відповідно (r = -0,557, р = 0,01); (r = -0,395, р = 0,01), що також відображено у (Longnecker DS., 2014). У дослідженнях (Lohr JM, Dominguez-Munoz E et al.,2017, W. Wassef et al.2019, A. Cabral et al., 2020) встановлено, що ХП може серйозно впливати на якість життя, як додаток до небезпечних для життя довгострокових наслідків, що відбивалося і в наших дослідженнях, при цьому нами встановлено, що ЯЖ пацієнтів ІІ групи з тривалістю захворювання більше 10 років, була достовірно гірше за показниками ФБ, РФ та СФ у порівнянні з І групою, (р<0,05), а інтегральний показник ЯЖ у хворих І і II груп (45,51±5,02) та (37,75±4,33) відповідно, був достовірно (р<0,05) менше у 1,7 та 2,1 рази в порівнянні з контролем (80,97±5,2).

Зміна імунного статусу у досліджених хворих з ХП також визначалася, тривалістю перебігу процесу і на більш пізніх стадіях спостерігалася тенденція до виснаження імунної системи, що збігається з думкою (M. Manohar et al., 2017) про те, що імунні механізми відіграють важливу роль у патогенезі ХП та при ХП виявлена значна недостатність імунної системи. Високий рівень прозапальних цитокінів IL-6, TNF-a та низька активність протизапального медіатору IL-10 визначають активність процесу, їх тривала циркуляція у хворих з ХП асоціюється з несприятливим прогнозом захворювання. Збільшення рівня ЦІК і зменшення співвідношення Тх/Тс є однією з характерних імунологічних особливостей ХП. Надмірна активація прозапальних цитокінів IL-6, TNF-a, TGF-b приводить до підсилення цитотоксичних реакцій і, як наслідок, імунокомплексному ураженню. Прозапальні цитокіни IL-6, TNF-a підвищують синтез колагену панкреатичних зірчастих клітин, або підвищують експресію ростових факторів в ПЗ (наприклад, TGF рі), які в свою чергу активують панкреатичні зірчасті клітини (M.Manohar et al., 2017). Це може бути фактором загострення та хронізації процесу з активізацією процесів фіброзування, коли рівень TGF ві у сироватці крові хворих І групи корелював із ступенем фіброзу ПЗ (r = +0,33; р<0,05), а у хворих II групи підвищувався в 5,5 рази у 64,3 % хворих в порівнянні з контролем.

При загальному підвищенні IL-6, TNF-a у частини хворих встановлено кореляційний зв'язок рівня IL-6 в сироватці крові з інтенсивністю болі (r = +0,29; р<0,05), що узгоджується з даними (Jami L.Saloman et al, 2021) про те, що у пацієнтів із сильним болем спостерігалося зниження TNFa, а також тенденція до зниження рівня IL-6.

Таким чином, тяжкість патологічних змін ПЗ, які обумовлюють розвиток функціонального та структурного дисбалансу при формуванні патології залежала від тривалості захворювання та характеру пускових механізмів виникнення хронічного панкреатиту.

Висновки

1. Оцінка клінічної картини досліджених хворих дозволяє зупинитися на 4 головних синдромах, які характеризувалися болем у 100% хворих, диспепсією у 96%, мальдігестією у 69,3% та жовтяницею у 8,9% пацієнтів, при цьому найчастішою причиною розвитку ХП у хворих І і II груп було зловживання алкоголем у 55% і у 73,2% та курінням у 53,3% и 39% хворих відповідно.

2. Встановлено, шо у всіх досліджених хворих відбувалося суттєве погіршення показників якості життя залежно від тривалості захворювання. Інтегральний показник ЯЖ у хворих І і II груп (45,51±5,02) та (37,75±4,33) відповідно, був достовірно (р<0,05) менше в 1,7 та 2,1 рази в порівнянні з контролем, при цьому, ЯЖ пацієнтів ІІ групи з тривалістю захворювання більше 10 років, була достовірно гірше за показниками ФБ - фізичний біль,

РФ - рольове функціонування, ЗЗ - загальне здоров'я та СФ - соціальне функціонування в порівнянні з І групою, (р<0,05).

3. Доведено, що інтенсивність та нападоподібність болю була більш характерною для 60% хворих I групи, а ниючий постійний біль характеризував 61% хворих II групи, при цьому ознака фізичний біль (ФБ) достовірно (р<0,05) відрізнялась у цих хворих, з контрольною групою, з I групою і значно обмежувала активність хворих на ХП.

4. Високий рівень прозапальних цитокінів IL-6, TNF-a та низька активність протизапального медіатору IL-10 визначають активність процесу, а їх тривала циркуляція у хворих з ХП асоціюється з несприятливим прогнозом захворювання. Збільшення рівня ЦІК і зменшення співвідношення Тх/Тс є характерною особливістю хворих досліджених груп. Надмірна активація прозапальних цитокінів IL-6, TNF-a, TGF-b приводила до підсилення цитотоксичних реакцій і, як наслідок, імунокомплексному ураженню.

Література

1. Witt H. Chronic pancreatitis: challenges and advances in pathogenesis, genetics, diagnosis, and therapy / H. Witt, M.V. Apte, V. Keim, J.S.Wilson // Gastroenterology. - 2007. - 132 (4). - P. 1557-1573

2. Lee P.J. New insights into acute pancreatitis / P.J. Lee, G.I. Papachristou // Nat Rev Gastroenterol Hepatol. - 2019. - 16 (8). - P. 479-496

3. Bakker O.J. Treatment options for acute pancreatitis / O.J. Bakker, Y. Issa, H.C. van Santvoort, M.G. Besselink, N.J. Schepers, M.J. Bruno et al. // Nature Review. - 2014. - 11 (8). - P. 462-469

4. Hines O.J. Management of severe acute pancreatitis / O.J. Hines, S.J. Pandol // BMJ. - 2019. -367. - P. l6227

5. Mullady D.K. Type of pain, pain-associated complications, quality of life, disability and resource utilisation in chronic pancreatitis: a prospective cohort study / D.K. Mullady, D. Yadav,

S.T. Amann, M.R. O'Connell, M.M. Barmada, G.H. Elta, et al. // Gut. - 2017. - 60 (1). - P.77-84

6. Olesen S.S. Opioid treatment and hypoalbuminemia are associated with increased hospitalisation rates in chronic pancreatitis outpatients / S.S. Olesen, J.L. Poulsen, M.C. Broberg, A. Madzak, A.M. Drewes // Pancreatology. - 2018. - 16 (5). - P. 807-813

7. Olesen S.S. Pain severity reduces life quality in chronic pancreatitis: implications for design of future outcome trials / S.S. Olesen, J. Juel, A.K. Nielsen, J.B. Frokjr, O.H. Wilder-Smith, A.M. Drewes // Pancreatology. - 2017. - 14 (6). - P.497-502

8. Ware J.E. The MOS 36-item short-form health survey: conceptual framework and item selection / J.E. Ware, C.D. Sherbour // Med. Care. - 1992. - 30 (6). - P. 473-483

9. Pezzilli R. The quality of life in patients with chronic pancreatitis evaluated using the SF-12 questionnaire: a comparative study with the SF-36 questionnaire / R. Pezzilli, A.M. Morselli-Labate, L. Frulloni, G.M. Cavestro, B. Ferri, G. Comparato, et al. // Dig Liver Dis. - 2006. - 38. - P. 109-115

10. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. / А.А. Новик, Т.И. Ионова. - М.: Олма-Медиа групп, 2007. - 320 с.

11. Haskova V. Simpl method of ciculating immune complex cloteetion in human polyethilen glicol precipitation / V. Haskova, K. L. Xaslik, F. Rina, I. Matl, J.Rovensky // Immunitete farsch. - 1978. - 154 (4). - P. 399-406

12. Демин Д.Б. Влияние перфторана, высоких доз аскорбиновой кислоты и их комбинации на цитокиновый профиль и уровень сывороточных иммуноглобулинов при остром панкреатите / Д.Б. Демин, А.И. Смолягин, Е.В. Попова, С.А. Корнилов, Ф.В. Басов // Цитокин и воспаление. - 2009. - 8 (3). - C. 59-63

13. Parhiala M.A population-based study of chronic pancreatitis in Finland: effects on quality of life / M. Parhiala, J. Sand, J. Laukkarinen, M. Parhiala // Pancreatology. - 2020. - 20 (3). - P. 338-346

14. Pezzilli R. Assessment of the qualityof life in chronic pancreatitis using Sf-12 and EORTC Qlq-C30 questionnaires / R. Pezzilli, A.M. Morselli-Labate, L. Fantini, D. Campana, R. Corinaldesi // Dig Liver Dis. - 2020/ - 39 (12). - P. 1077-1086

References

1. Witt, H., Apte, M.V., Keim, V., & Wilson, J.S. (2007). Chronic pancreatitis: challenges and advances in pathogenesis, genetics, diagnosis, and therapy. Gastroenterology, 132 (4), 1557-1573

2. Lee, P.J., & Papachristou, G.I. (2019). New insights into acute pancreatitis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol, 16 (8), 479-496

3. Bakker, O.J., Issa, Y., van Santvoort, H.C., Besselink, M.G., Schepers, N.J., & Bruno, M.J. et al. (2014). Treatment options for acute pancreatitis. Nature Review, 11 (8), 462-469

4. Hines, O.J., & Pandol, S.J. (2019). Management of severe acute pancreatitis. BMJ, 367, l6227

5. Mullady, D.K., Yadav, D., Amann, S.T., O'Connell, M.R., Barmada, M.M., & Elta, G.H., et al. (2017). Type of pain, pain-associated complications, quality of life, disability and resource utilisation in chronic pancreatitis: a prospective cohort study. Gut, 60 (1), 77-84

6. Olesen, S.S., Poulsen, J.L., Broberg, M.C., Madzak, A, & Drewes, AM. (2018). Opioid treatment and hypoalbuminemia are associated with increased hospitalisation rates in chronic pancreatitis outpatients. Pancreatology, 16 (5), 807-813

7. Olesen, S.S., Juel, J., Nielsen, A.K., Frokj^r, J.B., Wilder-Smith, O.H., & Drewes, A.M. (2017). Pain severity reduces life quality in chronic pancreatitis: implications for design of future outcome trials. Pancreatology, 14 (6), 497-502

8. Ware, J.E., & Sherbour, C.D. (1992). The MOS 36-item short-form health survey: conceptual framework and item selection. Med. Care, 30 (6), 473-483

9. Pezzilli, R., Morselli-Labate, A.M., Frulloni, L., Cavestro, G.M., Ferri, B., & Comparato, G. et al. (2006). The quality of life in patients with chronic pancreatitis evaluated using the SF-12 questionnaire: a comparative study with the SF-36 questionnaire. Dig Liver Dis, 38, 109-115

10. Novyk, A.A., & Yonova, T.Y. (2007). Rukovodstvo po yssledovanyiu kachestva zhyzny v medytsyne [Guidelines for the study of quality of life in medicine]. Moskow: Olma-Medya hrupp [in Russian]

11. Haskova, V., Xaslik, K.L., Rina, F., Matl, I., & Rovensky, J. (1978). Simpl method of ciculating immune complex cloteetion in human polyethilen glicol precipitation. Immunitete farsch, 154 (4), 399-406

12. Demyn, D.B., Smoliahyn, A.Y., Popova, E.V., Kornylov, S.A., & Basov, F.V. (2009). Vlyianye perftorana, vysokykh doz askorbynovoi kysloty y ykh kombynatsyy na tsytokynovyi profyl y uroven syvorotochnykh ymmunohlobulynov pry ostrom pankreatyte [The effect of perftoran, high doses of ascorbic acid and their combination on the cytokine profile and serum immunoglobulin levels in acute pancreatitis]. Tsytokyn y vospalenye - Cytokine and inflammation, 8 (3), 59-63 [in Russian]

13. Parhiala, M., Sand, J., Laukkarinen, J., & Parhiala, M. (2020). A population-based study of chronic pancreatitis in Finland: effects on quality of life. Pancreatology, 20 (3), 338-346

14. Pezzilli, R., Morselli-Labate, A.M., Fantini, L., Campana, D., & Corinaldesi, R. (2020). Assessment of the qualityof life in chronic pancreatitis using Sf-12 and EORTC Qlq-C30 questionnaires. Dig Liver Dis, 39 (12), 1077-1086

Размещено на Allbest.Ru