Сучасні принципи лабораторної діагностики ниркової недостатності

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Черкаська медична академія

Сучасні принципи лабораторної діагностики ниркової недостатності

1Черевата Ганна Валентинівни магістр за спеціальністю

«Технології медичної діагностики та лікування»,

1Турицька Тетяна Григорівна кандидат біологічних наук, доцент,

доцент кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії,

2Базілевський Андрій Григорович кандидат наук

з фізичного виховання та спорту,

викладач кафедри фізичної терапії та ерготерапії

м. Дніпро, м. Черкаси

Анотація

Хвороби нирок є поширеними та небезпечними, тому своєчасна їх діагностика є вкрай важливою, так як саме вона передує розвитку системи профілактики ниркових захворювань, модернізації та підвищенню якості лікування хворих, розробці нових лікувальних препаратів і медичної апаратури для надання допомоги хворим та лікуванню нефрологічних захворювань.

За даними ВООЗ, Міжнародних нефрологічних організацій і товариств, кількість хворих із захворюваннями нирок сьогодні становить 10% населення планети, і ця цифра, нажаль, зростає. В Україні близько 35 тисяч пацієнтів із хронічною хворобою нирок III-V стадій, які поступово, але невпинно рухаються до V, термінальної стадії, та стають у чергу на гемодіаліз. Важливо те, що 90% українців на гемодіалізі - молодші за 64 роки. Тобто в основному це - працездатні люди, які можуть сплачувати податки, виховувати дітей, вести майже звичайний спосіб життя. Основною причиною поширення хвороб нирок є катастрофічне зростання основних захворювань, які й призводять до хронічної хвороби нирок - діабету та артеріальної гіпертензії. Тому, метою даного дослідження був аналіз можливостей сучасної лабораторної діагностики при гострій та хронічній нирковій недостатності.

Матеріал і методи: Дослідження виконано на базі клініко-діагностичної лабораторії КЗ "Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова". Було обстежено 200 пацієнтів чоловічої та жіночої статі у віці 18-79 років з хронічною хворобою нирок (ХХН) 1, 2, 3, 4 і 5 стадій (ст.) та нирковою недостатністю неуточненої етіології (НН неут. ет.) Описані референтні значення загальних аналізів крові та сечі (ЗАК на аналізаторі Sysmex XN-1000 (Японія), ЗАС), аналізу добової сечі, за методом Нечипоренко, проби Реберга та біохімічного аналізу крові (на аналізаторі Cobas 506, Швейцарія).

Опрацювання отриманих даних виконували за допомогою стандартних програм Microsoft Excel: розраховувалися середні арифметичні значення (М) і стандартні помилки середніх (m). Достовірність відмінностей визначали за допомогою критерію t - Стьюдента.

Результати та їх узагальнення. Показано, що при ХХН 1 стадії показовими є результати ЗАК, аналізу сечі за Нечипоренком та біохімічного аналізу крові. Для постановки діагнозу ХХН 4 стадії найбільш важливими є результати ЗАС, аналіз добової сечі, проба Реберга та біохімічний аналіз крові. Для ХХН 2, 3, 5 стадії та НН неуточненої етіології всі згадані клінічні та біохімічні аналізи крові та сечі є надважливими. При ХХН та НН неуточненої етіології спостерігаються однакові симптоми та схожі патологічні зміни у лабораторних дослідженнях. Крім того, чим більша стадія розвитку ХХН та прогресування НН неуточненої етіології, тим більш виражена симптоматика та зміни у лабораторних аналізах крові та сечі.

Ключові слова: ниркова недостатність, ХХН, ШКФ, креатинин.

Abstract

Modern principles of laboratory diagnostics of renal failure

Cherevata Hanna Valentynivna Master's degree in “Technologies of medical diagnosis and treatment", Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

Turytska Tetiana Hruhorivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department of General Medicine with a Сourse of Рhysical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro,

Bazilevskyi Andrii Hryhorovych Candidate of sciences in physical education and sports, teacher of the department of physical therapy and occupational therapy, Cherkasy Medical Academy, Khreschatyk St., 215, Cherkasy

Renal failure is a syndrome that develops as a result of impaired renal blood flow, glomerular filtration, tubular reabsorption and secretion, as well as the concentrating ability of the kidneys and is characterized by azotemia, impaired electrolyte-water balance, and acid-base balance. Chronic renal failure (CRF) affects up to 16% of the world's population, while acute renal failure (ARF) is associated with 5-20% of hospitalizations [1,3].

Objective. To investigate the possibilities of modern laboratory diagnostics in acute and chronic renal failure.

Materials and methods. 200 male and female patients aged 18-79 years with chronic kidney disease (CKD) of stages 1, 2, 3, 4 and 5 and renal failure (RF) of unspecified etiology were examined, and their results were analyzed (M± m) general clinical and biochemical laboratory analyzes (p<0.05).

The subjects (n=200) were divided into 6 experimental groups: 1st experimental group (n=34: m.=17, w.=17) is patients with CKD stage 1; 2nd experimental group (n=43: m.=25, w.=18) - CKD stage 2; 3rd experimental group (n=38: m.=25, w.=13) - CKD stage 3; 4th experimental group (n=32: m.=21, w.=11) - CKD stage 4; 5th experimental group (n=28: m.=15, w.=13) - CKD stage 5; 6th experimental group (n=25: m.=15, w.=10) - RF of unspecified etiology; The control group (n=34: m.=17, w.=17) is relatively healthy people.

Results and discussion. It was found that 59% of male patients with CKD and RF (Renal Failure) of unspecified etiology. Women among patients with CKD and RF of unspecified etiology are 41%. Men suffer from CKD and RF of unspecified etiology more often than women by 18%. The average age of male patients reaches 45±1.28 years, and female patients - 54±1.34 years. Men begin to get sick at the age of 18, which is 9 years earlier than women. Most often they suffer from CKD stage 2 (22%), and the least - from RF of unspecified etiology (12%). Weakness, sleep disorders, weight loss, increased blood pressure, swelling, etc. can occur at all stages. Paleness with a yellowish tinge, itchy skin, "uraemic frostbite", gastrointestinal disorders, etc. are signs of stage 5 CKD and RF of unspecified etiology.

In the general blood test, micro- and macrocytosis is observed. Also, in stage 2 CKD, there is a slight increase in immature granulocytes. In CKD stage 5, normochromic normocytic anemia and slight anisocytosis are characteristic. In the urinalysis, proteinuria, microhematuria and cylindruria were detected. In the urine 24-hour volume test, polyuria and severe proteinuria. Leukocytes, erythrocytes and cylinders are increased in the urine analysis by Nechiporenko. In the Rehberg test, blood creatinine is increased, GFR is increased, the concentration index is decreased, and tubular reabsorption is decreased. An increase in sodium, creatinine, and urea is observed in the blood biochemical test, but in CKD stage 5 and RF of unspecified etiology, the total protein is still reduced.

Conclusion. The article examines the clinical picture, changes in the general blood test, urinalysis, urine 24-hour volume test, urine analysis by Nechiporenko, Rehberg test and blood biochemical test in CKD of all stages and RF of unspecified etiology. It was found that with the course of diseases, symptoms and changes in laboratory tests develop, according to which it is possible to correctly and timely diagnose CKD at all stages and RF of unspecified etiology.

Keywords: renal failure, CKD, GFR, creatinine.

Вступ

Постановка проблеми. Ниркова недостатність (НН) - синдром, що розвивається в результаті порушення ниркового кровотоку, клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції і секреції, а також концентраційної здатності нирок та характеризується азотемією, порушенням електролітно-водного балансу і кислотно-лужної рівноваги. За перебігом розрізняють гостру і хронічну ниркову недостатність [1].

Хронічна ниркова недостатність (ХНН) вражає до 16% населення світу, тоді як гостра ниркова недостатність (ГНН) пов'язана з 5-20% госпіталізацій. У країнах, що розвиваються, поширеність ХНН подібна до поширеності у країнах з високим рівнем ресурсів, 13,9%, тоді як у ГНН становить до 7% [2,3].

У 2020 р. в Україні кількість померлих серед чоловічої та жіночої статі через «Гостру ниркову недостатність. Гострий та швидко прогресуючий нефритичний синдром» становила 17 осіб, через «Хронічну ниркову недостатність.

Хронічний нефритичний синдром» була 530 чоловік, через «Неуточнену ниркову недостатність» значилася у 10 осіб [4]. Враховуючи все вище згадане, бачимо, що хвороби нирок є поширеними та небезпечними, тому своєчасна їх діагностика є вкрай важливою, так як саме вона передує розвитку системи профілактики ниркових захворювань, модернізації та підвищенню якості лікування хворих, розробці нових лікувальних препаратів і медичної апаратури для надання допомоги хворим та лікуванню нефрологічних захворювань.

Оскільки НН має високу розповсюдженість у світі, велику смертність в Україні, складний та довгий розвиток, то в цій статті надані дані проведених лабораторних досліджень у пацієнтів з НН.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування анемічного синдрому висвітлені в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких В.І. Горовий, І.Г. Слепова, А.І. Мисак, О.М. Капшук, В.Д. Москалюк, М.О. Андрущак, М.О. Соколенко, Р.Ф. Єрьоменко, М. Є. Березнякова, M. Rahman, X. Wang, J.D. Bundy. Але, проблема потребує подальшого наукового пошуку та практичного вирішення.

Мета статті - дослідити можливості сучасної лабораторної діагностики при гострій та хронічній нирковій недостатності.

Виклад основного матеріалу

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилося відповідно до основ біоетичного положення Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Всесвітньої медичної асоціації Гельсінської декларації: етичні принципи медичних досліджень за участю людей (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р., останній перегляд - ICH VI, 2003 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р.

Результати досліджень наукової роботи розглянуто та погоджено Комітетом з біоетики при факультеті медичних технологій діагностики та реабілітації ДНУ (Протокол № 2 від 02 лютого 2023 р.) з висновком про те, що проведене дослідження відповідає діючому законодавству України, вітчизняним та міжнародним біоетичним нормам.

Всі учасники були інформовані щодо цілей, організації, методів дослідження та підписали інформовану згоду щодо участі у ньому, і вжиті всі заходи для забезпечення анонімності пацієнтів.

Робота виконана згідно з планом науково-технічної роботи кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара; є фрагментом дослідження «Сучасні стратегії визначення стану здоров'я населення за найпоширенішими захворюваннями, їх лікування, превенції та реабілітаційних заходів», № державної реєстрації 0122U001470.

Дослідження виконано на базі клініко-діагностичної лабораторії КЗ "Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова". Було обстежено 200 пацієнтів чоловічої та жіночої статі у віці 18-79 років з хронічною хворобою нирок (ХХН) 1, 2, 3, 4 і 5 стадій (ст.) та нирковою недостатністю неуточненої етіології (НН неут. ет.)

Описані референтні значення загальних аналізів крові та сечі (ЗАК на аналізаторі Sysmex XN-1000 (Японія), ЗАС), аналізу добової сечі, за методом Нечипоренко, проби Реберга та біохімічного аналізу крові (на аналізаторі Cobas 506, Швейцарія). Досліджені (n=200) були розподілені на 6 експериментальних груп:

1 експериментальна група (n=34: ч.=17, ж.=17) - хворі з ХХН 1 ст.;

2 експериментальна група (n=43: ч.=25, ж.=18) - з ХХН 2 ст.;

3 експериментальна група (n=38: ч.=25, ж.=13) - з ХХН 3 ст.;

4 експериментальна група (n=32: ч.=21, ж.=11) - з ХХН 4 ст.;

5 експериментальна група (n=28: ч.=15, ж.=13) - з ХХН 5 ст.;

6 експериментальна група (n=25: ч.=15, ж.=10) - з НН неут. ет.;

контрольна група (n=34: ч.=17, ж.=17) - відносно здорові люди.

Статистичний аналіз здійснили за допомогою програми Microsoft Excel 2016 та програми Statistica 10 (StatSoft, США). При виборі статистичних процедур враховували методологічні вимоги Міжнародного конгресу гармонізації клінічних досліджень ICH/GGP. Статистична обробка результатів досліджень здійснювалася методами варіаційної статистики реалізованими стандартним пакетом прикладних програм SPSS 13.0 for Windows. нефрологічний медичний діагностика нирковий недостатність

Результати та їх обговорення. Виявлено, що хворих чоловіків на ХХН та НН неут. ет. 59%. Жінок серед пацієнтів з ХХН та НН неут. ет. 41%. Чоловіки хворіють на ХХН та НН неут. ет. частіше жінок на 18%.

Середній вік пацієнтів чоловічої статі сягає 45±1,28 років, а жіночої - 54±1,34 роки. Чоловіки починають хворіти у віці 18 років, жінки - у 27 р. Тобто чоловіки починають хворіти раніше жінок. Найчастіше хворіють на ХХН 2 ст. (22%), а найменше - на НН неут. ет. (12%). Дані щодо розповсюдженості ХХН всіх стадій та НН неут. ет. представлено на рис. 1.

Найбільш поширеними симптомами при ХХН та НН неут. ет. є слабкість, втома, апатія, сонливість вдень, безсоння вночі, зниження апетиту, схуднення, сухість шкіри, ламкість волосся, підвищення АТ, головний біль, задишка, набряки.

Рис. 1. Відсоток хворих на ХХН та НН неут. ет. (n=200) (p<0,05)

Проте вони зустрічаються нечасто при ХХН 1 та 2 стадії. А при 3 та 4 ст. ХХН помірно виражені.

Блідість з жовтуватим відтінком, свербіж шкіри, «уремічний іній», аміачний запах з рота, неприємний присмак, обкладений язик, нудота, блювота, пронос, роздутий живіт, м'язова збудливість, брадикардія є симптомами, які розвиваються на 5 ст. ХХН та НН неут. ет.

У пацієнтів з нирковою недостатністю наявні зміни у загальному аналізі крові (ЗАК), крім хворих з ХХН 4 ст. При ХХН 1, 2 та 3 ст. та НН неут. ет. мікроцитоз - мікроцитів до 0,45±0,05, 1,2±0,09, 2,57±0,19 та 0,59±0,21 відповідно.

Також збільшення макроцитів (макроцитоз) відповідно до 2,19±0,2, 2,16±0,14, 2,55±0,22 та 1,81±0,35. Також при ХХН 3 ст. абсолютна кількість незрілих гранулоцитів підвищена до 0,1±0,01 109/л, а відносна - 0,82±0,07%. При ХХН 5 ст. кількість еритроцитів знижена до 3,72±0,20 1012/л, гемоглобін зменшений до 99±6,44 г/л, КП та середній об'єм еритроцитів у межах норми та анізоцитоз - 14,5±0,33% ширина розподілу еритроцитів.

В загальному аналізі сечі (ЗАС) при ХХН 1 ст. патологічних змін немає. У пацієнтів з ХХН 2 ст. 1,75±0,30 г/л білка (протеїнурія), 0-2±0,11 в п/з не змінених та 3-5±0,06 в п/з змінених еритроцитів - мікрогематурія. У пацієнтів з ХХН 3 ст. протеїнурія - 1,25±0,30 г/л білка, мікрогематурія - 4-6±0,54 в п/з змінених еритроцитів, циліндрурія - 4-5±0,51 в п/з гіалінових циліндрів та 0-1±0,07 в п/з зернистих.

У хворих з ХХН 4 ст. лейкоцитурія, протеїнурія, мікрогематурія та циліндрурія: 9-11±1,40 в п/з лейкоцитів, 0,75±0,32 г/л білка, 1-3±0,26 в п/з не змінених еритроцитів та 0-2±0,16 в п/з гіалінових циліндрів. При ХХН 5 ст. збільшення білка до 1,0±0,36 г/л (протеунурія), 3-5±0,49 в п/з клітин плоского епітелію, наявність 0-1±0,16 в п/з зернистих циліндрів (циліндрурія) та 0-1±0,21 в п/з змінених еритроцитів (мікрогематурія). При НН неут. ет. протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія: 1,0±0,36 г/л білка, 1-2±0,59 в п/з змінених еритроцитів, 1-3±0,63 в п/з гіалінових та 0-1±0,1 в п/з зернистих циліндрів.

В аналізі добової сечі у пацієнтів з ХХН 1 ст. аналізи відповідають нормі. При всіх стадіях ХХН та НН неут. ет. присутня тяжка протеїнурія. При ХХН 2 ст. 2,0±0,21 г/л та 4,0±0,35 г/добу білка. При ХХН 3 ст. білка 2,5±0,24 г/л та 5,0±0,79 г/добу. При ХХН 4 ст. 2,5±0,36 г/л та 6,0±0,80 г/добу білка у сечі. При ХХН 5 ст. спостерігається 2,0±0,3 г/л та 3,0±0,46 г/добу білка.

При НН неут. ет. білка 2,0±0,39 г/л та 5,5±0,95 г/добу відповідно. Кількість сечі з ХХН 2 ст. сягає 1,9±0,1 л/добу, при ХХН 3 ст. - 2,37±0,09 л/добу, з ХХН 4 ст. - 2,1±0,08 л/добу, при ХХН 5 ст. - 2,07±0,06 л/добу та з НН неут. ет. - 2,44±0,21 л/добу. Тобто, при всіх стадіях розвивається поліурія.

В аналізі сечі за Нечипоренком при ХХН 1 ст. збільшення 1120±88,74/мл еритроцитів. У випадках з ХХН 2 ст. підвищення до 20±2,96/мл циліндрів. При ХХН 4 ст. змін немає. У пацієнтів з ХХН 3, 5 ст. та НН неут. ет. лейкоцити збільшені до 2300±293,18/мл, 2300±269,62/мл та 2330±231,08/мл відповідно.

При ХХН 3 ст. підвищення до 3000±834,82/мл еритроцитів, при ХХН 5 ст. - до 900±84,04/мл, при НН неут. ет. - до 1080±254,67/мл. При ХХН 3 ст. 140±25,48 циліндрів, при ХХН 5 ст. - 20±2,44/мл, при НН неут. ет. - 20±4,08/мл, тобто збільшення.

В пробі Реберга у обох статей з ХХН 1 ст. немає патології. У чоловіків та жінок з ХХН 2 ст. підвищений креатинін: 122±4,93 мкмоль/л та 115±5,06 мкмоль/л відповідно.

У чоловіків збільшена швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) - 124,7±4,36 мл/хв. При ХХН 3 ст. у чоловіків та жінок креатинін збільшений відповідно до 151±10 мкмоль/л та 170±9,45 мкмоль/л. У чоловіків та жінок підвищення ШКФ до 158,5±13,16 мл/хв та 186,3±12,68 мл/хв відповідно.

У жінок та чоловіків з ХХН 4 ст. рівень креатиніну збільшений: 260±7,13 мкмоль/л та 263±7,16 мкмоль/л відповідно. Концентраційний індекс у чоловіків 37,3±2,59, у жінок - 46,4±2,21, що є зменшенням. ШКФ у чоловіків зменшена до 35,4±0,94 мл/хв, а у жінок - до 32,2±0,86 мл/хв. У чоловіків канальцева реабсорбція також низька - 96±0,33%.

При ХХН 5 ст. креатинін у чоловіків та жінок підвищений: 651±13,16 мкмоль/л та 317±3,58 мкмоль/л відповідно. Концентраційний індекс у жінок зменшений до 36,2±4,6, у чоловіків - до 16,6±5,2. У чоловіків ШКФ 37,3±3,25 мл/хв, у жінок -37,8±3,06 мл/хв, що є зниженими значеннями. У чоловіків канальцева реабсорбція знижена до 93±0,8%.

У пацієнтів чоловічої та жіночої статі з НН неут. ет. креатинін крові підвищений відповідно до 277±35,9 мкмоль/л та 206±18,4 мкмоль/л. Концентраційний індекс низький: у чоловіків - 29,6±6,62, у жінок - 59,2±6,9. У чоловіків канальцева реабсорбція зменшена до 95±0,54, У жінок ШКФ підвищена до 123,4±9,54.

При біохімічному аналізі крові виявлено, що при ХХН 1 ст. креатинін у жінок підвищений до 101±4,75 дммоль/л. При ХХН 2 ст. у представників жіночої та чоловічої статей натрій збільшений до 146±0,4 ммоль/л та 145±0,36 ммоль/л відповідно. Рівень сечовини у чоловіків 8,5±0,42 ммоль/л, у жінок - 9,0±0,39 ммоль/л, що свідчить про збільшення. Креатинін у чоловіків підвищений до 131±5,06 дммоль/л, у жінок - до 96±3,79 дммоль/л. Глюкози збільшена: у чоловіків сягає 6,14±0,16 ммоль/л, а у жінок - 6,08±0,16 ммоль/л. Прямий білірубін підвищений у чоловіків до 7,1±0,4 ммоль/л, у жінок - 7,8±0,4 ммоль/л.

У чоловіків та жінок з ХХН 3 ст. збільшений креатинін: 115±3,22 дммоль/л та 92±4,79 дммоль/л відповідно. У чоловіків глюкоза 6,23±0,19 ммоль/л, у жінок - 5,99±0,19 ммоль/л, що є підвищеними значеннями. АЛТ збільшена: у чоловіків 60,8±3,5 Од/л, у жінок - 64,5±2,6 Од/л. АСТ у представників чоловічої статі підвищена і сягає 52,2±2,68 Од/л, у жіночої - 45,2±2,17 Од/л. Тільки у жінок натрій збільшений до 146±0,45 ммоль/л. При ХХН 4 ст. у чоловіків та жінок спостерігається підвищення сечовини до 15,6±1,22 ммоль/л та 15,1±1,2 ммоль/л відповідно. Креатинін у чоловіків та жінок збільшений до 255±7,08 дммоль/л та 216±8,47 дммоль/л.

У чоловіків та жінок з ХХН 5 ст. збільшений натрій відповідно 148±1,75 ммоль/л та 150±1,61 ммоль/л. Калій підвищений: у чоловіків 5,86±0,26 дммоль/л, а у жінок - 6,06±0,27 дммоль/л. Хлор у представників чоловічої статі збільшений до 117,9±2,45 ммоль/л, у жіночої - до 116,7±2,51 ммоль/л. Сечовина у чоловіків підвищена до 13,1±1,25 ммоль/л, у жінок - до 12,5±1,08 ммоль/л. У чоловіків креатинін 293±29,6 дммоль/л, у жінок - 217±9,0 дммоль/л, що є збільшенням. Загальний білок у чоловіків та жінок знижений: 65,9±1,62 ммоль/л та 64,1±1,54 ммоль/л відповідно.

У хворих чоловіків та жінок з НН неут. ет. підвищений рівень натрію: 151±1,44 ммоль/л та 154±1,34 ммоль/л відповідно. Калій у чоловіків 5,42±0,24 дммоль/л, а у жінок - 5,83±0,24 дммоль/л, що є збільшенням. Хлор підвищений: у чоловіків - 118,1±2,97 ммоль/л, а у жінок - 116,4±2,03 ммоль/л. Збільшення сечовини крові: у чоловіків - 12,9±1,12 ммоль/л, у жінок - 13,6±0,89 ммоль/л. Креатинін у чоловічої статі підвищений до 308±30,3 дммоль/л, у жіночої - до 218±7,3 дммоль/л. Прямий білірубін збільшений: у чоловіків у межах 7,4±0,68 ммоль/л, у жінок сягає 6,8±0,72 ммоль/л. Загальний білок у чоловіків та жінок зменшений відповідно до 61,7±1,16 ммоль/л та 61,0±1,07 ммоль/л.

Таким чином, при ХХН 1 стадії показовими є результати ЗАК, аналізу сечі за Нечипоренком та біохімічного аналізу крові. Для постановки діагнозу ХХН 4 стадії найбільш важливими є результати ЗАС, аналіз добової сечі, проба Реберга та біохімічний аналіз крові. Для ХХН 2, 3, 5 стадії та НН неуточненої етіології всі згадані клінічні та біохімічні аналізи крові та сечі є надважливими. При ХХН та НН неуточненої етіології спостерігаються однакові симптоми та схожі патологічні зміни у лабораторних дослідженнях. Крім того, чим більша стадія розвитку ХХН та прогресування НН неуточненої етіології, тим більш виражена симптоматика та зміни у лабораторних аналізах крові та сечі.

Висновки

У статті розглянута клінічна картина, зміни в ЗАС, ЗАК, аналізі добової сечі, за Нечипоренком, пробі Реберга та біохімічному аналізі при ХХН та НН неут. ет. Виявлено, що слабкість, розлади сну, схуднення, підвищення АТ, набряки тощо можуть проявлятися на всіх стадіях. Блідість з жовтуватим відтінком, свербіж шкіри, «уремічний іній», розлади ШКТ тощо - ознаки ХХН 5 ст. та НН неут. ет.

Показано, що чоловіки хворіють на ХХН та НН неуточненої етіології частіше жінок на 18%. Середній вік пацієнтів чоловічої статі сягає 45±1,28 років, а жіночої - 54±1,34 роки. Чоловіки починають хворіти у віці 18 років, що раніше жінок на 9 років. Найчастіше хворіють на ХХН 2 стадії (22%), а найменше - на НН неуточненої етіології (12%).

Підводячи підсумки, можна виокремити спільні зміни в лабораторних аналізах при ХХН та НН неут. ет. В ЗАК спостерігається мікро- та макроцитоз. Також при ХХН 3 ст. спостерігається невелике збільшення незрілих гранулоцитів. При ХХН 5 ст. характерні нормохромна нормоцитарна анемія та анізоцитоз.

В ЗАС виявлені протеїнурія, мікрогематурія та циліндрурія. В аналізі добової сечі поліурія та тяжка протеїнурія. В аналізі сечі за Нечипоренком підвищені лейкоцити, еритроцити та циліндри. В пробі Реберга підвищений креатинін крові, збільшена ШКФ, знижений концентраційний індекс та зменшена канальцева реабсорбція. При біохімічному аналізі крові спостерігається підвищення електролітів, креатиніну, сечовини, але при ХХН 5 ст. та НН неут. ет. ще зменшений загальний білок.

Література

1. Буйнова В. А., Небильцова О. В., Норейко С. Б., Пинський Л. Л. Стислий конспект з лабораторної діагностики для лікарів-інтернів: навч. посіб. / В. А. Буйнова, О.В. Небильцова, С. Б. Норейко, Л. Л. Пинський. - Київ: ТОВ «Видавничий Будинок «Аванпост-прим», 2019. - 228 с.

2. Родіонова І. О., Губська О. Ю. Загальні та окремі питання анемічного синдрому в клінічній практиці лікаря-інтерна: посібник для лікарів-інтернів та слухачів курсів тематичного удосконалення / І. О. Родіонова, О. Ю. Губська/ - Київ: НМУ імені О. О. Богомольця, 2019. 69 с.

3. Invernizzi R. Heamatologica Atlas of Hematologic Cytology / R. Invernizzi // J of Ше Ferrata Storti Foundation. - 2020. - 105 (1). - P. 276

4. Turner J., Parsi M., Badireddy M. Anemia / J. Turner, M. Parsi, M. Badireddy. StatPearls Publishing. 2022. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499994/

5. O'Farrill-Santoscoy F., O'Farrill-Cadena M., Fragoso-Morales L.E. Evaluacion del tratamiento a mujeres embarazadas con anemia ferropenica [Evaluation of treatment of iron deficiency anemia in pregnancy] / F. O'Farrill-Santoscoy, M. O'Farrill-Cadena, L.E. Fragoso- Morales // Ginecol Obstet Mex. - 2013. - 81 (7). - P. 377-381

6. Triscott J.A., Dobbs B.M., McKay R.M., Babenko O., Triscott E. Prevalence and Types of Anemia and Associations with Functional Decline in Geriatric Inpatients / J.A. Triscott, B.M. Dobbs, R.M. McKay, O. Babenko, E. Triscott // J Frailty Aging. - 2015. - 4 (1). - P. 7-12.

References

1. Buynova, V.A., Nebyl'tsova, O.V., Noreyko, S.B., Pyns'kyy, L.L. (2019). Styslyy konspekt z laboratornoyi diahnostyky dlya likariv-interniv: navch. posib. [Concise synopsis of laboratory diagnostics for intern doctors: training. manual]. Kyyiv: TOV «Vydavnychyy Budynok «Avanpost-prym» [in Ukrainian]

2. Rodionova, I.O., Hubs'ka, O.Y.U. (2019). Zahal'ni ta okremi pytannya anemichnoho syndromu v klinichniy praktytsi likarya-interna (posibnyk dlya likariv-interniv ta slukhachiv kursiv tematychnoho udoskonalennya) [General and specific issues of anemic syndrome in the clinical practice of an intern]. Kyyiv: NMU imeni O. O. Bohomol'tsya [in Ukrainian]

3. Invernizzi, R. (2020) Heamatologica Atlas of Hematologic Cytology. J of the Ferrata Storti Foundation, 105 (1), 276

4. Turner, J., Parsi, M., Badireddy, M. (2022) Anemia. StatPearls Publishing. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499994/

5. O'Farrill-Santoscoy, F., O'Farrill-Cadena, M., Fragoso-Morales, L.E. (2013). Evaluacion del tratamiento a mujeres embarazadas con anemia ferropenica [Evaluation of treatment of iron deficiency anemia in pregnancy]. Ginecol Obstet Mex, 81 (7), 377-381

6. Triscott, J.A., Dobbs, B.M., McKay, R.M., Babenko, O., Triscott, E. (2015). Prevalence and Types of Anemia and Associations with Functional Decline in Geriatric Inpatients. J Frailty Aging, 4 (1), 7-12

Размещено на Allbest.ru