Рецидивуючий афтозний стоматит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний медичний університету МОЗ України

Донецький національний медичний університет

Татарко Сергій Вікторович,

доктор медичних наук, професор, зав. кафедри фізіології та патологічної фізіології

Єщенко Георгій Леонідович,

студент 3 курсу стоматологічного факультету

м. Лиман

м. Краматорськ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню рецидивуючим афтам, які є поширеними хворобливими захворюваннями слизової оболонки ротової порожнини. Визначено що, незважаючи на їх високу поширеність і знання багатьох етіологічних факторів, точного механізму виникнення хвороба досі не повністю вивчена. Висвітлено існуючи три різні клінічні форми рецидивуючогоафтозногостоматиту і різна терапія в залежності від цього. Метою цієї статті є огляд поточних знань про можливі причини та лікування рецидивуючогоафтозногостоматиту. Було вивчено патогенез та лікування рецидивуючогоафтозногостоматиту. Цей огляд пропонує вченим і клініцистам корисну інформацію про клінічну картину, діагноз, схильні етіологічні фактори та останні тенденції лікування рецидивуючогоафтозного стоматиту(РАС). Описано схиляючі етіологічні фактори.

Розглянуто причини виникнення РАС, хоч основна причина досі невідома, але є багато етіологічних факторів, що призводять до рецидиву афтозного стоматиту, з яких найважливішими є механічне, хімічне або термічне пошкодження слизової оболонки порожнини рота з іншими причинами.

Встановлено, що деякі клінічні контрольовані дослідження показали ефективність і безпеку місцевого лікування РАС натуральними рослинними лікарськими засобами, такими як берберин або бджолиний прополіс.

Описано місцеві фактори, мікробіологічні фактори, алергічні фактори, імунологічні фактори та фактори харчування. Встановлено, що озонотерапія як потужний окислювач із сильною протимікробною дією, знеболюючою дією та можливістю стимулювати кровообіг та імунну відповідь отримала багато уваги в медицині та стоматології.

Зазначено, що незважаючи на свою частоту, етіопатогенез цього захворювання ще досить невідомий. Краще розуміння відповіді імунітету та фактори схильності можуть допомогти у запобіганні розвитку РАС, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом, у яких розвивається РАС із більш тяжкою клінічною картиною. Тим не менш, у більшості пацієнтів розвивається легка форма захворювання.

Ключові слова: порожнина рота, слизова оболонка, афти, рецидив, лікування.

Abstract

TatarkoSerhiiViktorovychDoctor of medical Sciences, Professor, Head of department of physiology and pathological physiology Donetsk National Medical University, 84404, Lyman,

YeshchenkoHeorhiiLeonidovych3rd-year student of the Faculty of Dentistry of Donetsk National Medical University, 84302, Kramatorsk

Recurrent aphtosis stomatitis

The article is devoted to the study of recurrent aphthae, which are common painful diseases of the mucous membrane of the oral cavity. It is determined that, despite their high prevalence and the knowledge of many etiological factors, the exact mechanism of the disease is still not fully understood. The existence of three different clinical forms of recurrent aphthous stomatitis and different therapy depending on it are highlighted. The purpose of this article is to review current knowledge about the possible causes and treatment of recurrent aphthous stomatitis. The pathogenesis and treatment of recurrent aphthous stomatitis have been studied. This review offers scientists and clinicians useful information about the clinical presentation, diagnosis, predisposing etiologic factors, and recent trends in the treatment of recurrent aphthous stomatitis (RAS). Predisposing etiological factors are described.

It is noted that despite its frequency, the etiopathogenesis of this disease is still quite unknown. A better understanding of the immune response and susceptibility factors may help prevent the development of RAS, especially in immunocompromised patients who have got more severe RAS. Nevertheless, most patients develop a mild form of the disease.

Keywords: oral cavity, mucous membrane, aphthae, recurrence, treatment.

Основна частина

Постановка проблеми. Одним із найбільш репрезентативних захворювань слизової оболонки за своєю частотою та симптоматикою є рецидивуючий афтозний стоматит (РАС), який є одним із найпоширеніших невідкладних стоматологічних захворювань, і може вимагати негайної допомоги через незручності, які завдає пацієнту. РАС характеризується рецидивуючими нападами поодиноких або множинних неглибоких болючих виразок у пацієнтів з інтервалом від кількох місяців до кількох днів. Тому вкрай необхідна постанова правильного діагнозу та призначення найбільш ефективного лікування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безумовно, пануюча в медицині, у тому числі і в стоматології, мікробна концепція етіології захворювань слизової оболонки порожнини рота, направляє зусилля лікарів на пошуки специфічних мікробних збудників стоматитів, серед яких фігурують віруси, бактерії, гриби, цьому були присвячені наукові розвідки вчених Борілової Л.П., Слезакова С., Бартова Дж.

Вивченням сучасної діагностики та комплексної терапії рецидивуючогоафтозногостоматиту присвячені роботи Фоміна Н.С., Сукманської Г.Д., КордонаЮ.В., Трофіменка Ю.Ю., Дядика О.О., Фелештинської О.Я.

Дослідження в частині лікування стоматитів запропоновано у працях науковців: Савичук Н.О. Шматко В.І., Авраменко, А.А., Ткаченко П.І., Юрочко Ф.О. саме через дослідження потужних антимікробних засобів, проте ефективність їх лікування залишає бажати кращого. Науковець Гончарук С.В. вивчав питання експериментально-клінічного обґрунтування застосування лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота. Проведений аналіз щодо появи такого захворювання, як РАС. У 40% випадках, виразки з'являються через генетичну схильність (у цих осіб виразки розвиваються раніше та мають більш виражений характер). В інших випадках це може статися через механічне пошкодження слизової оболонки рота, від тютюнопаління, через гормональні зміни або навіть стрес. Але питанню появи цього захворювання приділили немало уваги, про що свідчить велика кількість досліджень на цю тему.

Мета статті. Отже, мета статті - висвітлити новітні погляди науковців на таку хворобу, як рецидивуючий афтозний стоматит, дослідити схиляючі етіологічні фактори цього захворювання та способи його лікування.

Епідеміологія

РАС є у 20% всього населення, і ця чисельність залежить від різних факторів. Частіше зустрічається у віковій групі 10-19 років. Діти, обоє батьків яких мали РАС в певний період життя мають 90% шанс того, що захворіють на РАС, тоді як цей відсоток у дітей з негативним сімейним анамнезом - 20%. В основному тяжкість і частота епізодів зазвичай зменшується з віком, що частково можна пояснити залежною від віку нижчою функцією імунної системи. РАС частіше зустрічається у жінок (57,3%) [10].

Патофізіологія

Афтозні виразки переважно є результатом опосередкованої Т-клітинами імунної дисфункції, але також можуть включати опосередковане нейтрофілами та тучними клітинами руйнування епітелію слизової оболонки. В місцях уражень можуть змінюватися кількість міжклітинних медіаторів, таких як підвищення гамма інтерферону та інтерлейкінівIL-2, IL-4 та IL-5, а також різні молекули адгезії, що беруть участь у клітинній комунікації та цілісності епітелію.

Цей запальний процес призводить до утворення псевдомембрани, яка містить фібринозний ексудат, бактерії, запальні клітини, і некротичні клітини слизової оболонки [2].

Схиляючі етіологічні фактори

Точна причина РАС досі невідома, але є багато етіологічних факторів, що призводять до рецидиву афтозного стоматиту, з яких найважливішими є механічне, хімічне або термічне пошкодження слизової оболонки порожнини рота з іншими причинами, такими як психологічний стрес, системні захворювання, імунологічні порушення, куріння, різні наркотики, алергічні хвороби. Крім того, застосування певних ліків має велике значення впливу на частоту РАС.

Етіологію цього захворювання часто пов'язують з вірусом простого гепсуStreptococcussanguis, через всілякі розлади травлення, імунологічні та травматичні розлади, ендокринні фактори, дефіцит харчування, куріння, спадковість, гострі респіраторні захворювання та психосоматичні розлади. Афти також можуть з'являтися в зв'язку з групою патологічних розладів, таких як синдром Бехчета (хронічне автоімунне захворювання, що проявляється афтозним стоматитом, ураженням слизових оболонок геніталій, очей (ірит, увеїт, іноді сліпота) та часто залученням у процес внутрішніх органів) [6; 7].

Деякі дослідження описують більш високу частоту цього стану серед людей, які були інфіковані вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

Місцеві фактори

Локальна травма, що призводить до набряку та клітинної інфільтрації слизової оболонки порожнини рота є найпоширенішим місцевим фактором для розвитку РАС. Це може бути наслідком травми зуба або слизової оболонки, яка з'явилася через пошкодження зубною щіткою, ін'єкції місцевої анестезії або лікування зубів. Афти можуть опосередковано викликатися через травми м'яких тканин порожнини рота внаслідок парафункціональних звичок, таких як прикушування щоки або губи. На додаток до вищесказаного, на появу афт впливає психоемоційний стан людини, так як на значення pH слини впливає рівень кортизолу в слині, через що і з'являються ці виразки.

Мікробіологічні фактори

Різні віруси та бактерії можуть викликати РАС. Останні дослідження показали значний зв'язок між COVID-19 і РАС, де поширеність РАС у хворих на COVID-19 вище, ніж у здорових людей.

Також, було доведено, що Streptococcusmitis, бактерія, яка є невід'ємною частиною зубного нальоту у пацієнтів з хворобою Бехчета. Ці бактерії беруть безпосередню участь у патогенезі РАС або опосередковано як антигенний стимул, що, у свою чергу, гальмує вироблення антитіл, які перехресно реагують зі слизовою оболонкою порожнини рота [3].

Алергічні фактори

Алергія завжди вважалася можливою причиною РАС, а також підвищена чутливість до деяких харчових продуктів, таких як мигдаль, шоколад, кава, помідори, полуниця або пшениця та борошно, що містить глютен. Було показано, що 30% досліджуваних, які вживали їжу, яка не призводила до виділення гістаміну, спостерігався регрес РАС. Однак, дієта не усувала повністю появу нових уражень афтами порожнини рота. На основі цих результатів прийшли до висновку про харчову гіперчутливість, яка була незначною у розвитку РАС.

Використання зубних паст, що містять лаурилсульфат натрію у багатьох дослідженнях могли бути можливою причиною виникнення РАС. Завдяки своєму денатуруючому ефекту лаурилсульфат натрію руйнує слизовий шар в ротовій порожнині, залишаючи епітеліальний шар відкритим, що впливало на утворення виразок. Однак, широке використання зубної пасти, що містить лаурилсульфат натрію, свідчить про те, що лаурилсульфат натрію не є чинником виникнення РАС.

Імунологічні фактори

Є численні дослідження зв'язку між імунною відповіддю і розвитком РАС. Вважається, що розвиток РАС ґрунтується на цитотоксичності Т - лімфоцитів до епітелію ротової порожнини, дефекті субпопуляції лімфоцитів або в результаті аутоімунізації. Деякі фізіологічні стани, як вагітність або медикаментозна терапія тетрацикліном, можуть впливати на появу РАС.

Фактори харчування

Вважається, що фолієва кислота, цинк, залізо та вітаміни пов'язані з патогенезом РАС. Дефіцит кальцію і вітаміну Cтакож був пов'язаний з появою афт. Було доведено, що щоденний прийом вітаміну С значно зменшує спалахи виразок ротової порожнини та біль у пацієнтів з РАС.

Лікування

Лікування РАС відрізняється залежно від симптомів, частоти, розміру і кількості виразок. Однак, для пацієнтів із тяжким первинним захворюванням, для яких РАС є вже наслідком, Іноді досить лікувати основне захворювання, що призводить до зменшення інтенсивності розвитку виразок у ротовій порожнини.

Так хлоргексидин-диглюконат 0,2% найчастіше використовується для місцевої терапії невеликих уражень, зменшуючи тривалість виразки та збільшуючи кількість днів без виразки. Однак останнім часом його все менше рекомендують через його побічні ефекти, такі як фарбування зубів і язика [8]

Антибіотики для полоскання рота, що містить тетрациклін, сприяють зменшенню розміру і тривалість виразок через здатність блокувати активність колагенази, але її зв'язок з кандидозом ротової порожнини та алергічними реакціями обмежує використання цих полоскань

Пацієнтам з більш частими або більш важкими станами рекомендують використовувати дексаметазонову мазь. Доведено, що прийом дексаметазонової мазі тричі на день після їжі зменшує біль і час загоєння, але має побічний ефект, а саме, розвиток орального псевдомембранозногокандидозу [8].

Деякі клінічні контрольовані дослідження показали ефективність і безпеку місцевого лікування РАС натуральними рослинними лікарськими засобами, такими як берберин або бджолиний прополіс.

Також не треба забувати про системну терапію. Системні кортикостероїди, такі як «Преднізолон» може бути використаний у терапії пацієнтів з множинними афтами. Так 25 мг преднізолону щодня протягом 15 днів приносить швидке загоєння і зменшує частоту виразок. Однак у преднізолону є чимало побічних ефектів, такі як депресія, гіперглікемія та пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, тому його використання повинно бути обмеженим.

Кілька досліджень повідомили про успішне використання пентоксифіліну у лікуванні РАС у дозі 400 мг тричі на день. Пацієнти, які отримували лікування пентоксифіліном, мали менші виразки та зниження болю без будь-яких побічних ефектів.

Апреміласт - пероральна фосфодіестераза-4 інгібітор. В одному опублікованому випадку РАС, який був стійкий до кількох місцевих і системних методів лікування, 6 тижнів лікували апреміластом, добовою дозою дозою 10 мг/добу з поступовим підвищенням до 30 мг/12 год призвело до повного зникнення уражень, без рецидивів після 1 року лікування [2].

Інші системні ліки, наприклад, 40 мг доксицикліну або 300 мг сульфату цинку на добу може зменшити розмір афт та викликати більш великий період ремісії.

Озонотерапія

Озонотерапія як потужний окислювач із сильною протимікробною дією, знеболюючою дією та можливістю стимулювати кровообіг та імунну відповідь отримала багато уваги в медицині та стоматології. Вчені перевірили вплив озонотерапії на пацієнтів з РАС шляхом нанесення 2350 ppmозону на виразкові ураження протягом 15 днів через спеціальні одноразові силіконові чашки, які забезпечували безпечність машини для використання людиною. Їх результати показали, що застосування озонотерапії на уражену афтами слизову оболонку призводить до зменшення болю, розміру виразок та тривалості захворювання. Озонотерапія зменшує запалення та набряк і призводять до зникнення некробіотичних процесів, епітелізації виразок, зменшенню кількості запальних клітин, зміні клітинного співвідношення і до відновлення клітинних шарів епітелію. Спостерігаються зміни ротової порожнини тканин свідчать про ефективність озонотерапії в лікуванні РАС. Однак, також були виявлені побічні ефекти від такої терапії, так при вдиханні великих доз озон може викликати алергію або астму через подразнюючу дію на дихальну систему [9].

Лазерна терапія CO2

Головна мета в лікуванні РАС лазером полягає у зменшенні болю [1], більш швидкому загоєнні, зменшенні кількості та розміру виразок. Основна перевага лазерної терапії перед іншими способами є те, що лазер для лікування можна використовувати для всіх причин захворювання без системних побічних ефектів.

Висновки. Незважаючи на свою частоту, етіопатогенез цього захворювання ще досить невідомий. Краще розуміння відповіді імунітету та фактори схильності можуть допомогти у запобіганні розвитку РАС, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом, у яких розвивається РАС із більш тяжкою клінічною картиною. Тим не менш, у більшості пацієнтів розвивається легка форма захворювання. На щастя, навіть пацієнти, у яких розвивається важка форма РАС (з більшою кількістю афт та більшого розміру), здебільшого потребують лише симптоматичної терапії. Найважливішим у лікуванні РАС є усунення факторів схильності. Стратегія лікування також спрямована на зменшення болю та розміру виразки, сприяння загоєнню та зменшенню частоти рецидивів. З цього дослідження ми дійшли висновку, що РАС значно посилює негативний вплив здоров'я порожнини рота на якість життя пацієнта. Цей ефект обумовлений кількістю, розміром та болючістю уражень.

Література

рецидивуючий ротовий афтозний стоматит

1. Гончарук С.В. Експериментально-клінічне обґрунтування застосування лікувально-профілактичних засобів з коренів цикорію при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота: автореф. дис. к. мед. наук: 14.01.22 / ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ». Одеса, 2018. 22 с.

2. Дядик О.О., Фелештинська О.Я. Клініко-морфологічні особливості хвороби крона з ураженням порожнини рота. Вісник Вінницького національного медичного університету, 2019, Т. 23, №1. С. 20-23.

3. Фоміна Н.С., Сукманська Г.Д., Кордон Ю.В., Трофіменко Ю.Ю. До удосконалення методів лікування афтозних уражень слизової оболонки порожнини рота. Вісник Вінницького національного медичного університету, 2020, Т. 24, №1. С. 143-146.

4. Юрочко Ф. Сучасна діагностика та комплексна терапія рецидивуючого афтозного стоматиту. URL: https://health-ua.com/article/62874-suchasna-dagnostika-takompleksna-terapya-retcidivuyuchogo-aftoznogo-stomati (дата звернення: 10.02.2023).

5. BorilovaLinhartova P, Janos J, Slezakova S, Bartova J, Petanova J, Kuklinek P, Fassmann A, Dusek L, Izakovicova Holla L. Recurrent aphthous stomatitis and gene variability in selected interleukins: a case-control study. Eur J Oral Sci. 2018 Dec; 126 (6):485-492.

6. Hooks JJ. Possibility of a viral etiology in recurrent aphthous ulcers and Behcet's syndrome. J Oral Pathol. 1978; 7:353-64.

7. Natah SS, Konttinen YT, Enattah NS, Ashammakhi N, Sharkey KA, Hayrinen-Immonen R. Recurrent aphthous ulcers today: A review of growing knowledge. Int J Oral Maxillofac Surg. 2004; 33:221-34.

8. Scully C, Porter S. Oral mucosal disease: Recurrent aphthous stomatitis. Br J Oral Maxillofac Surg. 2008; 46:198 - 206.

9. Sen S, Sen S. Ozone therapy a new vista in dentistry: integrated review. Med Gas Res. 2020 Oct-Dec; 10 (4):189-192.

10. Staines K, Greenwood M. Aphthous ulcers (recurrent). BMJ ClinEvid. 2015 Feb 26; 2015.

References

1. Goncharuk, S.V. (2018). Eksperimental'no-klinichneobnmntuvannjazastosuvannja likuval'no-profilaktichnihzasobiv z korenivcikorijuprizahvorjuvannjahslizovoiobolonkiporozhninirota [Experimental and clinical substantiation of the use of medicinal and prophylactic agents from chicory roots in diseases of the mucous membrane of the oral cavity]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa: DERZhAVNA USTANOVA «INSTITUT STOMATOLOGH AKADEMR MEDIChNIH NAUK UKRAM» [in Ukrainian].

2. Djadik, O.O., Feleshtins'ka, O. Ja. (2019). Kliniko-morfologichniosoblivostihvorobi krona z urazhennjamporozhninirota [Clinical and morphological features of Crohn's disease with lesions of the oral cavity]. VisnikVinnic'kogonacional'nogomedichnogouniversitetu - Vinnytsia National Medical University Bulletin, 23, 1, 20-23 [in Ukrainian].

3. Fomina, N.S., Sukmans'ka, G.D., Kordon, Ju.V., Trofimenko, Ju. Ju. (2020). Do udoskonalennjametodivlikuvannjaaftoznihurazhen' slizovoiobolonkiporozhninirota [To improve methods of treatment of aphthous lesions of the mucous membrane of the oral cavity.]. VisnikVinnic'kogonacional'nogomedichnogouniversitetu - Vinnytsia National Medical University Bulletin, 24, 1, 143-146 [in Ukrainian].

4. Jurochko, F. Suchasnadiagnostika ta kompleksnaterapijarecidivujuchogoaftoznogostomatitu [Modern diagnosis and complex therapy of recurrent aphthous stomatitis]. health - ua.com Retrieved from https://health-ua.com/article/62874-suchasna-dagnostika-takompleksna - terapya-retcidivuyuchogo-aftoznogo-stomati [in Ukrainian].

5. BorilovaLinhartova, P, Janos, J, Slezakova, S, Bartova, J, Petanova, J, Kuklinek, P, Fassmann, A, Dusek, L, Izakovicova, Holla L. (2018). Recurrent aphthous stomatitis and gene variability in selected interleukins: a case-control study. Eur J Oral Sci, 126 (6):485-492 [in English].

6. Hooks, J.J. (1978). Possibility of a viral etiology in recurrent aphthous ulcers and Behcet's syndrome. J Oral Pathol, 7:353-64 [in English].

7. Natah, S.S., Konttinen, Y.T., Enattah, N.S., Ashammakhi, N, Sharkey K.A., Hayrinen - Immonen R. (2004). Recurrent aphthous ulcers today: A review of growing knowledge. Int J Oral MaxillofacSurg, 33:221-34 [in English].

8. Scully, C., Porter S. (2008). Oral mucosal disease: Recurrent aphthous stomatitis. Br J Oral MaxillofacSurg, 46:198 - 206 [in English].

9. Sen, S, Sen, S. (2020). Ozone therapy a new vista in dentistry: integrated review. Med Gas Res, 10 (4):189-192 [in English].

10. Staines, K, Greenwood, M. (2015). Aphthous ulcers (recurrent). BMJ ClinEvid, 26; 2015 [in English].

Размещено на Allbest.ru