Управління хворобою та якість життя осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту
Взаємозв'язок управління хворобою та якості життя осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Аналіз головних елементів факторної структури ефективного управління хворобою хворих: соціальна взаємодія, рецидив хвороби, а також контрольованість.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.07.2023 |
| Размер файла | 472,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
КЗВО «Волинський медичний інститут»
Управління хворобою та якість життя осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту
Пастрик Тетяна Володимирівна,
кандидат психологічних наук, доцент, в.о. ректора
Анотація
За даними ВООЗ, захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) входять до числа найбільш поширених, займаючи 3-4 місце серед всіх проблем зі здоров'ям. Вони мають масовий характер і притаманні всім віковим групам без виключення. Результати останніх досліджень свідчать про тісний зв'язок захворювань ШКТ із вищою нервовою системою, і про тісний взаємозв'язок емоційної регуляції, управління хворобою й якості життя, пов'язаною з хворобою в отримувачів медичних послуг.
Метою статті є емпіричне дослідження якості життя та управління хворобою особами з хронічними захворюваннями (ШКТ). Вибірку дослідження склали 119 особи, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному й проктологічному відділеннях КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня». У дослідженні було використано такі методики дослідження: Управління хворобою та саморегуляція осіб із хронічним захворюванням, який було адаптовано з опитувальника Управління здоров «ям та саморегуляція осіб із цукровим діабетом (HealthandSelf-ManagementinDiseases-HASMID), розроблений J. Carlton; Методика для діагностики якості життя (М. Фетискин). Результати здійсненого дослідження дають змогу дійти висновків про те, що управління хворобою та якість життя осіб із захворюваннями ШКТ є взаємопов'язаними. Встановлено кореляційні зв'язки між управлінням хворобою та задоволеністю здоров'ям, харчуванням, роботою та відпочинком. Факторна структура ефективного управління хворобою цих осіб представлена трьома компонентами: соціальною взаємодією, рецидивом хвороби та контрольованістю. При цьому найбільші факторні навантаження належать фактору соціальної взаємодії. Це свідчить про важливість соціальної підтримки і родини як найбільш значущих сфер якості життя цих осіб. Це узгоджується із найвищими середньогруповими показниками важливості таких сфер якості життя, як родина і соціальна підтримка.
Ключові слова: управління хворобою, якість життя, отримувачі медичних послуг, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.
Abstract
PastrykTetianaVolodymyrivnaCandidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Acting Rector of Volyn Medical Institute
Disease management and quality of life in service users with chronic gastrointestinal diseases
According to WHO, the gastrointestinal diseases are among the most frequent diseases, ranking 3-4 among all health issues. They have a mass character and belong to all age groups without exception. The results of recent studies indicate a close relationship between gastrointestinal diseases and the higher nervous system, and a close relationship between emotional regulation, disease management, and disease-related quality of life in health care recipients. The aim of the paper is an empirical study of the quality of life and health management of service users with chronic gastrointestinal diseases. The study sample consists of 119 people who were undergoing inpatient treatment in the gastroenterology and proctology departments of the Volyn Regional Clinical Hospital. The study applies such measures: Health and Self-Management in Diseases-HASMID questionnaire, developed by J. Carlton; questionnaire for assessment of the quality of life (M. Fetyskin). The results of the research indicate that there is an association between disease management and the quality of life in service users with gastrointestinal diseases. There is an association between disease management and satisfaction with health, nutrition, work, and leisure. The factor structure of effective disease management of these service users is represented by three components: social interaction, disease relaps, and controllability. At the same time, the largest factor loads belong to the factor of social interaction. This finding indicates the importance of social support and family as the most significant spheres of the quality of life of these service users. This is consistent with the highest indices of significance of such areas of quality of life as family and social support. The study has an important practical implication, namely developing a psychoeducational program for relatives and healthcare staff who interact with service users with chronic gastrointestinal diseases.
Keywords: disease management, quality of life, service users, chronic gastrointestinal diseases.
Основна частина
Постановка проблеми. За даними ВООЗ, захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) входять до числа найбільш поширених, займаючи 3-4 місце серед всіх проблем зі здоров'ям. Вони мають масовий характер і притаманні всім віковим групам без виключення [8]. Результати останніх досліджень свідчать про тісний зв'язок захворювань ШКТ із вищою нервовою системою, і про тісний взаємозв'язок емоційної регуляції, управління хворобою й якості життя, пов'язаною з хворобою в отримувачів медичних послуг [13].
Для того, щоб зрозуміти як якість життя пов'язана з управлінням хворобою, важливо визначити концептуальні межі управління хворобою та саморегуляції осіб із хронічними захворюваннями. Поняття управління здоров'ям / хворобою походить від сучасних досліджень, присвячених інноваційним технологіям, які може застосувати індивід для одужання чи підтримання здоров'я [9].
Американська психологічна асоціація тлумачить управління хворобою як систему психологічних втручань з метою підтримки здоров'я пацієнта із конкретним медичним діагнозом [5]. Розвиток поняття управління здоров'ям/хворобою зумовлено низкою чинників. По-перше, збільшенням кількості населення із хронічними хворобами, які не передбачають одужання, а максимальну підтримку якості життя із цією хворобою. До таких хвороб належать хвороби ШКТ, які окрім медикаментозного лікування передбачають також прижиттєве дотримання дієти, що значно впливає на психологічне благополуччя цих осіб.
Результати останніх досліджень свідчать про те, що хвороби ШКТ нерозривно пов'язані з нервовою системою. Зокрема порушення в кишково-мозковій віссі призводять до таких фізичних і психічних захворювань, як синдром подразненого кишківника, депресія, хвороба Альцгеймера та розлади аутичного спектру [11]. Захворювання ШКТ ускладняються тим, що окрім фізичних симптомів в особи відбувається значне погіршення функціонування у різних сферах життя, в соціальній взаємодії зокрема через необхідність дотримуватися певного режиму поведінки й харчування. Такі обмеження призводять не лише до скорочення важливих соціальних контактів, а й до часткової або повної непрацездатності особи. Таким чином, особи із хронічними захворюваннями ШКТ потребують особливої психологічної підтримки, оскільки вона сприятиме покращенню самопочуття цих осіб.
По-друге, розвиток первинної ланки охорони здоров'я у розвинених країнах світу та скорочення випадків госпіталізації при хронічних захворюваннях передбачає високу активність особи у регулюванні свого способу життя та покращення його якості. Як заначає R. Cregg, немає сенсу повертати отримувачів медичних послуг в ті умови, в яких вони захворіли [4].
Тому важливо саме на первинній ланці із залученням родини забезпечити високу якість життя отримувачу медичних послуг.
Якість життя - це сукупна категорія сучасної психології, яка відповідно до парасолькового принципу, охоплює низку життєвих сфер людини. У нашому дослідженні ми обрали методику якості життя, запропоновану М. Фетискіним, оскільки ця методика охоплює 14 сфер, важливих для осіб із хронічними захворюваннями ШКТ, зокрема харчування, здоров'я, психологічне благополуччя, соціальна підтримка і т. ін. яка широко досліджується у сучасній психології здоров'я та пов'язується із психологічним благополуччям особистості [1].
Результати теоретичного аналізу свідчать про те, що зарубіжні дослідники у галузі клінічної психології часто ототожнюють якість життя і психологічне благополуччя особи із хронічним захворюванням [4; 5]. Одне із найпоширеніших визначень якості життя - це благополуччя людини, яке досягається в результаті збалансованого поєднання негативних і позитивних аспектів життя, і нейтралізації негативних впливів на життєві сфери [1].
Для уникнення термінологічної плутанини у нашому дослідженні ми послуговуємося визначенням якості життя як духовної й матеріальної комфортності, зокрема якість життя включає фізичне здоров'я, родину, освіту, роботу, достаток, релігійні переконання, екологічну ситуацію у місці проживання. Важливо розмежовувати якість життя і стандарти життя, адже останнє є економічним, а не психологічним терміном. Також ми чітко розводимо поняття якості життя - як збірне поняття та якість життя, пов'язану із хворобою.
Незважаючи на наявність досліджень з проблеми якості життя, пов'язаної з хворобою, якість життя й управління хворобою отримувачів медичних послуг із захворюваннями ШКИ не отримало комплексного висвітлення у науковій літературі. Цим визначається актуальність нашого дослідження.
Метою статті є емпіричне дослідження якості життя ц управління хворобою особами з хронічними захворюваннями ШКТ.
Вибірку дослідження склали 119 особи, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному й проктологічному відділеннях КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня». Після отримання згоди на дослідження і заповнення бланків опитувальників, відбулося остаточне формування вибірки у кількості 118 особи. 1 особа не повністю/некоректно заповнила бланки опитувальників, відповідно ці дані не були використані у дослідженні. При діагностиці сприйнятої ЕЕ з боку сім'ї досліджуваним надавалася інструкція уявити члена родини, який контактує із ними щонайменше 10 годин щотижня.
У дослідженні було використано методи і методики дослідження відповідно до означеного предмета і мети.
1. Управління хворобою та саморегуляція осіб із хронічним захворюванням, який було адаптовано з опитувальника Управління здоров «ям та саморегуляція осіб із цукровим діабетом (HealthandSelf-ManagementinDiabetes-HASMID), розроблений J. Carlton [3]. Вибір цього опитувальника обумовлений думкою про те, що цей опитувальник може широко використовуватися для вивчення осіб, захворювання яких потребують тривалого дотримання дієти. Зокрема опитувальник управління хворобою J. Carltonдає шлях для ґрунтовного вивчення впливу захворювання на чотири аспекти якості життя: контроль, труднощі, пов'язані із захворюванням, стрес та підтримка, а також високою надійністю і економністю у використанні. Невелика кількість запитань і нескладне використання опитувальника є особливо важливим в умовах клінічного дослідження. Опитувальник має високу надійність та валідність у вибірках осіб із тривалим дотриманням дієтичної харчової поведінки. Опитувальник містить 8 пунктів, які відповідають таким субшкалам: настрій, гострі напади хвороби, втомлюваність, соціальне обмеження, контроль, труднощі, стрес, соціальна підтримка; та оцінюються шкалою від 1 до 4, де 0=ніколи, 1=деколи, 2=зазвичай, 3=завжди. Максимальний бал за опитувальник становить 24, та означає низьку саморегуляцію і низький контроль за станом здоров'я, та відповідно низьку якість життя. Опитувальник містить зворотні твердження, відповідно із зменшенням балів якість зазначених сфер покращується. Встановлено значущі кореляційні зв'язки між кожним пунктом опитувальника та загальним балом, коефіцієнт альфа Кронбаха становить <0.712 для усіх пунктів опитувальника. Таким чином, опитувальник має високі показники надійності і валідності.
2. Методика для діагностики якості життя (М. Фетискин), яка містить такі шкали: матеріальне забезпечення, житлові умови, родина, харчування, кохання, дозвілля, становище у суспільстві, духовні потреби, здоров'я, які оцінюються досліджуваними за шкалою від 0 до 100. Вибір методики обумовлений тим, що у сучасних дослідженнях підкреслюється зв'язок між ефективним управлінням хворобою і якістю життя [1]. Також результати останніх досліджень вказують на те, що у випадках хронічних хворобважливим показником самопочуття осіб із діагнозом є не одужання, яке часто є неможливим, а саме рівень якість життя, пов'язана із хворобою, що й є маркером успішного лікування. У цих працях також зазначається, що за сучасною тенденцією якість життя осіб із хронічними захворюваннями пов'язана із ставленням до них їхніх родичів та медперсоналом [13]. Таким чином, досліджуючи якість життя за запропонованими шкалами, можна визначити прояви різних аспектів якості життя відповідно до рівня емоційної експресивності як виду ставлення родини / медперсоналу до осіб із хронічними захворюваннями.
У таблиці 1 відображено середньогрупові показники і стандартне відхилення якості життя осіб із хронічними захворюваннями ШКТ.
Таблиця 1. Середньогрупові показники та стандартні відхилення якості життя осіб із хронічними захворюваннями ШКТ
|
№ з/п 1 |
Шкали якості життя Соціальна підтримка |
Середньогрупові значення (в балах) (M±SD) 85,00±24,10 |
|
|
2 |
Родина |
72,29±31,74 |
|
|
3 |
Харчування |
65,25±29,08 |
|
|
4 |
Життя |
66,36±23,04 |
|
|
5 |
Кохання, сексуальні почуття |
61,86±40,38 |
|
|
6 |
Становище в суспільстві |
63,56±23,56 |
|
|
7 |
Житло |
63,05±31,37 |
|
|
8 |
Здоров'я рідних |
62,80±26,50 |
|
|
9 |
Робота |
59,83±34,07 |
|
|
10 |
Власне здоров'я |
55,31±26,73 |
|
|
11 |
Духовність |
56,10±27,24 |
|
|
12 |
Гроші |
54,07±24,12 |
|
|
13 |
Благополуччя |
52,80±26,89 |
|
|
14 |
Відпочинок |
48,56±30,50 |
|
|
15 |
Якість життя |
59,66 ±19,98 |
Як видно з таблиці 1, з усіх сфер якості життя досліджувані найвище оцінили сфери соціальної підтримки і взаємодію з родиною. Примітно, що не зважаючи на високо оцінені сфери соціальної взаємодії, найменш розвиненими аспектами є організація власного відпочинку та стан благополуччя загалом. Також важливо відмітити, що переважна більшість сфер є в діапазоні - 50-65%, що свідчить про посередній рівень якості життя отримувачів медичних послуг.
Цікавим результатом є те, що в умовах розвинених сфер, пов'язаних із ставленням родини до особи із захворюваннями ШКТ, доволі розвиненою є також сфера харчування. Можемо припустити, що за умови родинної підтримки, дотримання прижиттєвої дієти не є виснажливим для представників нашої вибірки. Найменш розвиненими сферами, як показує дослідження, є сфери психологічного благополуччя та відпочинку. Важливим, на наш погляд, є розуміння того, що ці сфери не пов'язані із впливом симптомів захворювань ШКТ, адже ця методика не діагностує якість життя, пов'язану із хворобою. Вважаємо, що сфери життя залежать від ефективного управління хворобою цих осіб, адже організація власного відпочинку та психологічне благополуччя залежить від інших чинників.
Враховуючи той факт, що у дослідженнях часто ототожнюється якість життя і благополуччя, вважаємо за потрібне чітко розвести ці поняття. На думку К. Ryff, модель благополуччя включає шість окремих компонентів позитивного психологічного функціонування [12]. Ця модель відображає позитивне сприймання й оцінювання власної особистості і свого життя (самоприйняття), відчуття постійного зростання та розвитку особистості (особисте зростання), переконання, що життя має ціль і зміст (мета в житті), якісні стосунки з іншими (позитивні стосунки з іншими), здатність відповідально ставитися до свого життя та навколишнього світу (оволодіння оточуючим світом), а також відчуття самовизначення (автономія).
Найпоширенішим критерієм благополуччя з багатьох позицій є відчуття власної цілісності та завершеності, незважаючи на існуючий діагноз. Саме позитивне самоприйняття є важливим фактором психічного здоров'я, що також, на наш погляд, нерозривно пов'язаний із ефективним управлінням власною хворобою. Таким чином, вважаємо, що позитивне самоприйняття є важливим чинником високої якості життя отримувачів медичних послуг.
Фактор позитивних стосунків з іншими нерозривно пов'язаний із соціальною підтримкою отримувачів медичних послуг. У багатьох теоріях ідеться про важливість теплих, довірливих міжособистісних стосунків. Здатність любити вважають центральним компонентом психічного здоров'я та високої якості життя. Це узгоджується із важливістю цієї сфери наших досліджуваних, зокрема сфера кохання посідає восьму позицію із п'ятнадцяти.
Результати дослідження за методикою якості життя свідчать про важливість сімейної атмосфери для підтримки якості життя осіб із хронічними захворюваннями, і доцільність вивчати ефект емоційної експресивності як ставлення до осіб із діагнозом на їхнє благополуччя. Водночас ця методика не дає змогу, з'ясувати причини недостатнього благополуччя, які пов'язані з різними аспектами хвороби.
Заглибитися в особливості впливу хвороби на якість життя дає змогу діагностика управління хворобою та саморегуляція осіб із хронічними захворюваннями ШКТ. Для виділення найбільш значущих факторів управління хворобою та саморегуляції осіб із хронічними захворюваннями ШКТ, було здійснено факторний аналіз головних компонент (Principle
ComponentAnalysis) усіх субшкал методики HASMID: настрій, гострі напади хвороби, втомлюваність, соціальна обмеженість, контроль, труднощі, стрес, соціальна підтримка. Аналіз головних компонент з процедурою оберненняздійснювався на вибірці 118 осіб - отримувачів медичних послуг із захворюваннями ШКТ. Визначення коефіцієнту Kaiser-Meyer Olkinсвідчить про адекватність вибірки та її придатність до здійснення факторного аналізу (KMO=0,594). З рисунку 2 видно, що оптимальна кількість факторів - 3.
Рис. 2. Кількість виділених компонент субшкал опитувальника ИЛБМЮ
Навантаження трьох факторів представлено у таблиці 2. Перший фактор описує 32,82% дисперсії, другий фактор 54,03%, третій фактор - 54,04, відтак, кумулятивна дисперсія усіх трьох виділених факторів становить - 69,57%.
Таблиця 2. Навантаження головних компонент субшкал опитувальника HASMID
|
Компоненти |
1 |
2 |
3 |
|
|
настрій |
- |
0,620** |
- |
|
|
гострі напади хвороби |
- |
0,751** |
- |
|
|
втомлюваність |
0,859** |
- |
- |
|
|
соціальна обмеженість |
- |
- |
-0,491** |
|
|
контроль |
- |
- |
0,867** |
|
|
труднощі спілкування |
0,780** |
- |
- |
|
|
стрес |
0,789** |
- |
- |
|
|
соціальна підтримка |
- |
- |
- |
Як видно з таблиці, найбільший кореляційний зв'язок з фактором 1 мають такі змінні, як втомлюваність, труднощі спілкування та стрес, відтак, цей фактор отримав назву «Соціальна взаємодія». У факторі 2 найбільші факторні навантаження мають такі змінні, як настрій та гострі напади (рецидив) хвороби, відтак, фактор отримав назву «Симптоми хвороби». Фактор 3 вирізняється такими змінними із найбільшими факторними навантаженнями, як контроль та соціальна обмеженість (негативний кореляційний зв'язок), відтак, ми назвали цей фактор як «Контрольованість». Таким чином, ефективне управління хворобою для осіб із хронічними захворюваннями ШКТ полягають у таких вимірах, як ефективна соціальна взаємодія, до якої належить конструкт емоційної експресивності, а також взаємодія із найближчим оточенням; відсутність рецидивів хвороби та гострих симптомів; та контрольованість перебігу захворювання. На думку низки вчених, показники якості життя, характерні для осіб з хронічними хворобами ШКТ, можуть допомогти лікарям краще зрозуміти досвід цих осіб [7; 8].
Для того щоб зрозуміти як розподілилися змінні методики ИАЯМТР у трьох вимірному просторі, ми розмістили їх в оберненому просторі діаграми.
Рис. 3. Трьох-факторна діаграма управління хворобою та саморегуляції осіб із хронічними захворюваннями ШКТ
На цьому рисунку 3 видно, що усі 8 змінних було зведено до мінімуму - трьох факторів, при цьому кожен із факторів має приблизно однакові навантаження за змінними. Лише фактор 1 «Соціальна взаємодія» має дещо вищі навантаження порівняно з іншими двома факторами. Також можна помітити, що фактор 3 має великий розкид значень, значення змінної контролю значно перевищує змінну соціального обмеження, тоді як за іншими факторами значення усіх змінних приблизно однакове.
Отримані нами результати частково зіставляються із сучасними зарубіжними дослідженнями. Дослідники психологічних наслідків хвороби зазначають, що саме проблема соціальної адаптації є найгострішою для осіб із хронічними захворюваннями ШКТ [7]. Поширеними причинами дисбалансу також є стрес та необхідність дотримання постійної дієти. Неправильне харчування також є поширеним джерелом дисбалансу, що призводить до погіршення стану. Дотримання дієти, своєю чергою, підвищує необхідність серозних харчових обмежень і різко зменшує соціальні контексти і соціальну активність особи загалом.
Результати дослідження S. Bertramта ін. свідчать про випадки сильного розчарування та соціальної ізоляції серед осіб із розладами ШКТ [2]. Найбільше цих отримувачів медичних послуг дратує нездатність контролювати симптоми, намагання зрозуміти, що саме викликає збій в роботі ШКТ, і необхідність відмови від нормальної соціальної діяльності.
D. Drossmanта колеги встановили, що особи з цим діагнозом відзначали раптовість появи симптомів, через це втрату свободи пересування та почуття стигматизації й збентеження, пов'язаного з їхнім захворюванням [4].
Для того щоб зрозуміти, як основні компоненти управління хворобою зіставляються із різними аспектами життя, було здійснено кореляційний аналіз показниками якості життя (за методикою М. Фетискіна) та HASMID (див. табл. 3).
Таблиця 3. Результати кореляційного аналізу різних сфер якості життя з показниками НЛ8МГО
|
N з/п |
Сфери якості життя |
г Пірсона |
|
|
1 |
Якість житла |
-0,207* |
|
|
2 |
Харчування |
-0, 204* |
|
|
3 |
Відпочинок |
-0,259* |
|
|
4 |
Соціальне становище |
-0,229* |
|
|
5 |
Робота |
-0,210 |
|
|
6 |
Здоров'я |
0,377** |
|
|
7 |
Благополуччя |
-0,388** |
|
|
8 |
Задоволеність життям загалом |
-0,357** |
Інтерпретацію кореляційних зв'язків будемо робити, враховуючи обернений підрахунок балів за HASMID. Як видно з таблиці 3, найвищий показник кореляції спостерігається між управлінням хворобою та якістю здоров'я. Вважаємо, що цей зв'язок узгоджується із факторним навантаженням фактору 2 «Симптоми хвороби». Враховуючи хронічний характер захворювань наших досліджуваних, бачимо, що управління хворобою гальмується рецидивом хвороби. Важливо відмітити, що як зазначає D. Drossmanта колеги, рецидив захворювань ШКТ часто супроводжується неочікуваністю та гострим больовим синдромом, що звичайно значно погіршує якість життя отримувачів медичних послуг [4]. Це також підтверджується і негативним кореляційним зв'язком між управлінням хворобою та загальною задоволеністю життям.
Цікавим є також наявність кореляційного зв'язку між ефективним управлінням хворобою і задоволеністю роботою. Наші дані є суголосними дослідженню S. Bertramта його команди, які зазначають про зв'язок психологічних наслідків захворювань ШКТ у контексті професійної діяльності і роботи [2]. Так, вчені зазначають, що працевлаштування створює додаткові виклики для багатьох таких отримувачів медичних послуг з погляду їхньої адаптації до робочого місця. Для тих, хто працює в офісі, потрібні творчі рішення для боротьби з гострими симптомами (спазмами та гострим больовим синдромом), наприклад, робота не за офісним столом, а з ноутбуком на колінах. Уміння керувати згаданими вище незручностями як компонент управління хворобою створює передумови для можливості відчувати загальне задоволення від життя, навіть за несприятливіших для нього умов [2].
Спостерігається також кореляційний зв'язок між ефективним управлінням хворобою і задоволеністю харчуванням. Як зазначає М. Mazaheri, неправильне харчування також є поширеним джерелом фізичного й емоційного дисбалансу осіб із хронічними захворюваннями ШКТ, що призводить до погіршення стану [9]. Отже, для цієї категорії осіб необхідне дотримання пожиттєвої дієти та високий контроль над харчовою поведінкою і здоровим способом життя. Такий висновок узгоджується і з трьох-факторною моделлю управління хворобою, де фактором 3 виявився компонент, пов'язаний із контрольованістю.
Неочікуваним результатом є відсутність кореляційних зв'язків між управлінням хворобою та такими змінними, як наявність соціальних зв'язків та родина, хоча ці сфери найбільше виражені у наших досліджуваних й становлять фактор 1 із найбільшим навантаженням цього компонента. На наш погляд, відсутність кореляційних зв'язків може пояснюватися тим, що соціальна взаємодія і родина важливу роль відіграють радше у збережені високої якості життя, пов'язаної з хворобою, ніж у власне управлінні хворобою.
управління хвороба шлунковий
Рис. 4. Кореляційні зв «язки між показниками HASMID та якості життя
Як видно з рисунку 4, управління хворобою має помірну кореляцію з якістю життя, що підкреслює важливість усіх значущих сфер, зокрема харчування, соціальний статус і робота, здоров'я та благополуччя для осіб із хронічними захворюваннями ШКТ.
Результати здійсненого дослідження дають змогу дійти висновків про те, що управління хворобою та якість життя осіб із захворюваннями ШКТ є взаємопов'язаними. Факторна структура ефективного управління хворобою цих осіб представлена соціальною взаємодією, рецидивом хвороби та контрольованістю. При цьому найбільші факторні навантаження належать фактору соціальної взаємодії. Це також узгоджується із важливістю соціальної підтримки і родиною як найбільш значущими сферами якості життя цих осіб. Відтак, такі результати підтверджують необхідність урахування впливу ставлення родини до особи із хронічними захворюваннями ШКТ у контексті підвищення їхньої якості життя. Перспективним вважаємо ґрунтовне вивчення конструкту емоційної експресивності як ставлення родини до особи із хронічним захворюванням.
Література
1. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М..Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп: учеб. пособ. М.: Психотерапия, 2009. 539 с.
2. Bertram, S., Kurland, M., Lydick, E., Locke, G.R., Yawn, B.P. (2001). The patient's perspective of irritable bowel syndrome. Journal of Family Practice, 50 (6), 521-525.
3. Carlton, J., Rowen, D., & Elliott, J. (2020). Assessment of the psychometric properties and refinement of the Health and Self-Management in Diabetes Questionnaire (HASMID). Health and quality of life outcomes, 18 (1), 1-11.
4. Cregg, R., Momin, A., Rugiero, F., Wood, J.N., & Zhao, J. (2010). Pain channelopathies. The Journal of physiology, 588 (11), 1897-1904.
5. DeCleene, K.E., &Fogo, J. (2012). Publication Manual of the American Psychological Association. Occupational therapy in health care, 26 (1), 90-92.
6. Drossman, D.A., Chang, L., Schneck:, S., Blackman, C., Norton, W.F., Norton, N.J. (2009). A focus group assessment of patient perspectives on irritable bowel syndrome and illness severity. Digestive Diseases and Sciences, 54 (7), 1532-1541. https://doi.org/10.1007/s10620-009-0792-6
7. Enck P., Kowalski A., Martens U., Klosterhalfen S. (2006). Internet-based assessment of bowel symptoms and quality of life. European Journal of Gastroenterology and Hepatology, 18 (12), 1263-1269. https://doi.org/10.1097/01.meg.0000243879.25067.32
8. Eypasch, E., Williams, J.I., Wood-Dauphinee, S., Ure, B.M., Schmulling, C., Neugebauer, E., &Troidl, H. (1995). Gastrointestinal Quality of Life Index: development, validation and application of a new instrument. Journal of British Surgery, 82 (2), 216-222.
9. Mazaheri, M. (2015). Difficulties in emotion regulation and mindfulness in psychological and somatic symptoms of functional gastrointestinal disorders. Iranian journal of psychiatry and behavioral sciences, 9 (4).
10. Miller, W.R., Lasiter, S., Ellis, R.B., &Buelow, J.M. (2015). Chronic disease selfmanagement: a hybrid concept analysis. Nursing outlook, 63 (2), 154-161.
11. Person, H., & Keefer, L. (2021). Psychological comorbidity in gastrointestinal diseases: Update on the brain-gut-microbiome axis. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 107, 110209. doi: 10.1016/j.pnpbp.2020.110209.
12. Ryff, C.D., & Keyes, C.L.M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of personality and social psychology, 69 (4), 719.
13. Zasiekina, L. (2018). Expressed Emotion Towards Individuals with Mental and Physical Health Conditions: A Structured Literature Review. East European Journal of Psycholinguistics, 5 (2), 108-117. https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.zas
References
1. Fetyskin, M., Kozlov, V., Manylov G. Cotsyalnapsychologychnadyagnostykarazvytyalychnoctymalyhgrup [Social and psychological diagnostics of personality development in small groups]. M.:Psychotherapy, 2009. 539 p. (in Russian).
2. Bertram, S., Kurland, M., Lydick, E., Locke, G.R., Yawn, B.P. (2001). The patient's perspective of irritable bowel syndrome. Journal of Family Practice, 50 (6), 521-525.
3. Carlton, J., Rowen, D., & Elliott, J. (2020). Assessment of the psychometric properties and refinement of the Health and Self-Management in Diabetes Questionnaire (HASMID). Health and quality of life outcomes, 18 (1), 1-11.
4. Cregg, R., Momin, A., Rugiero, F., Wood, J.N., & Zhao, J. (2010). Pain channelopathies. The Journal of physiology, 588 (11), 1897-1904.
5. DeCleene, K.E., &Fogo, J. (2012). Publication Manual of the American Psychological Association. Occupational therapy in health care, 26 (1), 90-92.
6. Drossman, D.A., Chang, L., Schneck, S., Blackman, C., Norton, W.F., Norton, N.J. (2009). A focus group assessment of patient perspectives on irritable bowel syndrome and illness severity. Digestive Diseases and Sciences, 54 (7), 1532-1541. https://doi.org/10.1007/s10620-009-0792-6
7. Enck P., Kowalski A., Martens U., Klosterhalfen S. (2006). Internet-based assessment of bowel symptoms and quality of life. European Journal of Gastroenterology and Hepatology, 18 (12), 1263-1269. https://doi.org/10.1097/01.meg.0000243879.25067.32
8. Eypasch, E., Williams, J.I., Wood-Dauphinee, S., Ure, B.M., Schmulling, C., Neugebauer, E., &Troidl, H. (1995). Gastrointestinal Quality of Life Index: development, validation and application of a new instrument. Journal of British Surgery, 82 (2), 216-222.
9. Mazaheri, M. (2015). Difficulties in emotion regulation and mindfulness in psychological and somatic symptoms of functional gastrointestinal disorders. Iranian journal of psychiatry and behavioral sciences, 9 (4).
10. Miller, W.R., Lasiter, S., Ellis, R.B., &Buelow, J.M. (2015). Chronic disease selfmanagement: a hybrid concept analysis. Nursing outlook, 63 (2), 154-161.
11. Person, H., & Keefer, L. (2021). Psychological comorbidity in gastrointestinal diseases: Update on the brain-gut-microbiome axis. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 107, 110209. doi: 10.1016/j.pnpbp.2020.110209.
12. Ryff, C.D., & Keyes, C.L.M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of personality and social psychology, 69 (4), 719.
Zasiekina, L. (2018). 13. ExpressedEmotionTowardsIndividualswithMentalandPhysicalHealthConditions: A StructuredLiteratureReview. East European Journal of Psycholinguistics, 5 (2), 108-117. https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.zas
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Прогресування патофізіологічних процесів при розповсюдженому перитоніті, прояв порушень моторики шлунково-кишкового тракту. Вдосконалення точності методу реєстрації скорочувальної здатності шлунково-кишкового тракту у хворих на перитоніт, види досліджень.
автореферат [51,9 K], добавлен 20.02.2009Характеристика ішемічної хвороби серця. Основи методики занять фізичними вправами при реабілітації хворих серцево-судинними захворюваннями. Тривалі фізичні тренування хворих хронічною хворобою серця. Безпека тренувань і методи лікарського контролю.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 07.02.2009Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби: етіологія, патогенез. Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою. Завдання та методи дослідження людей з гіпертонічною хворобою. Система профілактичних заходів і здоров’я населення.
дипломная работа [123,5 K], добавлен 18.04.2011Загальна характеристика хелікобактерій - мікроаерофільних бактерій шлунково-кишкового тракту хребетних. Причини та умови сприятливі розвитку хелікобактерій у шлунку. Методи покращення мікрофлори та відновлення сприятливих бактерій в кишковому тракті.
презентация [65,7 K], добавлен 31.10.2013Загальна характеристика мікрофлори. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Функції нормальної мікрофлори кишківника. Причини та ознаки розвитку дисбактеріозу. Функції мікрофлори ШКТ, можливі порушення.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.
реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010Мікрофлора порожнини рота та шлунку, тонкої та товстої кишки. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Лікування та профілактика дисбактеріозу, виявлення його причин та ознаки розвитку. Нормальна мікрофлора.
реферат [38,9 K], добавлен 24.11.2014Дослідження впливу ферментів і різних високоактивних речових шлунково-кишкового тракту, складу і температури їжі, алкоголю, тютюну та інших ліків на терапевтичну ефективність дії лікарських речовин, що потрапили до організму людини пероральним шляхом.
реферат [263,9 K], добавлен 06.09.2011Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009
