Фізіологічна хaрaктеристикa студeнтів під чac функціонaльного стану "пeрeдстaртовa лихомaнкa"

Размещено на http://www.allbest.ru

Фізіологічна хaрaктеристикa студeнтів під чac функціонaльного стану «пeрeдстaртовa лихомaнкa»

Рaковeць О.Ю.

кaндидaт біологічних нaук, стaрший виклaдaч кaфeдри природничо-мaтeмaтичної,

світоглядної освіти тa інформaційних тeхнологій Комунетьний зaклaд вищої освіти «Луцький пeдaгогічний колє6ж» Волинської облaсної рaди, м. Луцьк

Стаття присвячена визначенню фізіологічних особливостей тренованого та нетренованого організму під час функціонального стану «перестартова лихоманка». Ще до початку м'язової діяльності, особливо перед виступом на спортивних змаганнях, в організмі спортсмена проходять значні зміни, які називають передстартовими станами. Про перехід організму в передстартовий стан свідчить значне підвищення ЧСС та зниження часу затримки дихання на вдиху та видиху безпосередньо перед початком змагань. В тренованих студентів така динаміка функціональних показників виражена дещо менше, як в контрольній групі нетренованих студентів, що чітко узгоджується з показниками самооцінки передстартового стану за трьома різними компонентами. Серед досліджуваних студентів контрольної та експериментальної групи більшість учасників експерименту перебувала у стані «бойової готовності». У стані «передстартова лихоманка» перебувало більше осіб контрольної, а ніж експериментальної групи. Серед найбільш істотних фізіологічних ознак стану «передстартова лихоманка» в тренованих та нетренованих студентів відмічалося збільшення ЧСС та підвищення частоти дихання.

Ключові словa: передстартовий стан, «передстартова лихоманка», рівень функціонального стану, тренований організм.

фізіологічний перестартова лихоманка

Rakovets O. Physiological characteristics of students during the functional state "pre-start fever". The аіНоіе із деҐо1ей to йеїегтіпіпд the рЬузіоіодісаі ИагасіегізИсз of а іїаіпеб апй ипїгаіпеб огдапізт during the їипсііопаі зіаіе of" рге- зіагі fever". The рге-зіагі state із the іпсгеазіпд of а питЬег of рЬузіоіодісаі fUnctbns betom the зtart of сотреШЬе шогк, Оезріїе the fact that thе огдапізт із зїїіі іп а зіаіе of reзt at ths ііте. БиЬІесШеіу, іі із регсеМО by thе athtote аз а feeіing of ехсіетеМ at the зtart. Ассогбіпд to the phyзioіogicaі ИагасіегізИсз of the сепЬаі пепоиз зyзtem ЬпсЬопаі зtate апО Из геПех ехсіїаЬііfty, thе рге-зіагі зtate із бШеб іМо thе Ьііошіпд typeз: рге-зіагі fever, зtate of геаОіпезз апО рге-зіагі араЬу. The гезеагИ сопИпде^ сопзізіеО of 40 таіе апО femaіe зШєпіз of Шзк Ребадодісаі Соііеде адеб 16-20. Оп the оЬег hand the сопкоі дгоир сопзізіеО of 20 зШєпіз of the "Ргітагу БОисаНоп" зресіаИу, who аге поі profeззionaііy епдадеО іп зрогіз, the experimentaі дгоир сопзізіеО of 20 зЫе^з of the "Phузісаі Сиіиге апО БроПз” зресіаііу. Пе ехрегітепі Ьок ріасе Оигіпд ЬазкеіЬаіі сотреШіопз ЬеЫееп асаОетіс дгоирз єі the соііеде, which ЬгоидМ the гезиіз аз сіозе аз роззіЬіе to геаі сотреШе агі^Иу. Бідпіїїсапі іпсгеазіпд іп hear1 гєіє апО Оесгеазіпд іп the Ите of ЬгеаШтд Оигіпд inhaіation апО exhaіation immediateіy betom the зієіі of thе сотреШіоп Місаіез thе ЬоОу ЬапзЬгтаНоп to the рге-зіагі зіаіе. БиП Оупатісз of ипсНопаі Місєіогз із ехргеззеО зomewhat іезз іп іїаіпеО зЬОегіз, than іп the сопіїоі дгоир of ипігаіпеО зЬОегіз, which із сіеагіу сопзізієпі wUh the рге-зіагі зeіf-aззeззment Місєіогз of three dM^t сотропепіз. Атопд М зЬОегіз of М сопіїоі апО expeгimentaі дгоирз, moзt weгe іп а зієіє of "геаОіпезз". Моге ММиаіз іп the сопкоі дгоир Мп іп М expeгimentaі дгоир weгe іп М зієіє of "ргє-зієгі feveг". Атопд the moзt impoгtant phyзioіogicaі зідпз of the зієіє of "рге-зЫй feveг" іп ЬаіпеО апО ипіїаіпеО зМегіз weге the іпсгеазіпд іп heart гаіе апО the іпсгеазіпд іп ЬгеаЬіпд mte.

Keywords: рге-зіагі зіаіе, "рге-зіагі fevert, іечеі of Ьпсііопаі зіаіе, ігаіпеО огдапізт.

Постанови про6лєми. У спортивній практиці сьогодення велика кількість спортсменів мають приблизно однаковий рівень розвитку фізичних якостей та ступінь тренованості. Успіх у змаганнях часто залежить від розуміння спортменом природи передстартових реакцій та вміння керувати собою. Тому велике значення має подальше вивчення передстартових реакцій. В науковій літературі наявні дослідження, які присвячені особливстям функціональних показників спортсменів переважно під час стану бойової готовності, оскільки він є найбільш поширеним в тренувальній та змагальній практиці. Крім того, майже відсутні дані про особливості фізіологічних показників у нетренованих осіб під час передстартових станів, що і зумовило актуальність дослідження.

Aнaліз літeрaтурних джєрєл. Робіт по так званих передстартових реакціях досить багато [3]. Ще в 1945 р. A. Н. Крестовніков підкреслював, що збільшення ЧСС і підвищення кров'яного тиску під час стартового періоду являється проявом фізіологічної підготовки до майбутньої м'язової роботи. Стартовий стан вивчали різні автори, використовуючи різні методи і стосовно до різних видів спорту [2].

Протє пeрeдстaртовa лихомaнкa булa впєршє описaнa О. A. Чєрніковою і пов'язaнa із сильним ємоційним з6уджєнням, що супроводжується нєстійкістю пeрeживaнь (одні пeрeживaння швидко змінюються іншими, протилєжними зa хaрaктeром), нeувaжнiстю, що призводить до знижєння критичності, до примхливості, упєртості і брутальності у стосунгах з близькими, друзями, трeнeрaми.

Пepeдcтapтoвa лихoмaнкa хapaктepизyєтьcя нaдмipнo вигаким piвнeм eмoцiйнoгo з6уджєння. Їй вiдпoвiдaють pbra виpaжeнi вeгeтaтивнi зpyшeння ^чнє з6ільшєння чacтoти пyльcy і дихaння, пiдвищeнa пітливість пaхвoвих зaпaдин і дoлoнь, підвищєний ^в'яний тиэд, знaчнe з6ільшєння тpeмopy кінцівск, і.т.д.) [6].

У випадку переваги неспецифічних реакцій передстартові і стартові зрушення можуть відповідати тим вегетативним функціям, які виникають безпосередньо при роботі. Наприклад, перед стартом у бігунів і стрибунів у висоту ЧСС може бути однакова, хоч характер м'язової роботи при цих фізичних вправах різний. В той же час, передстартові зрушення можуть бути різними перед виконанням однакової роботи. Це пояснюється тим, що при спортивній діяльності велике значення мають неспецифічні передстартові реакції [1].

В передстартовому стані посилюється ряд соматичних і вегетативних функцій не тільки в умовах спортивних змагань, але і на тренуваннях. Стартовий стан зареєстровано і в лабораторних умовах при дії сигналів, які повідомляють про майбутню м'язову роботу Відмічають наступні прояви передстартових реакцій: збільшення частоти і глибини дихання, що приводять до посилення легеневої вентиляції (ЛВ), збільшення ЧСС і АТ, посилення дихального газообміну, збільшення ЖЕЛ і показників динамометрії м'язів рук, підвищення вмісту цукру і молочної кислоти в крові і підвищення температури тіла [4].

Хaрaктeрною ознaкою пeрeдстaртової лихомaнки є пiдвищeнa збудливість спортсмeнa в пeрeдстaртовий момєнт, що супроводжується знaчними зрушєннями у функцiонaльному стані організму. В результаті цього постeрiгaються нaступнi ознaки: дрaтiвливiсть, з6уджєння, підвищєння тeмпeрaтури тіла, озноб, 6єзсоння, головний 6іль, втрaтa aпeтиту й ін. [5] Чaстiшe чєрєз стaн пeрeдстaртової лихомaнки спортивні показники спортсмeнa знижуються. Aлe ємоційний стaн можнa привєсти в норму, якщо прaвильно підібрвти прийоми зaспокiйливого мaсaжу. Для зняття нєрвової нaпруги при пeрeдстaртовiй лихомaнцi, вaрто використовувaти тaкi прийоми, як поглaжувaння й потряхувaння. вони повинні виконувaтися нa вєликих ділянках тіяб (спині, облaстi тaзa, стeгнaх). Після зaстосувaння цих прийомів пульс i чaстотa дихaння стaють рідшими, aртeрiaльний тиск крові знижується. Для змєншєння збудливості при передстартовій лихоманці застосовують заспокійливий масаж, тривалість якого - 7-10 хв [7].

Мета статті: визначити фізіологічні особливості тренованого та нетренованого організму під час функціонального стану «перестартова лихоманка».

Методи дослідження: аналіз і узагальнення психолого-педагогічної методичної літератури для визначення теоретичних основ дослідження, статистичний метод, медико-біологічні методи, експериментальний метод, тестування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Контингент дослідження склали 40 здобувачів освіти Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради чоловічої та жіночої статі віком 16-20 років. Контрольну групу склали 20 студентів спеціальності «Початкова освіта», які не займаються професійно спортом, експериментальну групу склали 20 студентів спеціальності «Фізична культура і спорт». Експеримент відбувався під час проведення у коледжі змагань з баскетболу між академічними групами, що дозволило максимально наблизити результати до реальної змагальної діяльності.

На першому етапі дослідження кожному учаснику пропонувалося пройти тест для визначення вираженості кожного компоненту передстартового стану. Для цього використовувся опитувальник І.П. Волкова «Самооцінка передстартового стану», який містить 30 питань. Інформацію про характер передстартового стану спортсмена забезпечує успішний виступ на змаганнях. Вона допомагає тренеру застосувати відповідні засоби і методи для оптимізації та приведення стану до бойової готовності.

Передстартовий стан, як системне утворення включає три компоненти:

фізичний (тілесно-поведінковий) компонент, що характеризує м'язові відчуття, рухову активність;

емоційний (енергетичний) компонент, що характеризує емоційне відношення до змагань;

когнітивний (розумовий) компонент, що характеризує спрямування мислення спортсмена.

У більшості учасників експерименту компоненти сформовані на середньому рівні. Проте, варто відмітити, що в експериментальній групі здобувачів освіти спостерігаються значно вищі результати сформованості компонентів, які знаходяться на високому рівні. Крім того, в контрольній групі показники середнього рівня сформованості компонентів передстартового стану істотно вищі, ніж в експериментальній групі.

На другому етапі дослідження усім учасникам експерименту вимірювалися основні показники функціонування серцево-судинної та дихальної системи за день до початку змагань. Для експерименту визначалася ЧСС пальпаторним методом за 1 хв, та проводилися проба із затримкою дихання на вдиху (проба Штанге) та проба із затримкою дихання на видиху (проба Генча).

Середні показники функціонального стану тренованих та нетренованих студентів хоча і знаходяться в межах фізіологічної норми, але дещо відрізняються в різних експериментальних груп. Так, в експериментальній групі тренованих студентів показники функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи дещо вищі, ніж в контрольній групі нетренованих студентів. Найбільша різниця відмічається при порівнянні проби Генча (близько 5 с).

Безпосередньо перед початком змагань функціональні показники серцево-судинної та дихальної системи вимірювалися повторно. Відмічаємо істотне підвищення ЧЧС перед початком змагань та зменшення показників проби Штанге та проби Генча. Показники ЧСС в обох досліджуваних групах підвищилися безпосередньо перед змаганнями. В контрольній групі ЧСС підвищилася на 30,5 уд./хв., в експериментальній - на 30,2 уд./хв. Отже, можна зробити висновок, що, не залежно від ступеня тренованості, організм переходить у передстартовий стан шляхом підвищення ЧСС, що в свою чергу підвищує варіабельність серцевого ритму та інші показники гемодинаміки.

Рис.1. Динаміка ЧСС досліджуваних студентів до та під час змагань

В обох досліджуваних групах спостигається знижєння часу затримки дихання 6єзпосєрєдньо пєрєд початком змагань. Так, в контрольній групі нeтрeновaних студєнтів проба Штанге змeншилaсь на 8,3 с, в eкспeримeнтaльнiй групі тренованих студентів - на 6,2 с. Час затримки дихання на видиху (проба Генча) теж зменшився перед початком змагань, порівняно із показниками, отриманими за день до змагань. Варто відмітити, що проба Генча зменшилася на 2,7 с в обох досліджуваних групах - контрольній та експериментальній.

Для визначення функціональних особливостей досліджуваних осіб під час передстартового стану «передстартова лихоманка» ми провели детермінантний аналіз передстартового стану учасників експерименту загалом.

Керуючись даним про те, що передстартова лихоманка характеризується надмірно високим рівнем емоційного збудження, оскільки їй відповідають різко виражені вегетативні зрушення (значне збільшення частоти пульсу і дихання, підвищена пітливість пахвових западин і долонь, підвищений кров'яний тиск, значне збільшення тремору кінцівок, і.т.д.), ми виокремили тих учасників експерименту, які перебували саме у цьому передстартовому стані. Для того, щоб це зробити, усі досліджувані були поділені відповідно до передстартового стану, в якому вони перебували, на три групи.

Рис. 2. Розподіл учасників контрольної та експериментальної групи відповідно до видів передстартових станів

В контрольній групі найбільше осіб перебувало у стані бойової готовності (65%). В стані передстартової апатії перебувало 12% осіб, в стані передстартової лихоманки - 23% осіб контрольної груп. В експериментальній групі розподіл відповідно до видів передстартового стану мав схожу направленість: у стані бойової готовності перебувало 78% досліджуваних студентів, у стані передстартової апатії - 5%, в стані передстартової лихоманки - 17%.

Слід відмітити наступні фізіологічні ознаки передстартового стану «передстартова лихоманка»:

підвищення ЧСС більше як на 50%;

підвищення артеріального тиску, особливо систолічного;

часте уривчасте дихання;

невисокі показники проби Штанге та проби Г енча;

надмірна дратівливість, неспокійність в рухах, хаотичність поведінки;

помітний тремор кінцівок.

Висновки

Отже, передстартовим станом називають посилення ряду фізіологічних функцій перед початком змагальної роботи, незважаючи на те, що в цей час організм ще знаходиться в стані спокою. Суб'єктивно воно сприймається спортсменом як відчуття хвилювання при виході на старт, а в ряді випадків і значно раніше. Відповідно до фізіологічних характеристик функціонального стану ЦНС та її рефлекторної збудливості передстартовий стан поділяються на такі види: передстартова лихоманка, стан бойової готовності і передстартова апатія.

Про перехід організму в передстартовий стан свідчить значне підвищення ЧСС та зниження часу затримки дихання на вдиху та видиху безпосередньо перед початком змагань. В тренованих студентів така динаміка функціональних показників виражена дещо менше, як в контрольній групі нетренованих студентів, що чітко узгоджується

з показниками самооцінки передстартового стану за трьома різними компонентами.

Серед досліджуваних студентів контрольної та експериментальної групи більшість перебувала у стані «бойової готовності». У стані «передстартова лихоманка» перебувало більше осіб контрольної, а ніж експериментальної групи. Серед найбільш істотних фізіологічних ознак стану «передстартова лихоманка» в тренованих та нетренованих студентів відмічалося збільшення ЧСС та підвищення частоти дихання.

Перспективи подальших досліджень. У подальшому планується продовження дослідження передстартових станів тренованого та нетренованого організму у статевому та віковому аспектах.

Література

Бикова О. О. Визначення передстартових станів гандболістів 13-14 років на підставі індивідуальних значень норми стану. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2016. № 139 (2). С. 200-205.

Коробейнікова Л. Г. Передстартові реакції нейродинамічних функцій у елітних спортсменів в умовах екстремальної спортивної діяльності. Вісник проблем біології і медицини. 2015. № 1. С. 258-263.

Лопатенко Г. О., Косік М. С., Косік Н. Л. Нові підходи до організації передстартової підготовки кваліфікованих спортсменів у одноборствах (на прикладі фехтування). Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2015. № 4. С. 33-38.

Мазур В. Й., Зубаль М. В. Вплив передзмагального психофізичного стану на тактико-технічні показники юних борців. Секція природничих наук. 2018. № 17. 121 с.

Омельченко A. О. Методика керування передстартовим станом у спортсменок в художній гімнастиці. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2018. № 4 (1). С. 157-164.

Поляков I. О., Слепушкін С. О. Визначення поняття стану передстартової мобілізації у спортивних одноборствах. Virtus. 2016. № 8. 65 с.

Suvorcra T., К^аісіїик V., Denysenko N., Moroz M., Radchenko O. Характеристика стрес-факторів, що впливають на передстартовий стан легкоатлетів-спринтерів. Physical education, sport and health culture in modern society. 2020. № 3 (51). С. 74-81.

Reference

Букоуа O. O. Уугпаскіеппіа регесівіаііоуукі'і віапіу ІіапСЬоІ^ 13-14 rokiv па pidstevi іпсіууісіиаіпукі'і гпаскіеп normy stanu. У^пук Скіетікі^коІю natsionalnoho реСакюкіісІ'іпоІ'ю ипме^еШ. Эегма: РеСакіокіісІ'іпі паику. Б^усІте vykhovannia ta sport. 2016. № 139 (2). S. 200-205.

КогоЬеіпі^а L. H. Peredstartovi геа^іі пеігоСупатісІ'іпукІ'і їип^іі и еІгїпуккі sportsmeпiv v итшаккі ekstremalnoi sportyvnoi diialnosti. Msnyk ргоЫет ЬюЬІііі і medytsyny. 2015. № 1. S. 258-263.

Lopatenko H. O., ^ік M. S., ^ік N. L. Novi ріСкИоСу Со orhanizatsii peredstartovoi р^кю^эдку ^аІіїі^апуккі sportsmeпiv и оСпоЬоге^аккі (па ргукІаСі їеккі^аппіа). РеСаИоІіка, psykholohiia ta теСуко-ЬіоІокііскіпі ргоЬІету ТігусИпоИо vykhovannia і sportu. 2015. № 4. S. 33-38.

Магиг V. Y., 2иЬаІ M. V. УрІ^ регеСгтакіаІпокю psykhofizychnoho stanu па taktyko-tekhnichni рокагпуку уипуккі bDi'ts^. Sektsiia ргугоСпускіуккі паик. 2018. № 17. 121 s.

ОтеІсИепко A. O. МеЫука keruvaппia peredstartovym staпom и sportsmeпok v ккіиСогкіпіі himпastytsi. Visпyk Luk^ns^i™ natsionalnoho universytetu ітепі Tarasa Shevchenka. Pedahohichni паику. 2018. № 4 (1). S. 157-164.

РоІіа^ I. O., Slepushkiп S. O. Уугпаскіеппіа poпiattia staпu peredstartovoi moЬilizatsii и sportyvпykh odnoborstvakh. Virtus. 2016. № 8. 65 s.

Suvorova T., Kovalоhuk V., Denysenko N., Могсе M., РаСскіепко O. КкіагаМеї^ука stres-faktoriv, shоho vplyvaiut па peredstartovyi staп lehkoatletiv-sprynteriv. Ркувісаі education, sport and health cultura іп modem society. 2020. № 3 (51). S. 74-81.

Размещено на Allbest.ru