Врахування особливостей жіночого організму на уроках фізичної культури з дівчатами-підлітками
Дослідження особливостей рівня прояву рухових здібностей дівчат-підлітків на уроках фізичної культури з урахуванням особливостей жіночого організму. Вивчення рівня прояву різних показників рухових можливостей в різні дні менструального циклу дівчат.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.01.2023 |
Размер файла | 23,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Врахування особливостей жіночого організму на уроках фізичної культури з дівчатами-підлітками
Лоза Тетяна Олександрівна,
кандидатка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри теорії та методики фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка
Лоза Т. О. Врахування особливостей жіночого організму на уроках фізичної культури з дівчатами-підлітками
Мета - дослідити особливості рівня прояву рухових здібностей дівчат-підлітків на уроках фізичної культури з урахуванням особливостей жіночого організму. У дослідженні прийняло участь 28 дівчат 14-15 років, які допомагали у заповненні даних у щоденнику.
У статті розглядається проблема підвищення фізичної підготовленості дівчат-підлітків на заняттях фізичною культурою з урахуванням особливостей жіночого організму. Визначені дні менструального циклу сприятливі для розвитку фізичних якостей. Вивчення рівня прояву різних показників рухових можливостей в різні дні менструального циклу дівчат показали, що вони гетерохронні. Ця гетерохронність впливає на ефективність процесу розвитку фізичних якостей. Тому сприятливими днями менструального циклу для навчання новим руховим навичкам та підвищення рівня фізичної підготовленості є дні, в які показники, що досліджувалися, знаходяться на високому рівні. Такими днями є: 5-11 і 16-24 дні оваріально-менструального циклу (ОМЦ). Нами досліджено, що високим рівнем прояву швидкісно-силових здібностей дівчат було в 4-12, 16-25 дні, середні в 3, 15, 26, 27 дні, низькі в 1, 2, 13, 14, 28 дні ОМЦ. Дослідження показали, що функціональна стійкість вестибулярного апарату з 3 по 25 дні менструального циклу знаходилася на високому рівні, на 2 день циклу був середній рівень прояву, а в 1, 26, 27, 28 дні - низький рівень. Прояв координаційних здібностей характеризувався високим рівнем в 5-11, 15-24 дні, середнім - 3, 4, 12, 25, 26 дні, низькі - 1, 2, 13, 14, 27, 28 дні циклу. Стан спеціальної витривалості у дівчат характеризувався високим рівнем прояву у 5-11, 16-24 дні, середнім - у 3, 4, 15, 25 дні, низьким - в 1, 2, 13, 14, 26, 27, 28 дні циклу. Визначення прояву гнучкості у дівчат характеризувався високим рівнем прояву у 1-12, 15-26 дні циклу і середнім у 13-14, 27, 28 дні. Дослідження показали, що при підборі засобів і методів, які використовуються на заняттях з дівчатами- підлітками, слід враховувати статеві особливості учнів. Приведені дослідження слід використовувати в освітньому процесі дівчат при навчанні новим руховим навичкам і вмінням з урахуванням днів менструального циклу для покращення стану їх здоров'я та фізичної підготовленості. Ураховуючи індивідуальний функціональний стан, зміни самопочуття у зв'язку з ОМЦ, з'являється можливість та необхідність планування навантажень в освітньому процесі, коригування обсягу та інтенсивності при проведенні уроків фізичної культури з дівчатами.
Ключові слова: дівчата-підлітки, менструальний цикл, рівень прояву рухових здібностей.
руховий жіночий фізичний
Лоза Т. А. Учет особенностей женского организма на уроках физической культуры с девочками-подростками
Цель - исследовать особенности уровня проявления двигательных способностей девушек-подростков на уроках физической культуры с учетом особенностей женского организма. В исследовании приняли участие 28 девочек 14-15 лет, которые помогали в заполнении данных в дневнике.
В статье рассматривается проблема повышения физической подготовленности девушек-подростков на занятиях физической культурой с учетом особенностей женского организма. Определенные дни менструального цикла благоприятны для развития физических свойств. Изучение уровня проявления различных показателей двигательных возможностей в разные дни менструального цикла девушек показали, что они гетерохронны. Эта гетерохронность оказывает влияние на эффективность процесса развития физических качеств. Поэтому благоприятными днями менструального цикла для обучения новым двигательным навыкам и повышению уровня физической
подготовленности являются дни, в которые исследованные показатели находятся на высоком уровне. Такими днями являются: 5-11 и 16-24 дня овариально-менструального цикла (ОМЦ). Нами исследовано, что высоким уровнем проявления скоростно-силовых способностей девушек было в 4-12, 16-25 дни, средние в 3, 15, 26, 27 дни, низкие в 1, 2, 13, 14, 28 дни ОМЦ. Исследования показали, что функциональная устойчивость вестибулярного аппарата с 3 по 25 дней менструального цикла находилась на высоком уровне, на 2 день цикла был средний уровень проявления, а в 1, 26, 27, 28 дни - низкий уровень. Проявление координационных способностей характеризовалось высоким уровнем в 5-11, 15-24 дня, средним - 3, 4, 12, 25, 26 дней, низкие - 1, 2, 13, 14, 27, 28 дней цикла. Состояние специальной выносливости у девушек характеризовалось высоким уровнем проявления в 5-11, 16-24 дня, средним - в 3, 4, 15, 25 дней, низким - в 1, 2, 13, 14, 26, 27, 28 дня цикла. Определение проявления гибкости у девушек характеризовалось высоким уровнем проявления в 1-12, 15-26 дни цикла и средним в 13-14, 27, 28 дни. Исследования показали, что при подборе средств и методов, используемых на занятиях с девушками - подростками, следует учитывать половые особенности учащихся. Приведенные исследования следует использовать в учебновоспитательном процессе девушек при обучении новым двигательным навыкам и умениям с учетом дней менструального цикла для улучшения состояния их здоровья и физической подготовленности. Учитывая индивидуальное функциональное состояние, изменения самочувствия в связи с ОМЦ, появляется возможность и необходимость планирования нагрузок в образовательном процессе, коррекции объема и интенсивности при проведении уроков физической культуры с девушками.
Ключевые слова: девушки-подростки, менструальный цикл, уровень проявления двигательных способностей.
Loza T. Taking Into Account the Peculiarities of the Female Body in Physical Education Lessons with Teenage Girls
The aim is to investigate the peculiarities of the level of manifestation of motor abilities of adolescent girls in physical education lessons, taking into account the peculiarities of the female body. The study involved 28 girls aged 14-15 with the consent of their parents, who helped fill in the data in the diary.
The article considers the problem of improving the physical fitness of adolescent girls in physical education classes, taking into account the characteristics of the female body. Certain days of the menstrual cycle are favorable for the development of physical qualities. The study of the level of manifestation of different indicators of motor abilities on different days of the menstrual cycle of girls showed that they are heterochronous. This heterochrony affects the efficiency of the process of development of physical qualities. Therefore, favorable days of the menstrual cycle to learn new motor skills and increase the level of physical fitness are the days when the indicators under study are at a high level. These days are: 5-11 and 16-24 days of the ovarian - menstrual cycle (CMC). We investigated that the high level of manifestation of speed and strength abilities of girls was in 4-12, 16-25 days, average in 3, 15, 26, 27 days, low in 1, 2, 13, 14, 28 days of CMC. Studies have shown that the functional stability of the vestibular apparatus from 3 to 25 days of the menstrual cycle was at a high level, on the 2nd day of the cycle was an average level of manifestation, and on 1, 26, 27, 28 days - a low level. Manifestation of coordination abilities was characterized by a high level of 511, 15-24 days, medium - 3, 4, 12, 25, 26 days, low - 1, 2, 13, 14, 27, 28 days of the cycle. The state of special endurance in girls was characterized by a high level of manifestation in 5-11, 16-24 days, medium - in 3, 4, 15, 25 days, low - in 1, 2, 13, 14, 26, 27, 28 days of the cycle. Determination of flexibility in girls was characterized by a high level of manifestation in 1-12, 15-26 days of the cycle and an average in 13-14, 27, 28 days. Studies have shown that the selection of tools and methods used in classes with adolescent girls should take into account the sexual characteristics of students. These studies should be used in the educational process of adolescent girls in learning new motor skills and abilities, taking into account the days of the menstrual cycle to improve their health and increase their physical fitness. Given the individual functional state, changes in health in connection with the CMC, there is an opportunity and need to plan the load in the educational process, adjusting the volume and intensity of physical education lessons with girls.
Key words: girls teen-agers, menustration cycle, physical preparation.
Значення фізичної культури в шкільний період життя дитини полягає у створенні фундаменту для всебічного фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, формування різноманітних рухових умінь і навичок. Все це приводить до виникнення передумов для гармонійного розвитку особливості (Шиян, 2002; Круцевич, 2017).
У зв'язку з тим, що пік природного розвитку, як правило, приходиться на середній та старший шкільний вік, основні фізичні здібності і функціональні можливості можна ефективно підвищити саме в шкільному віці. Цей період є сенситивним щодо розвитку фізичних якостей. Пізніше розвинути ту чи іншу якість дуже важко. Крім цього, шкільний вік є найбільш придатним для формування рухових умінь і навичок. У підлітковому віці відбуваються значні зміни фізичного й психічного розвитку, майбутні звичок, формуються погляди на життя, інтереси, риси характеру та свідомість, закладаються основи здоров'я (Шиян, 2002).
У сучасній наукової літературі вказується, що існуюча в Україні система фізичного виховання, яка покликана вирішувати основну проблему - здоров'я нації, перебуває у кризовому стані і не може задовольняти потребу населення (Галан & Гнесь & Лисота & Молдован, 2016). Однак, за останні роки у всіх, і дорослих і дітей, помітно змінилося ставлення до здоров'я. Деякі автори відмічають , якщо раніше третина підлітків і старшокласників байдуже ставились до здоров'я і здорового способу життя, то зараз лише кожен тринадцятий байдужий до здоров'я. Решта стурбовані своїм здоров'ям і здоров'ям близьких чи друзів (Оржевська, 2004). Причин цьому багато. І зміни, що сталися в медичному обслуговуванні, і потреба платити за лікування, і пропаганда здоров'я засобами масової інформації, і введення курсу «Валеологія» в шкільну складову освіти, і потреби ринку праці в здорових людях та ін.
Відомо, що шкільне навчання, як найбільше стресонасній період життєдіяльності, вносить свої корективи в процес онтогенетичного розвитку головним індикатором якого є здоров'я.
З метою поліпшення здоров'я населення, зокрема дівчаток і жінок, в Україні прийнято низку державних і галузевих документів, проводяться різноманітні заходи, проте, кардинальних змін до цього часу не досягнуто (Рингач, 2009).
Серед причин такої ситуації - недостатньо кваліфікованої інформації про способи збереження і зміцнення здоров'я, сім'ю і роль жінки у її життєдіяльності, не сформованість культури здоров'я у дівчат- підлітків, низька мотивація на здоровий спосіб життя та ін. Крім цього, вчителі не достатньо приділяють уваги на особливості прояву жіночого організму дівчаток-підлітків на уроках фізичної культури.
Відомо, що підлітковий вік у дівчат починається, як правило, в 10-11 років. Однією з суттєвих особливостей підліткового віку є бурхливий фізичний та статевий розвиток. Саме в підлітковому віці відбувається так званий «скачок росту»: різко й нерівномірно збільшуються лінійні розміри тіла, вага, змінюються пропорції, а також формується культура здоров'я дівчини-підлітка (Свириденко, 2004).
Причому статеві відмінності хлопчиків і дівчаток у цей період впливають на розміри тіла і функціональні можливості організму. У дівчаток, порівняно з хлопчиками, формується досить довгий тулуб, короткі ноги, масивний тазовий пояс (Круцевич, 2017).
Поява менструації (12,5-13 років) зумовлює появу у багатьох дівчат різних проявів, які відлякують їх від занять фізичними вправами. Доведено, що за 1-3 дня до менструації частота серцевих скорочень та артеріальний тиск мають тенденцію до підвищення, спостерігається передменструальне підвищення температури та її зниження під час менструації. У дівчат під час менструації зменшується фізична активність, вони знаходяться у подавленому або збудженому стані. Більшість неприємних відчуттів (біль знизу живота, у спині, крестці, головна біль, в'ялість, сонливість, загальмованість) спостерігається в 1-2 дні менструації, тому стає зрозуміло, що загальне самопочуття дівчинки значно погіршується, знижується працездатність, поведінка може набувати некерованого характеру (Лоза, 1981).
Мета роботи: дослідити особливості рівня прояву рухових здібностей дівчат-підлітків на уроках фізичної культури з урахуванням особливостей жіночого організму.
У дослідженні прийняло участь 28 дівчат 14-15 років за згодою батьків, яки допомагали у заповненні даних у щоденнику.
Підлітковий вік - це період удосконалення рухових здібностей, більших можливостей розвитку фізичних якостей. Відомо також, що чим вищий рівень розвитку різних рухових якостей в певному їх співвідношенні, тим більше можливостей для удосконалення оволодіння технікою різних рухів. Однак, розглядаючи принцип доступності, необхідно враховувати досвід тих, хто займається, засвоєних раніше навичок та вмінь, знань, стану здоров'я дівчат в момент занять.
Багаторічний практичний досвід роботи в школі показав, що дівчата-підлітки уникають занять фізичною культурою у період статевого дозрівання. Це пов'язано з тим, що вони стають дещо незграбними, недостатньо рухливими, тому на уроках фізичної культури бояться виглядати негарними, стати предметом для насміхання, знущання. Звідси очевидно, що у підлітковому віці набувають особливої актуальності проблеми індивідуального підходу у навчанні в умовах колективних форм виховання. Виходячи з цього, в школах доцільно організувати окремо уроки фізичної культури для дівчат і хлопців вже з 5-го класу. Одностатеве середовище дозволить уникнути цю проблему, підвищить їх інтерес до уроків та показники фізичного розвитку.
Ми спостерігали суттєві відмінності у вікових періодах статевого дозрівання хлопців і дівчат. Процес статевого дозрівання у дівчат наступає, як правило, на 1-2 роки раніше ніж у хлопців. В одному класі навчаються діти з різним ступенем статевого дозрівання, а отже, і з різними функціональними адаптивними можливостями.
Досліджуючи особливості біологічний функції жіночого організму у дівчат, встановлено, що тривалість оваріально-менструального циклу (ОМЦ) виявила більш високу питому вагу укорочених, затяжних, і надмірно затяжних циклів у 64% дівчат, у 36% - структура тривалості була більш сприятлива. Регулярність циклу тривалістю 21-28 днів визначили 31%, у 58% дівчат цикл не регулярний, а 11% - цикл не контролюють.
Досліджуючи самопочуття учнів перед настанням менструації, виявлено, що наявність головних болів у цей період характерно для 34%, у 33% - підвищується стомлюваність, 33% дівчат визначили підвищення дратівливості.
Відомо. що показники фізичного розвитку (в нормі) тісно пов'язані з показниками фізичної підготовленості. Тому достатньо наглядною є залежність успішності навчання новим руховим навичкам від рівня функціональних можливостей і здібностей керувати своїми рухами в різни фази ОМЦ. Нами досліджено, що високим рівнем прояву швидкісно-силових здібностей дівчат було в 4-12, 16-25 дні, середні в 3, 15, 26, 27 дні, низькі в 1, 2, 13, 14, 28 дні ОМЦ.
Швидкісно-силові здібності проявляються у рухових діях, у яких поряд із значною силою м'язів необхідна і стрімкість рухів при цьому чим більше зовнішнє навантаження, тим більше роль відіграє силовий компонент, а при меншому навантаженні збільшується значимість швидкісного компонента. Тому, під час розвитку швідкісно-силових здібностей величезне навантаження не повинно перевищувати 30-40% від індивідуальних максимальних можливостей дівчат.
Високий рівень показників швидкості рухів спостерігався в 5 -24 дні, середній - 3, 4, 25, 26 дні, низький - 1, 2, 27, 28 дні циклу.
Під здібностями до швидкості слід розуміти комплекс функціональних якостей, які забезпечують максимальне виконання рухових дій за мінімальний час. Розрізняють елементарні та комплексні форми прояву швидкості. Елементарні форми проявляються: у
латентному часі (прихованому) простих і складних рухових реакцій; у швидкості виконання окремого руху при значному зовнішньому опорі; у частоті рухів. Комплексні форми прояву швидкості виражаються у цілісних рухах: у здібності якомога швидше набрати максимальну швидкість; здібності якомога довше підтримувати цю швидкість.
Причому, відомо, що основними факторами, які детермінують прояв швидкості є: рухливість нервових процесів. Збудливість рухових центрів лімітує переважно швидкість реагувань та поодиноких рухів, лабільність нервових процесів - частоту рухів. Однак, надто висока частота рухів може викликати небажану швидкісну напруженість, тому швидкісні вправи необхідно виконувати з варіативною частотою рухів.
Дослідження показали, що функціональна стійкість вестибулярного апарату з 3 по 25 дні менструального циклу знаходилася на високому рівні, на 2 день циклу був середній рівень прояву, а в 1, 26, 27, 28 дні - низький рівень. Прояв координаційних здібностей характеризувався високим рівнем в 5-11, 15-24 дні, середнім - 3, 4, 12, 25, 26 дні, низькі - 1, 2, 13, 14, 27, 28 дні циклу.
У сприятливі дні здібності дівчат до оволодіння складно координаційними руховими діями краще, вони точніше виконували вправи відповідно до вимог техніки і перебудовували свою діяльність відповідно від ситуації, що складалася.
Стан спеціальної витривалості у дівчат характеризувався високим рівнем прояву у 5-11, 16-24 дні, середнім - у 3, 4, 15, 25 дні, низьким - в 1, 2, 13, 14, 26, 27, 28 дні циклу.
Стомлення - це природний фізіологічний процес, нормальний стан організму, це біологічний захист організму, спрямований проти виснаження функціонального потенціалу центральної нервової системи. Тому виховання витривалості необхідно здійснювати безпосередньо вирішенням рухових завдань, які вимагають мобілізації психічних і біологічних процесів у фазі початкового стомлення у не сприятливі дні менструального циклу. Умови вирішення завдань повинні забезпечити варіативний характер роботи з обов'язково змінним навантаженням і структурою рухової дії.
Визначення прояву гнучкості у дівчат характеризувався високим рівнем прояву у 1-12, 15-26 дні циклу і середнім у 13-14, 27, 28 дні.
Відомо, що прояв гнучкості залежить від ряду факторів (зовнішні і внутрішні), які необхідно враховувати при її розвитку.
До внутрішніх факторів слід віднести: будову суглобів, тонус м'язів, еластичність м'язів, зв'язок, суглобних сумок, а також напруження м'язів- антоганістів, загальний функціональний стан організму. Причому, під впливом стомлення активна гнучкість зменшується на 11,6% (за рахунок зниження здібності м'язів до повного розслаблення після попереднього скорочення), а пасивна гнучкість збільшується на 9,5% (за рахунок меншого тонусу м'язів, які протидіють розтягненню).
До зовнішніх факторів, які впливали на розвиток гнучкості у дівчат у ці дні був різний психічний стан та прояв різних видів емоції.
Ми спостерігали, що надмірне збудження та пригніченість негативно позначалося на прояві гнучкості, а отже, і на її розвитку.
Оскільки, у підлітковому віці збільшуються індивідуальні відмінності між дітьми, то це необхідно врахувати при навчанні рухами і при розвитку фізичних здібностей. У зв'язку з цим, для окремої групи школярів-дівчаток слід диференціювати завдання, зміст, темпи оволодіння програмним матеріалом, оцінку їх досягнень.
Особливості прояву специфічного біоритму жіночого організму слід індивідуалізовувати за термінами і подовженістю менструального циклу. Тому, планування процесу навчання дівчат-підлітків слід проводити з урахуванням індивідуальних особливостей, враховуючи не тільки їх фізичну підготовленість, а й дні менструального циклу.
Звертаючи увагу на стан здоров'я необхідно мати на увазі не тільки те, що заняття в період менструації можуть нанести шкоду здоров'ю дівчат, але і те, що стан здоров'я, в певній мірі, відображається на функціональних можливостях тих, хто займається.
Особливу увагу треба приділяти засвоєнню рухових навичок і удосконаленню вже засвоєних рухів. Ця обставина потребує озброєння вчителів спеціальними знаннями і вміннями обирати в кожному конкретному випадку оптимальний варіант побудови уроку фізичної культури для дівчат з урахуванням оваріально-менструального циклу.
Висновки
Вивчення рівня прояву різних показників рухових можливостей в різні дні менструального циклу дівчат показали, що вони гетерохронні. Ця гетерохронність впливає на ефективність процесу розвитку фізичних якостей. Тому сприятливими днями менструального циклу для навчання новим руховим навичкам та підвищення рівня фізичної підготовленості є дні, в які показники, що досліджувалися, знаходяться на високому рівні. Такими днями є: 5-11 і 16-24 дні оваріально-менструального циклу. При підборі засобів і методів, які використовуються на заняттях з підлітками, слід враховувати статеві особливості учнів.
Приведені дослідження слід використовувати в освітньому процесі дівчат-підлітків при навчанні новим руховим навичкам і вмінням з урахуванням днів менструального циклу для покращення стану їх здоров'я та підвищенням їх фізичної підготовленості. Ураховуючи індивідуальний функціональний стан, зміни самопочуття у зв'язку з ОМЦ з'являється можливість та необхідність планування навантажень у навчально - виховному процесі, коригування обсягу та інтенсивності при проведенні уроків фізичної культури з дівчатами.
Подальше дослідження ми пов'язуємо з пошуком шляхів підвищення мотивації дівчаток-підлітків до занять фізичною культурою у ці дні.
Список використаної літератури
Шиян Б. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч. 2. Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2002. 248 с. 2. Круцевич Т. Ю. Теорія і методика фізичного виховання. Методика фізичного виховання різних груп населення. К. : Олімпійська література, 2017. Т. 2. С. 89.
Галан Я., Гнесь Н., Лисота Т., Молдован А. Мотивационные приоритеты школьников к занятиям по физической культуре в школе. Sport. Olimpics; Consakrat fniversarii a 65-а organizarii invaiamantului superior de cultura fizica din Republika Moldova Congres Stiintific Internafioal (5-8 octomrie, 2016). Chisinau : USEFS, 2016. 180-184 с.
Оржеховська В. М. Духовність і здоров'я : навч.-метод. посібник. К. : Інститут проблем виховання АПН України, 2004. С. 20. 5. Рингач Н. О. Громадське здоров'я як чинник національної безпеки : монографія. К.: НАДУ, 2009. 296 с. 6. Свириденко С. О. Формування культури здоров'я дівчини-підлітка : методичний посібник. К. : ЗАТ Ексимсервис, 2004. 122 с. 7. Лоза Т. О. Оптимизация процесса обучения гимнастическим упражнениям в связи со специфическими особенностями женского организма : афтореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки (включая методику лечебной физкультуры). К., 1981. 23 с.
References
Shiyan, B. (2002). Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia shkoliariv [Theory and methods of physical education of schoolchildren]. Part 2. Ternopil: Navchalna knyha-Bohdan [in Ukrainian].
Krutsevich, T. Yu. (2017). Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia [Theory and methods of physical education]. Metodyka fizychnoho vykhovannia riznykh hrup naselennia - Methods of physical education of different groups. (Vol. 2), (P. 89). K.: Olympic literature [in Ukrainian].
Galan, Ya., Gnes', N., Lisota, T., & Moldovan, A. (2016). Motivacionnye prioritety shkol'nikov k zanyatiyam po fizicheskoj kul'ture v shkole [Motivational priorities of schoolchildren for physical education classes at school]. Sport.Olimpics. (pp. 180-184). Chisinau: USEFS [in Russian].
Orzhekhovska, V. M. (2004). Dukhovnist i zdorovia [Spirituality and health]. K.: Instytut problem vykhovannia APN Ukrainy [in Ukrainian].
Rynhach, N. O. (2009). Hromadske zdorovia yak chynnyk natsionalnoi bezpeky [Public health as a factor of national security]. K.: NADU [in Ukrainian]. 6. Svyrydenko, S. O. (2004). Formuvannia kultury zdorovia divchyny-pidlitka [Formation of culture of health of the teenage girl]. K.: ZAT Eksymservys [in Ukrainian]. 7. Loza, T. O. (1981). Optimizaciya processa obucheniya gimnasticheskim uprazhneniyam v svyazi so specificheskimi osobennostyami zhenskogo organizma [Optimization of the process of learning gymnastic exercises in connection with the specific features of the female body]. Kiev [in Russian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення морфо-функціональних та анатомо-антропологічних особливостей організму студенток високого зросту. Вивчення та аналіз індивідуальних особливостей їх організму та значень ряду антропометричних показників та спеціальних морфологічних індексів.
статья [442,2 K], добавлен 31.08.2017Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.
статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017Рухові дії та керування ними, роль навчання в даному процесі. Характеристика особливостей електроенцефалограми при здійсненні рухової діяльності різного характеру. Динаміка показників електроенцефалографії під час підготовки і реалізації рухових навичок.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 19.03.2011Анатомія і фізіологія лицьового нерва. Методика оздоровчої фізичної культури для осіб з функціональними захворюваннями нервової системи. Використання фізичної реабілітації в галузі лікувальної фізичної культури при різних захворюваннях систем та органів.
дипломная работа [139,0 K], добавлен 15.01.2010Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.
статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"
курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010Історія розвитку лікувальної фізичної культури, її фізіологічне обґрунтування, основні педагогічні принципи побудови методики та застосування при захворюваннях. Загальні принципи лікувального харчування та вплив його факторів на процеси одужання.
реферат [43,2 K], добавлен 26.09.2009Основні методи та засоби фізичної реабілітації, які застосовуються для реабілітації хворих після операційних втручань з приводу захворювань органів черевної порожнини. Дослідження ефективності лікування на різних етапах при різних рухових режимах.
дипломная работа [683,3 K], добавлен 22.03.2011Робота серця як головного органу серцево-cудинної системи. Система судин організму. Прояви порушень діяльності серця у кривій електроенцефалограми. Практичне дослідження електричної активності серця у юнаків, дівчат, жінок та чоловіків м. Сімферополь.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 24.01.2013Поняття гіпоксії, визначення індивідуальних особливостей реактивності організму людини. Види гіпоксій, механізм їх виникнення. Підвищення реактивності організму - фактор стійкості до гіпоксії. З'ясування вікових механізмів зниження стійкості до гіпоксії.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 05.03.2014