Особливості відновлення локомоторної функції хворих після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба у процесі фізичної реабілітації

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Особливості відновлення локомоторної функції хворих після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба у процесі фізичної реабілітації

І. Рой, А. Русанов,

Л. Кравчук, О. Русанова

Анотація

Стаття присвячена питанням дослідження ефективності комплексної програми фізичної реабілітації хворих після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба при артроскопічних оперативних втручаннях. Підґрунтям програми стало застосування модулів вправ на стабіло-графічній платформі, лікувальної гімнастики, лікувального масажу з елементами пасивної розробки для підвищення амплітуди рухів в ураженому суглобі та постізометричної релаксації, механотерапії на апараті безперервної розробки суглобів та дотримання ортопедичного режиму. Експериментальні дослідження показали ефективність запропонованої програми у порівнянні з традиційними підходами. Згідно з розробленою програмою було проведено реабілітацію 21 хворому (основна група пацієнтів) після реконструкції ПХЗ; 31 пацієнту фізичну реабілітацію проводили за традиційною програмою. Результати, зареєстровані на етапі попереднього дослідження, вказали на відсутність статистично значущих розходжень за дослідженими показниками та віком між хворими, які ввійшли до контрольної та основної груп.

У результаті застосування запропонованої комплексної програми реабілітації у функціональному періоді відновного лікування у порівнянні з вихідними даними у пацієнтів ОГ, які займалися за розробленою нами програмою фізичної реабілітації, середньостатистичні показники довжини кроку інтактною - 64,4±2,15 см (X ± S) та ураженою - 63,1 ± 2,2 см (X ± S) кінцівками не мали статистично значущих відмінностей (р>0,05). У пацієнтів КГ дані показники статистично значуще відрізнялися (р<0,05). Середньостатистичні показники довжини кроку ураженою кінцівкою хворих ОГ- 63,1 ± 2,2 см (X ± S) перевищували показники КГ пацієнтів 58,3 ± 1,5 см (X ± S). Різниця між показниками ОГ та КГ пацієнтів статистично достовірна при р<0,05. Ключові слова: фізична реабілітація, травма, передня хрестоподібна зв'язка, колінний суглоб, відновне лікування.

Annotation

The article is devoted to the research of the effectiveness of the complex program of physical rehabilitation of patients after reconstruction of the anterior cruciate ligament of the knee joint during arthroscopic surgical interventions. The basis of the program was the use of exercise modules on the stabilographic platform, therapeutic gymnastics, therapeutic massage with elements of passive development to increase the amplitude of movements in the affected joint and post-isometric relaxation, mechanotherapy on the device for continuous joint development and observance of the orthopedic regime. Experimental studies have shown the effectiveness of the proposed program in comparison with traditional approaches. According to the developed program, 21 patients (the main group of patients) were rehabilitated after the reconstruction of the ACL; For the 31 patients, physical rehabilitation was carried out according to the traditional program. The results registered at the stage of the previous study indicated that there were no statistically significant differences between the studied parameters and the age between the patients who were included in the control and the main groups.

As a result of the application of the proposed comprehensive rehab program in the functional period of rehabilitation compared with the baseline data in BG patients who were engaged in the program of physical rehabilitation developed by us, the average parameters of the length of the step intact - 64.4±2.15 cm (X ± S) and the affected - 63.- 2.2 cm (X ± S) limbs had no statistically significant differences (p>0.05). These parameters statistically significantly differed among patients CG (p<0.05). The average parameters of the length of the step in the affected limb of the patients with BG-63,1±2,2 cm (X ± S) exceeded the parameters of the CG of patients 58,3±1,5 cm (X ± S). The difference between BG and CG readings is statistically significant atp <0.05.

Key words: physical rehabilitation, trauma, anterior cruciate ligament, knee joint, rehabilitation.

Постановка проблеми та аналіз результатів останніх досліджень

На сьогодні у медичній практиці доведено доцільність використання малоінвазивної артроскопічної техніки, що забезпечує низьку травматичність втручання і адекватну реконструкцію пошкоджених зв'язок колінного суглоба [4, 5, 8].

Впровадження сучасної технології транстібіальної артроскопічної реконструкції ПХЗ з використанням систем фіксації RigidFix і Biointrafix, і розробка системи комплексної реабілітації пацієнтів в післяопераційному періоді дозволило добитися в 94,5% випадків хороших і задовільних функціональних результатів лікування, що дозволяє рекомендувати застосування даної технології як найбільш ефективної та забезпечує повноту реабілітації [2].

Хворі з патологією органів опори і руху залишаються одним з найскладніших контингентів для системи медичної реабілітації. Одним із заходів, який в змозі покращити результати лікування хворих при пошкоджені сумково-зв'язкового апарата колінного суглоба, може стати впровадження чітких поетапних реабілітаційних дій [3].

Сучасні технології біомеханічної діагностики, що застосовуються в клінічній практиці, можна розділити на два основних напрямки: клінічний аналіз рухів і стабілометрія. Клінічний аналіз рухів значною частиною представлений напрямком, що використовує ходьбу людини, як глобальний руховий тест, а стабілометрія використовує в якості рухового тесту процес балансу в вертикальній стійці. Завдяки клінічному аналізу рухів і стабілометрії в даний час, можна говорити про формування самостійного напрямку - функціональної діагностики рухової патології [6].

Впровадження функціональної діагностики рухової патології дозволяє внести в формулювання діагнозу його функціональний компонент, тобто характеристику наявних у пацієнта рухових порушень: нестабільність вертикальної стійки, наявність механізму пасивного замикання колінного суглоба, зниження опороздатності кінцівки та ін. [ 1, 6].

Дослідження характеристик функції опорно-рухового апарату в динаміці дозволяє об'єктивно визначити ефективність проведеного відновного лікування [1, 7].

Мета дослідження - встановити ефективність авторської програми фізичної реабілітації хворих після реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба при артроскопічних оперативних втручаннях.

Методи дослідження. Дослідження проводили на базі ДУ “ІТО НАМН України”. При зверненні хворих застосовували алгоритм комплексної діагностики гострих пошкоджень колінного суглоба, розроблений у ДУ “ІТО НАМН України” що передбачав проведення клініко-функціонального та рентгенологічного обстеження, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Усім пацієнтам після надходження до стаціонару проводили такі заходи: збір анамнезу; клінічний огляд, пальпація; вивчення функції травмованого суглоба, визначали ступінь нестабільності, наявність блокування, синовіїту, випоту в суглобі, м'язової атрофії тощо; проводили іммобілізацію суглоба напівжорстким ортезом (за потреби); рентгенологічне обстеження; УЗД колінного суглоба; МРТ (якщо можливо). Отримані дані заносили до історії хвороби.

Усі хворі (52 особи) проходили реабілітаційне лікування у відділі реабілітації ДУ “ІТО НАМН України” та були прооперовані в клініках Інституту. Фіксацію феморального кінця трансплантата здійснено за допомогою системи “Rigid-fix” або “Cross-pin”, а тибіального кінця - “Biointrafix” або “Biosure-synk”. Медикаментозну терапію призначали за показаннями.

Згідно з розробленою програмою було проведено реабілітацію 21 хворому (основна група пацієнтів) після реконструкції ПХЗ; 31 пацієнту фізичну реабілітацію проводили за традиційною програмою. Результати, зареєстровані на етапі попереднього дослідження, вказали на відсутність статистично значущих розходжень за дослідженими показниками та віком між хворими, які ввійшли до контрольної та основної груп.

Педагогічне тестування включало:

1. Тест ходи на відстань 50 м. Методика проведення тесту:

Тест ходи виконується на відрізку в 50 метрів. Початок тесту регламентується запуском секундоміру.

Пацієнт повинен пройти дану відстань у максимально комфортному темпі (до появи дискомфорту або болю), при цьому підраховується кількість виконаних кроків за пройдену дистанцію. Після того, як пацієнт пройшов даний відрізок, він гучно називає кількість пройдених ним кроків, а реабілітолог, в свою чергу, зупиняє час. Отриманні данні заносили до протоколу.

2. Тест для визначення довжини кроку за методикою Скворцова Д.В. (2007).

стабілографічний лікувальний суглоб оперативний артроскопічний

Результати і дискусія

Курс відновного лікування у ДУ “Інститут травматології й ортопедії НАМН України” пройшли 52 особи. Для визначення ефективності програми фізичної реабілітації було сформовано дві групи пацієнтів - основна, що проходила відновлення за розробленою нами авторською програмою (п = 21) і контрольна група пацієнтів (п = 31), яким проводився комплекс відновного лікування, що вміщує лікувальну гімнастику, класичний масаж і методи фізіотерапевтичного впливу за програмою лікувальної установи.

Вихідні (доопераційні) показники досліджуваних параметрів у пацієнтів сформованих груп статистично значуще не відрізнялися (р<0,05). Дослідження результатів, їх порівняння з вихідними даними (зареєстрованими у передопераційному періоді (від 1 до 4 тижнів до проведення оперативного втручання)) і оцінка проводилися перед випискою із стаціонару у ранньому післяопераційному періоді (до 2 тижнів з моменту оперативного втручання), у пізньому післяопераційному періоді (з 3 до 16-го тижня з моменту оперативного втручання) та функціональному (з 17 до 20-го тижня з моменту оперативного втручання) періодах відновного лікування.

Запропоновану нами комплексну програму фізичної реабілітації від стандартних програм відрізняв комплексний підхід до вирішення проблеми реабілітації. Головне завдання якої полягало не лише в нормалізації функцій оперованої кінцівки, відновлення стабільності та рухливості суглоба, м'язового тонусу травмованої кінцівки, але і відновленні пропріоцептивної чутливості, усуненні асиметрії розподілу навантаження нижніх кінцівок, що дало можливість профілактики ортопедичних ускладнень.

Розроблена програма фізичної реабілітації складалася з 5 періодів: передопераційного, раннього післяопераційного, пізнього післяопераційного, функціонального та періоду підвищеної фізичної активності, що дозволило розподілити використовувані засоби та методи з урахуванням: поступового відновлення стабільності та рухливості суглоба, локального статусу колінного суглоба, м'язового тонусу кінцівки, можливостей дозованого осьового навантаження та зменшення асиметрії розподілу навантаження нижніх кінцівок.

Розроблена програма включала три рухові режими: щадний, щадно-тренувальний, тренувальний. Заняття проводили у щадному режимі індивідуальним, а в щадно-тренувальному та тренувальному - індивідуальним та малогруповим, самостійними способами.

Програма передбачала використання наступних засобів: лікувальної фізичної культури, лікувального масажу, фізіотерапії за стандартними методиками, а саме: електро-міостимуляції; магнітотерапії; лазерної терапії; механотерапії на апараті безперервної розробки суглобів; теоретичної підготовки хворих, що передбачала роз'яснення мети, завдань та змісту реабілітаційних заходів.

У процесі фізичної реабілітації (за розробленою програмою) хворих з ушкодженням передньої хрестоподібної зв'язки (окрім раннього післяопераційного періоду реабілітації) застосовували баланс-тренінг на платформі “Gamma Platform” за модулями вправ “Катер” “Катання м'яча” “Сортування м'ячів”, “Стрибки з трампліну” “Скакалка” “Комбінований”.

У процесі відновного лікування проводилася оцінка рухових можливостей пацієнтів ОГ та КГ, за результатами виконання рухових тестів зареєстровані показники довжини кроку ураженою та інтактною кінцівками, час проходження дистанції 50 м, кількість кроків на дистанції 50 м, при цьому на початку дослідження зареєстровані показники не мали статистично значущих відмінностей (р>0,05). Слід відмітити, що у передопераційному періоді відновного лікування внаслідок зменшення доступного обсягу руху у травмованому суглобі, зниження силових показників м'язів стегна, а також наявного больового синдрому, у пацієнтів зафіксоване зниження довжини кроку ураженою кінцівкою у пацієнтів ОГ до 61,12±7,7 см (x ±S) та пацієнтів КГ - до 62,03±6,5 см (x ±S), що на 8,42 см менше, ніж у нормі (70 см) й відповідає 87,97% нормального обсягу (р<0,05). Зареєстровані середньо статистичні показники довжини кроку інтактною та ураженою кінцівками мали статистично значущі відмінності (р<0,05) у пацієнтів ОГ і КГ (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка показників довжини кроку у хворих основної та контрольної груп в процесі відновного лікування:

О Довжина кроку ураженою кінцівкою, см

Э Довжина кроку інтактною кінцівкою, см

Примітки: *- розходження достовірні при р<0,05 між показниками пацієнтів ОГ та КГ

У функціональному періоді відновного лікування у пацієнтів ОГ, які займалися за розробленою нами програмою фізичної реабілітації, середньостатистичні показники довжини кроку інтактною - 64,4±2,15 см (x ±S) та ураженою - 63,1±2,2 см (x ±S) кінцівками не мали статистично значущих відмінностей (р>0,05). У пацієнтів КГ дані показники статистично значуще відрізнялися (р<0,05).

Середньостатистичні показники довжини кроку ураженою кінцівкою хворих ОГ - 63,1±2,2 см (x ±S) перевищували показники КГ пацієнтів 58,3±1,5 см (x ±S). Різниця між показниками ОГ та КГ пацієнтів статистично достовірна при р<0,05.

У процесі відновного лікування за результатами виконання рухових тестів пацієнтами ОГ та КГ, зареєстровані показники часу проходження дистанції 50 м, кількості кроків на дистанції 50 м, що не мали статистично значущих відмінностей (р>0,05).

Висновок

Дані, отримані в ході реабілітаційного процесу свідчать про те, що використання розробленої програми фізичної реабілітації у передопераційному, ранньому і пізньому післяопераційному, періодах після реконструкції ПХЗ колінного суглоба при артроскопічних оперативних втручаннях дозволило вірогідно покращити рухову дієздатність пацієнтів (довжину кроку, кількість кроків виконаних під час проходження відрізку 50 м, швидкість проходження дистанції 50 м), порівняно з контрольною групою.

Література

1. Арьков В.В., Калинкин Л.А., Миленин О.Н., Тоневицкий А.Г. Стабило- и тензометрия при травме нижних конечностей спортсмена. Вестник спортивной науки. М.: ФГБУ “Всероссийский научно-исследовательский институт физической культуры и спорта”. 2008 (2.): 30-34.

2. Казанцев А.Б. Диагностика повреждений коленного сустава. Актуальные вопросы имплантологии и остеосинтеза. Новокузнецк-СПб., 2001: 21-22.

3. Клименко Г.С., Зедгенидзе И.В., Клименко И.Г. Оперативное лечение свежих повреждений коленного сустава. Иркутск, 1996. 127 с.

4. Кузнецов И.А., Волоховский Н.Н., Рябинин М.В. Применение аллотрансплантатов при артроскопической реконструкции передней крестообразной связки коленного сустава. Сб. материалов II конгр. Рос. артроскопического об-ва. М., 1997: 47.

5. Миронов С.П., Орлецкий А.К., Тимченко Д.О. Современные методы фиксации аутотрансплантатов при реконструкции передней крестообразной связки. Вестн. травматологии и ортопедии им. H.H. Приорова. 2006. 44-47.

6. Скворцов Д.В., Андреева Т.М. Диагностика двигательной патологии инструментальными методами: анализ походки, стабилометрия. М.: Медицина. 2007. 640 с.

7. Скворцов Д.В. Клинический анализ движений: стабилометрия. М.: Антидор. 2000. 192 с.

8. Федорук Г.В., Голева А.В., Бровкин С.С., Невзоров А.М. Современные технологии в эндопротезировании передней крестообразной связки коленного сустава. Земский врач: Ортопедия и травматология. Медицинские аспекты протезирования. 2012(2): 21-24.

References

1. Ar'kov V.V., Kalynkyn L.A., Mylenyn O.N., Tonevytskyy A.H. Stabilo- i tenzometryya pry travmi nyzhchykh kintsivok sport-smena. Vestnyk sportyvnoy nauky. M.: FHBU “Vserossyyskyy nauchno-yssledovatel'skyy ynstytut fyzycheskoy kul'tury y sporta”. 2008 (2.): 30-34.

2. Kazantsev A.B. Diahnostyka povrezhdenyy kolennoho sustava. Aktual'ni pytannya implantolohiyi i osteosynteza. Novokuznetsk-SPb., 2001: 21-22.

3. Klymenko H.S., Zedhenydze I.V., Klymenko Y.H. Operatyvnoe likuvannya svezhykh poshkodzhen' kolennoho sustava. Yrkut-sk, 1996. 127 s.

4. Kuznetsov Y.A., Volokhovskyy N.N., Ryabynyn M.V. Prymitka allotransplantativ pry artroskopichniy rekonstruktsiyi peredn'oyi krestopodibnoyi zv'yazky kolennoho sustava. Sb. materialy II konhr. Ros. artrosko- pichnoho ob-va. M., 1997: 47.

5. Myronov S.P., Orlets'kyy A.K., Tymchenko D.O. Suchasni metody fiksatsiyi autotransplantativ pry rekonstruktsiyakh peredn'oyi krestoobraznoy svyazky. Vestn. travmatolohyy y ortopedyy ym. Pryorova. 2006 (3): 44-47.

6. Skvortsov D.V., Andreeva T.M. Diahnostyka enerhetychnoyi patolohiyi instrumental'nykh metodiv: analiz pokhodky, stabil'nist'. M.: Medytsyna. 2007. 640 s.

7. Skvortsov D.V. Klynychnyy analiz dvyzhenyy: ctabylometryya. M.: Antydor. 2000. 192 s.

Размещено на allbest.ru