Морфофункціональні зміни в структурі сідничого нерва після нейротомії з ушиванням епіневральним швом через різні проміжки часу та подальшою лазерною корекцією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфофункціональні зміни в структурі сідничого нерва після нейротомії з ушиванням епіневральним швом через різні проміжки часу та подальшою лазерною корекцією

Ящишин1 З.М., Заяць1 Л.М., Небесна2 З.М., Полюк1 М.І., Рогужинська1 В.Г., Кернякевич1 С.Я.

MORPHOFUNCTIONAL CHANGES IN THE STRUCTURE OF THE SCIATIC NERVE AFTER NEUROTOMY WITH SEWING BY EPINEURAL SEAM IN A TIMELY MANNER WITH FOLLOWING LASER CORRECTION

Yaschyshyn Z.M., Zaiats L.М., Nebesna Z.М., Poliuk М.І., Rohuzhynska V.G., Kerniakevych S.Y.

¹Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine, 2Ternopil National Medical University named after AND I. Gorbachevsky

Summary/Резюме

The experiment was conducted on 75 laboratory Wistar rats (200-300 g), which under etheric anesthesia in compliance with aseptic and antiseptic rules, the left sciatic nerve was intersected with end-to-end sewing immediately 10, 15, 30 and 45 minutes after the neurotomy.

Next day after the operation, zone of damage underwent exposure of irradiation for 10 days with a blue spectrum low-emitting diode laser of the “Spectrum LC”, with a wavelength of 450 -- 480 nm. The duration of the experiment is 1,3, 7, 15, 30, 45, and 90 days. The study of the restoration of somato-visceral sensitivity was registered by the reaction of animals to pain and temperature stimuli, and motor function using a moving tape (treadmill). Morphological changes in the structure of nerve fibers were studied on histological preparations and electron microscopy.

It has shown that early suturing of the peripheral nerve (up to 30 minutes from the moment of the injury) with subsequent laser correction leads to a complete restoration of motor function and somato-visceral sensitivity, and sewing of the cut peripheral nerve after 30 min from the moment of injury with subsequent laser correction, only contributes to the partial restoration of motor function, and relieves pain syndrome.

Key words: sciatic nerve, neurotomy, laser correction.

МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В СТРУКТУРЕ СЕДАЛИЩНОГО НЕРВА ПОСЛЕ НЕЙРОТОМИИ С УШИВАНИЕМ ЭПИНЕВРАЛЬНЫМ ШВОМ ЧЕРЕЗ РАЗНЫЕ ПРОМЕЖУТКИ ВРЕМЕНИ CПОСЛЕДУЮЩЕЙ ЛАЗЕРНОЙ КОРРЕКЦИЕЙ

Ящишин З.Н., Заяц Л.М., Небесная З.М., Полюк М.И., Рогужинськая В.Г., Кернякевич С.Я.

Эксперимент проведен на 75 лабораторных крысах линии Wistar(200-300 г), которым под эфирным наркозом с соблюдением правил асептики и антисептики было проведено пересечение левого седалищного нерва с ушиванием конец в конец сразу, через 10, 15, 30 и 45 минут после нейротомии. Со следующего дня после операции зона оперативного вмешательства в течение 10 суток облучалась синим спектром (длина волны в 480-450 нм) низкочастотного светодиодного лазера «Спектр-ЛЦ». Срок опыта 1,3, 7, 15, 30, 45 и 90 суток. Исследование восстановления сомато-висцеральной чувствительности регистрировалась по реакции животных на болевые и температурные раздражители, а двигательной функции с помощью движущейся ленты (тредбана). Морфологические изменения в структуре нервных волокон исследованы на гистологических препаратах и электронной микроскопии.

Полученные результаты показывают, что раннее ушивание периферического нерва (до 30 мин. с момента повреждения) с последующей лазерной коррекцией ведет к полному восстановлению двигательной функции и сомато-висцеральной чувствительности, а ушивание пересеченного периферического нерва после 30 мин. с момента повреждения с последующей лазерной коррекцией способствует только частичному восстановлению двигательной функции и снимает болевой синдром.

Ключевые слова: седалищный нерв, нейротомия, лазерная коррекция.

Експеримент проведено на 75 лабораторних щурах лінії Wistar(200-300 г), яким під ефірним наркозом з дотриманням правил асептики і антисептики було проведено перетин лівого сідничного нерва з ушиванням кінець в кінець відразу, через 10, 15, 30 і 45 хвилин після нейротоміі. З наступного дня після операції зона оперативного втручання протягом 10 діб опромінювалася синім спектром (довжина хвилі в 480-450 нм) низькочастотного світлодіодного лазера «Спектр-ЛЦ». Термін досвіду 1,3, 7, 15, 30, 45 і 90 діб. Дослідження відновлення сомато-вісцеральної чутливості реєструвалася по реакції тварин на больові і температурні подразники, а рухової функції за допомогою рухомої стрічки (тредбан). Морфологічні зміни в структурі нервових волокон досліджені на гістологічних препаратах та електронної мікроскопії.

Отримані результати показують, що раннє ушивання периферичного нерва (до 30 хв. З моменту пошкодження) з подальшою лазерною корекцією веде до повного відновлення рухової функції і сомато-вісцеральної чутливості, а ушивання пересеченного периферичного нерва після 30 хв. з моменту пошкодження з подальшою лазерною корекцією сприяє тільки часткового відновлення рухової функції і знімає больовий синдром.

Ключові слова: сідничний нерв, нейротомія, лазерна корекція.

Актуальність теми

Останні десятиріччя характеризуються стрімким прогресом у пізнанні структурно-функціональної організації нервової системи. За цей час отримані нові дані, сформульовано цілий ряд гіпотез, створені концепції, які в тій чи іншій мірі пояснюють закономірності функціонування окремих нервових клітин, нервових центрів та їх провідникового апарату [1, 3, 4, 6, 8]. Відомо, що між клінічними проявами патологічних станів нервових стовбурів та їх структурною організацією існує тісний зв'язок. Це являється причиною проведення ба- гаточисленних досліджень по вивченню закономірностей внутрішньостовбуро- вої будови периферійних нервів [3, 5, 6,

Однак, багато сторін даної проблеми залишаються ще не з'ясованими. До них, саме відноситься питання про розподіл, числовий і груповий склад мієлінових і безмієлінових волокон та їх реактивні зміни при дії різних фізіотерапевтичних засобів. Особливе місце в клінічній неврології займає проблема травматичного перетину периферійних нервів. Серед них ушкодження сідничного нерва в мирний та воєнний час займає одне з перших місць [3, 4, 5, 6], а регенерація його протікає дуже повільно [3, 8, 9, 10, 11]. В медичних публікаціях є окремі повідомлення про позитивний вплив лазерної енергії на регенерацію периферійних нервів [2, 5, 10]. Та все ж, деякі сторони обґрунтування механізму цих результатів недостатньо з'ясовані. Зокрема, є мало даних про вплив низькочастотного світлодіодного лазера на динаміку гістометричних показників нервових волокон при де- і регенерації. сідничний нерв гістоструктура лазерна корекція

Метою нашої наукової роботи було дослідити морфо-функціональний стан структурних компонентів сідничного нерва щура після його повного пересічення з ушиванням кінець в кінець еп- іневральним швом через різні проміжки часу та подальшою лазерною корекцією низькочастотним світлодіодним лазером «Спектр-ЛЦ».

Матеріали і методи

Експеримент проведено на 75 лабораторних щурах лінії Wistar(200-300 г), яким під ефірним наркозом з дотриманням правил асептики і антисептики було проведено пересічення лівого сідничного нерва з ушиванням епінев- ральним швом кінець в кінець одразу, через 10, 15, 30 і 45 хвилин після нейро- томії. Дослідні тварини були розділені на 5 підгруп по 14 в кожній. Контролем слугувало 5 щурів. З наступного дня після операції зона оперативного втручання, на протязі 10 діб, опромінювалась синім спектром (довжина хвилі 480-450 нм) низькочастотного світлодіодного лазера «Спектр-ЛЦ», експозиція 5 хв. Термін досліду 1,3, 7, 15, 30, 45 і 90 діб. Дослідження відновлення сомато-вісцераль- ної чутливості реєструвались по реакції тварин на больові та температурні подразники, а рухової функції за допомогою рухомої стрічки. Морфологічні зміни в структурі нервових волокон були досліджені на напівтонких зрізах та електронній мікроскопії.

Результати дослідження

Отримані результати показали, що в ранні терміни досліду (1-7 доба) після пересічення сідничного нерва з ушиванням та опроміненням синім спектром лазера, виникають виражені дегенеративно-дистрофічні зміни в нервових волокнах, які проявляються зменшенням кількості та демієлінізацію нервових волокон, спазмом периневральних кровоносних судин, розволокненням та набряканням мієлінової оболонки в окремих пучках нервових волокон (рис. 1). Реакція на больові та температурні подразники відсутня. На рухомій стрічці тварина щадить лапку, не наступаючи на неї.

Рис. 1. Ультраструктурна організація сідничного нерву через 3-4 доби після пересічення з опроміненням.

1 - ретикулярні волокна; 2 - розволокнення мієлінової оболонки; 3 - набряк мієлінової оболонки. Електронна мікрофотографія. Х12000.

З 15 доби починаються регенера- тивно-репаративні процеси, що харак-теризуються поступовим відновленням кровопостачання нерва, ремієлінізацією нервових волокон (рис. 2). Реакція на температурні та больові подразники слабко виражена, рухова функція пригнічена.

Рис. 2. Ультраструктурна організація сідничного нерву

через 15 діб після пересічення з опроміненням. Електронна мікрофотографія. х6000.

1 - ретикулярні волокна; 2 - розволокнення мієлінової оболонки; 3 - набряк мієлінової оболонки.

На 30 добу прогресує ремієлініза- ція нервових волокон та відновлення кровопостачання нерва (рис. 3).

Рис. 3. Гістоструктура дистальної частини сідничного нерву через 30 діб після пересічення з опроміненням. Забарвлення 1% р-ном метиленового синього. Зб. 560. 1 - ретикулярні волокна; 2 -мієлінова оболонка; 3 - набряк мієлінової оболонки; 4 - ендоневральна судина.

Тварина починає реагувати на температурні та больові подразники і наступати на оперовану лапку на рухомій стрічці.

З 60 доби наступає повне відновлення кровопостачання нерва та повернення кількості мієлінових нервових волокон до норми (рис. 4).

Рис. 4. Гістоструктура дистальної частини сідничного нерву через 30 діб після пересічення з опроміненням. Забарвлення 1% р-ном метиленового синього. Зб. 600.

1 - ретикулярні волокна; 2 - мієлінова оболонка; 3 - ендоневральна судина. Напівтонкий зріз.

Відновлюється також і сомато- вісцеральна та рухова чутливість.

Ушивання пересіченого сідничного нерва через 10 хв. кінець в кінець та по- слідуюча лазерна корекція (14 тварин) -- сприяє повній регенерації, з відновленням соматовісцеральної і рухової чутливості на 60 добу (рис. 5).

Рис. 5. Гістоструктура дистальної частини сідничного нерву через 60 діб після пересічення з ушиванням нерва через 10 хвилин з опроміненням. Забарвлення 1% р-ном метиленового синього. Зб. 560.

1 - ретикулярні волокна; 2 - мієлінова оболонка; 3 - ендоневральна судина.

Якщо ж ушивання нерва проводилось через 15 хвилин після пересічення (14 тварин) з послідуючою корекцією лазером регенерація наступає на 70-75 добу (рис. 6).

Рис. 6. Ультраструктурна організація суничного нерву через 70-75 діб після пересічення з ушиванням нерва через 15 хв. з опроміненням голубим спектром низькочастотного світлсдіодного лазера «Спектр-ЛЦ». Зб. 560.

1 - ретикулярні волокна; 2 - мієлінова оболонка; 3 - ендоневральна судина; 4 - периневрій; 5 - епіневрій

Пересічення з ушиванням через 30 хвилин та лазерною корекцією на протязі 10 діб (14 тварин) дає повну регенерацію на 90 добу (рис. 7).

Рис. 7. Ультраструктурна організація сідничного нерву через 90 діб після пересічення з ушиванням нерва через 30 хвилин з опроміненням голубим спектром низькочастотного світлодіодного лазера «Спектр-ЛЦ». Зб. 560.

1 - ретикулярні волокна; 2 - мієлінова оболонка; 3 - ендоневральна судина; 4 - ендоневрій.

Пересічення ж лівого сідничного нерва з ушиванням через 45 хв. та подальшою лазерною корекцією (14 тварин) повної регенерації нервового стовбура не дає (рис. 8), а знімає тільки больовий синдром і частково відновлює рухову функцію. Реакція на температурні та больові подразники відсутня. Контролем слугувало 5 тварин.

Рис. 8. Ультраструктурна організація сідничного нерву через 120 діб після пересічення з ушиванням через 45 хвилин та лазерним опроміненням. Електронна мікрофотографія. х4000.

1 - мієлінові волокна; 2 - просвіт судини; 3 - сполучна тканина.

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновки.

1. Ушивати пересічений периферичний нерв треба старатись до 30 хвилин з моменту його ушкодження, що сприяє хорошій регенерації та відновленню рухової функції і сома- товісцеральної чутливості.

2. Покращує регенерацію і зменшує терміни реабілітації опромінення зони оперативного втручання синім спектром низькочастотного світло- діодного лазера «Спектр-ЛЦ» довжина хвилі 480-450 нм.

3. Ушивання після 30 хвилин з посліду- ючою лазерною корекцією операційного поля тільки частково відновлює рухову функцію та знімає больовий синдром. Соматовісцеральна чутливість при цьому залишається повністю втраченою.

Література

1. Бесединська ОВ, Давиденко ІС, Бесе- динський ВІ, Андреев СА. Протокол па- тогістологічного дослідження ангіоархі- тектоніки мікроциркуляторного русла периферійного нерва. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 2013; (4): 413-8.

2. Бірюкова ТВ, Олар ОІ. Використання лазерного випромінювання в медицині. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017; (6): 171-4.

3. Гайович ІВ, Савосько СІ. Віддалені результати впливу клітинних технологій на регенерацію сідничного нерва при пластиці великого дефекту (експериментальне дослідження). Травма. 2018; 19 (2): 51-60.

4. Гайович ІВ, Страфун СС, Лабунець ІФ, et al. Структурні та метаболічні основи регенерації сідничного нерва при пластиці великого дефекту (експериментальне дослідження). Журнал АМН. 2017; 23 (12): 133-41.

5. Левицький ВА, Юрах ОМ, Юрах ГЮ. Дегенерація та репаративна регенерація нервових волокон сідничного нерва в умовах лазерного опромінення. Галицький лікарський вісник. 2009; (1): 4952.

6. Лучків НЮ. Нейро-гліо-капілярні взаємодії сідничного нерва та його сегментарних центрів при експериментальній етопозид-індукованій нейропатії. Запорожский медицинский журнал. 2018; 20 (4): 548-52.

7. Остафійчук ДІ, Горкуненко АБ, Плаксива ТО, Волощук ХВ. Лазерне випромінювання. Основні напрямки використання в біології і медицині. Перспективи розвитку. Буковинський медичний вісник. 2018; 22 (2): 144-8.

8. Рудюк ТЯ, Стеченко ЛА, Довгань РС, Чухрай СН, Раскалей ДВ. Структурные особенности регенерационных процессов в седалищном нерве на поздних этапах после травмирования. Таврический медико-биологический вестник. 2013; 16 (1-1): 212-6.

9. Рязаева ЛМ, Польской ВС. Морфологическое состояние компонентов седалищного нерва при гиперкинезии в эксперименте. Морфология.- 2018; 153 (3): 239.

10. Шовкова НІ, Жураківська ОЯ, ПоповичЮІ, et al. Перспективи застосування маг- нітолазерної терапії при лікуванні експериментальної нейропатії. Клінічна та експериментальна патологія. 2017; 16 (4): 107-14.

11. Шутров ИЕ. Репаративно-регенеративные процессы при повреждении седалищного нерва и возможности их комплексной стимуляции. Вестник научных конференций. 2016; 5-4 (9): 325-8.

References

1. Besedynska OV, Davydenko IS,

Besedynsky VI, Andreev SA Protocol of pathohistological examination of

angioarchitectonics of the microcirculatory tract of the peripheral nerve. Journal of Clinical and Experimental Medical Research. 2013; (4): 413-8.

2. Biryukova TV, Olar OI. The use of laser radiation in medicine. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. 2017; (6): 171-4.

3. Gaiovych IV, Savosko SI. Long-term results of the influence of cell technologies on sciatic nerve regeneration in plastics of a large defect (experimental study). Trauma. 2018; 19 (2): 51-60.

4. Gayovich IV, Strafun SS, Labunets IF, et al. Structural and metabolic bases of sciatic nerve regeneration in plastics of a large defect (experimental study). Journal of the Academy of Medical Sciences. 2017; 23 (12): 133-41.

5. Levitsky VA, Yurakh OM, Yurakh GU. Degeneration and reparative regeneration of sciatic nerve fibers under laser irradiation. Galician Medical Bulletin. 2009; (1): 49-52.

6. Luchkiv NUDE. Neuro-glio-capillary

interactions of the sciatic nerve and its segmental centers in experimental etoposide-induced neuropathy.

Zaporozhye medical journal. 2018; 20 (4): 548-52.

7. Ostafiychuk DI, Gorkunenko AB, Plaksyva TO, Voloshchuk HV. Laser radiation. The main areas of use in biology and medicine. Development prospects. Bukovynian Medical Bulletin. 2018; 22 (2): 144-8.

8. Rudyuk TYA, Stechenko LA, Dovgan RS, Chukhrai SN, Raskaley DV. Structural features of regenerative processes in the sciatic nerve in the late stages after injury. Taurian Medical and Biological Bulletin. 2013; 16 (1-1): 212-6.

9. Ryazaeva LM, Polish Armed Forces. Morphological state of sciatic nerve components in hyperkinesia in the experiment. Morphology.- 2018; 153 (3): 239.

10. Shovkova NO, Zhurakivska OYa, Popovych YI, et al. Prospects for the use of magnetic laser therapy in the treatment of experimental neuropathy. Clinical and experimental pathology. 2017; 16 (4): 10714.

11. Shutrov IE. Reparative and regenerative processes in sciatic nerve damage and the possibility of their complex stimulation. Bulletin of scientific conferences. 2016; 54 (9): 325-8.

Размещено на Allbest.ru