Роль порушення цитотрофобластичної інвазії у матково-плацентарній ділянці при залізодефіцитній анемії вагітних у морфогенезі хронічної недостатності посліду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буковинський державний медичний університет

Роль порушення цитотрофобластичної інвазії у матково-плацентарній ділянці при залізодефіцитній анемії вагітних у морфогенезі хронічної недостатності посліду

Тюлєнєва О.А.

Давиденко І.С.

Гоян А.В.

Ясніковська С.М.,

Тюлєнєва В. О.

THE ROLE OF CYTOTROPHOBLASTIC INVASION DISORDERS IN UTERO-PLACENTAL BED DURING IRON DEFICIENCY ANEMIA IN PREGNANCY IN THE MORPHOGENESIS OF CHRONIC PLACENTAL INSUFFICIENCY

Tiulienieva O.A., Davydenko I.S., Hoian A.V., Yasnikovska S.M.,

Tiulienieva V.O.

Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine,

Summary/Резюме

Purpose. To find out the features of cytotrophoblastic invasion disorders in uteroplacental bed (UPB) structures depending on the degree of iron deficiency in pregnancy (IDAP) and their role in the morphogenesis of chronic placental insufficiency. Materials and methods. 140 biopsies of UPB and myometrium were studied by morphological methods, including observation of physiological pregnancy -- 20; observation of uteroplacental insufficiency (UPI) without IDAP -- 20; observation of IDAP without UPI -- 38, including I degree -- 20, II degree -- 18; observation of UPI with I degree of IDAP -- 22; UPI with II degree of IDAP -- 24 and UPI with III degree of IDAP -- 16. Performed techniques: 1) immunohistochemical studies with primary antibodies against placental lactogen, anti-apoptotic protein bcl-2 and proapoptotic protein Bah; 2) histochemical method for fibrin and collagen fibers by NZ Slinchenko; 3) staining with hematoxylin and eosin. Results and discussion. During pregnancy in conditions of iron deficiency anemia of I -- II degree without clinical signs of UPI there found signs of gestational immaturity of the UPB in the form of lack of adequate gestational changes in the spiral arteries walls. However, it was found an increase in the proliferative activity of the extravillous cytotrophoblast, deepening of the cytotrophoblastic invasion in the UPB structures with increasing the distance of the lining of the walls of the spiral arteries by endotheliumreplacing trophoblast and the spread of the myometrium in the radial arteries. In pregnancies with the III degree of IDAP and clinical signs of UPI, the attenuation of proliferation and invasive capacity of intravascular and extravascular fractions of cytotrophoblast and intensification of Wah-dependent apoptosis of endotheliumreplacing trophoblast cells in the walls of spiral arteries were found. Conclusion. The basis of the development of chronic placental insufficiency during pregnancy with iron deficiency anemia is the gestational immaturity of the utero-placental bed, the degree of which correlates with the degree of anemia and iron deficiency.

Key words: utero-placental bed, cytotrophoblastic invasion, gestational immaturity, chronic placental insufficiency, iron deficiency in pregnancy.

РОЛЬ НАРУШЕНИЙ ЦИТОТРОФОБЛАСТИЧЕСКОЙ ИНВАЗИИ В МАТОЧНО-ПЛАЦЕНТАРНОЙ ОБЛАСТИ ПРИ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИИ БЕРЕМЕННЫХ В МОРФОГЕНЕЗЕ ХРОНИЧЕСКОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ

ПОСЛЕДА

Тюленева А.А., Давыденко И.С., Гоян А.В., Ясниковская С.М.,

Тюленева В.А

Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы,

Украина

Цель исследования. Выявление особенностей нарушений цитотрофобласти- ческой инвазии в структурах маточно-плацентарной области (МПО) в зависимости от степени железодефицитной анемии беременных (ЖДАБ) и их роли в морфогенезе хронической недостаточности последа. Материалы и методы. Морфологическими методами исследовано 140 биоптатов МПО и миометрия, среди которых: наблюдений физиологической беременности -- 20; наблюдений маточно-плацентарной формы недостаточности последа (МПН) без ЖДАБ -- 20; наблюдений ЖДАБ без МПН -- 38, в том числе I степени -- 20, II степени -- 18; наблюдений МПН с ЖДАБ I степени -- 22; МПН с ЖДАБ II степени -- 24 и наблюдений МПН с ЖДАБ III степени -- 16. Выполняли методики: 1) иммуногистохимические исследования с первичными антителами против плацентарного лактогена, противоапоп- тического протеина bcl-2 и проапоптического протеина Вах; 2) гистохимическая методика на фибрин и коллагеновые волокна по Н.З.Слинченко; 3) окраска гематоксилином и эозином. Результаты и их обсуждение. При беременности на фоне железодефицитной анемии I -- II степени без клинических признаков МПН выявлены признаки гестационной незрелости маточно-плацентарной области в виде отсутствия адекватных сроку гестационных перестроек стенок спиральных артерий. Однако, отмечены рост пролиферативной активности экстравиллезного цитотро- фобласта, углубление цитотрофобластической инвазии в структуры маточно-плацентарной области с увеличением дистанции выстилки эндотелийзамещающим трофобластом стенок спиральных артерий и распространением в радиальные артерии миометрия. При ЖДАБ III степени с клиническими признаками МПН выявлено угасание пролиферации и инвазивной способности внутрисосудистой и вне- сосудистой фракций цитотрофобласта и интенсификацию Вах-зависимого апоптоза клеток эндотелийзамещающего трофобласта в стенках спиральных артерий. Вывод. В основе развития хронической плацентарной недостаточности при беременности на фоне железодефицитной анемии является гестационная незрелость маточно-плацентарной области, степень которой коррелирует со степенью анемии и железодефицита.

Ключевые слова: маточно-плацентарная область, цитотрофобластическая инвазия, гестационная незрелость, хроническая плацентарная недостаточность, железодефицитная анемия беременных.

Мета дослідження. З'ясування особливостей порушення цитотрофобластичної інвазії у структурах матково-плацентарної ділянки (МПД) залежно від ступеня залізодефіцитної анемії вагітних (ЗДАВ) та їх ролі у морфогенезі хронічної недостатності посліду. Матеріали та методи. Морфологічними методами досліджено 140 біоптатів МПД і міометрію, серед яких: спостереження фізіологічної вагітності -- 20; спостереження матково-плацентарної форми недостатності посліду (МПН) без ЗДАВ -- 20; спостереження ЗДАВ без МПН -- 38, у тому числі І ступеня -- 20, ІІ ступеня -- 18; спостереження МПН із ЗДАВ І ступеня -- 22; МПН із ЗДАВ ІІ ступеня -- 24 та спостереження МПН із ЗДАВ ІІІ ступеня -- 16. Виконували методики: 1) імуногістохімічні дослідження з первинними антитілами проти плацентарного лактогену, протиапоптичного протеїну bcl-2 та проапоптичного протеїну Вах; 2) гістохімічну методику на фібрин та колагенові волокна за Н.З.Слінченко; 3) забарвлення гематоксиліном і еозином. Результати та їх обговорення. При вагітності на фоні залізодефіцитної анемії І -- ІІ ступеня без клінічних ознак МПН виявлено ознаки гестаційної незрілості матково-плацентарної ділянки у вигляді відсутності адекватних терміну гестаційних перебудов стінок спіральних артерій. Проте, відмічено зростання проліферативної активності екстравільозного цитотрофобласта, поглиблення цитотрофобластичної інвазії у структури матково-плацентарної ділянки зі збільшенням дистанції вистилки ендотелійзаміщуючим трофобластом стінок спіральних артерій та поширенням у радіальні артерії міометрію. При ЗДАВ ІІІ ступеня з клінічними ознаками МПН виявлено згасання проліферації та інвазивної спроможності внутрішньосудинної і позасудинної фракцій цитотрофобласта та інтенсифікацію Вах-залежного апоптозу клітин ендотелійзаміщующого трофобла- ста у стінках спіральних артерій. Висновок. В основі розвитку хронічної плацентарної недостатності при вагітності на фоні залізодефіцитної анемії є гестаційна незрілість матково-плацентарної ділянки, ступінь якої корелює зі ступенем анемії та залізодефіциту.

Актуальність

Матка під час вагітності зазнає структурних змін, які сприяють виношуванню та правильному розвитку плода, а також нормальному перебігу пологів. В місці прикріплення плідного яйця до матки формується матково-плацентарна ділянка (МПД), гестаційно змінюються ендометрій, судинне русло та міо- метрій. Різнопланова патологія МПД є передумовою розвитку матково-плацентарної форми недостатності посліду, яка характеризується тим, що в ході вагітності спочатку виникає порушення формування різних структур плацентарного ложа матки, у першу чергу спіральних артерій і вен, а потім, вже як наслідок, розвивається патологія хорі- ального дерева плаценти [6, 11].

Ключовим механізмом у морфогенезі МПД є цитотрофобластична інвазія (ЦТІ) -- процес міграції клітин цитотрофобласта (ЦТ) з плаценти в ендометрій і міометрій з подальшим вибірковим проникненням в артерії матки і модифікацією їх в розширені судинні канали, які забезпечують притік більшого об'єму крові до плаценти. Завдяки цьому встановлюється матково-плацентарний кровообіг, від якого залежать ріст і розвиток ембріона і плода, тобто успішне завершення вагітності або її втрата на різних етапах [11].

Інвазивний ЦТ поділяють на інтер- стиційний (ІЦ), багатоядерні гігантські клітини (БГК) та ендоваскулярний або ендотелійзам і щуючий цитотрофобласт (ЕЦ). Клітини інвазивного ЦТ синтезують специфічні металопротеїнази, які забезпечують лізис екстрацелюлярного матриксу, строми та ендотелію судин МПД. ЕЦ необхідний для ремоделювання крупних радіальних артерій шляхом заміщення клітин ендотелію в складі інтими. БГК локалізуються на межі інвазив- ного процесу в міометрії як своєрідний резерв ЦТІ, який загалом і визначає можливість реалізації компенсаторно- пристосувальних реакції в матково-плацентарному комплексі та сприятливого завершення вагітності [11].

Вважається, що глибина ЦТІ та її варіації у структурах МПД морфологічно визначаються та оцінюються переважно співвідношенням фракцій ендоваскулярного та інтерстиційного трофобласта [4]. На думку патогістологів-плаценто- логів, патологія ЦТІ, при якій є недостатнім внутрішньосудинне проникнення ЦТ, порушується лізис гладком'язових елементів спіральних артерій, формуються неповноцінні матково-плацентарні артерії з неадекватною перфузією інтервільозного простору відповідно до терміну гестації, проявляється у вигляді плацентарної недостатності, предиктором якої є гестаційна незрілість плацентарного ложа матки, що і спричиняє вторинну патологію хоріального дерева плаценти [4, 5].

Однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства є залізодефіцит- на анемія вагітних (ЗДАВ), частота якої коливається в діапазоні від 28 до 85 %. В умовах залізодефіциту та ЗДАВ в організмі жінки розвивається системна патологія, зумовлена порушенням обміну білків, зниженням активності дихальних ферментів, обмеженням про- ліферативного потенціалу клітин, окси- дативним стресом, гіпоксією та ендоте- ліальною дисфункцією, що спричиняє різнопланову патологію в матково-плацентарному комплексі, ризики якої залежать від тяжкості перебігу анемії [6, 9]. Гіпоксія є одним з найважливіших аспектів порушення процесу ЦТІ -- недостатня концентрація кисню впливає на транскрипційні фактори на біохімічному рівні, змінюючи процес диференціювання трофобласта [9].

Процеси регуляції чисельності клітин та диференціювання екстравіль- озного ЦТ можна оцінити імуногістохім- ічним методом, застосовуючи первинні антитіла проти маркерів клітинної проліферації та апоптозу. Вважається, що в умовах гіпоксії у трофобласті відбувається переважно так званий Вах-залежний апоптоз, експресія маркера якого можлива в клітинах усіх фракцій трофобласта [4, 7]. Деактивує апоптичний потенціал протеїну Вах переважно протиа- поптичний протеїн ВсІ-2, утворюючи з ним гетеродимери. В плаценті протеїн Bcl-2 експресується в синцитіотрофоб- ласті, а також цитотрофобласті ворсин та матково-плацентарної ділянки, причому незмінно упродовж всього періоду гестації. Таким чином, регуляція апоптозу в трофобластних клітинах зводиться в основному до протистояння двох основних протеїнів Вах та Bcl-2 [4, 7, 11].

Мета дослідження: з'ясування особливостей порушення цитотрофоб- ластичної інвазії у структурах матково- плацентарної ділянки залежно від ступеня залізодефіцитної анемії вагітних та їх ролі у морфогенезі хронічної недостатності посліду.

Матеріали та методи

Морфологічні дослідження проводилися упродовж 2014-2019 років на кафедрі патологічної анатомії Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» (м.Чернівці, Україна). Забір біоматеріалу для дослідження виконувався під час операції кесарського розтину на підставі інформованої добровільної згоди вагітної жінки на забір посліду та плацентарного ложа матки.

Залізодефіцитна анемія вагітних (ЗДАВ) є хронічною патологією, тому для валідності висновків у дослідження бра- лися тільки випадки повного клінічного розвитку хвороби, коли залізодефіцит реєструвався за вмістом сироваткового заліза у крові вагітної ще за два-чотири тижні до розвитку характерних гематологічних змін. Для визначення ступенів тяжкості ЗДАВ за матеріалами медичної документації критерієм була концентрація гемоглобіну в крові вагітної: І ступінь ЗДАВ відповідав зниженню концентрації гемоглобіну до 100-91 г/л, ІІ ступінь -- 90-71 г/л, ІІІ ступінь -- нижче 71 г/л. У всіх спостереженнях анемія була гіпох- ромною.

Відповідно до комплексу клінічних даних перебігу вагітності виставлявся або відхилявся діагноз «Синдром хронічної плацентарної недостатності» (ХПН), який уточнювався при патоморфологіч- ному дослідженні посліду. За переважанням недостатності конкретних структур в системі «мати-плацента-плід» визначали форму ХПН за класифікацією ХПН А.П.Милованова (1999) для ІІ та ІІІ триместрів вагітності, згідно з якою розрізняють переважно фетоплацентарну, ізольовану плацентарну і матково-плацентарну форми ХПН [2]. Матково-плацентарну форму ХПН (МПН) діагностували на підставі порушень кровотоку в маткових артеріях за показниками доп- лерометричного дослідження з наступним виявленням відповідних морфологічних еквівалентів в матково-плацентарній ділянці. Усі спостереження гестації на фоні ЗДАВ ІІІ ступеня мали клінічні критерії матково-плацентарної форми ХПН та відповідні морфологічні еквіваленти.

Біопсії матково-плацентарної ділянки і міометрію отримували під час операції кесарського розтину від жінок віком 17-41 років згідно з розробленим та запатентованим нами способом [1]. Морфологічними методами досліджено 140 біоптатів МПД і міометрію, серед яких: спостереження фізіологічної вагітності -- 20; спостереження матково- плацентарної форми недостатності посліду без ЗДАВ -- 20; спостереження ЗДАВ без матково-плацентарної форми недостатності посліду -- 38, у тому числі І ступеня -- 20, ІІ ступеня -- 18; спостереження матково-плацентарної форми недостатності посліду із ЗДАВ І ступеня -- 22; матково-плацентарної форми недостатності посліду із ЗДАВ ІІ ступеня -- 24 та спостереження матково-плацентарної форми недостатності посліду із ЗДАВ ІІІ ступеня -- 16. цитотрофобластичний інвазія матковий

Для комплексної морфологічної оцінки матеріалу МПД і міометрію застосовані загальногістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні (цифрова комп'ютерна планіметрія, мікро- денситометрія), статистичні методи дослідження. Матеріал фіксували 22-24 години в 10 % забуференому нейтральному розчині формаліну протягом 24 годин, зневоднювали у висхідній батареї спиртів та заливали у парафін. На гістологічних зрізах стандартної товщини 5 мкм після депарафінізації виконували методики: 1) імуногістохімічні дослідження з первинними антитілами проти плацентарного лактогену, протиапоп- тичного протеїну bcl-2 та проапоптич- ного протеїну Вах з термічним викриттям антигену (DAKO); 2) гістохімічну методику на фібрин та колагенові волокна (диференційоване визначення) за Н.З.Слінченко; 3) забарвлення гематоксиліном і еозином.

Цифрові зображення аналізували у спеціалізованій для гістологічних досліджень комп'ютерній програмі ImageJ (1.48v, вільна ліцензія, W.Rasband, National Institute of Health, USA, 2015), оцінюючи оптичну густину забарвлення імуногістохімічної концентрації плацентарного лактогену, протиапоптичного протеїну bcl-2, проапоптичного протеїну Вах (у діапазоні від «0» до «1») на підставі логарифмічних перетворень величини яскравості (у градаціях від «0» до «255»). Обраховували середню арифметичну та її похибку, у вибірках здійснювали перевірку на нормальність розподілу за критерієм Shapiro-Wilk, порівняння між групами дослідження здійснювали за непарним двобічним критерієм Стьюдента (комп'ютерна програма PAST 3.06, вільна ліцензія, O.Hammer, 2015).

Результати та обговорення

У біоптатах матково-плацентарної ділянки та міометрію спостережень гестації на фоні ЗДАВ у порівнянні з фізіологічною вагітністю було відмічено ряд особливостей будови судинного русла. У таблицях 1 та 2 надані результати обрахунку морфометричних параметрів гемодинаміки в матково-плацентарній ділянці з урахуванням клінічного перебігу вагітності.

За критерій зрілості МПД та міометрію брали відсоток спіральних артерій з повною геста- ційною перебудовою -- коли більша частина стінки артерії набула гестаційної трансформації у зв'язку з руйнівною дією на неї інвазивного трофоб- ласта: при фізіологічній вагітності у 37-40 тижнів цей показник становив 99 ±0,1 % (98-100).

Рис. 1. Матково-плацентарна ділянка у 39 -- 40 тижнів вагітності: 1 -- спостереження фізіологічної вагітності -- спіральна артерія з повною гестаційною перебудовою стінки; 2 -- спостереження з клінічними ознаками хронічної недостатності посліду та ЗДАВ -- спіральна артерія з неповною гестаційною перебудовою стінки, вузьким просвітом. Забарвлення хромотропом-водним блакитним за Н.З.Слінченко. Об.10х, Ок.10х.

Таблиця

Морфометричні параметри цитотрофобластичної інвазії в матково- плацентарній ділянці (групи порівняння)

Більш висока концентрація спіральних артерій в одиниці площі гістологічного зрізу відмічалася у біоптатах проекції центральної частини плаценти з адекватними терміну вагітності гестаційними змінами стінок [3, 9]. Описана морфологічна картина проілюстрована на рисунку 1.

Згідно з показниками, наведеними у таблиці 1, у біоптатах МПД і міометрію спостережень вагітності на фоні ЗДАВ І -- ІІ ступенів без клінічних ознак недостатності посліду, нами виявлено повну гестаційну трансформацію у 80 ± 0,1 % спіральних артерій та гіперплазію венозних судин (до 12 на 1 мм2 площі гістологічного зрізу) МПД, що слід розцінювати як прояв компенсації в умовах помірної гіпоксії.

Рис. 2. Матково -плацентарна ділянка у 39 -- 40 тижнів вагітності --інвазивний цитотрофобласт: 1 -- спостереження фізіологічної вагітності; 2 -- спостереження з клінічними ознаками хронічної недостатності проти плацентарного лактогену з використанням діамінобензидину і дозабарвленням ядер гематоксиліном Майера. 06.40х, Ок.10х.

З представлених у таблиці 2 даних видно, що у біоптатах МПД спостережень перебігу вагітності з клінічними ознаками МПН на фоні ЗДАВ І -- ІІ ступеня було виявлено недостатність гес- таційної трансформації судинного компоненту МПД, ступінь якої відповідав ступеню анемії. Однак, при наростанні ознак гестаційної незрілості з боку стінок спіральних артерій відмічалася гіперплазія венозних судин до 8,4 ± 0,22 на 1 мм2 площі гістологічного зрізу МПД у проекції переважно периферійних відділів плаценти, що можна враховувати при поясненні відсутності клінічних даних щодо розладів матково- плацентарної гемодинаміки.

Таблиця2

Морфометричні параметри цитотрофобластичної інвазії в матково- плацентарній ділянці при хронічній недостатності посліду на фоні

ЗДАВ

У спостереженнях гестації на фоні ЗДАВ ІІІ ступеня клінічним ознакам матково-плацентарної форми ХПН виявлено відповідні морфологічні еквіваленти: наявність гестац- ійних змін лише у 60 ±

1 % спіральних артерій, недостатність венозного русла проявлялася різким зменшенням кількості вен до 4,4 ± 0,22 на 1 мм2 площі гістологічного зрізу МПД та ознаками венозного застою, переважно у проекції периферійних відділів плаценти. Недостатність, а місцями й відсутність гестаційної трансформації спіральних артерій матково-плацентарної ділянки була представлена збереженням у вузьких артеріях внутрішньої еластичної мембрани чи її фрагментів та широкої м'язової оболонки, а також гіперпластичний артеріосклероз з типовим розростанням субінтимального шару та різким звуженням просвіту аж до повної облітерації (рис. 1).

Оцінюючи морфометричні параметри цитотрофобластичної інвазії в матково-плацентарній ділянці, екстраві- льозний цитотрофобласт в гістологічних зрізах ми знаходили в структурах МПД в різних позиціях, всі вони певною мірою складні для ідентифікації трофобласта, але найбільш проблематичною з них є візуалізація цитотрофобласта, який заміщує ендотелій спіральних артерій. Унікальні властивості ендоваскулярних тро- фобластних клітин полягають у здатності імітувати фенотип ендотеліальних клітин і шляхом їх фагоцитозу вбудовуватися зсередини в стінки радіальних артерій для подальшої їх гестаційної трансформації. З причини того, що трофобласт продукує специфічні білки вагітності, нами були випробувані методи визначення цих протеїнів. Найкращі результати отримані для плацентарного лактогену: інвазивний ЦТ за плацентарним лактогеном верифікувався і в кубічних і в плоских (ендотелійподібних) формах (рис. 2).

Варто зазначити, що на серійних зрізах МПД протиапоптичний протеїн bcl-2 так само надійно маркував ендоте- лійзаміщуючий ЦТ, як і плацентарний лактоген. При цьому інвазивний ЦТ, який не досягнув ендотелію кровоносних судин, був або негативним на bcl-2, або слабко позитивним (рис.

3). На нашу думку, найбільш надійними і специфічними методами ідентифікації ендотелійзаміщуючого інвазивного цитотро- фобласта в МПД є імуногістохімічне визначення плацентарного лактогену та протеїну bcl-2.

Рис. 3. Матково-плацентарна ділянка у 39 -- 40 тижнів вагітності --спіральні артерії з гестаційною трансформацією стінки вистелені ендотелійзаміщуючим цитотрофобластом. 1 -- фізіологічний перебіг вагітності; 2 -- вагітність на фоні ЗДАВ без ознак ХПН; 3 -- гестація з клінічними проявами ХПН без ЗДАВ; 4 -- вагітність з клінічними проявами ХПН на фоні ЗДАВ. Імуногістохімічна методика з первинними антитілами проти білка В cl-2 з використанням діамінобензидину і дозабарвленням ядер гематоксиліном Майера. Об.40х, Ок.10х.

Таблиця 3

Оптична густина імуногістохімічного забарвлення цитоплазми ендоваскулярного цитотрофобласта матково-плацентарної ділянки (групи порівняння) (X+Sx)

Таблиця 4

Оптична густина імуногістохімічного забарвлення цитоплазми ендоваскулярного цитотрофобласта матково-плацентарної ділянки при хронічній недостатності посліду на фоні ЗДАВ (X+Sx)

Згідно наведених у таблиці 1 показників, при фізіологічній вагітності кількість спіральних артерій МПД з по- вною гестаційною трансформацією відповідає відсотку артерій з ознаками ци- тотрофобластичної інвазії стінок, а питомий об'єм позасудиного інвазивного ЦТ становить 21 ± 0,12 %, що засвідчує переважання в МПД фракції ендотелійзаміщуючого ЦТ, який і забезпечив перебудову спіральних артерій. У спостереженнях вагітності з клінічними ознаками МПН без анемії відмічено зменшення показників відсотку повністю трансформованих спіральних артерій та з ЦТ інвазією стінок, а також зниження до 17 ± 0,17 % питомого об'єму позасудинного інвазивного ЦТ.

У МПД спостережень ЗДАВ І -- ІІ ступеня без клінічних ознак хронічної недостатності посліду порівняно з фізіологічною вагітністю відмічено зменшення відсотку спіральних артерій з повною гестаційною трансформацією та ЦТІ на фоні зростання питомого об'єму позасудинного інвазивного ЦТ до 29 ± 0,12 %.

Аналіз глибини інвазії ЦТ та розподілу його фракцій на матеріалі МПД і міо- метрію спостережень вагітності на фоні ЗДАВ І -- ІІ ступеня з ознаками МПН показав поширення ЦТІ вглиб не лише в зону спіральних артерій ендометрію, але й на значно довшу дистанцію та інкорпорацію ЕЦ в стінки міометріальних сегментів артерій МПД, що засвідчено імуновізуалізацією цитотрофобласта за ВсІ-2 (рис. 3). У спостереженнях зі ЗДАВ ІІІ ступеня та МПН кількість спіральних артерій з ознаками гестаційної перебудови та ЦТІ була суттєво меншою (62 ± 0,15 %), а питомий об'єм позасудинно- го інвазивного ЦТ склав лише 11 ± 0,15 %.

Оскільки, аналіз глибини ЦТІ на матеріалі МПД і міометрію спостережень вагітності на фоні ЗДАВ показав зростання питомого об'єму позасудинного інвазивного трофобласта, але при цьому відсоток спіральних артерій з ознаками ЦТІ, порівняно з гестацією без анемії, не змінювався або й суттєво знижувався, ми припустили, що в основі розвитку гестаційної незрілості МПД лежать особливості регуляції чисельності клітинної маси фракції ендоваску- лярного трофоблас- та залежно від рівня гіпоксії і ступеня ЗДАВ.

Згідно з даними таблиць 3 та 4, оптична густина іму- ногістохімічного забарвлення цитоплазми ендоваскуляр- ного цитотрофобла- ста МПД на плацентарний лактоген у спостереженнях вагітності зі ЗДАВ без ознак МПН відповідала параметрам фізіологічної гестації. У біоптатах випадків ЗДАВ з хронічною недостатністю посліду виявлено суттєве зниження іму- ногістохімічної концентрації плацентарного лактогену в цитоплазмі клітин ЕЦ, ступінь якого корелював зі ступенем ЗДАВ.

Вивчення процесів регуляції чисельності клітин ендоваскулярного ци- тотрофобласта здійснювали за допомогою імуногістохімічної оцінки вмісту та стану тих про- і протиапоптичних факторів, які, згідно сучасних поглядів, відіграють провідну роль в апоптозі клітин трофобласта -- протеїнів Вах та Bcl-2.

Описані особливості вмісту та розподілу протеїну Вах у клітинах інвазивного ЦТ по ходу спіральних артерій МПД показані на цифрових мікрофотографіях рисунку 3.

Наведені у таблицях 3 і 4 показни ки вказують на суттєве зростання концентрації протеїну Bcl-2 у клітинах внутрішньосудин- ного трофобласта МПД при ЗДАВ І -- ІІ ступенів порівняно з перебігом вагітності без анемії: 0,208 ± 0,0012 -- 0,212 ± 0,0013 в.о. опт. густини, та її зниження до 0,171 ±0,0014 в.о. опт. густини у спостереженнях із ЗДАВ ІІІ ступеня.

Оптична густина імуногістохімічного забарвлення на протеїн Всі-2 у цитоплазмі ен- доваскулярного цитот- рофобласта МПД проілюстрована за допомогою мікрофотог- рафій рисунку 3.

Згідно з наведеними у таблицях 3 і 4 показниками, оптична густина імуногістохімічного забарвлення на протеїн Вах у цитоплазмі клітин внутрішньосудинного цитотрофобласта МПД та міометрію при ЗДАВ І -- ІІ ступенів була значно вищою (0,181 ± 0,0014 -- 0,186 ± 0,0014 в.о. опт. густини), ніж при фізіологічній вагітності (0,174 ± 0,0014 в.о. опт. густини). Слід відмітити, що у спостереженнях із ЗДАВ ІІІ ступеня виявлено суттєве зростання вмісту протеїну Вах в клітинах ендотелійзаміщуючого трофобласта -- 0,198 ± 0,0014 в.о. опт. густини та його аноїкісу. Окрім змін у середньому вмісту протеїну Вах, відмічено і морфологічні ознаки його активації (го- моолігомеризації та підсиленої трансло- кації у органели), про що судили по дворазовому збільшенню показника «Відхилення яскравості».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Матково-плацентарна ділянка спостереження у 39 -- 40 тижнів вагітності на фоні ЗДАВ: апоптоз (аноїкіс) ендотелійзаміщуючого цитотрофобласта спіральної артерії: 1 -- фізіологічний перебіг вагітності; 2 -- вагітність на фоні ЗДАВ без ознак ХПН; 3 -- гестація з клінічними проявами ХПН без ЗДАВ; 4 -- вагітність з клінічними проявами ХПН на протеїну Вах з використанням діамінобензидину і дозабарвленням ядер гематоксиліном Майера. 06.40х, Ок.10х.

Висновки

На фоні залізодефіцитної анемії вагітних, залежно від її ступеня, матково-плацентарна ділянка морфологічно має ознаки гестаційної незрілості: відсутні адекватні терміну гестаційні зміни спіральних артерій, мають місце недостатність венозного русла та ознаки венозного застою у проекції прикріплення плаценти.

При гестації на фоні залізодефіцитної анемії І -- ІІ ступенів без клінічних ознак недостатності посліду спостерігається зростання проліферативної активності екстра- вільозного цитотрофобласта, поглиблення цитотрофобластичної інвазії у структури матково-плацентарної ділянки зі збільшенням дистанції вистілки ендотелійзаміщую- чим трофобластом стінок спіральних артерій та поширенням у радіальні артерії міометрію. На фоні ЗДАВ І -- ІІ ступенів та за клінічних ознак недостатності посліду відмічено згасання проліферативної активності переважно ендоваскулярного цитотрофобласта при наростанні апоптозу. При залізодефіцитної анемії вагітних ІІІ ступеня виявлено згасання проліферації та інвазивної спроможності внутрішньосудинної і позасудинної фракцій цитотрофобласта та інтенсифікацію Вах-залеж- ного апоптозу клітин ендотелійзам- іщующого трофобласта у стінках спіральних артерій.

3. В основі розвитку хронічної плацентарної недостатності при вагітності на фоні залізодефіцитної анемії є гестаційна незрілість матково-плацентарної ділянки, ступінь якої корелює зі ступенем анемії та залізоде- фіциту.

Література

Пат. 60921 А Україна, МПК А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Спосіб діагностики матково-плацентарної форми недостатності плаценти екстрахоріального типу / Тюлє- нєва ОА.; заявник і патентовласник Буковинська держ. мед. академія МОЗ України. -- № 2003043588; заявл. 21.04.2003; опубл. 15.10.2003, Бюл. № 10. -- 2 с.

Милованов АП. Патология системы мать- плацента-плод: руководство для врачей. Москва: Медицина; 2009. 447 с.

Давиденко ІС, Тюлєнєва ОА., Закрутько ЛІ Морфологічне визначення гестаційного терміну хоріального дерева та матково- плацентарної ділянки посліду (методичні рекомендації) (51.16/162.16). МОЗ України, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. 2016: 18 с.

Милованов АП, Расстрыгина ИМ, Фокина ТВ Морфометрическая оценка плотности распределения и диаметр клеток вневор- синчатого трофобласта в течении условно неосложненной беременности. Архив патологии. 2013; 75 (3): 18-21.

Расстригина ИМ, Милованов АП, Фокина ТВ, Кадыров М. Интенсивность иммуноэкспрессии 2 и 9 металлопротеиназ в инвазивном цитотрофобласте в отдельных сроках неосложненной беременности и при преэклампсии. Архив патологии. 2014; 76 (3): 24-9.

Benirschke K, Burton GJ, Baergen RN. Pathology of the human placenta 2th ed. New York: Springer; 2011. 974 p.

Burton GJ, Fowden AL. The placenta: a multifaceted, transient organ. PhilosTrans R Soc Lond Ser BBiol Sci [Internet]. 2015[cited 2018 Dec 27]; 370 (1663): 20140066. Available from: https: // royalsocietypublishing.org/doi/pdf/ 10.1098/rstb.2014.0066 doi: 10.1098/ rstb.2014.0066

Burton GJ, Fowden AL, Thornburg KL. Placental origins of chronic disease. Physiol Rev. 2016; 96 (4): 1509-65. doi: 10.1152/ physrev.00029.2015

Gaillard R, Eilers PH, Yassine S, Hofman A, Steegers EA, Jaddoe VW. Risk factors and consequences of maternal anaemia and elevated haemoglobinlevels during pregnancy: a population-based prospective cohort study. Paediatr Perinat Epidemiol. 2014; 28 (3): 213-26. doi: 10.1111/ ppe.12112

Hammer Ш. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.0. Reference manual / Ш. Hammer // Oslo: Natural History Museum University of Oslo. -- 2013. -- 221 p.

Pijnenborg R. Placental Bed Disorders / R. Pijnenborg, I. Brosens, R. Romero // Cambridge: Cambridge University Press. -- 2010. -- 301 p.

References

Pat. 60921 А Ukraine, IPC А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Diagnostic method of uterine- placental form of extrachoric type placental insufficiency / Tiulienieva O.A; patent applicant and patent owner Bukovinian state med. academy of MoH of Ukraine. -- № 2003043588; appl. 21.04.2003; publ. 15.10.2003, Bull. № 10. -- 2 p.

Milovanov AP. Patologiya sistemy mat'- platsenta-plod: rukovodstvo dlya vrachey. Moskva: Meditsina; 2009. 447 s.

Davydenko IS, Tіulіenіeva OA, Zakrut№ko LI Morfolohichne vyznachennya hestatsiynoho terminu khorial№noho dereva ta matkovo- platsentarnoyi dilyanky poslidu (metodychni rekomendatsiyi) (51.16/162.16). MOZ

Ukrayiny, Ukrayins№kyy tsentr naukovoyi medychnoyi informatsiyi ta patentno- litsenziynoyi roboty. 2016: 18 s.

Milovanov AP, Rasstigina IM, Fokina TV. Morfometricheskaya otsenka plotnosti raspredeleniya i diametr kletok vnevorsinchatogo trofoblasta v techeniye uslovno neoslozhnennoy beremennosti. Arkhiv patologii. 2013; 75 (3): 18-21.

Rasstrigina IM, Milovanov AP, Fokina TV, Kadyrov M. Intensivnost' immunoekspressii 2 i 9 metalloproteinaz v invazivnom tsitotrofoblaste v otdel'nykh srokakh neoslozhnennoy beremennosti i pri preeklampsii. Arkhiv patologii. 2014; 76 (3): 24-9.

Benirschke K, Burton GJ, Baergen RN. Pathology of the human placenta. 2th ed. New York: Springer; 2011. 974 p.

Burton GJ, Fowden AL. The placenta: a multifaceted, transient organ. PhilosTrans R Soc Lond Ser BBiol Sci [Internet]. 2015[cited 2018 Dec 27]; 370 (1663): 20140066. Available from: https: // royalsocietypublishing.org/doi/pdf/ 10.1098/rstb.2014.0066 doi: 10.1098/ rstb.2014.0066

Burton GJ, Fowden AL, Thornburg KL. Placental origins of chronic disease. Physiol Rev. 2016; 96 (4): 1509-65. doi: 10.1152/ physrev.00029.2015

Gaillard R, Eilers PH, Yassine S, Hofman A Steegers EA, Jaddoe VW. Risk factors and consequences of maternal anaemia and elevated haemoglobinlevels during pregnancy: a population-based prospective cohort study. Paediatr Perinat Epidemiol. 2014; 28 (3): 213-26. doi: 10.1111/ ppe.12112

Hammer О. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.0. Reference manual / Ш. Hammer // Oslo: Natural History Museum University of Oslo. -- 2013. -- 221 p.

Pijnenborg R. Placental Bed Disorders / R. Pijnenborg, I. Brosens, R. Romero // Cambridge: Cambridge University Press. -- 2010. -- 301 p.

Размещено на Allbest.ru