Судово-медичні об’єкти в моделях причинних залежностей травматичного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУДОВО-МЕДИЧНІ ОБ'ЄКТИ В МОДЕЛЯХ ПРИЧИННИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТРАВМАТИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Воронов В.Т.,

Вінницький національний медичний Університет імені М.І. Пирогова. Кандидат медичних наук, доцент.

Доцент кафедри патологічної анатомії, судової медицини і права.

Гуров О.М.,

Харківська медична Академія післядипломної освіти. Доктор медичних наук, професор.

Завідуючий кафедрою судово-медичної експертизи.

Анотація

Модельована якісна єдність судово-медичного об'єкта: емпірична (природна) і каузальна (детермінант). Констатовано існування об'єктного детермінанта в узгодженні об'єкту детермінуючого з об'єктом детермінованого. Запропоновано метод дослідження детермінантів експертизи - логічне ретроспективне моделювання залежностей об'єктних детермінантів. Припущений варіант моделі залежності - багатоланковий в часі ланцюг судово-медичної детермінації. Підтверджено адекватність запропонованого методу логічного моделювання детермінантів в судово-медичній експертизі за допомогою відомих наукових знань про двояку, причинно-умовну детермінацію, каузальну діагностику детермінантів і судово- медичних причинно-наслідкових зв'язків.

Ключові слова: методологія судово-медичної експертизи, судово-медичний об'єкт, об'єктний детермінант, ретроспективне моделювання причинно-наслідкових зв'язків, причинно-умовна детермінація, каузальна діагностика детермінанта і залежності.

Abstract

V.T. Voronov,

Vinnytsya National Pirogov Memorial University

Candidate of Medical Sciences, Associate Professor.

Associate professor of the department of Pathological Anatomy, Forensic Medicine and Law.

O.M. Gurov,

Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education.

Doctor of Medical Sciences, Professor.

Head of the Department of Forensic Medicine.

FORENSIC OBJECTS IN MODELS OF CAUSAL RELATIONSHIPS OF TRAUMATIC PROCESS

Modeled quality unity of forensic medical facility: empirical (natural) and causal (determinant).The existence of an object determinant in the coordination of the object of a deterrence-object with a deterministic object is established. The method of investigation of determinants of expertise is proposed - logical retrospective modeling of dependencies of object determinants. The hypothesized version of the dependency model is a multilingual chain of forensic medical determination. Confirmed the adequacy of the proposed method of logic simulation determinants in forensic examination using known scientific knowledge about twofold, cause-conditional determination, causal determinants of diagnosis and forensic causation.

Key words: forensic medical examination methodology, forensic medical object, object determinant, retrospective modeling of cause and effect relationships, causal-conditional determination, causal diagnosis of determinant and dependence.

Постановка проблеми

Досить розповсюдженими, найчастіше використовуваними об'єктами судово-медичної експертизи (СМЕ) є логічні ретроспективні моделі залежностей травматичного процесу між утворенням тілесного ушкодження і несприятливими наслідками в організмі. СМЕ щодо базової науки «судова медицина» є системним видом науково-практичного пізнання медико-біологічних об'єктів, дослідження яких в закономірних зв'язках травматичного процесу вимагає застосування спеціальних прикладних методів та засобів загальної методології.

Верифікація причинно-наслідкового зв'язку (ПНЗ) і зв'язків обумовленості (ОЗ), а також відповідна діагностика причинного та умовних детермінантів в травматичному процесі є актуальною задачею судово-медичних експертів стосовно правових запитів суспільства. Діагностика причини та верифікація ПНЗ представляють професійне завдання судово-медичного експерта щодо вимог нормативних «Правил», затверджених МОЗ України наказом № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».

Дослідження судово-медичних об'єктів (подій, процесів) в напрямку каузальної діагностики причини та умов повинні спиратися на глибокі знання судово-медичними експертами закономірностей розвитку профільного травматичного процесу, механізмів етіології та патогенезу.

Об'єкти СМЕ в залежностях травматичного процесу розглядаються судово-медичними експертами до цього часу традиційно в емпіричному представленні, без обґрунтованого врахування їх каузальних (причинних) характеристик. В теорії СМЕ поки що відсутня уніфікована база каузальних термінів і колу близьких понять. Вказане є певною перешкодою впровадження в експертну науку і практику продуктивних методів дослідження судово-медичних об'єктів в залежностях утворення травми, ускладнень та несприятливих наслідків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасний науковий підхід здійснюється в окремих роботах судових експертів с позицій загальної методології. Так, визначення засобів та методів методології ув'язується в СМЕ до специфіки судово-медичного об'єкту: А.П. Ардашкин, 2004 [1]; О.В. Филипчук і О.М. Гуров, 2013 [2]. Вчені підкреслюють конкретно-прикладний характер методологічних засобів та методів - їх конструювання, створення, розробку та обґрунтування. Слід особливо відмітити операції логічного мислення судово-медичного експерта при ретроспективному уявному моделюванні закономірних зв'язків між судово-медичними об'єктами.

Відомо, що етіологія, патогенез, патоаутокінез травми фундовані атрибутивними властивостями закономірних зв'язків у травматичному процесі, такими, як: загальність, стійкість, повторюваність, керованість, комунікативність, імперативність, необхідність: Д.С. Саркисов, М.А. Пальцев, Н. К. Хит- ров, 1997 [3], Ю. М. Хрусталев, Г. И. Царегородцев, 2005[4]; П. В. Алексеєв, А. В. Панин, 2008 [5, с. 497]. Концентруються дані властивості в об'єктних детермінантах: умовах, причинах та інших, які відображають, ідентифікують в травматичному процесі відповідні види закономірних зв'язків (залежностей): ОЗ і ПНЗ. Таким чином, як встановлено науково, верифікація виду залежності пов'язане з діагностикою відповідного детермінанту, сутність якого визначає конкретний об'єкт експертизи.

Не вирішені раніше частини загальної проблеми.

Виявлення та видова ідентифікація в об'єктах експертизи детермінуючої складової, детермінанту, визначає перспективи поки що науково не вирішених в теорії СМЕ каузальних оцінок об'єкту. Оскільки детермінант об'єкту виявляє себе в залежності виключно в зв'язках з іншими об'єктними детермінантами, адекватним методом їх діагностики представляється логічне моделювання комплексу в цілому об'єктів та зв'язків між об'єктами. Такими поки що не вивченими комплексами виступають пов'язані послідовно між собою в часі ланки ланцюгу залежності.

Формулювання мети статті

Визначення в об'єктах СМЕ детермінуючих складових: детермінантів причини та умов - за допомогою ретроспективного логічного причинного моделювання залежностей у травматичному процесі.

В якості матеріалу дослідження використали побудовані текстові моделі об'єктів експертизи та залежностей в травматичних процесах з архівних судово-медичних документів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи.

Виклад основного матеріалу. Експертна діагностика судово-медичних причинних де- термінацій, як стверджують судові медики України, повинна ґрунтуватися на діалектико-ма- теріалістичному підході, забезпечуватися сучасним рівнем спеціально-прикладних теоретичних знань патології, етіології і патогенезу травматичних процесів, а також стимулюватися актуальними запитами теорії і практики СМЕ. Слід погодитися з відомими вченими, що загальна методологія логічного моделювання повинна використовувати наукові досягнення ХХ-ХХІ століття з галузі логіки, філософії, теорії систем, інформаційного аналізу.

Судова медицина - мультидисциплінарна галузь науки і відображає реалізовану інтеграцію різних наукових знань - медицини, біології, хімії, криміналістики та багатьох інших. Разом з тим, діагностика «причин насильницької та ненасильницької смерті» (див. «Паспорт спеціальності 14.01.25 - судова медицина») вимагає розробки прикладної методології стосовно судово-медичної експертизи з позицій сучасних філософських понять причинності та загальної теорії систем, досягнення яких повинні бути використані в побудові методології СМЕ.

У широкому сенсі слова, об'єкт пізнання - фрагмент реальності, на яку спрямована реальна і пізнавальна активність суб'єкта, дослідника (В.А. Лекторский, 2010). У вузькому сенсі - це ті об'єкти, які конкретно вивчає дослідник, судово-медичний експерт. До об'єктів належать явища, події, процеси, предмети, які існують в природі, а також їх моделі, що створені свідомістю людини. Об'єкти можна класифікувати на групи за різними підставами поділу. Так, професор О.І. Герасименко (2002) виділяє окремо об'єкти експертизи як матеріалізовані, визначені кримінально-процесуальним та цивільно-процесуальним законодавством джерела інформації - матеріали кримінальної або цивільної справи, а також речові докази, частини трупа, фрагменти місця події, зразки тощо [6, с. 235]. Виокремлюють різні типи наукових об'єктів: емпіричні, теоретичні, чуттєві.

Взаємозв'язок об'єктів між собою визначає різні види закономірних об'єктних відносин, серед яких ПНЗ фундують усі патологічні процеси в організмі, лежать в основі механізмів утворення травм та ускладнень.

Судово-медичний експерт у процесі експертного дослідження зобов'язаний забезпечити уніфікований підхід шляхом чіткого і однозначного використовування спеціальних понять. Термін «детермінант» (основа) стверджений як суб'єктивна частина реальної сутності об'єкта, яка визначає закономірні відносини між емпіричними об'єктами матеріального світу [7]. Іншими словами, судово - медичний об'єкт може буде дослідженим з двох сторін чи аспектів: об'єктивного - як емпіричне явище, суб'єктивного - як детермінант. «Емпіричний об'єкт» сприймається свідомістю через зовнішній досвід (відчуття, сприйняття, спостереження). «Об'єктний детермінант», або скорочено «детермінант», відображає закономірний зв'язок між судово-медичними об'єктами (див. рис. 1).

Рис. 1. Об'єкт судово-медичної експертизи у єдності двох якостей «детермінант - емпіричний об'єкт»

Отже, в апроксимальних наближеннях об'єкт (явище, подія, процес, предмет та ін.) являє єдність двох реальностей: емпіричної частини сутності та сутності детермінанту. Судово-медичні об'єкти, які знаходяться між собою в закономірних відношеннях травматичного процесу, є матеріальними носіями, субстратами детермінантів. Інтегрована система детермінантів - разом: специфічна причина та умови - формує систему повної причини (див. далі). Загалом система причинних і непричинних детермінантів регулює з необхідністю в конструйованій експертом моделі закономірного зв'язку напрямок та інтенсивність дії своїх матеріальних носіїв, емпіричних об'єктів. Г.Д. Левин (2010) уточнює поняття детермінанта і пояснює, що в науковому розумінні детермінантами називають як об'єкти, що однозначно детерміновані фіксованими умовами, так й самі умови, причини.

СМЕ відносно базової науки судової медицини є процесом науково-практичного пізнання з метою застосування наукових теорій, концепцій для вирішення питань правоохоронних органів і суду. Одним із сучасних актуальних аналітичних напрямків методології проектування судово-медичних закономірних зв'язків є операції логіко-ретроспективного моделювання.

Речовими підставами для ретроспективного проектування моделі детермінованого зв'язку експерту служать матеріальні чинники, що відображають події минулого, а також показники морфологічних і функціональних змін в організмі, які настали в результаті заподіяння тілесного ушкодження та розвитку травматичного процесу. Ретроспективне моделювання предметних систем, як свідчать результати аналізу архівного експертного матеріалу, найбільш розповсюджене в практиці судово-медичної експертизи.

Явища навколишнього світу закономірно пов'язані між собою, вони взаємозалежні і взаємо- обумовлені. Поняття детермінованості передбачає певний зв'язок залежності матеріальних об'єктів - носіїв детермінантів одного від іншого: одні з них визначають напрямок, існування, розвиток в часі, інші - у деяких відношеннях. Ці положення важливі для експертного аналізу та ідентифікації в минулому часі взаємодіючих об'єктних детермінантів у системах повних причин травми.

Сучасний філософський детермінізм, як і природно наукові теорії, розглядають у ряді різноманітних відомих детермінованих зв'язків (відношень): ОЗ між умовою (обумовлюючим явищем) і обумовленим об'єктом (явищем, подією), а також особливо виділяють ПНЗ.

Причинність, ПНЗ у рамках сучасного детермінізму є центральною, принциповою стороною детермінації, оскільки має загальний характер.

Принцип причинного детермінізму: будь-яке явище причинне детерміноване у будь-який час.

Матеріалістична діалектика виходить з положення, що атрибути матеріальних явищ, об'єктів, подій, процесів буття відображаються в свідомості моделями онтологічних категорій. Сказане пояснює, що такі, зокрема, атрибути явищ буття, як обумовленість і причинність, не тотожні своїм відображенням в свідомості, хоча іменуються однаковими словами [8, с. 494-495]. Ототожнення атрибутів буття з їх онтологічними категоріями може представляти одну із сторін помилки. Інший аспект ми- сленої аберації - ототожнення атрибутів із явищами буття. Таке спрощення пропонується нерідко в навчальних текстах, при визначенні понять каузальності. Наприклад, у юридичній літературі конкретні події і обставини правопорушень нерідко іменують «причинами», «умовами» [9]. Беззастережне ототожнення явищ буття з їх атрибутами або онтологічними категоріями при науковому аналізі веде до труднощів методологічного плану, створює передумови протиріч в експертних висновках.

Академік Ю. В. Сачков (2003) дає наступне визначення: «Причинність виступає як одна з найважливіших форм взаємозв'язку і взаємообумовле- ності явищ і процесів буття, що виражає такий генетичний зв'язок між ними, при якому одне явище (процес), що називається причиною, за наявності певних умов неминуче "породжує", викликає до життя інше явище (процес), що називається слідством (чи дією)» [10, с. 100]. Дана наукова формула поняття причинності може бути витлумачена з логічними помилками. Наприклад, якщо в контексті запропонованого визначення ігнорувати компоненти ОЗ, а також факт взаємодії між початковими об'єктами закономірного зв'язку, то утворюється монокаузальне уявлення причини - це застаріле визначення причини нерідко наводиться в філософській та спеціально-прикладній літературі. Наприклад, можливі такі спрощені заключення, як «перелом довгої трубчастої кістки є причиною виникнення жирової емболії» або «ушкодження магістральних судин кінцівки є причиною геморагічного шоку».

Такі тлумачення, при всій їх доступності, звичності не можуть бути науково коректними, оскільки не розкривають суттєвих основ, джерел спричинення. При сучасному причинному аналізі вище наведеного першого прикладу підставою, джерелом причини виступає взаємодія жирової тканини кінцівки (перший причинний фактор) з кровоносним руслом кістки (другий причинний фактор) і, як наслідок, - занесення жирових клітин в загальну кровоносну мережу, жирова емболія (наслідок). В наступному прикладі гіповолемія кровоносного русла (причинний фактор) та реакція на цей процес з боку нервової та гуморальної систем (другий причинний фактор) при взаємодії (джерело причини) утворюють геморагічний шок (наслідок).

Верифікація в ретроспекції закономірних зв'язків між об'єктами і процесами минулого часу базується на відомих законах фізіології і патології людини, у тому числі, етіології та патогенезу травматичного процесу [11-14]. Відомо, що в основі етіології та патогенезу травми лежать причинно- наслідкові зв'язки й інші види детермінацій. У практиці судово-медичної експертизи моделювання детермінованого травматичного процесу базується на теорії загальної патології людини, а також твердженнях діалектичного матеріалізму і каузального детермінізму.

Г.В.Ф. Гегель увів у розроблену ним систему категорій у «Науці логіки» філософську категорію умов і вперше визначив їх іманентність у реальній детермінації поряд з підставою повної причини (специфікованої причини) [15, с. 521]. медичний травматичний судовий експертиза

Диференціювання ролі умов у породженні наслідку - тілесного ушкодження та ускладнень - є найважливішим, як ми вважаємо, напрямком роботи експерта при моделюванні судово-медичних детермінацій. Релевантні умови повної причини виступають або як необхідні для дії специфікованої причини (причинної підстави), або як необхідні для породження наслідку, або як не необхідні ні для дії специфікованої причини, ні для ґенезу наслідку. Останні називають зовнішніми релевантними умовами. Кожна необхідна умова дії специфікованої причини в сукупності з причиною становить необхідну умову породження наслідку, а наявність всіх необхідних умов дії підстави разом з причиною складають достатню умову породження наслідку. Отже, об'єктні детермінанти формують систему повної причини тілесного ушкодження у реальній причинно-умовній детермінації.

Зовнішні умови, як свідчить причинне моделювання, відіграють особливу роль. Судово-медичний експерт при дослідженні травми повинен мати повну, точну і ретельну інформацію про обставини події, співставити їх з даними аналізу секції, інтерпретувати і зробити правильні підсумки в цілому про причину та умови травматичного процесу [16]. Досліджуваний судово-медичним експертом наслідок - тілесне ушкодження, патологічний стан, патологічний (травматичний) процес - є результатом виникнення і розвитку закономірно пов'язаних матеріальних змін в організмі. При цьому наслідок концентрує в собі як фактори підстави формування причини, так і різноманітні чинники, складові умови, які також формують повну причину, але є зовнішніми у відношенні до її основи.

Із результатів наших досліджень випливає, що спричинення є лише моментом детермінації, отже, причинне моделювання, саме по собі, як дослідження окремого виду детермінації не може дати повного пояснення детермінованим відносинам. Властивість необхідності специфікованої причини визначає тенденцію, спрямованість розвитку у формі можливості, що актуалізується лише повним комплексом детермінантів - причинних і непричинних, умовних.

Відомо, що онтологічні категорії умови і причини абстрактні і не існують самостійно в реальній дійсності, а належать або відносяться до матеріальних субстратів - детермінуючих об'єктів, носіїв детермінантів. Разом з цим, досліджуваний судово- медичним експертом наслідок - тілесне ушкодження, патологічний стан, патологічний (травматичний) процес - є реальним матеріальним результатом закономірно пов'язаних змін в організмі. Наслідок концентрує в собі як фактори підстави причини, так і різноманітні чинники, складові умови, які також формують повну причину, але є зовнішніми у відношенні до її основи. Тому закономірний процес травми відображає двояку детермінацію - «самодетермінацію» (внутрішніми законами причинності) і непричинну детермінацію, як кондиціональними, так і зовнішніми не необхідними умовами. На даний час науково доведено, що іманентно існує синтетичний зв'язок умов і причини, який здійснюється в ПНЗ способом двоякої детермінації [17, с. 331].

Двояка, причинно-умовна детермінація травми існує об'єктивно і передбачає ідентифікацію в структурі системи повної причини, поряд з детермінуючими об'єктами стосовно специфікованої причини та породження наслідку, також об'єктів-детермінантів зовнішньої умови. Е. К. Войшвилло, М.Г. Дегтярев (2001) позначають носії, матеріальні субстраті зовнішніх умов як «релевантні супутні обставини» [18, с. 420-421]. Автори відзначають відомі в практиці медицини спостереження, згідно з якими релевантні супутні обставини при їх змінах прискорюють або уповільнюють, посилюють або послаблюють дію причинної підстави. Таким чином, через безпосередній вплив на дію специфікованої причини релевантні супутні обставини впливають опосередковано на зміни різних сторін наслідку, наприклад, травми або їх ускладнення.

Підсумки з даного дослідження та перспективи.

1. На прикладі логічної моделі судово -медичного об'єкту показане відоме в науці існування реального об'єкту в двох якостях: матеріального об'єкту, що сприймається органами відчуттів (емпіричний об'єкт), а також абстрактного феномену, який сприймається свідомістю шляхом мислення, як елемент закономірного зв'язку (детермінант) в травматичному процесі.

2. Обгрунтовано ретроспективне логічне моделювання судово-медичних об'єктів в залежностях травматичного процесу, виходячи з сучасних природно-наукових знань про структурну модель повної причини та двояку, причинно-умовну детермінацію.

3. Визначені основи каузальної діагностики залежностей травматичного процесу, виходячи з характеристики детермінуючих складових, детермінантів судово-медичних об'єктів.

Комплексне вирішення медико-біологічних та судово-медичних завдань при дослідженні причинно-наслідкових зв'язків у патологічному (травматичному) процесі потребує необхідність подальшої розробки спеціальної методології логічного ретроспективного моделювання детермінацій стосовно завдань СМЕ.

Посилання

1. Ардашкин А.П. Методологические основы судебно-медицинской экспертизы: автореф. дис. д- ра мед. наук / А. П. Ардашкин. - М., 2004. - 40 с.

2. Филипчук О. В. Судово-медична криміналістика: підручник /О. В. Филипчук, О. М. Гуров. - Харків: «Діса плюс», 2013. - 640 с.

3. Саркисов Д. С. Общая патология человека: Учебник (2-е изд., перераб. и доп.) / Д. С. Саркисов, М. А. Пальцев, Н. К. Хитров // М.: Медицина, 1997. 608 с.

4. Хрусталев Ю. М. Философия науки и медицины: Учебник для аспирантов и соискателей / Юрий Михайлович Хрусталев, Геннадий Иванович Царегородцев. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 512 с.

5. Алексеев П. В. Философия: Учебник 4-е изд., перераб. доп. / П. В. Алексеев, А. В. Панин. - М.: ТК Велби, Проспект, 2008. - 592 с.

6. . Герасименко О. І. Словник-довідник термінів судової медицини / О. І. Герасименко. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. - 484 с.

7. Философия естественных наук: Учебное пособие для вузв / Под общей ред. проф. С. А. Лебедева. - М.: Академический проект; Фонд «Мир», 2006. - 560 с.

8. Кармин А. С. Философия. Учебник для вузов. 2-е изд / А. С. Кармин, Г. Г. Бернацкий. - СПб.: Питер, 2007 - 560 с.

9. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. /Анатолій Петрович Закалюк. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. - Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. - 424 с.

10. Сачков Ю. В. Эволюция учения о причинности / Ю. В. Сачков // Вопросы философии. - 2003. № 4. - С. 101-118.

11. Патология: Учебник: в 2 т. / Ред.: В. А. Черешнев и В. В. Давыдов. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - Т. 1 - 608 с.

12. Патология: Учебник: в 2 т. / Ред.: В. А. Черешнев и В. В. Давыдов. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - Т. 2 - 640 с.

13. Патофизиология: учебник: в 2 т. / под ред. В. В. Новицкого, Е. Д. Гольдберга, О. И. Уразовой. 4-е изд., перераб. и доп. - ГЭОТАР-Медиа, 2012. - Т. 1. - 848 с.

14. Патофизиология: учебник: в 2 т. / под ред. В. В. Новицкого, Е. Д. Гольдберга, О. И. Уразовой. 4-е изд., перераб. и доп. - ГЭОТАР-Медиа, 2012. - Т. 2. - 640 с.

15. Філософський словник / [авт.-уклад. Булатов М. О. ]. - К.: Стилос, 2009. - 575 с.

16. Homicide by blunt trauma in Brescia county (Northern Italy) Between 1982 and 2012/ Verzeletti, Andrea, Bin [and other] // American Journal оЈ Forensic Medicine & Pathology. - March 2014. - 35 (1). - P.62 - 67.

17. Хрусталев Ю. М. Философия науки и медицины: Учебник для аспирантов и соискателей / Юрий Михайлович Хрусталев, Геннадий Иванович Царегородцев. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 512 высш. учеб. заведений / Е. К. Войшвилло, М. Г. Дегтярев. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 528 с.

18. Войшвилло Е. К. Логика: Учеб. для студ.

Размещено на Allbest.ru