Статистичні аспекти поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні та її наслідки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статистичні аспекти поширення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні та її наслідки

Пальян Зінаїда Оганесівна - кандидат економічних наук, доцент кафедри «Статистика та демографія» Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Капляр Іванна Юріївна - студентка магістратури спеціальності «Прикладна статистика» Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Анотація

Пальян Зинаида Оганесовна - кандидат экономических наук, доцент кафедры «Статистика и демография» Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

Капляр Иванна Юрьевна - студентка магистратуры специальности «Прикладная статистика» Киевского национального университета имени Тараса Шевченко

Ключевые слова: ВИЧ / СПИД, эпидемия, половозрастная структура, пути передачи ВИЧ-инфекции, последствия эпидемии.

Summary

Statistical aspects of hiv / aids epidemic in ukraine and its consequences

Palyan Zinaida - PhD of Economics, Associate Professor of the Department «Statistics and Demography» Taras Shevchenko National University of Kyiv

Kapliar Ivanna - Magister Degree of Specialty «Applied statistics» Taras Shevchenko National University of Kyiv

The article provides analysis HIV / AIDS epidemic in Ukraine The analysis of sex-age structure of HIV-infected persons was conducted. The ways of transmission of HIV infection have been investigated. The implications of the epidemic are briefly described.

Key words: HIV/ AIDS, epidemic, sex-age structure, ways of HIV transmission, consequences of the epidemic.

Постановка проблеми. Проблема ВІЛ/СНІДу постала перед людством у 80-х рр. ХХ століт-тя. Наразі це захворювання набуло статусу панде-мії у світі і надалі продовжує набирати оберти. На жаль, жоден епідеміологічний нагляд не дозволяє визначити реальну кількість ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і забезпечити повну статистич-ну інформацію про рівень поширення захворю-вання в країні. Незважаючи на це, важливим є статистичний аналіз навіть далеко не повної на-явної інформації про ВІЛ-інфіковане населення, що дозволяє здійснювати різноваріантні прогнози розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні.

Метою даної роботи є статистичний аналіз поши-рення епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні та її наслідків.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Су-часні дослідження проблеми ВІЛ/СНІДу в Україні висвітлюють різні аспекти розвитку захворювання і є досить різноплановими. Деякі дослідники зосере-джуються на нормативно-правовому (М. Микитюк, В. Рудий) та організаційному (І. Холожило) аспектах протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Частина дослідни-ків розглядала питання формування національної (А. Бега, Ю. Скуйбіда та ін.) і регіональної (О. Худоба та ін.) політики протидії епідемії ВІЛ/СНІДу та її імплементації в нинішніх умовах. Такі науковці як О. Жабокрицька, С. Закопайло, В. Лях, С. Лапаєнко, Н. Романова, С. Терницька зосереджуються на психолого-педагогічних аспектах роботи з профілактики ВІЛ/СНІДу. Статистичний аспект епідемії перебуває більше у полі досліджень різних організацій, що випускають статистичні звіти, зокрема ЮНЕЙДС в Україні, Фонд Олени Пінчук, Центр Громадського Здоров'я МОЗ України та інші.

Виклад основного матеріалу. Серед країн Європи Україна залишається регіоном з високим рівнем по-ширення ВІЛ [1]. Причому, активність епідемічного процесу ВІЛ-інфекції продовжує підтримуватись за рахунок прихованого компоненту. Майже половина оціночної кількості людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), не знає про свій ВІЛ-позитивний статус. За даними МОЗ України, станом на 01.01.2017 р. зареєстрова-но 132945 ВІЛ-інфікованих громадян України або 313,3 на 100 тисяч населення, у тому числі 38730 хворих на СНІД (91,3 просантиміле) [2]. За даними ВООЗ, оціночна кількість ВІЛ-інфікованих в країнах Європи у 2016 році становила 2,4 млн осіб.

Проблемі ВІЛ-інфекції'/СНІДу у світі приділяєть-ся особлива увага. Ліквідація епідемії ВІЛ/СНІДу до кінця 2030 року є одним із завдань Цілей сталого розвитку, що були затверджені у вересні 2015 року та визначають пріоритети міжнародного розвитку до 2030 року. Для України, як і для інших країн, проблема СНІД не є суто медичною. Наслідки, до яких призводить поширення захворювання на ВІЛ/ СНІД, можна умовно розділити на дві групи. Пер-ша група -- демографічні (підвищення показників смертності, зміна вікової структури населення, збіль-шення кількості сиріт на тлі падіння народжувано-сті, загострення процесу депопуляції. Друга група -- соціально-економічні (медичне обслуговування, соціальне забезпечення і захист, правовий захист, економічне навантаження тощо), які проявляються на індивідуальному рівні, рівні домогосподарств, мезо- та макроекономічному рівні.

Поширення ВІЛ-інфекції в Україні має характер-ні особливості, зокрема пролонговане проникнення вірусу в популяцію, пов'язане з закритістю суспіль-ства в соціалістичний період. Окрім того, відбувся вибуховий розвиток епідемії шляхом інфікування через наркоспоживачів.

Кількість вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікова-них осіб з 2003 по 2006 р. нерівномірно зростала. Так, найбільший приріст захворювань зареєстровано у 2004 році -- на 24,4% більше порівняно з попере-днім роком. Після 2006 р. темпи зростання захво-рюваності поступово уповільнювались і у 2012 р. вперше зареєстровано від'ємне значення показни-ка -- кількість вперше зареєстрованих ВІЛ-інфіко-ваних осіб знизилася на 2% порівняно з попереднім роком. Однак уже в наступному році показник знову зріс -- на 4,3% (рис. 1).

Рис. 1. Темпи зростання вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб в Україні за 2003-2016 рр.

епідемія профілактика психологічний

Рис. 2. Вікова структура вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих чоловіків в Україні за 2014-2016 рр. (без урахування даних АР Крим з 2014 р. та частини території проведення АТО з 2015 р.), % Джерело: складено автором на основі даних [2]

Помітне зниження нових випадків захворювання спостерігається у 2014-2016 рр., однак це зумов-лено зменшенням територій, які подають дані про ВІЛ-інфікованих осіб через воєнно-політичну кризу в Україні. У зв'язку з цією кризою порушена взає-модія між ЗОЗ служби СНІДу на непідконтрольних Уряду України територіях та ЗОЗ служби СНІДу інших регіонів. Це ускладнює облік ВІЛ-інфіко-ваних осіб Донецької та Луганської областей, що є найбільш ураженими епідемією. За даними ВОЗ, у 2015 році з окупованих територій стало на облік в інших регіонах 731 особа, з них 78,3% прибули з Донецької області. У 2016 році цей показник зни-зився до 504 осіб, з них 63,7% становили донеччани. Нові загрози постають, коли не всі хворі можуть отримати доступ до життєво необхідних ліків, серед переселенців зростає ризик повернення до вживання наркотичних речовин через тяжкий психологічний стан та складні життєві обставини.

Дослідження статевої структури ВІЛ-інфікованих осіб виявило, що більша питома вага захворювань припадає на чоловіків. Так, за період 2014-2016 рр. серед уперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб частка ВІЛ-інфікованих чоловіків зросла з 55,9% до 57,5%, тоді як за аналогічний період частка жінок знизилась з 44,1% до 42,5%. Щодо вікової струк-тури, то переважна більшість ВІЛ-інфікованих жі-нок і чоловіків -- особи старших від 30 до 40 років (рис. 2,3). А це, як відомо -- найактивніша вікова група дітородного і працездатного контингентів на-селення. Причиною такого розподілу може бути те, що населення у старшому віці є більш обстеженим, оскільки частіше звертається у лікувальні заклади, де при діагностиці, часто паралельно з іншою хво-робою, може виявити і ВІЛ-інфекцію.

За період 2014-2016 рр. найбільш помітні зміни спостерігаються у старших вікових групах. Так, питома вага осіб віком 30-39 років з вперше заре-єстрованою ВІЛ-інфекцією знизилася на 3,6 п. п. у 2016 році порівняно з 2014 р. і становила 45,5%, тоді як серед осіб віком 49 років і старше прослід- ковується протилежна тенденція -- за аналогічний період питома вага чоловіків даної вікової групи зросла на 2,7 п. п. Зменшення частки молодших вікових груп свідчить про деяку стабілізацію епі-демічної ситуації з ВІЛ-інфекції в цілому завдяки активній профілактичній роботі медичних закладів і молодіжних громадських організацій.

Рис. 3. Вікова структура вперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих жінок в Україні за 2014-2016 рр. (без урахування даних АР Крим з 2014 р. та частини території проведення АТО з 2015 р.), %

Порівняно з чоловіками, серед жінок більша питома вага захворювань припадає на осіб молод-ших вікових груп. Так, зокрема, у 2016 р. частка ВІЛ -інфікованих жінок віком 15-24 р. становила 9,5%, віком 25-29 р. -- 16,2%. Серед чоловіків ці показники становили 3,9% і 10,9% відповідно. Це також може бути зумовлено більшою обстеженістю цієї категорії, зокрема, тим, що жінки молодших вікових груп знаходяться в активному дітородному віці і, перебувають під наглядом лікарів та проходять обстеження під час вагітності.

Зростання частки ВІЛ-інфікованих жінок ак-тивного дітородного віку закономірно призводить до збільшення кількості дітей з підтвердженим ВІЛ-статусом, народжених ВІЛ-інфікованими ма-терями -- з 2498 у 2005 р. до 2808 у 2016 році. На початок 2017 року кількість ВІЛ-інфікованих ново-народжених зросла на 8,9% порівняно з попереднім роком і становила 3058 осіб.

ВІЛ-інфекція передається статевим, паренте-ральним при введенні ін'єкційних наркотиків та перинатальним щляхом. У 2008 р. відбулася зміна домінуючого парентерального шляху на статевий і станом на 2016 р. їхня питома вага становила 73,3% і 26,0% відповідно.

Як уже було зазначено, аналіз динаміки захво-рюваності на ВІЛ/СНІД з 2014 року ускладняється у зв'язку з недостачею повної інформації по Лу-ганській та Донецькій областях, які є найбільш ураженими вірусом імунодефіциту людини. Так, у 2014-2015 рр. кількість вперше діагностованих випадків захворювання на ВІЛ почала знижуватись порівняно з попередніми роками -- на 5,0% і 17,4% відповідно. Кількість захворювань на СНІД, на від-міну від ВІЛ, у 2014 р. зросла на 10,1%. У 2016 р. кількість захворювань на ВІЛ зросла на 8%, на СНІД -- на 5%. Це в більшій мірі зумовлено на-лагодженням зв'язків з ВОЗ службами СНІДу на частині території АТО (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка захворюваності на ВІЛ/СНІД за 2014-2016рр.