Статеві особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у поєднанні та без активним та вилікуваним туберкульозом легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статеві особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у поєднанні та без активним та вилікуваним туберкульозом легень

Жованик Н.В.

Ужгородський національний університет,медичний факультет №2,кафедра внутрішніх хвороб, Ужгород, Україна

Анотація

легені хронічний пульмонологія

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з важливих проблем у пульмонології у зв'язку з його широкою поширеністю серед працездатного населення та постійним прогресуванням. В умовах епідемії та високої захворюваності на туберкульоз легень (ТБЛ) зростає кількість осіб із залишковими змінами після вилікуваного туберкульозу легень (ЗЗТБ), в тому числі збільшується кількість осіб з поєднанням вище згаданих патологій та ХОЗЛ. Проте досліджень, які б вивчали гендерні особливості перебігу ХОЗЛ у пацієнтів з активним та вилікуваним ТБЛ у доступній нам літературі немає. Було обстежено 168 пацієнтів з ХОЗЛ, віком (56,6±1,2) років, з яких у 41 пацієнта, віком (44,6±2,1) років, був діагностований активний ТБЛ та у 47 хворих, віком (58,7±1,7) років, були діагностовано ЗЗТБ. За рахунок наявності супутньої патології хворих поділено на 3 основні групи дослідження.

Всім пацієнтам було проведено загальноклінічне обстеження, дослідження функції зовнішнього дихання та ехокардіографію. У всіх групах дослідження відмічено, що кількість жінок була вірогідно менша ніж кількість чоловіків; показник «пачко-років», як і очікувалось, був вірогідно нижчим серед жінок. Менш виражену клінічну симптоматику за даними тестів виявлено у жінок порівняно з чоловіками, хоча показник ОФВ1 та співвідношення ОФВ1/ФЖЕЛ у жінок з ХОЗЛ/ЗЗТБ та ХОЗЛ/ТБЛ були дещо нижчими ніж у чоловіків, а у жінок із ХОЗЛ порівняно з чоловіками ці показники були вірогідно вищими.

Також після лікування вірогідне покращення показника ОФВ1 виявлено у всіх підгрупах, окрім жінок з поєднаними патологіями, що очевидно є результатом більш значного пошкодження та нижчої можливості медикаментозної корекції брон- хообструкції у жінок після перенесеного ТБЛ. За ЕхоКГ даними вірогідно значущої статевої відмінності у діагностуванні легеневої гіпертензії виявлено не було.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, залишкові зміни після вилікуваного туберкульозу легень, активний туберкульоз легень, статеві особливості.

Summary

Gender differences among patients with chronic obstructive pulmonary diseases in combination and without active and disabled pulmonary tuberculosis (review of literature and results of own researches)

Zhovanyk N.V.

Uzhgorod National University, Medical

Faculty №2, Department of Internal Diseases, Uzhhorod, Ukraine

Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) is one of the important problems in pulmonology due to its widespread prevalence among the able-bodied population and constant progression. In the conditions of the epidemic of tuberculosis and the high incidence of pulmonary tuberculosis (TB), the number of people with post-TB chronic lung disorders (PTBLDs), including the increasing number of people with a combination of the above-mentioned pathologies and COPD. However, there are no studies that would examine the gender differences of COPD among patients with TB and PTBLDs in literature available to us. We studied 168 patients with COPD (GOLD grade 2, 3), age (56.6±1.2) years, of which 41 patients, (44.6±2.1) years old, were diagnosed with TB and 47 patients (58,7±1.7) years were diagnosed with PTBLDs.

Clinical data on disease history and current status were collected by direct interviews, and utilizing the clinical tests; all the patients underwent complete blood count (CBC) test and biochemical blood analysis; spirometry and echocardiogram (echo). In study groups, the number of women was significant lower than that of men. The less severe symptoms was found among women in comparison with men, although the FEV1 and FEV1 /FVC among women with COPD/PTBLDs and COPD/TB were slightly lower than among men, and among women with COPD compared to men. Also, after the treatment, a significant improvement of the FEV1 was found in all groups, except for women with combined pathologies, these rates were probably higher, which is obviously the result of more significant damage and lower ability of medical correction of broncho-obstruction among women after TB. Echo data showed no significant gender differences in the diagnosis of pulmonary hypertension.

Key words: chronic obstructive pulmonary disease, post-tuberculosis chronic lung disorders, pulmonary tuberculosis, gender differences.

Вступ

ХОЗЛ є однією з найважливіших проблем у пульмонології у зв'язку з його широкою поширеністю серед працездатного населення та постійним прогресуванням [1, 2, 3]. У звіті Глобальної ініціативи з ХОЗЛ (GOLD) зазначено, що ХОЗЛ є четвертою причиною всіх смертей в світі, та за прогнозами ВООЗ очікується, що до 2020 року воно займе третє місце у структурі смертності [4]. ХОЗЛ є повільно прогресуючою хворобою та раніше вважалось «хворобою старечого віку» [4], але при поєднаній патології ТБЛ та ХОЗЛ, останнє часто зустрічається та швидко прогресує у людей молодого віку [5, 6]. В умовах епідемії та високої захворюваності на ТБЛ зростає кількість осіб із ЗЗТБ [5, 7], в тому числі збільшується кількість осіб з поєднанням вище згаданих патологій та ХОЗЛ.

Питання гендерних відмінностей перебігу ХОЗЛ у медицині сьогодення залишається дискусійним. Раніше, ХОЗЛ частіше діагностувався у чоловіків, але через збільшення вживання тютюну серед жінок у економічно благополучних розвинутих країнах і більш високий ризик впливу забруднення повітря в країнах з низьким рівнем доходу, в даний час ХОЗЛ вражає чоловіків і жінок майже однаково [4, 8, 9, 10], а по деяким дослідженням, які були проведенні у США, Австрія, Німеччина, Ісландія, Австралія кількість жінок з ХОЗЛ переважала над кількістю чоловіків [4, 8, 9, 11, 12, 13]. В деяких дослідженнях жіноча стать повідомлялася як позитивний прогностичний фактор, що знижує імовірність госпіталізації [14], а у TORCH, навпаки, жіноча стать була визнана прогностично несприятливим фактором для перебігу ХОЗЛ [15]. Такі ж дані відносно будь-яких за частотою та тяжкістю загострень були опановані у Британському [16] та Берге- нському дослідженні [17]. У той же час, зв'язку ані між віком, ані статтю та частотою потрапляння до лікарні не було знайдено в іншій роботі [18].

Є декілька досліджень які вивчали гендерні відмінності по симптомах та скаргах [8, 19, 20]. Жінки з ХОЗЛ більше скаржаться на задишку, а рідше на виділення мокротиння [21, 22, 23]. Крім того, жінки з ХОЗЛ піддаються більшою мірою депресії, тривозі та втомі в порівнянні з чоловіками [8, 22, 24, 25, 26]. Серед жінки визначають відносно менші значення максимального вентиляційного об'єму у порівнянні з чоловіками, що є внаслідком природних анатомічних особливостей [8, 23, 26, 27] і наслідки старіння (зміни сили дихальної мускулатури, вентиляційно-перфузійний показник, показник компенсаторної здатності дихальних шляхів) більш виражений у осіб жіночої статті [8, 23, 28]. Таким чином, незалежно від віку, здорові жінки, відчувають більшу задишку, ніж чоловіки під час стандартизованого фізичного навантаження, оскільки максимальна вентиляція легень під час фізичних вправ і зусилля, необхідні для скорочення дрібних дихальних м'язів, більш розвинені у чоловіків [29]. Слід відмітити, що гендерні відмінності у пов'язаних зі здоров'ям опитувальниках якості життя (HRQL) були не менш суперечливими. Деякі дослідження виявили гірше HRQL у жінок [30], інші заявили про погіршення HRQL з плином часу у чоловіків або відсутність гендерних відмінностей у HRQL [22, 29].

Що стосовно впливу куріння, то дані різних досліджень теж є суперечливими. Згідно одних у жінок відмічається прискорене зниження легеневою функції [26, 31, 32], а згідно інших - навпаки більш повільне [33] у порівнянні з чоловіками які палять. Також за даними літератури жінки більше піддаються впливу пасивного куріння у порівнянні з чоловіками, а також мають більше сприятливість до негативного впливу диму або пилу з біологічних джерел [23].

При огляді літературних джерел виявлені дуже суперечливі дані статевих особливостей перебігу ХОЗЛ, натомість робіт які б вивчали статеві особливості перебігу ХОЗЛ у хворих із активним та вилікуваним ТБЛ не було виявлено у доступній літературі. Тобто питання гендерних особливостей перебігу ХОЗЛ як у поєднанні та без з активним та вилікуваним ТБЛ є актуальним для подальшого вивчення.

Мета дослідження. Вивчити статеві особливості клінічних та функціональних змін у пацієнтів із ХОЗЛ у поєднанні та без із активним та вилікува- ним ТБЛ.

Матеріали і методи. Було обстежено 168 пацієнтів з ХОЗЛ, віком (56,6±1,2) років, з яких у 41 пацієнта, віком (44,6±2,1) років, був діагностований активний ТБЛ, а в 48 хворих, віком (58,2±1,7) років, були діагностовано ЗЗТБ. Діагноз ХОБЛ був діагностований відповідно до звіту GOLD 2018 [4]. Всім пацієнтам до та після лікування (згідно клінічних протоколів) проведено оцінку клінічного стану за допомогою тестів COPD Assesment Test (САТ) та The Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (mMRC) [4], загальноклінічне обстеження із застосуванням клінічного та біохімічного аналізу крові, бактеріологічне дослідження на туберкульоз, дослідження функції зовнішнього дихання (комп'ютерна спірографія з бронходилятаційною пробою з сальбутамолом) та ехокардіографію (ЕхоКГ).

Результати. Всім обстежених було розділено на 3 основні групи дослідження. До першої групи увійшло 80 пацієнтів з ХОЗЛ (55,3±1,6) років, яких було розділено на дві підгрупи за статевою приналежністю: до першої підгрупи увійшло 32 жінки віком (54,8±2,6) років, до другої - 48 чоловіків віком (55,6±2,1) років. Що стосовно фактору куріння, то середній показник «пачко-років» серед жінок був вірогідно нижчим ніж серед чоловіків (відповідно (5,8±1,4) та (15,6±2,1) років, р<0,05).

До другої групи увійшло 47 пацієнтів з поєднанням ХОЗЛ та ЗЗТБ (ХОЗЛ/ЗЗТБ), яких теж розділено на дві підгрупи: до першої підгрупи увійшло 16 жінок віком (59,1±2,3) років, до другої - 31 чоловік віком (58,8±2,3) років. Середній показник «пачко-років» у жінок був вірогідно нижчим ніж у чоловіків (відповідно (16,2±3,3) та (20,8±1,2) років, р<0,05).

До третьої групи увійшло 41 пацієнт з поєднаною патологією ХОЗЛ та активним ТБЛ (ХОЗЛ/ТБЛ), яких було розділено на дві підгрупи за статевою приналежністю: до першої - увійшло 11 жінок віком (39,5±3,8) років, до другої - 30 чоловіків віком (45,9±2,3) років. Що стосовно фактору куріння, то середній показник «пачко-років» у жінок був вірогідно нижчим ніж у чоловіків (відповідно (9,3±2,4) та (14,7±2,3) років, р<0,05). Перш за все слід сказати, що вік пацієнтів з ХОЗЛ/ТБЛ ((44,6±2,1) років) був вірогідно нижчим ніж у пацієнтів з ХОЗЛ ((55,3±1,6) років, р<0,05) та у хворих з ХОЗЛ/ЗЗТБ ((58,7±1,7) років р<0,05), що знайшло своє підтвердження у літературі [5, 6]. Також відмічено, що жінок у всіх групах було вірогідно менше ніж чоловіків (відповідно жінок та чоловіків у кожній групі: 40 та 60%, 33,3 та 66,7%, 26,8 та 73,2%). Показник «пачко-років» був вірогідно нижчим у жінок порівняно з чоловіками у всіх досліджува- льних групах. В деякий дослідженнях був відмічений більший взаємозв'язок між розвитком ХОЗЛ при ТБЛ ніж при курінні [34, 35, 36, 37, 38, 39, 40], що знайшло підтвердження в нашому дослідженні. Вірогідно молодшими були жінки та чоловіки з ХОЗЛ/ТБЛ ((39,5±3,8) та (45,9±2,3) років) у порівнянні з жінками та чоловіками з ХОЗЛ ((54,8±2,6) та (55,6±2,1) років р<0,05) та при ХОЗЛ/ЗЗТБ ((59,1±2,3) та (58,8±2,3) років, р<0,05), хоча показник «пачко-років» був найнижчим у жінок з ХОЗЛ ((5,8±1,4) років) у порівнянні з жінками з поєднаною патологією ХоЗл та ТБЛ ((9,3±2,4) років, р>0,05) та поєднанні ХОЗЛ та ЗЗТБ ((16,2±3,3) років, р<0,05). Серед чоловіків показник «пачко-ро- ків» був найнижчим у групі ХОЗЛ/ТБЛ ((14,7±2,3) років), наступними були чоловіків із ХОЗЛ ((15,6±2,1) років, р>0,05) та вірогідно найвищим був цей показник у чоловіків із ХОЗЛ/ЗЗТБ ((20,8±1,2) років, р<0,05)

1. Дослідження клінічного стану пацієнтів з ХОЗЛ у поєднанні та без активним та вилікува- ний ТБЛ.

За всіма клінічними тестами у жінок виявляли меншу вираженість скарг ніж у чоловіків, в тому числі і на задишку (табл.1). Звертає увагу, що після проведення лікування клінічний стан покращився у пацієнтів всіх досліджувальних груп (вірогідне покращення відмічалось у групах жінок та чоловіків з ХОЗЛ та ХОЗЛ/ЗЗТБ).

Таблиця 1. Показники клінічних тестів САТ та mMRC у хворих на ХОЗЛ у поєднанні та без активним та вилікуваним ТБЛ, M±m

Примітка. * - р<0,05 порівняно з підгрупою жінок відповідної групи, ° - р<0,05 порівняно з відповідною групою пацієнтів до лікування.

2. Дослідження функціональних показників у пацієнтів з ХОЗЛ у поєднанні та без активним та вилікуваний ТБЛ.

Всім хворим першої та другої групи проведено ЕхоКГ по результатам якого було виявлено легеневу гіпертензію у 12,5% жінок та 16,7% чоловіків з ХОЗЛ, та у 50% жінок та 46,9% чоловіків з ХОЗЛ/ЗЗТБ. Тобто, легенева гіпертензія виявлялась вірогідно частіше серед пацієнтів з ХОЗЛ/ЗЗТБ, хоча статистично значущої статевої відмінності виявлено не було.

При дослідженні функції зовнішнього дихання виявлено (табл.2), що у жінок з ХОЗЛ порівняно з чоловіками показник ОФВ1 та співвідношення ОФВ1/ФЖЕЛ були вірогідно вищими; у жінок з ХОЗЛ/ЗЗТБ та ХОЗЛ/ТБЛ порівняно з чоловіками дані показники були дещо нижчими. Також після проведеного лікування у жінок та чоловіків з ХОЗЛ відмічалось вірогідне підвищення ОФВ1, теж саме спостерігалось і серед чоловіків з ХОЗЛ/ЗЗТБ та ХОЗЛ/ТБЛ, а в жінок із ХОЗЛ/ЗЗТБ та ХОЗЛ/ТБЛ спостерігалось лише деяке підвищення ОФВ 1. Що очевидно є результатом більш значного пошкодження та нижчої можливості медикаментозної корекції бронхообструкції у жінок після перенесеного туберкульозу легень.

Таблиця 2 Показники ОФВ1 та ОФВ1/ФЖЕЛ у хворих на ХОЗЛ у поєднанні та без активним та вилікуваним ТБЛ, M±m

Висновки

легені хронічний пульмонологія

В цьому дослідженні ми вивчали статеві особливості клінічного та функціонального стану серед пацієнтів із поєднанням та без активним та вилікуваним ТБЛ. Відмічено, що жінок у всіх групах дослідження було вірогідно менше ніж чоловіків; показник «пачко-років» був вірогідно нижчим серед жінок порівняно з чоловіками. Серед жінок виявляли менш виражену симптоматику за даними клінічних тестів ніж серед чоловіків, відмічено, що після проведення лікування клінічний стан покращився у пацієнтів всіх груп (вірогідне покращення відмічалось у групах жінок та чоловіків з ХОЗЛ та ХОЗЛ/ЗЗТБ).

Також виявлено, що у жінок із ХОЗЛ порівняно з чоловіками показник ОФВ1 та співвідношення ОФВ1/ФЖЕЛ були вірогідно вищими, а у жінок з ХОЗЛ/ЗЗТБ та ХОЗЛ/ТБЛ, навпаки, ці показники були дещо нижчими ніж у чоловіків. Також після проведеного лікування показник ОФВ1 вірогідно підвищився у чоловіків усіх груп та у жінок з ХОЗЛ, натомість у жінок з ХОЗЛ/ЗЗТБ та ХОЗЛ/ТБЛ відмічалось лише деяке підвищення, що є наслідком більш значного пошкодження та нижчої можливості медикаментозної корекції бронхообструкції у жінок після перенесеного туберкульозу легень. За даними ЕхоКГ легеневу гіпертензію виявляли вірогідно частіше у пацієнтів з ХОЗЛ/ЗЗТБ, хоча вірогідно значущої статевої відмінності виявлено не було.

References

легені хронічний пульмонологія

1. Kotsiou O. S. Impact of the financial crisis on COPD burden: Greece as a case study / O.S. Kotsiou, S. Zouridis, М. Kosmopoulos, K. I. Gourgoulianis // European Respiratory Review. - 2018. - Vol. 27 (147).

- Р. 170106.

2. Kaplan А. Screening for COPD: the gap between logic and evidence / А. Kaplan, М. Thomas // European Respiratory Review. - 2017. - Vol. 26 (143).

- Р.160113

3. Minino A.M. Deaths: Preliminary data for 2008 / A.M. Minino, J.Q. Xu, K.D. Kochanek // National Vital Statistics Reports. - 2010. - Vol. 59. - Р. 2

4. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Global Strategy for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. - 2018. - Р. 142.

5. World Health Organization. Global tuberculosis Control report. WHO report. WHO report. - 2018.

6. Byrne A. L. Tuberculosis and chronic respiratory disease: a systematic review / A. L. Byrne, B. J. Marais, C. D. Mitnick, L. Lecca, G. B. Marks // International Journal of Infectious Diseases. - 2015. - Vol. 32. - P. 138 -146.

7. Kampen van S.C. International research and guidelines on post-tuberculosis chronic lung disorders: a systematic scoping review /S.C. van Kampen, A. Wanner, M. Edwards, A.D. Harries, B.J. Kirenga, J. Chakaya, R. Jones // BMJ Glob Health. - 2018. - Vol. 3(4). - e000745.

8. Вахненко А.В. Особливості етіологічних факторів та перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у хворих, що належать до різних статевих груп / А.В. Вахненко, Н.В. Моісєєва, А.А.Капустянська // світ біології та медицини. - 2013. - 2. - С. 200 - 204.

9. Авдеев С.Н. Обострение хронической обструктивной болезни легких: современные подходы к диагностике и лечению / С.Н. Авдеев // Тер. Архив. - 2004. - №11. - С. 43 - 50.

10. МАХЛИНЕЦЬ М.І. Статеві особливості патогенезу та перебігу Хронічного обструктивного захворювання легень: оглядні дані та ретроспективний аналіз історій хвороб пуль монологічних відділень міста Ужгорода / М.І. МАХЛИНЕЦЬ, М.І.ТОВТ-КОРШИНСЬКА// Науковий вісник Ужгородського університету, серея «Медицина». - вип. №1 (46). - 2013. - С. 31-36.

11. Raghavan D. Chronic obstructive pulmonary disease: the impact of gender / D. Raghavan, A. Varkey, T. Bartter // Curr Opin Pulm Med. - 2017. - Vol. 23(2). - P. 117 - 123.

12. Wang X.R. A 20-year follow-up study on chronic respiratory effects of exposure to cotton dust / X.R Wang, H.X. Zhang, B.X. Sun, H.L. Dai, J.Q. Hang, E.A. Eisen, D.H. Wegman, S.A. Olenchock, D.C. Christiani // Eur. Respir. J. - 2005. - Vol. 26. - P. 881886.

13. Di Marco F. Anxiety and depression in COPD patients: the roles of gender and disease severity / F. Di Marco, M. Verga, M. Reggente, M.F. Casanova, P. Santus, F. Blasi, L. Allegra, S. Centanni // Respir. Med. - 2006. №. 100. - P. 1767-1774.

14. Gadoury M.A. Self-management reduces both short-and long-term hospitalisation in COPD / M. A. Gadoury, K. Schwartzman, M. Rouleau, F. Maltais, M. Julien, A. Beaupre, P. Renzi, R. Begin, D. Nault, J. Bourbeau// Eur. Respir. J. - 2005. - Vol. 26. - P. 853857.

15. Donaldson G.C. Factors associated with change in exacerbation frequency in COPD / G.C. Donaldson, H. Mullerova, N. Locantore, J.R. Hurst, P.M. Calverley, J. Vestbo, A. Anzueto, J.A. Wedzicha// Respir. Res. - 2013. - Vol. 14. - P. 79.

16. Risk factors for acute exacerbations of COPD in a primary care population: a retrospective / H. Mullerova, A. Shukla, A. Hawkins, J. Quint // B. M. J. - 2014. -Vol. 4 (12). - P. 1-8.

17. Husebo G.R. Predictors of exacerbations in chronic obstructive pulmonary disease: results from the Bergen COPD Cohort Study / G. R. Husebo, P.S. Bakke, M. Aanerud, J.A. Hardie, T. Ueland, R. Gronseth, L.J.P. Persson, P. Aukrust, T.M. Eagan // PLoS ONE. - 2014. - Vol. 9 (10). - P. e109721

18. Garcia-Aymerich J. Risk factors for hospitalization for a chronic obstructive pulmonary disease exacerbation EFRAM study / J. Garcia- Aymerich, E. Monso, R.M. Marrades, J. Escarrabill, M.A. Felez, J. Sunyer, J.M. Anto // Am. J. Respir. And Crit. Care Med. - 2001. - Vol. 164. - P. 1002-1007.

19. Matheson М.С. Biological dust exposure in the workplace is a risk factor for chronic obstructive pulmonary disease / M. C. Matheson, G. Benke, J. Raven, M. Sim, H. Kromhout, R. Vermeulen, D. Johns, E. Walters, M. Abramson // Thorax. - 2005. - №. 60. - P. 645 - 651.

20. Mannino D.M. Chronic obstructive pulmonary disease surveillance-United States / D.M. Mannino, D.M. Homa, L.J. Akinbami, E.S. Ford, S.C. Redd.1971-2000. MMWR Surveill Summ. - 2002. №.

51. - P. 1-16.

21. Sunyer J. Chronic bronchitis and urban air pollution in an international study / J. Sunyer, D. Jarvis, T. Gotschi, R. Garcia- Esteban, B. Jacquemin, [et al.] // Occup. Environ. Med. - 2006. - №. 63. - P. 836-843.

22. Калашник Д.Н. Тендерні особливості клінічного перебігу та якості життя у хворих на ХОЗЛ / Д. Н. Калашник, Е. О. Крахмалова // Вісник морської медицини. - 2012. - №2 (56). - С. 67-70.

23. Островський М.М. Тендерні особливості хронічного обструктивного захворювання легень / М.М. Островський // Здоровя України. - 2011. - тематичний випуск. - 2011. - С. 20-21.

24. Van der Strate B. W. Cigarette smoke-induced emphysema: a role for the B cell? / B. W. van der Strate, D.S. Postma, C.A. Brandsma, B.N. Melgert, M.A. Luinge [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. -

25. Dowson C. The use of the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a pilot study / Laing R., Barraclough R., Town I., Mulder R., Norris K., Drennan C. // N Z Med J.- 2001.- Vol. 114.- P. 447-449.

26. Gudmundsson G. Depression, anxiety and health status after hospitalisation for COPD: a multicentre study in the Nordic countries / Gislason T., Janson C., Lindberg E., Suppli Ulrik C., Brondum E., Nieminen M.M., Aine T., Hallin R., Bakke P. // Respir Med.- 2006.- Vol. 100.- P. 87- 93.

27. Sheel A. W. Mechanics of breathing during exercise in men and women: sex versus body size differences? / A. W. Sheel, J. A. Guenette // Exerc. Sport Sci. Rev. - 2008. №. 36. - P. 128-134.

28. Ofir D. Sex differences in the perceived intensity of breathlessness during exercise with advancing age / D. Ofir, Р. Laveneziana, К.А. Webb, Y.M. Lam, D.E. O'Donnell // J. Appl. Physiol. - 2008. - №. 104. - P. 1583- 1593.

29. Johnson B.D. Demand vs. capacity in the aging pulmonary system / B. D. Johnson, J.A. Dempsey // Exerc. Sport Sci. Rev. - 1991. №. 19. - P. 171-210.

30. Giron-Gonzalez J.A. Consistent production of a higher TH1:TH2 cytokine ratio by stimulated T cells in men compared with women / J. A. Giron-Gonzalez, F.J. Moral, J. Elvira, D. Garcia-Gil, F. Guerrero, І. Gavilan, L. Escobar // Eur. J. Endocrinol. - 2000 . №. 143. - P. 31-36.

31. Gold D. R. Effects of cigarette smoking on lung function in adolescent boys and girls / D. R. Gold, X. Wang, D. Wipyj [et al.] // N. Eng.l J. Med. - 1996. - №. 335. - P. 931-937.

32. Gan W.Q. Female smokers beyond the peri- menopausal period are at increased risk of chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis / W.Q. Gan, M. Harbaugh, M. K. Han, C.

J. Le Saux, [et al.] // Respir. Res. - 2006. - №. 7. - P.

33. Torres de J.P. Gender and respiratory factors associated with dyspnea in chronic obstructive pulmonary disease / J.P. de Torres, C. Casanova, A. M. de Garcini, A. Aguirre-Jaime, B. R. Celli // Respir. Res. -

34. Hooper R. Risk factors for COPD spirometrically defined from the lower limit of normal in the BOLD project / R. Hooper, P. Burney, W.M. Vollmer, M. McBurnie, et al. // Eur Resp J. - 2012. - Vol. 39. - P. 1343 - 1353.

35. Menezes A.M.B. Tuberculosis and airflow obstruction: evidence from the PLATINO study in Latin America / A.M.B. Menezes, P.C. Hallal, R. Perez-Padilla, J.R. Jardim, et al. // Eur Resp J. - 2007. - Vol. 30. - P. 1180 - 1185.

36. Perez-Padilla R. Airflow obstruction in never smokers in five Latin American cities: the PLATINO study / R. Perez-Padilla, R. Fernandez, M. Lopez Varela, M. Montes de Oca, et al. // Arch. Med Res. - 2012. - Vol. 43 - P. 159 - 165.

37. Lamprecht B. COPD in Never Smokers Results From the Population-Based Burden of Obstructive Lung Disease Study / B. Lamprecht, M.A. McBurnie, W. Vollmer, G. Gudmundosson, et al.// Chest. - 2011. - Vol. 4. - P. 752 - 763.

38. Salvi S.S. Chronic obstructive pulmonary disease in non-smokers / S.S. Salvi, P.J. Barnes // Lancet. - 2009. - Vol. 374. - P. 733 - 743.

39. Buist S.The burden of obstructive lung disease initiative (BOLD): rationale and design / S. Buist, W.M. Vollmer, S.D. Sullivan, K.B. Weiss, et al. // Journal of COPD. - 2005. - Vol. 2. - P. 277 - 283.

40. Menezes A.M.B. The Platino Project: methodology of a multicentre prevalence survey of chronic obstructive pulmonary disease in major Latin American cities / A.M.B. Menezes, C.G. Victoria, R. Perez-Padilla // BMC Med Res. - 2004. - Vol. 4. - P. 15.

Размещено на Allbest.ru