Частота остеопорозу та якість кісткової тканини у жінок з метаболічним синдром та низькоенергетичними переломами в анамнезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Частота остеопорозу та якість кісткової тканини у жінок з метаболічним синдром та низькоенергетичними переломами в анамнезі

Мартинюк Л.П.

канд. мед. наук, доцент кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги, ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського"

Анотація

З метою вивчення частоти остеопорозу та якості кісткової тканини у жінок з метаболічним синдромом та їх впливу на наявність низькоенергетичних переломів в анамнезі нами було проведено ретроспективний аналіз даних 446 пацієнток в періоді менопаузи. Обстежені були розділені на дві групи співставні за віком і тривалістю періоду менопаузи: контрольну групу - 313 жінок без ожиріння (індекс маси тіла < 29,9 кг/м 2) та групу осіб (133 хворих) з метаболічним синдромом (IDF, 2005 року), які додатково були розділені на підгрупи залежно від наявності переломів в анамнезі. Показники мінеральної щільності та якості кісткової тканини визначали за допомогою приладу двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, 2005). Встановлено, що у пацієнтів з метаболічним синдромом МЩКТ на всіх рівнях кісткового скелету є вірогідно вищою порівняно з пацієнтами контрольної групи, частота остеопорозу вірогідно нижчою, значущих відмінностей у показниках якості кісткової тканини не виявлено. Разом з тим, частота переломів у пацієнтів обох груп вірогідно не відрізнялася, що потребує подальшого вивчення механізмів розвитку переломів в осіб з метаболічним синдромом.

Ключові слова: мінеральна щільність кісткової тканини, якість кісткової тканини, остеопороз, метаболічний синдром, переломи.

FREQUENCY OF OSTEOPOROSIS AND TRABECULAR BONE SCORE IN WOMEN WITH METABOLIC SYNDROME AND LOW-ENERGY FRACTURES IN THE HISTORY

Martynyuk L.P.

PhD, associated professor of the Department of Emergency Medicine,

I. Horbachevsky Ternopil State Medical University

Summary: To study the frequency of osteoporosis and trabecular bone score in women with metabolic syndrome and the presence of low-energy fractures in history we conducted a retrospective analysis of case histories of 446 postmenopausal women at age 50 - 79 years. Patients were compared into two groups: a control group - 313 women without obesity (BMI < 29.9 kg / m2) and a group of people (133 patients) with metabolic syndrome (IDF, 2005), which additionally were divided into subgroups based on the presence of fractures in history. Bone mineral density and trabecular bone score were determined on X-ray densitometer (Prodigy, 2005). Statistical analysis was performed using Statistica 6.0. The study found that in patients with metabolic syndrome BMD at all levels is significantly higher than in the control group patients, the frequency of osteoporosis significantly lower, significant differences in trabecular bone score is absent. However, the frequency of fractures among patients in both groups did not differ significantly, so, further studies are required to establish the pathogenesis of fractures in patients with metabolic syndrome.

Key words: bone mineral density, trabecular bone score, osteoporosis, metabolic syndrome, fracture. менопауза остеопороз перелом

Постановка проблеми. Медична та соціально-економічна актуальність проблеми остеопорозу зумовлена зниженням якості життя, підвищенням рівня інвалідності та зростанням смертності населення у результаті розвитку ускладнень з боку даного захворювання кісткової системи у вигляді переломів внаслідок низькоенергетичної травми [3, 4]. Ризик розвитку остеопорозу та остеопоротичних переломів збільшується із віком людини і асоціюється з періодом постменопаузи у жінок [10]. Збільшення тривалості життя населення у цілому, дозволяє науковцям прогнозувати подвоєння кількості хворих на дану недугу наступні 40-50 років [5]. Це зумовлює необхідність виявлення взаємозв'язків між іншими загрозливими для життя населення захворюваннями та станом кісткової системи людини.

Аналіз досліджень і публікацій. У кінці минулого століття з метою виявлення популяції пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком для проведення профілактичних заходів було створено консенсус при метаболічному синдромі (МС) [7]. У ряді досліджень показано, що наявність МС сприяє не лише розвитку атеросклерозу, цукрового діабету, дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічному холециститу, жовчнокам'яній хворобі, пухлинам різної локалізації, але і захворюванням опорно-рухового апарату [0]. Проте, більше уваги з проблеми кістково-суглобових ускладнень при МС приділено вивченню остеохондрозу хребта, обмінного-дистрофічному поліартриту, а менше ризику розвитку остеопорозу та переломів внаслідок низькоенергетичної травми у даних пацієнтів. При цьому зауважимо, що оприлюднені результати досліджень різних авторів з цих питань є суперечливими [11, 12], що і спонукало нас до даного дослідження.

Традиційно діагностика остеопорозу за відсутності низькоенергетичних переломів (падіння з висоти зросту) ґрунтується на результатах визначення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за допомогою двохфотонної рентгенівської абсорбціометри [2]. Проте, лише 70-75 % міцності кісткової тканини забезпечує МЩКТ [3]. До інших факторів, які впливають на неї відносять стан макрогеометрії кортикальної і мікроархітектоніки трабекулярної кістки, наявність мікропошкоджень та мікротріщин у ній. З метою оцінки мікроархітектоніки трабекулярної кістки останнє десятиріччя впроваджується розрахунковий індекс якості трабекулярної кістки (TBS), запатентований компанією MED-I maps (м. Бордо, Франція) у 2006 році [3, 6]. Оцінка даного показника, на нашу думку, є важливою для виконання даної роботи.

Мета дослідження: вивчити частоту остеопорозу та якість кісткової тканини у жінок з метаболічним синдромом та їх вплив на наявність низькоенергетичних переломів.

Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз даних 446 пацієнток Українського науково-медичного центру проблеми остеопорозу (січень 2009 - січень 2016 років) в постменопаузальному періоді віком 50 - 79 років (середній вік - 64,04 ± 8,08 років; середній зріст - 1,61 ± 0,06 м; середня маса - 71,38 ± 11,73 кг; середній індекс маси тіла (ІМТ) 27,63 ±4,40 кг/м 2; середня тривалість менопаузи - 14,98 ± 8,57 років). Залежно від наявності метаболічного синдрому пацієнтки були розділені на дві групи. Контрольну групу (група 1) склало 313 жінок без ожиріння (ІМТ < 29,9 кг/м 2) відповідно до класифікації надлишкової маси та ожиріння (ВООЗ,1997 р., опубліковано 2000 р. [14]) (середній вік - 64,40 ± 7,97 років; середній зріст -

1.60 ± 0,06 м; середня маса - 67,02 ± 8,69 кг; середній індекс маси тіла 25,70 ± 2,67 кг/м 2; середня тривалість менопаузи - 15,32 ± 8,66 років). До складу групи 2 увійшло 133 жінки з МС (діагноз виставляли відповідно до критеріїв IDF, 2005 року [7]) (середній вік - 64,152 ± 8,04 років; середній зріст -

1.61 ± 0,06 м; середня маса - 81,63 ± 11,59 кг; середній індекс маси тіла 32,18 ± 4,33 кг/м 2; середня тривалість менопаузи - 15,08 ± 8,59 років). Групи вірогідно не відрізнялися за віком та тривалістю постменопаузального періоду. Пацієнтки обох груп були додатково розділені на підгрупи залежно від наявності низькоенергетичних (падіння з висоти зросту) переломів в анамнезі: без переломів (БП) - 251 жінка (1 група - 177 осіб, 2 група - 74 обстежених), з вертебральними переломами (ВП) - 45 хворих (1 група - 28 осіб, 2 група - 17 хворих) та невертебральними переломами (НВП) - 150 жінок (1 група - 112 осіб, 2 група - 42 пацієнтки) (рис. 1). Обстежені підгруп були співставними за показниками віку, маси, ІМТ, тривалості постменопаузального періоду у відповідних групах.

Рисунок 1. Частота переломів внаслідок низькоенергетичної травми у групах жінок.

Примітки: БП - без переломів; ВП - вертебральні переломи; НВП -невертебральні переломи.

Визначення показників МЩКТ на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта (L1-L4), шийки стегнової кістки, кісток передпліччя в ділянці переважання компактної кісткової тканини (на рівні 33%) проводили на приладі двохфотонної рентгенівської абсорбціометри (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, модель 8743, 2005). Вимірювали сумарний вміст мінералу в досліджуваній ділянці (г), проекційну мінеральну щільність кістки (г/см 2), Т і Z-критерії. Нами були проаналізовані результати DXA поперекового відділу хребта (L1-L4) та шийки стегнової кістки. Оцінювали показник Т-критерія (від -1,0 до -2,5 СВ свідчив про наявність остеопенії, менше -2,5 СВ - про остеопороз) відповідно до критеріїв ВООЗ, 1993 р. та офіційної позиції ISCD, 2007 р. (переглянута у 2015 р.) [9]. Якість трабекулярної кісткової тканини (L1-L4) оцінювали за допомогою показника TBS, який визначали, використовуючи методики TBS iNight (Med-Imaps, Pecass, Франція) [2, 4].

Статистичний аналіз проводили з використанням програми Statistica 6.0. Результати наведені як середні величини (±SD). Використовували кореляційний, регресійний і однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA із поправкою Шеффе. Показник р<0,05 визначався як вірогідний. Відмінність у частоті переломів, остеопорозу, зниженій якості кісткової тканини між групами пацієнтів визначалася за допомогою X2 - тест Пірсона та вважалася статистично значущою на рівні р<0,05.

Результати та їх обговорення. Мінеральна щільність та якість кісткової тканини залежно від наявності МС представлена у таблиці 1.

Таблиця 1