Біомеханічні особливості рівноваги та параметрів хребетно-тазового балансу у вагітних із попереково-тазовим болем

Размещено на http://allbest.ru

¹«Інститут патології хребта тасуглобів

їм. проф. М.І. СитенкаНАМНУкраїни»

²ММЦ «Еввіва»

Біомеханічні особливості рівноваги та параметрів хребетно-тазового балансу у вагітних із попереково-тазовим болем

Беренов К.В., Беренова О.Ф., Карпінська О.Д.

м. Харків, Україна

Резюме

Актуальність. Перебіг вагітності у багатьох жінок супроводжується попереково-тазовим болем, який приносить фізичні та психологічні страждання вагітній і призводить до побутової та професійної дестабілізації, а також може негативно впливати на стан плода. За даними досліджень, поширеність попереково-тазового болю у вагітних знаходиться у межах від 40 до 80 %.

Матеріали та методи. Матеріалом дослідження стали протоколи дослідження 100 вагітних із болем у ділянці таза та/або поперекового відділу хребта та 24 невагітних жінок. Вагітних було розподілено на 3 групи за триместрами вагітності: І (n = 26), ІІ (n = 56), ІІІ (n = 18). Проводили статографічні дослідження з визначенням зміни проєкціїзагального центру мас (ЗЦМ) у фронтальній і сагітальній площинах та коефіцієнтів хитання при двохопорному та одноопорному стоянні. Дослідження параметрів хребетно-тазового балансу (ХТБ) включали визначення грудного кіфозу, поперекового лордозу, інклінації крижі, кутів нахилу таза, горизонтального нахилу криж, вертикального відхилення таза. Отримані дані були оброблені статистично.

Результати. За даними статистичного аналізу статографічних параметрів було виявлено, що у вагітних із попереково-тазовим болем відзначається статистично значуще збільшення зміщення проєкції ЗЦМ у фронтальній площині в один бік та суттєве значуще збільшення від хилення ЗЦМ порівняно з контрольною групою. Зміщення у сагітальній площині вказує на поступове збільшення відхилення ЗЦМ у вагітних із попереково-тазовим болем зі збільшенням терміну, причому коефіцієнт хитання у групах статистично не відрізняється. Проведений аналіз показав суттєву різницю практично всіх параметрів ХТБ вагітних у різні терміни вагітності. Максимальний кут кіфозу спостерігали у вагітних на І триместрі вагітності, найменший -- у жінок на ІІІ триместрі. Кут лордозу, як

кут інклінації крижі, збільшується з терміном вагітності. Зі зростанням терміну вагітності збільшувався горизонтальний кут нахилу таза та зменшувався вертикальний. Щодо вертикального кута нахилу таза, то зі збільшенням терміну вагітності відбувається його нормалізація до величини контрольної групи.

Висновки. Зі збільшенням терміну вагітності збільшується кут кіфозу з одночасним зменшенням кута лордозу, збільшується кут інклінації крижі. Зміни цих параметрів відбуваються на фоні змін зміщення ЗЦМ. Було відзначено, що зміна кутів горизонтального нахилу крижі та вертикального нахилу таза не пов'язана з триместром вагітності, тому можна припустити, що больовий синдром може з'явитися тим пізніше, чим менше величини цих кутів будуть відрізнятися від умовної норми. Не можна припустити, що попереково-тазовий біль викликаний тільки змінами співвідношень анатомічних структур тіла вагітної, але під час діагностики доцільно звертати на це увагу.

Ключові слова: попереково-тазовий біль; хребетно-тазовий баланс; загальний центр мас

Вступ

Перебіг вагітності у багатьох жінок супроводжується попереково-тазовим болем (ПТБ). Фізичні та психологічні страждання вагітної не тільки призводять до побутової та професійної дестабілізації, але й можуть і ісгативпо впливати на стан плода. За даними досліджень, поширеність попереково-тазового болю у вагітних знаходиться у межах від 40 до 80 % [1]. Після пологів у більшості жінок біль зникає, але у 10 % біль зберігається і відзначається періодичним загостренням упродовж декількох років [2].

Інтенсивність ПТБ у середньому становить 50-- 60 мм за візуальною аналоговою шкалою [3--5], що значно знижує функціональну активність вагітних, а 60 % з них потребують сторонньої допомоги [6--10]. Вищевикладене свідчить про медико-соціальну значущість досліджень попереково-тазового болю під час вагітності.

Матеріали та методи

Матеріалом дослідження стали протоколи дослідження 100 вагітних, які скаржилися на біль у ділянці таза та/або поперекового відділу хребта, та 24 нева- гітних жінок. Вагітних із ПТБ було розподілено на 3 групи за триместрами вагітності: І (n = 26), ІІ (n = 56), ІІІ (n = 18).

Біомеханічні дослідження проводили в лабораторії біомеханіки ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України». Статогра- фічні дослідження здійснювали на діагностичному комплексі «Статограф». Визначали зміну проєкції загального центру мас (ЗЦМ) у фронтальній (вісь Х) і сагітальній (вісь Y) площинах, а також коефіцієнт хитання (КХ) при двохопорному та одноопорному стоянні.

Антропометричні дослідження параметрів хребетно-тазового балансу (ХТБ) включали: грудний кіфоз, поперековий лордоз, інклінацію крижі, кут нахилу таза (а), кут горизонтального нахилу криж (b), кут вертикального відхилення таза (g), кульшовий кут (d).

Отримані дані були оброблені статистично. Розраховували середнє (М), його стандартне відхилення (SD), розкид (min - max). Порівняння між групами проводили за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) з апостеріорним тестом Дункана. Дані були оброблені в пакеті прикладних програм SPSS 20.0.

Результати та обговорення

Розглянемо особливості зміни статографічних параметрів досліджених жінок на різних етапах вагітності та в контрольній групі (табл. 1).

Таблиця 1. Статографічні параметри стояння жінок на різних етапах вагітності

За проведеними статистичними дослідженнями було виявлено, що у вагітних із попереково-тазовим болем відзначається статистично значуще (р = 0,002) збільшення зміщення проєкції ЗЦМ у фронтальній площині в один бік та суттєве значуще (р = 0,016) збільшення відхилення ЗЦМ назад порівняно з контрольною групою.

За даними апостеріорного тесту Дункана (табл. 2) визначено, що зміщення у фронтальній площині у вагітних із ПТБ значущо (а = 0,05) більше, ніж у контрольній групі, при цьому у досліджених із болем суттєвої статистичної різниці не виявлено (р = 0,435).

Зміщення у сагітальній площині вказує на поступове збільшення відхилення ЗЦМ у вагітних із попереково-тазовим болем зі збільшенням терміну, причому якщо в І та ІІ триместрі вагітності відхилення суттєво не відрізняється (р = 0,060) від контрольної групи, ТО В III триместрі різниця досягає статистичної різниці (а = 0,05).

Таблиця 2. Зміщення ЗЦМ у вагітних із ПТБ за триместрами та в контрольній групі за даними апостеріорного тесту Дункана (ANOVA)

Коефіцієнт хитання у вагітних як при двохопорному (р = 0,543), так і при одноопорному (р = 0,963) стоянні у групах не відрізняється, але відзначається дуже великий розмах параметра хитання -- від 0 до 55 мм при одноопорному та від 6 до 35 мм -- при двохопорному стоянні. Дані щодо параметрів сагітального хребетно-тазового балансу вагітних у різні терміни наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Параметри ХТБ жінок у різні терміни вагітності та в контрольній групі

Статистичний аналіз показав суттєву різницю практично всіх параметрів ХТБ вагітних у різні терміни вагітності. Сутність більш розкриває проведений апостеріорний тест. Розглянемо розподіл величини кіфозу та лордозу в різні триместри вагітності (табл. 4).

Таблиця 4. Величини кіфозу та лордозу у вагітних із ПТБ за триместрами та в контрольній групі за даними апостеріорного тесту Дункана (ANOVA)

За даними апостеріорного тесту, максимальний кут кіфозу спостерігали у вагітних на І триместрі вагітності (35,5 ± 7,6)°, який значущо (а = 0,05) був більшим, ніж в інших спостереженнях, при цьому найменший кут був у жінок на ІІІ триместрі вагітності (30,6 ± 4,8)°. Кут інклінація крижі (табл. 5) збільшується з триместром вагітності, причому наявність гомогенних пар триместрів свідчить про наростаючий, поступовий процес.

Таблиця 5. Величина кута інклінації крижі у вагітних із ПТБ за триместрами та в контрольній групі за даними апостеріорного тесту Дункана (ANOVA)

Цікаві закономірності відзначали відносно нахилу таза (табл. 6).

Таблиця 6. Величина кута нахилу таза у вагітних із ПТБ за триместрами та в контрольній групі за даними апостеріорного тесту Дункана (ANOVA)

Зі зростанням терміну вагітності збільшувався горизонтальний кут нахилу таза та зменшувався вертикальний. Значущій стрибок збільшення кута горизонтального нахилу таза відбувався на ІІІ триместрі вагітності, а до цього терміну значущих відмінностей від контрольної групи не було (р = 0,096), хоча і спостерігалося його поступове збільшення. Щодо вертикального кута нахилу таза, то зі збільшенням терміну вагітності відбувається його нормалізація до величини контрольної групи.

Проведений кореляційний аналіз між стато- графічними даними та параметрами ПТБ показав взаємозв'язок між сагітальним відхиленням ЗЦМ (табл. 7). лордоз вагітність таз кіфоз хитання

Таблиця 7. Кореляційні зв'язки між параметрами ПТБ та зміщенням ЗЦМ

Згідно з даними аналізу, зміни в попереково-тазовому поясі при вагітності ведуть до змін у зміщенні ЗЦМ переважно в сагітальному напрямку. Найбільше на зміщення ЗЦМ впливає кут інклінації крижі (r = 0,414) та меншою мірою -- величина горизонтального нахилу крижі (r = 0,296), кут лордозу (r = 0,258) і горизонтальний нахил крижі (r = 0,296).

Висновки

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновки, що зі збільшенням терміну вагітності збільшується кут кіфозу з одночасним зменшенням кута лордозу, збільшується кут інклінації крижі. Зміни цих параметрів відбуваються на фоні змін зміщення ЗЦМ.

Було відзначено, що зміна кутів горизонтального нахилу крижі та вертикального нахилу таза не пов'язана з триместром вагітності, через що можна припустити, що больовий синдром може з'явитися тим пізніше, чим менше величини цих кутів будуть відрізнятися від умовної норми.

Не можна припустити, що попереково-тазовий біль викликаний тільки змінами співвідношень анатомічних структур тіла вагітної, але під час діагностики доцільно звертати на це увагу.

Список літератури

1. Wu W.H. Pregnancy-related pelvic girdle pain (PPP), I: Terminology, clinical presentation, and prevalence. Eur Spine J.2004. Vol. 13. P. 575-589.

2. Svensson H.O. The relationship of low-back pain to pregnancy and gynecologic factors. Spine. 1990. Vol. 15. P. 371-375.

3. Ostgaard H.C. Reduction of back and posterior pelvic pain in pregnancy. Spine. 1994. Vol. 8. P 894-900.

4. Ostgaard H.C. The posterior pelvic pain provocation test in pregnant women. Eur Spine J. 1994. Vol. 3. P. 258-260.

5. Ostgaard H.C. Reduction of back and posterior pelvic pain in pregnancy. Spine. 1994. Vol. 19. P 894-900.

6. Mens J.M. Understanding peripartum pelvic pain: Implications of a patient survey. Spine. 1996. Vol. 21. P. 1363-1369.

7. Padua L. Patient-oriented assessment of back pain in pregnancy. Eur. Spine. 2002. Vol. 11. P 272-275.

8. Продан О.І. Біомеханічні аспекти патогенезу попереково-тазового болю у вагітних жінок. Ортопедия, травматология и протезирование. 2009. № 4. С. 68-72.

9. Продан О.І. Прогнозування, розвиток та лікування попереково-тазового болю при вагітності. Медицина и здоровье. 2009. Т. 26. № 4. С. 23-29.

10. Продан О.І. Класифікація та діагностика попереково-тазового болю у вагітніх жінок. Ортопедия, травматология и протезирование. 2010. № 1. С. 17-22. doi: 10.15674/0030-59872010117-22.

Резюме

Биомеханические особенности равновесия и параметров позвоночно-тазового баланса у беременных с пояснично-тазовой болью

Актуальность. Течение беременности у многих женщин сопровождается пояснично-тазовой болью, которая приносит физические и психологические страдания беременной и приводит к бытовой и профессиональной дестабилизации, а также может негативно влиять на состояние плода. По данным исследований, распространенность пояснично-тазовой боли у беременных находится в пределах от 40 до 80%.

Материалы и методы. Материалом исследования стали протоколы исследования 100 беременных с болью в области таза и/или поясничного отдела позвоночника и 24 небеременных женщин. Беременные были распределены на 3 группы по триместрам беременности: І (n = 26), ІІ (n = 56), ІІІ (n = 18). Проводили статографические исследования по определению изменения проекции общего центра масс (ОЦМ) во фронтальной и сагиттальной плоскостях и коэффициентов качания при двухопорном и одноопорном стоянии. Исследование параметров позвоночно-тазового баланса (ПТБ) включало определение грудного кифоза, поясничного лордоза, инклинацию крестца, углов наклона таза, горизонтального наклона крестца, вертикального отклонения таза. Полученные данные были обработаны статистически.

Результаты. По данным статистического анализа статографических параметров обнаружено, что у беременных с пояснично-тазовой болью отмечается статистически значимое увеличение смещения проекции ОЦМ во фронтальной плоскости в одну сторону и существенное значимое увеличение отклонения ОЦМ в сравнении с контрольной группой. Смещение в сагиттальной плоскости показывает постепенное увеличение отклонения ОЦМ у беременных с пояснично-тазовой болью с увеличением срока, причем коэффициент колебания в группах статистически не отличается. Проведенный анализ показал существенную разницу практически всех параметров ПТБ беременных в различные сроки беременности. Максимальный угол кифоза наблюдали у беременных в I триместре беременности, наименьший -- у женщин в III триместре. Угол лордоза, как и угол инклинации крестца, увеличивается со сроком беременности. С ростом срока беременности увеличивался горизонтальный угол наклона таза и уменьшался вертикальный. Что касается вертикального угла наклона таза, то с увеличением срока беременности происходит его нормализация к величине контрольной группы.

Выводы. С увеличением срока беременности увеличивается угол кифоза с одновременным уменьшением угла лордоза, увеличивается угол инклина- ции крестца. Изменение этих параметров происходит на фоне изменений смещения ОЦМ. Отмечено, что изменение углов горизонтального наклона крестца и вертикального наклона таза не связано с триместром беременности, из-за чего можно предположить, что болевой синдром может появиться тем позже, чем меньше величины этих углов будут отличаться от условной нормы. Нельзя предположить, что пояснично-тазовая боль вызвана только изменениями соотношений анатомических структур тела беременной, но при диагностике целесообразно обращать на это внимание.

Ключевые слова: пояснично-тазовая боль; позвоночно-тазовый баланс; общий центр масс

Abstract

Background. The course of pregnancy in many women is accompanied by lumbar-pelvic pain, which brings physical and psychological suffering, leads to domestic and professional destabilization, and can adversely affect the condition of the fetus. According to studies, the prevalence of lumbar-pelvic pain in pregnant women ranges from 40 to 80 %.

Materials and methods. The research was based on study protocols of 100 pregnant women with pelvic and/or lumbar pain and 24 non-pregnant women. Pregnant women were divided into 3 groups according to the trimesters of pregnancy: I trimester -- 26 women, II -- 56 women, III -- 18 women. Statographic studies were performed to determine the changes in the projection of the center of mass in the frontal and sagittal planes, and the oscillation coefficients at two-leg and one-leg standing. The study of the parameters of the spinal-pelvic balance included the determination of thoracic kyphosis, lumbar lordosis, inclination of the sacrum, angles of inclination of the pelvis, horizontal inclination of the sacrum, vertical deviation of the pelvis. The obtained data were processed statistically.

Results. According to statistical analysis of statographic parameters, it was found that in pregnant women with lumbar-pelvic pain, there was a statistically significant increase in the displacement of the projection of the center of mass in the frontal plane to one side and a significant increase in the deviation of the center of mass compared with the control group. Displacement in the sagittal plane shows a gradual increase in the deviation of the center of mass in pregnant women with lumbar-pelvic pain with increasing gestation. The coefficient of oscillation in the groups did not differ statistically. The analysis showed a significant difference in almost all parameters of the spine-pelvic balance in pregnant women at different stages of pregnancy. The maximum angle of kyphosis was observed in pregnant women in the first trimester of pregnancy, the lowest -- in the third trimester. The angle of lordosis, as well as the angle of inclination of the sacrum increased with pregnancy. As the gestation increased, the horizontal angle of inclination of the pelvis increased, and the vertical angle decreased. Regarding the vertical angle of inclination of the pelvis, then with an increase in the duration of pregnancy, it normalizes to the value of the control group.

Conclusions. With increasing gestational age, the angle of kyphosis increases with a simultaneous decrease in the angle of lordosis, and the angle of inclination of the sacrum increases. Changes in these parameters occur with changes in the center of mass. It was noted that changes in the angles of horizontal inclination of the sacrum and vertical inclination of the pelvis are not related to the trimester of pregnancy, which suggests that pain syndrome may occur the later the smaller the values of these angles will differ from the conditional norm. It cannot be assumed that lumbar-pelvic pain is caused only by changes in the proportions of the anatomical structures of the pregnant woman's body, but in its diagnosis it is advisable to pay attention to this.

Keywords: lumbar-pelvic pain; spinal-pelvic balance; center of mass

Размещено на Allbest.ru