Зарубіжний досвід як складова навчання з надання домедичної допомоги

Abstract. Analysis of the giving aid to casualties on the pre-hospital stage in high-developed countries is performed in the article (pre-medical aid, first aid etc). It means the supporting the life of casualty, who is in the extreme before the arrival of doctors.

Depending of the work principles, there are two main approachers to the organisation of both urgent medical and pre-medical aid to casualties :

- English-American approach (it is carried out according to the principle “ to take and to lead”. According to this approach, the aid to casualties is given by emergency medical technicians, including paramedics;

- German-French one ( it is carried out according to the principle “ to be and to treat”). It means that there are doctors in the ambulance team.

For the efficiency of the premedical aid except the budget and structure, which exist, there are so-called compromise decisions in the majority of the EU countries. And these systems change for the efficient pre-medial aid.

There are a lot of the approachers as for both pre- medical and medical aid providing to casualties in case of emergencies in different countries of the world. But there is no united system of the organisation and managing the urgent medicaland premedical aid to casualties. Depending on the organisation structure of the health service, legislative base, this problem is solved differently in the countries. We mean the emergency situations of natural, technic and social origin.

There are examples of the different approaches to the optimisation of the giving the pre-medical aid to casualties.

It is proposed to create in Ukraine the united system of training premedical aid giving, which should work according to the one law, united standards and protocols ( including using the experience of the USA) and to elaborate one programme on the base of the unificated scientific and research materials concerning the pre-medical aid for the different categories of students.

Keywords: premedical aid, prehospital stage, urgent state, training, specialised ambulance crew, paramedics, rescue-rangers.

Постановка проблеми

Не буде перебільшенням сказати, що на боротьбу з пандемією (інфекційні захворювання, що поширюються у багатьох країнах світу, це - чума, холера, грип, корона вірусна хвороба 2019) піднімається практично вся прогресивна світова спільнота і одним з найважливіших питань є розробка профілактичних заходів з метою локалізації та недопущення подальшого розповсюдження епідемії [1].

Кількість померлих, наприклад, від короновіруса в усьому світі тільки на початку пандемії протягом місяця з 30 січня (коли об'явлена загроза здоров'ю суспільства на міжнародному рівні - PHEIC) на суботу 29 лютого 2020 року склала 2932 людини [2].

Але є й інша «пандемія», де кількість смертельних випадків не виправдано зашкалює. Це техногенні катастрофи, аварії, наслідки надзвичайних ситуацій природного та соціально-політичного характеру, дорожньо -транспортні пригоди. Не дивлячись на різне походження - шлях вирішення цієї проблеми один: навчити переважну більшість населення надавати домедичну допомогу постраждалим на догоспітальному етапі.

В Україні, наприклад, тільки за один місяць 2019 р. і тільки при пожежах загинуло в середньому 180 людей та 150 постраждало.

За такий же проміжок часу при ДТП в середньому загинуло 300 чоловік та майже 1000 чоловік постраждало. [3].

Не рідкість і масштабні автомобільні катастрофи. Так, наприклад, резонансна ДТП у Харкові в жовтні 2017 р. забрала життя 6 людей [4].

21 вересня 2019 р. переповнена пасажирами маршрутка, що прямувала до Одеси, зіткнулася з вантажівкою, яка рухалася зустрічною смугою. Урезультаті ДТП загинули 9 людей, ще 4 отримали травми.

Наступного дня, 22 вересня, на трасі Київ - Чоп, що на Житомирщині, бензовоз влетів у пасажирський автобус, що стояв повний людей на узбіччі. На місці катастрофи загинуло 9 пасажирівавтобуса «Житомир - Яремча», 11 осіб госпіталізували, 4 з них - у реанімації.

Знову таки, 22 вересня на Хмельниччині легковий автомобіль на високій швидкості врізався у стовп - четверо пасажирів загинули [5].

Кожного року в аваріях на дорогах у всьому світі гине близько 1,25 мільйона людей. Ще від 20 до 50 мільйонів травмуються. Про це повідомила Організація об'єднаних націй у Всесвітній день пам'яті жертв ДТП. А кожного дня у світі при НС гине понад 3 тисячі людей та близько 100 тисяч отримують важкі травми [6].

В Україні середній показник смертності від НС становить 130 -135 осіб на 100 тис.населення, що перевищує відповідні показники в країнах Європи в 20 разів. При цьому близько 24% постраждалих помирають у лікарнях, а 76% - на догоспітальному етапі. За аналогічними показником у розвинутих державах світу 72% постраждалих помирає саме в лікарні, і тільки 28% на догоспітальному етапі. За оцінкою медичних фахівців, в Україні із 100 осіб, які померли на догоспітальному етапі, 20% летальних випадків пов'язані з отриманням травм, несумісних з життям, а інші 80% випадків - з недостатньою системою організації надання медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні НС та неефективністю здійснення заходів з медичної евакуації постраждалих до лікувальних закладів, тому надзвичайно актуальною є проблема своєчасності надання невідкладної домедичної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок НС [7].

Аналіз останніх досліджень і публікації. Проблему оптимізації надання домедичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі вивчали такі вчені: Волянський П.Б., Гринзовський А.М., Гур'єв С.О., Гулай А.М., Долгий М.Л., Крилюк В.О., Кузьмін В.Ю., Кушнір В.А., Рощін Г.Г., Таймасов Ю.С., Терент'єва А.В. та інші.

Деякі з них, наприклад: Долгий М.Л., Крилюк В.О., Кузьмін В.Ю., Кушнір В.А., Рощін Г.Г., Таймасов Ю.С. акцентували увагу своїх досліджень, у тому числі, на проблемах навчання з домедичної допомоги, розробці відповідних програм та методичних матеріалів.

Окремо слід виділити напрям досліджень Волянського П.Б., Гринзовського А.М., Гур'єва С.О., Терент'євої А.В. щодо необхідності створення системи медичного реагування, яке дозволить:

наблизити до постраждалих надання допомоги;

уникнути (мінімізувати) кількість ускладнень на догоспітальному етапі;

зменшити навантаження на бригади швидкої допомоги.

Метою статті - визначення подальших напрямів оптимізації розбудови надання домедичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі в Україні з урахуванням досвіду провідних країн світу.

Виклад основного матеріалу. У розвинених країнах дуже велике значення надається допомозі постраждалим на догоспітальному етапі і не має значення, як це називається - чи домедична допомога, чи перша допомога і т.ін. Суть полягає в тому, що життя постраждалого, який знаходиться у невідкладному стані, підтримується до приїзду бригади лікарів.

Так, у Німеччині існує поняття перша (або невідкладна) допомога. Її принцип - негайне транспортування постраждалого (хворого) до лікарні.

Головні відповідальні за своєчасне транспортування - пожежні команди, волонтери Червоного Хреста і Мальтійського ордена. Вони ж надають першу допомогу (серцево-легенева реанімація - СЛР, зупинка кровотечі тощо). До їх складу входять парамедики, що володіють відповідними навичками. Вони навчаються три роки відповідно до закону, що був прийнятий у 2017 році.

Є також курси базової підтримки життя для пересічних громадян - 8 годин. Крім того, згідно з чинним законодавством, права водія будь -якого транспортного засобу видаються тільки особі, що пройшла ці курси і успішно склала іспит.

Теж-таки законодавство зобов'язує керівників великих підприємств і фірм, щоб як мінімум 10% працівників володіли навичками надання першої допомоги. Поліцейські, стюардеси, працівники супермаркетів, провідники не допускаються до роботи без відповідного сертифіката про володіння навичками першої допомоги. Навчання проводиться організаціями: Червоний Хрест,

«Самаритянин», пожежною службою і приватними компаніями.

Всі виклики (нещасні випадки, НС тощо) спочатку приймає єдиний оперативний центр, який надсилає їх до відповідних служб.

Кожна адміністративна одиниця Німеччини (земля) розділена на квадрати з таким розрахунком, щоб від моменту прийняття виклику до прибуття на місце події пройшло не більше 7 хвилин.

Крім того, в Німеччині існує мережа навчальних центрів Euroambulance, де слухачі навчаються наданню першої допомоги [8].

Служба швидкої медичної допомоги у Франції SAMU (Service d'Aide Medicale d'Urgance) є у всіх населених пунктах.

За кожною спеціалізованою медичною бригадою, до складу якої входить парамедик, закріплено автомобіль «Швидкої допомоги».

Головний принцип - спочатку надати постраждалому (хворому) першу допомогу, а потім доправити його до найближчої лікарні.

Невідкладну допомогу також надають волонтери Мальтійського ордену, пожежні команди, але пожежні - тільки в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Крім цього, є приватні фірми «Швидкої допомоги», що мають відповідні контракти з державою.

Невідкладну допомогу також надають і поліцейські.

Для транспортування постраждалих (хворих) використовуються три види транспорту: машини «Швидкої допомоги», гелікоптери і санітарні літаки.

Одними з функцій SAMUє:

організація навчання лікарів, медичних сестер, шоферів-санітарів і добровольців методам надання екстреної медичної допомоги;

інформування населення про заходи профілактики і правила поведінки в разі виникнення катастроф.

Гелікоптери використовуються при транспортуванні постраждалих (хворих) на відстань від 12 до 350 км. Вони особливо актуальні в разі виникнення заторів на автомобільних дорогах, а також в разі необхідності транспортування з важко доступної місцевості (гори).

Згідно з установкою Французької Асоціації реанімації (SRLF), якщо в гірській місцевості людина одержала травму, що загрожує життю, то першочергова задача рятувальників - вилучити постраждалого з місця події, враховуючи гіпоксію на висоті і особливості гірської місцевості, які істотно ускладнюють надання допомоги [9].

За рідким виключенням, практично на кожний виклик SAMU виїздять медики. Крім того, на кожні 20 кілометрів - лікарня, на кожну тисячу громадян - один лікар.

В середніх школах, ліцеях у випускних класах викладається курс першої медичної допомоги, складається іспит.

В країні діють 15 національних асоціацій першої допомоги, серед них - Мальтійський орден, Червоний Хрест, орден святого Іоанна, волонтери з системи цивільного захисту.

Нещодавно в пожежних бригадах стали з'являтися медсестри, яких спеціально навчали діяти по протоколах в надзвичайних ситуаціях. [10].

В Ізраїлі навчання з надання першої допомоги - це обов'язкова частина шкільної програми старших класів. Програма викладається протягом навчального року, розрахована на 60 годин і складається з теоретичної і практичної частин.

Хто успішно складає іспит, одержує посвідчення волонтера і, якщо побажає, вступає до лав «Команди волонтерів «Швидкої допомоги». Ця організація створена за ініціативою МОЗ і зараз налічує понад 20 тисяч осіб.

Якщо волонтер бажає, він може пройти курс навчання у вузі і одержати диплом парамедика.

Актуальність вивчення домедичної допомоги у державі Ізраїль полягає ще і в тому, що в цій країні часто відбуваються теракти. Тобто, від швидких дій свідка події залежить життя постраждалого.

За ініціативою Міністерства охорони здоров'я заснована організація «Іхуд Ацала». Це організація байкерів, які навчені надавати першу допомогу. На місце події вони прибувають за три хвилини (а «Швидка» - за шість.) В «Іхуд Ацала» працює ороієнтовно п'ять тисяч байкерів [11 ].

Компанія «Еліша - Медичний інструктаж» заснована у 2006 році. Проводить навчання по «Наданню першої медичної допомоги і реанімації» для організацій, приватних осіб та медичного персоналу за наступними рівнями:

1. Базові курси по наданню першої медичної допомоги (8 годин).

2. Просунуті курси (44 години).

3. Підготовка фельдшерів (144 години).

4. Окремо - просунуті курси різної тривалості для медичного персоналу за програмами BLS, ACLS, ALS.

BLS - базова підтримка життя.

ACLS - просунута кардіологічна підтримка життя.

ALS - продвинута підтримка життя.

Викладачі - лікарі вищої категорії - випускники університетів і Військово- медичної академії Армії оборони Ізраїлю.

Викладання проводиться на івриті, російській, арабській, англійській і французькій мовах.

В компанії діє відділ вдосконалення навчання, який регулярно підвищує рівень викладання, оновлює навчальну базу [12 ].

Навчальний департамент Magen David Adom проводить навчання першій допомозі серед таких категорій: пересічні громадяни, працівники підприємств, установ.

Окремо навчаються лікарі, медичні сестри, а також персонал Magen David Adom (MDA) за такими рівнями навчання :

1. Базовий (найнижчий) - серцево-легенева реанімація, інші види першої допомоги (24 години). На цьому ж рівні курси для водіїв (транспортування постраждалого) - 18 годин.

2. Парамедики - курс існує з 1996 р. Тривалість - навчальний рік. На курс щороку набирається 30 слухачів.

3. Найвищий рівень. Перш за все, це лікарі різних спеціальностей, медичні сестри. Вони також навчаються реанімації і наданню інших видів допомоги, а потім ідуть наспеціальні сесії, що їх організує і проводить Департамент навчання MDA.

Найвищим рівнем професійної майстерності вважається титул Senior Resuscitation Expert (тобто, Старший експерт реаніматолог). Такий титул присвоюється і лікарям, і парамедикам.

Щороку в MDA (на всіх рівнях) навчається приблизно 90 тисяч слухачів [13]. У Королівстві Нідерланди екстрена медична допомога надається приватними компаніями, які працюють відповідно до контракту з урядом. Територія країни розподілена на 15 «сервісних регіонів». В усіх регіонах екстрена медична допомога (далі - EMS) діє згідно зі стандартами, що вказані в контрактах.

В контракті ставляться наступні вимоги до компаній:

наявність транспортних засобів;

забезпечення обладнанням;

персонал компанії закінчив Нідерландський Інститут Швидкої Допомоги.

Всі контракти поновлюються кожні чотири роки (повторний курс навчання, іспити).

На озброєнні EMS чотири гелікоптери, які готові до виконання завдань цілодобово. На борту кожного гелікоптера є одна медична сестра і один лікар. Гелікоптери розташовані так, щоб мінімізувати час прибуття на місце події.

Першочергові задачі:

забрати постраждалого з місця події і якнайшвидше доправити до лікарні; надати допомогу.

При необхідності долучаються гелікоптери пошуково -рятувальної служби берегової охорони, а якщо треба - гелікоптери військово-морських сил, військово-повітряних сил Королівства Нідерланди.

Таких термінівяк “парамедик” і “домедична допомога” в Нідерландах не існує [14].

З 1992 року і дотепер у країні діє закон, відповідно до якого в кареті «Швидкої допомоги» є принаймні медична сестра, яка пройшла річний курс, що складається з СЛР, курс «інтенсивного лікування в реанімаційній палаті», володіє також методами анестезії. Після успішного складання іспитів видається сертифікат. Навчання вона проходить в Нідерландському Університеті Швидкої Допомоги. Кожні чотири роки курс повторюється. Таким чином, кожна карета «Швидкої допомоги» спроможна проводити «просунуту підтримку життя» (ALS).

Медичний нагляд за виконанням Протоколу «Швидкою допомогою» здійснюється ліцензованим лікарем, що має статус Медичного Менеджера.

Ускладі «Швидкої допомоги» водій володіє мінімумом навичок з домедичної допомоги - він є асистентом медсестри. Є також Мобільні Медичні команди (ММТ), які очолює «Старший Хірургічний Резидент» і\ або анестезіологреаніматолог і дві медсестри. Команда може пересуватися як гелікоптером, так і автомобілем і надавати допомогу на місці.

Крім того, у великих містах, де часто виникають затори, діє «Транспорт Швидкого Реагування» ( мотоциклісти).

Номер телефону EMS -112. По закону «Швидка допомога» прибуває на місце події за 15 хвилин.

При масовому ураженні проводиться сортування фахівцями згідно з Протоколом Нідерландського Інституту Швидкої допомоги.

У середніх школах немає медичних працівників - і вчителі, і учні, починаючи з 5 класу, володіють навичками надання домедичної допомоги [15]. догоспітальний домедична допомога екстрений

У США організація системи долікарської допомоги, а саме - підготовка добровольців, які надають людям першу долікарську допомогу в екстрених і складних ситуаціях, є комплексом найважливіших заходів, що відбуваються на догоспітальному етапі. У Європі та США давно існують організації, що проводять серйозну підготовку людей, які отримали назву парамедиків. У США така система працює вже давно, і робота її починається з надходження диспетчеру тривожного сигналу оповіщення. Наприклад, потерпілий або людина, що знаходиться поруч з ним, дзвонить в службу екстреної допомоги, а диспетчер, що володіє спеціальними знаннями, відразу оперативно дає йому грамотні рекомендації про те, як чинити далі. Час, протягом якого бригада першої допомоги доїжджає до місця події, безцінний: чим швидше прибуває бригада і чим краще вона оснащена, тим результативніше буде допомога. У США такі служби організовані на найвищому рівні і давно славляться ефективною і налагодженою роботою. Наприклад, якщо в результаті бомбардування або природної катастрофи відбудеться руйнування лікарні, на допомогу завжди прийде «польова» група парамедиків, оснащена всім необхідним обладнанням.

Грошові кошти на оснащення таких бригад фахівці отримують з місцевих бюджетів з урахуванням регіональної специфіки. Серед американських медиків є популярне формулювання: «єдиний ланцюг виживання». Воно означає

інтенсивний контакт з людьми із зони лиха з представниками служб першої допомоги, починаючи з розмови з диспетчером і закінчуючи госпіталізацією потерпілих у стаціонар. Американські медики люблять повторювати, що вони змогли «винести лікарні на вулиці», маючи на увазі переносну апаратуру надання екстреної допомоги (наприклад, напівавтоматичні дефібрилятори, що вже давно стали легендою).

Для того, щоб мати право на надання першої допомоги, американський парамедик повинен пройти спеціальні курси та отримати офіційну реєстрацію. З кожним роком людей, які успішно працюють у США парамедиками, стає все більше. Якщо в 1986 році в країні офіційно працювало всього 37 000 парамедиків, до 2012 року їх стало вже більше 122 000 чоловік [16].

Величезну увагу у США приділяють системі невідкладної медичної допомоги (Emergency Medical Services - EMS), яка працює за єдиним законом, єдиними стандартами та протоколами і яка визнана однією з найефективніших і найдосконаліших систем екстреної медичної допомоги (ЕМД) у світі. США розбудовували систему EMS протягом 80 років за єдиною концепцією, з відповідною до неї програмою, нормативно-правовим забезпеченням, не шкодуючи на її вдосконалення і діяльність мільярдних асигнувань.

Процес надання ЕМД у США складається з трьох етапів: виклик бригади ЕМД для надання допомоги, догоспітальний та ранній госпітальний етапи. Виклик бригади ЕМД у США для громадянина (членів його сім'ї, очікуючих у місті пригоди, співробітників, де працівник опинився у невідкладному стані і потребує медичної допомоги), як правило, здійснюється по телефону за номером 9-1-1.

У державі діє розвинена унікальна автоматизована система зв'язку, яка здатна терміново надати стійкий зв'язок з найближчою до місця пригоди диспетчерською і сповістити її про місцезнаходження і номер телефону з місця виклику, навіть якщо пацієнт знепритомнів або поклав трубку. Система зв'язку об'єднує також пожежників, поліцію, рятувальників штату за допомогою провідного телефонного зв'язку, радіозв'язку, супутникового мобільного зв'язку тощо.

До медичних закладів обслуговування пацієнтів у системі ЕМД відносять багатопрофільні лікарні, спеціалізовані центри (опікові, травми, травм хребта, інтенсивної терапії новонароджених і дітей). В державі інтенсивно розвивається структура системи допомоги при травмах, утворюються центри травми 1 -, 2- та 3горівня і травматологічні заклади 4 -го рівня. Діють розроблені Американським інститутом хірургії (American Institute of Surgery) «Стандарти для оптимального лікування пацієнтів із травмою».

Служби ЕМД при госпіталізації постраждалого з травмою сьогодні стали надавати перевагу центрам травми. При цьому між лікарнями укладаються угоди щодо подальшого переводу пацієнтів в інші лікувальні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги та реабілітації [17].

Висновки. В Україні склалася парадоксальна ситуація - величезна увага приділяється боротьбі з короно вірусом і, по суті, мізерна з проведення профілактичних заходів, а саме - оволодіння прийомами базової підтримки життя (домедична допомога) постраждалих внаслідок техногенних, природних катастроф, воєнних дій, соціально -політичних наслідків, що в рази зменшить кількість летальних випадків при НС.

По суті, і це не буде перебільшенням, якщо порівняти кількість навчальних закладів (центрів), де викладається домедична підготовка, за кордоном та в Україні, то остання знаходиться у кінці списку серед країн Європи, і, на превеликий жаль, рівень навчання бажає чекати кращого, що пов'язано, на наш погляд, з недостатньою підготовкою викладачів з цього напряму та з великим різноманіттям навчальних програм та посібників.

Ми вважаємо доцільним:

створити в Україні єдину систему підготовки навчання з надання домедичної допомоги постраждалим, яка б працювала за єдиним законом, єдиними стандартами та протоколами (з використанням досвіду США);

створити спеціалізовані навчальні центри з домедичної допомоги, де зібрати кращі викладацькі кадри за цим напрямом;

розробити єдину програму на основі уніфікованих навчально-методичних матеріалів з домедичної допомоги для різних категорій слухачів;

врахувати досвід Ізраїлю та Королівства Нідерланди при навчанні дітей шкільного віку з надання домедичної допомоги.

Література