Особливості складу мікробіоценозму урогенітального тракту жінок Дніпровського регіону за допомогою тест-системи Фемофлор Скрін
Визначення складу мікробіоценозу урогенітального тракту жінок з використанням полімеразної ланцюгової реакції з детекцією результатів в режимі реального часу за допомогою тест-системи Фемофлор Скрін. Порівняння мікробіоценозу у жінок різного віку.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.02.2021 |
| Размер файла | 196,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ УРОГЕНІТАЛЬНОГО ТРАКТУ ЖІНОК ДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕСТ-СИСТЕМИ ФЕМОФЛОР СКРІН
Старішко Оксана Миколаївна асистент кафедри сучасних
технологій діагностично-лікувального процесу
Луста Максим Віталійович студент факультету
медичних технологій діагностики та реабілітації
Summary
Starishko O.M. assistant of the Department of Modern Technologies of Diagnostic and Treatment Process, Oles Honchar Dnipro National University Lusta M. V. student of Faculty of Medical Technologies of Diagnostics and Rehabilitation, Oles Honchar Dnipro National University
PECULIARITIES OF MICROBIOCENOSIS COMPOSITION OF THE UROGENITAL TRACT OF WOMEN IN THE DNIPRO REGION DEFINED BY TEST SYSTEM FEMOFLORE SCREEN
The composition of microbiocenosis of the urogenital tract of women is determined by the polymerase chain reaction (PCR) method with real-time results detection using the Femoflore Screen test system. 120 archival data of patients were analyzed and the composition of microbiocenosis of the urogenital tract was compared, depending on the age of the patients. Comparing the data of the analyzes with the norms of microbiota and the degrees of imbalance, the regulated instructions of the Femoflore Screen were established: in 56 (46.3%) patients the most frequent infection that caused vaginal dysbiosis was Gardnerella vaginalis; in the second place - mushrooms of genus Candida in 35 (29,2%) patients; the third in the frequency of detection - mycoplasma infection in 23 (19.5%) patients; cytomegalovirus and the herpes simplex virus type 1 and type 2 were found in 6 (4.8%) patients.
Key words: microbiota, vaginal dysbiosis, PCR, normoflora, urogenital tract
Анотація
урогенітальний мікробіоценоз тракт жінка
Склад мікробіоценозу урогенітального тракту жінок визначено з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з детекцією результатів в режимі реального часу за допомогою тест-системи Фемофлор Скрін. Проаналізовано 120 архівних даних пацієнток та проведено порівняння складу мікробіоценозу урогенітального тракту в залежності від віку пацієнток. Порівнюючи отримані дані з показником норми для мікробіоти та ступенями дисбалансу, регламентованими інструкцією до Фемофлор Скрін встановлено: найбільш часто дисбактеріоз піхви провокувала Gardnerella vaginalis у 56 (46,3%) хворих; на другому місці - гриби роду Candida, виявлені у 35 (29,2%) хворих; на третьому місці за частотою виявлення - мікоплазмена інфекція - у 23 (19,5%) хворих; цитомегаловірус та вірус простого герпесу 1 і 2 типу зустрічались у 6 (4,8%) хворих.
Ключові слова: мікробіота, дисбактеріоз піхви, ПЛР, нормофлора, урогенітальний тракт.
Постановка проблеми
Мікробіоценоз урогенітального тракту є своєрідною індикаторною системою, що здатна реагувати якісними та кількісними зрушеннями на будь-які фізіологічні та патологічні зміни у стані макроорганізму. У свою чергу, зміни мікробіоценозу впливають на стан біотопу.
Важливою функцією індигенної мікрофлори є здійснення ефекту колонізаційної резистентності, тобто вона ефективно запобігає колонізації та розмноженню потенційно патогенних бактерій і навіть зміцнює імунітет.
Дисбаланс біоти урогенітального тракту жінок представляє собою порушення кількісного та якісного співвідношення резистентних, сапрофітних мікроорганізмів з умовно-патогенними, що населяють сечостатеву систему в нормі.
Одним із найчастіших порушень мікроценозу піхви є бактеріальний вагіноз, що характеризується високою кількістю умовно-патогенних мікроорганізмів та різким зниженням або відсутністю лактобацил.
Порушення мікрофлори піхви є причиною виникнення інфекційних ускладнень під час вагітності і пологів при будь-якому терміні. Збереження вагітності та народження здорових дітей залишається одним з найголовніших пріоритетів нації.
Частина цих патологій може протікати безсимптомно або з мінімальною симптоматикою, що не викликає занепокоєння у жінки чи сприймається як варіант норми. Безсимптомний перебіг такого роду захворювань може призвести до пізнього звернення за медичною допомогою та розвитку, внаслідок цього, серйозних ускладнень, стати причиною порушення репродуктивної функції. Для своєчасної клініко-лабораторної діагностики захворювань урогенітального тракту інфекційного характеру існує спосіб дослідження нормофлори, умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, який заснований на комплексній оцінці основних груп мікроорганізмів, що формують урогенітальний біоценоз, методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу.
Для отримання коректних результатів велике значення мають якість взяття зразка біоматеріалу для дослідження, його зберігання, транспортування і попередня обробка. Даний метод дає можливість контролювати якість отримання біопроб.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Проаналізовано аналогічні дослідження та публікації різних дослідників.
Встановлено, що у половини жінок перебіг бактеріального вагінозу безсимптомний, у зв'язку з чим визначити його справжню частоту практично неможливо. Але, за даними різних авторів, частота його виявлення загалом в амбулаторній гінекологічній практиці коливається у межах 15-19%. У жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом - 24-40%, жінок із запальними захворюваннями органів малого таза - 35%, пацієнток, які звертаються зі скаргами на рясні вагінальні виділення - 95%.
Широке поширення урогенітальних мікоплазм та їх часте виявлення в практично здорових людей ускладнює вирішення питання про роль цих мікроорганізмів в патогенезі захворювань урогенітального тракту. Деякі дослідники вважають мікоплазми умовно-патогенними мікроорганізмами, обґрунтовуючи це можливістю виділення їх від клінічно здорових осіб, а також безсимптомним клінічним перебігом мікоплазмозу.
Більшість спостережень свідчать, що уреаплазми частіше виявляються у жінок репродуктивного віку, особливо в осіб з підвищеною статевою активністю та при запальних захворюваннях геніталій, а також у вагітних.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми
Для вивчення складу мікрофлори проводять комплексне бактеріологічне дослідження, яке має доволі високу тривалість, у той час як лікування іноді слід починати негайно, тому особливої актуальності набуває використання методів для швидкого виявлення та ідентифікації мікроорганізмів. У цьому сенсі перспективними є молекулярно-генетичні методи, які мають високу чутливість та надійність, і дозволяють прискорити лабораторну діагностику. Визначення особливостей мікробіоценозу урогенітального тракту жінок Дніпровського регіону за допомогою тест-системи «Фемофлор Скрін, дозволяє отримати певну закономірність між віком та збудником, який викликає дисбіоз сечостатевої системи жінки.
Мета статті полягає у визначенні складу мікробіоценозу урогенітального тракту жінок у нормі та патології за технологією ПЛР з використанням тест-системи «Фемофлор Скрін».
Виклад основного матеріалу
Дослідження проводилося на базі ПП «Центр лабораторної медицини «ВІС-МЕДІК» у м. Дніпро.
Проаналізовано архівні дані обстежень 120 жінок за 5 місяців 2018 року методом полімеразної ланцюгової реакції з тестовим набором реагентів «Фемофлор Скрін» у режимі реального часу. Усі дані порівнянні з референтними показниками, які надані інструкцією до тестового набору.
Пацієнток розподілено на 4 групи залежно від віку обстежених.
Біологічний матеріал, який застосовувався у дослідженні - соскоби з урогенітального тракту пацієнток.
Використана методика - ПЛР у режимі реального часу з тестовим набором реагентів «Фемофлор Скрін» (виробник «ДНК-ТЕХНОЛОГІЯ», Росія).
Лабораторний аналіз виконувався на спеціалізованому обладнанні (ампліфікаторі BIO-RAD «iQ™5») для проведення ПЛР з детекцією результатів в режимі реального часу. Програмне забезпечення, встановлене на зазначеному обладнанні, забезпечує отримання даних в графічному і цифровому форматі, зручному для трактування і зберігання результатів.
Обробку даних проведено математично та статистично у програмі Excel 2003.
На основі отриманих даних, нами проведено порівняльну характеристику мікробіоценозу урогенітального тракту пацієнток в залежності від віку (таблиця 1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика мікробіоценозу урогенітального тракту пацієнток в залежності від віку
|
Мікроорганізм |
Показник у відсотках (%) |
||||||||
|
Вікова група |
|||||||||
|
Ігрупа (16-25р.) (n=26) |
2група (26-35 р.) (n=43) |
3 група (36-45 р.) (n=36) |
4 група (46 і більш.) (n=12) |
||||||
|
збі- льше ний |
зменше ний |
збільше ний |
зменше ний |
збільше ний |
зменше ний |
збільше ний |
зменше ний |
||
|
LactoobdMus spp. |
- |
31 |
- |
28 |
- |
22 |
- |
42 |
|
|
Gcrdnerellc vcginclis |
31 |
- |
28 |
- |
17 |
- |
42 |
- |
|
|
Mycoplcsmc hominis |
7 |
- |
2 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Mycoplcsmc genitclium |
3 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Urecplcsmc spp. |
14 |
- |
16 |
- |
6 |
- |
8 |
- |
|
|
Ccndidc spp. |
7 |
- |
21 |
- |
8 |
- |
- |
- |
|
|
Cytomegclovirus |
10 |
- |
5 |
- |
8 |
- |
- |
- |
|
|
Neisseric gonorrhoece |
- |
- |
2 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Herpes simplex virus 1 і 2типів |
3 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Найбільш часто дисбактеріоз піхви провокувала Gardnerella vaginalis у 56 (46,3%) хворих; на другому місці гриби роду Candida, виявлені у 35 (29,2%) хворих; на третьому місці за частотою виявлення - мікоплазмена інфекція - у 23 (19,5%) хворих; цитомегаловірус та вірус простого герпесу 1 і 2 типу зустрічались у 6 (4,8%) хворих. Відсоткове співвідношення показників мікрофлори пацієнток при дисбіозі урогенітального тракту за віковими групами представлено на рисунку 1.
Рисунок 1 Співвідношення показників мікрофлори пацієнток при дисбіозі урогенітального тракту за віковими групами
Отримані результати свідчать, що представники нормобіоти у достатній кількості присутні у 3 віковій групі, а найменша їх кількість у 4 віковій групі. Крім того, у складі мікробіоти 120 обстежених жінок визначено патогенні мікроорганізми (Neisseria gonorrhoeae) лише у однієї особи з 2 вікової групи. Це свідчить про те, що дисбіоз урогенітального тракту викликали переважно умовнопатогенні бактерії. Окремо слід приділити увагу вірусам, серед яких найбільше виявлено цитомегаловірус, який є одним із факторів що спричиняють зменшення загальної кількості лактобактерій.
Причиною значно великого ступеню виявлення Gardnerella vaginalis (46,3%) у пацієнток пов'язано з тим, що цей мікроорганізм є умовно-патогенним, і в нормі цей показник не повинен перевищувати 104 КУО/мл.
Стан мікрофлори при дисбіозі урогенітального тракту жінок репродуктивного віку показано на рисунку 2.
Рисунок 2 Стан мікрофлори при дисбіозі урогенітального тракту жінок репродуктивного віку
Встановлено, що серед жінок І вікової групи (n=26) вміст Lactobacillus spp. знижений у 9 (31%) пацієнток. Gardnerella vaginalis виявлено у 25 (86%), пацієнток, з них у 9 (31%) показник був підвищений. Mycoplasma hominis виявлено у 2 (7%) рівень їх вмісту був підвищений, в той час як Мусор^та genitalium виявлено у 1 (3%) пацієнтки, а Ureaplasma виявлена у 15 (52%) пацієнток, у 4 (14%) рівень вище норми.
Окремо слід виділити гриби роду Candida spp. які виявлено у 15 (52%) пацієнток, з них у 2 (7%) пацієнток рівень підвищений.
Серед патогенних вірусів Cytomegalovirus виявлений у 3 (10%) пацієнток з 29 досліджуваних, а Herpes simplex virus 1 знайдений у 1 (3%) пацієнтки від усіх досліджуваних у першій віковій групі.
Склад мікробіоти у жінок ІІ вікової групи (n=43) має наступну характеристику. Нормофлора / Lactobacillus spp. знижена у 12 (28%) пацієнток з 43 осіб. Кількість жінок у яких виявлено Gardnerella vaginalis складає 31 (72%) пацієнтку з 43 досліджуваних цієї групи, з них у 12 (28%) пацієнток показник був підвищений.
Mycoplasma hominis виявлено у 2 (5%) пацієнток, з них підвищений рівень був у 1 пацієнтки, проте Mycoplasmа genitalium не виявлено.
Частота виявлення Ureaplasma має тенденцію до зростання та складає 16 (37%) пацієнток, з них у 7 (16%) рівень вище норми.
Також встановлено зростання кількості жінок, в біологічному матеріалі яких, визначено підвищений рівень кандіди. Так гриби роду Candida spp. виявлено у 33 (77%) пацієнток, з них у 9 (21%) осіб рівень підвищений. Патогенний мікроорганізм - Neisseria gonorrhoeae - знайдено у 1 (2%) пацієнтки у даній віковій групі. Cytomegalovirus виявлений у 2 (5%) осіб з 43 досліджуваних у цій групі, а Herpes simplex virus не виявлено у цій віковій групі досліджуваних.
Дослідження соскобів з урогенітального тракту жінок ІІІ вікової групи (n=36) дозволило встановити, що нормофлора (Lactobacillus spp.) знижена у 8 (22%) пацієнток з 36 осіб в даній віковій групі. Частота визначеності Gardnerella vaginalis склала 25 (69%) пацієнток цієї групи, з них у 6 (17%) пацієнток показник був підвищений. Що стосується мікоплазменої контамінації, то Mycoplasma hominis та Mycoplasmа genitalium не виявлено, а Ureaplasma визначено в біологічному матеріалі у 11 (31%) пацієнток, з них у 2 (6%) рівень вище норми. Колонізація урогенітального тракту грибами роду Candida spp. відображено у тому, що виявлені гриби у 23 (64%) пацієнток, з них у 3 (8%) пацієнток рівень підвищений. Neisseria gonorrhoeae не виявлено у жодної пацієнтки цієї вікової групи. В той час, як Cytomegalovirus виявлено у 3 (8%) пацієнток з 36 досліджуваних у цій групі, проте Herpes simplex virus не знайдений у цій віковій групі досліджуваних.
Серед пацієнток IV вікової групи (n=12) знижений рівень Lactobacillus spp. визначено у 5 (42%) пацієнток з 12. Gardnerella vaginalis виявлено у 9 (75%) пацієнток з 12 осіб, при чому з них у 5 (42%) пацієнток показник був підвищений. Mycoplasma hominis та Mycoplasma genitalium не виділено в біологічному матеріалі жодної пацієнтки цієї вікової групи. Ureaplasma виявлена у 4 (33%) пацієнток, з них у 1 (8%) рівень вище норми. Гриби роду Candida spp. виявлено у 6 (50%) пацієнток, але рівень був не підвищений. Neisseria gonorrhoeaе, Cytomegalovirus та Herpes simplex virus не виявлено у жодної з 12 пацієнток.
Висновки
Нормальна мікрофлора піхви - це природний бар'єр для розвитку патогенних бактерій. Порушення рівноваги в мікрофлорі піхви веде до зменшення кількості лактобацил і збільшення кількості умовно-патогенної флори, яка є причиною запального процесу. Характер мікрофлори визначається станом специфічних і неспецифічних механізмів імунітету.
Діагностичний метод «Фемофлор Скрін» в режимі реального часу дозволяє виявляти інфекційні захворювання, які не мають виражених клінічних симптомів в урогенітальному тракті жінок репродуктивного віку.
Особливості складу мікробіоценозу урогенітального тракту жінок різного віку мають свої певні закономірності. Так, жінки старші 46 років мають більший ризик до виникнення дисбалансу в мікрофлорі, через зміну як гормонального фону, так і імунної резистентності організму, що викликає зниження загальної кількості лактобактерій, які в свою чергу є природнім бар'єром від колонізації умовнопатогенними та патогенними мікроорганізмами.
У жінок різного віку зрушення в балансі між індигенною мікрофлорою, транзиторною та умовно патогенною, обумовлені, не тільки фізіологічними особливостями (менструальний цикл), а й певними факторами (застосування антибіотиків, нехтування засобами контрацепції, ендокринні захворювання), які призводять до зменшення лактобактерій та виникнення дисбалансу в мікрофлорі, що в свою чергу впливає на репродуктивну функцію жінки.
Таким чином у проведеному дослідженні показано, що молекулярно-генетичний метод ПЛР в режимі «реального часу» («Фемофлор Скрін») одномоментно ідентифікує до 25 важко культивованих мікроорганізмів до виду і визначає їх кількісний вміст, тому може бути використаний як альтернативний бактеріологічному методу в дослідженні умовно-патогенних мікроорганізмів для ранньої діагностики інфекційного процесу в урогенітальному тракті жінки.
Список літератури
1. Brubaker L. The female urinary microbiota, urinary health and common urinary disorders / L. Brubaker, A. J. Wolfe // Annals of translational medicine. 2017. №5(2). Р. 1-7.
2. Ackerman A.L. The mycobiome of the human urinary tract: potential roles for fungi in urology / A.L. Ackerman, D.M. // Underhill Annals of translational medicine. 2017. № 5(2). Р. 1-12.
3. Petersen C. Defining dysbiosis and its influence on host immunity and disease / C. Petersen, J.L. Round // Cellular Microbiology. 2014. №16(7). P. 10241033.
4. Pearce M.M. The female urinary microbiome in urgency urinary incontinence / M.M. Pearce, M.J. Zilliox, A.B. Rosenfeld, et al. //Am J Obstet Gynecol. 2015. №213(3). P. 1-11.
5. Ravel J., Brotman R.M. (2016). Translating the vaginal microbiome: gaps and challenges / J. Ravel, R.M. Brotman // Genome Med. / 2016. № 8 (35). P. 1-3.
6. Sklyar T.V. Definition of women reproductive tract microflora composition using test-system
7. "Femoflor-17" / T.V. Sklyar, O.V. Krysenko, O.S. Voronkova, M.G. Papiashvili, A.I. Vinnikov // Mikrobiol Z. 2015.№77(5). P.87-94.
8. Sejma O.E. Doslidzhennja urogenital'nogo traktu zhinok za dopomogoju PLR [Investigation of the urogenital tract of women using PCR] / O. E. Sejma, O. S. Voronkova // Vistnik problem biologii' i medicini. 2017.№ 2(140). P. 46-48.
9. Yaderna A.H. Correlation between aerobic and anaerobic microflora of the urogenital tract at dysbiosis in women of Dnipropetrovsk city / A.H. Yaderna, L.P. Golodok, A.I. Vinnikov // Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2014. № 5(2). P. 110-114
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Мікоплазмові інфекції – провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ефективність лікування урогенітального мікоплазмозу у жінок за рахунок раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції.
автореферат [44,4 K], добавлен 06.04.2009Клінічне, мікробіологічне та імунологічне обстеження хворих. Кандидоз жінок, сукупна роль особливостей мікробіоценозу різних біотопів організму, порушення загального і місцевого імунітету. Стоматологічний статус жінок у розвитку рецидивів захворювання.
автореферат [40,3 K], добавлен 29.03.2009Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.
автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.
автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009Робота серця як головного органу серцево-cудинної системи. Система судин організму. Прояви порушень діяльності серця у кривій електроенцефалограми. Практичне дослідження електричної активності серця у юнаків, дівчат, жінок та чоловіків м. Сімферополь.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 24.01.2013Стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, гормональна насиченість пацієнток. Методи комплексного лікування дисменореї, розробка практичних рекомендацій щодо тактики ведення хворих жінок.
автореферат [38,0 K], добавлен 06.04.2009З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.
автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009Клінічні особливості дисфункціональних маткових кровотеч у жінок пізнього репродуктивного періоду, гормональний гомеостаз у пацієнток з різними патогенетичними варіантами ДМК. Методи диференційованої терапії ДМК у пацієнток пізнього репродуктивного віку.
автореферат [28,2 K], добавлен 02.04.2009Дослідження ролі естрогенів і гестагенів у регуляції функції серцево-судинної системи. Проблеми особливостей гормонального статусу у жінок та його вплив на організм в цілому. Оцінка взаємозв’язку між станом регуляції серця та фазами менструального циклу.
статья [25,9 K], добавлен 31.08.2017
