Дослідження стану тканин пародонта у пацієнток з раком молочної залози в умовах проведення антинеопластичної хіміотерапії

Abstract

The article presents the results of a study of the dental status with an index assessment of the periodontal tissues and the level of oral hygiene of women with breast cancer (BC) undergoing treatment with anti-neoplastic chemotherapy (CT). A 100% prevalence of generalized periodontitis in them, mainly of II degree, was found, an unsatisfactory level of oral care was found (in 70.7% of the examined), it was found that dryness of the oral mucosa was the main complaint from the oral cavity (93.1 %), taste disorders (93.1%), angular cheilitis (84.5%).

Key words: periodontal disease, breast cancer, chemotherapy.

Резюме

У статі наведено результати дослідження стоматологічного статусу з індексною оцінкою стану тканин пародонту та рівня гігієни порожнини рота жінок з раком молочної залози (РМЗ), що знаходяться на лікуванні із застосуванням антинеопластичної хіміотерапії (ХТ). Встановлено 100 % розповсюдженість у них генералізованого пародонтиту, переважно ІІ ступеню, виявлено незадовільний рівень догляду за порожниною рота (у 70,7 % обстежених), встановлено, що основними скаргами з боку порожнини рота є сухість слизової оболонки порожнини рота (93,1 %), порушення смакової чутливості (93,1 %), ангулярний хейліт (84,5 %).

Ключові слова: захворювання пародонту, рак молочної залози, хіміотерапія.

Актуальність теми

Злоякісні пухлини грудної залози займають перше місце в структурі онкологічної захворюваності та смертності від онкопатології жіночого населення в усьому світі [1]. Щорічно реєструють понад 1 млн. жінок з вперше виявленим раком молочної залози (РМЗ), і щороку понад 600 тис. хворих гинуть від цього захворювання [2].

В останні роки підходи до лікування РМЗ суттєво змінилися і торкнулися, переважно, ранньої діагностики РМЗ і ширшого використання хіміотерапії (ХТ) [3].

Як відомо, ХТ при поширених стадіях РМЗ є одним з основних методів лікування, дозволяючи не тільки продовжити життя хворого, але і поліпшити його якість. Однак всі протипухлинні препарати мають токсичну дію. Найчастіше побічні реакції виявляються в органах і тканинах, які швидко оновлюються, тобто в органах кровотворення, а також імунокомпетентних органах, до яких відносяться кістковий мозок, слизова оболонка органів шлунково-кишкового тракту, фолікули волосяних мішечків та ін. Частота виникнення різних видів токсичності в органах і тканинах організму неоднакова. На першому місці знаходиться гематологічна токсичність (більше 90 %), за нею йдуть гастроінтестинальна (до 90 %), на 3 му і 4-му місцях знаходиться гепатотоксична і нефротропна (40-50 %) [4].

Взаємозв'язок між захворюваннями пародонта і раком молочної залози доведена багатьма дослідженнями [5, 6]. Розвиток або посилення хвороб пародонта у пацієнток, що піддаються ХТ, обумовлено порушенням рівноваги між захисними механізмами пародонту, ротової рідини і патогенною дією мікробіоти порожнини рота. Зниження захисних властивостей пародонту обумовлено нейтропенією, гіпосалівацією і витонченням слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Підвищена чутливість слизової оболонки на тлі зниження значущості для пацієнта підтримки особистої гігієни веде до накопичення зубних відкладень і зростанню шкідливої дії умовнопатогенної мікрофлори, що значно обтяжує перебіг захворювань пародонту [7].

У зв'язку з цим становить інтерес вивчення стану тканин пародонта у жінок з РМЗ для розробки підтримуючої стоматологічної терапії при проведенні антинеопластичного лікування.

Мета роботи. Провести порівняльну оцінку стоматологічного статусу з індексною оцінкою стану тканин пародонту та рівня гігієни порожнини рота у жінок без соматичної патології та жінок з раком молочної залози.

Матеріали та методи дослідження

У клініко-лабораторних дослідженнях взяло участь 58 пацієнток з РМЗ, в яких з моменту оперативного втручання з приводу РМЗ пройшло 1-1,5 роки та які на момент обстеження пройшли 2-3 курси ХТ за схемою FAC. Вік пацієнток склав 32-46 років. Всі пацієнтки знаходилися на лікуванні та диспансерному спостереженні у Медичному центрі «Одеський обласний онкологічний диспансер».

Контрольною групою були 24 жінки без РМЗ аналогічного віку (32-44 роки), що звернулися за стоматологічною допомогою в ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України».

У хворих ретельно збирали анамнез і визначали стоматологічний статус за загальноприйнятою методикою. Оцінювали стан ясенних сосочків, маргінальної та альвеолярної частини ясен, відмічали наявність гіперемії, набряку, кровоточивості, зубних відкладень. Звертали увагу на вираженість ретракції ясен, оголення і підвищену чутливість шийок зубів, наявність травматичної оклюзії.

Стан гігієни порожнини рота оцінювали за допомогою індексів гігієни Грін-Вермильйона (Green, Vermillion, 1960); Silness-Loe та Stallard [8].

Для оцінки стану тканин пародонта використовували індекс РМА%, індекс кровоточивості ясен по Мюллеману-Коуеллу; пародонтальний індекс (PI) Рассела, втрату епітеліального прикріплення (ВЕП), оцінювали глибину зондування пародонтальних кишень (ПК), яку визначали за допомогою пародонтального зонда з чотирьох сторін зуба [9]. Досліджували наявність і характер ексудату із патологічних кишень. Ступінь рухомості зубів визначали за загальноприйнятою методикою [8].

Діагноз встановлювали згідно класифікації захворювань пародонту Данилевського М.Ф. (1994). Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини альвеолярних відростків і уточнення діагнозу проводили ортопантомографію.

Отримані дані обробляли методами варіаційної статистики із застосуванням програмному засобу MS Excel 2010.

Результати дослідження та їх обговорення

Після збору анамнезу у жінок з РМЗ, що пройшли декілька курсів хіміотерапії, було встановлено, що їх основними скаргами з боку порожнини рота були сухість СОПР (93,1 % обстежених), порушення смакової чутливості у вигляді гіпогезії (69,0 %) або дисгезії (24,1 %), набряк бокових поверхонь язику (43,1 %), тріщини губи та ангулярний хейліт (84,5 %).

41 пацієнтка (70,7%) скаржилися на збільшення частоти рецидивування хронічного герпесу СОПР та губ (з 1 -2 раз на рік до лікування РМЗ до 3-6 разів за останній рік), що свідчить про зміну форми герпетичного стоматиту з легкої на середню або важку, що можна пояснити виникненням вторинного імунодефіциту після проведеної ХТ.

Основними скаргами з боку тканин пародонту були кровоточивість ясен (27 жінок, 46,6 %), поява рухливості зубів (23 жінки, 39,7 %), наліт або зубний камінь (45 жінок, 77,6 %), неприємний запах з рота (22 жінки, 37,9 %). Треба відмітити, що, не дивлячись на наявність скарг та неприємні відчуття з боку тканин порожнини рота, тільки 7 жінок, що склало 12,1 % осіб, зверталися за стоматологічною допомогою протягом останнього року (після початку лікування РМЗ), що можна пояснити психологічними наслідками стресу, викликаного діагностуванням онкологічного захворювання, та зниженням, внаслідок цього, мотивації до догляду за порожниною рота.

За результатами проведення об'єктивного клініко-лабораторного обстеження всіх пацієнток було визначено структуру захворювань пародонту в кожній групі пацієнток. Так, в групі жінок з РМЗ розповсюдженість захворювань пародонту склала 100 %, а в контрольній групі жінок аналогічного віку - 87,5%.

У всіх пацієнток з РМЗ діагностувався дистрофічно-запальний процес в пародонті у вигляді генералізованого пародонтиту, випадків запальних захворювань пародонту не спостерігалося. Що стосується ступеня тяжкості пародонтиту, то ГП початкового-І ступеня діагностувався у 7 жінок (12,1 %), ГП І-ІІ ступеня - у 33 жінок (56,9 %), ГП ІІ-ІІІ ступеня - у 18 жінок (31 %) (табл. 1).

пародонт антинеопластична хіміотерапія

Таблиця 1

Структура захворювань пародонту у жінок з рмз та у жінок без соматичної патології аналогічного віку

Що стосується жінок контрольної групи, то в них превалював діагноз ГП поч. -І ступеня (37,5 %) та Хронічний катаральний гінгівіт (29,2 %).

У 14 жінок з РМЗ (24,1 %) діагностували локалізований гіпертрофічний гінгівіт, виникнення якого було пов'язано з нераціональним протезуванням (6 жінок, 10,3 %) та з нависаючими краями пломб (8 жінок, 13,4 %).

Загострений перебіг ГП був діагностований майже у половини обстежених з РМЗ (27 жінок, що склало 46,6 %). Серед пацієнток аналогічного віку без соматичної патології захворювання пародонту в стадії загострення діагностували у 5 жінок (20,8 %), що було вдвічі меншим.

З огляду на те, що одним з головних чинників розвитку патології пародонту є незадовільна гігієна порожнини рота, нами була проведена індексна оцінка якості догляду за ротовою порожниною обстежуваних пацієнтів.

Визначення гігієнічних індексів показало поганий рівень гігієнічного догляду за порожниною рота у хворих з РМЗ (табл. 2).

Таблиця 2

Гігієнічний стан порожнини рота жінок з рмз та жінок без соматичної патології аналогічного віку

Примітка: р - показник достовірності по відношенню до контрольної групи.

Так, індекс Silness-Loe у пацієнток з РМЗ був вище показників контрольної групи в 2,0 рази, індекс StaИard - в 1,7 рази, що свідчить про наявність зубної бляшки і рясного м'якого зубного нальоту. Показник зубного каменю в жінок з РМЗ був в 1,74 рази вищий, що свідчить про зниження значущості для пацієнток підтримки індивідуальної гігієни порожнини рота.

При оцінці в цілому рівня гігієни порожнини рота пацієнток було встановлено, що серед 58 жінок з соматичною патологією 21 жінка мала поганий гігієнічний рівень, 20 пацієнток мали незадовільний рівень і тільки 11 і 6 жінок мали задовільний і добрий рівень догляду за порожниною рота відповідно (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл жінок з РМЗ та жінок контрольної групи в залежності від рівня гігієнічного догляду за порожниною рота (%).