Успішність застосування лікувально-профілактичного комплексу серед дітей віком 6-11 років з передеруптивною формою карієсу дентину

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Успішність застосування лікувально-профілактичного комплексу серед дітей віком 6-11 років з передеруптивною формою карієсу дентину

Хабчук Вадим Сергійович асистент кафедри дитячої стоматології

Рожко Микола Михайлович заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, ректор

Олійник Роман Петрович асистент кафедри дитячої стоматології

Анотація

Вступ. Проблема вибору адекватного методу лікування передеруптивного карієсу базується на відсутності чітких алгоритмів його комплексної та вчасної діагностики і моніторингу, а також на відсутності чітких критеріїв оцінки важкості ступеня розвитку патології. Враховуючи специфічну природу ураження в якості референтних методів первинної реєстрації та наступного контролю було запропоновано використання даних лазерно-флюорисцентного аналізу та рентгенологічної діагностики з урахуванням конкретних показників глибини наявного дефекту дентину, проте апробація таких в умовах реалізації відповідних терапевтичних алгоритмів поки що не проводилася. Мета. Оцінити успішність застосування запропонованого лікувального-профілактичного комплексу серед дітей віком 6-11 років із зареєстрованою патологією передеруптивного карієсу постійних премолярів. Матеріали та методи дослідження. У відповідності до критеріїв включення вдалось сформувати досліджувану сукупність у кількості 50 чоловік, які рандомізовано були розподілені відповідно на групу дослідження (25 пацієнтів) та групу контролю (25 чоловік). Лікування та діагностика передеруптивного карієсу постійних премолярів у групі дослідження передбачали реалізацію комплексного підходу, який був заснований на імплементації розробленого алгоритму заходів ендогенної профілактики дефектів дентину в залежності від дії провокуючих факторів та вікового періоду на різних етапах прорізування (препарати «Кальциум - Д» та «Флюр-е-дей» згідно інструкцій), а також використанні додаткових методів дослідження («DIAGNOdent Pen 2190») з метою реєстрації дефектів дентину після прорізування в умовах інтактної структури емалі та превентивного пломбування склоіономерним цементом «Vitremer» для попередження можливих ускладнень.

Лікування пацієнтів групи контролю проводилося за загальноприйнятими методиками при реєстрації клінічно виражених ознак порушення цілісності твердих тканин зубів шляхом пломбування видимих дефектів без проведення комплексного лікування шляхом ендогенної профілактики та превентивного пломбування.

Результати дослідження. Через 12 місяців після реалізації лікувально- профілактичного комплексу у групі дослідження було відмічено наявність лише 1 зуба (4%) із показниками лазерно-флюорисцентного аналізу на рівні 30 і більше балів, при цьому зросла кількість зубів із показниками на рівні 0-13 балів (до 32% - на 16% більше у порівнянні із вихідною ситуацією), та кількість зубів із показниками 14-20 балів (до 20% - на 8% більше у порівнянні із вихідною ситуацією). У групі контролю в процесі діагностики через 1 рік відмічалась зворотна тенденція до зростання кількості зубів із показниками Diagnodent Pen на рівні 30 і більше балів до 11 зубів (на 24% у порівнянні із вихідною ситуацією), при цьому зменшилась частка зубів із показниками на рівні 14-20 (на 4% у порівнянні із вихідною ситуацією) та показникам на рівні 0-13 (на 8% у порівнянні із вихідною ситуацією).

Висновки. Реалізація контролю за розвитком передеруптивних каріозних вогнищ за допомогою запропонованого модифікованого алгоритму аналізу рентгенограм та впровадження заходів ендогенної профілактики, сприяє не тільки стабілізації та регресу інтракоронарних вогнищ в структурі дентину, а й зниженню показника інтенсивності карієсу загалом, що в своїй сукупності проявляє більш виражений позитивний терапевтичний ефект, враховуючи потенційний патогенетичний зв'язок між каріозними патологіями різного типу, і дозволяє рекомендувати розроблений лікувально-профілактичний комплекс для впровадження в стоматологічну практику. Перспектива подальших досліджень полягає у апробації клінічно-адаптованих методів контролю структурно-функціональної резистентності як опосередкованого показника передеруптивних змін в структурі дентину зуба, та її асоціації із даними лазерно- флюорисцентного аналізу та рентгенологічної діагностики глибини ураження серед дітей різних вікових груп.

Summary

SUCCES OF USING TREATMENT AND PREVENTIVE COMPLEX AMONG CHILDREN AGED 6-11 YEARS WITH A PREERUPTIVE FORM OF DENTIN CARIES

Introduction. The problem of choosing an adequate method of preemptive caries treatment is based on the absence of clear algorithms for its comprehensive and timely diagnostics and monitoring, as well as the lack of clear criteria for assessing the severity of the pathology development degree. Taking into account the specific nature of the lesions, the data from laser-fluorescence analysis and X-ray diagnostics was proposed for use as reference methods for primary registration and subsequent control, taking into account specific indicatorsof the depth of an existing defect of dentin, but testing of such in the conditions of implementation of the corresponding therapeutic algorithms has not yet been carried out. Objective. To evaluate the success of the proposed therapeutic and preventive complex among children aged 6-11 years with a registered pathology of preemptive caries of permanent premolars.. Materials and methods. In accordance with the inclusion criteria, it was possible to form a study population of 50 people randomly allocated to the study group (25 patients) and the control group (25 persons) respectively. Treatment and diagnosis of preemptive caries of permanent premolars in the study group included the implementation of an integrated approach, which was based on implementation of the developed algorithm for endogenous prophylaxis of dentin defects, depending on the action of provoking factors and age associated with different developmental stages of (Calcium-D and Fluor-a-Day according to instructions), as well as the use of additional diagnostics methods («DIAGNOdent Pen 2190») for the purpose of registration dentin defects after tooth eruption with intact enamel with further preventive filling of defects by glass ionomer cement «Vitremer» to prevent possible complications. Treatment of patients in the control group was carried out according to generally accepted methods during the registration of clinically expressed signs of violation of the integrity of hard tissues of teeth by sealing visible defects without complex treatment by endogenous prophylaxis and preventive sealing. Results. 12 months after the implementation of the treatment- prophylactic complex in the study group, only 1 tooth (4%) during a laser-fluorescence analysis shown results at the level of 30 and more points, while the number of teeth with the indicators of 0-13 points has increased (up to 32% - 16% more compared to the initial situation), and the number of teeth with indicators in range 14-20 points also increased (up to 20% - 8% more compared with the initial situation). In the control group during the diagnosis, after 1 year, the opposite tendency was observed in the growth of the number of teeth with Diagnodent Pen indicators at the level of 30 or more points to 11 teeth (by 24% compared to the initial situation), while the decreasing number of teeth with indices at the level of 14 -20 (by 4% compared to the initial situation) and indicators at the level of 0-13 (by 8% compared to the initial situation) was noted. Conclusions. Implementation of control over preemptive carious lesions with the help of the proposed modified algorithm for the analysis of X- rays and the introduction of endogenous prophylaxis measures, promotes not only the stabilization and regression of intracoronary lesions in the structure of dentin, but also a decrease in the index of caries intensity in general, which in its totality shows a more pronounced positive therapeutic effect , taking into account the potential pathogenetic connection between cariogenic pathologies of different types, and allows to recommend developed medical and preventive complex for introduction into dental practice. The prospect of further research is to approbate clinically-adapted methods for controlling structural and functional resistance as an indirect indicator of preeruptive changes in the structure of the dentin, and its association with the data of laser-fluorescence analysis and X-ray diagnostics of the depth of defect among children of different age groups.

Вступ

Дана робота є фрагментом НДР кафедри стоматології інституту післядипломної освіти Івано- Франківського національного медичного університету «Комплексна оцінка та оптимізація методів прогнозування, діагностики та лікування стоматологічних захворювань у населення різних вікових груп», № державної реєстрації 01140001788.

Дані, отримані в процесі проведеного останнього дослідження поширеності передеруптивної патології від 2018 року, свідчать, що частота реєстрації складає 13,6% на 1000 обстежених у віці до 12 років, при цьому найчастіше ураження виявляється у структурі постійних премолярів (38,9%) на різних стадіях прорізування [1]. Попередні результати вказують на наявність патогенетичного зв'язку між фактами реєстрації передеруптивної форми карієсу серед пацієнтів дитячого віку та впливом низки факторів зовнішнього середовища на розвиток стоматологічних патологій в цілому [2, 3, 4, 5, 6]. Специфіка регіону Прикарпаття з точки зору епідеміологічної ситуації щодо стану стоматологічного здоров'я населення характеризується дефіцитом в грунті та воді йоду, барію та фтору, а також значним рівнем антропогенного забруднення довкілля, що в своїй сукупності підвищують ризик виникнення патологій емалі та дентину [7, 8]. Загалом дані фактори можна розцінювати як такі, що впливають на розвиток екологічно детермінованих стоматологічних патологій, зокрема і найрозповсюдженої із них - карієсу зубів [7, 8, 9, 10], і специфічного його підтипу - передеруптивного карієсу дентину.

Останні дослідження проведені Al-Tuwirqi та Seow (2017) також вказують на взаємозв'язок між фактом наявності передуеруптивного карієсу та відповідністю стадії розвитку зуба паспортному віку пацієнта. Результати, отримані під час аналізу, свідчать, що зуби із діагностованим передеруптивним карієсом запізнюються в розвитку в середньому на 0,54±0,85 роки у порівнянні із повністю інтактними одиницями зубного ряду, що опосередковано може свідчити про те, що патологія внутрішньокоронкової резорбції дентину на стадії прорізування зуба є не популяційно чи середовищно-асоційованою, а носить індивідуальній структурно-специфічний характер [11]. Таким чином, наукові погляди щодо етіології та факторів ризику передеруптивного карієсу дентину носять дискусійний характер, і потребують проведення додаткових мультицентричних досліджень з метою формулюванням відповідних однозначних висновків. передеруптивний каріозний рентгенологічний дентин

Попри те, запропоновані методи лікування резорбтивних дефектів дентину за умов збереження інтактної структури емалі базуються не на етіології уражень, а на розмірі патології та фактах наявності або ж відсутності пульпарно-асоційованих ускладнень. Варіативність таких передбачає можливість проведення екстракції проблемної одиниці зубного ряду при обширному розмірі вогнища, пульпотомії, тимчасової реставрації або ж превентивної некректомії та пломбування [1, 2]. Проблема вибору адекватного методу лікування передеруптивного карієсу базується на відсутності чітких алгоритмів його комплексної та вчасної діагностики і моніторингу, а також на відсутності чітких критеріїв оцінки важкості ступеня розвитку патології. Враховуючи специфічну природу ураження в якості референтних методів первинної реєстрації та наступного контролю було запропоновано використання даних лазерно - флюорисцентного аналізу та рентгенологічної діагностики з урахуванням конкретних показників глибини наявного дефекту дентину, проте апробація таких в умовах реалізації відповідних терапевтичних алгоритмів поки що не проводилася [12, 13].

Вищенаведене обґрунтовує необхідність розробки відповідного комплексу лікувальних та діагностичних заходів з метою контролю поширеності передеруптивної карієсу дентину серед дитячого населення Прикарпаття та мінімізації рівня ускладнень даної форми патології при реалізації відповідної програми профілактики та мінімально-інвазивних стоматологічних втручань.

Мета дослідження

Оцінити успішність застосування запропонованого лікувального- профілактичного комплексу серед дітей віком 6-11 років із зареєстрованою патологією передеруптивного карієсу постійних премолярів.

Матеріали та методи дослідження

З метою реалізації поставленої мети дослідження було проведено формування загальної досліджуваної вибірки із бази пацієнтів дитячого віку МДСП Івано-Франківська і Навчально-практичного центру «Стоматологія» ІФНМУ з попередньо рентгенологічно зареєстрованими ознаками передеруптивного ураження дентину. Вибірка формувалась відповідно до наступних критеріїв включення: 1) вік пацієнтів від 6 до 11 років (відповідає періоду розвитку та прорізування постійних премолярів, які за даними попередньо проведених досліджень характеризуються найвищою частотою ураження передеруптивним карієсом дентину); 2) наявність ділянки рентгенологічної прозорості в межах дентину постійних премолярів на стадії прорізування; 3) обмеження рентгенологічного дефекту лише тканинами дентину; 4) клінічно візуалізована інтактна структура емалі; 5) відсутність видимого рентгенологічного сполучення між дефектом дентину та пульпою зуба; 6) відсутність рентгенологічних ознак супровідних патологій суміжних коренів молочних зубів та оточуючої кісткової тканини; 7) письмова згода батьків на проведення комплексу лікувально-діагностичних заходів з метою корекції та моніторингу за виявленою передеруптивною патологією дентину.

Таким чином вдалось відповідно до критеріїв включення сформувати досліджувану сукупність у кількості 50 чоловік, які рандомізовано були розподілені відповідно на групу дослідження (25 пацієнтів) та групу контролю (25 чоловік). Лікування та діагностика передеруптивного карієсу постійних премолярів у групі дослідження передбачали реалізацію комплексного підходу, який був заснований на імплементації розробленого алгоритму заходів ендогенної профілактики дефектів дентину залежно від дії провокуючих факторів та вікового періоду на різних етапах прорізування (препарати «Кальциум

Д» та «Флюр-е-дей» згідно інструкцій: «Кальциум

Д» - по 5 мл 2 рази на добу, «Флюр-е-дей» - по 1/2 таб. 2 рази на добу протягом місяця з перервою два тижні між курсами прийому препаратів; 3 курси на рік з перервою на літні місяці), а також використанні додаткових методів дослідження («DIAGNOdent Pen 2190») з метою реєстрації дефектів дентину після прорізування в умовах інтактної структури емалі та превентивного пломбування склоіономерним цементом «Vitremer» для попередження можливих ускладнень. Лікування пацієнтів групи контролю проводилося за загальноприйнятими методиками при реєстрації уже клінічно виражених ознак порушення цілісності твердих тканин зубів шляхом пломбування видимих дефектів без проведення комплексного лікування шляхом ендогенної профілактики та превентивного пломбування.

З метою забезпечення контрольованого порівняння ефективності застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу серед дітей віком 6-11 років з передеруптивною формою карієсу постійних премолярів проводився аналіз змін таких показників, як результати лазерно-флюорисцентного аналізу (з використанням апарату Diagnodent Pen відповідно до розроблених попередньо рекомендацій [14]) та рентгенологічної глибини ураження (за шкалою Baleum [15]) протягом 12 місячного періоду моніторингу [13].

Систематизація, групування, категоризація та обробка чисельних результатів дослідження проводився у програмному забезпеченні Microsoft Excel 2019 (Microsoft Office 2019, Microsoft).

Результати дослідження та їх обговорення. Розподіл глибини передеруптивного ураження премолярів у дітей віком 6-11 років за шкалою Baleum у групі дослідження на момент первинної рентгенологічної діагностики характеризувався наступними ознаками: наявність просвітлення на рентгенограмі у нижній половині об'єму емалі з досягненням ділянки емалево-дентинної межі - 10 зубів (40%), обмеження поширеності просвітлення на рентгенограмі на зовнішню 1/3 товщини дентину

5 зубів (20%), обмеження поширеності просвітлення на рентгенограмі на середню 1/3 товщини дентину - 5 зуба (20%), обмеження поширеності просвітлення на рентгенограмі на внутрішню 1/3 товщини дентину - 5 зубів (20%). У контрольній групі даний розподіл глибини рентгенологічно зареєстрованих уражень перших премолярів за своїм характером статистично не відрізнявся від розподілу у групі дослідження (р > 0,05): наявність просвітлення на рентгенограмі у нижній половині об'єму емалі з досягненням ділянки емалево-дентинної межі - 8 зубів (32%), обмеження поширеності просвітлення на рентгенограмі на зовнішню 1/3 товщини дентину - 7 зубів (28%), обмеження поширеності просвітлення на рентгенограмі на середню 1/3 товщини дентину - 3 зуба (12%), обмеження поширеності просвітлення на рентгенограмі на внутрішню 1/3 товщини дентину - 7 зубів (28%).

Через рік у групі дослідження зменшення розмірів передеруптивного карієсу було зареєстровано у 64% досліджуваних зубів, а стабілізації розмірів вогнищ ураження у 36% досліджуваних зубів (у 8% за рахунок превентивної фісуротомії та пломбування склоіономером). У жодному із проаналізованих випадків не відмічалося рентгенологічних ознак прогресування розмірів патологічних вогнищ протягом 12 місячного моніторингу у порівнянні із параметрами, зареєстрованими на момент проведення первинної рентгенологічної діагностики. Через 1 рік у групі контролю кількість зубів із наявними передеруптивними ураженнями, що були асоційованими із ускладеннянм у формі пульпіту становила 7 (приріст на 28% у порівнянні із вихідною ситуацією). В цілому уже через 6 місяців у групі контролю відмічалася загальна тенденція до зменшення кількості зубів із різною локалізацією передеруптивної патології в товщині дентину (на 20%) через зростання кількості проблемних одиниць зубного ряду, в яких патологія досягла пульпової камери. Через 12 місяців моніторингу у групі контролю зменшення кількості зубів із різною локалізацією передеруптивної патології в товщині дентину відмічалося у 30% випадків, при цьому на 4% зросла кількість зубів із локалізацією вогнища в середній 1/3 товщини дентину через загальний перерозподіл та на 28% зросла кількість зубів із поширеністю просвітлення на рентгенограмі до контакту з пульповою камерою, що супроводжувалося суміжною клінічною симптоматикою пульпіту.

Під час проведення комперативного аналізу вихідних показників лазерно-флюорисцентного апарату серед пацієнтів досліджуваної та контрольної груп віком 6-11 років із зареєстрованими вогнищами передеруптивного карієсу в структурі перших премолярів були зареєстровані наступні відмінності: кількість зубів із значеннями на рівні 0-13 складала 4 (16%) та 4 (16%) у групі дослідження та групі контролю відповідно; на рівні 14-20, що свідчило про необхідність проведення фторування - 3 (12%) та 2 (8%) у групі дослідження та групі контролю відповідно; на рівні 21-29, що свідчило про необхідність проведення інтенсивної профілактики та можливої реставрації - 11 (44%) та 14 (56%) у групі дослідження та групі контролю відповідно; на рівні 30 і більше, що свідчило про необхідність виконання мінімально інвазивних втручань та інтенсивної профілактики - 7 (28%) та 5 (20%) у групі дослідження та групі контролю відповідно.

Рис. 1. Зміна показників лазерно-флюорисцентного аналізу ділянки уражених премолярів протягом 12 місячного моніторингу у групі дослідження

Через 12 місяців після реалізації лікувально- профілактичного комплексу у групі дослідження було відмічено наявність лише 1 зуба (4%) із показниками лазерно-флюорисцентного аналізу на рівні 30 і більше балів, при цьому зросла кількість зубів із показниками на рівні 0-13 балів (до 32% - на 16% більше у порівнянні із вихідною ситуацією), та кількість зубів із показниками 14-20 балів (до 20% - на 8% більше у порівнянні із вихідною ситуацією) (рис. 1).

У групі контролю в процесі діагностики через 1 рік відмічалась зворотна тенденція до зростання кількості зубів із показниками Diagnodent Pen на рівні 30 і більше балів до 11 зубів (на 24% у порівнянні із вихідною ситуацією), при цьому зменшилась частка зубів із показниками на рівні 1420 (на 4% у порівнянні із вихідною ситуацією) та показниками на рівні 0-13 (на 8% у порівнянні із вихідною ситуацією) (рис. 2).

Рис. 2. Зміна показників лазерно-флюорисцентного аналізу ділянки уражених премолярів протягом 12 місячного моніторингу у групі контолю

Таким чином, отримані результати лазерно- флюорисцентного аналізу та аналізу змін рентгенологічної глибини ураження свідчать про ефективність складової ендогенної профілактики у структурі запропонованого лікувально- профілактичного комплексу. Використання препаратів «Кальциум - Д» та «Флюр-е-дей» згідно інструкцій у групі дослідження сприяло зростанню рівнів структурно-функціональної резистентності твердих тканин зубів, що також корелює із фактами зменшення розмірів вогнищ передеруптивного карієсу, які були зареєстровані за допомогою рентгенологічних методів дослідження.

Poomima та колеги вказують на те, що прогноз лікування зубів із наявними передеруптивними ураженнями дентину залежить від трьох основних параметрів: розміру патології (дефекту) та патерну його прогресування, факту відсутності/наявності асоційованого ураження пульпи зуба та стадії розвитку кореня проблемної одиниці зубного ряду [16]. Результати, отримані в результаті проведеного дослідження, свідчать про виражений позитивний вплив ендогенної профілактики, динамічного моніторингу та превентивного лікування, що відображаються у мінімізації кількості пульпарно- асоційованих ускладнень та стабілізації первинно зареєстрованих розмірів дефектів. Лінії тренду змін показників лазерно-флюорисцентного аналізу у групі дослідження та групі контролю мали зворотний характер: у групі дослідження лінія тренду демонструвала регресивний характер відносно шкали часу спостереження, у групі ж порівняння навпаки - прогресивне зростання значень упродовж 12 місячного моніторингу.

Обмеження у використанні апарату Diagnodent Pen полягають у неможливості проникнення пучка світла достатньо глибоко при локалізації вогнища передеруптивного карієсу у нижній 1/3 товщини дентину, та непідтвердженій остаточно бактеріальній природі виникнення інтракорональних уражень зубів до прорізування, проте комбінація даного методу діагностики із рентгенологічними методами контролю сприяє можливості реалізації комплексного моніторингу за змінами в структурі дефектів дентину при реалізації відповідного лікувально - профілактичного комплексу заходів.

Висновок

Реалізація контролю за розвитком передеруптивних каріозних вогнищ за допомогою запропонованого модифікованого алгоритму аналізу рентгенограм та впровадження заходів ендогенної профілактики, сприяє не тільки стабілізації та регресу інтракорональних вогнищ в структурі дентину, а й зниженню показника інтенсивності карієсу загалом, що в своїй сукупності проявляє більш виражений позитивний терапевтичний ефект, враховуючи потенційний патогенетичний зв'язок між каріозними патологіями різного типу, і дозволяє рекомендувати розроблений лікувально - профілактичний комплекс для впровадження в стоматологічну практику.

Перспектива подальших досліджень полягає у апробації клінічно-адаптованих методів контролю структурно-функціональної резистентності як опосередкованого показника передеруптивних змін в структурі дентину зуба, та її асоціації із даними лазерно-флюорисцентного аналізу та рентгенологічної діагностики глибини ураження серед дітей різних вікових груп.

Список літератури

1. Konde, S., Darshini, C. S., Agarwal, M., & Peethambar, P. (2018). Unrevealed caries in unerupted teeth: A prevalence study. Contemporary clinical dentistry, 9(Suppl 2), S305.

2. Spierer Weil, A., & Fuks, A. B. (2014). Preemptive intra-coronal resorption: controversies and treatment options. Journal of Clinical Pediatric Dentistry, 38(4), 326-328.

3. BARRA, S. G., PENIDO, C. V. D. S. R., RECCHIONI, A. C. B., & VISCONTI, M. A. P. G. (2017). Pre-interruptive intracoronal resorption: clinical and radiographic follow-up. RGO-Revista Gahcha de Odontologia, 65(3), 282-285.

4. Seow, W. K. (2000). Pre-emptive intracoronal resorption as an entity of occult caries. Pediatric dentistry, 22(5), 370-376.

5. Ozden, B., & Acikgoz, A. (2009). Prevalence and characteristics of intracoronal resorption in unerupted teeth in the permanent dentition: a retrospective study. Oral Radiology, 25(1), 6.

6. Uzun, I., Gunduz, K., Canitezer, G., Avsever, H., & Orhan, K. A. A. N. (2015). A retrospective analysis of prevalence and characteristics of pre-emptive intracoronal resorption in unerupted teeth of the permanent dentition: a multicentre study. International endodontic journal, 48(11), 10691076.

7. Казакова, Р. В., Білищук, М. В., & Лучинський, М. А. (2004). Епідеміологія і прогноз некомпенсованої форми перебігу карієсу зубів у дітей Прикарпаття. Архів клінічної медицини, (1), 4.

8. Октисюк, Ю. В., & Рожко, М. М. (2013). Порівняльний аналіз захворюваності на карієс зубів дітей різних клімато-географічних зон Івано- Франківської області у віковому аспекті. Архів клінічної медицини, (2), 51-54.

9. Назарук, Р. М. (2013). Порівняльний аналіз стану стоматологічної захворюваності в дітей, які проживають у різних регіонах Прикарпаття. Галицький лікарський вісник, (20, число 3), 65-67.

10. Рожко-Гунчак, О. М. (2014). Стан стоматологічного здоров'я дітей, які проживають в регіоні Карпат. Галицький лікарський вісник, (21, число 3), 62-65.

11. Al-Tuwirqi, A., & Seow, W. K. (2017). A Controlled Study of Pre-Emptive Intracoronal Resorption and Dental Development. Journal of Clinical Pediatric Dentistry, 41(5), 374-380.

12. Хабчук В.С. Ефективність ранньої діагностики прихованих форм карієсу та моніторингу стоматологічного статусу дітей різних вікових груп / В.С. Хабчук, М.М. Рожко, Р.П. Олійник, Г.В. Погорецька, Л.О. Пацкун // Вісник наукових досліджень. - 2017. - № 4. - С. 122-126

13. Хабчук, В. С., Рожко, М. Порівняння результатів лазерної флюорисценції та даних рентгенографії при верифікації передеруптивного карієсу дентину. Одеський медичний журнал, 2018, 63.

14. Lussi, A., Hibst, R., & Paulus, R. (2004). DIAGNOdent: an optical method for caries detection. Journal of Dental Research, 83(1_suppl), 8083. Baelum, V., Hintze, H., Wenzel, A.,

15. Danielsen, B., & Nyvad, B. (2012). Implications of caries diagnostic strategies for clinical management decisions. Community dentistry and oral epidemiology, 40(3), 257-266.

16. Poornima, P., Dhanya, S. K., & Nagaveni, N. B. (2015). An Insight to Occult Caries-An Overview with a Novel Approach in the Management. Journal of Oral Hygiene & Health.

Размещено на Allbest.ru